Удосконалення технологічного процесу виготовлення деталі "Повзун" вузла механічної подачі й затиску багатошпиндельних горизонтальних автоматів

Вибір заготовки, баз і послідовності обробки деталі. Розрахунок припусків та режимів різання. Нормування технологічного процесу. Розрахунок верстатного устаткування, планування цеху. Організація інструментального, ремонтного та енергетичного господарства.

Рубрика Производство и технологии
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 07.07.2010
Размер файла 552,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Це пов'язано з тим, що в цеху виконуються роботи високої точності з мінімальним об'єктом розрізнення 0,3-0,5 мм.

Система освітлення складається з 32 ліхтаря прямого світла ЛОУ. Вмикаються вони у шахматному порядку. Джерела світла лампи ЛДЦ-30. Висота підвіски 8,2м.

На верстатах встановлені ліхтарі, що покращує загальну освітленість.

З ціллю зниження шуму в цеху проведені такі заходи:

· використовуються звукопоглинаючі кожухи та екрани;

· на внутрішніх поверхнях цеху використовуються звукопоглинаючі облицовки.

Основною мірою боротьби з вібрацією на робочому місці є віброізоляція, тобто використання віброопор у верстатах з резиновими віброізоляторами. Так як цех, що проектується відноситься до підприємств V класу відповідно до класифікації СН 245-71 передбачається захисна зона шириною 50м від жилих приміщень.

4.2 Заходи по техніці безпеки

Для захисту працюючих від ураження електричним током, при пошкодженні ізоляції на металічних корпусах верстатів використовується захисне заземлення.

Так як для електропостачання верстатів використовується електрична мережа з заземленою центаллю, то заземлюючи провідники з'єднують металічні частини верстатів з заземленою централлю. При такому з'єднанні замкнення токоведучих частин обладнання перетворюється в коротке замикання й аварійна дільниця вимикається автоматично. Для з'єднання корпусів верстатів з нульовим проводом передбачені спеціальні болти на станинах верстатів, відмічені знаком - заземлення.

Для утворення необхідної при роботі освітленості передбачено освітлення 2-х типів: природне, яке утворюється сонцем, й штучне освітлення електричними лампами.

Природне освітлення виконується через вікна 0 стінах й через, пройоми в перекритті, а також через світлові пройоми у місцях перепаду висот суміжних прольотів споруд у відповідності з СНиП ІІ-4-79 та ГОСТ 15597-70.

У цеху використовуються таки блокіровки, огородження, сигналізації:

a) захист від випадкового дотику до токоведечих частин забезпечує надійне прикриття та ізоляцію;

b) захист рук від механічної дії частин верстатів, що обертаються, забезпечують захисним огородженням.

На метало ріжучих верстатах використовують різного типу огородження, захисні екрани, блокіровки.

На верстатах свердлильної групи використовуються огороджуючи щитки, які складаються з металічного кожуха й прозорого екрану.

На верстатах фрезерної групи використовуються захисні екрани для того, щоб стружка, яка відлітає з зони різання не нанесла травму робочому.

При роботі на верстаку використовуються захисні екрани й сітки для того щоб при рубці заусениці, приливів частини, що відлітають не поранили

людину.

При виконанні операції на верстаті 6906ВМФ2, яка проводиться з використанням устаткування з гідрозажимами передбачено відключення верстату при падінні тиску в гідросистемі нижче 100 кг/см .

Прибирання стружки у цеху проводиться централізовано за допомогою конвеєрів, які встановлені в жолобах, що знаходяться в полу.

Мостові крани у цеху обладнані звуковою сигналізацією. Все кранове обладнання викрашено в жовтий колір. Електроніка верстатів мають попереджувальні написи й знаки блискавки по ГОСТ 12.4027-76.

В цеху є попереджувальна сигналізація (вказівними, плакати).

Широко використовуються знаки безпеки, які забороняють, попереджують й вказують по ГОСТ 12.4.026-76.

Для розрахунку рівномірного освітлення при горизонтальній робочій поверхні основним є метод світлового потоку, який враховує світловий потік, що віддзеркалюється від стелі та стін.

Світловий потік ламп Fл розраховується так:

Де ЕН - мінімальна освітленість, лк;

S - площа приміщення, що освітлюється, м2;

z - коефіцієнт мінімальної освітленості;

k - коефіцієнт запасу;

N - число ліхтарів у приміщені;

з - коефіцієнт використання світлового потоку лампи.

По табл. 1 визначаємо Ен=200лк.

По табл. 2 стор. 82 визначаємо: к= 1,3; z=l,2.

Значення коефіцієнта визначаємо табл.3 в залежності від п та с й показника переміщення і визначеного з співвідношення:

А та В - два характерних розміри приміщення;

Hp - висота ліхтарів під розрахунковою поверхнею.

Для i=1,22, з=0,48.

Світловий потік ламп дорівнює:

По табл. 4 стор. 91 підбираємо найближчу стандартну лампу ЛДЦ-30.

F=1450 лм.

Відхилення потоку вибраної лампи від розрахункового:

Що допустимо.

4.3 Заходи з пожежної безпеки

У цеху враховані протипожежні заходи згідно встановлених норм та ГОСТів.

· Споруда цеху відноситься до споруд І ступеню вогнестійкості для яких межа вогнестійкості складає 2,5 год., сходів 1 год.

· Величина протипожежних розривів між спорудами І ступеню вогнестійкості при розміщенні в них виробництв категорій D не нормується.

· Евакуація з виробничих приміщень виконується по магістральним проїздам в направленні самих широких ворот в цеху. Найменша ширина проходів складає 0,8м. Відстань від найбільш удаленого місця до дверей не більше 100м.

· Згідно ПУЕ в цеху використовується електрообладнання нормального виконання у зв'язку з тим, що не має небезпеки вибуху.

· В цеху передбачені такі засоби пожежогасіння:

а) вогнегасники ОУ (з розрахунку 1 шт. на 25 верстатів).

б) вогнегасники ОХП (з розрахунку Г шт. на 600 м виробничої площі)

в) Щит з протипожежним інвентарем.

г) ящика з піском.

д) Протипожежні крани розташовані на висоті 1,35м від полу.

е) В цеху є пожежні оповіщувачі РИД-1 в кількості 12 шт.

Широко використовується наглядна агітація.

Заходи по ергономіці та технічній естетиці.

· Зовнішній вид цеху, що проектується відповідає ГОСТ 22973-78.

· Згідно ГОСТ 22133-76 й СН 181-70 обладнання фарбується у світло-зелений колір, небезпечні частини обладнання фарбуються у красний та чорний колір. Інтер'єр виробничого приміщення фарбується у білий колір, підйомно-транспортні засоби в жовтий колір з чорними нахиленими полосами.

· Компоновка виробничого потоку цеха відповідає зручності роботи, встановленню й зняттю деталей.

5. ОРГАНІЗАЦІЙНАЧАСТИНА

5.1 Організація інструментального господарства

Інструментальне господарство - є сукупність загальнозаводських й цехових підрозділів заводу (цехів, відділів, груп) зайнятих придбанням, виготовленням, проектуванням, ремонтом технологічної оснастки її зберіганням й видачею у цеха на робоче місце.

Основні правила організації інструментального господарства на машинобудівному підприємстві встановлені ГОСТ 14.105-74, в якому регламентовані основні задачі організації інструментального господарства підприємства, умови планування й забезпечення підприємства технологічною оснасткою, а також організації складського обліку.

Основними задачами інструментального господарства є визначення необхідності підприємства в оснастці.

Вартість технологічної оснастки до 40%, при проектуванні оснастки та її виготовленні, на нові види виробів витрати сягають 60%.

Планування необхідності у технологічній оснастці включає визначення розходу її при виконанні виробничої програми, визначення запасів оснастки необхідної для нормального забезпечення цехів і робочих місць.

Планування оснастки починається з визначення її номенклатури. На більшості підприємств складаються каталоги технологічної оснастки. Основою для розрахунку необхідності є виробнича програма, норма запасу й розходу.

Величина мінімального і максимального запасу інструменту залежить від середньодобового розрахунку й періоду термінової поставки й виготовлення.

В склад інструментального господарства входять інструментальний відділ, цехи по виготовленню технологічної оснастки, пункти УСП, центральний склад інструментального господарства, майстерні по заточці й ремонту інструменту, склади зразків, цехові інструментальні роздаточні комори.

5.2 Організація ремонтного господарства

Для безперебійної роботи обладнання потрібне систематичне технологічне забезпечення й поновлювальний ремонт. Річні витрати на ремонт обладнання на машинобудівних підприємствах складають 10-25% його первісної вартості, а удільна вага цих витрат в собівартість продукції 6-8%.

Головною задачею раціональної організації ремонтного господарства є, забезпечення безперебійної експлуатації обладнання з заданими технічними параметрами. Для безперебійної роботи обладнання впроваджується система ремонтів й оглядів.

Системою планово-попереджувальних ремонтів й оглядів обладнання називається сукупність організаційних й технічних заходів по нагляду, ремонту обладнання.

Ціль планово-попереджувальних ремонтів - підтримання у робочому стані й запобігання зносу обладнання з ціллю недопущення завчасного виходу із ладу.

Система планово-попереджувальних ремонтів включає:

· технічне обслуговування;

· ремонт;

· середній ремонт;

· капітальний ремонт.

Найважливішим нормативом системи ППР є ремонтні дільниці і їх структура.

Довжина міжремонтних і міжсмотрових періодів розраховані в економічній частині проекту.

Шляхи зменшення простою обладнання в ремонтах розглядається як найважливіша економічна задача виконання якої приводить до зменшення потрібного парка обладнання й підвищенню коефіцієнта використання обладнання. Скорочення часу простою обладнання в ремонті досягається скороченням трудоємкості робіт за рахунок вводу прогресивної технології й форм організації робіт комплексної механізації й автоматизації процесів; зниження ремонтної складності обладнання при її модернізації; комплексною матеріальною підготовкою ремонтних робіт; розширенням фронту робіт по кожному об'єкту; спеціалізації робочих місць; вводу вузлового й поточно вузлового методів ремонту; організацією виконуючих ремонтів в неробочі дні підприємства.

5.3 Організація енергетичного господарства

Основною задачею енергетичного господарства є підтримання й безперебійне забезпечення підприємства всіма видами енергії встановлених параметрів при мінімальних затратах.

Об'єм й структура енергетичного господарства це електрична й теплова станція, високовольтні підстанції, паровий цех, газогенераторна компресорна водонасосна киснева станції.

Споживання електроенергії впродовж доби нерівномірно, тому режим роботи енергогосподарств залежить від режиму споживання.

Найбільш поширений комбінований варіант коли окремі види енергії підприємства отримують від районних енергосистем а інші види виробляються на заводських установках.

В задачу енергетичного господарства входить також виконання правил експлуатації енергоустановок організація їх технічного обслуговування й ремонту проведення заходів по економії всіх видів ресурсів.

Визначення необхідності в енергії, паливі основується на використанні балансового метода нормування. Для цих цілей складаються баланси й по окремим видам енергії, палива.

В розхідній частині балансу дається розрахункова планова потрібність в енергії на всю продукцію, господарчо-побутову й невиробничу діяльність, а в приходній - джерела покриття ш потрібності.

Показник енергоозброєності один з техніко-економічних показників енергетичного господарства.


Подобные документы

  • Опис конструкції і призначення деталі. Вибір методу одержання заготовки. Розрахунок мінімальних значень припусків по кожному з технологічних переходів. Встановлення режимів різання металу. Технічне нормування технологічного процесу механічної обробки.

    курсовая работа [264,9 K], добавлен 02.06.2009

  • Розробка технологічного процесу механічної обробки деталі "корпус пристрою". Креслення заготовки, технологічне оснащення. Вибір методу виготовлення, визначення послідовності виконання операцій (маршрутна технологія). Розрахунок елементів режимів різання.

    дипломная работа [2,9 M], добавлен 16.02.2013

  • Розробка технологічного процесу виготовлення деталі "тяга": вибір методу виготовлення заготовки, устаткування і інструмента для кожної операції технологічного процесу, призначення послідовності виконання операцій, розрахунок елементів режимів різання.

    курсовая работа [459,6 K], добавлен 27.09.2013

  • Проектування операційного технологічного процесу виготовлення деталі "Корпус": вибір форми заготовки, розрахунок припусків на обробку, режимів різання, похибок базування, затискання елементу. Розробка схеми взаємодії сил та моментів, що діють на деталь.

    курсовая работа [2,3 M], добавлен 04.07.2010

  • Вид, призначення та характеристики деталі "Корпус", особливості технологічного процесу обробки. Вибір різальних інструментів виходячи із оброблюваного матеріалу та заданих початкових умов. Розрахунок режиму різання деталі "корпус" різними методами.

    контрольная работа [553,3 K], добавлен 04.07.2010

  • Вибір матеріалів, розрахунок вибору заготовки. Використання технологічного оснащення та методи контролю. Розрахунок спеціального пристрою для механічної обробки шпинделя. Проектування дільниці механічного цеху, охорона праці. Оцінка ефективності рішень.

    дипломная работа [641,9 K], добавлен 23.06.2009

  • Аналіз технологічності деталі. Обгрунтування методу виготовлення заготовки. Вибір металорізальних верстатів. Вибір різального інструменту. Розрахунок режимів різання. Розробка конструкції верстатного пристрою. Розробка конструкції контрольного пристрою.

    курсовая работа [368,8 K], добавлен 18.11.2003

  • Аналіз технологічності конструкції деталі Стійка. Вибір заготовки та спосіб її отримання за умов автоматизованого виробництва. Вибір обладнання; розробка маршрутного процесу та управляючих програм для обробки деталі. Розрахунок припусків, режимів різання.

    курсовая работа [2,0 M], добавлен 10.01.2015

  • Складання проекту механічної дільниці для обробки деталі "Корпус". Вивчення типового маршрутного технологічного процесу обробки деталі,розрахунок трудомісткості. Визначення серійності виробництва, розрахунок необхідної кількості верстатів та площ.

    курсовая работа [543,9 K], добавлен 04.07.2010

  • Опис призначення та конструкції валу коробки передач. Встановлення кількості маршрутів. Вибір раціонального способу ремонту. Розрахунок режимів різання. Розробка технологічного процесу усунення дефектів. Знаходження прейскурантної вартості нової деталі.

    курсовая работа [630,1 K], добавлен 17.10.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.