Концептуальна модель керівництва в організації

Розглянемо, що являє собою модель самокерованої фірми.

Модель самокерованої фірми являє собою концепцію анархічного типу, оскільки при її використанні розподіл функцій управління та відповідальності носять спонтанний характер та базуються на відомому в економічній теорії принципі “laisser faire” (нехай іде, як іде).

В рамках такої моделі головним є принцип демократизму: рішення приймаються більшістю через голосування в рамках спеціально створених для цього колективних органів управління, які включають представників адміністрації та колективу співробітників на основі певних пропорцій.

Колегіальний метод керівництва організацією трансформує класичне представлення функцій менеджера: формально менеджмент в організації існує, але він покликаний здійснювати виконавські та контрольні функції, оскільки прийняття рішення відноситься до прерогативи колективного органу управління. В цілому така модель - якщо базувати висновок на західній практиці - використовується на підприємствах, які були викуплені персоналом у їх колишніх власників, які прийняли рішення позбавитися від них як дуже неперспективного бізнесу [1, с.975].

Ця модель не зовсім підходить для успішного підприємства, тому що в ній панує анархія, і загалом такі підприємства не є прибутковими. В них потрібно дуже багато вкласти зусиль, щоб вони функціонували. А коли анархія та колегіальний метод керівництва, то це практично неможливо виконати. Тому було розроблена власну концептуальну модель керівництва в організації (рис. 3.1)

Рис. 3.1 Концептуальна модель керівництва в організації [складено автором]

Організація - це система, якій необхідні можливості зовнішнього та внутрішнього середовища, щоб досягти кінцевого стану (готова продукція).

Організація - це група людей, діяльність яких свідомо координується для досягнення загальних цілей.

Згідно моделі є 3 головні компоненти: керівництво, формальна організація та неформальна організація.

1. Керівництво - це цілеспрямований вплив осіб, наділених функціями й компетенцією керівників, на колективи, тобто взаємодія керівників і виконавців.

2. Формальна організація - це форма структури колективу, відображений офіційний (формальний) розподіл робіт між членами колективу та ті службові зв'язки та відносини між її членами, які виникають в процесі трудової діяльності.

3. Неформальна організація - виникнення яких спонтанне в результаті об'єднання працівників за певними позаслужбовими уподобаннями (на основі виробничих стосунків, дружніх відносин, за національністю, за релігією і т.д.). Такі неформальні структури доповнюють і розвивають офіційну структуру. Для цього необхідно розробляти стратегію відносин з неформальними утвореннями.

Завдяки цим 3 компонентам ефективний процес перетворення ресурсів (інформація про трудові, матеріальні та інші ресурси) в готову продукцію відбувається тоді, коли вони функціонують одночасно і дають максимальний ефект. Якщо не відбудеться узгодження по усіх компонентах, то буде неефективне використання ресурсів і це може негативно відбитись на його господарській діяльності. Узгодження може відбутися за допомогою поєднання керівником різних стилів керівництва, які допоможуть йому знайти спільну мову з формальними та неформальними організаціями.

Висновки

Підсумовуючи курсовий проект, можна зробити наступні висновки.

Зараз у світі існує багато різних моделей керівництва в організації. В кожній є свої переваги та недоліки, але головним фактором залишається людина.

На підприємствах необхідний раціональний розподіл функцій в апараті управління, різні техніки і форми передачі розпоряджень.

Керівництво - це цілеспрямований вплив осіб, наділених функціями й компетенцією керівників, на колективи, тобто взаємодія керівників і виконавців.

Кожен керівник сам вибирає собі стиль керівництва та форми впливу на людей.

Модель керівництва - це уявлення менеджера про найбільш ефективні, форми, методи та способи досягнення їм професійного успіху.

Для прикладу проаналізовано модель самокерованої фірми. Але в ній панує анархія, тому нічого з цієї моделі не вийде.

Була розроблена концептуальна модель керівництва. Дослідженні якої призвело до появи трьох взаємопов'язаних компоненти, які повинні узгоджуватися між собою для ефективного функціонування організації.

Список використаної літератури

1. Бусыгин А.В. Эффективный менеджмент: Учеб. для вузов по эконом. спец. - М. Финпресс, 2000. - 1056 с.: табл., граф. - (Сер.: Маркетинг и менеджмент в России и за рубежом).

2. Веснин В.Р. «Основы менеджмента: Учебник.» - М.: «Триада. Лтд» 2005. - 267 с.

3. Виханський О.С., Наумов А.И. «Менеджмент: Учебник». - М.: Экономист, 2004. - 528 с.

4. Герчикова И.Н. «Менеджмент». - М.: ЮНИТИ. - 2001. - 480 с.

5. Гріфін Рікі В., Яцура В. «Основи менеджменту: Підруч. для студ. екон. спец.» -- Л.: БаК, 2001. -- 624 с.

6. Данчева О.В., Швалб Ю.М. Практична психологія в економіці та бізнесі. - К.: Лібра, 1998. - 270 с.

7. Жигалов В. Т. Шимановська Л. М. «Основи менеджменту та управлінської діяльності.» - К.: Вища шк. 2006. - 281 с.

8. Кабушкин Н.І. «Основы менеджмента: Учебное пособие.» - Мн.: Новое знание, 2002. - 336 с.

9. Лафта Дж.К. «Эффективность менеджмента организации. Учебное пособие.» - М.: Деловая литература 2007. - 320 с.

10. Литвак Б. Г. Великие управленцы: Практические занятия по управлению. - М.: Экономика, 2003 - 528 с.

11. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. «Основы менеджмента». - М., - 1992. - 702 с.

12. Минцберг Г. Структура в кулаке: создание эффективной организации /

Пер. с англ. под. ред. Ю.Н. Каптуревского. - СПб.: Питер, 2001. - 512 с.

13. Мостенська Т.Л., Новак В.О., Луцький М.Г., Міненко М.А. Менеджмент. Підручник для ВНЗ (затв. МОН України) - К.: “Сузір'я”, 2007. - 690с.

14. Орлов А. И. Менеджмент: Учебник. -М.: «Изумруд», 2003. - 298 с.

15. Осовська Г.В. «Основи менеджменту: Навч. посібник для студентів вищих навчальних закладів». - К.: “Кондор”. - 2007. - 556 с.

16. Осовська Г.В., Осовський О.А. Менеджмент організацій: Навчальний поcібник. - К.: Кондор, 2007.- 676 с.

17. Пушкар Р. М., Тарнавська Н. П. Менеджмент: теорія і практика: Підручник. - 2-ге вид., перер. і доп. - Тернопіль: Карт-бланш, 2003. - 490 с.

18. Румянцева К.Р. «Менеджмент в організації.» - Л.: “Перспектива”, 1997. - 321 с.

19. Скрипко Т.О., Ланда О.О. Менеджмент. Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 176с.

20. Сладкевич В.П. Чернявський А.Д. «Современный менеджмент.» - К. 2006. - 241 с.

21. Стадник В.В. «Менеджмент: Посібник.» - К.: Академвидав. 2005. - 251 с.

22. Федулова Л.І. Сучасні концепції менеджменту [навч. посібник] / Л.І.Федулова, КИЇВ-2007, 345 c.

23. Фатхутдинов П. «Производственный менеджмент». - М.: "Бизнес-школа "Интел-синтез", 2000. - 464 с.

24. Хміль Ф.І. «Менеджмент: Підручник.» - К.: Вища школа, 2005. - 357 с.

Размещено на Allbest.ru