Розробка заходів з підвищення якості продукції

Чистий прибуток ВАТ “Івано-Франківськцемент” змінювався у значних межах. Так у 2005 році він зріс в порівнянні з базовим 2004 роком на 1925 тис. грн., В 2006 році на 3669 тис.грн. а 2007 році на 2380, а в 2008 році скоротився у порівнянні з базовим на 4845 тис.грн., що обумовлено такими факторами як зміна тарифів на енергоносії, та подорожчання сировини.

Відповідно рентабельність підприємства мала таку ж тенденцію як чистий прибуток підприємства. Протягом 200-2006 показник зростає, а в 2007-2008 роках незначний спад.

Продуктивність праці, протягом всього аналізованого періоду поступово знижується. Так у звітному 2004 році складала 186,24 тис.грн., а в 2008 році скоротилася на 28,18 відсотків, або на 52,49 тис.грн.

Рисунок 2.2 - Динаміка зміни основних ТЕП ВАТ “Івано-Франківськ-цемент”

Розглянемо динаміку реалізації цементу за п'ять років

Як видно з таблиці 3.4 випуск товарної продукції по цементу та шиферу, збільшується протягом аналізованого періоду. Отже підприємство продовжує зміцнювати фінансове становище з випуску цементу та шиферу на ринку області та України.

Таблиця 2.4 - Випуск товарної продукції в асортименті у відпускних цінах

Найменування Од.вим	2004 рік	2005 рік	2006 рік	2007 рік	2008 рік
	К-ть	Сума	К-ть	Сума	К-ть	Сума	К-ть	Сума	К-ть	Сума
Цемент-всього т.тн	462,7		490,3		532,1		518,2		522,7
а)цемент для внут.спожив.	258,6		241,2		254,5		251,3		259,8
б)цемент товарний	204,1	21835,8	249,2	31629,8	277,6	40914,6	266,9	40228	262,9	41613,6
Випал клінкеру	374,7		406		417,6		386,4		414,8
в тіч.сульфоалюмоферитний			4,5
товарний	0,1	16
Листи а/цементні муп	281,2	77741,4	257,4	76366,8	274,2	94922,5	273,4	1Е+07	274,5	116416,1
СХ1750	263,6	71224,9	241,6	69681,3	258,1	88175,9	255,1	91527	256,1	107713,4
плоский	17,6	6516,5	15,8	6685,5	16,1	6746,6	18,3	8058,8	18,3	8702,7
Труби і муфти аз. цемент. укм	595	55'7,7	642	6628,2	600,9	7553,8	444,1	6257,4	558,7	8154,8
Гіпс -всього т.тн.	18,5	1871,5	23,8	3036,7	23,3	4081,8	24,7	4414,5	28,1	4952,5
в.т.ч.гіпс будівельний	16,3		20,5		21,1		23,9		27,3
а)товарний	16,1	1695	20,5	2721,6	21,1	3791,3	23,9	4266,3	27,3	4750,8
в.т.гіпс медичний	2,2		3,3		2,2		0,8		0,8
а)товарний	1,5	176,5	2,2	315,1	1,6	290,5	0,5	148,2	0,7	201,7
Мед бинти т.м2	1620,7	3392,7	2504,3	6313,1	2593,1	6972,5	2518,5	6377,4	1617,3	4371,4
Порода карбонатна т.тн.	44,4	295,2	43,4	404,1	60,7	565,6	60,9	528,3	69,1	997.5
Вироби екструзійні туп	804,8	550,7	456,6	408	410,2	459,3
Розчин цементний т.мЗ	3	202,9	2,7	260,3	3,3	390,7	1,8	202,9	0,9	102,6
Розчин вапняний т.мЗ	3	220,8	2,3	228,8	1,6	202,7	1,4	159,7	0,9	97.8
Блоки СКЦ т.шт.	155,9	147,5	115,3	134,8	121,6	151,4	355	442,6	294,4	438,4
Блоки СКГ т.шт.	22,5	15,9
Збірний ЗБ т.мЗ	18,7	3533,8	- 18,1	4628,1	18,1	5466	17,4	497476	27,5	8313,5
Бетонн т.мЗ	6,3	459,2	7,8	768,5	-7,6	831,2	10,3	1200,4	7,8	998,3
Бетоннні вироби т.мЗ	4,8	494,1	3,5	447,7	3,5	484,8	5,1	695,9	6,4	1054,4
Сітки шт.	9318	64,9	10915	157,2	10710	239,5	10630	182,7	3570	74,1
Пісчано-грв.суміш т.мЗ	35,2		31,8		35,7		38,1		44,8

2.3 Аналіз узагальнюючих показників якості продукції

Таблиця 2.5 - Випуск цементу по основних типах за період 2004-2008 рр.

№ п/п	Марка цементу	Ціна за тонну	Випуск, т	Сума, тис.грн
2004 рік
1	Портландцемент ПЦ І-500-Н	240	69,4	16656
2	Портландцемент ПЦ ІІ/А-Ш-400-Н	200	208,2	41640
3	Портландцемент ПЦ ІІ/Б-Ш-400	160	69,4	11104
4	ШПЦ ІІІ/А-400	170	115,7	19669
2005 рік
5	Портландцемент ПЦ І-500-Н	250	73,5	18375
6	Портландцемент ПЦ ІІ/А-Ш-400-Н	210	220,6	46326
7	Портландцемент ПЦ ІІ/Б-Ш-400	170	73,5	12495
8	ШПЦ ІІІ/А-400	180	122,5	22050
2006 р.
9	Портландцемент ПЦ І-500-Н	260	79,8	20748
10	Портландцемент ПЦ ІІ/А-Ш-400-Н	220	239,4	52668
11	Портландцемент ПЦ ІІ/Б-Ш-400	180	79,8	14364
12	ШПЦ ІІІ/А-400	190	133,0	25270
2007 р.
13	Портландцемент ПЦ І-500-Н	265	77,7	20590,5
14	Портландцемент ПЦ ІІ/А-Ш-400-Н	225	233,2	52470
15	Портландцемент ПЦ ІІ/Б-Ш-400	185	80,2	14837
16	ШПЦ ІІІ/А-400	195	126,6	24687
2008
17	Портландцемент ПЦ І-500-Н	280	78,4	21952
18	Портландцемент ПЦ ІІ/А-Ш-400-Н	240	235,2	56448
19	Портландцемент ПЦ ІІ/Б-Ш-400	200	80,4	16080
20	ШПЦ ІІІ/А-400	210	128,7	27027

Таблиця 2.6 - Питома вага сертифікованої продукції в загальному обсязі випуску продукції

Рік	Портланд-цемент ПЦІ-500-Н %	Портланд-цемент ПЦІІ/А-Ш-400-Н %	Портланд-цемент ПЦ ІІ/Б-Ш-400 %	Портланд-цемент ШПЦ ІІІ/А-400 %	Об'єм випущеної продукції тис.грн
2004	15,1	45,3	13,3	26,3	89069
2005	14,5	44,5	15,0	26,0	99246
2006	16,0	40,7	12,5	30,8	113050
2007	14,6	50,0	12,9	22,5	112584,5
2008	15,1	51,1	15,0	18,8	121507

Таблиця 2.7 - Питома вага окремих сортів продукції на ВАТ ”Івано-Франківськцемент”

№ п/п	Рік	Портланд-цемент ПЦ І-500-Н	Портланд-цемент ПЦ ІІ/А-Ш-400-Н	Портланд-цемент ПЦ ІІ/Б-Ш-400	Портланд-цемент ШПЦ ІІІ/А-400
1.	2004	14,99	44,99	14,99	25,01
2.	2005	14,99	45,01	24,99	14,99
3.	2006	15	45	15	25
4.	2007	15,01	45,04	15,49	24,45
5.	2008	14,99	44,99	15,38	24,62

Отже, як видно з приведеної таблиці, найбільше підприємство протягом аналізованого періоду підприємство випускає цемент марки ПЦ ІІ/А-Ш-400-Н. Підприємство протягом останніх п'яти років випускало дані сорти продукції приблизно в однаковому співвідношенні. Як видно з таблиці 2.6 найбільшу питому вагу від загального випуску продукції за 5 років має Портландцемент ПЦ ІІ/А-Ш-400-Н, який в середньому складає 46,3%.

Випуск цієї марки цементу за 5 років становив 249552 тис.грн. питома вага нижчого сорту цементу марки Портландцемент ШПЦ ІІІ/А-400 в середньому становив 24,9% і становив 68880 тис.грн.. ріст випуску продукції іде за рахунок вищих марок цементу.

Як видно з таблиці 3.5 питома вага цементу ПЦ1-500-Н в загальному становила 15% від загального обсягу продукції.

Підприємство Івано-Франківськцемент протягом 5 років не мало жодних рекламацій від замовників, це свідчить, що відвантаження продукції відповідає стандартам і відбувається своєчасно.

Проведемо розрахунок якості продукції за допомогою коефіцієнта сортності який визначається за формулою

 за 2004-2008 роки

Коефіцієнт сортності фактичний у 2004 році складає

Таблиця 2.8 - Аналіз асортименту випущеної продукції

Назва марки цементу	2004	2005	2006	2007	2008	Абс. Темп росту факт тис.грн	Абс. Темп приросту факт %
	План	Факт	Відхилення	План	Факт	Відхилення	План	Факт	Відхилення	План	Факт	Відхилення	План	Факт	Відхилення
Портландцемент ПЦ І - 500- Н	16112	16656	103,4	17500	18375	105,0	20040	20748	103,5	20750	50590,5	99,2	21200	21952	103,5	5296	31,8
Портландцемент ПЦ ІІ /А -Ш - 400 Н	40500	41640	102,8	45200	46328	102,5	52110	52668	101,1	53400	52470	98,3	56100	56448	100,6	14808	35,6
Портландцемент ПЦ ІІ /Б - Ш - 400	109100	11104	101,8	11350	12495	110,1	14200	14364	101,2	15100	14837	98,2	16000	16080	100,5	4976	44,8
ШПЦ Ш/А - 400	18350	19669	107,2	211000	22050	104,5	25100	25270	100,7	24500	24687	100,8	25600	27027	105,6	7358	37,4

При розгляді аналізу виконання плану за період 2008-2008 рр. Випущеної продукції за асортиментом бачимо, що факт випуску продукції ПЦ1-500-Н збільшився в 2008р. Порівняно з 2007 роком на 1362 тис.грн. (21952-20590) або на 106,6%, а порівняно з 2004 роком збільшився на 5296 тис.грн. або на 131,8%

Цемент марки ПЦ ІІ/А-Ш-400 збільшився в 2008 році в порівняно з 2007 роком на 3978 тис.грн. або на 107,6% порівняно з 2004 р. Збільшився на 14808 тис.грн. або на 135,6%

Цемент марки ПЦ ІІ/Б-Ш-400 збільшився в 2008 р. Порівняно з 2007р. На 1243 тис.грн. аюо 108,4% а з 2004р. Збільшився на 4976 тис.грн. аюо на 144,8%.

Цемент марки ШПЦ Ш/А-400 - випуск збільшився в 2008р. Порівняно з 2007р. На 2340 тис.грн. або 109,5% а з 2004р. Збільшився на 7358 тис.грн. або на 137,4%.

2.4 Аналіз впливу якості продукції на техніко-економічні показники роботи підприємства

Проведемо аналіз впливу зміни якості продукції на реалізацію продукції.

За рахунок збільшення випуску продукції вищої якості ми маємо ріст товарної продукції 2008р порівняно з 2004р. На (5296 тис.грн. + 14808 тис.грн.) = 200604 тис.грн. а за рахунок нижчого сорту ріст товарної продукції збільшився на (4976+7358)=12334 тис.грн..

Проводимо розрахунок середньозваженої ціни за формулою.

(3.1)

де р іq -відповідно ціна і кількість випущеної продукції відповідної якості

Фактична середньозважена ціна по сортах цементу за 2004 рік.

.

За 2005 рік

за 2006 рік

за 2007 рік

за 2008 рік

Таблиця 2.8- Обсяги випуску цементу за діючими і середніми цінами

Назва	2004	2005	2006	2007	2008
	По діючих цінах	По середніх цінах	Відхилення	По діючих цінах	По середніх цінах	Відхилення	По діючих цінах	По середніх цінах	Відхилення	По діючих цінах	По середніх цінах	Відхилення	По діючих цінах	По середніх цінах	Відхилення
Цемент	89069,0	88838,0	-231	99246,0	99000,0	-246	113050,0	112784,0	-266	112584,5	1123409	243,6	121507,0	1211264	-240,6

Як видно з наведеної таблиці 2.8 - підприємство за середніми цінами має меншу вартість реалізації ніж за діючими, отже підприємство акцентує увагу на випуску продукції меншої якості. Проведемо аналіз впливу зміни якості продукції на додатковий прибуток фірми.

Розрахунок проводимо за формулою (2.7)



Збільшення прибутку за рахунок підвищення якості продукції в 2004 році.

тис.грн.

в 2005 році

=1102,5 тис.грн.

в 2006 році

тис.грн.

в 2007 році

тис.грн.

в 2008 році

тис.грн.

Вплив якості продукції на зміну випуску товарної продукції розраховуємо

ТП=(Z1 - Z0) х qр (3.2)

де Z1, Z0 - ціна продукції до і після зміни якості

у 2004 році ТП = (200-160) х 203,2 = 40 х 208,2 = 8328 тис.грн.

У 2005 році ТП = (210-1700 х 220,6 = 40 х 220,6 = 8824 тис.грн.

у 2006 році ТП = (220-180) х 239,4 = 40 х 239,4 = 9576 тис.грн.

У 2007 році (225-185) х 233,2 = 40 х 233,2 = 9328 тис.грн.

У 2008 році (240 - 200) х 235,2 = 40 х 235,2 = 9408 тис.грн.

Вплив якості продукції на прибутковість

П= (( Z1 - Z0) х Vрппк) - (З1 - З) х Vрппк (3.1)

де 31, 3 - рівень собівартості до і після зміни якості продукції

Z1, Z0 - ціна продукції до і після зміни якості.

2004 рік П = 40 х 41640 - 35 х 41640 = 1665600 - 1457400 = 2082005

2005 рік П = 40 х 46236 - 36,1 х 46326 = 1853040 - 1672367 = 180673

2006 рік П = 40 х 53668 - 34,5 х 52668 = 2106720 - 1817046 = 289674

2007 рік П = 40 х 52470 - 37,2 х 52470 = 2098800 - 1951884 = 146916

2008 рік П = 40 х 56448 = 38,0 х 56448 = 2257920 - 2145024 = 112896

Кількісний вплив зміни якості на зміну вартості реалізації

2004 р. Випуск = 462,7 х 192 = 88838,4

2005 р. Випуск = 490,1 х 202 = 99000,2

2006 р. Випуск = 532 х 212 = 112784,0

2007 р. Випуск = 517,7 х 217 = 112340,9

2008 р. Випуск = 522,7 х 232 = 121266,4

Таблиця 2.9 - Зведена таблиця впливу зміни якості продукції на результат діяльності підприємства

Назва	Од.вим	2004	2005	2006	2007	2008
Вплив зміни якості на зміну вартості продукції	Тис.грн	88838,4	99000,2	112784,0	112340,9	121266,4
Вплив зміни якості на прибутковість	Тис.грн	208200,0	180673,0	289674	146916	112896
Вплив зміни якості на створення додаткового прибутку	Тис.грн	1735,0	1102,5	798,0	777,0	784,0
Вплив зміни якості продукції на товарну продукцію	Тис.грн	8328	8824	9576	9328	9408

2.5 Аналіз системи управління якістю

Розробку і впровадження (чсистеми управління якістю) СМЯ як проекту можна розділити на наступні проектні етапи: 1. Утворення організаційної структури і виділення інших необхідних ресурсів. 2. Складання вимог до СМЯ. 3. Встановлення фактичного стану СМЯ 4. Складання Комплексного плану проекту.

Досвід показує, що представником керівництва з якості на підприємстві може бути і головний інженер, і технічний директор, і комерційний директор, і інші керівники. Ідеальний варіант - коли це заступник першого керівника з якості. Багато в чому вибір представника керівництва залежить від особистих якостей претендента. Він повинен бути досить авторитетним на підприємстві, мати повноваження приймати важливі рішення, володіти гарними організаторськими здібностями, досвідом керування проектами, знанням підприємства, його продукції і процесів, знанням основних споживачів і постачальників. У будь-якому випадку при правильній організації робіт він стає фактично другою людиною на підприємстві, тому що заміщає першого керівника в найважливішій галузі - в галузі управління. Бувають випадки, коли директор, що розуміє ключовий характер цієї функції, не знаходить для неї гідного кандидата серед своїх заступників і сам берет на себе її виконання.

Для організації і координації таких робіт, а також для прийняття колегіальних рішень з приводу найважливіших питань розробки, впровадження і функціонування СМЯ створено Координаційну раду з якості.

Координаційну раду очолює перший керівник підприємства, у його склад входять заступники директора по напрямках, керівники ведучих підрозділів.

Такий склад ради дозволяє приймати рішення з будь-яких питань діяльності підприємства. Рішення Ради мають силу наказу. Окрім контролю, організації і координації розробки СМК, на засіданнях ради можуть розглядатися будь-які питання, пов'язані з підвищенням якості продукції і конкурентоздатності підприємства. Слід зазначити, якщо на підприємстві існує і успішно діє колегіальний орган, який може виконувати вищеописані функції, то саме він може відігравати роль Координаційної ради.

До основних задач Групи управління якістю на різних стадіях розробки і впровадження СМЯ відносяться: - забезпечення роботи Координаційної ради; - навчання членів Координаційної ради та інших категорій персоналу в галузі управління якістю; - планування і відстеження виконання різних заходів у рамках розробки і впровадження СМЯ; - координація розробки документів СМЯ, а також безпосередній опис таких процесів, як управління документацією, записами про якість, коригувальні та попереджуючі дії, внутрішні аудити, відповідальність вищого керівництва; - інформаційне узгодження документів СМЯ, аналіз їхньої відповідності вимогам стандарту; - контроль впровадження СМЯ, організація проведення її внутрішніх аудитів; - аналіз виявлених у роботі підприємства невідповідностей, визначення результативності проведених коригувальних і попереджуючих дій; - підготовка інформації для проведення аналізу функціонування СМЯ з боку вищого керівництва; - управління коректуванням документації СМЯ у процесі її змін і вдосконалювання.

З переліку цих функцій видно, що робота Групи управління якістю не закінчується після впровадження і сертифікації СМЯ, а, навпаки, інтенсифікується. Система вимагає постійної підтримки, доробки, вдосконалення.

Адже підприємство працює в зовнішніх і внутрішніх умовах, що постійно змінюються, тому його робота теж постійно змінюється. Але оскільки робота підприємства повинна відповідати СМЯ, то перш ніж змінити діяльність, необхідно попередньо внести відповідні зміни в Систему. Постійне вдосконалювання є прямою вимогою ISO 9001:2000 (пп. 4.1, 8.5.1). Тому робота структури, пов'язаної зі СМЯ, є постійною і дуже важливою на підприємстві.

Потрапити в цю структуру - престижно і почесно. Залучені до неї люди розуміють це з самого початку. Для ефективної організації роботи Групи управління якістю необхідно надати їй наступні повноваження: - право одержувати необхідну інформацію в галузі СМЯ від будь-яких посадових осіб, ознайомлюватися з відповідними документами і записами; - право контролювати хід робіт у рамках розробки СМЯ; - право доступу до першого керівника підприємства, представника керівництва з якості, інших керівників. Важливо забезпечити роботу Групи управління якістю необхідними ресурсами (приміщення, інформація, оргтехніка, нормативна документація), надати її членам можливість проходити навчання в галузі якості.

При організації роботи Групи управління якістю важливо забезпечити гласність її роботи, створити їй необхідний авторитет серед персоналу підприємства. Однією із серйозних помилок при розробці СМК є покладання на Групу повної відповідальності за всю розробку СМЯ. Відповідальність за цю роботу повинна бути покладена на всіх керівників підприємства, його служб і підрозділів, у рамках їхніх функцій. Бажано мати представника з якості в кожному підрозділі. Ці представники можуть відповідати за розробку документації і підтримку функціонування СМЯ для окремих процесів. Вони повинні не тільки добре теоретично розбиратися у вимогах ISO 9001:2000, знати особливості свого підприємства, але також бути ентузіастами системи, розуміти її важливість і необхідність. Вони є також першими кандидатами в групу внутрішніх аудиторів.

При формуванні організаційної структури варто також обміркувати питання про необхідність залучення зовнішньої допомоги, наприклад, консультантів по розробці СМЯ, про що вже говорилося вище. Якщо таке рішення прийняте, то консультант може дати рекомендації і по остаточному формуванню самої оргструктури. Приклад організаційної структури для розробки, впровадження і супроводження СМЯ представлений на малюнку.



Наявність подібної налагодженої структури на підприємстві, що спирається на допомогу кваліфікованого консультанта та серйозну кропітку роботу всього колективу дозволяє створити повноцінну, працюючу СМЯ. Ухвалення рішення про початок робіт над СМЯ може бути оформлене наказом першого керівника підприємства. У преамбулі до наказу може бути підкреслена важливість цих робіт, необхідність залучення до них усього персоналу підприємства. У самому наказі визначається склад Координаційної ради і групи управління якістю, затверджуються положення про них, призначаються представники керівництва з якості (як по всьому підприємству так і в разі необхідності, в окремих підрозділах), визначаються їхні функції. Також можуть надаватися розпорядження про перші кроки по розробці СМЯ (визначення зовнішніх і внутрішніх вимог до СМЯ, аналіз поточного стану системи управління якістю підприємства, розробка Політики в області якості і Комплексного плану, навчання персоналу в області якості тощо). Тут потрібно підкреслити важливість навчання в галузі якості. Для забезпечення успішної розробки і впровадження СМЯ навчання варто проводити для всіх рівнів персоналу. При цьому починати навчання треба з вищого керівництва. Японські фахівці навіть сформулювали тезу: "Ніхто не повинен проходити навчання за програмою якості раніше від свого безпосереднього начальника". Для зовнішнього навчання можна використовувати можливості консультанта (якщо він залучається для розробки СМЯ підприємства), чи курси і семінари, пропоновані спеціалізованими організаціями. Співробітники, що пройшли зовнішнє навчання, можуть проводити внутрішнє навчання іншого персоналу, "мультиплікуючи" отримані знання.

2.6 Оцінка конкурентоспроможності продукції

ВАТ “Івано-Франківськцемент” працює цілорічно, графік роботи технологічного обладнання - цілодобовий. В зимовий період спостерігається спад попиту на всю продукцію підприємства в зв'язку з сезонністю будівельних робіт.

В 2005 році виробництво продукції стабілізувалося і проти попереднього року обсяги виробництва склали 121,1%. Потужності підприємства за 2005 рік використовувалися не повністю, коефіцієнт використання складає 80,6%. Всі основні види продукції рентабельні, загальна рентабельність реалізованої продукції за минулий рік складає 23,2%. Обсяг виробництва товарної продукції за 2005 рік становить 117014,3 тис. грн.

В структурі виробництва товарної продукції підприємства, найбільшу частку займають листи азбестоцементні та цемент. Така ж частка наведеної продукції і в структурі прибутків комбінату.

Отже і головна стратегія підприємства націлена на розвиток виробництва цих видів продукції, впровадження найновіших досягнень науки, техніки і прогресивних технологій, розвиток маркетингової діяльності, кадрової політики і т.д. Саме ці два види продукції і визначають суть підприємства ВАТ “Івано-Франківськцемент”.

Але все ж основою підприємства, його першоджерелом є цементне виробництво. Цемент є основним компонентом для виробництва тиких видів продукції як азбестоцементні листи, азбестоцементні труби, залізобетонні вироби та ін. Собівартість цих видів продукції в різній мірі залежить від собівартості цементу.

В даний час виробництво цементу на підприємстві здійснюється за застарілою технологією, яка є енерговитратною і не забезпечує конкурентноспроможності продукції. Вивчення світового досвіду роботи цементної галузі підтверджує доцільність проведення реконструкції, тобто переходу від технології виробництва цементу по так званому “мокрому ” способу на “сухий” спосіб з одночасною модернізацією всіх переділів технологічного процесу. Дана реконструкція дозволить значно знизити собівартість виробництва продукції шляхом зменшення витрат енергетичних ресурсів більш ніж удвічі.

Зниження собівартості виробництва цементу дозволить розширити ринки його збуту, дасть можливість виробляти конкурентноздатну за ціною і якістю продукцію.

РОЗДІЛ 3. РОЗРОБКА ЗАХОДІВ З ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ПРОДУКЦІЇ

3.1 Вибір та обґрунтування заходів щодо підвищення якості продукції

Система якості є сукупністю взаємопов'язаних та взаємодіючих елементів організаційної структури, визначених механізмів відповідальності, повноважень та процедур організації, а також процесів та ресурсів, які забезпечують здійснення загального керівництва якістю та її відповідність встановленим вимогам.

Підвищення технічного рівня та якості продукції визначає темпи науково-технічного прогресу та ріст ефективності виробництва в цілому, суттєво впливає на інтенсифікацію економіки, конкурентоспроможність вітчизняних товарів та життєвий рівень населення країни.

Соціально-економічне значення підвищення якості й конкурентоспроможності продукції, що виробляється підприємствами нашої держави полягає передовсім у такому:

- високоякісна й конкурентоспроможна продукція завжди повніше та ліпше задовольняє суспільно-соціальні потреби в ній;

- підвищення якості продукції є специфічною формою виявлення закону економії робочого часу: загальна сума витрат суспільної праці на виготовлення й використання продукції більш високої якості, навіть якщо досягнення такої пов'язане з додатковими витратами, істотно зменшується;

- конкурентоспроможна продукція забезпечує постійну фінансову стійкість фірми, а також одержання нею максимально можливого прибутку;

- підвищення якості та конкурентоспроможності продукції впливає на зростання продуктивності суспільної праці, структуру виробництва та функціональний розподіл потужностей, темпи й ефективність науково-технічного прогресу.

Планування підвищення якості продукції повинно базуватися передовсім на старанному вивченні поточного та перспективного попиту на його продукцію, аналізі відгуків споживачів. Досягти необхідного рівня якості та конкурентоспроможності реалізованих на відповідних ринках товарів можна різними способами, які можна поділити на три групи:

Технічні:

1. Використання досягнень науки і техніки в процесі проектування виробів;

2. Запровадження новітньої технології виробництва і суворе дотримання технологічної дисципліни;

3. Забезпечення належної технічної оснащеності виробництва;

4. Удосконалення застосовуваних стандартів і технічних умов;

5. Поліпшення стандартизації як головного інструменту фіксації та забезпечення заданого рівня якості, адже саме стандарти й технічні умови відображають сучасні вимоги споживачів до технічного рівня та ін.;

6. Збільшення випуску сертифікованої продукції;

7. Покращення окремих показників якості продукції, що випускається (надійність, економічність);

8. Удосконалювати показники транспортабельності продукції, куди відносяться допустимі температура, вологість, тиск, час транспортування;

9. Підприємство повинно вимагати від своїх постачальників відповідного покращення якості сировини, матеріалів, напівфабрикатів, що постачається;

10. Досягнення й перевершення технічного рівня та якості найкращих вітчизняних та зарубіжних зразків;

Організаційні:

1. Запровадження сучасних форм і методів організації виробництва та управління;

2. Удосконалення методів контролю й розвиток масового самоконтролю на всіх стадіях виготовлення продукції;

3. Розширення прямих господарських зв'язків між продуцентами та покупцями (споживачами);

4. Узагальнення й використання передового вітчизняного та зарубіжного досвіду в галузі підвищення конкурентоспроможності продукції;

5. Модернізація або зняття з виробництва неконкурентоспроможної продукції;

6. Використання власного або іншого автопарку, автомашин для надійного та безпечного транспортування готової продукції та сировини.

Економічні та соціальні:

1. Застосування узгодженої системи прогнозування і планування необхідного рівня якості виробів;

2. Установлення прийнятних для продуцентів і споживачів цін на окремі види товарів;

3. Використання ефективної мотивації праці всіх категорій персоналу підприємства;

4. Всебічна активація людського чинника та проведення кадрової політики, адаптованої до ринкових умов господарювання.

Покращення якості продукції відображається у збільшенні її сортності, додатковий прибуток створюється за рахунок підвищення ціни на продукцію вищого сорту. При покращенні якості продукції зростає собівартість, як правило, збільшується строк служби нового виробу. Економічна ефективність цього полягає в додатковому прибутку підприємства, що отримується від виробництва і реалізації продукції підвищеної якості.

На найближче майбутнє для підвищення якості та конкурентоспроможності продукції можна запропонувати наступні шляхи підвищення, які умовно можна поділити на п'ять груп:

1) Проведення конструктивних змін, внаслідок яких підвищується продуктивність двигунів, збільшується КПД, а також поліпшується загальний строк служби. Для цього необхідно застосовувати високоякісні матеріали.

2) Удосконалення технологічних процесів та модернізація діючого обладнання. До цієї групи відносяться слідуючі напрямки:

- впровадження технології плазменого напилення матеріалів;

- заміна ручної шліфовки лопаток на гальванотермічну;

- засвоєння технології лиття лопаток через керамічний фільтр змінної конструкції;

- впровадження технології об'ємної термічної обробки деталей штампів та пресових форм;

- застосування систем контролю роботи виробів в експлуатації з вводом інформації в комп'ютер. Також варто розробити систему збору інформації та впровадити централізовані національні системи контролю якості, об'єднані в єдину комп'ютерну мережу. Це надасть можливість об'єктивно відслідковувати рівень якості продукції, вдосконалити організацію розрахунків між постачальниками і переробниками, сформувати єдиний банк даних щодо якості реалізованої продукції підприємства.

- впровадження статичних методів контролю якості деталей;

- проведення капітального ремонту обладнання.

3) Удосконалення організації виробництва та праці:

- провести атестацію робітників;

- звірити технічні процеси з діючою конструкторською документацією;

- впровадити ефективну систему матеріального стимулювання;

- проаналізувати відповідність складності виконаних робіт кваліфікації робітників.

4) Ефективним засобом управління якістю є стандартизація, яка включає комплекс норм, правил і вимог до якості продукції. Стандарт на продукцію є основним нормативно-технічним документом, в якому показники якості встановлюються, виходячи із новітніх досліджень науки, техніки і попиту споживачів. Стандартизація продукції охоплює встановлення вимог до якості продукції, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих; встановлення норм, правил в галузі проектування; формування єдиної системи показників якості продукції, методів контролю, випробувань, єдиних термінів і позначень;створення єдиних систем класифікації і кодування продукції тощо.

5) Одним із способів забезпечення високої якості продукції є чітка організація технічного контролю. Технічний контроль - це частина виробничного процесу, яка має за мету перевірку відповідностей продукції встановленим вимогам. Головне завдання технічного контролю - попередження можливих неполадок і відхилень, які можуть призвести до випуску бракованої продукції.

Технічному контролю мають підлягати всі матеріали, сировина, напівфабрикати, комплектуючі вироби, отримані підприємством зі сторони, деталі на всіх стадіях обробки, вузли й вироби на всіх стадіях складання, всі засоби праці, включаючи обладнання, інструменти, пристосування, технологічні процеси та їх режими, а також стан виробництва, температури, вологості в циклах і т.д.

Поряд з технічним контролем, не менш важливим є внутрішньогосподарський. Головними завданнями такого економічного контролю є підтримка запланованого економічного режиму функціонування виробництва, скорочення нераціональних витрат і втрат, своєчасне виявлення відхилень та їх коректування в процесі господарської діяльності. Контроль стану роботи з проведення внутрішніх перевірок якості має здійснюватися шляхом дослідження затверджених планів таких перевірок, документального оформлення процедур проведення перевірок якості сировини й матеріалів, дотримання технологічних норм процесів.

Політика підприємства повинна ґрунтувалися на принципі «легше запобігти проблемі, чим реагувати на неї, коли вона виникне». Для цього необхідно приділяти особливу увагу наступними напрямкам політики в області якості та конкурентоспроможності:

розробка та втілення системи управління якістю підготовки, затвердження, видання і постійне вдосконалення керівництва з якості, щорічна оцінка ефективності системи управління якістю, виконання цілей, поставлених в політиці підприємства в області якості;

планування робіт по підвищенню якості виготовленої продукції і сертифікації, контроль їх виконання;

збір інформації, аналіз та оцінка якості виготовленої продукції ВАТ «Івано-Франківськ цемент» і якості праці підрозділів і кожного робітника підприємства;

організація робіт по попередженню браку і запобігання випуску продукції невідповідної якості;

організація проведення контролю якості продукції у відповідності з вимогами нормативної документації і умовами контракту у всіх виробництвах підприємства;

контроль реалізації замовлень з підвищення якості продукції та праці, корегування керуючих дій при виявленні невідповідних виробів, організація дій по зупинці виробництва і реалізація продукції з метою усунення відхилень і невідповідності продукції вимогам нормативної документації і споживачів;

підготовка і видання стандартів підприємства;

придбання міжнародних, національних і галузевих стандартів, технічних умов та забезпечення ними підрозділів підприємства, поповнення фонду нормативної документації, обмін і зберігання екземплярів стандартів та технічних умов;

проведення аналізу працездатності виробів в умовах експлуатації, наданні допомоги при установці та систематизації виробів у споживачів.

Для створення ефективного механізму для виготовлення більш якісної продукції на ВАТ «Івано-Франківськ цемент» планується вжити наступних заходів:

здійснити закупку більш якісних сировини та матеріалів;

здійснити удосконалення технологічних процесів, а саме, впровадити технологію плазменого напилення складових частин, а також здійснити проведення часткового капітального ремонту устаткування.

В умовах ринкової економіки джерелом прибутку стає продукція з високими цінами і кращими техніко-економічними показниками, надбавками за сертифіковану продукцію, експортними надбавками, також продаж різного роду послуг споживачам своєї продукції, закликаних забезпечувати технічне обслуговування, оперативне постачання запасних деталей і т.д.

Підвищення якості двигунів ДР59Л та Д-049 зумовить відповідно і підвищення вартості двигунів. Проте, внаслідок підвищення якості продукції відповідно збільшиться купівельна спроможність і конкурентноздатність. Таким чином витрати, понесені на удосконалення продукції, компенсуються завдяки підвищенню вартості продукції і підвищенню попиту на неї.

З підвищенням якості продукції пов'язане використання переваг інтенсивного типу відтворення, тобто задоволення конкретних суспільних потреб з меншими витратами живої та суспільної праці. Підвищення якості продукції стає вигідним тоді, коли ріст ресурсозбереження випереджає ріст додаткових витрат живої праці при виробництві одиниці продукції високої якості, а економія, яка отримана за рахунок росту обсягу виробництва, перекривається економією, яку отримують за рахунок випуску високоякісної продукції і зниження витрат за поставку продукції, виплат по рекламаціям, витрат по переробці продукції і усуненню браку.

Необхідно підсумувати, що якість продукції є одним з найважливіших критеріїв функціонування ринку. Підвищення технічного рівня визначає темпи науково-технічного прогресу та зростання ефективності виробництва в цілому, суттєво впливає на інтенсифікацію економіки, конкурентоспроможність вітчизняних товарів та життєвий рівень населення країни.

Узагальнення й аналіз досвіду роботи підприємства ВАТ «Івано-Франківськцемент» по розробці і впровадженню КС УКП дозволили, виявити поряд з позитивними сторонами і ряд недоліків. Характерними недоліками забезпечення якості продукції на підприємстві ВАТ «Івано-Франківськцемент» є: недостатня інформація про якість об'єктів в експлуатації; слабкий взаємозв'язок між якістю виготовлення продукції і стимулюванням її підвищення; недостатня увага до технологічної підготовки виробництва, як важливого фактору формування якості виготовлення продукції; здійснення не зв'язаних між собою розрізнених заходів щодо підвищення якості виготовлення виробів на внутрішньозаводському рівні; недосконалість організації робіт з обліку витрат і втрат, викликаних незадовільною якістю виготовлення виробів; слабка аналітична робота з виявлення причин браку, пошуку резервів підвищення якості виготовлення виробів, вивченню динаміки показників якості праці і продукції; механічне перенесення розробок, виконаних на інших підприємствах.

Спрямованість удосконалювання діючої системи керування якістю продукції повинна бути такою, щоб було забезпечено її функціонування на основі реального механізму керування якістю, зорієнтованої на виготовлення конкурентноздатної продукції, що задовольняє вимогам наявних і потенційних будівельних замовників. При цьому необхідно орієнтуватися на використання наступних принципово важливих положень у системі керування якістю продукції:

Необхідно розробити довгострокову стратегію підвищення якості. Варто переконатися в тім, що всі керівники на різних умовах розуміють цю стратегію в тій степені, що необхідна для розробки поетапних короткострокових планів, що задовольняють цілям довгострокової стратегії.

Короткострокові плани повинні бути включені в річний план реалізації загальної стратегії. Протягом року повинно перевірятися виконання вимог цих планів кожною групою співробітників точно так, як перевіряють терміни виконання робіт, витрати виробництва й обсяги реалізації.

Процес поліпшення діяльності - це зміна загальноприйнятого підходу до помилок.

Самий найкращий шлях - визнання заслуг працівників, у тому числі і керівників, їхнє стимулювання до досягнення ще більш високих результатів.

Процес поліпшення діяльності - це прямий шлях до викорінювання помилок у середовищі керівників, фахівців усіх рівнів. Як правило, процеси поліпшення діяльності результативні. Умовою ефективності процесів є комплексний підхід до їхньої організації. Основні причини невдач практично завжди зв'язані з наступними прорахунками керівництва:

керівництво не дотримувало основних напрямків і підходів до організації процесу поліпшення діяльності;

керівництво не прийняло в ньому участі;

керівництво не розглядало цей процес як складову частину всієї діяльності;

керівництво не хотіло приймати довгострокові зобов'язання;

керівництво вважало, що проблема полягає в службовців і робітників, а не в керівництві.

Вивчаючи нові технології, ми повинні приділяти велику увагу удосконалюванню виробничих процесів. Для цього проводиться твердий поопераційний контроль за якістю робіт.

Здається, що більше нам треба говорити не про контроль якості, а про передумови і заходи, що створювали би умови, при яких погана якість стала було виключенням із правил.

Природно, ми не виключаємо такі традиційні методи, як поопераційний контроль, приймання робіт і т.д. Але вони ніколи не дадуть належного результату, якщо не будуть підкріплені технологічними й організаційними заходами.

Ще один важливий аспект - оснащення робочих і інженерно-технічних працівників необхідним оснащенням і інструментом, починаючи від зручного спецодягу, спецпоясів з кишенями для інструмента, міряльним і механізованим інструментом. Цьому ми на підприємстві надаємо великого значення і намагаємося на цьому не заощаджувати.

У ВАТ «Івано-Франківськцемент» повинна бути розроблена і з кожним роком удосконалюватися система торговельних стимулів, що надаються найбільш надійним партнерам і залежать від обсягу замовлення і форми розрахунків. Число стимулів з кожним роком повинне збільшуватися.

Для підвищення якості продукції необхідно впровадити систему контролю якості для первинної сировини, з метою недопущення недоброякісної сировини в виробництво.

Також підвищити відповідальність кожного робітника за якість продукції а саме таке завдання можна досягти застосовуючи систему відрахувань із заробітної плати в залежності від виду вини працівників.

Але найбільшого ефекту для підвищення якості продукції можна досягти шляхом зміни технології виробництва.

В даний час виробництво цементу на підприємстві здійснюється за застарілою технологією, яка є енергозатратною і не забезпечує конкурентноспроможності продукції. Вивчення світового досвіду роботи цементної галузі підтверджує доцільність проведення реконструкції, тобто переходу від технології виробництва цементу за так званим “мокрим ” способом на “сухий” спосіб з одночасною модернізацією всіх підрозділів технологічного процесу. Дана реконструкція дозволить значно знизити собівартість виробництва продукції шляхом зменшення витрат енергетичних ресурсів більш ніж удвічі.

Зниження собівартості виробництва цементу дозволить розширити ринки його збуту, дасть можливість виробляти конкурентноздатну за ціною і якістю продукцію.

3.2 Визначення економічної ефективності від впровадження запропонованих заходів

Отже із запропонованих заходів слід розглянути таку пропозицію як збільшення випуску марок продукції із підвищеними експлуатаційними характеристиками а саме ПЦ1-500-Н, та ПЦ ІІ/А-Ш-400-Н.

В наслідок такого заходу об'єм збільшиться на 112896 тис.грн. в 2003 році.

Також на впровадження заходу по контролю якості вхідної сировини потрібно встановити ще одного контролера із заробітної платою 650 грн. в місяць що дозволить скоротити об'єм браку на 35%, а це в свою чергу зменшить втрати від браку на 16,870 тис. грн. в рік а витрати:

на заробітну плату складають 650*12=7800 грн.

нарахування на заробітну плату 38% * 7800 = 2964

всього 10764

отже економічний ефект складатиме 6106 грн.

Також з метою збільшення якісної продукції пропонуємо впровадження систему штрафних санкцій, що дасть можливість скоротити витрати на підвищення якості продукції внаслідок її невідповідності стандартам на 2,44%, що дає економію в сумі 76581 грн. цей захід не потребує капіталовкладень, оскільки для нього можна залучити декількох технологів які будуть контролювати відповідність кожного технологічного циклу, або покласти ці обов'язки на вже існуючий персонал, який відповідає за якість продукції. Отже від цього заходу ми отримаємо ефект у сумі 78400*0,02444*40=76581 грн.

Але найважливішим заходом по підвищенню якості є впровадження нових технологій, в даному випадку технології яка вже давно успішно реалізована на закордонних фірмах, які займаються аналогічною діяльністю. Розрахунок даного ефекту проводимо в таблиці 3.1.

Нова технологія полягає в тому, що замість “мокрого помолу” клінкер подрібнюється сухим методом. При мокрому способі вихідна сировина змочується водою в розмішується у мішалках. А при сухій технології подрібнення і змішування здійснюється без добавлення води. А потім суміш подається в піч, де вона випалюється. При мокрому способі потрібно спочатку щоб вода випарувалась а відтак здійснювалось випікання клінкеру, чого немає при сухому способі. Різниця в технології є в тому, що для сухого і мокрого методу застосовуються різні змішувальні установки.

Таблиця 3.3 - Розрахунок економічного ефекту від впровадження технології.

№ п/п	Назва показника	До реконструкції	Після реконструкції	Різниця
1.	Об'єм виробництва цементу за рік тис.тоннн	450	910	+460
2.	Об'єм випалу клінкеру тис.тоннн	420	764	+344
3.	Питомі витрати палива кг ум. палива	200	90,3	-109,7
4.	Питомі витрати електроенергії КВт/ год.	102	95	-7
5.	Собівартість виробництва 1 тоннни грн.	78,00	59,89	-18,11
6.	Середня оптова ціна 1 тоннни цементу грн.	87,50	75,07	-12,43
7.	Сума прибутків від виробництва цементу тис.грн.	4275	13813,8	+9538,8
8.	Сума капп.вкладень на модернізацію тис.грн..	-	67500
9.	Термін окупності капіталовкладень років	-	4,9

Як видно з таблиці внаслідок запровадження нової технології збільшиться об'єм виробництва на 460 тис.тонн, а випал клінкеру на 344 тис.тонн. крім того зменшаться питомі витрати електроенергії на 7 КВт/год, що дозволить зменшити собівартість продукції а отже і ціну на 18 грн за тонну.

Підсумовуючи все вищесказане підсумуємо такими показниками як збільшення прибутку від виробництва на 9538,8 тис.грн. А даний захід окупиться за 7,5 років.

3.3 Розрахунок впливу запропонованих заходів на техніко-економічні показники діяльності підприємства

Проведемо аналіз зміни основних техніко-економічних показників після впровадження заходів.

Таблиця 3.4 - Вплив заходів на основні ТЕП

Назва показника	2003 р.	Зміна в результаті впровадження заходів	Всього
		І	ІІ	ІІІ
1. Об'єм виробництва, тис. тонн	522	-	-	388	388
1. Продуктивність праці, тис.грн.	133	7	15	125	147
Собівартість 1т. цементу, грн.	80	1	2	20	23
Прибуток , грн.	14057000	6106	60000	9538800	9604906
Рентабельність %	0,11	-	0,1	0,33	0,35

Отже внаслідок впровадження запропонованих заходів підприємство має можливість збільшити прибуток на 9604906 грн, а також знизити собівартість на 23 грн за 1 тонну цементу, що дає можливість підвищити рентабельність на 35%.

Таблиця 3.5 - Вплив заходів на випуск продукції ліпшої якості ВАТ “Івано-Франківськцемент”

Рік	Портланд-цемент ПЦІ-500-Н %	Портланд-цемент ПЦІІ/А-Ш-400-Н %	Портланд-цемент ПЦ ІІ/Б-Ш-400 %	Портланд-цемент ШПЦ ІІІ/А-400 %
2003	15,1	51,1	15,0	18,8
І	15,11	51,09	15,0	18,8
ІІ	15,3	44,6	15,0	18,8
ІІІ	22,1	44,1	15,0	18,8

Як видно з таблиці після впровадження заходів ми маємо можливість збільшити процент випуску марки цементу ПЦІ-500-Н що користується більшим попитом і має кращі якісні характеристики. Внаслідок впровадження заходів ми підвищуємо кількість випущеного цементу цієї марки до рівня 78,4*1,2241 = 95,96 тис.тонн. Ця марка має ціну вищу на 40 грн. від марки ПЦІІ/А-Ш-400-Н що є дещо нижчої якості.

ВИСНОВКИ

В даній роботі ми розглянули методику оцінки якості продукції на ВАТ “Івано-Франківськцемент”

Для будь-якого промислового підприємства підвищення якості продукції є важливим резервом отримання додаткового прибутку, забезпечення подальшого просування на ринок та підвищення конкурентноздатності. Також дуже важливо в процесі підготовки виробництва підібрати відповідних партнерів в галузі постачання матеріальних ресурсів. ВАТ “Івано-Франківськцемент” має усталені зв'язки як з постачальниками необхідних для виробництва матеріалів та обладнання, так і зі споживачами продукції, а отже є реальні можливості для економічного зростання.

Як видно з приведеної техніко-технологічної характеристики виробництва на ВАТ “Івано-Франківськцемент” процес виготовлення продукції технологічно та технічно підтримується на не досить високому рівні. Таку ситуацію може виправити заміна деякого технологічного обладнання чи хоча б часткова його реконструкція.

Виробнича структура підприємства забезпечує нормальне функціонування ВАТ “Івано-Франківськцемент” та задовольняє вимоги технології щодо процесу виробництва продукції підприємства.

Для загального аналізу стану справ на підприємстві були вибрані наступні показники: об'єм випуску товарної продукції, питомі витрати на 1грн товарної продукції, чистий прибуток, фондовіддача, рентабельність, продуктивність праці. Вони найбільш повно характеризують діяльність підприємства, оскільки представляють як в кількісному так і якісному плані економічну ефективність і доцільність діяльності підприємства.

На якість продукції впливає цілий комплекс факторів. За допомогою логічного аналізу були вибрані серед них такі, які мають найбільш істотний вплив на якість продукції, саме вони були використані в якості незалежних змінних при кореляційно-регресійному аналізі показника якості продукції.

Проведений аналіз основних техніко-економічних показників діяльності підприємства показав, що загалом підприємство працює ефективно. Останній рік діяльності підприємства супроводжувався значним зростанням обсягів виробництва (на 6.65% порівняно з 2007 роком), фондовіддачі (на 18.66% порівняно із базовим роком), зменшення рентабельності та прибуток (відповідно на 15,38% та 33.95% менше порівняно із 2007 роком). Також збільшились витрати на 1 грн. товарної продукції (18,66% порівняно із базисним періодом).

Виходячи з аналізу якості продукції підприємству слід випускати більше продукції вищої якості, так як вони користуються підвищеним попитом, і це дає можливість збільшити прибуток підприємства на 9408 тис.грн..

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Примак Т.О. “Економіка підприємства: навчально методичний посібник”, Київ, “Вікар”,2006

2. Мец В.О., “Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства”, Київ, 2004.

3. Данилюк М.О., Сухоребра І.В., “Економіка підприємства. Конспект лекцій”, Івано-Франківськ, 2005.

4. “Економіка підприємства. Конспект лекцій”, ІФДТУНГ, 2004.

5. Бойчцу І.М., Харів П.С., Хопчан М.І., “Економіка підприємства: навчальний посібник”, Львів,1998.

6. Коробов М.Я., “ Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємства”, Київ, “Знання”,2005.

7. Бойчик І.М., “Економіка підприємства: навчальний посібник”, Київ, “Атіка”,2007.

8. Зятковський І.В., “Фінанси підприємств: навчальний посібник ”, Київ, “Кондор”,2008.

9. Закон України "Про підприємництво" від 07.02.91р.

10. А.Д. Шеремет, Р.С. Сайдулин “Методика фінансового аналізу” Економические основы функционирования предприятия в современных условиях). - Київ. “УкрКоналтинг”, 2005р.

11. Л.І. Боженко, О.Й. Гутта. Управління якістю, основи стандартизації та сертифікації продукції. Видавництво “Афіша”- Л., - 2006. - 176 с.

12. Макаровська Т.П., Бондар Н.М. Економіка підприємства: Навч. Посіб. - К.: МАУП, 2008. - 304 с.

13. Экономический анализ: Учебное пособие. - «Феникс», - 2006. - 448 с.

14. Шульгин Ю.Г. Экономика материальных ресурсов на предприятии. - М.: Знание, 1988 64с.

15. Мних Є.В. Економічний аналіз на промисловому підприємстві.- Київ. 1998р.

16. Охорона праці / Під редакцією С.О. - Львів: „Сполом”, 2005. - 212с.

17. Охрона труда в машиностроении / Е.Я. Юдин.- М.: Недра, 1983.-180с.

18. ГОСТ 12.1.005-88. ССБТ. Воздух рабочей зоны. Общие санитарно-гигиенические требования.

19. ГОСТ 12.1.003-83. ССБТ. Шум. Общие требования безопасности.

20. СН 245-71. Санитарные нормы проектирования промышленых предприятий. М., 1972. - 96с.

21. ГОСТ 12.1.046-85. ССБТ. Нормы освещения.

Размещено на Allbest.ru