Організаційна структура підприємства ПФ "Агропромтехнологія"

Однією із важливих умов хорошого психологічного клімату, ефективності його діяльності є згуртованість і взаєморозуміння усіх працівників незалежно від займаємої посади.

У цьому аспекті розв'язання проблем розвитку інтенсивного виробництва відбувається через впровадження інноваційних перетворень на основі використання сучасних досягнень науково-технічного прогресу.

У реальному житті господарств інновації пропонується класифікувати наступним чином: структурні; технологічні; економічні; соціальні.

Структурні -- це інновації, які несуть у собі оптимальне поєднання структурованих підрозділів для диверсифікації виробничої діяльності господарства;

технологічні -- інновації, які спонукають процес оновлення виробничого потенціалу "(радикальні, поліпшуючі, модифікаційні)", спрямований на підвищення продуктивності праці та економію ресурсів, що в свою чергу дає можливості збільшити прибуток господарства, поліпшувати техніку безпеки, проводити заходи щодо захисту навколишнього середовища; господарський фінансовий управління менеджер

економічні -- інновації, які направлені на створення економічного базису господарства на підґрунті економічно обґрунтованих норм і нормативів при формуванні економічної політики й оновлення власного збутового потенціалу за допомогою векторного орієнтира на споживача;

соціальні інновації являють собою загальний процес поступового поліпшення гуманітарної сфери господарства.

Вирішальним етапом формування інноваційної моделі господарства є розробка основних етапів інноваційного процесу та ефективне управління ним.

Як зазначає В.Ф. Гріньов, послідовний ланцюг подій, у ході яких інновація визріває від ідеї до конкретного продукту, технології, структури або послуги та розповсюджується в господарській практиці та суспільній діяльності... і є інноваційним процесом. Проте Б. Твисс, відомий вчений у галузі управління науково-технічними нововведеннями, зазначає, що ефективність самих нововведень у меншому ступені позначається на темпах науково-технічного прогресу, ніж ефективність системи управління ними. Тобто йдеться про те, що нововведення самі по собі не впроваджуються, а тільки обумовлюються потенційні можливості піднесення економічно ефективності виробництва.

На нашу думку, інноваційний процес господарства -- це логічно послідовний процес впровадження нововведень для виробництва екологічно безпечної та конкурентоспроможної продукції для одержання прибутку, створюючи міцну економічну базу для впровадження нових інноваційних перетворень (рис).

Найбільша відповідальність за діяльність підприємства завжди лягає на керівника власника своїх господарств, має самостійно розв'язувати увесь комплекс проблем, що виникають у процесі виробничо-збутової діяльності, відповідати за прийняті рішення, формувати надійну матеріальну та інформаційну базу для забезпечення максимальної прибутковості свого господарства.

Це зумовлює необхідність у формуванні принципово нового типу керівника -- лідера, який поєднує у собі якості ініціатора ідей, має достатньо знань, енергії та можливості для їх втілення, своєчасно реагує на соціально-економічні зміни, є відкритим до інновацій.

Етапи впровадження інноваційних перетворень

Якщо приватний підприємець здійснює декілька видів діяльності або торгує в різних місцях (ринок, склад, магазин), то оподаткування по єдиному податку дозволяє вести облік доходів і витрат без розділення на види діяльності. При цьому здійснювати облік доходів і витрат необхідно відповідно до вимог Указу Президента України в редакції Указу Президента України від 28.06.99 р. № 746/99 "Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва" (далі - Указ № 746) і наказу Державної податкової адміністрації України від 29.10.99 р. № 599 "Про затвердження Свідоцтва про сплату єдиного податку і Порядку його видачі", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.99 р. під № 752/4045. Сплата єдиного податку при торгівлі на ринку не звільняє приватного підприємця від сплати ринкового збору. Не дивлячись на те, що торгівля здійснюється на ринку, вести облік необхідно в Книзі обліку доходів і витрат формою № 10. Якщо у приватного підприємця на ринку торгують найняті робітники, то на кожного такого працівника реєструється Книга обліку доходів і витрат формою № 10, в якій він відображає щоденну виручку. На підставі даних з Книг найнятих робітників заповнюється Книга формою № 10 самого приватного підприємця. Якщо здійснюватиметься торгівля підакцизними товарами, не забороненими Указом № 746, то необхідно реєструвати Книгу обліку розрахункових операцій (КУРО) на господарську одиницю і Розрахункову книжку (РК) з розрахунковими квитанціями і здійснювати торгівлю з веденням цих облікових книг. Якщо ведення КУРО і РК обов'язково для приватного підприємця, виписувати розрахункову квитанцію необхідно на кожен продаж. Якщо сума продажу не перевищує 0,3 не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян (5,10 грн.), то покупцю відривна частина розрахункової квитанції видається тільки на його вимогу. Крім того, на кожному місці торгівлі, якщо торгують найняті робітники, повинні бути наступні документи, окрім раніше вказаної Книги формою № 10:

§ копія свідоцтва про державну реєстрацію приватного підприємця;

§ копія свідоцтва платника єдиного податку;

§ довідка про трудові відносини фізичної особи з платником єдиного податку;

§ документ, що засвідчує особу даного реалізатора;

§ касовий чек, підтверджуючий сплату ринкового збору за день, в який здійснювалася торгівля;

§ накладна на товар, переданий приватним підприємцем своєму реалізатору;

§ товарні чеки (КУРО і РК - у разі торгівлі підакцизними товарами).

Размещено на Allbest.ru