Художні функції чуда в літературних пам'ятках Київської Русі

Виявлення зображення чудес у старокиївських літературних пам'ятках, з'ясування художніх засобів їх моделювання та естетичної функціональності. Поетика оповідей про чудеса з погляду їхньої символіки, алегоричності і метафорики в літературі Київської Русі.

Рубрика Литература
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 25.07.2015
Размер файла 86,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Білоус О. П. Чудеса в «Києво-Печерському патерику» / О.П.Білоус //Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Вип. 40. Житомир: ЖДУ, 2008. С. 216 - 219 (0,4 др. арк.).

2. Білоус О. П. Риси чарівної казки у «Слові про Ігорів похід» / О.П. Білоус // Вісник Луганського національного університетуімені Тараса Шевченка. № 3. Луганськ, 2009. С. 6 - 11 (0,4 др. арк.).

3. Білоус О.П. Легенда і чудо в художній структурі «Повісті минулих літ» / Оксана Білоус // Науковий вісник Миколаївського державного університету. Випуск 22. Філологічні науки. Збірник наукових праць. Миколаїв: МДУ, 2009. С. 11 - 17 (0,4 др. арк.).

4. Білоус О.П. Чудо і трансцендентність історичного мислення в «Повісті минулих літ» / Оксана Білоус // Наукові записки. Серія «Філологічна». Вип. 10. Острог: вид. Національного університету «Острозька академія», 2009. С. 248 - 257 (0,5 др. арк.).

5. Білоус О.П. Волинське чудо / Оксана Білоус // Волинь-Житомирщина: істор.-філол. зб. з регіональних проблем. Вип. 19. Житомир: ЖДУ, 2009. С. 128 - 134 (0,3 др. арк.).

Додаткові публікації:

1. Білоус О.П. Чудо в системі середньовічних уявлень / Оксана Білоус // Перша спроба: Зб. матеріалів. Житомир: ЖДУ, 2007. С. 4 - 7 (0,2 др. арк.).

2. Білоус О.П. Білоус П.В. Самостійна робота з давньої української літератури: Навчальний посібник. Житомир: ЖДУ, 2008. 176 с. (8 др. арк.).

3. Білоус О.П. Чудесні знаки і символи у літописних сказаннях / Оксана Білоус // Літературознавчі студії. Вип. 1. Житомир: ЖДУ, 2007. С. 45 - 53 (0,4 др. арк.).

4. Чудо архистратига Михаїла в інтерпретації Дмитра Туптала / Оксана Білоус // Дмитро Туптало у світі українського бароко: Львівська медієвістика. Вип. 1. Львів, 2007, С. 25 - 30 (0,3 др. арк.).

5. Білоус О.П. Чудо як структурний елемент у житії князя Володимира / Оксана Білоус // Літературознавчі студії. Вип. 2. Житомир, 2008. С. 43 - 53 (0,4 др. арк.).

6. Білоус О. Чудо як художній образ / Оксана Білоус // Літературознавчі студії. Вип. 3. Житомир, 2009. С. 75 - 82 (0,4 др. арк.).

АНОТАЦІЯ

Білоус О.П. Художні функції чуда в літературних пам'ятках Київської Русі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.01 - українська література. - Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. - Київ, 2010.

У дисертації розглядається феномен чуда у літературних пам'ятках періоду Київської Русі з погляду його естетичної природи, як художній прийом у середньовічному тексті.

У контексті чудесного досліджуються «Повість врем'яних літ», агіографічні твори про Бориса і Гліба, княгиню Ольгу, князя Володимира, Миколая Мирлікійського, путівник Данила Паломника, а також «Слово про Ігорів похід» як модифікація героїчно-фантастичнгої казки.

З'ясовано основні функції чуда у літературних пам'ятках давнього часу: символічне та алегоричне зображення історичних подій та осіб, переведення зображуваного із площини ірреального у площину художньої умовності, белетризація змісту і форми літературних творів, охудожнення стилю.

Ключові слова: чудо, чудесне, літопис, житіє, легенда, міф, казка, середньовічна поетика, знак, символ.

АННОТАЦИЯ

БИЛОУС О.П Художественные функции чуда в литературных памятниках Киевской Руси. Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10. 01. 01 - украинская литература. - Институт литературы им. Т. Г. Шевченко НАН Украины. - Киев, 2010.

В диссертации рассматривается феномен чуда в литературных произведениях периода Киевской Руси с точки зрения эстетической природы, как художественное средство в средневековом тексте.

Научная новизна исследования состоит в том, что впервые в украинской медиевистике феномен чуда в литературных произведениях периода Киевской Руси рассматривается з точки зрения эстетической природы, как художественный прийом в средневековм произведении. В древних литературных текстах выделены рассказы о чудесах и определены их художественные функции в структуре произведения. Проанализирована поэтика рассказов о чудесах, в частности, з точки зрения их символики, аллегоричности и метафорики. Определены тематика чудес и их связь со средневековым авторским сознанием. Изучены литературные и фольклорные источники чудес (Святое Писание, агиографическая проза, историографическая проза, легенды и сказания).

Исследуется теологический, гносеологический и эстетический аспекты природы чуда, причем акцент сделан на последнем - с целью проследить его реализацию в литературных произведениях Киевской Руси. Природа чуда глубоко символична, поскольку в характере чуда - извещать, проявлять, знаменовать, раскрывать. Чудо - это не битие фактов, протекание событий, а по своей онтологической природе - сообщение, знак, проявление, то есть раскрытие. Переживание чуда в Средние века тесно связано с религиозными переживаниями и чувствами. А. Лосев считает чудо продуктом мифологического мышления, в основе которого - символ, являющийся синтезом конкретного и «нереального», сказочного. Как и структура символа, так и структура чуда имеет несколько уровней. Верхний уровень этой сруктуры обладает признаками реальных явлений или предметов, находящихся в необычной комбинации. За этим видится более глубокий смысл, который раскрывает сущность чудесного знака, а далее проявляются и другие смыслы, обозначающие сакральность и провиденциальность.

Таким образом, чудо предстает как художественный образ или система художественных образов в том или ином произведении.

Чудо рассматривается в художественной структуре «Повести временных лет», в частности, определяется художественное содержание и роль чудесных знаков и знамений, о которых сообщено на страницах летописи. На примерах доказано, как в летописи исторические легенды трансформируются в чудеса, как чудо связано с трансцендентностью исторического мышления.

«Повесть временных лет» предлагает такую эмпирическую и символическую картину истории, какой ее видит христианин. Поэтому чудеса в контексте этой истории можно квалифицировать двояко: одни из них обусловлены и освящены Господней Волей, они имеют позитивный, богоугодный смысл; другие - от дьявола, от нечистых, богопротивных сил (здесь следует учитывать отношение летописца-христианина прежде всего к языческим верованиям). В летописи есть несколько рассказов о волхвах, чьи действия интерпретируются как проявление вражеской, дьявольськой силы, как вмешательство в ход событий, как попытки помешать нормальному развитию истории. Волхвование, происки волхвов воспринимаются летописцем как проявление необыкновенного, непонятного, то есть признаются чудом, но отношение к нему негативное, осуждающее.

Чудеса в художественной структуре Киево-Печерского патерика часто изображены как видение, преображение, исцеление, предвидение. Здесь художественный аспект моделирования чуда связан с поэтикой литературного творчества, поскольку чудо - это двойственный план изображения, иносказание, аллегория, метафора. В Патерике чудо имеет функцию провидения, придавая структуре легенды психологического напряжения. Образ ожидания чуда проявлятся в символическах знаках, среди которых наиболее распространенны знамение или сон.

Элементами образного мышления чудеса выступают в княжих житиях - Бориса и Глеба, княгини Ольги, князя Владимира. Кроме того, что чудо и так входит в содержательную и композиционную структуру жития, оно еще имеет дополнительную функцию: служит для более выразительной характеристики персонажей агиографического произведения. Даниил Паломник в «Житии и ходжении» акцентирует на тех своих впечатлениях о святых местах, где, по библейским преданиям, были совершены различные чудеса.

В диссертации сделана попытка сопоставить «Слово о полку Игореве» с традиционной схемой героическо-фантастической (чудесной) сказки. Анализ содержания «Слова», в частности сюжета и композиционных элементов этого произведения, доказывает, что неизвестный автор ориентировался на мифологию, ритуалы, обряды дохристианской Руси, создавая свой героический эпос.

Определены основные функции чуда в литературных произведениях древнего времени: символическое и аллегорическое изображение исторических событий и личностей, перевод изображения из плоскости иррационального в плоскость художественной условности, беллетризация содержания и формы литературных произведений, придание стилю художественности.

Ключевые слова: чудо, чудесное, летопись, житие, легенда, миф, сказка, средневековая поэтика, знак, символ.

SUMMARY

lous O. P. The Artistic Functions of Miracle in Kyiv Rus Literary Monuments. --Manuscript.

Dissertation for the candidate's degree in Philology. Speciality: 01.01.01. --Ukrainian literature. Taras Hryhorovych Shevchenko Institute of Literature of the National Academy of Sciences of Ukraine. --Kyiv, 2010.

The dissertation deals with the phenomenon of miracle in the literary monuments of Kyiv Rus from the point of aesthetic nature as the aristic means in Middle Age texts.

While analysing and studying miracle in The Tale of Bygone Years and in the agiographic works about Boris and Glib, Princess Ol'ga, Prince Volodymyr and about Mykola from Marlykiya, including Danylo the Piligim's Guide and The Lay of the Warfare Waged by Igor, the author of dissertation tries to determine the heroic and fantastic tale modification.

The main functions of miracle through the symbolic and allegoric depiction of the epoch-making events and persons in the literary monuments of the ancient times have also been examined by the author.

Key words: miracle, miraculous, chronicle, scenes from one's life, legend, myth, tale, poetics of Middle Age, sign, symbol.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Характерні особливості рукописної книги Київської Русі: різноманітні формати та обсяги книг залежно від змісту та призначення, шрифт (устав і полуустав), мініатюри, оправи. Літературні пам'ятки: "Остромислове Євангеліє", "Києво-Печерський патерик".

    презентация [2,1 M], добавлен 12.02.2015

  • Літературні пам’ятки стародавньої Русі та України, їх загальна характеристика. Роди та жанри давньоруської літератури. "Ізборник Святослава 1073 року" як найдавніший зразок писемності Київської Русі, його зміст, структура, літературознавча термінологія.

    курсовая работа [42,3 K], добавлен 01.06.2010

  • Свідчення писемністі східних слов'ян до хрещення. Використання систем письма кирилиці та глаголиці. Особливості писемної культури Русі. Героїчний билинний епос. "Повість временних літ". Філософсько-богословська публіцистика. "Ізборник" Князя Святослава.

    реферат [19,3 K], добавлен 24.09.2009

  • Особливості літературних жанрів доби Середньовіччя. Характерні риси епосу: міфологізація минулого, зображення боротьби людини з силами природи, які втілені в образах чудовиськ. Героїчні образи в піснях про Сігурда, характерні елементи стилю пісень.

    реферат [47,0 K], добавлен 25.04.2009

  • Новела як прозовий жанр. Специфіка творення художнього образу в новелістиці. Становлення літературних та естетичних поглядів П. Меріме, поетика його новел. Перша збірка новел "Мозаїка". Образ Кармен як зразок сильної вольової жінки в світовій літературі.

    дипломная работа [123,0 K], добавлен 19.10.2010

  • Літопис: загальне поняття, зміст, методи вивчення. Історія найдавнішого російського літописання за А.А. Шахматовим. Культурне середовище давньоруського літописання. "Повість минулих літ" як визначна пам’ятка історіографії та літератури Київської Русі.

    курсовая работа [37,7 K], добавлен 25.11.2013

  • Розвиток лiтератури XV—XVI ст, ренесансної прози. Значення дiяльностi П. Скарги. Осторг-центр полiмiчної лiтератури. Проза К. Ставровецького, полемiчнi твори I. Вишенського. Друкарська діяльність в Україні, досягнення книжно-української ренесансної прози.

    реферат [24,5 K], добавлен 16.08.2010

  • Розвиток хронікарства, зокрема поява "Українського хронографа", від часів Київської Русі до XVI ст. та його взаємозв’язок з європейським літературним процесом. Простеження державницьких прагнень українців бути на рівні з іншими націями у різних сферах.

    статья [22,3 K], добавлен 18.12.2017

  • Мевляна Джеляледін Румі. Суфізм. Основи його вчення, коріння та витоки. Тасаввуф в турецькій літературі. Що таке тасаввуф, його принципи. Духовне вчення Румі. Григорій Савич Сковорода. Філософія “серця” в українській літературі. Ідея самопізнання.

    дипломная работа [68,1 K], добавлен 07.07.2007

  • Дослідження впливу європейських символістів на формування художньо-естетичної концепції Олеся. Опис символіки моря в поетичних системах українського лірика та європейських символістів, з’ясування його структурно-семантичної ролі у світовідчутті митців.

    статья [21,9 K], добавлен 24.04.2018

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.