Зв'язок творчості І.Костецького з постмодерністським дискурсом має складний і неоднозначний характер. З одного боку, формування творчості письменника відбувається протягом 1940-х років в умовах повоєнної Європи - у той час, коли в західноєвропейському та американському дискурсах постає естетика постмодернізму, що й зумовлює особливості творчої манери І.Костецького (широкий спектр інтелектуальних зацікавлень, використання інтертекстуальності та звернення до трансґресії). З іншого боку, художня спадщина письменника дистанційована від материкового постмодерністського дискурсу і пропонує свої, не типові для цього напряму, відповіді на найважливіші питання, які поставила перед людством друга половина ХХ століття.

Критична та літературознавча діяльність І.Костецького тісно пов'язана з тими філософськими та літературознавчими течіями, які відіграли провідну роль у ХХ столітті. Використовуючи заявлене формалізмом, полемізуючи з концепцією постструктуралізму і постмодернізму, І.Костецький створив власну теорію в галузі літературознавства та перекладацтва, на свій лад переосмислюючи світоглядні та літературні проблеми другої половини ХХ сторіччя. Аналізуючи здобутки та втрати українського дискурсу протягом усього часу його існування, І.Костецький подав власний варіант історії української літератури, характеристики її ключових фігур, висловив прогнози щодо шляхів її майбутнього розвитку.

Марґінальність постаті І.Костецького в українському дискурсі стала одним із факторів, що унеможливили прямий вплив творчості письменника на становлення постмодерністської естетики в сучасній літературі: письменник потрапив в коло уваги читачів занадто пізно, щоби його художня спадщина і творча особистість відіграли роль знакової фігури або підґрунтя новопосталого напряму. Одночасно неможливо й заперечувати роль І.Костецького у заповнені “розривів” літературного дискурсу, яку він сам усвідомлював, але яка не була врахована, як неможливо залишити поза увагою факт асиміляції формальних пропозицій митця. За сприятливих умов І.Костецький міг би підготувати ґрунт для розвитку в українській літературі постмодерністського дискурсу, натомість українські письменники-постмодерністи підготували підґрунтя для поцінування І.Костецького у зворотній перспективі.

Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях

1. Юрова І. Творча особистість І.Костецького у літературному дискурсі ІІ половини ХХ століття. Монографія. Донецьк: Норд-Прес, 2006. 270 с. (17,0 др. арк.).

Рец.: Біла А. Повернення Костецького [Рецензія на:] Юрова І. Творча особистість І.Костецького у літературному дискурсі ІІ половини ХХ століття. Монографія. Донецьк: Норд-Прес, 2006. 270 с. / / Книжник-Review. 2006. № 8. С. 18.

2. Юрова І. Тип героя новел Ігоря Костецького / / Актуальні проблеми української літератури і фольклору: Науковий збірник. Донецьк: ДонНУ, 2003. Вип. 8. С. 134-139 (0,36 др. арк.).

3. Юрова І. Особливості часопросторової організації драми І.Костецького “Спокуси несвятого Антона” / / Актуальні проблеми української літератури і фольклору: Наук. збірник. Донецьк: ДонНУ, 2004. Вип. 9. С. 245-252 (0,47 др. арк.).

4. Юрова І. Жанрова своєрідність радіодрами І.Костецького “Летіція” / / Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди. Серія літературознавство. Х.: ППВ “Нове слово”, 2005. Вип. 4. С. 127-135 (0,5 др. арк.).

5. Юрова І. Біблійні мотиви у “Повісті про останній сірник” І.Костецького / / Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди. Серія літературознавство. Х.: ППВ “Нове слово”, 2006. Вип. 3. С. 147-156 (0,71 др. арк.).

6. Юрова І. Особливості інтерпретації І.Костецьким теми двійництва / / Актуальні проблеми слов'янської філології: Міжвузівський збірник наукових статей. К.-Ніжин: ТОВ “Видавництво “Аспект-Поліграф”, 2006. Вип. ХІ: Лінгвістика і літературознавство. Частина ІІ. С. 269-279 (0,92 др. арк.).

7. Юрова І. І.Костецький та В.Свідзінський: два поети однієї доби / / Наукові праці Кам'янець-Подільського державного університету. Філологічні науки. Кам'янець-Подільський: ПП Зарицкий, 2006. Вип.13. С. 270-278 (0,54 др. арк.).

Додаткові публікації:

1. Юрова І. Особливості малої прози Ігоря Костецького / / Актуальні проблеми вивчення літератури української діаспори. Збірник матеріалів Всеукр. студент. наук. конф. Херсон: Видавництво ХДУ, 2003. С. 58-60 (0,24 др. арк.).

Анотація

Юрова І.Ю. Творча особистість І.Костецького у літературному дискурсі ІІ половини ХХ століття. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.01 - українська література. - Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна. - Харків, 2007.

Предметом дослідження в дисертації виступає зв'язок художньої спадщини автора із світовими літературними та науково-критичними дискурсами, а також з українським контекстом (МУР, “новий модернізм”, “ситуація постмодернізму”).

Поліфонічний характер літературних рухів, провідних для другої половини ХХ століття, став одним із способів відображення глибокої світоглядної кризи, якої зазнала світова спільнота після Другої світової війни. На цьому художньому тлі творчість І.Костецького постає як гармонійне продовження філософських та літературних пошуків цієї епохи. Доробок письменника за своїм характером є способом складного балансування між тяжінням до класичної літературної традиції та постмодернізмом, для якого характерні розщеплена свідомість персонажа та інтертекстуальна складність твору. Багатогранна біографія І.Костецького виконала роль ціннісного “ключа” в осмисленні найважливіших проблем ХХ століття (особистий і колективний досвід, проблема вибору в ситуації кризи гуманізму, комунікативна проблема, способи взаємодії між Богом та людиною).

Ключові слова: контекст, дискурс, мотив двійництва, постмодернізм, драма парадоксу, трансґресія, інтертекстуальність.

Аннотация

Юрова И.Ю. Творческая личность И.Костецкого в литературном дискурсе ІІ половины ХХ века. - Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.01.01 - украинская литература. - Харьковский национальный университет имени В.Н.Каразина. - Харьков, 2007.

Предметом исследования в диссертации выступает связь художественного творчеств писателя с мировыми литературными и научно-критическими дискурсами, а также украинским контекстом (МУР, “новый модернизм”, “ситуация постмодернизма”).

Вторая мировая война сыграла ведущую роль в становлении нового типа послевоенного литературного дискурса. Литература этого периода характеризуется активным развитием разнообразных стилевых направлений, сменой писательских поколений и ценностных ориентаций. Не смотря на экспериментальную установку мирового дискурса во второй половине ХХ столетия, прослеживается четкая связь между ведущими литературными движениями эпохи, когда каждое следующее направление отталкивается от наиболее значительных достижений предыдущего. Наряду с деконстуктивными течениями (драмой абсурда, новым романом, постмодернизмом) в мировом литературном дискурсе активно развивается и христианское течение, которое хотя и отрицает ведущую роль церкви в духовной жизни человека, призывает к активному поиску индивидом возможности единения с Богом.

Именно во второй половине ХХ столетия возникает полноценный украинский литературный процесс в эмиграции. МУР становится той художественной организацией, которая осуществляет попытку отделить литературу от государства, доказать способность украинской литературы отвечать современным тенденциям мирового развития. Одним из представителей такой литературы, в творчестве которого были органично представленные упомянутые тенденции, можно считать И.Костецкого. Он стал одним из тех немногих украинских писателей, которые смогли, синтезируя национальные традиции и достижения европейской литературы, заложить основы нового направления - постмодернизма. Поскольку творческая личность И.Костецкого на определенном этапе оказалась отброшенной на периферию, его наследие не имело непосредственного влияния на формирование постмодернистской эстетики в украинской литературе, тем не менее становления постмодернизма в материковой литературе 1990-х дает основания для ретроспективного взгляда на творчество И.Костецкого, переоценки возможных путей формирования национального литературного процесса в ХХ веке.

Рассмотрев становление писательской биографии автора, пути возникновения псевдонима, связи жизненного опыта автора с его художественным наследием, диссертант приходит к выводу, что сложная биография И.Костецкого стала одним из ценностных “ключей” переосмысления автором важнейших проблем ХХ столетия (коммуникативной, проблемы выбора в ситуации кризиса гуманизма, поисков способов взаимодействия между Богом и человеком). Личностный опыт изменения автонима как способ утверждения истинной сущности стимулировал появление мотива двойника (который в прозаических произведениях автора был решен в традициях экспрессионизма и экзистенциализма, а в драматургии - в русле пьес парадокса), а ощущения живой связи с Богом обусловило обращения писателя к текстам Святого Письма (при чем в ранней прозе основное внимание уделялось игре с библейскими сюжетами и мотивами, а в поздних произведениях - толкованию основных религиозных категорий).

Эстетические взгляды писателя, высказанные в статьях, открытых письмах и эссе, представляют широкий спектр теоретических интересов: от переосмысления опыта русских формалистов к работе в границах тех вопросов, которые были подняты постструктурализмом и постмодернизмом: прежде всего речь идет о разрушении упроченного языкового дискурса и “единого текста”, переосмыслении традиции, обоснования роли иронии как литературного принципа, трактовки остранения как приема обновления сюжета, а пародии - как способа интерпретации традиционного.

Одной из особенностей творческой манеры писателя было одновременное тяготение к классической традиции (например, барочной композиции) и показательная открытость по отношению к западноевропейским и американским литературным течениям (например, драме абсурда и постмодернизму). Трансгрессия становится основным принципом очерчивания двойственного характера поисков личностью жизненного назначения: с одной стороны, главный герой произведений И.Костецкого получает возможность свободного выбора своей сущности и судьбы, освобождаясь от внешнего давления обстоятельств, общества, идеологии; с другой стороны, они теряют ощущение целостности мира и объективной связи с реальностью и переходят на уровень субъективных представлений, тотально фрагментарного видения вселенной. Интертекстуальность в произведениях И.Костецкого представлена как стремление разрушить широкий культурный контекст, через обращение к устойчивым литературным формам формам полдчеркнуть возможности нового прочтения старых тем, мотивов и жанров.

Ключевые слова: контекст, дискурс, мотив двойничества, постмодернизм, драма парадокса, трансгрессия, интертекстуальность.

Summary

Iurova I.Iu. Creative personality of I.Kostetsky in literary discourse of II half XX century. - Typescript. The dissertation for obtaining the degree of Candidate of Science (Philology) in specialty 10.01.01 - the Ukrainian Literature. - The V.N.Karazin National University of Kharkov. - Kharkov, 2007.

This thesis is devoted to complex investigation of connection between literary heritage of I.Kostetsky and world (American and European) literary and scientific-critical discourse and with Ukrainian context (AUM, “new modernism”, “situation of postmodern”).

Polyphony character of literary trends, which was fundamental in II half of XX century, became the way of reflection deepest crisis of contemporary's outlook, what was a result of Second world war. At this artistic background I.Kostetsky's readings appear to be a harmonious continuation of philosophy and literary search of that time. Text, written by I.Kostetsky, for his character was a way of difficult balancing between inclination to national tradition and postmodern, for which was typical splitting consciousness of character and intertextual difficulty of text. Difficult biography of I.Kostetsky become one of the value “keys” to re-understanding most important problems of XX century (individual and collective experience, problem of choice in crisis of humanity, communicative problem, interaction between human and God).

Key words: context, discurse, twin's motive, postmodern, dram of absurd, transgression, intertext.

Размещено на Allbest.ru