Художня реалізація універсальної картини світу в "Повісті врем’яних літ"

ВИСНОВКИ

Незважаючи на значну історіографічну і джерелознавчу традицію вивчення тексту та поетичної форми ПВЛ, поява нового дослідження цього твору зумовлена закономірним розвитком гуманітарної думки ХХ - поч. ХХІ ст., а також результатом суспільно-політичного становища України: утворення незалежної держави, яка на сучасному етапі культурного процесу потребує як духовного самовизначення, так і усвідомлення глибини власних витоків і джерел. ПВЛ є пам'яткою суспільно-політичної та історичної думки епохи українського зрілого Середньовіччя і одночасно - пам'яткою духу, одним з перших творів, де осмислення вищого сенсу вітчизняної історії домінує над простим переліком фактів.

Картина світу ПВЛ є свідомо створюваною структурою. Реципієнтом літопису був князівський рід, представники якого виховувались у традиціях християнської ідеології та книжної культури, а крім того перебували під значним впливом землеробського культу роду/землі та стереотипів епічного мислення. Писаний у науку князям, літопис мав узгодити ці відмінні світоглядні комплекси і запропонувати таку образну концепцію реальності, яка б не лише відображала світобачення реципієнтів твору, а й впливала на їх свідомість та підсвідомість, коригуючи таким чином діяльність, а відтак - і об'єктивну дійсність.

Картина світу ПВЛ є структурою універсальною. У розумінні старокиївських книжників вона охоплювала весь час існування всесвіту, весь його простір, включаючи реально-географічні та метафізичні виміри, всіх його репрезентантів - князів, їх дітей та дружин, митрополитів та єпископів, печерських ченців, волхвів, боярів, дружинників, міський люд, правителів інших країн та народів, окремих героїв, різні племена, Бога і янголів, апостолів і подвижників, диявола і бісів. Найголовніша риса, яка визначає універсальність картини світу ПВЛ, - це можливість її виходу на різні виміри буття, актуалізація у свідомості адресата історико-географічного, соціально-політичного, культурно-ідентифікаційного, морально-етичного, духовного, метафізичного та інших рівнів розуміння світу.

Не в останню чергу створенню такого образу сприяло синтетичне поєднання в зображенні дійсності трьох різних типів моделювання світу - епічного, агіографічного та історичного, з яких перший фокусує зображення на вчинках персонажів, другий надає реальним подіям вищого сенсу, а третій виявляється в суворій фіксації фактів і явищ об'єктивної дійсності. Історичний підхід до зображення дійсності стає в ПВЛ основою моделювання світу, оскільки репрезентує всесвіт у його діахронії - світ як історія, а розвиток цього принципу пов'язаний із становленням історичного мислення наших предків.

Об'єднувальними ланками для всіх трьох типів моделювання дійсності стали структура людини-героя та знакові комплекси архаїчного культу роду/землі. У структурі синтетичної моделі світу ПВЛ людина-діяч є персоніфікацією динамічних характеристик універсуму і виражає імперативне ставлення до світу. Вплив цієї структури виявляється на рівні образів персонажів і моделі світу, а також на формі літописної оповіді.

Спираючись на комплекс архетипних уявлень, пов'язаних з традиційним, закоріненим у підсвідомість східних слов'ян землеробським культом сакральної єдності землі і племені, землі і князівського роду, літописець опускає міфологічний принцип відображення дійсності, проте сам знаковий комплекс роду/землі стає в ПВЛ провідним в осмисленні руської і світової історії. Трансформація цього архетипу відбувається шляхом контамінації його з окремими, близькими за значенням мотивами Біблії та християнською заповіддю братньої любові. Ідея сакральної єдності князівського роду Рюриковичів та Руської землі отримує в ПВЛ символічну конотацію, яка знайшла вираження на реально-географічному (історичний тип моделювання світу), сюжетно-подієвому (епічний тип) та метафізичному (агіографічний тип) рівнях універсальної картини світу ПВЛ.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ І ВИСНОВКИ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНІ У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

Бєсєдіна Ю. Своєрідність універсальної картини світу “Повісті времяних літ” // Сучасний погляд на літературу: Зб. наук. праць. - К.: ІВЦ Держкомстату України, 2001. - Вип. 5. - С. 22 - 28.

Бєсєдіна Ю. Агіографічний принцип моделювання світу у “Повісті времяних літ” // Сучасний погляд на літературу: Зб. наук. праць. - К.: ІВЦ Держкомстату України, 2002. - Вип. 8. - С. 13 - 25.

Бєсєдіна Ю. Моделювання світу у творах українського зрілого Середньовіччя: теоретичний аспект // Літературознавчі обрії: Праці молодих учених. - К.: НАН України. Інститут літератури ім. Т. Шевченка, 2002. - Вип. 4. - С. 14 - 19.

Бєсєдіна Ю. Жанровий канон і модель світу тексту: характер взаємодії (на матеріалі “Повісті времяних літ”) // Наука і сучасність: Зб. наук. праць НПУ імені М.П.Драгоманова. - К.: Логос, 2003. - Т. ХХХVІ. - С. 144 - 153.

Бєсєдіна Ю. Гендерне моделювання світу в давній українській літературі // Наукові праці: Науково-методичний журнал. - Педагогічні науки. - Миколаїв: Вид-во МДГУ імені П. Могили, 2002. - Вип. 2. - С. 102 - 107.

Бєсєдіна Ю. Літописне оповідання про чотири помсти княгині Ольги як приклад моделювання світу в “Повісті времяних літ” // Наука і сучасність: Зб. наук. праць НПУ імені М.П.Драгоманова. - К.: НПУ, 2001. - Т. ХL. - С. 53 - 55.

Размещено на Allbest.ru