Чи не найяскравіше засвідчує впровадження жіночого контексту ідеї європеїзму у російську культуру XVIII ст. поява жіночої літератури. Це - тексти, створені жінками про “специфічно жіночі” проблеми і насамперед автобіографічні та мемуарні жіночі наративи, які дозволяли авторці говорити мовою неофіційної літератури й водночас виражати особливості останньої: описи родинного життя, побуту, сімейних проблем та конфліктів, ставлення до світу, ближніх, Бога тощо. Очевидним є звертання тогочасних письменниць до маргінальних жанрів і тем, що, проте, було ознакою всіх європейських жіночих літератур на першому етапі їхнього розвитку. Між тим у “низовій” літературі рельєфно втілюються інноваційні процеси літературного розвитку (на цій тенденції ґрунтується, окрім усього іншого, концепція літературної еволюції російських формалістів). Так, на прикладі творчості численних російських авторок XVIII ст. можна спостерігати перехід від класицистичної художньої системи до системи суб'єктоцентризму за західноєвропейською моделлю (сентименталізм, передромантизм). При цьому літературне новаторство оригінальних авторок і перекладачок висвітлюється як на тематичному рівні (теми життя і смерті, любові-страждання і пристрасті, “цвинтарні” мотиви), так і на жанровому (домінування інтимної лірики та книжної пісні у поезії, ego-белетристики у прозі). Закономірно, що жіноча література набуває власного голосу саме в темах, мотивах і формах сентименталістської та передромантичної літератури, адже в основу цих культурних явищ покладено інтерес до чуттєвого становлення особистості.

Основні публікації

1. “Женское вторжение” в русской литературе и культуре XVIII века. - К.: Наукова думка, 2001. - 176 с. (7,5 друк.арк.). - Монографія.

2. Фольклорно-литературные связи в русской литературе конца XVIII века // Наукові записки Тернопільского державного педагогічного університету. Серія: Літературознавство. - Вип. 10 (до 130-річчя народження Володимира Гнатюка) / Під ред. Р.Гром'яка. - №2 (10). - 2001.- С. 353 - 356 (0,2 друк.арк.).

3. Жанр жіночої автобіографії в російській літературі XVIII - початку XIX століття // Літературознавчі обрії. Праці молодих вчених. - Вип.3 / Під ред. М.М.Сулими. - К., 2002.- С. 78 - 82 (0,5 друк.арк.).

4. Жіноча творчість і розвиток камерних жанрів в російській літературі XVIIIст. // Слово і час. - 2002. - № 11. - С. 76-81 (0,6 друк.арк.).

Додаткові публікації

1. “Женское вторжение” в русскую культуру XVIII века // На допомогу вчителю-мовнику. Збірка статей, присвячена ювілею професора Т.К.Пересунько / Під ред. В.В.Гладишева. - Миколаїв: МДПІ, 1999. - С. 15-19 (0, 3 друк.арк.).

2. Переосмислення античних образів у поезії Г.Державіна // Слов'янський світ та античні традиції. III історико-культурологічні слов'янознавчі читання / Ред. колегія: Грибанова І.В., Мирошниченко Є.Г., Полухіна О.М. та ін. - Миколіїв: Південнослов'янський ін-т, 1999. - С. 47-52 (0,2 друк.арк.).

3. “Провинциальные кокетки” Н.Гоголя и их предшественницы // V гоголівські читання. Збірка наукових статей / Ред. колегія: Пащенко В.О., Ніколенко О.М., Крутікова Н.Є., Маєвська Т.П. та ін. - Полтава: ПДПІ, 1999. - С.37- 41 (0,2 друк.арк.).

4. В поисках социальных мотивов зла: Антигероиня в романах Эпохи Просвещения (Д.Дефо, А.Прево, М.Чулков) // Проблеми вивчення української та зарубіжної літератури і культури: Збірка наукових праць. Вип. 1. / Під ред. Л.М.Шкаруби, Т.К.Пересунько. - Миколаїв: МДПУ, 2000. - С.39- 45 (0,5 др.арк.).

5. “Жіноче вторгнення” в російській культурі XVIII століття // Гендер і культура / Під ред. В.Агеєвої, В.Оксамитної. - К., 2001. - С. 161 - 171 (0,5 др.арк.).

6. “И крестьянки любить умеют” (образ девушки-крестьянки в русской литературе и живописи конца XVIII - начала XIX столетия) // Античність - сучасність. Питання філології. Збірка наукових праць. - Вип. 2 / Під ред. Л.А.Мироненко - Донецьк, 2001. - С.104-109 (0,3 друк.арк.).

7. Записки княгини Е.Р.Дашковой // Література. Фольколор. Проблеми поетики/ Під ред. М.Х.Гуменного. - К.-Одеса, 2001. - С. 297 - 303 (0, 3 друк.арк.).

8. Христианские мотивы в мемуарах княгини Н.Б.Долгоруковой // Вісник Київського інституту “Слов'янський університет”. - 2001. - Вип. № 9: Філологія. - С. 270-276 (0,3 друк.арк.).

9. “Легенда” о Катеньке Сумароковой // Посиделки. Информационный листок Петербургского центра гендерных проблем. - 2001. - № 7-8 (64). - С. 14-15 (0,2 др.арк.).

10. Первые русские переводчицы и особенности их литературного труда // Тезисы докладов II Международной конференции “Гендер: язык, культура, коммуникация”.- М.: МГЛУ, 2001.- С. 107-108 (0,1 др.арк.).

11. Век восемнадцатый: “новое издание русской женщины, слегка дополненное и исправленное” // Российские женщины и европейская культура. Материалы V конференции, посвященной теории и истории женского движения / Под ред. Г.А.Тишкина.- СПб., 2001. - С. 56-67 (0,5 др.арк.).

12. “Жена, следуя за мужем своим…” // Проблеми історії України XIX-XX ст. - Вип. 3.- К., 2001. - С. 132 - 138 (0,3 др.арк.).

13. Специфика воспитания и образования дворянской девочки в России XVIII века // Гендерная педагогика и гендерное образование в странах постсоветского пространства / Под ред. О.В.Шныровой. - Иваново, 2002. - С. 78-85 (0,4 др.арк.).

14. Западноевропейская философская мысль в сочинениях русских переводчиц XVIII века // Рационализм и культура на пороге третьего тысячелетия: В 3т.- Ростов-на-Дону, 2002. - Т.2.- С.17-18 (0,2 др.арк.).

Анотація

Улюра Г.А. Жіноча творчість як чинник вестернізації в російській літературі XVIII ст. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.02 - російська література. - Інститут літератури ім.Т.Г.Шевченка НАН України, Київ, 2002.

У роботі досліджено взаємозалежність між процесами вестернізації російського суспільства XVIII ст. та формуванням жіночої творчості в російській літературі XVIII ст. Вперше тогочасну жіночу літературу розглянуто в контексті початкового уреальнення ідеї європеїзму в Росії.

Розглянуто специфіку долучення російської жінки до літературної професії, в результаті літературознавчого та компаративного аналізу творчої спадщини знакових авторок (К.Сумарокової, М.Храповицької, Катерини II та інших) з'ясовано основні риси поетики жіночої літератури XVIII ст. Особливу увагу приділено генезі жіночої ego-белетристики як визначного жанру російської жіночої літератури (автобіографії Н.Долгорукової, Г.Лабзіної, К.Дашкової).

Простежено еволюцію жіночого образу та жіночої теми в російській літературі й образотворчому мистецтві XVIII ст., засоби типізації жіночого образу у літературі різних художніх жанрів та художніх напрямів (класицизм, сентименталізм), у новому ракурсі представлено творчий доробок комедіографів XVIII ст. з метою виявлення характеру формування гендерних стереотипів у тогочасній культурі.

Ключові слова: вестернізація, європеїзм, жіноча література, російська література XVIII ст., жіноча мемуаристика, гендерний аналіз, жіночі студії.

Аннотация

Улюра А.А. Женское творчество как фактор вестернизации в русской литературе XVIII в. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата филологических наук по специальности 10.01.02 - русская литература. - Институт литературы им.Т.Г.Шевченко НАН Украины, Киев, 2002.

В диссертации исследуется взаимосвязь процессов вестернизации русского общества XVIII в. и развития женского творчества в русской литературе того времени. Впервые русская женская литература рассмотрена в контексте воплощения идеи европеизма в национальной культуре (как словесной, так и визуальной).

Идея коренных общественно-политических преобразований и осмысления дальнейшего исторического пути России, сформировавшаяся в результате процессов вестернизации и завладевшая сознанием современников XVIII в., становится отправной точкой при оценке влияний инноваций петровского и послепетровского времени на жизнь женщины, принципов формирования женской культуры, женского творчества. Быт, нравы, духовная жизнь русской дворянки, как наиболее чувствительного и активного носителя формирующейся идеи европеизма, становятся своеобразным иллюстративным материалом в одночасье и для приверженцев европейского пути развития, и для их противников.

Литературоведческий, гендерный, культурологический и компаративный анализ творческого наследия знаковых сочинительниц того времени (Е.Сумароковой, М.Храповицкой, А.Меншиковой, Екатерины II, Е.Дашковой и других) помог определить основные черты поэтики русской женской литературы на стадии ее становления. Русская женская литература XVIII в. представлена более чем сорока именами, среди которых поэтессы, прозаики, драматурги, а также весьма обширный пласт переводчиц разнопрофильного характера (от пересказов рыцарских романов до переложения на русский язык разного рода пособий и философских трактатов). На примере творчества сочинительниц XVIIIст. можно наблюдать процесс перехода от классицистической объектоцентристской художественной системы к системе субъектоцентризма по западноевропейской типологической модели (сентиментализм, предромантизм). При этом литературные “новшества” женщин-авторов очевидны как на тематическом (темы жизни и смерти, любви и страсти, “кладбищенские” мотивы), так и на жанровом уровнях (доминирование интимной лирики и литературной песни в поэзии, ego-беллетристики в прозе).

В работе исследована специфика приобщения русской женщины к литературной профессии. Мотивы, подвигавшие каждую конкретную сочинительницу браться за перо, различны: от элементарной нехватки учебных пособий при изучении иностранных языков (княгиня Е.А.Меншикова) до политической борьбы (Екатерина II) и детально разработанного плана становления личности в духе Просвещения (Е.Р.Дашкова).

Особое внимание уделено рассмотрению женской автобиографии как определяющего жанра женской литературы XVIII в. Основная задача автобиографического женского письма - саморепрезентация женского “я”. Появление в это время женских мемуаров (записки Екатерины II, Е.Дашковой, Н.Долгоруковой, А.Лабзиной) свидетельствует о возникшей потребности русской женщины в своем самопознании и самовыражении ради утверждения себя в качестве полноценной общественно значимой личности.

В работе исследована специфика параллельного воплощения женского образа и женской темы в литературе и изобразительном искусстве разных художественных направлений (классицизм, сентиментализм, предромантизм), в новом ракурсе представлены сочинения комедиографов и сатириков XVIII века с целью выявления характера формирования гендерных стереотипов в культуре того времени. В ситуации инородного влияния на русскую культуру женщина и в литературном, и в социально-культурном контексте выполняет одновременно функцию носителя национальной идеи и наиболее уязвимого объекта вестернизации. Отсюда столь немалая концентрация сатириков на двух основных женских типах - “западническом” (потеря национальной идентичности в неоправданном увлечении инновациями) и “старомосковском” (отсутствие прогресса). В итоге собственно национальный “почвенный” тип женщины-героини в художественном произведении доминирует и, в известной степени, пропагандируется в официальной литературе: трагическая героиня классицизма (Семира, Ксения Годунова А.П.Сумаркова), героическая женщина-борец (Тира из “Гистории об Александре”, Марфа Борецкая Н.М.Карамзина), природно-естественная девушка-крестьянка (крестьянки комических опер, бедная Лиза Н.М.Карамзина, Анютушка из “Путешествия из Петербурга в Москву” А.Н.Радищева).

Ключевые слова: вестернизация, европеизация, женская литература, русская литература XVIII в., женская мемуаристика, гендерный анализ, женские исследования.

Summary

Ulura H.A. Women's Writing in Russian Literature as a factor of Westernization of the 18th century.- Manuscript.

A thesis for the degree of Candidate of Philology in speciality 10.01.02 - Russian Literature. - Taras Shevchenko Institute of Literature, The National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2002.

The dissertation concentrates on interrelationship of processes of 18th cent. Russian society's Westernization and the formation of women's creativity in the 18^th century Russian literature. It is the first time when the then Russian female literature is considered in the context of the initial embodiment of the idea of europeism in Russia.

The research also dealt with the specificity of Russian woman's initiation to literary work, due to the literature studies analysis and the comparative analysis of the literature heritage of the significant female writers (K.Sumarokova, M.Khrapovitskaya, Katherine II and others) the main features of poetics of the 18th cent. Russian female literature were determined. A special attention is paid to the genesis of the female ego-fiction as a significant genre of Russian female literature (autobiographies of N.Dolgorukova, A.Labsina, K.Dashkova).

The subject of consideration were the evolvement of woman's image and woman's theme in Russian literature and pictorial art of the 18th cent., the means of type formation of woman's image in literature of different genres and art trends (classicism, sentimentalism), a new angle is given to the creative heritage of comedians of 18th cent. with the aim to evince the character of the formation of gender stereotypes in the then culture.

Key-words: Westernization, Europeism, Women's Writing, Russian Literature of the 18th century, female memoir writing, gender analysis, women studies.

Размещено на Allbest.ru