Образ Енея в поемі "Енеїда" Григорія Бевза

Поява нової "Енеїди" Григорія Бевза, нове життя та наповнення відомого сюжету. Еней на новому історичному, часово-просторовому витку. Подання образу України через бачення героя. Матеріально-тілесне і соціальне, фантастичне і духовне у поемі Бевза.

Рубрика Литература
Вид доклад
Язык украинский
Дата добавления 17.10.2012
Размер файла 14,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Образ Енея в поемі «Енеїда» Григорія Бевза

Сєчіна Карина

учениця гімназії № 2 ім. Лесі Українки

науковий керівник:

Хом'як Тамара Володимирівна

2005 рік ознаменувався появою нової «Енеїди». Її написав відомий автор підручників з математики для учнів 5-11-х класів Григорій Бевз. Твір критикою належно ще не поціновано, є лише стаття Т. Хом'як [1]. Письменник дав відомому сюжету нове наповнення. В «Енеїді» Г. Бевза людина потрапляє у повну залежність від влади, яка набуває небувалої сили і прагне виконувати Божі функції на землі.

Центральний герой поеми - Еней. Лише перші рядки поеми співзвучні «Енеїді» І. Котляревського: Еней був парубок моторний, / на всякі всячини мастак [2, с. 1].

Еней з товариством «пристає до берега» і веде земне життя на території України. Життєві шляхи героя не були легкими. У четвертій частині «Енеїди» І. Котляревського є важливий для розуміння ідеї твору епізод: паромник називає свій народ довічно переобтяженим роботою волом. Г. Бевз ніби продовжує розвиток цієї проблеми, показуючи Енея на новому історичному, часово-просторовому витку, «поселивши» його на українській землі. І прожити Енею випало реальне життя землянина, хоча це той Еней (душа безсмертна, тож «потинявшись досить, душа колись таки попросить бодай під поганенький дах» [2, с.3]).

Еней живе у ХХ столітті, «воскреслий» - у ХХІІ-му. Працював на будівельному майданчику у Кривому Розі, одружився, через сусідку Настю переїхали на Уманщину до Кочержинців у хату померлих батьків Енея, народились донька і троє синочків, пройшов герой шляхами війни, повернувся додому у голодному 1946-му, «украв» дійничку» пшениці і потрапив на 15 років у ГУЛАГ, за три місяці до звільнення зник. З'явився знову у 2105 році - його бульдозеристи вирили із вічної мерзлоти. Еней знайомиться з реаліями нового життя, розповідає про минуле, працює консультантом у музеї, одружується із тридцятирічною аспіранткою Марі, мають двох дітей із пробірки. У такий же спосіб «Еней тисяч дві зачав життів» [2, с.41].

Мабуть, недаремно автор дає героєві прізвище Бож, бо все під силу лише Богові. Думається, що зумисне Г. Бевз не подає картини пекла чи раю. Він, певно, хотів показати, що життя на Україні у першій половині ХХ століття і було пеклом. Люди дуже тяжко працювали, а винагороди за це не мали.

Еней - патріот. Думками він лине завжди на Україну, ніколи її не забуває. Саме через бачення цього героя подано образ України. Еней об'єктивно оцінює досягнення і втрати ХХІ і ХХІІ століть, вказує на позитивне й негативне, але засуджувати нічого не хоче, хоча й не все йому довподоби, бо не вважає себе за суддю і що має на це право.

Еней захоплений досягненнями ХХІІ століття, та не імпонує йому, що кожен дбає лише за себе - «людської близькості нема» [2, с. 30]. Він згадує, як важко жилось у ХХ столітті, та все ж дружно, світло й радісно.

Енея називають «наш достославний Одісей» [2, с. 33], бо ж він постає таким же мандрівним героєм, як і герой Гомера. Мандри Енея відбуваються не тільки в реальному житті, але і у віртуальному. Він уже користується інноваційними технологіями і «щодня до інтернету / Еней ввіходить залюбки; мандрує, шастає по світу, / з зими вертається у літо, у закутках земних блука» [2, с. 37]. Мотив мандрів має місце у різних контекстах з варіативною інтерпретацією. Постійні мандри Енея після «воскресіння» відтворюють ситуацію людини в світі. Г. Бевз увагу звертає на подорож як пізнавання і здобуття досвіду, як випробування, яке формує характер героя. Відтворюючи міф мандрівки, герой вписує свою долю в долю людства і користується нагромадженим досвідом його. Цей мотив є конструктивним елементом, який творить підґрунтя твору в цілому. Мандрівка, яку сприймаємо як перехід з одного стану свідомості до іншого, може бути і елементом процесу ініціації. З цієї точки зору її метою є розпочати нове життя, що й спостерігаємо в долі Енея.

Досить повно виписано й інтимне життя Енея. У цьому плані герой Бевза не поступається героєві Котляревського. Дружина Марія, сусідка Настя, Марта - дружина стража ГУЛАГу, Аїда, Марі - дружина Енея уже у 2105 році. Недаремно Аїда говорить, що Еней - «стовідсотковий мужчина». Реалістичні тенденції Г. Бевза підсилюються ще й відображенням плоті, апологією чуттєво-матеріального світу. У поемі матеріально-тілесне і соціальне, фантастичне, духовне поєднуються у певну нерозривну єдність.

Письменник підкреслює безсмертя Енея:

еней енеїда бевз

Так і живе герой наш досі

між зручностей і насолод:

всього людського мають досить

душа його, і ум, і плоть [2, с. 42].

Саме через образ Енея - найяскравішого представника народу - відтворено народний погляд на різні явища та події дійсності ХХ століття, сприйняття реалій буття ХХІ і ХХІІ століть.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Історія написання та структура поеми "Енеїда" Івана Котляревського. Головні і другорядні герої поеми "Енеїда". Тема героїчного в поемі Котляревського, екскурси в минуле і самозречення в ім'я Вітчизни. Вираження духовного світу української людини в поемі.

    презентация [1,3 M], добавлен 27.05.2019

  • Особливості головного героя у творчості Байрона. Образ ліричного героя у поемі “Паломництво Чайльд-Гарольда”. Східні поеми: ліричні герої в поезіях “Прометей” та “Валтасарове видіння”. Вплив байронівського образу Мазепи на європейське мистецтво.

    курсовая работа [63,4 K], добавлен 21.10.2008

  • Григорій Савич Сковорода як український філософ, гуманіст, митець та просвітитель. Життєвий шлях митця та його творча спадщина. Образ саду як символ у різні періоди розвитку світової літератури. Використання образу саду у творчості Григорія Сковороди.

    реферат [25,0 K], добавлен 06.05.2014

  • Історія життя і творчої діяльності видатного педагога, поета-лірика, байкара й філософа Григорія Савича Сковороди. Дитинство та навчання Григорія. Філософські погляди та особливість його творів. Перелік та хронологія написання основних його витворів.

    реферат [20,4 K], добавлен 21.11.2010

  • Висвітлення питань проблем навчання і виховання, любові до матері та жінок у творах Тараса Григоровича Шевченка. Розкриття історії обездоленої жінки у поемі "Осика". Аналіз образу знеславленої, нещасної, але вольової жінки Лукії в творі "Відьма".

    курсовая работа [42,9 K], добавлен 06.09.2013

  • Історико-літературний аспект творчості Григорія Сковороди. Особливості риторики, місце у вітчизняній та зарубіжній медієвістиці. Особливості побутування античної міфології в творах Григорія Сковороди. Образи Тантала та Нарциса та їх трансформація.

    курсовая работа [99,8 K], добавлен 11.04.2012

  • Дослідження символізму Григорія Сковороди у його творах в контексті філософської спадщини визначного українського мислителя. Образно-символічний стиль мислення Григорія Сковороди. Використовування ним понять християнської містики, архетипи духовності.

    контрольная работа [24,6 K], добавлен 30.03.2016

  • Роль образів світової літератури в ліриці Юрія Клена та їх стилетворча функція. Змалювання образа Енея в поемі "Попіл Імперія" як втілення рис українського національного характеру. Фаустівські мотиви і ремінісценції у художній структурі ліричного твору.

    дипломная работа [115,0 K], добавлен 03.11.2010

  • Причини й передумови актуалізації образу Григорія Сковороди в українській літературі кінця ХХ ст. Образ видатного філософа й письменника в українській прозі 70-80-х років. Літературознавчий аналіз художніх творів, в яких було створено образ Г. Сковороди.

    курсовая работа [46,6 K], добавлен 25.08.2010

  • Вплив видатного українського письменника Івана Франка на розвиток літературно-мовного процесу. Теоретичні та методологічні засади дослідження метафори й метонімії. Метафора та метонімія як засоби змалювання Івана Вишенського в однойменній поемі І. Франка.

    курсовая работа [65,0 K], добавлен 24.07.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.