Іван Карпенко-Карий - творець найзвичніших художніх цінностей в українській драматургії

Життєвий шлях письменника, служба в різних канцеляріях - від писарчука до секретаря міського поліцейського управління. Перший етап літературної творчості в оповіданні "Новобранець". Відтворення життя народу за принципами правдивості і гуманізму.

Отправить свою хорошую работу на сайт просто. Используйте форму, расположенную ниже.

Подобные работы

Іван Карпенко-Карий
Вивчення життєвого шляху та літературної діяльності Івана Карпенко-Карого – видатного українського письменника та драматурга. Особливості драматургічної спадщини митця, який найповніше реалізував себе в жанрі комедії. Участь у діяльності театру корифеїв.
презентация [723,7 K], добавлена 19.12.2011
2.

Іван Карпенко-Карий
Розуміння Карпенко-Карим багатства й краси українського слова та перші зерна артистичного хисту ще в дитинстві. Роки праці писарчуком. Боротьба за припинення переслідувань української культури. Формування світогляду письменника, його тонка гра на сцені.
реферат [15,1 K], добавлена 22.11.2010
3.

Іван Багряний
Життєвий шлях Івана Багряного. Літературна спадщина письменника, головні теми та мотиви творчості. Публіцистичні статті, доповіді, рефлексії та памфлети письменника. Дієслівна синоніміка у прозових творах. Кольористий епітет як ознака тоталітарної доби.
курсовая работа [43,4 K], добавлена 12.05.2009
4.

Своєрідність концепції гуманізму в оповіданнях Рея Бредбері
Творчій шлях, жанр новел та оповідань Бредбері. Основа гуманістичної концепції письменника. Герої Бредбері та втілення ідей гуманізму. Головні теми і мотиви в оповіданнях письменника. Аналіз ідейно-художніх особливостей новелістики Рея Бредбері.
курсовая работа [51,0 K], добавлена 28.02.2011
5.

Життєвий та творчий шлях О. Уайльда
Оскар Фінгал О'Флаерті Віллс Уайльд — відомий англійський письменник, автор поезій, казок, комедій, гостросюжетних новел. Перші поетичні спроби. Жанр літературної казки. Імпресіоністські мотиви в творчості літератора. Останні роки життя письменника.
реферат [23,8 K], добавлена 17.02.2009
6.

Життєвий і творчий шлях Івана Карпенка-Карого
Перші роки навчання майбутнього драматургу. Робота Івана Карповича Тобілевича у повітових канцеляріях. Утворення аматорського гуртка у Єлисаветграді. Революційна діяльність Карпенка-Карого, роки заслання. Сценічність, щирість та безпосередність п'єс.
реферат [18,8 K], добавлена 22.11.2010
7.

Достоєвський Федір Михайлович
Походження та дитинство Ф.М. Достоєвського. Освіта і початок літературної діяльності. Огляд літературної спадщини видатного письменника. Роман "Злочин і кара" як перший великий роман зрілого періоду творчості автора, де проявився його новий світогляд.
презентация [3,3 M], добавлена 07.02.2011
8.

Василь Стефаник
Біографія Василя Стефаника. Життєвий шлях письменника: дитинство, освіта, виключення з гімназії через участь у "Покутській трійці, медична освіта. Початок літературної діяльності. Головна тема його новел – важке життя західноукраїнської сільської бідноти.
презентация [524,5 K], добавлена 14.03.2011
9.

Художній світ драматургії І. Костецького
Аналіз драматургії письменника І. Костецького на матеріалі п’єс "Близнята ще зустрінуться" та "Дійство про велику людину". Розкриття концепції персонажа та системи мотивів, огляд літературної практики автора як першого постмодерніста у мистецтві України.
дипломная работа [1,0 M], добавлена 04.12.2011
10.

Особливості творчості Льюїса Керролла
Життєвий та творчий шлях Льюїса Керролла, англійського письменника-романтика, історико-соціологічний підхід до його творчості та "психологічна загадка" особистості. "Аліса в країні чудес" як один з найвизначніших творів в світовій дитячій літературі.
реферат [26,4 K], добавлена 20.07.2010
11.

Творчість Івана Франка
Короткий нарис життя та творчості відомого українського письменника та публіциста Івана Франка, його літературна та громадська діяльність. Роль Франка в формуванні національної культурної свідомості народу. Філософські та естетичні погляди письменника.
курсовая работа [95,8 K], добавлена 18.10.2009
12.

Життєвий та творчий шлях Ганса Крістіана Андерсена
Всесвітньовідомий датський письменник, славетний казкар Ганс-Крістіан Андерсен. Біографія, головні етапи життя. У казках відбився світогляд Андерсена, його ставлення до людей, до життя. Він любив людей, добре знав життя народу, його страждання і радості.
реферат [19,1 K], добавлена 04.01.2009
13.

Другий вимір у творчості Селінджера
Життєвий і творчий шлях письменника. Герой Селінджера. Перші спроби Селінджера в індійській поетиці. Оповідання "Перегорнутий ліс". Загадка Селінджера. Збірка "Дев'ять оповідань". Уособлення філософської проблематики збірки.
курсовая работа [63,1 K], добавлена 04.09.2007
14.

Життя та творчість Олеся Гончара
Поетичний світ Олеся Гончара. Нарис творчості. Шлях Олеся Гончара в літературі - це шлях безперервних пошуків. Кращі твори Олеся Терентійовича Гончара - справді народного письменника - стали окрасою українського мистецтва.
реферат [11,1 K], добавлена 11.10.2002
15.

Біографія Стефаника Василя Семеновича
Родові корені письменника. Життєвий шлях Стефаника Василя Семеновича. Навчання в школі та юнацькі роки, нелегальна громадсько-культурна робота. Початок літературної діяльності. Непрості стосунки з жінками, одруження. Листування з Ольгою Кобилянською.
презентация [2,7 M], добавлена 18.03.2012
16.

Своєрідність принципів "епічної драми" Б. Брехта в п’єсі "Матуся Кураж та її діти"
Бертольт Брехт як яскравий представник німецької літератури ХХ століття, історія життя і творчості. Індивідуальна своєрідність ранньої творчості письменника та його театру, художніх засобів. Принцип епічного театру у п’єсі "Матуся Кураж та її діти".
курсовая работа [38,8 K], добавлена 03.04.2011
17.

Образ Г.С. Сковороди в українській літературі
Причини й передумови актуалізації образу Григорія Сковороди в українській літературі кінця ХХ ст. Образ видатного філософа й письменника в українській прозі 70-80-х років. Літературознавчий аналіз художніх творів, в яких було створено образ Г. Сковороди.
курсовая работа [46,6 K], добавлена 25.08.2010
18.

Життєвий та творчий шлях М. Хвильового
Навчання, воєнний час та перший крок до літератури. Новаторство Миколи Хвильового. Створення вільної академії пролетарської літератури. Особливості світогляду письменника. Художні засоби у творах Хвильового. Виявлення трагізму сучасності у новелах автора.
реферат [36,9 K], добавлена 02.06.2009
19.

Психологізм української літератури XIX ст.
Вивчення психологічних особливостей літератури XIX століття, який був заснований на народній творчості і містив проблеми життя народу, його мови, історії, культури, національно-визвольної боротьби. Психологізм в оповіданні А. Катренка "Омелько щеня".
реферат [17,9 K], добавлена 03.01.2011
20.

Психологізм у п’єсі Теннессі Уільямса "Трамвай "Бажання"
Життєвий шлях Теннессі Уільямса, значення його творчості в драматургії ХХ ст. Специфіка пластичного театру Теннессі Уільямса, п’єса "Скляний звіринець". Художні засоби створення образів героїв та втілення психологізму в п’єсі "Трамвай "Бажання".
курсовая работа [49,3 K], добавлена 21.01.2009

Другие подобные документы

Размещено на http://www.allbest.ru/

Карпенко-Карий створив найзвичніші художні цінності в українській драматургії ХІХ - початку ХХ ст. За словами І.Франка “він був одним із батьків новочасного українського театру визначним артистом та при тім великим драматургом, якому щодо ширини і багатства творчості, артистичного викінчення і глибокого продумання тем бистрої обсервації життя та ясного і широкого світогляду не дорівнює ані один із сучасних драматургів не тільки Росії, але й інших народів”.

Народився Іван Карпович Тобілевич 29 вересня 1845 р. в селі Арсенівка поблизу Єлисаветграда, батько його походив із старовинного зубожілого дворянського роду. Мати була простою селянкою. Освіту, до якої так тягнувся хлопець, довелося через матеріальну скруту обмежити чотирикласним училищем і з чотирнадцяти років самому заробляти на прожиття. Майже два десятиліття забрала в І.Тобілевича служба в різних канцеляріях - від писарчука до секретаря міського поліцейського управління. Через його руки пройшло безліч судових справ, з яких він пізнавав становище трудівника, бачив, що всі заходи товариства, щоб полегшити життя бідного люду, “як крапля в морі перед безміром усякого лиха, убозтва і темряви, де тонуть сільські і міські маси, що ті одноразові допомоги, благодійні діла - то тільки часові, паліативні засоби і ліки, безсилі подужати саму хворобу”. письменник літературний творчість

І.Тобілевич захоплювався з дитинства творами Т.Шевченка, В.Белінського, М.Добролюбова, М.Чернишевського, М.Салтикова-Щедріна, М.Некрасова. Перебуваючи в Єлисаветграді (1865-1884 рр.) Тобіревич знайомиться з творами Руссо, Дідро, Вольтера, Герцена, разом із своїм другом Кропивницьким читає західноєвропейських письменників, філософів, соціологів. У 1863 р. в Бобринці на Єлисаветградщині утворився драматургічний гурток, одним з найактивніших був Тобілевич. Він грав різні ролі у п'єсах Котляревського, Квітки-Основ'яненка, Кухаренка та інших. В елисаветградському гуртку Тобілевич був керівником, і режисером і актором.

До першого етапу літературної творчості Тобілевича належить оповідання “Новобранець”, яке було написане в 1881 р., опубліковане 1889 р. під псевдонімом Гнат Карий. У ньому йдеться про тяжку долю селянської родини, яка з величезними зусиллями вибивається із злиднів і, здається, могла б уже зрештою досягнути якогось добробуту, коли б не втручання державної машини. Першу свою драму “Бурлака” - 1883 р. він подавав на обговорення нелегального гуртка. Завершувати “Бурлаку”, як і “Хто винен?” драматургові довелося уже в Новочеркаську, куди його було вислано у травні 1884 р. за участь у діяльності гуртка та за допомогу політичним “злочинцям”. Щоб заробити на життя, підглядний Тобілевич працював підручним коваля, а згодом відкрив палітурну майстерню.

Карпенко-Карий написав такі п'єси, як “Розумний і дурень” у 1885 р., “Наймичка” в 1885 р., “Сто тисяч” 1890 р., “Хазяїн” 1900 р. - цим п'єсам притаманне не просто збільшення економічних масштабів їх діяльності, і здирства, вона ще яскравіше виявляє людську дрібність, а то й нікчемність, духовну порожнечу. Карпенко-Карий в 1886 р. в Херсоні видає перший “Збірник драматичних творів, до якого увійшли драми “Бондарівна”, “Хто винен” та комедія “Розумний і дурень”. В 1887 р. опубліковано “Наймичку”. Але їх майже не купували, бо публіка не була привчена читати п'єси. І.Карпенко-Карий з гіркотою називав драматургів “літературними бурлаками, що тиняються без уздечка і як сліпі без поводиря, часто блудять”.

Письменник щиро вболівав за долю українського театру, в якому бачив найкращий спосіб виховувати народ, освітити ту темряву, яку він бачив у сільському “суворому житті”. Видатний актор Карпенко-Карий на практиці переконався, що доступність сценічного твору глядачам не доступна. “Я взяв життя”, - повідомляв письменник з приводу драми “Бурлака”, де суто побутовий матеріал.

Дві останні гіркі комедії - “Суєта” - 1903 р. і “Житейське море” - 1904 р. - драматург назвав “сценами”, визнаючи приналежність їх до європейської нової драми. Ці п'єси є частинами незавершеної трилогії про взаємини батьків і дітей, інтелігенції й народу, під якими він розумів селянство. Намір Івана порвати з театром, повернутися до села, щоб потім очистившись душевно, принести ту чистому до храму мистецтва і підтвердження тому - його ж слова: “Ні в смерті красоти нема! Красота - життя! Я хочу жить, жить по правді, жить!... Правда там, де землю поливають кривавим потом праці”.

Навесні 1887 р. І.Карпенко-Карому було дозволено повернутися в Україну, але ще до кінця 1888 р. він перебував на хуторі “Надія” під гласним наглядом поліції. Негласний нагляд знято з нього було 12 березня 1903 року. Діставши нові права, письменник приєднується до нової театральної групи, створеної його братом Саксаганським, у якій активно працював до кінця свого життя. У 1897 р. він складає “Записку до з'їзду” сценічних діячів”, де з болем пише про безправне становище українського театру.

І.Тубилевич написав ще такі п'єси як “Паливода ХVIII ст.” - 1893 р., “Чумаки” - 1897 р., “Лиха іскра поле спалить і сама щезне” - 1896 р., “Сава Чалий” 1899 р., “Радзя” - 1902. Усі ці твори органічно пов'язані з фольклором. Трагедія Карпенка-Карого “Сава Чалий” створена на основі народної історичної пісні. Ці особливості відрізняють п'єсу від однойменного романтичного твору. Ця своєрідну п'єса з іншими творами, в яких соціальні проблеми історичного минулого, свідчить не лише про її політичну актуальність, а й про глибоку народність.

Життя народу письменник відтворював за принципами правдивості і гуманізму. Творчість Івана Карпенка-Карого, говорив Іван Франко, “наповнює нас почуттями подиву для його таланту. Обняти такий широкий горизонт, заселити його таким множеством живих людських типів міг тільки першорядний поетичний талант і великий обсерватор людського життя.

Размещено на Allbest.ru