Особливості функціонування заголовків у сучасній українській пресі, їх семантична й синтаксична структура та функціональне навантаження

Із виражально-зображальною метою у структурі заголовка практикується як поширення компонентного складу фразеологічної одинці ("Позолотіть селу ручку" (УМ, 2004, 12 лютого, С.3); "Досягли лямку до фінансової ямки" (ГУ, 2004, 12 жовтня, С.6)), так і до скорочення компонентного складу: "Чули дзвін..." (ЛУ, 2004, 19 лютого, С.7); "Сім разів одміряй..." (ЛУ, 2002, 3 травня, С.6); "Не кажи "гоп"... (МГ, 2004, 5 листопада, С.6); "Говорили, балакали..." ("Експрес", 1998, 20 січня, С.2); "Сміється той, хто сміє..." (ЛУ, 2002, 19 квітня, С.6). Скорочення окремих компонентів узуальної одиниці зумовлене прагненням до економії мовних засобів і лаконізації мовлення, до усунення надлишкових з точки зору конкретної ситуації компонентів. Наприклад: "Слово не горобець" (ГУ, 2004, 12 жовтня, С.4); "Бачили очі" (УМ, 2004, 17 жовтня, С.4); "На тобі, небоже" (ГУ, 2000, 7 червня, С.2); "Закон - що дишло" ("Поступ", 2001, 21 квітня, С.7); "... і себе показали" ("Експрес", 2004, 19 жовтня, С.7). У заголовках використану ту частину фразеологізмів, на яких припадає головне семантичне навантаження. Втрата компонентів узуальних фразеологічних одиниць не перешкоджає правильному розумінню їх семантики: оказіональна фразема перебирає на себе значення узуальної. Елінгова ний фразеологізм деавтоматизує сприйняття контексту. Будучи нетрадиційними за формою і змістом, оказіональні фразеологізми є колоритним засобом створення актуалізованих контекстів, виконують широкі композиційні функції, особливо це стосується їх використання у ролі заголовка, що виступає одним з елементів структури статті [18,36].

4.3 Афористичні вислови і ремінісценції як засіб увиразнення мови української преси

"Мові переважної більшості газетних жанрів не властиві ускладнені метафоричні образи, якими послуговується художній стиль, натомість журналісти часто звертаються до вдалого обігрування фразеологізму, використовують прийоми афористичності у заголовках, ремінісценції з відомого класичного твору" [50,323].

У структурі газетного заголовка часто-густо використовується цитати чи ремінісценції відомих творів: "Народе мій, до тебе я ще верну..." (ЛУ, 2002, 16 березня, С.1) - стаття про В.Стуса і у заголовку "звучать" слова його поезії; "І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь" (ГУ, 2004, 12 жовтня, С.11) - рядки із поезії Т.Шевченка; "Борітеся, поборете!" (ГУ, 2004, 29 жовтня, С.3) - рядки з поезії Т.Шевченка; "Наша дума, наша пісня..." (ГУ, 2005, 5 лютого, С.6) - рядки поезії Т.Шевченка; "В своїй хаті своя й правда..." (ЛУ, 2002, 4 січня, С.1) - рядки поезії Т.Шевченка. Структуру заголовку, як бачимо, дуже часто становлять рядки із поезій Т.Шевченка та інших відомих письменників, які стали афористичними: "Любіть Україну..." (ЛУ, 2004, 23 грудня, С.3) - загальновідомі рядки з поезії В.Сосюри; "Обнімітеся ж, брати мої..." (ЛУ, 2002, 7 травня, С.2) - рядки з поезії Т.Шевченка; "Дух, що тіло рве до бою..." (ЛУ, 2002, 7 січня, С.6) - рядки з поезії І.Франка, статтю присвячено Романові Гораку, який написав роман "Тричі мені являлася любов" (про І.Франка); "... Слово береже в основі безсмертя української душі" (ЛУ, 2002, 26 червня, С.5) - рядки із поезії Ліни Костенко.

Часто-густо в ролі заголовка статті функціонують рядки з пісень, назви відомих творів, крилаті вислови: "Багато галасу з нічого" ("Поступ", 2005, 26-27 лютого, С.12) - твір В.Шекспіра; "А ми тую славу збережемо" (ЛУ, 2002, 17 березня, С.2) - рядки із пісні; "Нас не здолати!" ("Експрес", 23-24 листопада, С.14) - гасло, яке скандували під час Помаранчевої революції; "Соловейку, рідний брате, виклич мені дівча з хати..." (НС, 2005, 8 березня, С.9) - рядки з народної пісні; "Ой хто в лісі чує..." (ЛУ, 8 лютого. С.7) - із народної пісні. Так само: "Тече вода, тече бистра" (ЛУ, 2002, 30 травня, С.6).

Біблійні вислови і образи теж використовуються як компоненти газетного заголовку: " І "засіяє благодать Божа…" (ЛУ, 2002, 23 липня, С.1); "А слово в Бога було..." (ЛУ, 2004, 20 травня, С.1); "Спочатку було Слово" (ЛУ, 2003, 7 квітня, С.8) - так починається Євангеліє від Івана: "Споконвіку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог було Слово..."[14, 255]; "Хто сіє вітер..." - із книги пророка Осії: "А що вітер вони засівають, то бурю пожнуть" - пересторога тим, хто плекає недобрі наміри [14, 142]; "Тайна вечеря "Віктора Ющенка" ("Експрес", 2004, 19 жовтня, С.4) - про Таємну вечерю розповідається у трьох синоптичних Євангеліях (від Матвія, Марка, Луки) - вислів вживається в переносному, образному значенні, коли йдеться про зібрання або зустрічі людей, серед яких є й однодумці й відступники, зрадники [14, 210-211]. На семантику афористичного вислову, його переносне значення нашаровується на пряме значення (Ющенка під час вечері було отруєно). "Новий уряд повинен відділити кукіль від пшениці" (НС, 2005, 29 січня, С.2); "Відділяти кукіль від пшениці" - вислів із притчі, розказаної Ісусом. В наш час уживається зі значенням - відокремлювати шкідливе від корисного, погане від хорошого [14, 199]. Компонентом багатьох газетних заголовків є лексеми, що мають міфологічне походження, біблійні імена: "У кожного своя Голгофа й своя... вічність" (ЛУ, 2002, 19 травня, С.6). Голгофа - місце, де було розп'ято Христа. В переносному значенні страждання, муки, моральні та фізичні [14, 225-226]. "Камо грядеші Україно?" (ЛУ, 6 червня, С.8). Вислів "Камо грядеші" біблійний. Так запитав Петро Ісуса, якого вже давно немає серед живих. І почув у відповідь: "У Рим, щоб бути знову розіп'ятим". Вислів став крилатим і уживається, коли йдеться про вибір мети, вибір долі. [14, 174]; "Французько-китайський Пігмаліон" (МГ, 2004, 21 грудня, С.6). Пігмаліон - легендарний цар Кіпру. Жив одноко, уникаючи жінок. Зробив із слонової кістки статую жінки і закохався в неї [24, 2, 312]; "У кого в "підтанцьовках" сумські Феміда з прокуратурою?" (ГУ, 2005, С.8); "Час Феміди" ("Поступ", 2004, 1 грудня, С.3). Феміда - у давньогрецькій міфології богиня правосуддя, дочка Урана й Геї [24, 2, 560]; "Чи відродиться Фенікс на пательні громадського телебачення" (УМ, 2005, 21 січня, С.13). Фенікс - чарівний птах, який живе 500 (варіанти: 1460, 12954) років. Передбачаючи свою смерть Фенікс спалює себе, із попелу відроджується знову [24, 2, 560]; "Політ на крилах Ікара" (ЛУ, 2002, 4 серпня, С.6) - стаття про репресованого поета Григорія Підоплічка. Ікар - син Дедала, який зробив крила і разом з сином втекли з острова. Ікар піднявся занадто високо, сонячний жар розтопив віск, яким були склеєні крила і впав у море [24, 1, 363]; "Кого ж покличемо на Олімп" (ЛУ, 2004, 18 листопада, С.1) - стаття про вибір, який повинні зробити громадяни України (Президентські вибори). Олімп - гора в Греції, яка в давнину вважалася священною. За старогрецькими міфами на Олімпі жили боги. У переносному значенні - найвищі сфери суспільства [16, 340]; "Кошари Авгія перемивати" (ЛУ, 2000, 3 серпня, С.6). Авгійові стайні - Авгій - цар Евкліди, син, який мав кілька тисяч голів худоби, стійла якої не чистилися протягом 30 років. У переносному значенні - безладдя, запущені справи [16, 8].

Таким чином, узуальні та оказіональні фразеологізми, крилаті вислови і цитовані рядки поезій у функції заголовка забезпечують ефективність вислову, як засобу максимального впливу на читача, призводять до максимальної інформативності, оскільки підвищується ступінь образності і виразності як заголовка, так і самої публікації.

ВИСНОВКИ

Функції і специфіка газетного заголовка виходять із загальнокомунікативних вимог до стилю публіцистики, зокрема газети, - точність, логічність, образність, емоційна насиченість і максимальна інформативність.

Заголовок в газетній комунікації виконує кілька функцій: комунікативну, номінативно-інформаційну, рекламно-експресивну. Головне його завдання як текстоутворюючого і текстооформлюючого компоненту газетної мови - поєднання інформативності з емойційно-експресивним забарвленням та образністю, оскільки публіцистика поєднує в собі інформативний та оцінний елементи.

Питання лінгвістичного статусу газетного заголовку немає єдиного розв'язання і єдиної точки зору серед мовознавців. У дипломній роботі розглянуто позиції різних лінгвістів у розгляді цієї проблеми (А.Попов, О.Траченко, Л.Доблаєв, Л.Грицюк). Інтегруючи положення цих мовознавчих концепцій можна стверджувати, що заголовок формулюється як конденсат змісту тексту, є його компресованим нерозкритим змістом і співвідноситься з цілісною одиницею мови - текстом. Тому заголовок являє собою одиницю суперсинтаксичного (текстового) статусу, рангом нижчу від цілісного тексту.

Наявність у заголовку образно-семіотичних можливостей дає можливість виділити три типи заголовків: I - заголовки-індикатори (низький ступінь образності, пряме фактуальне значення); II - заголовки-образи (високий ступінь образності, переносне, концептуальне значення, алегорична та метафорична образність); III - заголовки-символи (найвищий ступінь образності, переосмислене, підтекстове значення, символізація структурних компонентів ).

Аналіз зібраного матеріалу (в основному сучасних українських газет - останніх 7 років) засвідчує збільшення питомої ваги заголовків-образів і заголовків-символів у сучасній пресі, що говорить про прагнення до самовираження, образності і художності мови журналістів, пошуку власного стилю як результат демократизації, як суспільно-політичного життя українців, так і їх мови.

Заголовки сучасних українських газет мають свої синтаксичні структурні особливості:

- широке використання еліптичних конструкцій, як засобу динамізації і сконденсованості вислову. Функціонування еліптичних конструкцій має свої структурні особливості: а) вилучення дієслова-присудка, що дозволяє виділити найважливіше, на чому акцентується увага публікації ("Природі-шкода, первоцвітникам-збитки, хворим-радість"; "У Києві-швейцарські годинники"; "Пора! - суддям" та ін.); б) використання фразеологічних еліпсованих конструкцій. Еліпсовані одиниці належать до високочастотних синтаксичних конструкцій у ролі заголовків.

- використання парцеляції частин заголовків, як стилістичного прийому актуалізації: а) парцеляція підрядної частини складнопідрядного речення разом із сполучником ("Як Петро Жмуд з того світу повернувся"; "Щоб свято не кінчалось"; "Щоб не пустити "троянського коня"; "Коли балансують між совістю і гаманцем" та ін.); б) парцеляція головної частини складнопідрядного речення разом із сполучником ("На людство очікує катастрофа, якщо..."; "Люди встануть з колін, коли..."); в) парцеляція конструкцій з називним уявлення ("Майдан: хроніки подій"; "Флеш-моб: безглузді дії "розумного натовпу"; "Google: розширення бази"; "Вибори 2004: час збирати каміння" та ін.).

- використання інверсії як стилістичної фігури у структурі газетного заголовка (зміна звичайного порядку слів) і винесення комунікативно вагомої частини на: а) початок заголовка ("Синів Бога не критикуйте"; "В кінці тунелю світло"); б) кінець заголовка ("Концерт дає італієць"; "Ярмарок пенсіонерам сподобався).

Як засіб експресії і увиразнення заголовка авторами публікацій використовуються скорочені, стягнені конструкції. Особливого поширення в сучасних газетах (2004-2005р.) набули інтонаційно розчленовані двохелементні речення із словами "Так", "Ні" ("лозунгового характеру": "Кучмізму - ні! Так-Помаранчевій революції"; "Ні-олігархічній владі! Так-демократії і правді!" та ін.). Характерним явищем у мові сучасних українських газет є функціонування у ролі заголовків питальних і окличних синтаксичних конструкцій: "Партія веде? Яка?", "Запитання? Невже перед бурею?", "Якої "випічки" більшість?"; "Чому майбутній час не став теперішнім?"; "Ми це зробили!", "Биймо на сполох!", "Я душею і серцем за помаранчевих!"

У третьому розділі дипломної роботи проаналізовано лексико-семантичні особливості, які характерні для сьогоднішньої української газети. Серед яскравих і помітних явищ виділяємо симантико-стилістичне явище гри слів, яке як засіб інтенсивності та образності вислову часто-густо використовується у заголовках статей. Гра слів-випадки формально-смислового обігравання компонентів слова на рівні.

- фонетики ("Засусі-по заслузі"; "Чи скінчаться британські му-у-ки?";

- морфеміки (переосмислення безформальних видозмін): "Влада і власність - одного кореня"; "Тон задає Мороз";

- словотворення (утворення нових структурних одиниць): "Сирцевий напад" (імпортування цукру-сирцю), пор.: "серцевий напад"; "Чи стане уряд Валерія Пустовойтенка українським кризоламом" (криголам > криза > кризолам);

- графіки (графічне виділення з метою семантичного навантаження і смислового наголошення частини лексеми): "Посадив Президент РІПку"; "То хто ж приСТУСовується?"; "Волинь РУХнула в пікети"; "Отакий КРИМінал"; "€вробачення" та ін.

У мові сучасної української періодики мовознавці відзначають інтенсивне формування і активне функціонування значного корпусу абревіатур. Науковці пояснюють це явище рядом інтралінгвальних (перебудова в колишньому СРСР, здобуття Україною незалежності, пожвавлення зв'язків з світовою спільнотою і, як наслідок, поява значного корпусу новотворів) та екстралінгвальних (закон економії повної енергії, мовних засобів) чинників. Використання значної кількості абревіатур у мові преси має й суто прагматичне пояснення - ощадне використання газетної площі.

У структурі газетних заголовків виділяємо такі групи абревіатур:

а) часткові або частково скорочені (скорочення не всіх компонентів синтаксичної структури, базового словосполучення): "Телезвернення до нації Едуардо Фрея"; "Наркобарон і наркодолари"; "Телехалтура";

б) ініціальні або акроніми (літерні, звукові, літерно-звукові, комбіновані новотвори): "Есдеки (о) втрачають людей", "ПФ повинен поповнитися".

Використання абревіатур в шпальтах українських газет має свої негативні сторони: зростає кількість анонімічних утворень, значну кількість абревіатур важко дешифрувати читачеві, деколи абревіатурами журналісти зловживають (наприклад, "ОЕ" - у заголовку газети, "Океан Ельзи").

У пострадянський час у мові ЗМІ, пресі і газетних заголовках, зокрема, широкого поширення набуло таке явище, як використання сленгової і жаргонної лексики, що стало причиною багатьох критичних виступів мовознавців (О.Тараненко, Л.Ставицька, О.Сербенська та ін.). Аналіз відібраних із періодичної перси заголовків (особливо молодіжних видань) свідчить про активне використання молодіжного сленгу, професійного та кримінального жаргону: "Братва з Криму вже виїхала"; "Крутий ректор - крутий ВУЗ"; "Бакси" змінити колір"; "Представницька "тусовка" ректорів пройшла в Дніпропетровську"; "Коли панує "бєспрєдєл" та багато інших. О. Тараненко у критичній статті пов'язує поширення кримінального жаргону із криміналізацією суспільства і розцінює його як негативне явище. Інші мовознавці (Я. Ставицька, А. Григораш) визнають доцільність використання жаргону і сленгу тільки як стилістичний засіб (напр.: іронії, комізму, негативної оцінки).

Демократизація та лібералізація стилістичних засад як поширене нині явище в літературній мові призвело до активного використання у мові засобів масової інформації просторічної лексики, вульгаризмів та суржику. Функціонування субстандартної лексики як компонента газетного заголовка є досить поширеним явище, про що свідчать наведені у роботі приклади ("Бо мізки наші биті молотом / Бо яйця січені серпом"; "Як зробити з лайна цукерку"; "Кінець ресторану "Дупа в пиві"; "Ахрєніцєльниє" асоціації під час останнього концерту "ВВ".

Фразеологічні одиниці є оптимальним засобом впливу на читача, який активізує його мислення і увагу. Виражання особливості фразеологізмів спирається на високий ступінь узагальненості значення та експресивно-емоційні наповненості. Використання фразеологічних одиниць у ролі заголовків дає можливість розв'язати одне із головних завдань публіцистики - поєднати максимальний рівень інформативності з емоційною наповненістю, експресивністю вислову. Узуальні фразеологізми, на відміну від оказіональних, не призводять до створення додаткового ефекту переосмислення семантики. Значення узуального фразеологізму переноситься на текст статті, створюючи потрібні асоціації: "Що дякові можна, то попові зась"; "Крим "коней на переправі не міняє"; "Цей про образи, а той про гарбузи". У роботі проаналізовано асоціативний зв'язок заголовків - узуальних фразеологізмів із змістом статей.

Оказіональні фразеологізми оновлюють традиційні за змістом і формою вислови і є, по суті, індивідуально-авторськими "забавами" із фразеологічним матеріалом: "З каналу по нитці - народові трансляція"; "І люди ситі і коні цілі"; "Бідний студент думкою багатіє". Субституція або цілеспрямована заміна одного, кількох чи всіх компонентів фразеологічної одиниці є одним із найпоширеніших способів продукування оказіональних фразеологізмів, про що засвідчують численні вибірки з сучасної української преси.

Мовна практика журналістів показує, що досить поширеним засобом інтенсифікації функцій заголовків є використання аристократичних висловів, поетичних ремінісценцій, цитат відомих людей. Особливо популярними є рядки із поезій Т. Шевченка, І. Франка, Л. Костенко, оскільки вони загальновідомі і мають максимальний емоційний вплив на читача.

Динаміка соціальних процесів об'єктивно зумовлює і в подальшому розширення і удосконалення функцій української преси, урізноманітнення її виражально-зображальних можливостей. Українська газета ще повинна вчитися говорити вільно, відверто, публічно... і естетично.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Васильев А.Д. "Крутой" //Русская речь. - 1993. - № 6. - С.44-47.

Вареник С.В. "У пошуках комічних асоціацій //Культура слова. Республіканський міжвідомчий збірник. - 1984. - В.26. - С.66-69.

Взаємодія художнього і публіцистичного стилів української мови. - К.: Наук. Думка, 1990.

Гальперин И. Текст как объект лингвистического исследования. - М.: Наука, 1981.

Григораш А. Політична метафора на шпальтах сучасної української преси України //Рідний край. Науково-публіцистичний художньо-літературний альманах. - 2003. - №2 (9). - С.78-83.

Грицюк Л.Ф. До питання про лінгвістичний статус заголовка //Мовознавство. - 1989. - № 5. - С. 55-58.

Грицюк Л.Ф. Образно-семантичний підхід до класифікації заголовків //Мовознавство. - 1992. - № 2. - С.51-56.

Доблаев Л.П. Логико-психологический анализ текста. - Саратов, 1969.

Дресслер В. "Синтаксис текста //Новое в зарубежной лингвистике. - М.: Прогресс, 1987 - В.8. - С.111-137.

Дудик П.С. Синтаксис сучасного українського розмовного літературно- го мовлення. - К.: Наук. думка, 1973.

Єрмоленко С. Мова преси //Українська мова. Енциклопедія. - К.: В-во "Укр. енциклопедія", 2000. - С.323.

Жовтобрюх М. Мова української періодичної преси (кінець ХІХ - початок ХХ ст.). - К.: "Наук. думка", 1970.

Иванчикова Е. О развитии синтаксиса руського языка в советскую эпоху //Развитие синтаксиса русского языка. - М.: Наука, 1966. - С.18-24.

Коваль А.П. Спочатку було Слово. Крилаті вислови біблійного походження в українській мові. - К.: Либідь, 2001.

Коваль А.П. Практична стилістика сучасної української літературної мови. - К.: Вища школа, 1987.

Коваль А.П., Коптілов В.В. 1000 крилатих виразів української літературної мови. - К.: Наук. думка, 1964.

Ковальчук М. Фразеологізм - заголовок у газеті //На ниві української філології: Збірник наукових праць. - Дніпропетровськ, 2003. - С.144-147.

Колоїз Ж. Порушення фразеологічних норм як один із способів інтенсифікації виразності у мові ЗМІ //Мандрівець. - 2004. - № 2. - С.34-39.

Костомаров В. Русский язык на газетно йполосе. - М.: Наука, 1971.

Костомаров В. "Языковой вкус эпохи. Из наблюдений над речевой практикой масс-медиа. - М., 1994.

Кухаренко В.А. Интерпретация текста. - М.: Просвещение, 1979.

Левицкий А.Э. Функцыональные подходы к классификации единиц современного английского языка. - К.: Высш. школа, 1998.

Мацько О.М. Абревіатури як згорнені мовні формули в дипломатичних текстах //Мовознавство. - 2000. - № 1. - С.31-36.

Мифы народов мира. Энциклопедия: В 2-х т. - М.: Сов. Энциклопедия, 1987.

Мова і час. Розвиток функціональних стилів сучасної української літературної мови. - К.: Наук. думка, 1977.

Мороховская Э.Я. Лингвистический статус и функционально-семантические особенности экстенсиональных операторов текста // Текст как важнейшая единица комуникации (в диахронии и синхронии). - К.: Высш. школа, 1984. - С.40-48.

Мороховский А.Н. Некоторые основные понятия стилистики и лингвистики текста // Лингвистика текста и методика преподавания иностранных языков. - К.: Высш. школа, 1981.

Пархонюк Л. Синтаксичні засоби актуалізації у газетних заголовках (українська газета 1997-1998 рр.) - // Українська філологія: школи, постаті, проблеми. - Львів: Світ, 1993. - С. 323-328.

Пономарів О. Стилістика сучасної української мови. - К.: Либідь, 1992.

Попов А.С. Синтаксическая структура современных газетных заглавий и е еразвитие //Развитие синтаксиса современного русского языка. - М.: Наука, 1966.

Прадід Ю.Ф. Контаміновані фразеологізми на сторінках газет //Культура слова. Республіканський міжвідомчий збірник. - К.: Наук. думка, 1992. - В.42. - С.66-68.

Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні. - К.: Основа, 1992.

Рильський М. Ясна зброя: Статті. - К.: Рад. письменник, 1987.

Сафонов А. Стилистика газетных заголовков //Стилистика газетных жанров. - М.: Наука, 1981.

Сербенська О. Мова газети в аспекті соціально-культурного розвитку суспільства //Мовознавство. - 1988. - № 4. - С.21-26.

Сердюк М.Г. Абревиатуры и графические сокращения в украинском языке: Автореф. дис... канд. филол. наук. - Харьков, 1971.

Скиба М.М. Розмовні метафори в газетному тексті //Культура слова. Республіканський міжвідомчий збірник. - 1984. - В.26. - С.70-73.

Стишов О.А. Нові абревіатури в мові мас-медіа кінця ХХ століття //Мовознавство. - 2001. - № 1. - С.33-40.

Ставицька Л. Короткий словник жарґонної лексики української мови. - К.: Критика, 2003.

Ставицька Л. Кровозмісне дитя двомовності //Критика. - 2001. - Ч.10. - С.23-24.

Ставицька Л. Українська мова без прикрас //Ставицька Л. Короткий словник жарґонної лексики української мови. - К.: Критика, 2003. - С.9-19.

Ставицька Л. Проблеми вивчення жаргонної лексики: соціологічний аспект //Українська мова. - 2001. - № 1. - С.52-58.

Сучасна українська літературна мова /За ред. А.П.Грищенка. - К.: Вища школа, 1997.

Сучасна українська літературна мова /За ред. М.Я.Плющ. - К.: Вища школа, 2001.

Тараненко О.О. Колоквіалізація, субстандартизація та вульгаризація як характерні явища стилістики сучасної української мови //Мовознавство. - 2003. - № 1. - С.23-41.

Тенденції розвитку стилю масової інформації //Мова і час. Розвиток функціональних стилів сучасної української літературної мови /За ред. В.М.Русанівського. - К.: Наук. думка, 1977. - С.160-182.

Тимчук О.Т. Обігравання структурних елементів слова як семантико-стилістичне явище (морфеміка і словотворення) - //Мовознавство. - 2001. - № 2. - С.54-62.

Ткаченко О.Н. Синтаксические характеристики заглавия как знака текста в синтагматике и парагматике. - К.: Наук. думка, 1984.

Фразеологічний словник української мови: У 2-х книгах. - К.: Наук. думка, 1999.

Чабаненко В. Стилістика експресивних засобів української мови. - Запоріжжя, 1993.