Техногенна безпека як сукупність дій по забезпеченню проектування, будівництва і експлуатації складних технічних пристроїв з дотриманням необхідних вимог безаварійної їх роботи і виконання екологічних умов стає все більш значущою у нашому житті. У всьому світі спостерігається феномен зростання числа нещасних випадків, аварій і катастроф, що пояснюється трьома причинами:

Ш з розвитком техніки небезпека росте швидше, ніж людська здатність протистояти їй;

Ш зростає ціна помилки;

Ш люди схильні звикати не тільки до небезпеки, а й до порушення правил.

Незважаючи на помітне просування в аналізі технологічного ризику і в створенні теорії безпеки технологічних систем і комплексів, нездатність фахівців останнім часом передбачати і запобігати аваріям і катастрофам з регіональними, національними і глобальними наслідками примушує нас засумніватися в спроможності прийнятої в світі філософії забезпечення безпеки. Тривогу громадськості починають розділяти відомі вчені.

Прогнозування, попередження і ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій є актуальною проблемою для будь-якої адміністративно-територіальної освіти. У кожному великому або малому районі нарівні з житловою забудовою розташовані різні промислові підприємства, які виробляють, використовують або зберігають шкідливі й небезпечні речовини. У разі аварії на виробництві виявляється дія, як правило, цілого комплексу чинників, оскільки кожний з них ініціює виникнення безлічі інших, нових і небезпечних ситуацій.

Для збереження техногенної безпеки фахівцям пропонуються такі заходи:

техногенна безпека цивільний захист

Ш виявлення всіх чинників ризику техногенного характеру, включаючи виявлення небезпеки продукції, що випускається, технологічних процесів, операцій, виробничих об'єктів і об'єктів життєзабезпечення населення на даній території;

Ш встановлення міри небезпеки об'єктів на основі комплексних методів оцінки з обліком пожежної та вибухової безпеки, електробезпеки, надійності ємностей і судин, що знаходяться під тиском і т.д., а також реальними гідрогеологічними, територіальними і кліматичними умовами, виявлення найбільш небезпечних вузлів і об'єктів, здатних в екстремальних умовах викликати ланцюгову реакцію і найбільш руйнівні наслідки;

Ш розробка прогнозу наслідків катастроф, розмірів утрат і збитку у всіх виявах цієї проблеми;

Ш розробка профілактичних заходів з метою стійкої й безаварійної роботи підприємств і збереження екологічної рівно ваги, в тому числі:

Ш розроблення методів і способів техногенного характеру щодо попередження аварій, які супроводжуються загибеллю людей, виходом із ладу обладнання, забрудненням навколишнього середовища шкідливими викидами і т.д.;

Ш розроблення технічних і організаційних способів зниження збитків людським, матеріальним і природним ресурсам у разі їх виникнення;

Ш розробка термінових заходів по захисту від можливих диверсій, включаючи напади й загрози тероризму, особливо на ядерних і хімічних підприємствах, а також об'єктах життєзабезпечення населення;

Ш розроблення заходів по ліквідації наслідків і відновленню нормального режиму роботи підприємств і адміністративно-територіальних освіт загалом.

Вимальовуються контури нової концепції забезпечення технологічної безпеки - концепції природної (внутрішньо властивої) безпеки. В основі технологічних систем і комплексів, що володіють цією властивістю, лежать фундаментальні закони природи (принцип зміщення рівноваги), принцип ритму і періодичності та ін. Нульовий ризик не забезпечується однак прийнятий рівень безпеки практично здійснено.

Природна безпека вже реалізована в дослідницьких енергетичних реакторах на швидких нейтронах і в багаторівневих адаптативних системах автоматичного управління аерокосмічними апаратами. Цей фізично здійснений напрям забезпечення технологічної безпеки, підказаний природою, на думку фахівців, потрібно всіляко підтримувати і розвивати.

Техногенні катастрофи і аварії, природні катаклізми, економічні кризи та фінансові крахи стали постійними супутниками життя суспільства у ХХІ столітті. Людина завжди існувала в оточенні різних небезпек. На зорі цивілізації ці небезпеки були пов'язані з природними причинами. Перш за все, це недостатній рівень харчування та значна залежність від кліматичних чинників. У процесі свого розвитку людство істотно змінило оточуючий світ, створило нове техногенне середовище проживання - техносферу. Події першого десятиліття ХХІ століття показали, що розвиток цивілізації за агресивною парадигмою суспільства споживання дає можливість не лише поліпшити якість життя і підвищити добробут людей, але несе й багато ризиків [1]. Парадокс модернізації техносфери полягає в її "ризик - симетрії". Іншими словами, кожна технічна інновація буде породжувати нові загрози для користувачів, особливо якщо нововведення реалізується у сфері високих технологій. На передній план виходить проблема безпечного існування і розвитку цивілізації на основі нової парадигми ХХІ століття - парадигми суспільства випереджаючої освіти, суспільства соціо-еколого-економічного стійкого, збалансованого і безпечного розвитку.

Термін "безпека" використовується в багатьох науках, включаючи біологію, економіку, психологію і соціологію. Постійно зростає кількість публікацій із питань безпеки. Незважаючи на різноманітність і велику кількість інформації в цих областях, багато дослідників вважають, що це питання є недостатньо проробленим, майже кожен пропонує своє визначення безпеки та варіанти механізмів її забезпечення.

Проведений аналіз визначень безпеки, запропонований у сучасній літературі [1], показує, що в найбільш загальному сенсі, це "стан, при якому не загрожує небезпека, є захист від небезпек". Поняття "безпека підприємства" припускає ефективне використання ресурсів, яке забезпечує стабільне нинішнє функціонування підприємства та сталий розвиток у майбутньому. При теоретичному розгляді проблеми безпеки зазвичай використовується наступний поняттєвий апарат:

? ворожість - вплив навколишнього середовища, спрямований на підприємство, і є відповіддю середовища на діяльність підприємства; характеризується сукупністю загроз для сталого функціонування підприємства;

? загроза - зміни в зовнішньому або внутрішньому середовищі, які ведуть до небажаних змін предмета безпеки;

? ризик - ймовірність появи вищезазначених небажаних змін;

? шкода - небажана якісна зміна предмета безпеки, зменшення його цінності для суб'єкта або його повна втрата;

? стратегія безпеки - сукупність найбільш важливих рішень для забезпечення прийнятного рівня безпеки функціонування підприємства;

? несприятлива подія - будь-яка незапланована подія, результатом якої є матеріальні збитки або моральна шкода підприємству і яка викликає збитки, додаткові витрати підприємства. Прикладами несприятливої події можуть бути аварії, катастрофи, нещасні випадки, банкрутства підприємств і т. і.;

? превентивні видатки - витрати на розробку та впровадження заходів для запобігання несприятливих подій;

? постзатрати - видатки на ліквідацію наслідків несприятливих подій;

? загальні видатки - витрати на забезпечення безпеки підприємства, які є сумою превентивних видатків і постзатрат;

? прибуток, отриманий від реалізації заходів безпеки.

Поняття "безпека підприємства” нерозривно пов'язана з такими поняттями, як "стійкість”, "розвиток”, "уразливість" та "керованість”. Зв'язок економічної безпеки з поняття "розвитку" та "стійкості" пояснюється наступним чином. Розвиток - одна із складових економічної безпеки системи. Якщо система не розвивається, то у неї значно знижується можливість виживання, стійкості і адаптивності до внутрішніх і зовнішніх умов. Стійкість і безпека є ключовими особливостями підприємства як єдиної системи. Їх не слід протиставляти, кожна по-своєму характеризує підприємство. Стійкість відображає міцність і надійність її елементів, вертикальну, горизонтальну та інші зв'язки усередині системи, здатність витримувати внутрішні та зовнішні "навантаження".

Уразливість підприємства характеризує ступінь її залежності від зовнішніх та внутрішніх небезпек, тобто ступінь незахищеності. У більш загальному плані, "уразливість - властивість будь-якого матеріального об'єкту природи, техніки чи соціуму втрачати здатність виконувати природні або задані функції в результаті негативних впливів небезпек певного походження та інтенсивності" [1].

2. Організація цивільного захисту на підприємстві