главнаяреклама на сайтезаработоксотрудничество Коллекция рефератов Otherreferats
 
 
Сколько стоит заказать работу?   Искать с помощью Google и Яндекса
 





Охорона праці

Правові і організаційні питання охорони праці. Оздоровлення повітряного середовища та освітлення промислових підприємств. Ураження електричним струмом, заходи попередження електротравматизму. Захист від виробничого шуму і вібрації, пожежна профілактика.

Рубрика: Безопасность жизнедеятельности и охрана труда
Вид: курс лекций
Язык: украинский
Дата добавления: 26.09.2012
Размер файла: 2,5 M

Полная информация о работе Полная информация о работе
Скачать работу можно здесь Скачать работу можно здесь

рекомендуем


Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже.

Название работы:
E-mail (не обязательно):
Ваше имя или ник:
Файл:


Cтуденты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны

Подобные работы


1. Охорона праці
Правові та організаційні засади охорони праці. Організація охорони праці на виробництві. Розслідування, облік і аналіз нещасних випадків, професійних захворювань та аварій. Основні фактори виробничого середовища, що визначають умови праці на виробництві.
курс лекций [383,2 K], добавлена 09.12.2008

2. Охорона праці на підприємствах громадського харчування
Розвиток охорони праці, зв’язок з іншими дисциплінами. Небезпечні та шкідливі виробничі фактори, їх класифікація. Правові та організаційні питання охорони праці. Вимоги безпеки при експлуатації технологічного обладнання виробництв харчової промисловості.
курс лекций [83,2 K], добавлена 25.11.2010

3. Основи охорони праці
Державний нагляд, відомчий, громадянський та регіональний контроль за охороною праці. Відповідальність за порушення законодавства та нормативних актів. Фактори, що визначають небезпечність ураження електрострумом. Методи захисту від шуму та вібрації.
контрольная работа [55,0 K], добавлена 30.05.2009

4. Небезпека ушкодження електричним струмом і заходи попередження електротравматизму
Дія електричного струму на організм людини, основні причини травматизму і заходи його попередження. Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження та її аналіз у різних мережах. Поняття напруг крокової та дотикання. Індивідуальні засоби захисту.
реферат [1,0 M], добавлена 08.03.2011

5. Забезпечення охорони праці та профілактика виробничого травматизму
Вимоги до забезпечення охорони праці в структурі соціальної відповідальності. Технічні та організаційні заходи щодо профілактики травматизму та професійної захворюваності. Евакуація людей у випадку пожежі. Розслідування аварій на підприємствах АПК.
контрольная работа [28,7 K], добавлена 17.12.2011

6. Охорона праці в господарстві
Аналіз стану охорони праці в господарстві, виробничого травматизму та причини нещасних випадків. Правові засади охорони праці в рільництві. Розрахунок матеріальних затрат, пов’язаних з травмами та профзахворюваннями. Рекомендації по поліпшенню умов праці.
реферат [27,6 K], добавлена 26.04.2010

7. Техніка безпеки при зварюванні
Призначення та переваги зварювання. Основні положення законодавства про охорону праці робітників зварювальників. Захист від враження електричним струмом, променів електричної дуги, бризг, продуктів горіння і попередження вибухів. Протипожежні заходи.
контрольная работа [26,2 K], добавлена 19.12.2010

8. Захист від виробничого шуму і вібрації
Дослідження дії шуму (поєднання різноманітних небажаних звуків) на організм людини. Основні поняття і їх фізичні параметри. Нормування, вимірювання шуму і вібрації та методи боротьби із ними. Захист від дії ультразвуку, інфразвуку, лазерних випромінювань.
реферат [849,4 K], добавлена 08.03.2011

9. Економічні і законодавчі питання охорони праці
Соціально-економічне значення заходів з охорони праці як найважливішої складової частини плану економічного і соціального розвитку підприємства. Фінансування й облік витрат на заходи, основні законодавчі акти і документи, що регулюють охорону праці.
реферат [28,6 K], добавлена 16.11.2009

10. Охорона праці у сільському господарстві
Роль та значення профспілок з питань охорони праці. Види відповідальності за порушення законодавчих і нормативних документів по охороні праці. Прогнозування виробничого травматизму. Види освітлення, якими користуються у сільському господарстві.
контрольная работа [31,9 K], добавлена 12.05.2009


Другие работы, подобные Охорона праці

Страница:  1   2   3   4   5   6   7 


Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти та науки України

Східноукраїнський національний університет ім. В.Даля

Конспект лекцій

з дисципліни «Основи охорони праці»

(для студентів всіх напрямків підготовки)

Затверджено

на засіданні кафедри

охорона праці та БЖД

Протокол № 2 від 20.10.2009

Луганськ СНУ ім. В. Даля - 2010

УДК 628

Конспект лекцій з дисципліни «Основи охорони праці» (для студентів всіх напрямків підготовки) / Укл.: В.М. Кожин, В.Є. Александров, І.В. Савченко - Луганськ, Східноукр. нац. ун-т ім. В.Даля, 2010 - 158 с.

У конспекті лекцій з дисципліни «Основи охорони праці» викладений матеріал з наступних тем: «Правові і організаційні питання охорони праці», «Оздоровлення повітряного середовища», «Освітлення промислових підприємств», «Небезпека ураження електричним струмом і заходи попередження електротравматизму», «Захист від виробничого шуму і вібрації», «Іонізуюче випромінювання», «Електромагнітні поля і електромагнітні випромінювання», «Безпека систем, що знаходяться під тиском», «Умови безпечної експлуатації машин і механізмів», «Психофізіологічні небезпечні і шкідливі виробничі чинники», «Пожежна профілактика», наведений список рекомендованої літератури.

Укладачі:

В.М. Кожин, доц.

В.Є. Александров, доц.

І.В. Савченко, ст. викл.

Відп. за випуск М.А. Пітельгузов, проф.

Рецензент Р.І. Рей, проф.

Зміст

1. Правові і організаційні питання охорони праці

1.1 Закон України «Про охорону праці»

1.2 Формування, зміст і завдання курсу з охорони праці

1.3 Правила і норми з охорони праці. Нагляд й контроль за їх виконанням

1.4 Організація служби охорони праці на підприємстві

1.5 Навчання робітників безпечним методам і прийомам праці. Види інструктажів

1.6 Розслідування і облік нещасних випадків

1.7 Аналіз причин виробничого травматизму

1.8 Відповідальність за порушення законодавства про працю. Положення про штрафи

1.9 Фінансування охорони праці

1.10 Правила відшкодування власником підприємства збитку, спричиненого працівникові

2. Оздоровлення повітряного середовища

2.1 Дія на організм людини шкідливих газів, пари і пилу

2.2 ГДК шкідливих речовин в повітрі

2.3 Методи визначення шкідливостей в повітрі

2.4 Заходи боротьби із забрудненістю повітря пилом, парами і газами

2.5 Метеоумови на виробництві

2.6 Природна вентиляція, принцип розрахунку

2.7 Механічна вентиляція

2.8 Місцева вентиляція

2.9 Типи вентиляторів

2.10 Способи визначення повітрообміну

2.11 Вибір вентилятора для здійснення повітрообміну

2.12 Засоби індивідуального захисту

3. Освітлення промислових підприємств

3.1 Основні світлотехнічні поняття і визначення

3.2 Природне освітлення

3.3 Розрахунок природного освітлення

3.4 Штучне освітлення. Види освітлення

3.5 Розрахунок штучного освітлення. Експлуатація освітлювальних установок

4. Небезпека ушкодження електричним струмом і заходи попередження електротравматизму

4.1 Основні причини електротравматизму

4.2 Дія електричного струму на організм людини

4.3 Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом

4.4 Аналіз небезпеки ураження електричним струмом у різних електричних мережах

4.5 Крокова напруга

4.6 Напруга дотикання

4.7 Заходи попередження електротравматизму

5. Захист від виробничого шуму і вібрації

5.1 Дія на організм людини

5.2 Основні поняття і їх фізичні параметри

5.3 Нормування шуму і вібрації

5.4 Вимірювання шуму і вібрації

5.5 Методи боротьби з шумом і вібрацією

5.6 Захист від дії ультразвуку, інфразвуку

5.7 Захист від лазерних випромінювань

6. Іонізуюче випромінювання

6.1 Визначення та природа іонізуючого випромінювання

6.2 Основні характеристики радіоактивного випромінювання

6.3 Дія іонізуючого випромінювання на організм людини

6.4 Норми радіаційної безпеки

6.5 Захист від радіаційного випромінювання

7. Електромагнітні поля та електромагнітні випромінювання

7.1 Загальна характеристика електромагнітних випромінювань

7.2 Дія електромагнітного випромінювання на організм людини, його нормування

7.3 Захист від електромагнітних випромінювань

7.4 Електромагнітні випромінювання комп'ютера

7.5 Електромагнітні випромінювання портативних комп'ютерів

7.6 Безпечні рівні випромінювань

8. Безпека систем, що знаходяться під тиском

8.1 Посудини, що працюють під тиском

8.2 Додаткові вимоги до балонів

8.3 Безпека експлуатації компресорного устаткування

8.4 Парові і водонагрівальні котли

9. Умови безпечної експлуатації машин і механізмів

9.1 Поняття про небезпечну зону машин

9.2 Колективні і індивідуальні засоби захисту

9.3 Безпека експлуатації підйомно-транспортних машин

10. Психофізіологічні небезпечні і шкідливі виробничі чинники

10.1 Загальні відомості

10.2 Алкоголь і безпека праці

10.3 Монотонність

10.4 Стомлення

10.5 Робоча поза

10.6 Сонливість

10.7 Перевантаження емоційні і розумові

10.8 Стрес

10.9 Гіподинамія

10.10 Соціальний клімат і безпека, психологічна несумісність

10.11 Перенапруження аналізаторів

11. Пожежна профілактика

11.1 Закон України «Про пожежну безпеку»

11.2 Загальні відомості про процес горіння

11.3 Причини пожеж

11.4 Пожежна профілактика в машинобудуванні

11.5 Основні методи вогнегасіння

11.6 Класифікація матеріалів, будівель і виробництв по пожежній безпеці

11.7 Протипожежні перешкоди в будівлях

11.8 Евакуація людей з приміщення

11.9 Вогнегасильні речовини

11.10 Первинні засоби пожежогасінні

11.11 Пожежна сигналізація і зв'язок

11.12 Автоматичні установки пожежогасіння

11.13 Автоматичні пожежні сповіщувачі

11.14 Автоматичні системи придушення вибуху

Список рекомендованої літератури

Додатки

1. Правові і організаційні питання охорони праці

1.1 Закон України «Про охорону праці»

Закон України «Про охорону праці» складається з 9 розділів і 44 статей, затверджений 21.XI.2002 р.

I. Загальні положення, де подано поняття охорони праці (ОП), сфера дії Закону, Законодавство з ОП, основні принципи державної політики в галузі ОП.

II. Гарантії прав з ОП, де відбиті права громадян на ОП при укладенні трудового договору; права працівників на ОП під час роботи; право працівника на пільги і компенсації за тяжкі і шкідливі умови праці; видача спецодягу і інших індивідуальних засобів захисту; відшкодування збитків у разі ушкодження здоров'я; ОП жінок, неповнолітніх, інвалідів.

III. Організація ОП на виробництві: управління ОП; обов'язок працівника виконувати вимоги нормативних актів з ОП; обов'язкові медичні огляди; навчання з питань ОП; фінансування ОП; ОП в колективному договорі; служба ОП на підприємстві; дотримання вимог з ОП при проектуванні, будівництві і реконструкції підприємства; розслідування і облік нещасних випадків; комісія з ОП підприємства; інформація і звіт про стан ОП; добровільні об'єднання громадян, працівників і фахівців з ОП.

IV. Стимулювання ОП - економічне стимулювання ОП; відшкодування юридичним, фізичним особам і державі збитків, заподіяних порушенням вимог з ОП.

V. Нормативно-правові акти з ОП - документи, що відносяться до нормативно-правових актів з ОП; тимчасове припинення дії нормативно-правових актів з ОП; поширення дії нормативно-правових актів з ОП на сферу трудового і професійного навчання.

VI. Державне управління ОП - органи державного управління ОП: кабінет Міністрів України; міністерства та інші центральні органи державної виконавчої влади; місцева державна адміністрація; повноваження органів місцевого само врядування в галузі ОП; повноваження об'єднань підприємств в галузі ОП; організація наукових досліджень з проблем ОП.

VII. Державний нагляд і громадський контроль за ОП - органи державного нагляду за ОП; права і відповідальність посадових осіб спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за ОП; соціальний захист посадових осіб спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за ОП; громадський контроль за дотриманням законодавства про ОП; уповноважені найнятими робітниками особи з питань ОП.

VIII. Відповідальність за порушення законодавства з ОП - дисциплінарна, адміністративна, матеріальна і кримінальна.

IX. Заключні положення.

1.2 Формування, зміст і завдання курсу з охорони праці

Російські й українські вчені внесли істотний вклад до справи охорони праці робітників. Перші наукові роботи в галузі техніки безпеки належать М.В. Ломоносову, який в 1742 р. опублікував роботу «Перші заснування металургії і рудних справ», де він піднімав питання гігієни і безпеки праці «гірничих людей». В 1901р. І.М. Сєченов написав роботу «Нарис робочих рухів людини», де теоретично обґрунтував 8-ми годинну тривалість робочого дня. Академік А.А. Скочинський в період 1938-60 рр. працював в галузі пожежо- і вибухопридушення у вугільній промисловості. Лауреат Нобелівської премії акад. М.М. Семенов розробив теорію вибуху і горіння. Великий російський учений М.Є. Жуковський розробив вихрову теорію, на основі якої конструюються вентилятори, що застосовуються в промислових вентиляційних установках. Роботи проф. І.С. Стекольникова в галузі захисту від блискавки. Учені інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона АН України розробили і впровадили у виробництво різноманітні способи електрозварювання із застосуванням промислових роботів і автоматичних пристосувань, що виключили дію шкідливих речовин, які при цьому виділяються.

В даний час питаннями охорони праці займаються НДІ охорони праці, кафедри вузів, галузеві лабораторії та ін.

Термін «охорона праці» вперше з'явився в Англії в 1821 р. і означав захист працівників від експлуатації з боку капіталістів. Згідно Закону України «Про охорону праці», охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.

Курс охорони праці складається з наступних основних розділів: основи трудового законодавства; основи техніки безпеки; виробнича санітарія і гігієна праці в промисловості; основи пожежної профілактики.

На жаль, повністю безпечних і нешкідливих виробництв не існує, тому завдання курсу полягає в тому, щоб дати наукові основи виявлення потенційних небезпек виробництва, викласти принципи розробки різноманітних технічних методів профілактики виробничого травматизму і, таким чином, звести до мінімальної вірогідності ураження або захворювання працюючого, з одночасним забезпеченням комфорту при максимальній продуктивності праці.

1.3 Правила і норми з охорони праці. Нагляд й контроль за їх виконанням

Рівень охорони праці залежить від якості нормативно-технічної документації, яка залежно від області поширення підрозділяється на міжгалузеву, галузеву і документацію підприємств.

Міжгалузеві (єдині) правила призначені для всіх галузей народного господарства.

Галузеві правила і норми з охорони праці призначені для окремих галузей народного господарства. Затверджуються в установленому порядку міністерствами, відомствами, органами Держнагляду сумісно або за узгодженням з ЦК відповідних профспілок.

Документи підприємств (інструкції, стандарти) розробляються і затверджуються адміністрацією підприємства сумісно з профспілковим комітетом.

Одним з найважливіших нормативних документів з охорони праці є «Система стандартів безпеки праці» (ССБП), що є комплексом взаємозв'язаних стандартів, спрямованих на забезпечення безпеки праці. Наприклад, ГОСТ 12.1.003-83 ССБП. Шум. Загальні вимоги безпеки, де 12 - шифр; 1 - підсистема, що має шифри від 0 до 9; 003 - порядковий номер в даній підсистемі, виражається трьохзначним числом від 001 до 100; 83 - виражається двозначним числом і означає останні дві цифри року затвердження і реєстрації даного стандарту.

В Україні затверджено положення про розробку ДНАОП - державних нормативних актів з охорони праці; розробляються ДСТУ - державні стандарти України.

Органами державного нагляду за станом охорони праці на підприємствах є:

1. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за ОП;

2. Спеціально уповноважений державний орган з питань радіаційної безпеки;

3. Спеціально уповноважений державний орган з питань пожежної безпеки;

4. Спеціально уповноважений державний орган з питань гігієни праці.

Громадський контроль за станом охорони праці здійснюють професійні спілки, їх об'єднання в особі своїх виборних органів і представників.

1.4 Організація служби охорони праці на підприємстві

Працедавець створює на підприємстві службу охорони праці. На підприємстві виробничої сфери з кількістю працюючих до 50 чоловік функції цієї служби можуть виконувати обов'язки в порядку сумісництва особи, що мають відповідну підготовку. Служба ОП підлягає безпосередньо керівникові підприємства і прирівнюється до основних виробничо-технічних служб.

Фахівці з ОП мають право: видавати керівникам структурних підрозділів підприємства обов'язкові для виконання розпорядження з усунення наявних недоліків; отримувати від них необхідні відомості, документи і пояснення з питань ОП; вимагати усунення від роботи осіб, які не пройшли медогляд, навчання, інструктаж, перевірку знань і не мають допуску до відповідних робіт чи невиконання нормативів з ОП; припиняти роботу виробництв, дільниць, машин, механізмів, устаткування і ін. засобів виробництва в разі порушень, що створюють загрозу життю або здоров'ю тих, що працюють; направляти керівникові підприємства надання про притягнення до відповідальності працівників, що порушують вимоги з ОП. Розпорядження фахівця з ОП може відмінити лише керівник підприємства.

1.5 Навчання робітників безпечним методам і прийомам праці. Види інструктажів

Відповідно до законодавства про працю кожен працівник не допускається до роботи, якщо він не пройшов навчання з охорони праці.

Навчання з охорони праці проводиться на всіх підприємствах, незалежно від характеру і ступеня небезпеки виробництва. Загальне керівництво і організація навчання покладається на керівника підприємства, а в підрозділах - на керівників підрозділів.

Своєчасність навчання з безпеки праці контролює інженер з охорони праці. Навчальні програми з охорони праці повинні передбачати теоретичне і практичне навчання.

Працівники, які виконують роботи з підвищеною небезпекою, проходять додаткове спеціальне навчання з охорони праці. Перелік таких робіт і професій визначається законодавством України.

Ввідний інструктаж проводиться зі всіма працівниками, яких приймають на роботу, незалежно від їх освіти, стажу роботи за даною професією чи посади.

Ввідний інструктаж проводять, як правило, в кабінеті з охорони праці із застосуванням сучасних технічних засобів навчання, плакатів, зразків, макетів, моделей, кіно-, діафільмів і ін.

Первинний інструктаж проводиться на робочому місці перед початком роботи. Програма первинного інструктажу розробляється керівником цеху, дільниці, узгоджується зі службою охорони праці і затверджується керівником підприємства.

Повторний інструктаж проводиться на робочому місці зі всіма працівниками: на роботах з підвищеною небезпекою - 1 раз на квартал, на інших роботах - 1 раз в півріччя. Повторний інструктаж проводиться за програмою первинного інструктажу в повному об'ємі.

Позаплановий інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці або в кабінеті охорони праці при введенні нових нормативних актів з охорони праці, при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації устаткування, приладів і інструменту, при порушенні працівником нормативних актів з охорони праці, на вимогу працівників органу Держнагляду за охороною праці.

Цільовий інструктаж проводиться з працівниками при виконанні разових робіт, безпосередньо не пов'язаних з обов'язками за фахом, ліквідації аварії, стихійного лиха.

Цільовий інструктаж фіксується нарядом-допуском або іншою документацією, що реалізовує проведення робіт.

Про проведення первинного, повторного, позапланового інструктажів і допуску до роботи особа, що проводила інструктаж, робить запис в журналі. При цьому обов'язкові підписи інструктуючого і інструктованого. Журнали інструктажів мають бути пронумеровані, прошнуровані і скріплені печаткою.

Керівник підприємства зобов'язаний видати робітникові екземпляр інструкції з охорони праці по його професії або вивісити її на робочому місці.

1.6 Розслідування і облік нещасних випадків

Порядок розслідування і ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. №1112 (далі - Порядок).

Цей Порядок визначає процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, виду економічної діяльності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах чи у фізичних осіб - підприємців, які відповідно до законодавства використовують найману працю (далі - підприємство), а також тих, що сталися з особами, які забезпечують себе роботою самостійно, за умови добровільної сплати ними внесків на державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання (далі - особи, які забезпечують себе роботою самостійно).

Дія цього Порядку поширюється на: власників підприємств або уповноважені ними органи (далі - роботодавці); осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, які відповідно до законодавства уклали з роботодавцем трудовий договір (контракт) або фактично були допущені до роботи в інтересах підприємства (далі - працівники), а також на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно.

Розслідування нещасних випадків та професійних захворювань, що сталися з працівниками, які перебували у відрядженні за кордоном, проводиться згідно з цим Порядком, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України

Згідно з цим Порядком проводиться розслідування та ведеться облік нещасних випадків, професійних захворювань, що сталися з особами, які відповідно до законодавства про працю працюють за трудовим договором (контрактом) у військових частинах (підрозділах) або на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління Міноборони, МВС, Держспецзв'язку, Мінтрансзв'язку, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Державного департаменту з питань виконання покарань, МНС.

Дія цього Порядку не поширюється на військовослужбовців та інших осіб, які проходять військову службу в зазначених частинах чи на підприємствах згідно із статутами військової служби.

Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з вихованцями, учнями, студентами, курсантами, слухачами, стажистами, клінічними ординаторами, аспірантами, докторантами під час навчально-виховного процесу, у тому числі під час виробничого навчання, практики на виділеній дільниці підприємства під керівництвом уповноважених представників навчального закладу, визначається МОН за погодженням з Держнаглядохоронпраці, відповідним профспілковим органом і виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі - Фонд).

Проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з працівниками під час прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, що не належить підприємству і не використовувався в інтересах підприємства, здійснюється згідно з Порядком розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2001 р. N 270

Розслідування та облік нещасних випадків

Розслідування проводиться у разі раптового погіршення стану здоров'я працівника або особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, одержання ними поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного та інших отруєнь, одержання теплового удару, опіку, обмороження, у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, у разі зникнення працівника під час виконання ним трудових обов'язків, а також у разі смерті працівника на підприємстві (далі - нещасні випадки).

До гострих професійних захворювань і гострих професійних отруєнь належать захворювання та отруєння, спричинені впливом небезпечних факторів, шкідливих речовин не більше ніж протягом однієї робочої зміни.

Гострі професійні захворювання спричиняються впливом хімічних речовин, іонізуючого та неіонізуючого випромінювання, значним фізичним навантаженням та перенапруженням окремих органів і систем людини. До них належать також інфекційні, паразитарні, алергійні захворювання.

Гострі професійні отруєння спричиняються в основному шкідливими речовинами гостроспрямованої дії.

Про кожний нещасний випадок потерпілий або працівник, який його виявив, чи інша особа - свідок нещасного випадку повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів до подання необхідної допомоги потерпілому.

У разі настання нещасного випадку безпосередній керівник робіт (уповноважена особа підприємства) зобов'язаний:

- терміново організувати подання першої медичної допомоги потерпілому, забезпечити у разі необхідності його доставку до лікувально-профілактичного закладу;

- повідомити про те, що сталося, роботодавця, керівника первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий, або уповноважену найманими працівниками особу з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки;

- зберегти до прибуття комісії з розслідування (комісії із спеціального розслідування) нещасного випадку обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент нещасного випадку (якщо це не загрожує життю чи здоров'ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів до недопущення подібних випадків.

Лікувально-профілактичний заклад повинен про кожне звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок на виробництві без направлення підприємства передати протягом доби з використанням засобів зв'язку екстрене повідомлення за формою згідно з додатком 1:

- підприємству, де працює потерпілий;

- робочому органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства, де працює потерпілий, або за місцем настання нещасного випадку з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно;

- установі (закладу) державної санітарно-епідеміологічної служби (далі - установа державної санітарно-епідеміологічної служби), які обслуговують підприємство, де працює потерпілий, або такій установі за місцем настання нещасного випадку з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, - у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння).

Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок (крім випадків, передбачених пунктом 41 цього Порядку [5]), зобов'язаний негайно:

1) повідомити з використанням засобів зв'язку про нещасний випадок:

- робочий орган виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства за встановленою Фондом формою;

- підприємство, де працює потерпілий, - якщо потерпілий є працівником іншого підприємства;

- органи державної пожежної охорони за місцезнаходженням підприємства - у разі нещасного випадку, що стався внаслідок пожежі;

- установу державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство, - у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння);

2) утворити наказом комісію з розслідування нещасного випадку (далі - комісія) у складі не менше ніж три особи та організувати розслідування.

До складу комісії включаються керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій спеціаліста з питань охорони праці (голова комісії), керівник структурного підрозділу підприємства, на якому стався нещасний випадок, представник робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства (за згодою), представник первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий, або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки, інші особи.

У разі настання нещасного випадку з тяжкими наслідками, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого, до складу комісії обов'язково включається представник робочого органу Фонду за місцезнаходженням підприємства.

До складу комісії не може включатися керівник робіт, який безпосередньо відповідає за стан охорони праці на робочому місці, де стався нещасний випадок.

У разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) до складу комісії включається також представник установи державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство, та робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства.

На підприємствах, де немає структурних підрозділів, до складу комісії включається представник роботодавця.

На суднах морського, річкового та рибопромислового флоту під час плавання або перебування в іноземних портах комісія утворюється капітаном, про що повідомляється власник судна.

Потерпілий або особа, яка представляє його інтереси, не включається до складу комісії, але має право брати участь у її засіданнях, висловлювати свої пропозиції, додавати до матеріалів розслідування документи, що стосуються нещасного випадку, давати відповідні пояснення, в тому числі викладати в усній і письмовій формі особисту думку щодо обставин і причин нещасного випадку та одержувати від голови комісії інформацію про хід проведення розслідування.

Члени комісії мають право одержувати письмові та усні пояснення від роботодавця, посадових осіб та інших працівників підприємства, а також проводити опитування потерпілих та свідків нещасного випадку.

У разі коли нещасний випадок стався з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно (крім випадків, передбачених пунктом 41 цього Порядку [5]), розслідування організовує робочий орган виконавчої дирекції Фонду за місцем настання нещасного випадку, для чого утворює наказом комісію у складі не менше ніж три особи.

До складу комісії включаються представники робочого органу виконавчої дирекції Фонду (голова комісії) за місцем настання нещасного випадку, райдержадміністрації - у разі настання нещасного випадку у місті районного значення чи районі мм. Києва і Севастополя, або облдержадміністрації - у разі настання нещасного випадку у місті обласного значення (далі - місцева держадміністрація), первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий, потерпілий або особа, яка представляє його інтереси. У разі гострого професійного захворювання (отруєння) до складу комісії також включається представник установи державної санітарно-епідеміологічної служби за місцем настання нещасного випадку.

Комісія зобов'язана протягом трьох діб:

- обстежити місце нещасного випадку, одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо, опитати свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб;

- визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;

- з'ясувати обставини і причини нещасного випадку;

- визначити, чи пов'язаний цей випадок з виробництвом;

- установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам;

- скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 згідно з додатком 2 у трьох примірниках (далі - акт форми Н-5), а також акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1 згідно з додатком 3 у шести примірниках (далі - акт форми Н-1), якщо цей нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом, або акт про нещасний випадок, не пов'язаний з виробництвом, за формою НПВ згідно з додатком 4, якщо цей нещасний випадок визнано таким, що не пов'язаний з виробництвом (далі - акт форми НПВ), і передати їх на затвердження роботодавцю;

- у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), пов'язаного з виробництвом, крім акта форми Н-1 скласти також у чотирьох примірниках карту обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5 згідно з додатком 5 (далі - карта форми П-5).

Акти форми Н-5 і форми Н-1 (або форми НПВ) підписуються головою і всіма членами комісії. У разі незгоди із змістом зазначених актів член комісії письмово викладає свою окрему думку, яка додається до акта форми Н-5 і є його невід'ємною частиною, про що робиться запис в акті форми Н-5.

У випадках, зазначених у пункті 35 цього Порядку [5], або у разі виникнення потреби у проведенні лабораторних досліджень, експертизи, випробувань для встановлення обставин і причин нещасного випадку строк розслідування може бути продовжено за погодженням з територіальним органом Держнаглядохоронпраці за місцезнаходженням підприємства, але не більше ніж на місяць, про що роботодавець видає наказ.

Визнаються пов'язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками під час виконання трудових обов'язків, у тому числі у відрядженні, а також ті, що сталися у період:

- перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці, пов'язаному з виконанням роботи, починаючи з моменту прибуття працівника на підприємство до його відбуття, який повинен фіксуватися відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, у тому числі протягом робочого та надурочного часу, або виконання завдань роботодавця в неробочий час, під час відпустки, у вихідні, святкові та неробочі дні;

- підготовки до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, а також виконання заходів особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення;

- проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підприємству, або на іншому транспортному засобі, наданому роботодавцем;

- використання власного транспортного засобу в інтересах підприємства з дозволу або за дорученням роботодавця в установленому роботодавцем порядку;

- виконання дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий, тобто дій, які не належать до трудових обов'язків працівника (подання необхідної допомоги іншому працівникові, дій щодо запобігання аваріям або рятування людей та майна підприємства, інших дій за розпорядженням або дорученням роботодавця);

- ліквідації аварії, наслідків надзвичайної ситуації техногенного і природного характеру на виробничих об'єктах і транспортних засобах, що використовуються підприємством;

- подання необхідної допомоги або рятування людей, виконання дій, пов'язаних із запобіганням нещасним випадкам з іншими особами у процесі виконання трудових обов'язків;

- перебування у транспортному засобі або на його стоянці, на території вахтового селища, у тому числі під час змінного відпочинку, якщо настання нещасного випадку пов'язане з виконанням потерпілим трудових обов'язків або з впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або середовища;

- прямування працівника до об'єкта (між об'єктами) обслуговування за затвердженими маршрутами або до будь-якого об'єкта за дорученням роботодавця;

- прямування до/чи з місця відрядження згідно з установленим завданням.

Визнаються пов'язаними з виробництвом також випадки:

- раптового погіршення стану здоров'я працівника або його смерті внаслідок гострої серцево-судинної недостатності під час перебування на підземних роботах (видобування корисних копалин, будівництво, реконструкція, технічне переоснащення і капітальний ремонт шахт, рудників, копалень, метрополітенів, підземних каналів, тунелів та інших підземних споруд, геологорозвідувальні роботи, які проводяться під землею) чи після виведення працівника на поверхню з ознаками гострої серцево-судинної недостатності, що підтверджено медичним висновком;

- скоєння самогубства працівником плавскладу на суднах морського, річкового та рибопромислового флоту в разі перевищення обумовленого колективним договором строку перебування у рейсі або його смерті під час перебування у рейсі внаслідок впливу психофізіологічних, небезпечних чи шкідливих виробничих факторів.

Нещасні випадки, пов'язані із завданням тілесних ушкоджень іншою особою, або вбивство працівника під час виконання чи у зв'язку з виконанням ним трудових (посадових) обов'язків чи дій в інтересах підприємства незалежно від порушення кримінальної справи розслідуються відповідно до цього Порядку. Такі випадки визнаються пов'язаними з виробництвом (крім випадків, що сталися з особистих мотивів).

Нещасні випадки, що сталися внаслідок раптового погіршення стану здоров'я працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків (крім випадків, зазначених у пункті 15 Порядку [5], у разі відсутності умов, зазначених у пункті 18 Порядку [5]), визнаються пов'язаними з виробництвом за умови, що погіршення стану здоров'я працівника сталося внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів, що підтверджено медичним висновком, або якщо потерпілий не проходив медичного огляду, передбаченого законодавством, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку про стан його здоров'я.

Медичний висновок щодо зв'язку погіршення стану здоров'я працівника з впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або щодо протипоказання за станом здоров'я працівника виконувати зазначену роботу видається лікувально-профілактичним закладом за місцем лікування потерпілого на запит роботодавця та/або голови комісії.

Не визнаються пов'язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками:

- за місцем постійного проживання на території польових і вахтових селищ;

- під час використання ними в особистих цілях транспортних засобів, машин, механізмів, устаткування, інструментів, що належать або використовуються підприємством (крім випадків, що сталися внаслідок їх несправності);

- унаслідок отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також унаслідок їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо), за наявності відповідного медичного висновку, якщо це не пов'язане із застосуванням таких речовин у виробничих процесах чи порушенням вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп'яніння, до нещасного випадку був відсторонений від роботи відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства або колективного договору;

- у разі підтвердженого відповідним медичним висновком алкогольного, токсичного чи наркотичного сп'яніння, не зумовленого виробничим процесом, яке стало основною причиною нещасного випадку за відсутності технічних та організаційних причин його настання;

- під час скоєння ними злочину, що встановлено обвинувальним вироком суду;

- у разі смерті або самогубства (крім випадків, зазначених у пункті 15 Порядку [5]).

Роботодавець, а у разі нещасного випадку, що стався з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, - керівник робочого органу виконавчої дирекції Фонду, який призначив комісію, повинен розглянути і затвердити примірники актів форми Н-5 і форми Н-1 (або форми НПВ) протягом доби після одержання матеріалів, підготовлених комісією за підсумками її роботи (далі - матеріали розслідування).

До першого примірника акта форми Н-5 додаються примірник акта форми Н-1 (або форми НПВ), примірник карти форми П-5 - у разі гострого професійного захворювання (отруєння), пояснення свідків та потерпілого (у разі їх наявності), витяги з експлуатаційної документації, схеми, фотографії, інші документи, що характеризують стан робочого місця (машини, механізму, устаткування, апаратури тощо), а у разі потреби - також висновок лікувально-профілактичного закладу про стан сп'яніння, наявність в організмі потерпілого алкоголю, наркотичних чи отруйних речовин.

На вимогу потерпілого або особи, яка представляє його інтереси, голова комісії зобов'язаний ознайомити його з документами, що містяться в матеріалах розслідування.

Нещасні випадки реєструються у журналі за формою згідно з додатком 6 роботодавцем, а у разі нещасного випадку, що стався з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, - робочим органом виконавчої дирекції Фонду, в якому зареєстровано цю особу.

Примірник затвердженого акта форми Н-5 разом з примірником затвердженого акта форми Н-1 (або форми НПВ) і примірником матеріалів розслідування карти форми П-5 - у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), протягом трьох діб надсилаються роботодавцем керівникові (спеціалістові) служби охорони праці або посадовій особі (спеціалісту), на яку роботодавцем покладено виконання функцій з питань охорони праці, підприємства, працівником якого є потерпілий.

Примірник затвердженого акта форми Н-5 разом з примірником затвердженого акта форми Н-1 (або форми НПВ), примірник карти форми П-5 - у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) протягом трьох діб надсилаються роботодавцем:

- потерпілому або особі, яка представляє його інтереси;

- робочому органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства.

Примірник затвердженого акта форми Н-1 (або форми НПВ) протягом трьох діб надсилається роботодавцем:

- керівникові структурного підрозділу підприємства, де стався нещасний випадок, для здійснення заходів щодо запобігання подібним випадкам;

- територіальному органу Держнаглядохоронпраці за місцезнаходженням підприємства;

- первинній організації профспілки, представник якої брав участь у роботі комісії, або уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки.

Копія акта форми Н-1 надсилається органу, до сфери управління якого належить підприємство, а у разі відсутності такого органу - місцевій держадміністрації.

У разі гострого професійного захворювання (отруєння) копія акта форми Н-1 надсилається разом з примірником карти форми П-5 до установи державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство, працівником якого є потерпілий, і веде облік випадків гострих професійних захворювань (отруєнь).

У разі розслідування нещасного випадку, що стався з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, робочий орган виконавчої дирекції Фонду, який призначив комісію, протягом трьох діб надсилає примірник затвердженого акта форми Н-5 разом з примірником затвердженого акта форми Н-1 (або форми НПВ), примірником карти форми П-5 - у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння):

- потерпілому або особі, яка представляє його інтереси;

- робочому органу виконавчої дирекції Фонду, в якому зареєстровано особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, разом з матеріалами розслідування.

Примірник затвердженого акта форми Н-1 (або форми НПВ) протягом трьох діб надсилається:

- місцевій держадміністрації для здійснення заходів щодо запобігання подібним випадкам;

- територіальному органу Держнаглядохоронпраці за місцем настання нещасного випадку;

- профспілковій організації, представник якої брав участь у роботі комісії.

У разі гострого професійного захворювання (отруєння) копія акта форми Н-1 надсилається разом з примірником карти форми П-5 також до установи державної санітарно-епідеміологічної служби за місцем настання нещасного випадку, яка веде облік випадків гострих професійних захворювань (отруєнь).

Примірник акта форми Н-5 разом з примірником акта форми Н-1 (або форми НПВ), карти форми П-5 - у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), матеріалами розслідування підлягає зберіганню на підприємстві протягом 45 років, у разі реорганізації підприємства - передаються правонаступникові, який бере на облік цей нещасний випадок, а у разі ліквідації підприємства - до державного архіву.

У робочому органі виконавчої дирекції Фонду примірник акта форми Н-5 разом з примірником акта форми Н-1 (або форми НПВ), карти форми П-5 - у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) підлягає зберіганню протягом 45 років.

По закінченні періоду тимчасової непрацездатності або у разі смерті потерпілого внаслідок травми, одержаної під час нещасного випадку, роботодавець, який бере на облік нещасний випадок, складає повідомлення про наслідки нещасного випадку за формою Н-2 згідно з додатком 7 і в десятиденний строк надсилає його організаціям і особам, яким надсилався акт форми Н-1 (або форми НПВ).

Повідомлення про наслідки нещасного випадку обов'язково додається до акта форми Н-1 або форми НПВ і зберігається разом з ним відповідно до цього Порядку.

Нещасний випадок, про який своєчасно не було повідомлено безпосереднього керівника чи роботодавця потерпілого або внаслідок якого втрата працездатності настала не одразу, розслідується і береться на облік згідно з цим Порядком протягом місяця після надходження заяви потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси (незалежно від строку, коли він стався).

У разі реорганізації підприємства, на якому стався такий випадок, розслідування проводиться його правонаступником, а у разі ліквідації підприємства встановлення факту нещасного випадку розглядається у судовому порядку.

Нещасний випадок, що стався з працівником на території підприємства або в іншому місці роботи під час перерви, що надається згідно з правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства, а також під час перебування працівника на території підприємства у зв'язку з проведенням виробничої наради, одержанням заробітної плати, проходженням обов'язкового медичного огляду або проведенням з дозволу чи з ініціативи роботодавця професійних та кваліфікаційних конкурсів і тренувальних занять, розслідується та береться на облік згідно з вимогами Порядку [5].

Нещасний випадок, що стався на певному підприємстві з працівником іншого підприємства під час виконання ним завдання в інтересах свого підприємства, розслідується комісією підприємства, на якому стався нещасний випадок, за участю представників підприємства, працівником якого є потерпілий. Такий випадок береться на облік підприємством, працівником якого є потерпілий.

Підприємство, на якому стався нещасний випадок, зберігає примірник акта форми Н-1 протягом періоду, необхідного для виконання передбачених актом профілактичних заходів щодо запобігання подібним випадкам, але не менше ніж один рік.

Нещасний випадок, що стався з працівником, який тимчасово був переведений в установленому порядку на інше підприємство або виконував роботи за сумісництвом, розслідується і береться на облік підприємством, на яке його було переведено або на якому він працював за сумісництвом.

Нещасний випадок, що стався з працівником під час виконання роботи під керівництвом посадових осіб підприємства, на якому він працює, на виділеній території, об'єкті, дільниці іншого підприємства, розслідується і береться на облік підприємством, працівником якого є потерпілий. У розслідуванні такого випадку бере участь представник підприємства, на якому стався нещасний випадок.

Нещасний випадок, що стався з працівником особового складу аварійно-рятувальної служби, залученим до роботи на об'єктах підприємства за договором (угодою) під керівництвом посадових осіб підприємства, розслідується і береться на облік цим підприємством. У розслідуванні такого випадку бере участь представник аварійно-рятувальної служби.

Нещасний випадок, що стався з працівником Державної служби охорони або з працівником суб'єкта господарювання, який має ліцензію на провадження діяльності з надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності, а також з охороною громадян, під час виконання своїх обов'язків, розслідується і береться на облік Державною службою охорони та цим суб'єктом господарювання. У розслідуванні такого випадку бере участь представник підприємства, де стався нещасний випадок.

Нещасний випадок, що стався з водієм транспортного засобу, який виконував роботи у складі зведеної транспортної колони, сформованої підприємством, розслідується цим підприємством за участю представника підприємства, яке направило водія на зазначені роботи. Такий випадок береться на облік підприємством, яке сформувало транспортну колону.

Нещасні випадки, що сталися з вихованцями, учнями, студентами, курсантами, слухачами, стажистами, клінічними ординаторами, аспірантами, докторантами під час проходження ними виробничого навчання, практики або виконання робіт на підприємстві під керівництвом його посадових осіб, розслідуються і беруться на облік цим підприємством. У розслідуванні бере участь представник навчального закладу.

Нещасні випадки, що сталися з водіями, машиністами, пілотами (екіпажем) транспортних засобів (автомобілів, поїздів, літаків, морських та річкових суден тощо) під час перебування в рейсі, внаслідок катастроф, аварій та подій на транспорті розслідуються відповідно до цього Порядку з обов'язковим використанням матеріалів з розслідування катастроф, аварій та подій на транспорті, складених відповідними органами.

Відомості про обставини і причини катастроф, аварій та подій на транспорті, що призвели до нещасних випадків, а також про осіб, які допустили порушення вимог законодавства, незалежно від порушення кримінальної справи передаються відповідними органами у десятиденний строк після закінчення розслідування підприємству, працівниками якого є потерпілі.

Нещасні випадки, що сталися з громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які входять до складу екіпажів (бригад) транспортних засобів (автомобілів, поїздів, літаків, морських та річкових суден тощо), під час перебування за кордоном (в портах, аеропортах, доках, станціях, судноремонтних заводах, майстернях тощо), розслідуються відповідно до цього Порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Контроль за своєчасністю і об'єктивністю розслідування нещасних випадків, їх документальним оформленням та обліком, виконанням заходів щодо усунення причин нещасних випадків здійснюють органи державного управління, органи державного нагляду за охороною праці, виконавча дирекція Фонду та її робочі органи відповідно до компетенції.

Громадський контроль здійснюють профспілки через свої виборні органи і представників, а також уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці.

Зазначені у цьому пункті органи та особи мають право вимагати у межах своєї компетенції від роботодавця проведення повторного (додаткового) розслідування нещасного випадку, затвердження чи перегляду затвердженого акта форми Н-5, акта форми Н-1 (або форми НПВ), визнання нещасного випадку пов'язаним з виробництвом і складення акта форми Н-1, якщо ними виявлено порушення вимог Порядку [5] чи інших нормативно-правових актів з охорони праці.

Посадова особа органу Держнаглядохоронпраці має право у разі відмови роботодавця скласти або затвердити акт форми Н-5, акт форми Н-1 (або форми НПВ) чи незгоди потерпілого або особи, яка представляє його інтереси, із змістом акта форми Н-5, акта форми Н-1 (або форми НПВ), надходження скарги або незгоди з висновками розслідування про обставини та причини нещасного випадку чи приховання нещасного випадку видавати обов'язкові для виконання роботодавцем або робочим органом виконавчої дирекції Фонду - у разі нещасного випадку з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, приписи за формою Н-9 згідно з додатком 8 щодо необхідності проведення розслідування (повторного розслідування) нещасного випадку, затвердження чи перегляду затвердженого акта форми Н-5, акта форми Н-1 (або форми НПВ), визнання чи невизнання нещасного випадку пов'язаним з виробництвом і складення акта форми Н-1 (або форми НПВ).

Рішення посадової особи органу Держнаглядохоронпраці може бути оскаржено у судовому порядку. На час розгляду справи у суді дія припису припиняється.

Роботодавець зобов'язаний у п'ятиденний строк після одержання припису за формою Н-9 видати наказ про виконання запропонованих у приписі заходів, а також притягнути до відповідальності працівників, які допустили порушення законодавства про охорону праці. Про виконання цих заходів роботодавець повідомляє письмово орган Держнаглядохоронпраці, посадова особа якого видала припис, в установлений ним строк.


Страница:  1   2   3   4   5   6   7 

Скачать работу можно здесь Скачать работу "Охорона праці" можно здесь
Сколько стоит?

Рекомендуем!

база знанийглобальная сеть рефератов