Джерела небезпеки та небезпечні виробничі фактори

Класифікація джерел небезпеки, небезпечних та шкідливих факторів. Основні законодавчі акти України про охорону праці та Конституція. Вражаючі фактори сучасного життєвого середовища, права на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування.

Рубрика Безопасность жизнедеятельности и охрана труда
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 06.03.2011
Размер файла 28,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

I. Класифікація джерел небезпеки, небезпечних та шкідливих факторів

II. Основні законодавчі акти України про охорону праці: Конституція України, Закон України “Про охорону праці”, Кодекс Законів про працю

III.Розрахункова робота «оцінка захисних споруд

1) Умови задачі

2)Вихідні дані

3) Розв'язок

4) Підсумкова таблиця

5) Загальні висновки

IV. Термінологічний словник

V. Список використаної літератури

I.Класифікація джерел небезпеки, небезпечних та шкідливих факторів

Небезпека - це негативна властивість матерії, яка проявляється у здатності її завдавати шкоди певним елементам Всесвіту, потенційне джерело шкоди. Якщо мова йде про небезпеку для людини, то це явища, процеси, об'єкти, властивості, здатні за певних умов завдавати шкоди здоров'ю чи життю людини або системам, що забезпечують життєдіяльність людей.

Кожна людина відчуває небезпеку інтуїтивно і розуміє значення її по-своєму. Згідно з висновками експертів ООН, більшість людей пов'язують відчуття небезпеки з буденними проблемами і повсякчасними клопотами, а не ґрунтують його на побоюванні глобальних катастроф чи міжнародних конфліктів. Захист житла, робочого місця, достатку, здоров'я, довкілля - основні проблеми безпечного самопочуття людини. Відчуття небезпеки має також глибоко індивідуальний відтінок, який головним чином залежить від:

а) рівня соціального і духовного розвитку особистості;

б) ситуації і суспільного устрою, які позитивно чи негативно впливають на світосприйняття громадянина.

При ідентифікації небезпек необхідно виходити з принципу “все впливає на все”, тобто джерелом небезпеки може бути все живе і неживе, а підлягати небезпеці також може все живе і неживе.

Джерелами (носіями) небезпек є:

природні процеси та явища;

елементи техногенного середовища;

людські дії, що криють у собі загрозу небезпеки.

Небезпеки існують у просторі і часі і реалізуються у вигляді потоків енергії, речовини та інформації. Небезпеки не діють вибірково, а виникнувши, вони впливають на все матеріальне довкілля. Причинами, через які окремі об'єкти не страждають від певних небезпек або ж одні страждають більше, а інші менше, є властивості самих об'єктів.

Перелік можливих небезпек налічує понад 150 найменувань і при цьому не вважається за повну. З метою аналізу, узагальнення та розробки заходів щодо запобігання негативних наслідків існує необхідність класифікації небезпек, джерел, що породжують їх, та тих чинників (факторів), які безпосередньо призводять до негативного впливу на людину.

Залежно від конкретних потреб існують різні системи класифікації - за джерелом походження, локалізацією, наслідками, збитками, сферою прояву, структурою, характером впливу на людину тощо. Найбільш вдалою класифікацією небезпек життєдіяльності людства за джерелами походження, на нашу думку, є така, згідно з якою всі небезпеки поділяються на чотири групи: природні, техногенні, соціально-політичні та комбіновані. Перші три вказують на те, що небезпеки за своїм походження належать до трьох елементів життєвого середовища, яке оточує людину - природного, техногенного (матеріально-культурного) та соціального. До четвертої групи належать природно-техногенні, природно-соціальні та соціально-техногенні небезпеки, джерелами яких є комбінація різних елементів життєвого середовища.

Така класифікація майже збігається з класифікацією надзвичайних ситуацій, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України 15.07.1998 р. №1099, згідно з якою надзвичайні ситуації (НС) на території України поділяються на:

НС техногенного;

НС природного;

НС соціально-політичного;

НС воєнного характеру.

Крім того, з такою класифікацією добре узгоджується класифікація небезпечних та шкідливих виробничих факторів, встановлена ГОСТ 12.0.003-74.

Природні джерела небезпеки - це природні об'єкти, явища природи та стихійні лиха, які становлять загрозу для життя чи здоров'я людини (землетруси, зсуви, селі, вулкани, повені, снігові лавини, шторми, урагани, зливи, град, тумани, ожеледі, блискавки, астероїди, сонячне та космічне випромінювання, небезпечні рослини, тварини, риби, комахи, грибки, бактерії, віруси, заразні хвороби тварин та рослин).

Техногенні джерела небезпеки - це передусім небезпеки, пов'язані з використанням транспортних засобів, з експлуатацією підіймально-транспортного обладнання, використанням горючих, легкозаймистих і вибухонебезпечних речовин та матеріалів, з використанням процесів, що відбуваються при підвищених температурах та підвищеному тиску, з використанням електричної енергії, хімічних речовин, різних видів випромінювання (іонізуючого, електромагнітного, акустичного). Джерелами техногенних небезпек є відповідні об'єкти пов'язані з впливом на людину об'єктів матеріально-культурного середовища.

До соціальних джерел небезпек належать небезпеки, викликані низьким духовним та культурним рівнем: бродяжництво, проституція, п'янство, алкоголізм, злочинність тощо. Джерелами цих небезпек є незадовільний матеріальний стан, погані умови проживання, страйки, повстання, революції, конфліктні ситуації на міжнаціональному, етнічному, расовому чи релігійному грунті.

Джерелами політичних небезпек є конфлікти на міжнаціональному та міждержавному рівнях, духовне гноблення, політичний тероризм, ідеологічні, між партійні, міжконфесійні та збройні конфлікти, війни. І все ж більшість джерел небезпек мають комбінований характер. Ось лише невелика їх частка:

природно-техногенні небезпеки - смог, кислотні дощі, пилові бурі, зменшення родючості грунтів, виникнення пустель та інші явища, породжені людською діяльністю;

природно-соціальні небезпеки - химерні етноси, наркоманія, епідемії інфекційних захворювань, венеричні захворювання, СНІД та інші;

соціально-техногенні небезпеки - професійна захворюваність, професійний травматизм, психічні відхилення та захворювання, викликані виробничою діяльністю, масові психічні відхилення та захворювання, викликані впливом на свідомість і підсвідомість засобами масової інформації та спеціальними технічними засобами, токсикоманія.

Коли говорять про такі джерела небезпеки, як професійна захворюваність, професійний травматизм тощо, то мають на увазі не захворювання однієї особи, конкретний вид хвороби, травму чи нещасний випадок, а явище в певній галузі, регіоні, країні, яке призводить до зменшення продуктивного потенціалу суспільства, соціальної напруженості, підвищення загальної захворюваності населення, а інколи і до соціальних конфліктів, які вже у свою чергу є носіями різного роду небезпечних та шкідливих факторів.

Слід чітко усвідомлювати, що наявність джерела небезпеки ще не означає того, що людині чи групі людей обов'язково повинна бути причинена якась шкода чи пошкодження. Існування джерела небезпеки свідчить передусім про існування або ж можливість утворення конкретної небезпечної ситуації. при якій буде причинена шкода. До матеріальних збитків, пошкодження, шкоди здоров'ю, смерті або іншої шкоди приводить конкретний вражаючий фактор.

Під вражаючими факторами розуміють такі чинники життєвого середовища, які за певних умов завдають шкоди як людям, так і системам життєзабезпечення людей, призводять до матеріальних збитків. За своїм походженням вражаючі фактори можуть бути фізичні, в тому числі енергетичні, хімічні, біологічні, соціальні та психофізіологічні. Залежно від наслідків впливу конкретних вражаючих факторів на організм людини вони в деяких випадках поділяються на шкідливі та небезпечні.

Шкідливими факторами прийнято називати такі чинники життєвого середовища, які призводять до погіршення самопочуття, зниження працездатності, захворювання і навіть до смерті як наслідку захворювання.

Небезпечними факторами називають такі чинники життєвого середовища, які призводять до травм, опіків, обморожень, інших пошкоджень організму або окремих його органів і навіть до раптової смерті.

Хоча поділ вражаючих факторів на небезпечні та шкідливі досить умовний, бо інколи неможливо віднести який-небудь фактор до тієї чи іншої групи, він ефективно використовується в охороні праці для організації розслідування та обліку нещасних випадків та професійних захворювань, налагоджування роботи, спрямованої на розробку заходів і засобів захисту працівників, профілактику травматизму та захворюваності на виробництві.

За характером та природною впливу всі небезпечні та шкідливі фактори поділяються на чотири групи: фізичні, хімічні, біологічні та психофілогічні.

Їх основна характеристика:

фізичні:

підвищена швидкість руху повітря;

підвищена або понижена вологість;

підвищений або понижений атмосферний тиск;

недостатня освітленість;

конструкції, що руйнуються;

підвищений рівень статичної електрики та ін.

хімічні:

хімічні елементи, речовини та сполуки, які перебуваються у різному агрегатному стані (твердому, газоподібному, рідкому);

які різними шляхами проникають в організм людини (через органи дихання, через шлунково-кишковий тракт, через шкірні покрови та слизові оболонки);

які за характером дії виділяють такі речовини (токсичні, наркотичні, подразнюючі, задушливі, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні, такі, що впливають на репродуктивну функцію).

біологічні:

макроорганізми (рослини та тварини);

мікроорганізми (бактерії, віруси, рикетсії, спірохети, грибки, найпростіші).

психофізіологічні

фізичні перевантаження (статичні, динамічні);

нервово-психічні перевантаження (розумові перевантаження, перевантаження аналізаторів, монотонність праці, емоційні перевантаження).

Небезпечні та шкідливі фактори дуже часто бувають прихованими, неявними або ж такими, які важко виявити чи розпізнати. Це стосується будь-яких небезпечних та шкідливих факторів, так само як і джерел небезпеки, які породжують їх.

Сонячне випромінювання, яке необхідне для існування майже всіх живих організмів на Землі, в тому числі людини, може бути причиною захворювання шкіри. Приваблива дитяча іграшка може виділяти шкідливі речовини, а пасажир, який мирно куняє в кріслі салону літака, може виявитися терористом. У кожному з цих випадків, як і в усіх інших, коли джерело небезпеки є більш очевидним, наприклад, вибухівка, зброя, автомобіль, діючий вулкан, будинок, що руйнується, ми говоримо про наявність джерела небезпеки, але це ще не завжди означає наявність небезпечної ситуації, тобто події, при якій створюється реальна можливість прояву небезпеки або небезпека проявляється.

Слід також знати, що одне джерело небезпеки може призводити до різного роду небезпечних ситуацій, а останні породжують різні вражаючі фактори. У свою чергу, вражаючі фактори можуть спричиняти утворення нових небезпечних ситуацій чи навіть джерел небезпеки.

Сучасне життєве середовище, навіть побутове, не кажучи вже про виробниче, містить багато джерел небезпек. Це і електрична мережа та електроапаратура, система водопостачання, медикаменти, отруйні та пожежонебезпечні речовини тощо. Для того, щоб виникла реальна небезпечна ситуація, необхідна причина або умова. своєрідний “пусковий механізм”, при йому потенційна небезпека переходить у реальну. Логічним процесом розвитку небезпеки, реалізації потенційної загрози є тріада “джерело небезпеки - причина (умова) - небезпечна ситуація”.

II. Основні законодавчі акти України про охорону праці: Конституція України, Закон України “Про охорону праці”, Кодекс Законів про працю.

Конституція України до числа соціальних прав включає право кожного на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування (ст. 49), належні, безпечні й здорові умови праці (ст. 43). Відповідно до ст.12 Міжнародного пакту про економічні, соціальні й культурні права кожна людина має право на медичну допомогу та медичний догляд у разі хвороби. Серед основних трудових прав працівників ст. 2 Кодексу законів про працю України вказує на право на здорові та безпечні умови праці. Ст. 6 Основ законодавства України про охорону здоров'я закріплює право на охорону здоров'я, що передбачає серед інших право на безпечні й здорові умови праці.

Основні законодавчі акти з охорони праці

Основним законом, що гарантує право громадян на безпечні та нешкідливі умови праці, є Конституція України. У Конституції проголошено, що громадяни України мають право на працю, яку вони вільно обирають, або на яку погоджуються.

Роботодавець (власник підприємства) зобов'язаний забезпечити нешкідливі умови праці відповідно до вимог безпеки і гігієни праці.

Держава створює умови для повної зайнятості працездатного населення, рівні можливості для громадян у виборі професії та роду трудової діяльності, здійснює програми професійно-технічного навчання, підготовки та перепідготовки робітників.

Реалізація цих прав здійснюється через виконання вимог, викладених у законодавчих актах щодо охорони праці, а саме:

Кодексі законів про працю;

Законі «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»;

* Законі «Про охорону праці»;

* Законі «Про пожежну безпеку»;

* Законі «Про охорону здоров'я»;

* Законі «Про охорону навколишнього природного середовища»;

* Законі «Про колективні договори і угоди»;

* Законі «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку»;

* Законі «Про поводження з радіоактивними відходами»;

* Законі «Про дорожній рух».

Закон України «Про охорону праці»

Закон України «Про охорону праці» -- це самостійна гілка в законодавстві України про працю. Закон визначає основні положення конституційного права громадян на охорону життя і здоров'я в процесі трудової діяльності, регулює відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці, а також встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Дія закону поширюється на всі підприємства, установи і організації незалежно від форми власності та видів діяльності (далі -- підприємство), фізичних осіб, які, відповідно до законодавства, використовують найману працю, та на всіх громадян, які працюють за наймом.

Закон не відмінив жодної з діючих норм і дозволив:

* створити органи управління охороною праці та систему органів нагляду за охороною праці;

* створити власну нормативну базу з охорони праці;

* забезпечити гласність з питань охорони праці;

* ввести економічні важелі управління охороною праці;

* визначити роль колективних договорів;

* увести нові інститути управління і нагляду за охороною праці на підприємстві (уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці);

* розпочати підготовку дипломованих спеціалістів з охорони праці. Розглянемо основні принципи державної політики в галузі

охорони праці:

« пріоритет життя і здоров'я працюючих, відповідальність роботодавця за створення безпечних і здорових умов праці;

* комплексне вирішення завдань охорони праці на основі створення національної програми поліпшення безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;

* соціальний захист працівників, повне відшкодування шкоди потерпілим від нещасних випадків, профзахворювань;

* встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності;

* організація навчання населення, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працюючих з питань охорони праці.

Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»

Цей Закон визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві.

Завданнями страхування від нещасних випадків є такі:

* здійснення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням;

* відновлення здоров'я та працездатності потерпілих па виробництві від нещасних випадків або професійних захворювань;

* відшкодування матеріальної та моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей.

Дія Закону поширюється на осіб, які працюють за умовами трудового договору на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності, а також на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно.

Гарантом забезпечення прав у страхуванні від нещасних випадків на виробництві для всіх застрахованих є держава.

Кодекс законів про працю

Кодекс законів про працю України -- основний закон національного трудового законодавства.

Законодавство про працю України визначає правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці, регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ незалежно від форм власності, виду діяльності й галузевої належності.

Працівники реалізують право на працю укладанням трудового договору на підприємстві, в установі тощо.

Працівники мають право на:

* відпочинок відповідно до законів про обмеження робочого дня та робочого тижня і про щорічні оплачувані відпустки;

* здорові й безпечні умови праці;

* матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості, у разі хвороби, втрати працездатності, а також матеріальну допомогу в разі безробіття;

* об'єднання в професійні спілки;

* вирішення колективних трудових конфліктів.

Умови договорів про працю, які порушують чинне законодавство України про працю, вважаються недійсними. Розрахункова таблиця «оцінка захисних споруд». Оцінити, чи забезпечується надійний захист виробничого персоналу в сховищі під час можливих аварій.

Вихідні дані.

1. Кількість людей в працюючій зміні -- 310 чол.

2. Характеристики сховища:

а) площа приміщень для тих, що укриваються, - 120 м2.

б) площа допоміжних приміщень, - 10 м2.

в) висота приміщень - 2,5 м.

3. Кількість ФВК - 2 шт.

4. Існує загроза забруднення об'єкту аміаком.

5. Аварійний запас води -- 1200 л

6. Максимальна запланована тривалість укриття людей -- 2 доби.

Розв'язок

1. Оцінюємо місткість захисної споруди.

Місткість сховища за площею (формула 1):

Оцінюємо місткість сховищ за об'ємом (формула 2):

Беремо найменше значення: 216 чол.

Висновок: Сховище за нормою не здатне укрити 310 - 216 = 94 чол.

2. Оцінюємо можливості системи повітропостачання.

Відповідно до вихідних даних, система повітропостачання повинна забезпечити усі три режими роботи.

В режимі І повітрям можуть бути забезпечені (формула 3):

В режимі II повітрям можуть бути забезпечені (формула 4):

В режимі III повітрям забезпечені (за формулою 5):

NIII=150n =1502=300 чол.

Висновок: В режимі І за нормою не забезпечено повітрям 310-240=70чол.

В режимі ІІ за нормою не забезпечено повітрям 310-300=10чол.

В режимі ІІІ за нормою не забезпечено повітрям 310-300=10чол.

3. Оцінюємо систему водопостачання.

Визначаємо, скільки людей може бути забезпечено наявним аварійним запасом води. За формулою (6) маємо:

Висновок. В сховищі не достатньо аварійного запасу води. За нормою

не забезпечено водою 310 - 200 = 110 чол.

Підсумкова таблиця

Кількість людей в працюючій зміні, чол.

Місткість сховища

Оцінка системи повітропостачання

Оцінка водопостачання

МП, чол.

МО, чол.

NI

NII

NIII

NB, чол.

310

240

216

240

300

300

200

4. Загальні висновки

1. Сховище не забезпечує надійного захисту виробничого персоналу під час можливої аварії, оскільки:

1) сховище за нормою не здатне укрити 310 чол.,

2) в режимі І,ІІ та ІІІ за нормою не забезпечено повітрям.,

3) в сховищі не достатньо аварійного запасу води.

2. Для підвищення надійності захисту потрібно:

а) побудувати додаткове сховище;

б)додатково подавати повітря в режимі І в об'ємі: 70чол.•10м3/год.=700 м3/год,

додатково подавати повітря в режимі ІІ в об'ємі: 10чол.•2м3/год.=20 м3/год,

додатково додати ФВП в режимі ІІІ

Цього можна досягти установленням одного додаткового комплекту ФВК.

в) облаштувати в сховищі додаткову ємність :110Ч3Ч2=660 літрів.

праця небезпека охорона

IV. Термінологічний словник.

Межа вогнестійкості конструкції - показник вогнестійкості конструкції, який визначається часом (у хвилинах) від початку вогневого випробування за стандартного температурного режиму до втрати конструкцією несучої здатності, цілісності або теплоізолювальної здатності.

Межа поширення вогню по будівельних конструкціях - розмір зони пошкодження зразка площині конструкцій від межі зони нагрівання до найвіддаленішої точки пошкодження.

Механічна вентиляція - вентиляція, за допомогою якої повітря подається у приміщення чи видаляється з них, з використанням механічних збудників руху повітря.

Мікроклімат виробничих приміщень - умови внутрішнього середовища виробничих приміщень, що впливають на тепловий обмін працівників з оточенням шляхом конвекції, кондукції, теплового випромінювання та випаровування вологи.

Місцеве освітлення - штучне освітлення, додаткове до загального, яке створюється світильниками, що концентрують світловий потік безпосередньо на робочих місцях.

Метаболізм - сукупність процесів катаболізму і анаболізму.

Насильство - будь-який зовнішній вплив на людину чи групу людей з метою підкорити їх волі того (чи тих), хто здійснює цей вплив.

Натовп - контактна, зовнішньо неорганізована спільнота людей, що вирізняється високим ступенем конформізму (відсутності особистої позиції) її індивідів, що діють дуже емоційно, одностайно і навіть агресивно.

Небезпечна ситуація - умови, за яких небезпека може реалізуватися в подію.

Номенклатура небезпек - перелік назв, термінів можливих небезпек.

V. Список використаної літератури

1. Закон України “Про охорону праці” від 14 жовтня 1992 р.

2. Винокурова Л.Е., Васильчук М.В., Гаман М.В. Основи охорони праці: Підручник. - К., 2001.

3. Денисенко Г.Ф. Охрана труда. - М., 1995.

4. Єлисєєв А.Г. Охорона праці. - К., 1995.

5. Желібо Є.П., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності - Київ 2005.

6. Зацарний В.В., Сабарно Р.В. Охорона праці - Київ 2006.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Законодавчі акти України, що регулюють охорону праці. Основні вимоги Закону України "Про охорону праці". Права на охорону праці під час укладання трудового договору та під час роботи. Органи державного та громадського нагляду за охороною праці.

    реферат [40,4 K], добавлен 02.03.2008

  • Поняття небезпеки та шкідливих факторів. Нормативне закріплення факторів ризику, їх класифікація, встановлення допустимих норм відповідальності за їх порушення на виробництві та в процесі життєдіяльності. Види джерел небезпеки та шкідливих факторів.

    реферат [17,4 K], добавлен 27.05.2014

  • Закон України "Про охорону праці". Шкідливі та отруйні речовини на виробництві. Граничнодопустимі концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони. Загальнообмінна вентиляція, місцева вентиляція, встановлення витяжних шаф. Режим праці і відпочинку.

    реферат [20,7 K], добавлен 29.02.2012

  • Небезпеки природного, техногенного та соціально-політичного характеру. Поради, що допоможуть залишитися у безпеці, у разі отримання штормового попередження. Радіоактивний вплив на організм людини. Захист людини від ядерного впливу. Техногенні небезпеки.

    доклад [23,4 K], добавлен 15.10.2016

  • Поняття та основні завдання гігієни праці та виробничої санітарії. Нормативні акти про охорону праці, що діють у межах підприємства. Мікроклімат робочих приміщень та його вплив на людину. Хімічний склад повітряного середовища та види небезпечних факторів.

    реферат [42,0 K], добавлен 04.04.2011

  • Основні положення Закону України "Про охорону праці". Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці. Фізіологічні особливості різних видів діяльності. Електротравматизм, допустимий рівень виробничого фактора, небезпечні речовини.

    контрольная работа [57,0 K], добавлен 06.10.2013

  • Соціально-економічне значення заходів з охорони праці як найважливішої складової частини плану економічного і соціального розвитку підприємства. Фінансування й облік витрат на заходи, основні законодавчі акти і документи, що регулюють охорону праці.

    реферат [28,6 K], добавлен 16.11.2009

  • Аналіз законодавчих актів та основних положень законодавства України про працю і охорону праці: охорона праці жінок, неповнолітніх, інвалідів. Положення про медичний огляд працівників. Види відповідальності за порушення законодавства з охорони праці.

    реферат [27,8 K], добавлен 28.06.2010

  • Нормативно-правові акти, що регулюють виробничі відносини, як джерело охорони праці. Галузеві нормативні акти щодо охорони праці та їх прийняття, перегляд і скасування. Особливості стадій опрацювання державних нормативних актів про охорону праці.

    реферат [26,2 K], добавлен 04.04.2011

  • Положення Конституції України про працю. Закон України про охорону праці. Баланс про відрахування на соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворюванні, які спричинили втрату працездатності на ТОВ "ЗакарпатБудПостач".

    контрольная работа [53,0 K], добавлен 13.08.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.