Охорона праці на підприємстві

Активний відпочинок має полягати у виконанні комплексу гімнастичних вправ, спрямованих на зняття нервового напруження, м'язове розслаблення, відновлення функцій фізіологічних систем, що порушуються протягом трудового процесу, зняття втоми очей, поліпшення мозкового кровообігу і працездатності (дод.3).

За умови високого рівня напруженості робіт з ВДТ показане психологічне розвантаження у спеціально обладнаних приміщеннях (в кімнатах психологічного розвантаження) під час регламентованих перерв або в кінці робочого дня.

Працюючі з ВДТ ЕОМ і ПЕОМ підлягають обов'язковим медичним оглядам попереднім - при влаштуванні на роботу і періодичним - протягом трудової діяльності відповідно до наказу. МОЗ України N 45 від 31.03.94 р.

Вимоги до організації трудового процесу

Організація праці - це сукупність технічних, організаційних, санітарно-гігієнічних заходів, що забезпечують ефективніше використання робочого часу, устаткування, виробничих навичок і творчих здібностей кожного члена колективу, усунення важкої ручної праці і здійснення сприятливих впливів на організм людини.

Мета організації праці складається з двох взаємопов'язаних части:

- підвищити дохідність підприємства:

- гуманізувати працю шляхом зниження високого навантаження на працівників та підвищення безпеки праці.

Наукова організація праці спрямована на розв'язання завдань:

1. Економічне завдання - якнайповніше використовувати обладнання, матеріали, сировину, забезпечити підвищення продуктивності праці.

2. Психофізіологічне завдання - створити сприятливі виробничі умови для забезпечення здоров'я робітників та їх працездатності.

3. Соціальне завдання - задовольнити робітників умовами й результатами праці.

Робоче місце - це частина виробничої площі, яка оснащена необхідним устаткуванням, інструментом, пристроями і призначена для виконання трудових операцій певної частини виробничого процесу.

Класифікація типів робочих місць:

1. За типом виробництва: одиничне, серійне, масове.

2. За числом виконавців: індивідуальне, колективне.

3. За рівнем механізації та автоматизації: ручне, механізоване, напівмеханізоване, автоматизоване.

4. За місцем розташування: у приміщенні, на відкритій місцевості, на висоті, під землею.

5. За кількістю змін: однозмінне, багатозмінне.

6. За часом функціонування: постійне, тимчасове.

7. За кількістю обладнання, що обслуговується: одно верстатне, багатоверстатне.

8. За видом операцій: основне, допоміжне.

9. За ступенем спеціалізації: універсальне, спеціалізоване, спеціальне.

10. За ступенем рухомості: рухоме, стаціонарне.

11. За основною робочою позою: сидячи, стоячи, змінна поза.

Організація робочого місця - це створення певного комплексу організаційно-технічних умов для високопродуктивної і безпечної праці.

Напрями в організації робочих місць: раціональна спеціалізація; ефективне розміщення устаткування, оснащення, предметів праці; освітлення робочої площі; обслуговування; умови безпечної і високопродуктивної праці.

3) Оснащення робочого місця

Оснащення робочого місця передбачає повне укомплектування і постійне його забезпечення всіма необхідними знаряддями і предметами праці для виконання закріплених операцій процесу праці.

Робоче місце комплектується:

1. Основним технологічним устаткуванням: верстати, машини.

2. Предметами праці.

3. Допоміжним устаткуванням та оснащенням.

4. Організаційним оснащенням (інструментальні тумбочки).

Постійні елементи устаткування та оснащення робочого місця знаходяться на робочому місці завжди, незалежно від роботи, яка виконується в окремий період. Тимчасові елементи устаткування робочого місця - це спеціальні предмети, призначені для виконання конкретної роботи.

4) Технологічне планування робочого місця

Планування робочого місця - це просторове розміщення засобів, предметів праці і виконавця з урахуванням антропометричних, біохімічних даних і основних характеристик органів відчуття людини.

Робоче місце має зовнішнє і внутрішнє технологічне планування. Зовнішнє визначає параметри певної площі та розміщення за вимогами технології всіх елементів робочої системи (місця) для виконання технологічних операцій виробничого процесу відносно інших робочих місць на дільниці. Проектується з урахуванням робочого та допоміжного простору (зони).

Робоча зона - це тримірний простір, що обмежується досяжністю рук у горизонтальній і вертикальній площинах з урахуванням повороту корпуса на 1800 та переміщення робітника на 1-2 кроки. У цій зоні розташовуються знаряддя та предмети праці, що постійно використовуються у роботі.

У допоміжній зоні розташовуються предмети, які використовуються рідше, та елементи інтер'єру робочого місця.

Внутрішнє технологічне планування визначає параметри і порядок розташування інструменту, матеріалів, тощо з урахуванням особливостей робочого місця і з урахуванням закріплених за ним технологічних операцій. Має забезпечити зручну робочу позу, короткі та маловтомлювані трудові рухи, рівномірне виконання трудових рухів двома руками.

Загальні вимоги до планування робочого місця:

* Розмір робочої зони має забезпечувати зручне виконання роботи.

* Виключення можливості травмування.

* Устаткування має розміщуватись в полі зору робітника і бути доступним для постійного нагляду за перебігом технологічного процесу.

* Основне і допоміжне устаткування розташовується так, щоб до нього був вільний доступ для обслуговування.

* Предмети постійного користування мають бути в стані близькому до робочого.

* Оснащення і устаткування постійного користування, предмети праці розміщуються з урахуванням антропометричних і фізіологічних даних людини.

* Предмети тимчасового користування розміщуються в спеціально відведених місцях, щоб вони не заважали основній роботі.

Умови праці - це сукупність взаємопов'язаних виробничих, санітарно-гігієнічних, психофізіологічних, естетичних і соціальних чинників конкретної правці, які визначають стан виробничого середовища та впливають на здоров'я і працездатність людини.

Чинники виробничого середовища мають психологічні і фізіологічні межі. Психологічна межа характеризується нормами, перевищення яких викликає у працюючих дискомфорт. Фізіологічна межа характеризується нормативами, перевищення яких потребує припинення роботи.

Об'єктом організації праці є робочі системи (робочі місця) або системи праці різної величини, ієрархічного рівня і складності.

Основними напрямами підвищення рівня організації праці та її ефективності є: розподіл і кооперація праці; організація й обслуговування робочих місць; нормування праці; оптимізація режимів праці і відпочинку; раціоналізація трудових процесів, прийомів і методів праці на основі узагальнення передового досвіду; поліпшення умов праці; зміцнення дисципліни праці, підвищення творчої активності працівників; мотивація і оплата праці.

Завдання до 4 лекції. Виконання робіт з підвищеною небезпекою

Закон України «Про об'єкти підвищеної небезпеки», стаття 9. Ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки встановлює, що «суб'єкт господарської діяльності ідентифікує об'єкти підвищеної небезпеки відповідно до кількості порогової маси небезпечних речовин. Нормативи порогової маси небезпечних речовин встановлюються Кабінетом Міністрів України. Порядок ідентифікації, форма та зміст оповіщення про її результати визначаються Кабінетом Міністрів України. На основі ідентифікаційних даних Кабінет Міністрів України затверджує класифікацію об'єктів підвищеної небезпеки і порядок їх обліку».

Існують роботи підвищеної небезпеки, для виконання яких необхідне щорічне спеціальне навчання і перевірка знань працівників з питань охорони праці.

Перелік таких робіт затверджено Державним комітетом України з нагляду за охороною праці. Перелік складено відповідно до Закону України «Про охорону праці».

До Переліку ввійшли електрозварювальні, підземні на шахтах та рудниках, верхолазні та на висоті, такелажні та стропальні роботи, роботи із застосуванням ручних електро- і пневмомашин та інструментів, вантажно-роз­вантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів, з охорони колективної і приватної власності, всі види робіт з радіоактивними речовинами тощо. Усього до переліку занесено понад 150 видів робіт.

Усі ці роботи мають виконувати професійно навчені особи, які пройшли перевірку знань з питань охорони праці й мають задовільний результат.

На підприємстві Перелік робіт підвищеної небезпеки уточнюється і доповнюється з урахуванням специфіки виробництва, місцевих умов, а також згідно з діючими галузевими правилами.

Існують також роботи, які потребують при їх виконанні особливих заходів безпеки, і тому виконуються за спеціальним нарядом-допуском.

До таких робіт в основному відносяться:

> монтаж, демонтаж та ремонт вантажопідіймальних кранів, вантажних та пасажирських ліфтів;

> роботи, що виконують всередині колодязів, тунелів, траншей, димоходів, плавильних та нагрівальних печей, бункерів, колекторів, шахт, а також у зачинених камерах, котлах та інших посудинах;

> ремонт стаціонарних і переносних ацетиленових генераторів, роботи на кисневих станціях, на газорозподільних пунктах;

> чищення та ремонт посудин з-під токсичних речовин, повітропроводів;

> отримання та транспортування сильнодіючих токсичних речовин, балонів із стисненим газом, посудин із лугами та кислотами;

> земляні роботи у зоні розташування енергетичних комунікацій;

> знешкодження високотоксичних і вибухових речовин тощо.

Виконання перелічених робіт підвищеної небезпеки без оформлення наряду не дозволяється. Видавати наряд мають право керівник підприємства, головний інженер, заступники керівника підприємства. Особа, яка видає наряд, несе відповідальність за необхідність і можливість виконання робіт підвищеної небезпеки, повноту вказаних у наряді заходів безпеки, достатню кваліфікації особи, призначеної відповідальним робіт, та за достатність кваліфікації робітників, які залучаються до роботи. Відповідальний за виконання робіт несе відповідальність за керівництво роботами, проведення цільового інструктажу з охорони праці, додержання працюючими вимог з охорони праці та заходів, передбачених нарядом. Він повинен весь час бути на місці виконання робіт та здійснювати керівництво цими роботами. Особа, яка здійснює допуск до виконання робіт підвищеної небезпеки, несе відповідальність за своєчасне відключення енергоносіїв на дільниці виконання робіт та надання роз'яснень відповідальному виконавцеві робіт про те, яке обладнання, комунікації та інші пристрої перебувають під напругою, мають високу температуру, тиск тощо.

Наряд видається на одного відповідального виконавця робіт і на одну бригаду. Після закінчення роботи наряд закривається і повертається особі, яка його видала. Примірник закритого наряду зберігається на підприємстві протягом року.

Шкідливі та небезпечні умови праці часто призводять до підвищеної втоми виконавців, що обов'язково треба врахувати при нормуванні робіт. Тому в низці випадків зменшують тривалість зміни, регулюють перерви, збільшують кількість днів відпустки, запроваджують спеціальне харчування. Вплив зовнішніх умов компенсують спеціальними одягом і взуттям. Для відпочинку відводять спеціальні місця, які обладнують відповідно до вимог санітарних норм.

Орієнтовний перелік документів, що надаються в експертну організацію для підтвердження спроможності суб'єкта господарської діяльності забезпечити безпечне виконання робіт підвищеної небезпеки

1.Свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності.

2.Довідка про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

3.Відомості про структуру суб'єкта господарської діяльності (перелік служб і посадових осіб та списки працівників, що виконують роботи підвищеної небезпеки).

4.Нормативно-правові акти з охорони праці, затверджені на підприємстві:

- Положення про службу охорони праці ;

- Положення про навчання, з питань охорони праці;

-інструкції з питань безпечного ведення робіт.

5. Інформація про наявність та стан обладнання, що використовується при виконанні заявлених робіт (висновки експертного обстеження, протоколи вимірів опору заземлювачів, опору ізоляції).

6. Документи, що підтверджують навченість керівників, фахівців та працівників з питань охорони праці, а також по професіям, які пов'язані з підвищеною небезпекою.

7. Перелік наявних засобів індивідуального та колективного захисту, акти та протоколи їх випробувань.

8. Експлуатаційні документи на обладнання підвищеної небезпеки, що використовується для проведення робіт підвищеної небезпеки (паспорт, технічний опис, інструкція з експлуатації, складальні креслення). Документи, що підтверджують організацію нагляду за утриманням та безпечною експлуатацією обладнання підвищеної небезпеки.

9.Копію статуту підприємства.

Розрахунок професійного ризику

Розрахунок ступеня професійного ризику виробництва

Розрахувавши професійний ризик за даною формулою:

Р = (Мmax - Мгр+0,1) 9 Ч 10-7

Отримала такий результат 7*10-7

Даний коефіцієнт означає, що даний ризик для підприємства є неприпустимим. Зкоригувавши нормативний бал, і додавши до показника 4 (номер моєї групи), отримала коефіцієнт ризику 6,88*10-7

Отже, скоригувавши дані, ризик став трішки менший, але все рівно залишається неприпустимим.

Функціональні обов'язки з охорони праці працівників, керівників всіх рівнів

Закон України “Про охорону праці”, затверджений Верховною Радою України від 14 жовтня 1992 р. передбачає такі функціональні обов'язки з охорони праці працівників, керівників всіх рівнів.

Стаття 13. Управління охороною праці та обов'язки роботодавця

Роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме:

створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання;

розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;

забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються;

впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо;

забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;

забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;

організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів;

розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі - акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці;

здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці;

вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.

Стаття 14. Обов'язки працівника щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці

Працівник зобов'язаний:

дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства;

знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;

проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди.

Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Стаття 15. Служба охорони праці на підприємстві

На підприємстві з кількістю працюючих 50 і більше осіб роботодавець створює службу охорони праці відповідно до типового положення, що затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці.

На підприємстві з кількістю працюючих менше 50 осіб функції служби охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку.

На підприємстві з кількістю працюючих менше 20 осіб для виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися сторонні спеціалісти на договірних засадах, які мають відповідну підготовку.

Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо роботодавцю.

Керівники та спеціалісти служби охорони праці за своєю посадою і заробітною платою прирівнюються до керівників і спеціалістів основних виробничо-технічних служб.

Спеціалісти служби охорони праці у разі виявлення порушень охорони праці мають право:

видавати керівникам структурних підрозділів підприємства обов'язкові для виконання приписи щодо усунення наявних недоліків, одержувати від них необхідні відомості, документацію і пояснення з питань охорони праці;

вимагати відсторонення від роботи осіб, які не пройшли передбачених законодавством медичного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань і не мають допуску до відповідних робіт або не виконують вимог нормативно-правових актів з охорони праці;

зупиняти роботу виробництва, дільниці, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва у разі порушень, які створюють загрозу життю або здоров'ю працюючих;

надсилати роботодавцю подання про притягнення до відповідальності працівників, які порушують вимоги щодо охорони праці.

Список використаної літератури

1. Кодекс Законів про Працю, затверджений Верховною Радою УРСР вiд 10.12.1971 № 322-VIII.

2. Закон України “Про охорону праці”, затверджений Верховною Радою України від 14 жовтня 1992 р.

3. Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», затверджений Верховною Радою України від 23.09.1999 № 1105-XIV.

4. Закон України «Про пожежну безпеку», затверджений Верховною Радою України вiд 17.12.1993 № 3745-XII.

5. Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров'я», затверджений Верховною Радою України вiд 19.11.1992 № 2801-XII.

6. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» Верховна Рада УРСР вiд 25.06.1991 № 1264-XII.

7. Закон України «Про колективні договори і угоди», затверджений Верховною Радою України від 01.07.1993 № 3356-XII.

8. Винокурова Л.Е., Васильчук М.В., Гаман М.В. Основи охорони праці: Підручник. - К., 2001 р.

Размещено на Allbest.ru