ПЛАН

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ПОЖЕЖА, ПРИЧИНИ ТА УМОВИ ЇЇ ВИНИКНЕННЯ

РОЗДІЛ 2. КОМПЛЕКС ЗАХОДІВ ТА ЗАСОБІВ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ ОБ'ЄКТА

2.1 Загальна характеристика комплексу заходів та засобів щодо забезпечення пожежної безпеки об'єкта

2.2 Система організаційно-технічних заходів

2.3 Система запобігання пожежі

2.4 Система протипожежного захисту

РОЗДІЛ 3. ЗАСОБИ ПРОТИПОЖЕЖНОГО ЗАХИСТУ

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Споконвіку пожежі супроводжують людину, викликаючи жах, паніку, великі людські жертви та матеріальні збитки. Причинами їх виникнення можуть бути природні явища та чинники техногенного походження.

Пожежі на виробництві - це несправність електрообладнання, перегрів внаслідок тертя в несправних вузлах машин та інше. Як правило, пожежі супроводжуються вибухами, що значно збільшують їх наслідки. В основному при горінні утворюється чадний газ, від якого і гинуть люди але в останній час при згоранні речовин штучного походження (вініл, поролон, нейлон) у повітря надходять пари синильної, соляної кислот, що негативно впливають на людей, викликаючи отруєння різних ступенів.

Щорічно в Україні виникає більше 50 тис. пожеж, що приводять до загибелі людей і матеріальних збитків.

Пожежа - це неконтрольований процес горіння, що поширюється у часі і просторі надзвичайно швидко.

Потрібно знати правила поведінки під час пожежі, заздалегідь вивчити де і які засоби пожежегасіння розміщуються і як ними користуватися.

Пожежна безпека - стан об'єкта, при якому з регламентованою ймовірністю виключається можливість виникнення та розвиток пожежі і впливу на людей її небезпечних факторів, а також забезпечується захист матеріальних цінностей.

Причинами пожеж та вибухів на підприємстві є порушення правил і норм пожежної безпеки, невиконання Закону “Про пожежну безпеку”.

Відповідно до положень Закону України "Про пожежну безпеку" (статті 4 - 7) правила пожежної безпеки в Україні є обов'язковими для виконання всіма центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями (незалежно від виду їх діяльності та форм власності), посадовими особами та громадянами.

РОЗДІЛ 1. ПОЖЕЖА, ПРИЧИНИ ТА УМОВИ ЇЇ ВИНИКНЕННЯ

Пожежа являє собою неконтрольоване горіння поза спеціальним осередком, що завдає моральних і матеріальних збитків, а іноді призводить і до загибелі людей [7, ст.154].

Основною умовою виникнення пожежі є наявність трьох чинників: горючої речовини, окисника та джерела запалювання. Крім того, необхідно, щоб горюча речовина була нагріта до необхідної температури і знаходилась у відповідному кількісному співвідношенні з окисником, а джерело запалювання мало необхідну енергію для початкового імпульсу (запалювання). В табл. 1 наведені значення мінімальної енергії, необхідної для займання деяких паро-, газо- та пилоповітряних сумішей.

Таблиця 1. Мінімальна енергія, що необхідна для займання деяких паро-, газо- та пилоповітряних сумішей (при тиску 1 атм. та температурі 20 °С)

Речовина	Мінімальна енергія, мДж	Речовина	Мінімальна енергія, мДж	Речовина	Мінімальна енергія, мДж
Водень Ацетилен Сірководень Бензол Пропан Метан Ацетон	0,011-0,02 0,02-0,05 0,068 0,2-0,55 0,26-0,3 0,28-0,47 0,6	Етиловий спирт Стеарат алюмінію Сірка Цирконій Магній	0,65 15 15 15 20	Вугілля Алюміній Казеїн Поліетилен Цинк Полістирол Феромарганець	40 50 60 80 100 120 250

До джерел запалювання, які ініціюють горіння належать: відкрите полум'я, розжарені предмети, електричні заряди, теплові процеси хімічного, електричного та механічного походження, іскри від ударів та тертя, сонячна радіація, електромагнітні та інші випромінювання. Джерела запалювання можуть бути високо-, середньо- та малопотужними (табл. 2) [9, ст.94].

Горючими речовинами вважаються речовини, які при дії на них високої температури, відкритого полум'я чи іншого джерела запалювання можуть займатися і в подальшому горіти з утворенням тепла та зазвичай випромінюванням світла. До складу переважної більшості горючих речовин входять вуглець (Карбон) та водень (Гідроген), які є основними горючими складниками цих речовин. Крім вуглецю та водню горючі речовини можуть містити й інші елементи та сполуки. Є також ціла низка горючих речовин, які являють собою прості елементи, наприклад сірка, фосфор, вуглець. Горючі речовини не лише відрізняються за своїм хімічним складом, а й за фізичним станом, тобто можуть перебувати в твердому, рідинному чи газоподібному стані. Як правило, найбільш небезпечними у пожежному відношенні є горючі речовини в газоподібному стані.

Таблиця 2 Потужності деяких джерел запалювання

Джерело запалювання	Потужність, Дж/с
	Менше 20	20-500	Більше 500
Сонячні промені Сигарета Іскра Головня Сірник Запальничка Багаття Лазер Блискавка	+ + + +	+ + +	+ + +

Горючі речовини мають різну теплотворну здатність, тому температура при пожежах залежить не лише від кількості речовини, що горить, але й від її складу. В таблиці 3 наведена температура полум'я, під час горіння деяких речовин та матеріалів [9, ст.96].

До окисників належать хлор, фтор, оксиди азоту, селітра тощо, однак з практичної точки зору найбільш важливе значення має горіння, яке виникає при окисненні горючої речовини киснем повітря. Зі зменшенням вмісту кисню в повітрі уповільнюється швидкість горіння, а при вмісті кисню менше 14% (норма 21%) горіння більшості речовин стає неможливим. Хоча деякі речовини містять кисню стільки, що його достатньо для реакції горіння без доступу повітря (порох, вибухівка).

На рис. 1 наведено графічне зображення умов, необхідних для виникнення горіння. Якщо хоча б одна з цих умов не виконується, то горіння не виникає.

Таблиця 3. Температура полум'я під час горіння деяких речовин та матеріалів

Речовина, матеріал	Температура полум'я, °С	Речовина, матеріал	Температура полум'я, °С
Стеарин Деревина Торф Спирти Целулоїд Нафтопродукти Парафін (свічка)	640-690 700-1000 770-790 900-1200 1100-1300 1100-1300 1430	Сірка Метан Водень Сірководень Ацетилен у повітрі Ацетилен у кисні Магній	1820 1950 2130 2195 2150-2200 3100-3300 близько 3000

Рис. 1. Необхідні умови для виникнення горіння

Після виникнення, горіння протікає тим інтенсивніше, чим більшою є площа контакту горючої речовини з окисником (паперові обрізки горять інтенсивніше ніж пачки паперу) і чим вищою є концентрація окисника, температура та тиск. При пожежах температура досягає 1000-1300 °С, а в окремих випадках, наприклад при горінні магнієвих сплавів -- 3000 °С.

Окисник разом з горючою речовиною утворює, так зване, горюче середовище, яке здатне горіти після видалення джерела запалювання [9, ст.101].

Основні причини пожежі на виробництві може бути:

1) необережне поводження з вогнем і легкозаймистими речовинами;

2) порушення правил експлуатації електроприладів і електроустаткування;

3) порушення і недотримання правил експлуатації опалювальних печей;

4) несправність електроприладів і електроустаткування;

5) порушення правил поводження з газовими приладами і устаткуванням [8, ст.19].

Отже. пожежна безпека і протипожежна профілактика) - це сукупність організаційних, інженерно-технічних та медичних заходів, спрямованих на запобігання виникнення пожежі, створення умов для швидкого га ефективного гасіння пожежі тощо.

Аналіз середньорічних показників причин виникнення пожеж у різних галузях виробництва дозволяє виявити, що 46,1% з них пов'язані з необережним поводженням з вогнем. 22,3% - з порушеннями правил монтажу та експлуатації електромереж і електрообладнання, 5,7% - з підпалами, 19,7% - з іншими (несправність виробничого устаткування, порушення технологічного процесу тощо) причинами.

РОЗДІЛ 2. КОМПЛЕКС ЗАХОДІВ ТА ЗАСОБІВ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ ОБ'ЄКТА

2.1 Загальна характеристика комплексу заходів та засобів щодо забезпечення пожежної безпеки об'єкта

Під пожежною безпекою об'єкта розуміють такий його стан, за якого з регламентованою імовірністю виключається можливість виникнення і розвитку пожежі та впливу на людей небезпечних чинників пожежі, а також забезпечується захист матеріальних цінностей.

У нашій країні розроблено досить великий перелік законодавчих актів, наказів, положень, інструкцій та інших офіційних матеріалів стосовно протипожежного захисту, визначення організаційної структури державного управління пожежною охороною.

Правову основу пожежної безпеки складають:

1. Конституція України (28 06 1996р.).

2. Закон України «Про пожежну безпеку» (17 12 1993р.).

3. «Правила пожежної безпеки в Україні» (15 04 2002р.).

4. ГОСТ 12.1.004-91 «Пожаробезопасность. Общие требования».

5. Постанова Верховної Ради України.

6. Накази і розпорядження Президента України.

7. Декрети, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України.

8. Рішення органів державної виконавчої влади, місцевого і регіонального самоуправління.

При розробленні заходів з пожежної безпеки зважають на стандарти, будівельні норми, правила будови електроустановок (ПБЄ), норми технічного проектування та інші нормативні документи.

Міністерства та відомства, виходячи із специфічних умов та особливостей пожежної безпеки виробництв, можуть додатково розробляти і видавати свої галузеві правила пожежної безпеки, узгоджені з Правилами пожежної безпеки України.

Галузеві правила повинні бути узгодженні з Головним управлінням державної пожежної охорони МВС України [7, ст. 10].

Забезпечення пожежної безпеки об'єкта досить складне і багатоаспектне завдання, тому до його вирішення необхідно підходити комплексно. Комплекс заходів та засобів щодо забезпечення пожежної безпеки об'єкта складається із відповідних систем, кожна з яких підрозділяється на підсистеми, а ті, в свою чергу, на підсистеми нижчого рівня, які на рис. 2 не показані.

Рис. 2. Загальна схема комплексу заходів та засобів щодо забезпечення пожежної безпеки об'єкта

Основними системами комплексу заходів та засобів щодо забезпечення пожежної безпеки об'єкта є: система запобігання пожежі, система протипожежного захисту та система організаційно-технічних заходів.

2.2 Система організаційно-технічних заходів

Всі заходи організаційно-технічного характеру на об'єкті можна підрозділити на організаційні, технічні, режимні та експлуатаційні.

Організаційні заходи пожежної безпеки. Забезпечення пожежної безпеки є складовою частиною виробничої або іншої діяльності посадових осіб, працівників підприємств та підприємців. Це повинно бути відображено у трудових договорах (контрактах) та статутах підприємств [9, ст.121].

Керівник підприємства повинен визначити обов'язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання і експлуатацію технічних засобів протипожежного захисту. Обов'язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту мають бути відображені у відповідних посадових документах (функціональних обов'язках, інструкціях, положеннях тощо).

На кожному підприємстві з урахуванням його пожежної небезпеки наказом (інструкцією) повинен бути встановлений відповідний протипожежний режим, в тому числі визначені:

* можливість (місце) паління, застосування відкритого вогню та побутових нагрівальних приладів;

* порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних (в тому числі зварювальних) робіт;

* правила проїзду та стоянки транспортних засобів;

* місця для зберігання і допустима кількість сировини, напівфабрикатів та готової продукції, які можуть одночасно знаходитися у виробничих приміщеннях і на території (у місцях зберігання);

* порядок прибирання горючого пилу та відходів, зберігання промасленого спецодягу і шмаття, очищення повітроводів вентиляційних систем від горючих відкладень;

* порядок відключення від мережі електрообладнання у разі пожежі;

* порядок огляду і зачинення приміщень після закінчення роботи;

* порядок проходження посадовими особами навчання та перевірки знань з пожежної безпеки, а також проведення з працівниками протипожежних інструктажів та занять з пожежно-технічного мінімуму з призначенням відповідальних за їх проведення;

* порядок організації експлуатації і обслуговування наявних технічних засобів протипожежного захисту (протипожежного водопроводу, насосних станцій, вогнегасників тощо);

* дії працівників у разі виявлення пожежі.

Для об'єктів з перебуванням людей вночі інструкції мають передбачати два варіанти дій відповідно у денний та нічний час.

Усі працівники при прийнятті на роботу і за місцем здійснення професійної діяльності повинні проходити інструктаж з питань пожежної безпеки (вступний, первинний, повторний на робочому місці, позаплановий та цільовий). Посадові особи до початку виконання своїх обов'язків і періодично один раз на 3 роки мають проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки [4, ст.67].

Отже, організаційні заходи пожежної безпеки передбачають: організацію пожежної охорони на об'єкті, проведення навчань з питань пожежної безпеки (включаючи інструктажі та пожежно-технічні мінімуми), застосування наочних засобів протипожежної пропаганди та агітації, проведення перевірок, оглядів стану пожежної безпеки приміщень, будівель, об'єкта в цілому та ін.

До технічних заходів належать: суворе дотримання правил і норм, визначених чинними нормативними документами при реконструкції приміщень, будівель та об'єктів, технічному переоснащенні виробництва, експлуатації чи можливому переобладнанні електромереж, опалення, вентиляції, освітлення і т. п.

Заходи режимного характеру передбачають заборону куріння та застосування відкритого вогню в недозволених місцях, недопущення появи сторонніх осіб у вибухонебезпечних приміщеннях чи об'єктах, регламентацію пожежної безпеки при проведенні вогневих робіт тощо.

Експлуатаційні заходи охоплюють своєчасне проведення профілактичних оглядів, випробувань, ремонтів технологічного та допоміжного устаткування, а також інженерного господарства (електромереж, електроустановок, опалення, вентиляції) [9, ст.125].

2.3 Система запобігання пожежі

Система запобігання пожежі -- це комплекс організаційних заходів і технічних засобів, спрямованих на унеможливлення умов, необхідних для виникнення пожежі.

Запобігання утворення горючого середовища досягається: застосуванням герметичного виробничого устаткування; максимально можливою заміною в технологічних процесах горючих речовин та матеріалів негорючими; обмеженням кількості пожежо та вибухонебезпечних речовин при використанні та зберіганні, а також правильним їх розміщенням; ізоляцією горючого та вибухонебезпечного середовища; організацією контролю за складом повітря в приміщенні та контролю за станом середовища в апаратах; застосуванням робочої та аварійної вентиляції; відведенням горючого середовища в спеціальні пристрої та безпечні місця; застосуванням в установках з горючими речовинами пристроїв захисту від пошкоджень та аварій; використанням інгібувальних (хімічно активні компоненти, що сприяють припиненню пожежі) та флегматизаційних (інертні компоненти, що роблять середовище негорючим) добавок та ін.

Запобігання виникнення в горючому середовищі джерела запалювання досягається: використанням устаткування та пристроїв, при роботі яких не виникає джерел запалювання; використанням електроустаткування, що відповідає за виконанням класу пожежо- та вибухонебезпеки приміщень та зон, груп і категорії вибухонебезпечної суміші; виконанням вимог щодо сумісного зберігання речовин та матеріалів; використанням устаткування, що задовільняє вимоги електростатичної іскробезпеки; влаштуванням блискавкозахисту; організацією автоматичного контролю параметрів, що визначають джерела запалювання; використанням швидкодіючих засобів захисного вимкнення; заземленням устаткування, видовжених металоконструкцій; використанням при роботі з ЛЗР інструментів, що не допускають іскроутворення; ліквідацією умов для самоспалахування речовин і матеріалів; усуненням контакту з повітрям пірофорних речовин; підтриманням температури нагрівання поверхні устаткування пристроїв, речовин та матеріалів, які можуть контактувати з горючим середовищем нижче гранично допустимої (80% температури самозаймання) [9, ст.129].

2.4 Система протипожежного захисту

Система протипожежного захисту -- це сукупність організаційних заходів а також технічних засобів, спрямованих на запобігання впливу на людей небезпечних чинників пожежі та обмеження матеріальних збитків від неї.

Протипожежний захист об'єкта здійснюється за такими чотирма напрямками:

1. Обмеження розмірів та поширення пожежі:

-- розміщення будівель та споруд на території об'єкта із дотриманням протипожежних розривів та інших вимог пожежної безпеки;

-- дотримання обмежень стосовно кількості поверхів будівель та площі поверху;

-- правильне планування та розміщення виробничих цехів, приміщень, дільниць у межах будівлі;

-- розміщення пожежонебезпечних процесів та устаткування в ізольованих приміщеннях, відсіках, камерах;

-- вибір будівельних конструкцій необхідних ступенів вогнестійкості;

-- встановлювання протипожежних перешкод у будівлях, системах вентиляції, паливних та кабельних комунікаціях;

-- обмеження витікання та розтікання легкозаймистих та горючих рідин при пожежі;

-- влаштування систем автоматичної пожежної сигналізації та пожежогасіння.

2. Обмеження розвитку пожежі:

-- обмеження кількості горючих речовин, що одночасно знаходяться в приміщенні;

-- використання оздоблювальних будівельних та конструкційних матеріалів з нормативними показниками вибухопожежонебезпечності;

-- аварійне стравлювання горючих рідин та газів;

-- своєчасне звільнення приміщень від залишків горючих матеріалів;

-- застосування для пожежонебезпечних речовин спеціального устаткування із посиленим захистом від пошкоджень.

3. Забезпечення безпечної евакуації людей та майна:

-- вибір такого об'ємно-планувального та конструктивного виконання будівлі, щоб евакуація людей була завершена до настання гранично допустимих рівнів чинників пожежі;

-- застосування будівельних конструкцій будівель та споруд відповідних ступенів вогнестійкості, щоб вони зберігали несучі та огороджувальні функції протягом всього часу евакуації;

-- вибір відповідних засобів колективного та індивідуального захисту;

-- застосування аварійного вимкнення устаткування та комунікацій;

-- влаштування систем протидимового захисту, які запобігають задимленню шляхів евакуації;

-- влаштування необхідних шляхів евакуації (коридорів, сходових кліток, зовнішніх пожежних драбин), раціональне їх розміщення та належне утримання.

4. Створення умов для успішного гасіння пожежі:

-- встановлення у будівлях та приміщеннях установок пожежної автоматики;

-- забезпечення приміщень нормованою кількістю первинних засобів пожежогасіння;

-- влаштування та утримання в належному стані території підприємства, під'їздів до будівельних споруд, пожежних водоймищ, гідрантів [9, ст.134].

РОЗДІЛ 3. ЗАСОБИ ПРОТИПОЖЕЖНОГО ЗАХИСТУ

Засоби протипожежного захисту -- технічні засоби, призначені для запобігання, локалізації та ліквідації пожеж, захисту людей, матеріальних цінностей та довкілля від впливу небезпечних факторів пожежі.

До засобів протипожежного захисту відносяться:

- пожежна сигналізація та засооби пожежогасіння,

- системи оповіщення людей про пожежу і керування евакуацією,

- системи протидимного захисту,

- системи пожежного спостереження,

- блискавкозахист,

- вогнезахист конструкцій,

- протипожежні перешкоди [4, ст. 48].

Апарати пожежегасінні. Апарати пожежегасіння підрозділяють на пересувних (пожежні автомашини) стаціонарні пристрої і вогнегасники (ручні до 10 л., пересувні і стаціонарні об'ємом вище 25 л.). Пожежні автомашини ділять на автоцистерни, що доставляють на пожежу воду і розчин піноутворювача, які обладнані стовбурами для подачі води або легко-механічної піни різної кратності, і спеціальні, призначені для інших пожежегасних засобів або для певних об'єктів. Стаціонарні пристрої призначені для гасіння пожеж в початковій стадії їх виникнення без участі людей. Їх вмонтовують у будівлі і споруди. Їх підрозділяють на водяні, пінні, газові, порошкові і парові. Стаціонарні пристрої можуть бути автоматичними і ручними з дистанційним пуском.

Пожежна сигналізація. Застосування автоматичних засобів виявлення пожеж є одним з основних умов забезпечення пожежної безпеки в машинобудуванні, оскільки дозволяє оповістити черговий персонал про пожежу і місце її виникнення. Пожежні засоби сповіщання перетворять неелектричні фізичні величини (випромінювання теплової і світлової енергії, рух частинок диму) у електричні, які у вигляді сигналу певної форми прямують по проводам на приймальну станцію.

Засоби пожежної сигналізації поділяються на прилади ручної дії, призначені для видачі дискретного сигналу при натисненні відповідної пускової кнопки, і автоматичної дії для видачі дискретного сигналу при досягненні заданого значення фізичного параметра (температури, спектра світлового випромінювання, диму і ін.).

Залежно від того, який з параметрів газоповітряного середовища викликає спрацьовування цього засобу, вони бувають: теплові, світлові, димові, комбіновані, ультразвукові.

Протипожежні розриви. Для попередження розповсюдження пожежі з однієї будівлі на іншу між ними влаштовують протипожежні розриви. При визначенні протипожежних розривів виходять з того, що найбільшу небезпеку відносно можливого займання сусідніх будівель і споруд представляє теплове випромінювання від вогнища пожежі. Кількість теплоти, що приймається сусіднім об'єктом залежить від властивостей горючих матеріалів і температури полум'я, величини випромінюючої поверхні, площі світлових отворів, групи займистості конструкцій, що захищають, наявності протипожежних перешкод, метеорологічних умов.

Протипожежні перешкоди. До них відносять стіни, перегородки, перекриття, двері, ворота, люки, тамбур-шлюзи і вікна. Протипожежні стіни повинні бути виконані з матеріалів, які не можуть сполохнути і мають межу вогнестійкості не менше 2.5 годин. Протипожежні двері, вікна і ворота в протипожежних стінах повинні мати межу вогнестійкості не менше 1.2 години, а протипожежні перекриття не менше 1 години. Такі перекриття не повинні мати отворів, через які можуть проникати продукти горіння при пожежі [4, ст. 54].

Шляхи евакуації. При проектуванні будівель необхідно передбачити евакуацію людей на випадок виникнення пожежі. При виникненні пожежі люди повинні покинути будівлю протягом мінімального часу, який визначається найкоротшою відстанню від місця їх знаходження до виходу назовні. Число евакуаційних виходів з будівель, приміщень і з кожного поверху будівель визначається розрахунком, але повинно складати не менше двох. При цьому ліфти та інші механічні засоби транспортування людей при розрахунках не враховують. Ширина ділянок шляхів евакуації повинна бути не менше 1 м, а дверей на шляхах евакуації не менше 0.8м. Висота проходу на шляхах евакуації повинна бути не менше 2 м [4, ст. 60].

ВИСНОВОК

Пожежа являє собою неконтрольоване горіння поза спеціальним осередком, що завдає моральних і матеріальних збитків, а іноді призводить і до загибелі людей.

Основною умовою виникнення пожежі є наявність трьох чинників: горючої речовини, окисника та джерела запалювання.

Пожежна безпека - стан об'єкта, при якому з регламентованою ймовірністю виключається можливість виникнення та розвиток пожежі і впливу на людей її небезпечних факторів, а також забезпечується захист матеріальних цінностей.

Причинами пожеж та вибухів на підприємстві є порушення правил і норм пожежної безпеки, невиконання Закону “Про пожежну безпеку”.

Забезпечення пожежної безпеки об'єкта досить складне і багатоаспектне завдання, тому до його вирішення необхідно підходити комплексно. Комплекс заходів та засобів щодо забезпечення пожежної безпеки об'єкта складається із відповідних систем: система запобігання пожежі, система протипожежного захисту та система організаційно-технічних заходів.

Засоби протипожежного захисту - технічні засоби, призначені для запобігання, виявлення, локалізації та ліквідації пожеж, захисту людей, матеріальних цінностей та довкілля від впливу небезпечних факторів пожежі. До засобів протипожежного захисту належать системи пожежної сигналізації, пожежогасіння, оповіщування про пожежу та управління евакуацією людей, протидимного захисту, пожежного спостерігання, первинні засоби пожежогасіння, пристрої для захисту будинків і споруд від розрядів блискавки, вогнезахист конструкцій (матеріалів, виробів), вогнеперешкоджальні пристрої (двері, вікна, люки, завіси (екрани), клапани з нормованими межами вогнестійкості).

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Конституція України від 28 06 1996р.

2. Закон України «Про пожежну безпеку» від 17 12 1993р.зі змінами від 25.12.2008р

3. Закон України «Правила пожежної безпеки в Україні» від 15 04 2002р.

4. Безпека життєдіяльності / За ред. Я. І. Бедрія. -- Львів, 2000. - 124 с.

5. Брага В.М., Квашніна О.В., Сівак О.А. Виживання у надзвичайних ситуаціях - Черкаси, 2005. - 68 с.

6. Гайченко В. А., Коваль Г. М. Основи безпеки життєдіяльності людини: Навч. посіб. -- 2-ге вид., стереотип. -- К.: МАУП, 2004. -- 232 с.

7. Єлісєєв А. Г. Охорона праці. -- К., 1995. - 248 с.

8. Иванюков М.И., Алексеев В.С. Основы безопасности жизнедеятельности. Учебное пособие. - К: Москва. - 2007. - 153 с.

9. Кочін І.В., Букін В.Є., Савчук О.М. Охорона праці та безпека життєдіяльності населення у надзвичайній ситуації - Київ, «Здоров'я», 2005. - 430 с.