"Сирітські твори" як об’єкти авторського права: поняття, правовий режим використання

Розмірковуючи про природу суспільного надбання, відома вчена, проф. С. Дюсольє у праці «Оглядове дослідження з авторського права і суміжних прав та суспільного надбання» (Scoping study on copyright and related rights and the public domain, 2011) висловила думку глибинного сенсу про те, що суспільне надбання у галузі культури й науки є основним елементом загальної спадщини людства і має бути доступним для всіх. Це - ключовий стимул соціально-економічного розвитку. Необхідно охороняти надбання від надмірної приватизації та посягань, і воно повинно слугувати збалансованою противагою виключності інтелектуальної власності CDIP/7/INF/2 - Scoping Study on Copyright and Related Rights and the Public Domain /prepared by Mrs. Severine Dusollier.... С. 14..

Варто також виділити позицію авторитетної дослідниці проблематики авторського права і суміжних прав, проф. Д. Ліпцик (Delia Lipszyc), яка стверджує, що твори у сфері суспільного надбання будь-хто може на законних підставах використовувати - відтворювати, оприлюднювати (представляти, виконувати, передавати в ефір тощо), переробляти (адаптувати, перекладати), створювати на їх основі нові твори, однак, ніхто не може набути на ці твори виключні права Липцик Д. Авторское право и смежные права / пер. с фр. Москва, 2002. С. 231-232..

За висновком проф. П. Самуельсон, знаної своїми працями вченої у сфері права інтелектуальної власності, суспільне надбання виконує достатньо широке коло функцій, відкриваючи для суспільства та окремої людини нові можливості й переваги, а саме: слугує базовими блоками для нових знань і робіт; формує основу для створення конкурентоспроможних імітацій-аналогів; сприяє розвитку інновацій; уможливлює дешевий доступ суспільства до інформації; забезпечує доступ до об'єктів культурної спадщини; підтримує розвиток освіти, охорони здоров'я, безпеки; сприяє демократичному процесу і цінностям Samuelson P. Challenges in Mapping the Public Domain // The Future of the Public Domain: Identifying the Commons in Information Law / ed. by Lucie Guibault, P. Bernt Hugenholtz. Kluwer Law International, 2006. Р. 22. URL: https://books.google.com.ua/books?id=KJmNGglq0nwC&pg=PA7&dq=Pamela+Samuels on&lr=&cd=11&redir (дата звернення: 12.03.2022); Samuelson P. Preserving the positive functions of the public domain in science // Data Science Journal. № 2. Pp. 192-197. URL: http://doi.org/10.2481/dsj.2.192 (дата звер-нення: 14.03.2022)...

Правовий режим суспільного надбання, встановлюючи певні правила та умови, видається вигідним не тільки для користувачів, а й для авторів, які у процесі практичного втілення власних оригінальних ідей, задумів у нових творах можуть творчо опрацьовувати результати інтелектуальної діяльності, створені іншими суб'єктами авторського права. Особливо необхідно підкреслити важливість правового режиму суспільного надбання в контексті поширення руху до «відкритого доступу» (англ. open access), «відкритої науки» (англ. open science), «відкритих інновацій» (англ. open innovation), націлених зробити результати наукових досліджень, наукових відкриттів доступними для суспільства. Нова парадигма наукової комунікації в умовах цифрової трансформації, створення високотехнологічних можливостей поширення й використання інформації, інформаційного обміну за допомогою цифрових інструментів і мереж, формування відкритих баз знань, включення наукового і освітнього контенту до сфери суспільного надбання за відкритими ліцензіями нині актуальні для світової спільноти. Як слушно зазначив у своїх лекціях проф. Стенфордського університету Дж. Віл- лінський (John Willinsky), наукові дослідження - особливий вид інтелектуальної власності, на яку світ має право і яку необхідно розглядати з точки зору права людей на знання Strasser S. Stanford University professor talks open access publishing. URL: https://thegauntlet.ca/2016/09/28/stanford-university-professor-talks-open-access-publishing/ (дата звернення: 14.03.2022); Willinsky John. The Access Principle: The Case for Open Access to Research and Scholarship. URL: http://hdl.handle.net/10150/106529 (дата звернення: 14.03.2022)..

Втім, якщо автор твору або його спадкоємці не відомі, прийняти однозначне рішення щодо включення цього твору до суспільного надбання неможливо. Як пояснює С. Дюсольє, «твори-сироти», не маючи «історії родини» та часто віку, можуть як перебувати, так і не перебувати в суспільному надбанні, однак, ключовим елементом для визначення є ідентифікація їхнього автора, смерть якого у багатьох випадках стає відправною точкою встановлення строку дії авторського права. Питання про «сирітські твори» нерідко оцінюється з припущення, що вони перебувають під охороною авторських прав і основною перешкодою для їх експлуатації та повторного використання є відсутність ідентифікації або місцезнаходження правовласника. Насправді, підсумовує вчена, «твори-сироти» займають «сірі зони», розташовані між певною областю охорони авторських прав з усіма елементами, що вимагають отримання відповідного дозволу на використання твору, і певною областю суспільного надбання з усіма елементами, які підтверджують, що твір більше не захищений і ним можна вільно користуватися. Відсутність ідентифікуючої інформації про автора не дозволяє точно визначити місце «творів-сиріт» як в областях, що охороняються, так і в неохоронюваних CDIP/7/INF/2 - Scoping Study on Copyright and Related Rights and the Public Domain / prepared by Mrs. Severine Dusollier.... С. 10-11..

Варто підкреслити, що інститут «сирітських творів» не відображений у міжнародних договорах універсального характеру, а лише закріплений у деяких регіональних і національних нормативно-правових актах. Зокрема, в Євросоюзі «сирітські твори» становлять значний відсоток зібрань архівів, бібліотек, музеїв, кіно- та аудіофондів. Відсутність інформації про правовласників перешкоджає їх оцифруванню і забезпеченню доступу в легітимний спосіб. Тому розроблення схеми легального використання «сирітських творів» є одним із пріоритетних завдань законодавства Євросоюзу у сфері авторського права і суміжних прав. Це виразно прослідковується в актах вторинного права - директивах, рекомендаціях, а також у стратегічних документах, прийнятих керівними органами Євросоюзу.

Директива - нормативно-правовий акт, обов'язковий для держа- ви-члена або групи держав, якій адресований. На відміну від регламенту - акта прямої дії у директиві не регулюється детально сфера суспільних відносин, а визначено цілі й завдання, очікуваний результат, на досягнення якого вона спрямована. Форми і засоби реалізації положень, закріплених у директиві, покладають на державу-члена. Як правило, директиві має кореспондувати акт національного законодавства щодо імплементації її положень. Таким чином за допомогою директив здійснюється гармонізація національного права, тобто подолання розбіжностей у правових системах держав-членів і зближення їхнього законодавства з окресленого кола питань. Форманюк В.В. Система джерел права Європейського Союзу // Південноукраїнський правничий часопис. 2015. № 2. С. 83-88. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pupch_2015_2_25 (дата звернення: 16.03.2022).

Рекомендація - правовий акт, що не має обов'язкової сили, на його підставі інституції Євросоюзу висловлюють пропозиції або офіційні позиції з різних питань.

У преамбулах директив, практично в усіх інтеграційних стратегіях Євросоюзу, присутній компонент культурної політики та її спрямованість на реалізацію амбітних цілей: формування і зміцнення єдиного європейського культурного простору (European Cultural Area) на ґрунті культурної спадщини європейського континенту, включення в його межі архівів, музеїв, бібліотек, навчальних закладів, культурних і науково-дослідних установ; розроблення і реалізацію потужних міждержавних проєктів, рамкових програм з оцифрування і створення цифрових бібліотек, інтегрованих цифрових ресурсів європейської культурної спадщини; забезпечення онлайн-доступу громадян до цифрового культурного контенту.

Провідна роль у вирішенні цих питань належить Європейській комісії (далі - Єврокомісія), яку справедливо називають «охоронцем» правової системи і правових надбань Євросоюзу, «двигуном» європейської інтеграції, підкреслюючи її вагомий внесок у процеси гармонізації та уніфікації законодавства у сфері права інтелектуальної власності, у т. ч. авторського права і суміжних прав. Діючи від імені Євросоюзу, Єврокомісія активно займається розробленням нормативно-правових актів, концептуальних основ, векторів, механізмів культурної політики, здійсненням численних програм і проєктів у сфері культури й культурної спадщини, налагодженням суспільного діалогу для ефективного розвитку міжкультурної інтеграції та формування єдиного культурного простору.

Зокрема, у серпні 2006 р. Єврокомісія прийняла Рекомендацію про оцифрування та онлайн-доступ до культурного матеріалу і цифрове збереження (Commission Recommendation of 24 August 2006 on the digitisation and online accessibility of cultural material and digital preservation) (2006/585/EC), в якій державам-членам пропонувалося: стосовно «сирітських творів» розробити правові механізми їх використання після проведення консультацій з зацікавленими сторонами; сприяти удоступненню списків «творів-сиріт» і списків творів, що перебувають у суспільному надбанні; зміцнювати національні стратегії довгострокового збереження цифрових матеріалів, оновлювати плани дій щодо їх реалізації; розвивати співробітництво і координувати національні програми з оцифрування культурної спадщини Європи в архівах, музеях, бібліотеках; обмінюватися досвідом і технологіями, погоджувати стандарти, підтримувати постійні консультації та здійснювати моніторинг ситуації на локальному і міждержавному рівнях Commission Recommendation of 24 August 2006 on the digitisation and online accessibility of cultural material and digital preservation. (2006/585/EC). URL: http://data.europa.eu/eli/reco/2006/585/oj (дата звернення: 17.03.2022)..

Враховуючи невисокі показники оцифрування культурної спадщини у Євросоюзі, Єврокомісія ініціювала у лютому 2006 р. створення Експертної групи високого рівня з питань цифрових бібліотек (High Level Expert Group on Digital Libraries, далі - Експертна група) для надання її фахівцями консультативної допомоги щодо вирішення організаційних, правових, технологічних проблем переведення у цифровий формат культурних матеріалів і забезпечення їх онлайн-доступу, включаючи «сирітські твори», а також розроблення стратегії розбудови європейських цифрових бібліотек 2006/178/EC: Commission Decision of 27 February 2006 setting up a High Level Expert Group on Digital Libraries. URL: http://data.europa.eu/eli/dec/2006/178/oj (дата звернення: 19.03.2022).. У квітні 2007 р. Експертна група представила свій звіт (Report on Digital Preservation, Orphan Works, and Out-of-Print Works), в якому пропонувала вирішення проблемних питань на підставі дотримання державами-членами таких основних вимог: використання «сирітських творів» має вирішуватися принаймні для літературних і аудіовізуальних творів, регулюватися на загальних засадах; розроблення у співпраці між установами культури і правовлас- никами загальних керівних принципів щодо належного пошуку авторів «сирітських творів»; створення бази даних «сирітських творів» із включенням до неї інформаційних ресурсів архівів, бібліотек, музеїв; розроблення положення про вилучення твору з реєстру «сирітських творів» у разі появи його правовласника; встановлення особливого режиму використання «сирітських творів» для некомерційних установ у культурних і освітніх цілях; закріплення можливостей комерційного використання «сирітських творів»; встановлення механізму виплати правовласнику винагороди за період використання його твору як «сирітського»; удосконалення технології включення інформації про пра- вовласників у цифрові матеріали; розвиток договірних відносин для використання аудіовізуальних творів 04/06/08. 12010: Digital Libraries High Level Expert Group - Copyright Subgroup. Final Report on Digital Preservation, Orphan Works, and Out-of-Print Works // Guidelines for the Definition of Orphan Works /Federation of European Publishers. ARROW. 2010. P. 5-7, 9-10. URL: https://pro.europeana.eu/files/ Europeana_Professional/Projects/Project_list/ARROW/Deliverables/D3.2.1%20Guidelines%20for%20the%20Definition%20of%(20Orphan%20Works.pdf (дата звернення: 20.03.2022); IRIS plus 2013-5, Audiovisual Heritage 2.0 / Susanne Nikoltchev (Ed.), European Audiovisual Observatory, Strasbourg, 2013. P. 36-37. URL: https://rm.coe.int/1680783dbf (дата звернення: 20.03.2022)..

Із метою подальшого розвитку та практичної реалізації пропозицій Експертної групи представники Національної бібліотеки (British library, BL) і Національного архіву Великобританії (UK National archives), Національної бібліотеки Франції (Bibliotheque nationale de France, BNF), Конференції європейських національних бібліотек (Conference of European National Librarians, CENL), Європейського бюро бібліотечних, інформаційних і документаційних асоціацій (European Bureau of Library, Information and Documentation Associations, EBLIDA) і представники правоволодільців, у т. ч. Асоціації європейських виконавських організацій (Association of European Performers' Organisations, AEPO-ARTIS), Асоціації європейських кіноархівів і синематек (Association of European Film Archives and Cinematheques, ACE), Європейської федерації журналістів (European Federation of Journalists, EFJ), Міжнародної федерації фотографічної індустрії (International Federation of the Phonographic Industry), Федерації європейських видавців (Federation of European Publishers, FEP) та ін. ухвалили «Меморандум про взаєморозуміння щодо принципів належного пошуку «сирітських творів» (Memorandum of Understanding on Diligent Search Guidelines for Orphan Works). Сторони Меморандуму: усвідомлюючи перспективність ініціатив щодо створення Європейської цифрової бібліотеки для забезпечення спільного багатомовного доступу до європейської культурної спадщини; визнаючи наявність значного за обсягами масиву творів, автори яких невідомі; підкреслюючи важливість дотримання положень авторського права і суміжних прав, моральних і майнових прав стосовно цих творів, а також співробітництва у справі їх належного пошуку між установами культури та правовласниками, домовилися про наступне: дотримуватися, наскільки це можливо, вимог належного пошуку «сирітських творів»; твір може вважатися таким, що не має автора і використовуватися тільки після здійснення необхідних процедур відповідно до заздалегідь визначених критеріїв, у т. ч. документування всього процесу; пропагувати стандарти належного пошуку «сирітських творів» у межах Євросоюзу; розвивати та удосконалювати інструменти їх використання Annex 2. Memorandum of Understanding on Diligent Search Guidelines for Orphan Works // Guidelines for the Definition of Orphan Works / ARROW. Federation of European Publishers. eContentplus. P. 13-14. 2010. URL: https://pro.europeana.eu/files/Europeana_Professional/Projects/Project_list/ARROW/Deliverables/D3.2.1%20Guidelines%20for%20the%20Definition%20of%20Orphan%20Works.pdf (дата звернення: 22. 05.2022)..

У 2010-х роках діяльність Єврокомісії в основному спрямовувалася на формування єдиного цифрового ринку Євросоюзу та впровадження ініціатив із підвищення рівня охорони авторського права і суміжних прав у цифрових мережах. Втім, паралельно відбувався пошук оптимальних правових рішень і механізмів, що уможливлюють оцифруван- ня об'єктів культурної спадщини та доступ користувачів до цифрового контенту. Виразним проявом цього є опублікована 10 січня 2011 р. Комітетом мудреців Комітет мудреців - експертна група фахівців високого рівня у складі 3-х членів, яка діє при Єврокомісії і досліджує питання онлайн-доступу до європейської культурної спадщини. (далі - Комітет) Європейської комісії доповідь «Нове відродження» («The New Renaissance»). У документі наголошується, що протягом століть архіви, бібліотеки, музеї Європи залишалися хранителями культурної спадщини континенту і забезпечили доступ до знань, історичних свідчень про минуле, унікальних формови- явів культурного й мистецького життя європейських народів, таких як скульптури, картини, музика, твори літератури. Новітні інформаційні технології відкрили безпрецедентні можливості для широкого удоступнення європейської культурної спадщини. Оцифрування надає нове життя матеріалам минулого, перетворює їх на потужні інтелектуальні й культурні ресурси для творчості, інновацій, побудови цифрової економіки, сталого розвитку. Отже, важливою справою є розроблення правових механізмів, які б не тільки враховували інтереси правовласників, а й інтереси суспільства щодо оцифрування культурної спадщини та створення легітимного доступу до її надбань для нинішніх і прийдешніх поколінь. Автори доповіді - Ж. Декер (Jacques De Decker), М Леві (Maurice Levy), Е. Ніггеманн (Elisabeth Niggemann) актуалізували низку конструктивних пропозицій правового характеру, спрямованих на «цифровий ренесанс» європейської культурної спадщини. Докладно розглянуто 3 категорії творів, що підлягають в Євросоюзі переведенню у цифровий формат, - твори суспільного надбання, «сирітські твори», твори, що не перевидаються, і запропоновано правові рішення, пов'язані з їх оцифруванням. У контексті проблематики статті ми розглянемо пропозиції Комітету стосовно «сирітських творів». Зокрема, для цих творів рекомендовано застосувати 8-ми ступеневий тест (англ. 8-step-test), що має слугувати певним орієнтиром для розроблення відповідних правових механізмів, і в його межах державам-членам рекомендовано:

включити у національне законодавство правовий інструмент, що дозволяє оцифровувати «сирітські твори»;

охопити поняттям «сирітські твори» текстові, аудіовізуальні, візуальні, звукові твори;

забезпечити транскордонне визнання «сирітських творів»: якщо твір отримав статус «сирітського» в одній країні, його треба визнати таким у всіх державах-членах;

зробити доступними «сирітські твори» через сучасні онлайн-сер- віси у кожній державі-члені та навіть в усьому світі;

правовий механізм оцифрування «сирітських творів» повинен відповідати регулюванню державно-приватного партнерства;

у разі комерційного використання «сирітського твору» передбачити виплату винагороди правовласнику, якщо він буде виявлений або заявить про себе;

передбачити розумні витрати у роботі з «сирітськими творами», пропорційні комерційній вартості творів;

включити «сирітські твори» в єдину загальноєвропейську інформаційну базу даних і забезпечити доступ до неї через «Європіану».

Автори доповіді закликали держави-члени активізувати зусилля щодо розміщення в мережі «Інтернет» колекцій архівів, бібліотек, музеїв De Decker J., Levy M., Niggemann E The New Renaissance. Report of the «Comite des sages». Reflection group on bringing Europe's cultural heritage online. Brussels, 2011. P. 24-25. URL: https://op.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/79a38a23-e7d9-4452-b9b0-1f84502e68c5 (дата звернення: 25.03.2022).

Перспективні ініціативи для подальшого вирішення правових питань «сирітських творів» містила Рекомендація Єврокомісії від 27 жовтня 2011 р. щодо оцифрування і онлайн-доступу до культурного матеріалу та цифрове збереження (Commission Recommendation of 27 October 2011 on the digitisation and online accessibility of cultural material and digital preservation. 2011/711/EU, далі - Рекомендація). Поняттям «культурний матеріал» у Рекомендації охоплено включені до європейської культурної пам'яті (англ. Europe's cultural memory) друковані видання (книги, журнали, газети), музейні предмети, архівні документи, фотографії, звукові та аудіовізуальні твори, архітектурні пам'ятки. Євроко- місія вважала доцільним здійснення державами-членами низки спеціальних заходів за такими напрямами:

оцифрування і онлайн-доступ до матеріалів суспільного надбання: покращити умови доступу до цих об'єктів через повторне використання у некомерційних і комерційних цілях; забезпечити незмінність їхнього правового статусу після оцифрування;

оцифрування матеріалів, що охороняються авторським правом: прийняти директиву про використання «сирітських творів»; створити умови для пошуку цих творів за європейськими онлайн-базами, зокрема, за ARROW (Accessible Registries of Rights Information and Orphan Works); розробити правові механізми ліцензування, визначені та узгоджені зацікавленими сторонами, для широкомасштабного оцифрування і транскордонного доступу творів, що вийшли з продажу;

«Європіана»: подбати про подальше розгортання і удосконалення проєкту «Європіана», залучати до участі у ньому не тільки архіви, музеї, бібліотеки, галереї, а й стимулювати видавців, інших правовласників передавати свій контент на її платформу; створювати й зміцнювати національні агрегатори для представлення якісного контенту в «Європіані»; сприяти використанню загальних стандартів і постійних ідентифікаторів з оцифрування, визначених «Європіаною» у співпраці з культурними установами, для забезпечення взаємодії на міждержавному рівні;

цифрове збереження: зміцнювати національні стратегії довгострокового збереження цифрових матеріалів, забезпечити обмін інформацією на міждержавному рівні про стратегії, плани дій та їх оновлення; включити до національного законодавства чіткі положення, що дозволяють багаторазове копіювання і міграцію цифрових культурних матеріалів державними установами з метою їх збереження при повному дотриманні вимог права інтелектуальної власності у межах ЄС і на міжнародному рівні; вжити необхідних заходів для депонування матеріалів, створених у цифровому форматі, щоб гарантувати їх довгострокове збереження.

У Додатку № 1 до Рекомендації зазначено, що державно-приватні партнерські відносини для оцифрування необхідно будувати за принципами поваги до права інтелектуальної власності, відповідності правилам конкуренції у Євросоюзі, доступності оцифрованих об'єктів через «Європіану», прозорості процесу налагодження відносин і укладання угод. Комісія зобов'язала держави-члени раз у 2 роки звітувати про здійснені ними заходи згідно з положеннями Рекомендації Commission Recommendation of 27 October 2011 on the digitisation and online accessibility of cultural material and digital preservation. 2011/711/EU. URL: http://data.europa.eu/eli/reco/2011/711/oj (дата звернення 02.04.2022)..

Підсумком багатоаспектної інтегративної діяльності Єврокомісії щодо правового врегулювання «сирітських творів», яка здійснювалася у широкій співпраці з урядами держав-членів, інституціями культурної спадщини, експертами, науковцями, стало прийняття у жовтні 2012 р. базового нормативно-правового акта - Директиви 2012/28/ЄС Європейського Парламенту і Ради про окремі випадки дозволеного використання «сирітських творів» (Directive 2012/28/EU of the European Parliament and of the Council of 25 October 2012 on certain permitted uses of orphan works). (Далі буде).

References

1. Andresen, H. (2020) On the internationalisation and harmonisation of archival law [Review]. European Journal of Comparative Law and Governance, 7(1), 64-88. Retrieved from https://dx.doi.org/10.1163/22134514-00701002 [in English].

2. Benedysiuk, I.M. et al (2018). Posibnyk dlia suddiv z intelektualnoi vlasnosti [Guide for judges on intellectual property]. Kyiv. [in Ukrainian].

3. Bernska konventsiia pro okhoronu literaturnykh i khudozhnikh tvoriv. Paryzkyi akt vid 24 lypnia 1971 roku, iz zminamy vid 28 veresnia 1979 r. [Berne Convention on the Protection of Literary and Artistic Works. Paris Act of July 24, 1971, amended on September 28, 1979] In Zakonodavstvo Ukrainypro intelektualnu vlasnist. Tematychna zbirka: u 3-kh tomakh. Mizhnarodni dohovory Ukrainy z pytan intelektualnoi vlasnosti. Kyiv. [in Ukrainian].

4. Borowiecki, K.J. & Navarrete, T. (2017). Digitization of heritage collections as indicator of innovation [Review]. Economics of Innovation and New Technology, 26(3), 227-246. Retrieved from https://doi.org/10.1080/10438599.201 6.1164488 [in English].

5. Dusollier, S. (Comp.) (2011). CDIP/7/INF/2 - Scoping Study on Copyright and Related Rights and the Public Domain. WIPO. Committee on Development and Intellectual Property (CDIP). Seventh Session, Geneva, May 2 to 6, 2011. Retrieved from CDIP/7/INF/2 - Scoping Study on Copyright and Related Rights and the Public Domain (wipo.int) [in English].

6. Commission Recommendation of 24 August 2006 on the digitisation and online accessibility of cultural material and digital preservation. (2006/585/EC). Retrieved from http://data.europa.eu/eli/reco/2006/585/oj [in English].

7. Commission Recommendation of 27 October 2011 on the digitisation and online accessibility of cultural material and digital preservation. 2011/711/EU. Retrieved from http://data.europa.eu/eli/reco/2011/711/oj [in English].

8. De Decker, J., Levy, M. & Niggemann, E. (2011). The New Renaissance. Report of the «Comite des sages». Reflection group on bringing Europe's cultural heritage online. Brussels. Retrieved from https://op.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/79a38a23-e7d9-4452-b9b0-1f84502e68c5 [in English].

9. Dean, K. (2014). Digitising the modern archive [Review]. Archives and Manuscripts, 42(2), 171-174. Retrieved from https://doi.org/10.1080/01576895.20 14.911679 [in English].

10. Dryden, J. (2017). Copyright exceptions: an archivist's perspective [Review]. WIPO Magazine, 4, 16-19. Retrieved from https://www.wipo.int/wipo_magazine/en/2017/04/ [in English].

11. Frosio, G. (2012). Communia and the European Public Domain. Project: A Politics of the Public Domain. The Digital Public Domain: Foundations for an Open Culture (M. Dulong, de Rosnay, Juan Carlos De Martin, Ed; pp. 3-45). Retrieved from https://www.openbookpublishers.com/books/10.11647/obp.0019 [in English].

12. Kapitsa, Yu.M. (2019). Dyrektyva 2019/790 Yevropeiskoho Soiuzu pro avtorske pravo v yedynomu tsyfrovomu rynku ta pytannia adaptatsii zakonodavstva Ukrainy [Directive 2019/790 / EU on copyright in digital single market and the issue of adaptation of Ukrainian legislation]. Informatsiia i pravo, 3(30), 65-77.

13. Kodynets, A. (2017). Reformuvannia zakonodavstva u sferi intelektualnoi vlasnosti: napriamy, problemy, perspektyvy [Reforming legislation in the field of intellectual property: directions, problems, prospects]. Teoriia i praktyka intelektualnoi vlasnosti, 4, 49-58. [in Ukrainian].

14. Kodynets, A.O. (2016). Tsyvilno-pravove rehuliuvannia zoboviazalnykh informatsiinykh vidnosyn [Civil law regulation of binding information relations]. Kyiv. [in Ukrainian].

15. Mamchur, L. & Syttsevoi, V. (2021). Spivvidnoshennia poniat «syritskyi tvir» i «tvir, shcho pereishov u suspilne nadbannia» v suchasnomu avtorskomu pravi [The relationship between the concepts of «orphan work» and «work that has entered the public domain» in modern copyright law]. Teoriia i praktyka intelektualnoi vlasnosti, 5, 13-24. [in Ukrainian].

16. Ogilvie, B. (2016). Scientific archives in the age of digitization [Review]. Isis. A Journal of the History of Science Society, 107(1), 77-85. [in English].

17. Pikhurets, O.V. & Lytvyn, S.Y. (2017). Rozvytok pravovoho rehuliuvannia vidnosyn, poviazanykh iz vykorystanniam «syritskykh tvoriv» v Ukraini ta krainakh Yevropeiskoho Soiuzu [The development of legal regulation of relations related to the use of «orphan works» in Ukraine and the EU countries]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu, Seriia Pravo, 44(1), 81-86. [in Ukrainian].

18. Potiekhina, V.O. (2008). Intelektualna vlasnist: navchalnyi posibnyk [Intellectual property: educational guide]. Kyiv. [in Ukrainian].

19. Pro avtorske pravo i sumizhni prava: Zakon Ukrainy vid 23.12.1993 № 3793-XII [The Legislative Act of Ukraine, dated 23.12.1993 № 3793-XII] Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12tfText [in Ukrainian].

20. Samuelson, P. (2003). Preserving the positive functions of the public domain in science [Review]. Data Science Journal, 2, 192-197. Retrieved from http://doi.org/10.2481/dsj.2.192 [in English].

21. Samuelson, P. (2006). Challenges in mapping the public domain. The Future of the Public Domain: Identifying the Commons in Information Law (L. Guibault, P. Bernt Hugenholtz, Ed.; pp. 7-25). Kluwer Law International. Retrieved from https://books.google.com.ua/books?id=KJmNGglq0nwC&pg=PA7&dq=Pamela+Sa muelson&lr=&cd=11&redi [in English].

22. Shtefan, O. (2017). Pravovyi rezhym vykorystannia syritskykh tvoriv [Legal regime for using orphan works]. Mizhnarodnyi naukovyi zhurnal «Internauka», 2(2), 184-191. [in Ukrainian].

23. Shtefan, A.S. (2017). Avtorske pravo i sumizhni prava: osoblyvosti pravovoi okhorony, zdiisnennia ta zakhystu [Copyright and related rights: special features of legal protection, implementation, and protection]. Kyiv. [in Ukrainian].

24. Shtefan, A.S., Drobiazko, V.S. & Shabalin, A.V. (2018). Avtorske pravo i sumizhni prava v umovakh yevrointehratsiinykh protsesiv [Copyright and related rights in the context of European integration processes]. Kyiv. [in Ukrainian].

25. Sutton, D. (2019). Background paper on archives and copyright. WIPO. Standing Committee on Copyright and Related Rights. Thirty-Eighth Session Geneva, April 1 to 5, 2019. Geneva, 22. Retrieved from https://www.wipo.int/meetings/en/details.jsp?meeting_id=50418 [in English].

26. The Europeana Public Domain Charter. Retrieved from https://pro.europeana.eu/post/the-europeana-public-domain-charter [in English].

27. Trotska, V. (2013). Rozshukuiutsia nevidomi «batky» tvoriv-syrit [Unknown «parents» of orphan works are wanted]. Teoriia ipraktyka intelektualnoi vlasnosti, 5, 32-39. [in Ukrainian].

28. Tsyvilnyi kodeks Ukrainy vid 16 sichnia 2003 r. № 435-IV [The Legislative Act of Ukraine, dated 16 January 2003 № 435-IV]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text [in Ukrainian].

29. UNESCO. General Conference 32nd session, Paris, 15 October 2003. Recommendation concerning the Promotion and Use of Multilingualism and Universal Access to Cyberspace. Retrieved from https://en.unesco.org/recommendation-mulilingualism [in English].

30. Vuopala, A. Assessment of the Orphan works issue and Costs for Rights Clearance /European Commission DG Information Society and Media Unit E4 Access to Information. May 2010. Retrieved from http://cultivate-cier.nl/wp-content/uploads/2012/03/vuopala_report.pdf [in English].

31. WIPO/GRTKF/IC/40/INF/7. Intergovernmental Committee on Intellectual Property and Genetic Resources, Traditional Knowledge and Folklore. Fortieth Session Geneva, June 17 to 21, 2019. Glossary of key terms related to intellectual property and genetic resources, traditional knowledge and traditional cultural expressions. Document prepared by the Secretariat. Geneva, 2019. Retrieved from https://www.wipo.int/meetings/en/doc_details.jsp?doc_id=433258 [in English].

32. Yakubivskyi, I. Ye. (2019). Problemy nabuttia, zdiisnennia ta zakhystu mainovykh prav intelektualnoi vlasnosti v Ukraini [Problems of acquisition, exercising, and protection of intellectual property rights in Ukraine] (Extended abstract of Doctor's thesis). Kyiv. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru