Система злочинів проти свободи, честі та гідності особи за законодавством зарубіжних держав: порівняльно-правове дослідження

Правове дослідження системи злочинів проти свободи, честі та гідності особи за законодавством зарубіжних держав. Система злочинів проти свободи особи у законодавстві зарубіжних держав. Встановлено, що законодавці ряду держав декриміналізували образу.

Рубрика Государство и право
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 17.03.2021
Размер файла 47,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Окремі законодавці розглядувані діяння включають у розділи (глави), які мають оригінальну назву. Приміром, глава 21 КК Греції має назву «Злочини проти ціни», розділ IV КК Колумбії «Злочини проти моральної цілісності».

Кримінальне законодавство деяких держав злочинам проти честі та гідності відводить два розділи. Так, частина V «Судові стягнення і стримуючі заходи» Закону про ісламські кримінальні покарання Ісламської Республіки Іран включає розділ 15 «Образа честі та гідності» і розділ 27 «Наклеп і образа честі та гідності». При цьому злочини, які посягають на честь та гідність особи, містяться і в інших розділах кримінального законодавства Ірану. Так, ст. 619, котра включена до розділу 17 «Злочини проти особи і неповнолітніх», встановлює відповідальність за образу честі та гідності жінки чи дитини, вчинену словами або діями. В КК Індії міститься глава ХХІ «Дифамація» і глава ХХІІ «Залякування, образа і надокучання».

До злочинів проти честі та гідності переважна більшість законодавців відносить лише образу і наклеп. У цьому зв'язку необхідно зауважити, що в кримінальному законодавстві деяких держав вказані діяння зараховані не до злочинів проти честі чи гідності, а до інших посягань. Так, скажімо, в КК Чехії стаття про відповідальність за наклеп (§ 184) міститься в розділі «Карні діяння проти прав на охорону особистості, приватного життя і таємниці листування». При цьому зауважимо, що чеський кримінальний закон згадує про людську гідність, вказуючи, що посягання на неї відбувається у разі вчинення статевих злочинів (глава ІІІ КК Чехії має назву «Карні діяння проти людської гідності у сексуальній сфері»). Глава 2 КК Словаччини має назву «Карні діяння проти свободи та людської гідності», однак до злочинів проти людської гідності словацький законодавець, подібно до чеського, зарахував злочини проти статевої свободи і статевої недоторканості. Статті про відповідальність за наклеп (ст.ст. 226-10-226-12) французький законодавець розмістив в главі VI «Про посягання на особистість» (до таких діянь в КК Франції віднесено також посягання на приватне життя, посягання на зображення людини, посягання на професійну таємницю і таємницю повідомлень, посягання на права особи щодо використання карт та персональних даних, посягання на людину, пов'язані з дослідженнями її генетичних властивостей або виявлення її генетичних ознак). Натомість до посягань на гідність особистості (глава V) французький законодавець відніс дискримінацію, використання людей, звідництво та пов'язані з ним діяння, діяння, пов'язані з проституцією серед неповнолітніх та осіб з певною уразливістю, діяння, пов'язані з жебрацтвом, незаконну вуличну торгівлю, порушення умов праці та проживання, глузування (принизливі або ганебні дії під час заходів або зборів у шкільному або соціально-виховному середовищі), посягання на повагу до померлих (посягання не недоторканність трупа, осквернення могил, поховань, урн з прахом або пам'ятників, встановлених на честь померлих). Стаття про кримінальну відповідальність за образу, вчинену в громадському місці (ст. 194), у Законі про кримінальне право Ізраїлю включена до глави «Хуліганство і порушення громадського порядку», стаття про відповідальність за образу службовця громадської організації (ст. 288) до глави «Злочини проти служби в громадській організації і щодо неї».

Кримінальну відповідальність за образу на сьогодні передбачає законодавство Австрії (§ 115), Азербайджану (ст.ст. 148, 148-1), Албанії (ст. 119), Аргентини (ст. 110), Бельгії (ст. 448), Білорусі (ст. 189), Болгарії (ст.ст. 146, 148), Болівії (ст. 287), Бразилії (ст.ст. 140, 141), Вірменії (ст. 136), Гватемали (ст. 161), Греції (ст. 361), Ізраїлю (ст. ст. 194, 288), Індії (ст.ст. 504, 509), Ірану (ст.ст. 608, 609, 619), Іспанії (ст.ст. 208, 209), Казахстану (ст. 131), Китаю (ст. 246), Колумбії (ст. 220), Республіки Корея (ст. 311), Куби (ст. 378), Німеччини (§ 185), Перу (ст. 130), Північної Македонії (ст. 173), Польщі (ст. 216), Португалії (ст. 181), Сальвадору (ст. 179), Сан-Марино (ст. 184), Сербії (ст. 93), Словенії (ст. 158), Туреччини (ст. 125), Узбекистану (ст. 140), Хорватії (ст. 147), Швейцарії (ст. 177), Швеції (ст. 3 глави 5), Японії (ст. 231) та інших держав.

В законодавстві деяких держав містяться також спеціальні норми про відповідальність за образу глави держави, судді та інших представників влади, за образу національних, расових та інших груп, а також за образу нації і держави. Структурно такі норми здебільшого входять до інших розділів Особливої частини кримінальних законів. Наприклад, в КК Туреччини, окрім загальної норми про відповідальність за образу (ст. 125), передбачено статті про відповідальність за образу президента Туреччини (ст. 299), за приниження турецької нації, Турецької Республіки, органів та установ держави (ст. 301). Вказані норми включені до розділу IV «Злочини проти нації, держави та прикінцеві положення». Словенський законодавець у главі 18 «Злочинні діяння проти честі та репутації» виокремив статті про відповідальність за образу Республіки Словенія (ст. 163), образу іноземної країни або міжнародної організації (ст. 164), образу словенського народу чи національних громад (ст. 165). В КК Албанії встановлено самостійну відповідальність за образу з расових чи ксенофобських мотивів шляхом використання комп'ютерної системи (ст. 119/b).

Необхідно також зазначити, що законодавці ряду держав декриміналізували образу. На сьогодні кримінальну відповідальність за вказане діяння не встановлює законодавство Грузії, Естонії, Італії, Канади, Киргизстану, Латвії, Литви, Мексики, Молдови, Норвегії, Росії, Румунії, Словаччини, США, Таджикистану, Тунісу, Туркменістану, Фінляндії, Франції, Чехії, Чорногорії та деяких інших держав.

Кримінальну відповідальність за наклеп на сьогодні передбачає законодавство Австрії (§ 111), Албанії (ст. 120), Азербайджану (ст.ст. 147, 148-1), Аргентини (ст. 109), Бельгії (ст.ст. 443-447), Білорусі (ст. 188), Болгарії (ст.ст. 147, 148), Болівії (ст.ст. 282, 283), Бразилії (ст.ст. 138, 139, 141), Вірменії (ст. 135), Гватемали (ст. ст. 159, 164), Греції (ст.ст. 362, 363), Данії (§§ 267, 268), Індії (ст. 499), Ірану (ст.ст. 697, 698), Іспанії (ст.ст. 205, 206), Італії (ст.ст. 595, 596 bis), Казахстану (ст. 130), Канади (ст.ст. 297-317), Китаю (ст. 243), Колумбії (ст.ст. 221, 222), Республіки Корея (ст.ст. 307-310), Куби (ст.ст. 376, 377), Латвії (ст. 157), Литви (ст. 154), Нідерландів (ст.ст. 261-271), Німеччини (§§ 186-188), Перу (ст.ст. 131, 132), Північної Македонії (ст. 172), Польщі (ст. 212), Португалії (ст.ст. 180, 183, 184), Росії (ст. 128-1), Сальвадору (ст.ст. 177, 178), Сан-Марино (ст.ст. 183, 185), Сербії (ст. 92), Словенії (ст.ст. 159, 160), Тунісу (ст.ст. 245-249), Туреччини (ст. 267), Туркменістану (ст. 132), Угорщини (ст.ст. 226, 227), Узбекистану (ст. 139), Фінляндії (ст.ст. 9, 10 глави 24), Франції (ст.ст. 226-10-226-12), Хорватії (ст.ст. 148, 149), Чехії (ст. 184), Швейцарії (ст.ст. 173-175), Швеції (ст.ст. 1, 2 глави 5), КК Японії (ст. 230) та інших держав.

Варто зауважити, що підходи до криміналізації наклепу в зарубіжному законодавстві суттєво різняться. Одні законодавці (зокрема, Азербайджану, Албанії, Білорусі, Вірменії, Іспанії, Казахстану, Латвії, Литви, Росії, Сербії, Туркменістану) кримінально караним визнають лише власне наклеп, тобто поширення неправдивих відомостей, які ганьблять іншу особу. Інші (зокрема, Індії, Італії, Канади, Португалії, Тунісу, Японії) встановлюють кримінальну відповідальність не тільки за власне наклеп, а й за поширення відомостей, що ганьблять іншу особу, які відповідають дійсності (у більшості із держав цієї групи законодавець оперує поняттям «дифамація»). В законодавстві деяких держав (зокрема, Бельгії, Греції, Куби, Нідерландів, Хорватії) дифамація і наклеп у вузькому розумінні розрізняються як самостійні злочини. Зауважимо також, що в законодавстві окремих держав (зокрема, Болівії, Бразилії, Гватемали, Перу, Сальвадору) наклепом визнається тільки неправдиве звинувачення у вчинення злочину, тоді як всі інші заяви, що ганьблять іншу особу, вважаються дифамацією.

Ряд законодавців (зокрема, Болівії (ст. 284), Греції (ст. 365), Нідерландів (ст.ст. 270, 271), Німеччини (§ 189), Португалії (ст. 185), Республіки Корея (ст. 308), Угорщини (ст. 228), Швейцарії (ст. 175) і Швеції (ст. 4 глави 5)) до посягань на честь та гідність особи відносить осквернення (зневагу) пам'яті померлої особи шляхом поширення відомостей, що ганьблять її.

Статті про відповідальність за наклеп на сьогодні немає в кримінальному законодавстві Грузії, Естонії, Киргизстану, Молдови, Норвегії, Таджикистану, Чорногорії та деяких інших держав. Цікаво, що в главі 17 «Злочини проти особистої свободи, честі та гідності» КК Таджикистану нині відсутні норми про відповідальність за наклеп та образу, однак містяться статті про публічну образу президента Республіки Таджикистан або наклеп в його адресу (ст. 137), а також за публічну образу Засновника миру і національної єдності Лідера нації або наклеп в його адресу (ст. 137-1).

Необхідно також зазначити, що в розвинутих країнах останніми десятиліттями склалося доволі стримане ставлення до застосування кримінальної відповідальності за наклеп, оскільки відповідна практика нерідко несумісна зі свободою вираження поглядів. З огляду на це в цих державах випадки кримінального переслідування за вказане діяння трапляються дедалі рідше, а покарання у виді позбавлення волі майже ніколи не призначається. Так, в Австралії останній відомий випадок ув'язнення за наклеп мав місце понад 50 років тому, в Норвегії у 1933 р. [63, с. 119]. В оновленій редакції КК Норвегії стаття про відповідальність за наклеп відсутня. У Західній Європі дедалі більше утверджується точка зору, що цивільно-правові санкції за наклеп доречніші за кримінальне покарання і що застосування заходів кримінально-правового впливу за вказане діяння не є виправданим.

Насамкінець зазначимо, що до злочинів проти честі та гідності особи законодавці різних держав іноді зараховують й інші діяння. Так, в КК Молдови до таких злочинів віднесено катування, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження (ст. 166-1), в КК Грузії нелюдське, або таке, що принижує, поводження (ст. 144-3), в кримінальних кодексах Австрії (§ 113), Північної Македонії (ст. 175) і Сербії (ст. 95) приниження гідності шляхом згадування про вчинення особою злочинного діяння або про засудження за нього в минулому (ст. 95), в КК Угорщини принизливе ставлення до вразливих осіб (ст. 225), в КК Болгарії розголошення даних, неправомірно отриманих з архіву МВС (ст. 148а) тощо. В КК Іспанії до злочинів проти честі та гідності фактично примикають діяння, передбачені розділом VII «Про тортури та інші злочини проти моральної недоторканності». Приміром, ст. 173 КК Іспанії встановлює відповідальність за принизливе поводження, яке серйозним чином ущемляє гідність особи, у тому числі щодо одного з подружжя, дитини, іншого родича тощо, ст. 174 за вчинення тортур посадовою особою з метою отримання зізнання чи певної інформації від будь-якої особи або з метою її покарання за будь-яке діяння, яке вона вчинила або ж підозрюється у його вчиненні, і т. ін., ст. 175 за вчинення посадовою особою інших дій, які загрожують психічній цілісності особи, ст. 176 за порушення посадовою особою своїх обов'язків, що дозволило іншим особам вчинити дії, передбачені ст.ст. 173-175 КК Іспанії.

Висновки

Порівняльно-правовий аналіз системи злочинів проти свободи, честі та гідності особи за законодавством зарубіжних держав засвідчив надзвичайну різноманітність підходів до визначення кола відповідних діянь. Необхідно підкреслити, що кримінальне законодавство зарубіжних держав до злочинів проти свободи, честі та гідності особи відносить чимало діянь, які не відомі вітчизняному законодавству. Здійснене дослідження дозволяє також зробити висновок про можливість запозичення відповідного зарубіжного досвіду. Зокрема, на серйозну увагу заслуговує виокремлення такого діяння як примушування, загальний склад якого в КК України відсутній.

Список використаних джерел

1. Criminal Code Act 1995 (Australia) / AustLII Databases. URL: http://www5.austlii.edu.au/databases.html

2. Strafgesetzbuch (Цsterreich) (Bundesgesetz vom 23. Jдnner 1974) / Jusline. URL: https://www.jusline.at/gesetz/stgb

3. Уголовный кодекс Азербайджанской Республики от 30 декабря 1999 г. № 787-IQ (с последующими изменениями и дополнениями) / Информационные системы «Параграф». URL: https://online.zakon.kz/Document/?doc_id=30420353

4. Criminal Code of the Republic of Albania (1995, amended 2017) / Legislationline. URL: https://www.legislationline.org/download/id/8235/ file/Albania_CC_1995_am2017_en.pdf

5. Codigo Penal de la Nacion Argentina (LEY 11.179 (T.O. 1984 actualizado)) / InfoLEG. URL: http://servicios.infoleg.gob.ar/infolegInternet/ anexos/15000-19999/16546/texact.htm

6. Criminal Code of the Kingdom of Belgium (1867, as of 2018) / Legislationline. URL: https://www.legislationline.org/download/id/8240/file/ Belgium_CC_1867_am2018_fr.pdf

7. Уголовный кодекс Республики Беларусь от 9 июля 1999 г. № 275-З (с последующими изменениями и дополнениями) / Национальный правовой Интернет-портал Республики Беларусь. URL: http://www.pravo.by/document/?guid=3871&p0=Hk9900275

8. Наказателен кодекс (В сила от 01.05.1968 г.; изм. и доп. 14 Февруари 2020 г.) / Lex.bg. URL: https://www.lex.bg/laws/ldoc/1589654529

9. Codigo Penal de Bolivia / OAS. URL: https://www.oas.org/juridico/spanish/gapeca_sp_docs_bol1.pdf

10. Codigo Penal Brasileiro (Edigдo atualizada ate abril de 2017). Brasilia: Senado Federal, 2017. URL: https://www2.senado.leg.br/bdsf/ bitstream/handle/id/529748/codigo_penal_1ed.pdf

11. Уголовный кодекс Республики Армения от 18 апреля 2003 г. (с последующими изменениями и дополнениями) / Национальное Собрание Республики Армения. URL: http://www.parliament.am/legislation.php?sel=show&ID=1349&lang=rus

12. Codigo Penal de Guatemala. Decreto № 17-73 / OAS. URL: https://www.oas.org/dil/esp/Codigo_Penal_Guatemala.pdf

13. Помкб^ Кшбіка^. URL: https://collab.lawspot.gr/sites/default/files/mashup/feka/2019/fek-95-2019.pdf

14. Уголовный кодекс Грузии от 22 июля 1999 г. № 2287-вс (с последующими изменениями и дополнениями) / Законодательный вестник Грузии. URL: https://matsne.gov.ge/ka/document/download/16426/143/ru/pdf

15. Straffeloven (LBK nr 976 af 17/09/2019) / Retsinformation.dk. URL: https://www.retsinformation.dk/Forms/R0710.aspx?id=209398

16. Пенитенциарный кодекс Эстонской Республики (принят 06.06.2001 г.; с последующими изменениями и дополнениями) / Jurist Aitab. URL: https://v1.juristaitab.ee/sites/www.juristaitab.ee/files/elfinder/ru-seadused/%D0%9F%D0%95%D0%9D%D0%98%D0%A2%D0%95%D0%9D%D 0%A6%D0%98%D0%90%D0%A0%D0%9D%D0%AB%D0%99%20%D0%9A%D0%9E%D0%94%D0%95%D0%9A%D0%A1%2001.03.2020.pdf

17. Закон об уголовном праве Израиля / автор перевода судья Марат Дорфман (2010 г.) / Crimpravo.ru. URL: http://crimpravo.ru/ codecs/izr/2.pdf

18. Indian Penal Code (Act No. 45 of 1860) / Legislative department. URL: http://legislative.gov.in/sites/default/files/A1860-45.pdf

19. Закон об исламских уголовных наказаниях Исламской Республики Иран / науч. ред. А.И. Ахани; перевод с персидского М.С. Пелевина. Санкт-Петербург: Изд-во Р Асланова «Юридический центр Пресс», 2008. 343 с.

20. Кримінальний кодекс Королівства Іспанія / пер. на укр. мову О.В. Лішевської. Київ: ОВК, 2017. 284 с.

21. Codice penale italiano (R.D. 19 ottobre 1930, n. 1398. Aggiornato al 27/11/2019) / Brocardi.it. URL: https://www.brocardi.it/codice-penale/

22. Уголовный кодекс Республики Казахстан от 3 июля 2014 г. № 226-V (с последующими изменениями и дополнениями) / Информационные системы «Параграф». URL: https://online.zakon.kz/document/?doc_id=31575252

23. Criminal Code of Canada (R.S.C., 1985, c. C-46) / Legislationline. URL: https://www.legislationline.org/download/id/8563/file/Canada_ Criminal_code_1985_am122019_en.pdf

24. Уголовный кодекс Кыргызской Республики от 2 февраля 2017 г. № 19 (с последующими изменениями и дополнениями) / Информационные системы «Параграф». URL: https://online.zakon.kz/document/?doc_id=34350840

25. Criminal Law of the People's Republic of China / OECD. URL: https://www.oecd.org/site/adboecdanti-corruptioninitiative/46814270.pdf

26. Codigo Penal de Colombia (Ley 599 de 2000) / OAS. URL: https://www.oas.org/dil/esp/Codigo_Penal_Colombia.pdf

27. Уголовный кодекс Республики Корея / науч. ред. и предисл. докт. юрид. наук, профессора А.И. Коробеева; перевод с корейского канд. филол. наук В.В. Верхоляка. Санкт-Петербург: Изд-во «Юридический центр Пресс», 2004. 240 с.

28. Codigo Penal Cubano / Asamblea national del poder popular Republica de Cuba. URL: http://www.parlamentocubano.gob.cu/index.php/ documento/codigo-penal/

29. Kriminallikums (Likums Saeima pienemts 1998, gada 17 junija) / LIKUMI.LV. URL: https://likumi.lv/doc.php?id=88966

30. Lietuvos Respublikos baudziamasis kodeksas (Redakcija: 89 2019.11.28 (nuo 2020.05.01)). URL: http://www.infolex.lt/portal/start_ ta.asp?act=doc&fr=pop&doc=66150

31. Criminal Code of the Republic of Malta (1854, amended December 2019) / Legislationline. URL: https://www.legislationline.org/download/id/8555/file/Malta_Criminal_Code_amDec2019_en.pdf

32. Codigo Penal Federal de Mexico. URL: http://www.ordenjuridico.gob.mx/Documentos/Federal/pdf/wo83048.pdf

33. Уголовный кодекс Республики Молдова от 18 апреля 2002 г. № 985-XV (с последующими изменениями и дополнениями) / Информационная система «Континент». URL: http://continent-online.com/Document/?doc_id=30394923

34. Criminal Code of the Kingdom of Netherlands (1881, amended 2012) / Legislationline. URL: https://www.legislationline.org/download/ id/6415/file/Netherlands_CC_am2012_en.pdf

35. Карне законодавство ФРН. Київ: ВАІТЕ, 2016. 408 с.

36. Penal Code of the Kingdom of Norway (LOV-2005-05-20-28) / Lovdata. URL: https://lovdata.no/dokument/NLE/lov/2005-05-20-28/ KAPITTEL_2#KAPITTEL_2

37. Codigo Penal del Peru. Decreto legislativo № 635 (Publicado el 8 de abril de 1991). Lima: Ministerio de Justicia y Derechos Humanos, 2016. URL: http://spij.minjus.gob.pe/content/publicaciones_oficiales/img/CODIGOPENAL.pdf

38. Criminal Code of the Republic of North Macedonia (2009, amended 2018) / Legislationline. URL: https://www.legislationline.org/download/id/8145/file/fYROM_CC_2009_am2018_en.pdf

39. Кримінальний кодекс Республіки Польща / пер. на укр. мову В.С. Станіч. Київ: ОВК, 2017. 138 с.

40. Codigo Penal de Portugal (Aprovado pelo Decreto-Lei n° 40o/82, de 23 de Setembro, Republicado pela Lei n° 59/2007, de 4 de Setembro). URL: https://oig.cepal.org/sites/default/files/2007_prt_codpenal.pdf

41. Уголовный кодекс Российской Федерации от 13 июня 1996 г. № 63-ФЗ (с последующими изменениями и дополнениями) / КонсультантПлюс. URL: http://www.consultant.ru/document/cons_doc_LAW_10699/

42. Criminal Code of the Republic of Romania (2009, amended 2017) / Legislationline. URL: https://www.legislationline.org/download/ id/8291/file/Romania_Penal%20Code_am2017_en.pdf

43. Codigo Penal de la Republica de El Salvador / OAS. URL: https://www.oas.org/dil/esp/Codigo_Penal_El_Salvador.pdf

44. Уголовный кодекс Республики Сан-Марино / науч. ред., вступ. статья вице-президента Восточно-Европейского отделения Международной академии наук Республики Сан-Марино, проф., докт. юрид. наук С.В. Максимова; перевод В.Г. Максимова. Санкт-Петербург: Издательство «Юридический центр Пресс», 2002. 253 с.

45. Уголовный кодекс Республики Сербия / науч. ред. и предисл. д-ра юрид. наук, проф. Ю.А. Кашубы; перевод с англ. С. Карибова. Санкт-Петербург: Изд-во Р Асланова «Юридический центр Пресс», 2009. 268 с.

46. Trestny zakon Slovenskej republiky (Zakon c. 300/2005 Z. z.) / Zakony pre l'udi.sk. URL: https://www.zakonypreludi.sk/zz/2005-300

47. Criminal Code of the Republic of Slovenia (2008) / Legislationline. URL: https://www.legislationline.org/download/id/3773/file/Slovenia_ CC_2008_en.pdf

48. Title 18 of the United States Code / Legal Information Institute. URL: https://www.law.cornell.edu/uscode/text/18/1201

49. Уголовный кодекс Республики Таджикистан от 21 мая 1998 г. № 574 (с последующими изменениями и дополнениями) / Информационные системы «Параграф». URL: https://online.zakon.kz/document/?doc_id=30397325

50. Кримінальний кодекс Туніської Республіки / пер. на укр. мову К.І. Мазуренко. Київ: ОВК, 2016. 104 с.

51. Penal Code of Turkey (2004, amended 2016) / Legislationline. URL: https://www.legislationline.org/download/id/6453/file/Turkey_ CC_2004_am2016_en.pdf

52. Уголовный кодекс Туркменистана от 12 июня 1997 г. № 222-I (с последующими изменениями и дополнениями) / Информационные системы «Параграф». URL: https://online.zakon.kz/Document/?doc_id=31295286

53. Criminal Code of the Republic of Hungary (2012) / Legislationline. URL: https://www.legislationline.org/download/id/5619/file/HUngary_ Criminal_Code_of_2012_en.pdf

54. Criminal Code of the Federation of Bosnia and Herzegovina (2003). URL: https://advokat-prnjavorac.com/legislation/fbih_criminal_code.pdf

55. Criminal Code of Finland (1889, amended 2015) / Legislationline. URL: https://www.legislationline.org/download/id/6375/file/Finland_ CC_1889_am2015_en.pdf

56. Кримінальний кодекс Французької Республіки / пер. на укр. мову К.І. Мазуренко. Київ: ОВК, 2017. 348 с.

57. Criminal Code of Croatia (passed by the Croatian Parliament at session on 21 October 2011) / Legislationline. URL: https://www.legislationline.org/download/id/7896/file/Croatia_Criminal_Code_2011_en.pdf

58. Criminal Code of the Czech Republic (adopted by the Czech Parliament on January 8, 2009). URL: http://www.ejtn.eu/PageFiles/6533/ Criminal%20Code%20of%20the%20Czech%20Republic.pdf

59. Criminal Code of Montenegro (2003, amended 2018) / Legislationline. URL: https://www.legislationline.org/download/id/8406/file/Montenegro_CC_am2018_en.pdf

60. Schweizerisches Strafgesetzbuch (vom 21. Dezember 1937 (Stand am 3. Mдrz 2020)) / Das Portal der Schweizer Regierung. URL: https://www.admin.ch/opc/de/classified-compilation/19370083/index.html

61. Criminal Code of the Kingdom of Sweden (1962, amended 2020) / Legislationline. URL: https://www.legislationline.org/download/id/8662/ file/Sweden_criminal_code_am2020_en.pdf

62. Penal Code of Japan (Act No. 45 of 1907) / OECD. URL: https://www.oecd.org/site/adboecdanti-corruptioninitiative/46814456.pdf

63. Сравнительное уголовное право. Особенная часть: монография / под общ. и науч. ред. докт. юрид. наук, проф. С.П. Щербы. Москва: Юрлитинформ, 2010. 544 с.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Загальна характеристика злочинів проти волі, честі та гідності особи. Кримінально-правовий аналіз і відмежування від суміжних складів злочинів, та існуючі санкції. Відмінні особливості розгляду справ у відношенні повнолітній та неповнолітніх осіб.

    дипломная работа [225,8 K], добавлен 20.09.2016

  • Загальна характеристика злочинів проти волі, честі і гідності особи. Незаконне позбавлення волі або викрадення людини. Кваліфікований склад злочинів: захоплення заручників, торгівля людьми та експлуатація дітей. Незаконне поміщення в психіатричний заклад.

    курсовая работа [31,0 K], добавлен 13.03.2010

  • Характеристика та види кримінальних злочинів проти життя, здоров’я, честі та гідності особи. Незаконні дії щодо усиновлення (удочеріння), заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою. Злочини проти порядку несення військової служби.

    контрольная работа [38,3 K], добавлен 26.01.2012

  • Характеристика основних об’єктів вчинення злочинів проти волі, честі, гідності особи як юридичних категорій. Незаконне позбавлення волі, викрадення людини. Використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом. Незаконне поміщення в психіатричний заклад.

    дипломная работа [47,5 K], добавлен 14.10.2012

  • Історично-правове дослідження ідеї про гідність і честь, визначення їх соціальної значущості. Зміст та механізм здійснення суб'єктивного права особи на повагу гідності та честі. Вдосконалення цивільно-правового регулювання особистих немайнових відносин.

    диссертация [219,3 K], добавлен 10.06.2011

  • Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи. Зґвалтування. Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом. Примушування до вступу в статевий зв'язок. Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості.

    курсовая работа [35,9 K], добавлен 12.02.2008

  • Характеристика родового і видового об’єктів злочинів. Особливості основних, кваліфікуючих та особливо кваліфікуючих ознак складів злочинів проти правосуддя, які пов’язані з обмеженням права особи на захист. Ознаки об’єкту та об’єктивної сторонни злочину.

    автореферат [39,8 K], добавлен 23.03.2019

  • Суспільна небезпека злочинів проти довкілля. Загальна характеристика злочинів проти екологічної безпеки, у сфері землевикористання, охорони надр, атмосферного повітря, охорони водних ресурсів, лісовикористання, захисту рослинного і тваринного світу.

    курсовая работа [40,3 K], добавлен 09.09.2010

  • Поняття та види злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи. Загальна характеристика обставин, що обтяжують зґвалтування в кримінальних кодексах різних країн світу. Особливості караності зґвалтування за кримінальним правом України.

    курсовая работа [39,6 K], добавлен 26.11.2014

  • Поняття, види та загальна характеристика злочинів проти здоров’я особи. Розгляд судової практики кримінальних справ за злочини, передбачені ст. ст. 122, 128 КК України з кваліфікуючими ознаками. Дослідження видів тілесних ушкоджень залежно від форм вини.

    курсовая работа [39,2 K], добавлен 19.06.2019

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.