Особливості виникнення права у різних народів світу (на прикладі Вавилону, Стародавньої Греції, Пракиївської Русі)

Реформа Клісфена остаточно розтрощила панування родової аристократії, відповідала інтересам демосу. У той же час інститут рабства прийняв більш широкі масштаби. У V столітті до н.е. в Афінах число рабів перевищило число вільних.

Отже, важливим етапом у тривалому процесі утворення держави в Афінах були реформи, що зв'язуються за традицією з іменами легендарного героя Тезея, законодавця-тирана Драконта, видатного реформатора Солона та демократа Клісфена. Приписувані їм реформи -- результат поступових змін, що відбувалися протягом ряду століть і завершилися до V ст. до н.е.

До кінця VII ст. до н.е. уже всім афінцям було очевидно, що юриспруденцію настав час приводити в порядок. По-перше, під час політичного безладу чітко виявилася недосконалість судової системи. Зокрема, невдоволення викликали сваволю суддів аристократів, що тлумачили закони так, як їм було зручно. По-друге, виникла гостра необхідність у тім, щоб просто зміцнити державу шляхом фіксації його правових основ.

Закони Драконта були першим письмовим законодавством Афін.У законах більш-менш чітко були прописані функції державних чиновників, принципи їхнього обрання. Карне законодавство Драконта на перший погляд виглядає винятково жорстоким. Навіть за самі безневинні провини людина могла бути покарана стратою, наприклад за крадіжку овочів. Вперше не вважалося злочином убивство злодія, якщо воно було зроблено з метою самозахисту або щоб відібрати своє майно. З іншого боку, ці закони відбили безсумнівний прогрес у розвитку афінського суспільства. Так, убивства були чітко розділені на навмисні, ненавмисні й доконані в стані оборони. Законодавство Драконта, безсумнівно, було кроком уперед у розвитку грецького права.

ВИСНОВКИ

Таким чином, ми визничили, що юридичне право у різних народів світу виникало неоднаково. Для підтримання загального порядку на території i виникла потреба врегулювати певні правила поведінки однакові для всіх. Для вирішення цих проблем правителі встановлювали правила, за невиконання яких винуватці притягалися до різних видів відповідальності. Це був перший крок до створення правових норм, які мали важливий вплив на розвиток подальшого законодавства.

Процес становлення держав у Стародавній Месопотамії складався з того, що правителі прагнули об'єднати країну за допомогою війн, повстань або реформ. Така політика відповідала економічним інтересам, потребам створення єдиної іригаційної системи, тому відігравала прогресивну роль.

Як і в інших державах, джерелом права у Вавилоні був звичай. Поряд із звичаями досить рано з'явився закон, необхідність якого диктувалась прагненням пом'якшити протиріччя, що виникали у суспільстві.

Першими відомими законами у Вавилоні були закони Уруінімгіна. Наступним законодавцем та поборником справедливості був правитель Ур-Намму. Ще одним документом, який ми брали до розгляду, був звід законів царя Ліпіт-Іштара та закони міста Ешнунни. На основі більшості статей із наведених вище законів були створенні Закони Хаммурапі, де статті розроблені більш докладно. Кодекс Хаммурапі є прекрасним прикладом подальшого розвитку права, показником високого рівня культури Месопотамії. Він являв собою плід величезної роботи із збирання, узагальнення й систематизації правових норм. В своїх законах величний правитель вперше розрізнив дві нерівні за своїм правовим становищем групи вільного населення: авілум та мушкенум. Класифікував злочини на злочини проти особи, майнові злочини та злочини проти родини.

Аналіз місця правового звичаю серед джерел права Пракиївської Русі дозволяє зробити висновок, що звичаєве право було єдиним домінуючим джерелом правових норм. Предки українського народу протягом додержавної доби досягли високого рівня культурного розвитку і створили значну кількість правових звичаїв, якими керувалися в повсякденному житті. Частина норм усного звичаєвого права, на жаль, не дійшла до нас, адже у той період ще не існувало писемності, але певні дані про звичаї східних слов'ян до утворення Київської Русі містяться в літописах і повідомленнях зарубіжних авторів. За часів Київської Русі існували угоди, пожалувані грамоти, статути, а також, безумовно, закони князів. Вінцем давньоруського права є кодифікований юридичний збірник «Руська правда».

Важливим етапом у тривалому процесі утворення держави в Афінах були реформи, що зв'язуються з іменами легендарного героя Тезея, законодавця-тирана Драконта, видатного реформатора Солона та демократа Клісфена. Приписувані їм реформи -- результат поступових змін, що відбувалися протягом ряду століть і завершилися до V ст. до н.е.

Закони Драконта були першим письмовим законодавством Афін. У законах більш-менш чітко були прописані функції державних чиновників, принципи їхнього обрання. Карне законодавство Драконта, на перший погляд, виглядає винятково жорстоким. Навіть за самі безневинні провини людина могла бути покарана стратою, наприклад за крадіжку овочів. Вперше не вважалося злочином убивство злодія, якщо воно було зроблено з метою самозахисту або щоб відібрати своє майно. З іншого боку, ці закони відбили безсумнівний прогрес у розвитку афінського суспільства. Так, убивства були чітко розділені на навмисні, ненавмисні й доконані в стані оборони. Законодавство Драконта, безсумнівно, було кроком уперед у розвитку грецького права.

Як бачимо, у законах та нормативних документах того часу існує безліч норм права, які актуальні для сьогодення. Наприклад, у Законах Ур-Намму присутні статті присвячені правилам розлучення, покарання за неправдивий донос і лжесвідчення. У кодексі Хаммурапі розписуються злочини проти особи, тобто вбивства, покалічення, образа словом чи дією, майнові злочини: крадіжка, грабіж.

Із вищенаведеного можна зробити висновок, що деякі правові норми тієї епохи актуальні на сьогодні і мають відображення у нашому українському законодавстві.

Отже, ми дослідили витоки формування правових норм у різних народів світу, проаналізували їх вплив на розвиток подальшого законодавства. Розкрили особливості формування правових норм у Вавилоні, простежили генезис виникнення права у Пракиївській Русі та дослідили утворення та розвиток законодавчих норм у Стародавній Греції.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

1.Законы Ур-Намму / [Пер. Якобсона В. А. сделан по изданиям: Cramer S. N. Ur-Nammu Law Code - Orientalia 1954; Gurney O. R., Cramer S. N. The Laws of Ur-Nammu]. - В кн. : Хрестоматия по истории Древнего Востока. - М. : Высш. школа, 1980. - С. 146-151.

2.Законы Билаламы / Хрестоматия по Всеобщей истории государства и права. - М. : Юристъ, 1996. - С. 7-9.

3.Законы Хаммурапи / [Пер. Липина Л. А. сделан по изданиям: Bergmann E. Codex Hammurabi. Textus primigenius, ed. tertia. Roma, 1953]. - В кн. : Хрестоматия по истории Древнего Востока - М. : Высш. школа, 1980. - С. 151-174.

4.Аристотель. Афинская полития : 2-е изд. [Перевод и примечания С. И. Радцига]. - М. : Государственное социально-экономическое издательство, 1937. - 131 с.

5.Договор Руси с Византией 911 г. / Памятники русского права. - М. : Госюриздат, 1952. - С. 10-14.

6.Договор Руси с Византией 944 г. / Памятники русского права. - М. : Госюриздат, 1952. - С. 35-41.

7.Устав князя Владимира / Памятники русского права. - М. : Госюриздат, 1952. - С. 237.

8.Устав Земляной Владимира Святославовича / Законодательство Древней Руси. - М. : Юрид. Лит., 1984. - С. 148-150.

9.Устав князя Ярослава Восточно-русской редакции Краткой группы / Памятники русского права. - М. : Госюриздат, 1952. - С. 259-262.

10.Русская Правда. Введение / Памятники русского права. - М. : Госюриздат, 1952. - С. 73-76.

11.Русская Правда Краткой редакции / Памятники русского права. - М. : Госюриздат, 1952. - С. 81-85.

12.Русская Правда Пространной редакции / Памятники русского. - М. : Госюриздат, 1952. - С. 121-137.

13.Русская Правда Сокращенной редакции / Памятники русского права. - М. : Госюриздат, 1952. - С. 197-201.

14.Повесть временных лет. [Подготовка текста О. В. Творогова, перевод Д. С. Лихачева]. / Памятники литературы Древней Руси. - М. : «Худож. лит.», 1978. - С. 154-159.

15.Крамер С. Н. История начинается в Шумере / С. Н. Крамер ; [Пер. с англ. А. В. Милосердовой]. - М. : ЗАО Центрполиграф, 2002. - 384 с.

16.Кузищин В. И. История Древнего Востока / В. И. Кузищин. - М. : Высш. школа, 1979. - 456 с.

17.Суриков И. Е. Проблемы раннего афинского законодательства / И. Е. Суриков // Законодательство Драконта в Афинах иего исторический контекст. - М. : Языки славянской культуры, 2004. - 144 с.

18.Нелін О. І. Еволюція спадкового права в Україні (історично-правовий аспект) / О. І Нелін. - К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2009. - 365 с.

19.Срезневский И.И. Грамота великого князя Мстислава и сына его Всеволода Новгородскому Юрьеву монастырю. (1130 г.) / И. И. Срезневский. - М. : Книга по Требованию, 2012. - 39 с.

20.Кушинська Л. А. Звичаєве право та його еволюція у східнослов'янському суспільстві VІ-ХІ ст. / Л. А. Кушинська. - К. : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2008. - 142 с.

21.Бедрий, М.М. Историко-правовой осмотр источников права Киевской Руси : [Электронный ресурс] / М. М. Бедрий. - Электрон. ст. - Режим доступа к ст. : http://molodyvcheny.in.ua/files/journal/2014/8/41.pdf.

Размещено на Allbest.ru