Практичні проблеми та тенденції захисту особистого немайнового права на інформацію, що стосується навколишнього природного середовища (за матеріалами судової практики)

21.02.2013 у справі №121/294/13-а, частково скасованою постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2013, однак залишеною в силі та без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.11.2013 відмовлено у задоволенні позову фізичної особи до Масандрівського селищного голови та секретаря Масандрівської селищної ради про, серед іншого, зобов'язання надати копію рішення сесії Масандрівської селищної ради по затвердження меж охоронної зони прибережної смуги Чорного моря в межах селищної ради та викопіровку з плану встановлення її меж [41]. Приводом до позову послужила відмова відповідача надати вказані документи як такі, що мають гриф «ДСК» [41]. Суд апеляційної інстанції задовольнив позовні вимоги частково, вважаючи що на підставі ст. 50 Конституції України доступ до такої інформації не може бути обмежений, оскільки вона стосується навколишнього природного середовища [41]. Однак Вищий адміністративний суд висловив протилежну позицію, а саме: виходячи з преамбули Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» цей закон не може бути застосований до спірних правовідносин, а запитувана інформація міститься у документах із землеустрою, а відтак не може визнаватися інформацією, до якої не може бути обмежено доступ у розумінні Закону України «Про доступ до публічної інформації» [41]. Фактично це рішення раз і назавжди перекреслило можливості доступу громадськості до інформації, що стосується навколишнього природного середовища, і водночас міститься у документах землеустрою. Примітно, що позиція Вищого адміністративного суду сформульована за принципом «бо я так вважаю» без достатнього обґрунтування з посиланням на норми законодавства [41].

6. Негативний вплив короткого строку позовної давності в адміністративному процесі на можливості захисту суб'єктивних прав учасників суспільних відносин. Так, постановою Окружного адміністративного суду від 02.07.2010 у справі №2-а-2043/10/2610, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2011 та Ухвалою Вищого адміністративного суду від 04.02.2014 відмовлено у задоволенні позову МБО «Екологія - Право - Людина» та ВГО «Національний екологічний центр України» до Мінприроди про визнання незаконними та скасування окремих пунктів Положення про порядок надання екологічної інформації, затвердженого наказом Мінприроди від 18 грудня 2003 року №169, зокрема щодо обмеження кількості питань в інформаційному запиті трьома та визначення підстав для відмови у наданні інформації, що стосується навколишнього природного середовища, якщо вона водночас становить державну таємницю [42]. Однією з підстав для відмови у задоволенні позову став пропуск строку звернення до суду, який відраховується з дати офіційного оприлюднення оскаржуваного наказу [42]. Як відомо, сьогодні відповідно до ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів [43]. У справах про оскарження тих чи інших наказів суб'єктів владних повноважень цей строк відраховують з дня офіційної публікації наказу, якщо він був зареєстрований у Мін'юсті. Пропуск строку звернення до адміністративного суду на підставі ст. 100 Кодексу адміністративного суду тягне за собою вже не відмову у позові, а залишення заяви без розгляду [43].

Таким чином виходить, що зі спливом 6 місяців після видачі відомчий наказ, так би мовити, отримує імунітет від будь-яких спроб скасувати його у судовому порядку і може вільно використовуватися як підстава для тих чи інших рішень суб'єкта владних повноважень. Звісно, завжди існує вірогідність, що при вирішення спору, що неминуче виникне внаслідок застосування такого підзаконного нормативно-правового акта, суд, керуючись Конституцією та принципом законності, відображеним у ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, не застосує відомчий наказ, що суперечить закону [43]. Однак, це не змінює того факту, що права іншої сторони (фізичної чи юридичної особи) вже давно будуть порушені і вимагатимуть поновлення через суд, що потребує значних витрат часу, праці і грошей. Для вирішення цієї проблеми нами пропонується ч. 3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України доповнити реченням або абзацом другим такого змісту: «Строк для звернення суду у справах про оскарження нормативно-правових актів суб'єкта владних повноважень не обмежується».

Список використаних джерел

право захист навколишній судовий

1. Конституція України: Закон від 28.06.1996 №254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1996 р. - №30. - Ст. 141.

2. Про охорону навколишнього природного середовища: Закон України від 25.06.1991 №1264-XII // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - №41. - Ст. 546.

3. Цивільний кодекс України: Закон від 16.01.2003 №435-IV // Голос України. - 2003. - 12 бер.

4. Конвенція про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (Орхуська конвенція) від д 25.06.1998 // Офіційний вісник України. - 1999. - №28. - С. 1368.

5. Архівна справа Вищого адміністративного суду України №К-38153/10.

6. Архівна справа Вищого адміністративного суду України №К/9991/78828/12.

7. Архівна справа Севастопольського апеляційного адміністративного суду №107/9100/13-а.

8. Архівна справа Донецького апеляційного адміністративного суду №2а-12/07/0544.

9. Архівна справа Апеляційного суду Київської області №22ц-3263/2007.

10. Архівна справа Житомирського апеляційного адміністративного суду №2а/1770/2751/2012.

11. Архівна справа Вищого адміністративного суду України №К9991/25709/12.

12. Архівна справа Вищого адміністративного суду України №23464/10.

13. Архівна адміністративна справа Верховного суду України №К33603/10-С.

14. Архівна справа Харківського окружного адміністративного суду №2а-42661/09/2070.

15. Архівна справа Львівського окружного адміністративного суду №2а-5887/09/1370.

16. Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 у справі №1-28/2008 (щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) // Офіційний вісник України від 06.06.2008. - №38. - Ст. 1272.

17. Архівна справа Львівського апеляційного адміністративного суду №2а-3419/11/1370.

18. Архівна справа Апеляційного суду Тернопільської області №22-ц 1714/11.

19. Архівна справа Київського апеляційного адміністративного суду №2а-4332/11/1070.

20. Архівна справа Львівського апеляційного адміністративного суду №2а-6841/09/1370.

21. Архівна справа Київського апеляційного адміністративного суду №2а-9739/12/2670.

22. Кодекс України про надра: Закон України від 27.07.1994 №132/94-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - №36. - Ст. 340.

23. Про затвердження Положення про порядок розпорядження геологічною інформацією: Постанова Кабінету Міністрів України від 13.06.1995 №423. - [Електронний ресурс] - Режим доступу до сайту: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/423-95-%D0% BF.

24. Матвійчук А.О. Особисте немайнове право на інформацію про стан навколишнього природного середовища: проблеми термінології/ А.О. Матвійчук // Юридична наука. - 2014. - №1. - С. 7-18.

25. Архівна справа Вищого адміністративного суду України №К/800/42596/13.

26. Архівна справа Вищого адміністративного суду України №К/9991/15149/11.

27. Кодекс адміністративного судочинства України: Закон України від 06.07.2005 №2747-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2005. - №35-36, №37. - Ст. 446.

Размещено на Allbest.ru