Адаптація інформаційного законодавства до норм ЄС

Варто зупинити більш детальну увагу на кожному із вказаних методів. Так, під апроксимацією законодавства (від лат. approximatio - зближення) розуміється заміна одних нормативно-правових актів іншими, у тому чи іншому змісті близькими до вихідного.

Р.М. Бірюков стверджує, що законодавство України оперує не досить вдалим терміном - "адаптація" для позначення стану зближення правової системи України до правової системи ЄС. На думку вченого, більш точним, таким, що відповідає характеристиці цього процесу, є термін"апроксимація", що відображає, швидше, процес наближення, ніж зближення Бірюков Р.М Національна правова система в умовах глобалізації 2011.с.13 [255, с. 12]. У свою чергу, О.К. Вишняков, досліджуючи апроксимацію правового забезпечення майнових цивільних відносин в України до умов внутрішнього ринку Європейського Союзу, зазначає, що об'єктом апроксимації є acquis communautaire, правове надбання Європейських Співтовариств, як нормативно-правового та судово-прецедентного, так й "м'яких" регулюючих інструментів. Дане поняття він пов'язує із інтеграційним законодавством України, яке характеризує як систему нормативних актів, що формується, та направлена на досягнення законодавством України сполучності та відповідності acquis та міжнародним нормам, імплементованим у законодавстві ЄС.

Отже, під апроксимацією розуміється метод адаптації інформаційного законодавства до норм ЄС, що полягає у заміні одних нормативно-правових актів іншими, близькими до попередніх.

У свою чергу, "Implement" з англійської буквально означає "втілення в життя за певною процедурою", "забезпечення практичного результату та тактичного виконання конкретними засобами". Переважна більшість міжнародно-правових норм, що містяться в міжнародно-правових договорах, реалізується через національний механізм імплементації. У міжнародно-правовій літературі термін "імплементація" вживається у значенні співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права.

Найбільш вдале визначення імплементації у вітчизняній юридичній літературі було надано О.С. Гавердовським, яким вказувалось, що імплементація норм міжнародного права є цілеспрямованою організаційно-правовою діяльністю держав, яка здійснюється індивідуально, колективно або в рамках міжнародних організацій з метою своєчасної, всебічної і повної реалізації прийнятих ними, відповідно до міжнародного права, зобов'язань Гавердовський А.С Имплементация норм международного права 1980р.с.86.

Отже, імплементація правових актів ЄС передбачає введення в український правовий акт у незмінному вигляді положення нормативного акта ЄС з метою всебічної, своєчасної й повної реалізації прийнятих відповідно до права ЄС зобов'язань.

Таким чином, імплементація - це метод адаптації інформаційного законодавства до норм ЄС, який полягає у фактичній реалізації міжнародних зобов'язань у сфері інформаційного права на внутрішньодержавному рівні.

Правова інфільтрація дає можливість державам використовувати у своєму національному законодавстві не цілком правову норму, а тільки її частину, як би "відкидаючи" ті норми, які можуть діяти відокремлено, а не в контексті правової системи держави, системи органів держави, судової системи та інших складових, оскільки право як система включає в себе безліч елементів і будь правовий інститут знаходиться у взаємодії з іншими правовими інститутами, між ними налагоджено безліч зв'язків. Однак процес правової інфільтрації зачіпає не тільки сферу взаємодії міжнародного та внутрішньодержавного права, але і знаходить своє відображення у взаємодії національних правових систем різних держав. правова інфільтрація спрямована на те, щоб забезпечити державам свободу у виборі тих правових норм, які б органічно вливалися в його національне законодавство.

Правова інфільтрація як метод адаптації інформаційного законодавства України до норм ЄС є процесом проникнення правових норм законодавства ЄС в вітчизняне інформаційне законодавство за допомогою певних способів.

Інший метод - рецепція законодавства Європейського Союзу означає, на думку К.М. Рудой, процес транспонування правової системи, її частини та/або правової культури Європейського Союзу до правової системи України К.М. Рудой Адаптація адміністративного законодавства України у сфері охорони особистих прав громадян до норм ЄС. 2004р.с.21. Вбачається, що сутність рецепції полягає в тому, що на основі вітчизняного права норми міжнародного права стають нормами національного права, тобто останні (наприклад, закон) повторюють зміст норм міжнародного права. Так може бути, наприклад, тоді, коли держава приймає національний закон, який повторює приписи міжнародного договору. рецепція як метод адаптації інформаційного законодавства України до норм ЄС є процесом переходу норм інформаційного законодавства із законодавства однієї правової системи до іншої. При цьому вона виступає найбільш ефективним методом адаптації інформаційного законодавства до норм ЄС.

Також серед методів адаптації вітчизняного інформаційного законодавства до норм ЄС можна окреслити ратифікацію. Ратифікація (лат. ratificatio, від ratus - затверджений + facio - роблю) - остаточне затвердження міжнародного договору вищим органом держави. Авторитетно закріплює остаточну згоду держави на обов'язковість для неї положень, зафіксованих у міжнародному договорі. Супроводжується обміном ратифікаційними грамотами між державами. Акт ратифікації означає, що норми міжнародного договору стають складовою частиною національного законодавства.

Процес ратифікації проходить багато стадій та є дещо ускладненим, що обумовлює повільний темп руху від пропозиції про ратифікацію міжнародно-правового акту до самої ратифікації. Однак, такий підхід до процесу ратифікації є обґрунтованим, оскільки ратифікуючи певні міжнародно-правові норми, необхідно чітко уявляти можливості держави щодо забезпечення виконання взятих на себе міжнародних зобов'язань Величко Д.М Джерела міжнародно- правового регулювання праці 2008 р. с.15.

У контексті ратифікації міжнародного законодавства, в тому числі і норм інформаційного права ЄС, варто зазначити, що ставлення України до питання про співвідношення національного та міжнародного права вперше було сформульоване в Декларації про державний суверенітет України 1990 року, де був проголошений "пріоритет загальновизнаних норм міжнародного права перед нормами внутрішньодержавного права" (ст. Х). У Законі України "Про дію міжнародних договорів на території України", а пізніше в Законі України "Про міжнародні договори України" ця норма Декларації була доповнена: "…укладені і належним чином ратифіковані Україною міжнародні договори становлять невід'ємну частину національного законодавства України і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства". Конституція України у ст. 9 закріпила, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Укладання міжнародних договорів, які суперечать Конституції України, можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції України. З ухваленням цих нормативно-правових актів в Україні була розпочата спроба створити новий правопорядок порівняно з тим, що панував у державі за часів її перебування у складі СРСР.

Проте, незважаючи на наявність загальних законодавчих основ, практика застосування в Україні норм міжнародного права залишається бідною. Особливості цього нового правопорядку полягають у такому Міжнародне право в документах за ред.. В.М. Буроменського 2006р.с.72-73. Про такий висновок свідчить і те, що за оцінками міжнародних експертів ще на початку 90-х років Україна входила до сьомої десятки держав за рівнем ратифікації міжнародно-правових документів з прав людини. Значно змінилося становище з їх визнанням з часу вступу України до Ради Європи, що в свою чергу стало свідченням того, що українська держава дійсно стає на шлях демократичних перетворень, має прагнення все ширшого входження до європейського співтовариства. Однак, за оцінкою європейських спеціалістів, Верховній Раді України слід привести у відповідність із європейським законодавством 3,9 тис. законодавчих актів Величко Д.М. Джерела міжнародно-правового регулювання праці 2008р.с.15.

Зокрема, у сфері інформаційного права, Україною ратифіковані: Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року; Конвенція про захист осіб стосовно автоматизованої обробки даних особистого характеру від 28 січня 1981 року; Європейська конвенція про транскордонне телебачення від 05 травня 1989 року; Конвенція про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті від 25 лютого 1991 року; Угода про співробітництво в галузі інформації від 09 жовтня 1992 року тощо.

Отже ратифікація - це метод адаптації інформаційного законодавства України до норм ЄС, що полягає у остаточному затвердженні міжнародного договору як джерела інформаційного законодавства України Верховною Радою України і передбачає, що такий акт стає невід'ємною частиною національного законодавства України і застосовуються у порядку, передбаченому для норм вітчизняного законодавства.

Підбиваючи підсумок дослідження методів адаптації інформаційного законодавства України до норм ЄС, слід зазначити, що під останніми варто розуміти сукупність способів та засобів адаптації вітчизняного інформаційного законодавства до норм ЄС, метою яких є гармонізація інформаційного законодавства у цій галузі до відповідних європейських стандартів.

Висновки

У роботі наведено теоретичне узагальнення, що виявляється у визначенні сутності адаптації інформаційного законодавства України до норм Європейського Союзу. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку висновків, спрямованих на вирішення зазначеного завдання. Основні з них такі:

1. Окреслено основні ознаки адаптації законодавства, зокрема: а) виступає формою гармонізації законодавства; б) полягає в пристосуванні вітчизняного законодавства до відповідних міжнародних стандартів правотворення та правозастосування; в) метою процесу адаптації є зближення вітчизняного законодавства з відповідними зразками міжнародного нормативного масиву, в тому числі acquіs communautaіre; г) характеризується певною етапністю здійснення; д) є пріоритетним напрямом правової реформи в Україні.

2. Обґрунтовано положення про те, що адаптація інформаційного законодавства до норм ЄС є складовою частиною процесу гармонізації вітчизняного законодавства та відповідних міжнародних зразків нормотворення та правозастосування, поетапним процесом приведення національного законодавства у відповідність до міжнародних стандартів.

3. Доведено, що інформаційному законодавству України як об'єкту адаптації притаманні наступні ознаки: міжгалузевий характер; складно-структурованість та розпорошеність норм інформаційного права; невідповідність значної кількості норм інформаційного законодавства наявному стану сучасних інформаційних відносин, а саме їх динамічному розвитку та трансформації; непристосованість норм вітчизняного інформаційного законодавства та нормативно-правових актів у цілому або їх окремих складових міжнародним стандартам у цій сфері тощо.

4. Встановлено, що дослідження адаптації інформаційного законодавства України до норм ЄС як самостійний предмет наукових досліджень набуло свого розповсюдження лише на початку ХХІ ст. Відсутність наукових досліджень цього блоку питань у радянській правовій доктрині зумовлена тим, що напрям євроінтеграції взагалі не розглядався в якості одного з векторів зовнішньої політики держави, а інформаційне право як самостійна галузь права не було сформоване. У свою чергу, в перші роки незалежності вчені-юристи, як правило, приділяли увагу теоретичним аспектам інформаційного права, головним чином розвиваючи радянські наукові надбання в цій сфері щодо визначення інформаційного права в першу чергу як інституту адміністративного права. У цей самий час (з перших років незалежності і до кінця 90-х рр. ХХ ст.) на законодавчому рівні вперше закріплюється пріоритетний напрям формування системи вітчизняного законодавства на його адаптацію до законодавства ЄС, що стане передумовою для подальших наукових досліджень вказаних питань в юридичній науці.

5. Встановлено, що початок ХХІ ст. ознаменувався тим, що питання інформаційного права стають предметом ґрунтовного дослідження, відбувається остаточне формування інформаційного права як самостійної галузі права в системі права України. Останнім же часом адаптація інформаційного законодавства України до законодавства ЄС в аспекті розгляду загальних проблем інформаційного законодавства дедалі частіше привертає увагу вчених. Проте вузькоспеціалізованих фундаментальних та монографічних досліджень вказаної проблематики наразі немає.

6. Серед принципів адаптації інформаційного законодавства України до норм ЄС за їх призначенням виділено принцип верховенства права; принцип законності; принцип врахування сучасного становища українського суспільства; принцип науковості; принцип гуманізму; принцип демократизму; принцип гласності.

7. Обґрунтовано положення про те, що суб'єкти адаптації інформаційного законодавства до норм ЄС - це особи, які володіють спеціальною правосуб'єктністю (державні органи, організації, громадські утворення, громадськість) та беруть участь або безпосередньо здійснюють адаптацію інформаційного законодавства до норм ЄС з метою гармонізації вітчизняного законодавства України та відповідних міжнародних зразків нормотворення та правозастосування, реалізують поетапний процес приведення національного законодавства у відповідність до міжнародних стандартів.

8. Встановлено, що систему суб'єктів адаптації інформаційного законодавства до законодавства ЄС складають: Президент України, Верховна Рада України та її профільні органи в цій сфері - Комітет з питань європейської інтеграції та Комітет у закордонних справах Верховної Ради України; Рада з питань співробітництва між Україною та Європейськими Співтовариствами (для підсилення механізму співробітництва між Україною та ЄС були створені українські частини двосторонніх органів співробітництва: Українська частина Ради з питань співробітництва між Україною та ЄС, Українська частина комітету питань співробітництва між Україною та ЄС, Українська частина Комітету з парламентського співробітництва між Україною та ЄС); Кабінет Міністрів України та його профільний орган у цій сфері - Департамент європейської інтеграції; Міністерство юстиції України та його профільний орган у цій сфері - Державний департамент з питань адаптації законодавства; Координаційна рада з адаптації законодавства України до законодавства ЄС; Національна академія державного управління при Президентові України; Національне агентство з питань державної служби; міністерства та інші центральні органи виконавчої влади в межах своєї компетенції; громадські організації, громадськість.

9. Визначено, що методи адаптації інформаційного законодавства до норм ЄС - це сукупність прийомів, способів та засобів, за допомогою яких здійснюється гармонізація вітчизняного інформаційного законодавства України та відповідних міжнародних зразків нормотворення та правозастосування, поетапний процес приведення національного інформаційного законодавства у відповідність до міжнародних стандартів.

10. Розглянуто в роботі такі закони: Закону України від 02 жовтня 1992 р. "Про інформацію", Закону України від 16 листопада 1992 р. "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", Закону України від 18 липня 1997 р. "Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення України", Закону України від 13 січня 2011 р. "Про доступ до публічної інформації".

Список джерел

1. Семиченко В.А. Психология деятельности / В.А. Семиченко. - К. : Издатель Ешке А.Н., 2002. - 248 с.

2. Ященко К. Місце гармонізації в процесі адаптації законодавства України до законодавства Європейських Співтовариств / К. Ященко // Український часопис міжнародного права. - 2003. - № 1. - С. 55-61.

3. Бесчастний В.М. Право європейського союзу: навчальний посібник / [Бесчастний, Філонов В.П., Філонов В.М., Бабін Б.В., Кременовська І.В.]. - К.: "Знання", 2010. - 366 с.

4. Великий енциклопедичний юридичний словник / За редакцією акад. НАН України Ю.С. Шемшученка. - К. : ТОВ "Видавництво "Юридична думка", 2007. - 992 с.

5. Костенко А.М. Інтеграція України до Європейського Союзу: суперечності та шляхи їх розв'язання: автореф. дис…. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук за спец. : 23.00.02 "політичні інститути та процеси (політичні науки)" / А.М. Костенко; Львівський національний університет ім. Івана Франка. - Л., 2009. - 19 с.

6. Стоєцький О.В. Реалізація адміністративно-правових норм у сфері забезпечення інформаційної безпеки / О.В. Стоєцький // Адвокат. - 2008. 12. - С. 36-39.

7. Стоєцький О.В. Суб'єкти забезпечення інформаційної безпеки України: адміністративно-правові засади / О.В. Стоєцький // Підприємство, господарство і право. - 2009. - № 11. - С. 161-164.

8. Стоєцький О.В. Характеристика інформаційної безпеки як складової інформаційної сфери / О.В. Стоєцький // Підприємство, господарство і право. - 2009. - № 12. - С. 72-75.

9. Стоєцький О.В. Адміністративно-правовий статус Президента України як суб'єкта забезпечення інформаційної безпеки / О.В. Стоєцький // Актуальні проблеми юридичної науки: зб. тез міжнародної конференції "Восьмі осінні юридичні читання", (м. Хмельницький, 13-14 листопада 2009 р.) : у 4-х частинах. - Частина друга. - Хмельницький: Вид-во Хмельницького університету управління та права, 2009. - С. 191-193.

10. Стоєцький О.В. Основні недоліки адміністративно-правового регулювання інформаційної безпеки України / О.В. Стоєцький // Новітні підходи до державотворення в умовах європейської інтеграції (пам'яті професора Ю.І. Римаренка) : зб. тез міжвузівської науково-теоретичної конференції. - К. : КНУВС, 2009. - С. 204.

11. Стоєцький О. Тенденції адміністративної відповідальності у сфері інформаційної безпеки / В. Баскаков, О. Стоєцький // Актуальні проблеми правоохоронної діяльності : матеріали науково-практичної конференції, (м. Київ, 20 грудня 2010 р.). - К. : ФОП Ліпкан О. С., 2010. - С. 64-66.

12. Костецька Т.А. Інформаційне право України: навчальний посібник / Т.А. Костецька. - Київ; Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2009. - 170 с.

13. Брижко В. Е-майбутнє та інформаційне право / В. Брижко, В. Цимбалюк, М. Швець, М. Коваль, Ю. Базанов; за ред. М.Швеця. - 2-ге вид., доп. - К., 2006. - С. 155-157.

14. Брижко В.М. Адаптація інформаційного законодавства України до норм Європейського права / В.М. Брижко // Науковий вісник Національного університету ДПС України (економіка, право). - 2010. - № 4(51)

15. Бабін В.Б. Стан та перспективи адаптації законодавства України до акі комуні тер / В.Б. Бабін, В.І. Кременовська [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://uadocs.exdat.com/docs/index-455980.html?page=17

16. Авер'янов В.Б. Принцип верховенства права в новій адміністративно-правовій доктрині / В.Б. Авер'янов // Часопис Київського університету права. - 2006. - № 1. - С. 3.

17. Стеценко С.Г. Адміністративне право України: Навчальний посібник / С.Г. Стеценко. - Вид. 3-тє, перероб. та доп. - К. : Атіка, 2011. - 624 с.

18. Україна на шляху європейської інтеграції / Наук. ред. : Т. Пахомова, С. Будаговська. - К. : Товариство Карала Дуйсберга, 2000. - 240 с.

19. Грищак С.В. Громадськість як суб'єкт адаптації інформаційного законодавства України до законодавства Європейського Союзу / С.В. Грищак // Юридична наука: політичні, економічні та соціальні витоки сьогодення: матеріали міжнародної науково-практичної конференції, (м. Київ, 01-02 грудня 2011 р.) : у 2-х томах. - Київ: ГО "Центр правових наукових досліджень", 2011. - Т. 2. - С. 31-33.

20. Бірюков Р.М. Національна правова система в умовах глобалізації (основні напрямки трансформації) : автореф. дис. ... на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук за спец. 12.00.01 "теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень" / Р.М. Бірюков; Міжнар. гуманіт. ун-т. - О., 2011. - 20 с.

21. Величко Д.М. Джерела міжнародно-правового регулювання праці : автореф. дис... на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук за спец. 12.00.05 "трудове право; право соціального забезпечення" / Д.М. Величко; Харк. нац. ун-т внутр. справ. - Х., 2008. - 19 с.

22. Гавердовский А.С. Имплементация норм международного права / А.С. Гавердовский. - К. : Вища школа, 1980. - 232 с.

23. Рудой К.М. Адаптація адміністративного законодавства України у сфері охорони особистих прав громадян до норм Європейського Союзу: автореф. дис… на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.07 "теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право" / К.М. Рудой; Нац. Університет внутрішніх справ. - Харків, 2004. - 20 с.

24. Бесчастний В.М. Право європейського союзу: навчальний посібник / [Бесчастний, Філонов В.П., Філонов В.М., Бабін Б.В., Кременовська І.В.]. - К.: "Знання", 2010. - 366 с.

25. Інформатизація, право, управління (організаційно-правові питання): Монографія / Р.А. Калюжний, О.Д. Крупчан, В.Д. Гавловський, М.В. Гуцалюк, М.Я. Швець, B. C. Цимбалюк; За заг. ред. : М.Я. Швеця, О.Д. Крупчана. - К. : НДЦ правової інформатики АПрНУ, 2002. - 191 с.

26. Цимбалюк В.С. Інформаційне право: концептуальні положення до кодифікації інформаційного законодавства: монографія / В.С. Цимбалюк - К. : Освіта України", 2011. - 426 с.

27. Цимбалюк В.С. Цивільно-правові джерела інформаційного права / В.С. Цимбалюк // Правова інформатика. - 2005. - № 3 (7). - С. 36-42.

28. Ліпкан В.А. Адміністративно-правові основи забезпечення національної безпеки України: автореф. дис... д-ра юрид. наук: 12.00.07 / В.А. Ліпкан; Київ. нац. ун-т внутр. справ. - К., 2008. - 34 с.

29. Череповський К.П. Окремі питання інкорпорації міжнародного інформаційного права / К.П. Череповський // Правова інформатика. - 2012. - №1 (33). - С. 68-76.

30. Череповський К.П. Елементи структуризації міжнародного інформаційного права/К.П. Череповський// Матеріали науково-практичної конференції "Правові та політичні проблеми сучасності". - К. : О.С. Ліпкан. - 2012. - С. 40-44.

31. Череповський К.П. Інкорпорація інформаційного законодавства України: дис…на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук за спец. : 12.00.07 / К.П. Череповський. - Запоріжжя: ЗНУ, 2013. - 209 с.

32. Селезньова О.М. До питання системності джерел інформаційного права / О.М. Селезньова // Актуальні проблеми правотворення в сучасній Україні : Всеукраїнська науково-практична конференція, 29 квітня - 1 травня 2010 р. - К., 2010. - С. 137-139.

33. Лащенко Н. Необхідність прийняття Інформаційного кодексу України / Н. Лащенко // Підприємництво, господарство і право. - 2012. - № 6. - С. 43-45.

34. Татарнікова К. Кодифікація законодавства України про інформацію: підходи до формування теорії інформаційного права / К. Татарнікова // Підприємництво, господарство і право. 2012. - № 7. - С. 35-38.

35. Максименко Ю. Є. Теоретико-правові засади забезпечення, інформаційної безпеки України: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01 /Ю. Є. Максименко. - К., 2007. - 188 с.

36. Залізняк В. Систематизація інформаційного законодавства України: стан та перспективи / В. Залізняк // Підприємництво, господарство і право. - 2010. - № 9. - С. 140-143.

37. Дімчогло М. І. Консолідація інформаційного законодавства України: дис…на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук за спец. : 12.00.07 / М.І. Дімчогло. - К. : Національний університет біоресурсів і природокористування, 2012. - 217 с.

38. Грищак С.В. Передумови адаптації законодавства України до законодавства ЄС: історико-правовий аспект / С.В. Грищак // Митна справа. - 2012. - № 6. - Ч. 2. - кн. 2. - С. 34-39.

39. Кобзар Ю.М. Інформаційне законодавство: Європейський вектор розвитку / Ю.М. Кобзар // Віче. - № 2 (131). - 2003. - С. 51-53.

40. Кобзар Ю.М. Основні напрями та проблеми розвитку нормативно-правової бази інформаційної діяльності : результати роботи парламенту третього скликання / Ю.М. Кобзар // Статистика України. - 2002. - № 3.

41. Марценюк О.Г. Заборонена інформація та її місце у системі інформаційних відносин / О.Г. Марценюк // Право України. - 2006. - № 5. - С. 44-48.

42. Коломоєць Т.О. Державний контроль у галузі чорної металургії в Україні: організаційно-правовий аспект: Монографія / Т.О. Коломоєць, П.С. Лютіков. - Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2009.

43. Большой энциклопедический словарь: в 2-х т. / [Под ред. А.М. Прохорова]. - Сов. энциклопедия, 1991.Т. 2. - 1991. - 768 с.

44. Баранчик П.О. Принципи адміністративного права: дис…на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук за спец. 12.00.07 / П.О. Баранчик. - Запоріжжя: Запорізький національний університет. - 248 с.

45. Петров Р.А. Адаптация законодательства Украины к законодательству Европейского Союза в соглашениях об ассоциации. Средиземноморский опыт / Р.А. Петров [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://copy.yandex.net/?text/.

46. Головатий С. "Верховенство права (правовладдя) : як його тлумачить венеційська комісія"/С. Головатий//Право України. -2011. - № 10. - С. 154-167.

47.Гринюк Р.Ф. Ідея правової держави: теоретико-правова модель і практична реалізація / Р.Ф. Гринюк. К. : Концерн "Видавничий дім "Ін Юре", 2004.-211 с.

48. Красноступ Г.М. Проблема визначення об'єкта та предмета інформаційного права / Г.М. Красноступ // Право України. - 2007. - № 5. С.227

49. Германюк М.О. Принципи державної служби: питання адміністративно-правової доктрини та правозастосування: дис….на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук за спец. 12.00.07 / М.О. Германюк. - Запоріжжя: Запорізький національний університет. - 238 с.

50. Великий енциклопедичний юридичний словник / За редакцією акад. НАН України Ю.С. Шемшученка. - К. : ТОВ "Видавництво "Юридична думка", 2007. - 992 с.

51. Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол. : Ю.С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. - К. : "Укр. ецикл.", 1998. -. - Т.2. : Д-Й. - 1999. - 744 с.

52. Словарь иностранных слов. 18-е изд. - М. : Русский язык, 1989. - 624с.

53. Лютіков П.С. Державний контроль у галузі чорної металургії в Україні : організаційно-правовий аспект: дис….на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук за спец. : 12.00.07 / Павло Сергійович Лютіков. - Запоріжжя: Запорізький національний університет, 209. - 212 с.

54. Словник синонімів української мови: в 2-х т. / [А. А.Бурячок, Г.М. Гнатюк, С. І. Головощук та ін.].- К. : Наукова думка, 1999-2000. - 954 с.

55. Європейський Союз в міжнародно-правових відносинах: Навчальний посібник / Під ред. О.Н. Ярмиша / Тамм А.Є., Ріяка В.О., Коломієць Ю.М. - Х. : Штріх, 2003. - 240 с.

56. Європейська комісія "За демократію через право" (Венеційська комісія). Доповідь № 512/2009, схвалена на 86-му пленарному засіданні Венеційської Комісії // Право України. - 2011. - № 10. - С. 168-183.

57. Україна на шляху європейської інтеграції / Наук. ред. : Т. Пахомова, С. Будаговська. - К. : Товариство Карала Дуйсберга, 2000. - 240 с

58. Про науково-технічну інформацію: Закон України від 25 червня 1993 року // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 33. - Ст. 345.

59. Про охорону прав на винаходи і корисні моделі : Закон України від 15 грудня 1993 року // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 7. -Ст. 32

60. Про телебачення і радіомовлення: Закон України від 21 грудня 1993 року // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 10. - Ст. 43.

61. Про авторське право і суміжні права: Закон України від 23 грудня 1993 року // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 13. - Ст. 64.

62. Про державну таємницю: Закон України від 21 січня 1994 року // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 16. - Ст. 93.

63. Про рекламу: Закон України від 03 липня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 39. - Ст. 181.

64. Про внесення змін до Закону України "Про основи державної політики у сфері науки і науково-технічної діяльності" : Закон України від 01 грудня 1998 року // Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 2. - Ст. 20.

65. Про Національну програму інформатизації : Закон України від 04 лютого 1998 року // Відомості Верховної Ради України. - 1998. - № 27. - Ст. 181.

66. Про Концепцію Національної програми інформатизації : Закон України від 04 лютого 1998 року // Відомості Верховної Ради України. - 1998. - №27. - Ст. 182.

67. Про внесення змін до Закону України "Про Національний архівний фонд і архівні установи" : Закон України від 13 грудня 2001 року // Відомості Верховної Ради України. - 2002. - № 11. - Ст. 81.

68. Про телекомунікації : Закон України від 18 листопада 2003 року // Відомості Верховної Ради України. - 2004. - № 12. - Ст. 155.

69. Про внесення змін до Закону України "Про захист інформації в автоматизованих системах" : Закон України від 31 травня 2005 року // Відомості Верховної Ради України. - 2005. - № 26. - Ст. 347.

70. Про доступ до публічної інформації : Закон України від 13 січня 2011 року // Відомості Верховної Ради України. - 2011. - № 32. - Ст. 314.

71. Про засади державної мовної політики: Закон України від 03 липня 2012 року // Офіційний вісник України. - 2012. - № 61. - Ст. 2471.

72. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України "Про невідкладні заходи щодо впорядкування системи здійснення державної інформаційної політики та удосконалення державного регулювання інформаційних відносин" від 17 червня 1997 року" : Указ Президента України від 21 червня 1997 року № 663/97 // Урядовий кур'єр. - 1997.

73. Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні : Указ Президента України від 31 липня 2000 року № 928/2000//Офіційний вісник України. - 2000. - № 31. - Ст. 1300.

74. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України "Про заходи щодо вдосконалення державної інформаційної політики та забезпечення інформаційної політики" від 31 жовтня 2001 року" : Указ Президента України від 06 грудня 2001 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://library.zntu.edu.ua/zakon/01_dip.html

75. Про Міжвідомчу комісію з питань інформаційної політики та інформаційної безпеки при Раді національної безпеки і оборони України: Указ Президента України від 22 січня 2002 року № 63/2002 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.president.gov.ua/documents/9483.html

76. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 21 квітня 2008 року "Про заходи щодо реалізації національної антикорупційної стратегії та інституційного забезпечення цілісної антикорупційної політики" : Указ Президента України від 05 травня 2008 року № 414/2008 // Офіційний вісник Президента України. - 2008. - № 18. - Ст. 598.

77. Питання забезпечення органами виконавчої влади доступу до публічної інформації : Указ Президента від 05 травня 2011 року № 547 // Офіційний вісник Президента України. - 2011. - № 15. - Ст. 708.

78. Про першочергові заходи щодо забезпечення доступу до публічної інформації в допоміжних органах, створених Президентом України: Указ Президента України від 05 травня 2011 року № 548 // Офіційний вісник Президента України. - 2011. - № 15. - Ст. 709.

79. Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року // Офіційний вісник України. - 1998. - № 13. - Ст. 270.

80. Конвенція про захист осіб стосовно автоматизованої обробки даних особистого характеру від 28 січня 1981 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.yurist-online.com/zakoni/010/11/019066.php

81. Європейська конвенція про транскордонне телебачення від 05 травня 1989 року // Офіційний вісник України. - 2008. - № 100. - Ст. 3297.

82. Конвенція про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті від 25 лютого 1991 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_272

83. Угода про співробітництво в галузі інформації від 09 жовтня 1992 року // Офіційний вісник України. - 2004. - № 40. - Ст. 2700.

84. Рекомендації Ради Європи "Про проблеми кримінально-процесуального права, пов'язані з інформаційними технологіями" № R(95)13 від 11 вересня 1995 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://stra.teg.ru/library/national/34/evro/konv_kiber

85. Директива 95/46/ЄС Європейського Парламенту і Ради "Про захист фізичних осіб при обробці персональних даних і про вільне переміщення таких даних" від 24 жовтня 1995 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/994_242

86. Директива 97/66/ЄС Європейського Парламенту і Ради "Стосовно обробки персональних даних і захисту права на невтручання в особисте життя в телекомунікаційному секторі" [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/994_243

87. Окінавська хартія глобального інформаційного суспільства від 22 липня 2000 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/998_163

88. Конвенція про кіберзлочинність від 23 листопада 2001 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://stra.teg.ru/library/national/34/evro/konv_kiber

89. Словарь иностранных слов. - 18-е изд. - М. : Русский язык, 1989. -624 с.

90. Проект "Досвід ЄС щодо підготовки докторів філософів з державного управління"[Електронний.ресурс].Режим.доступу: http://www.academy.gov.ua/doc/mijnar_spivrob/mizhnar_proekt/pdf/pass_TAIEX.

91. Програма "Англійська мова для державних службовців, задіяних в процесі інтеграції в ЄС" / "English Skills for Civil Servants involved in EU Integration" [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.academy.gov.ua/doc/mijnar.spivrob/mizhnar.proekt/pdf/pass.British.

92. Проект "Розвиток інформаційно-комунікаційних технологій для трансформації освіти" [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.academy.gov.ua/doc/mijnar_spivrob/mizhnar_proekt/pdf/pass_Rozv_info -com_tehn.pdf

93. Проект "Підвищення кваліфікації державних службовців у сфері європейської інтеграції та державного управління"Електронний ресурс: http://www.academy.gov.ua/doc/mijnar_spivrob/mizhnar_proekt/pdf/pass_U-E.pdf

94. Проект "Програма сприяння Парламенту ІІ : Програма розвитку законотворчої політики (ПСП ІІ) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.academy.gov.ua/doc/mijnar_spivrob/mizhnar_proekt/pdf/pass_PSP_II.pd

95. Проект "Електронне урядування", донором якого є Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.academy.gov.ua/doc/mijnar_spivrob/mizhnar_proekt/pdf/pass_El_Uryad _OBSE.pdf

Размещено на Allbest.ru