Проблеми кримінально-правової охорони державних фінансів України

Розділ 4 - “Характеристика суб'єктивної сторони злочинів проти державних фінансів” - містить два підрозділи. У підрозділі 4.1. “Характеристика вини у злочинах проти державних фінансів” вина як необхідна ознака суб'єктивної сторони злочинів проти державних фінансів, визначається як психічне ставлення особи до вчинюваного нею посягання на державні фінанси та до його наслідків, виражене лише у формі умислу. Проаналізовано сутність і ступінь вини у злочинах проти державних фінансів, визначено їх кримінально-правове значення.

Підрозділ 4.2. “Мотив і мета злочинів проти державних фінансів. Проблеми кримінальної відповідальності за заподіяння шкоди державним фінансам з необережності” розпочинається із загальної характеристики мотиву й мети злочинів проти державних фінансів, після чого визначається їх кримінально-правове значення.

Розглянуто питання відповідальності службових осіб, які шляхом невиконання або неналежного виконання своїх службових обов'язків заподіяли істотну шкоду державним фінансам. Такі діяння належить кваліфікувати за ст. 367 КК “Службова недбалість”, але, на думку автора, ця стаття не повинна застосовуватися до діянь, умисне вчинення яких не тягне за собою кримінальної відповідальності. Обгрунтовано висновок, що за службову недбалість не може бути призначено покарання більш суворе, ніж передбачено за таке ж діяння, вчинене умисно. Внесено пропозицій щодо вдосконалення ст. 367 КК.

Розділ 5 - “Суб'єкт злочинів проти державних фінансів” - складається з трьох підрозділів. Підрозділ 5.1. “Загальна характеристика суб'єктів злочинів проти державних фінансів” містить обгрунтування висновку, що визначення у КК суб'єкта злочинів проти державних фінансів детерміновано механізмом злочинного впливу на об'єкт, а також характером і способом вчинення суспільно небезпечного діяння. При вчиненні посягання на державні фінанси “ззовні” шляхом обману суб'єкт злочину передбачено як загальний (статті 199, 201, 202, 204, 214, 216, 233 КК). Вчинення ж посягання “зсередини” може бути здійснено лише учасником цих суспільних відносин, що й обумовлює визначення у КК суб'єкта інших злочинів (статті 207, 208, 210, 211, 212, 218, 221, 222 КК) як спеціального. Далі послідовно проаналізовано загальні ознаки суб'єкта злочинів проти державних фінансів.

У підрозділі 5.2. “Характеристика окремих видів спеціальних суб'єктів” аналізуються такі групи спеціальних суб'єктів злочинів проти державних фінансів, як: а) службові особи; б) громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності; в) громадяни - засновники або власники суб'єкта господарської діяльності; г) інші особи - учасники фінансово-правових відносин. Звернено увагу на те, що опис у КК спеціальних суб'єктів злочинів проти державних фінансів характеризується невиправданою різноманітністю, тобто здійснено з порушенням правил законодавчої техніки, а також суперечить позитивному законодавству, на підставі чого обґрунтовано і внесено пропозиції щодо вдосконалення законодавства.

У підрозділі 5.3. “Проблеми співучасті і посередньої винності у злочинах проти державних фінансів” автор зазначає, що злочини проти державних фінансів як із загальним, так і зі спеціальним суб'єктом можуть бути вчинені у співучасті. Умисна спільна участь у вчиненні таких злочинів осіб, яким не притаманні ознаки спеціальних суб'єктів, має кваліфікуватися як співучасть у вигляді організації, підбурювання або пособництва. На підставі докладного аналізу дисертант робить висновок про необгрунтованість теоретичних положень щодо відмови від притягнення до кримінальної відповідальності за співучасть у злочинах зі спеціальним суб'єктом осіб, які не мають ознак спеціального суб'єкта, оскільки вона суперечить як теорії кримінального права, так і правозастосовчій практиці. Використання для вчинення злочинів проти державних фінансів особи, яка діє невинно або з необережності, пропонується розглядати як посередню винність. При цьому кримінальна відповідальність за правилами посередньої винності, на думку автора, повинна наставати при вчиненні цих злочинів як із загальним, так і зі спеціальним суб'єктом.

Розділ 6 - “Кваліфікуючі ознаки злочинів проти державних фінансів” - розпочинається із загальної характеристики кваліфікуючих ознак злочинів проти державних фінансів, їх класифікації і з'ясування їх кримінально-правового значення як засобу диференціації кримінальної відповідальності. Послідовно розглядаються загальні і спеціальні кваліфікуючі ознаки злочинів проти державних фінансів.

До загальних кваліфікуючих ознак злочинів проти державних фінансів віднесено ознаки, характерні й для багатьох інших злочинів, які визначаються: а) формою співучасті; б) видом множинності; в) суспільно небезпечними наслідками; г) розміром (сумою) предмета злочину. На підставі їх аналізу запропоновано: розширити використання кваліфікуючих ознак, залежних від форм співучасті, шляхом доповнення ч. 2 ст. 222 КК кваліфікуючої ознакою “вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб”, а ч. 3 ст. 212 КК - кваліфікуючою ознакою “вчинення організованою групою”. У злочинах проти державних фінансів, які на підставі кримінально-правового і кримінологічного аналізу слід вважати однорідними, кваліфікуючу ознаку - повторність, а також рецидив тотожних злочинів слід замінити на повторність чи рецидив однорідних злочинів.

Розгляд спеціальних кваліфікуючих ознак злочинів проти державних фінансів дав підстави для висновків про необхідність: а) з метою вдосконалення законодавчої техніки, уникнення зайвих повторів із назви ст. 202 КК виключити вказівку на порушення порядку зайняття банківською діяльністю, виклавши її в такій редакції: “Порушення порядку зайняття господарською діяльністю”; б) враховуючи значну поширеність і підвищену суспільну небезпеку вчинення певних злочинів проти державних фінансів шляхом використання фіктивного підприємства, організації чи особи, передбачити цю ознаку у кваліфікованих складах ухилення від повернення виручки в іноземній валюті (ч.2 ст. 207 КК), незаконного відкриття або використання за межами України валютних рахунків (ч.2 ст. 208 КК), ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів (ч.3 ст. 212 КК), ухилення від сплати митних платежів, незаконного виготовлення, підроблення, використання або збуту незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених марок акцизного збору чи контрольних марок (ч.3 ст. 216) та шахрайства з фінансовими ресурсами - у запропонованій дисертантом редакції - незаконного одержання, використання або злісного ухилення від повернення державних фінансових ресурсів (ч.3 ст. 222 КК).

Розділ 7 - “Проблеми пеналізації і депеналізації злочинів проти державних фінансів” - містить два підрозділи. Підрозділ 7.1. “Проблеми пеналізації злочинів проти державних фінансів” розпочинається з визначення цілей покарання за злочини проти державних фінансів. Обгрунтовується, що при здійсненні пеналізації злочинів проти державних фінансів необхідно виходити із необхідності досягнення таких цілей покарання, як спеціальне попередження, до складу якого входять виправлення засуджених і запобігання вчиненню ними нових злочинів, та загальне попередження. При цьому в сучасних умовах соціально-економічного розвитку України мета спеціального попередження повинна визнаватися першочерговою стосовно мети загального попередження.

Здійснено аналіз окремих видів покарання з точки зору досягнення ними цілей покарання за злочини проти державних фінансів. Доводиться, що юридичне виправлення осіб, які вчинили названі злочини, як правило, не потребує тривалого впливу на їх особистість.

Обгрунтовується, що загальна конфіскація майна є покаранням, яке несумісне з існуванням демократичної, ринково-орієнтованої держави. На підставі цього запропоновано у КК відмовитися від загальної конфіскації майна, замінивши її на конфіскацію предметів, які використовувалися як засоби чи знаряддя вчинення злочину, предметів злочину або предметів, здобутих злочинних шляхом, а також внесено відповідні пропозиції щодо змін у законодавстві.

Аргументується необхідність відмови від необгрунтовано суворих видів покарань за ці злочини, зокрема безальтернативного позбавлення волі на тривалий строк. З урахуванням особистісних особливостей осіб, що вчинили злочини проти державних фінансів, обгрунтовується недоцільність широкого застосування покарання у вигляді обмеження волі, на підставі чого внесено пропозиції про скорочення його використання у санкціях розглядуваних статей КК.

При аналізі загальної превенції як мети покарання за вчинення злочинів проти державних фінансів автор виходить із того, що умовами її досягнення є: а) невідворотність застосування покарання за вчинення злочину; б) достатня міра суворості, репресивності покарання. Зазначається, що на сьогоднішній день в Україні покарання за злочини проти державних фінансів не може бути визнано таким, що застосовується з достатньої мірою невідворотності. Із цього випливає, що ефективність кримінального покарання за ці злочини з точки зору досягнення ним мети загальної превенції є досить низькою. Але при цьому наголошується, що вона не може бути підвищена лише за рахунок посилення репресивності покарання. Такий підхід є неприпустимим, оскільки його практичне втілення може призвести до вкрай негативних наслідків як для суспільства в цілому, так і для окремих його громадян.

Внесено низку пропозицій щодо вдосконалення системи санкцій за злочини проти державних фінансів, усунення суперечливостей і недоліків, пов'язаних із недостатнім урахуванням ефективності окремих видів покарань за розглядувані злочини, а також недодержанням законодавцем у цій частині вже вироблених теорією кримінального права правил побудови санкцій.

У підрозділі 7.2. - “Проблеми депеналізації злочинів проти державних фінансів” проаналізовано проблеми звільнення осіб, які вчинили злочини проти державних фінансів, від кримінальної відповідальності та покарання. Обґрунтовано доцільність кримінально-правового компромісу при вчиненні окремих злочинів проти державних фінансів, зокрема ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів (ст. 212 КК) та ухилення від повернення виручки в іноземній валюті (ст. 207 КК). Дається аналіз умов звільнення осіб, які вчинили названі злочини, від кримінальної відповідальності. Внесено пропозиції щодо вдосконалення ч.4 ст. 212 КК (в частині уточнення моменту, до якого особа повинна відшкодувати завдану державі шкоду) та щодо доповнення ст. 207 частиною 4, яка передбачає звільнення за певних умов від кримінальної відповідальності за ухилення від повернення виручки в іноземній валюті.

У Висновках відзначається, що проведене дослідження дозволило створити концепцію кримінально правової охорони державних фінансів України, яка відповідає сучасним умовам економічного й соціального розвитку України, грунтується на здобутках вітчизняної науки фінансового права і гармонічно вписується в механізм правового регулювання цих суспільних відносин. Зроблено висновок про необхідність, доцільність і можливість виділення на основі єдності родового об'єкта в Особливій частині КК самостійного інституту “Злочини проти державних фінансів”, до складу якого виходитимуть норми, об'єднані в окремому розділі КК, що передбачають відповідальність за посягання на такі видові (групові) об'єкти злочинів: а) відносини щодо мобілізації грошових коштів до державних централізованих і децентралізованих фондів фінансових ресурсів; б) відносини у сфері розподілу, перерозподілу й використання державних централізованих і децентралізованих фондів фінансових ресурсів; в) відносини щодо регулювання грошового обігу, валютного регулювання та валютного контролю. Розроблено модель цього розділу. Метою запропонованих змін до кримінального законодавства є побудова чіткої й несуперечливої системи норм, яка дозволить забезпечити належну кримінально-правову охорону державних фінансів від суспільно небезпечних посягань. У подальшому доцільним, як вбачається, було б створення в межах МВС України або на базі Управління податкової міліції Державної податкової адміністрації України спеціального підрозділу по виявленню, викриттю й попередженню злочинів проти державних фінансів, а також спеціалізованих фінансових судів, до компетенції яких входив би й розгляд кримінальних справ про злочини проти державних фінансів.

У процесі дослідження виявлено недоліки й суперечливості в окремих статтях Загальної та Особливої частин кримінального законодавства, з метою усунення яких запропоновано низку змін до КК.

Крім того, проведений аналіз показав шляхи й методи, якими результати дисертаційного дослідження повинні впроваджуватися у правозастосовчу практику, а також використовуватися в ході підготовки спеціалістів у галузі правозастосування та підвищення фахового рівня практичних працівників.

Отже, з метою поліпшення кримінально-правової охорони державних фінансів України пропонуються наступні зміни і доповнення до кримінального законодавства:

1. Включити до Кримінального кодексу України розділ такого змісту:

“РОЗДІЛ … ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ДЕРЖАВНИХ ФІНАНСІВ

Стаття… Порушення порядку зайняття господарською діяльністю

1. Здійснення без державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності, яка містить ознаки підприємницької і підлягає ліцензуванню, або здійснення без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до законодавства, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, якщо це було пов'язано з отриманням доходу у великих розмірах, -

карається штрафом від ста до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців.

2. Здійснення банківської діяльності або банківських операцій, а також професійної діяльності на ринку цінних паперів, операцій небанківських фінансових установ без державної реєстрації або без спеціального дозволу (ліцензії), одержання якого передбачено законодавством, або з порушенням умов ліцензування, якщо це було пов'язано з отриманням доходу у великих розмірах, -

карається штрафом від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.

Примітки: 1. Під доходом у цій статті слід розуміти всю суму надходжень, одержаних у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах без урахування витрат, пов'язаних зі здійсненням господарської чи банківської діяльності.

2. Отримання доходу у великому розмірі має місце, коли його сума в тисячу й більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Стаття… Незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів

1. Незаконне придбання з метою збуту або зберігання з цією метою, а також збут чи транспортування з метою збуту незаконно виготовлених алкогольних напоїв, тютюнових виробів або інших підакцизних товарів, -

карається штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання для її виготовлення.

2. Незаконне виготовлення алкогольних напоїв, тютюнових виробів або інших підакцизних товарів шляхом відкриття підпільних цехів або з використанням обладнання, що забезпечує масове виробництво таких товарів, або вчинене особою, яка раніше була засуджена за цією статтею, -

карається штрафом від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання для їх виготовлення.

3. Незаконне виготовлення товарів, указаних у частині першій або другій цієї статті, з недоброякісної сировини (матеріалів), що становлять загрозу для життя і здоров'я людей, а так само незаконний збут таких товарів, що призвело до отруєння людей чи інших тяжких наслідків, -

карається позбавленням волі від п'яти до десяти років з вилученням і знищенням вироблених товарів та з конфіскацією обладнання для їх виготовлення.

Стаття… Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів

1. Умисне ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, що входять у систему оподаткування і введені у встановленому законом порядку, а також протиправне відшкодування з бюджетів раніше внесених сум авансових податкових платежів, вчинене засновником (власником) суб'єкта господарської діяльності, службовою особою або громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів або повернення з бюджетів коштів у значних розмірах, -

карається штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2. Ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів або повернення з бюджетів коштів у великих розмірах, -

караються штрафом від п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою або особою, раніше судимою за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів або повернення з бюджетів коштів в особливо великих розмірах, або вчинені з використанням фіктивного підприємства, організації або особи -

караються позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

4. Особа, яка вперше вчинила діяння, передбачені частиною першою або другою цієї статті, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до моменту пред'явлення їй обвинувачення у вчиненні цього злочину сплатила податки, збори (обов'язкові платежі), а також відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою або протиправним поверненням (фінансові санкції, пеня).

Примітка: Під значним розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів та інших обов'язкових платежів, які в тисячу і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, але становлять не менше 10% належних до сплати внесків; під великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів та інших обов'язкових платежів, які в три тисячі й більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, але становлять не менше 15% належних до сплати внесків; під особливо великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів, інших обов'язкових платежів, які в п'ять тисяч і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, але становлять не менше 20% належних до сплати внесків.

Стаття… Ухилення від сплати митних платежів

1. Ухилення від сплати платежів, передбачених при переміщенні товарів через митний кордон України, поєднане з переміщенням товарів через митний кордон України, поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, якщо це призвело до ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах, -караються виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до трьох місяців, зі штрафом від п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та конфіскацією предметів, незаконно переміщених через митний кордон України.

2. Ті ж діяння, вчинені повторно, за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у великих розмірах, -караються арештом на строк до від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк від двох до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років зі штрафом від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та конфіскацією предметів, незаконно переміщених через митний кордон України.

3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені з використанням фіктивного підприємства, організації або особи, чи організованою групою, - караються позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років зі штрафом від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та конфіскацією предметів, незаконно переміщених через митний кордон України

Примітка: Під значним розміром коштів розуміти суми митних платежів, які в п'ятсот і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян; під великим розміром - суми митних платежів, які в три тисячі й більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Стаття... Незаконне виготовлення, підроблення, використання або збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених марок акцизного збору

Виготовлення, підроблення, використання або збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених марок акцизного збору -караються штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до трьох місяців.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо це призвело до ненадходження до бюджетів коштів у вигляді акцизного збору у значних розмірах, -караються арештом на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років зі штрафом від трьохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також із конфіскацією товарів промаркованих підробленими марками.

3. Діяння, передбачені частинам першою або другою цієї статті, якщо вони призвели до ненадходження до бюджетів коштів у вигляді акцизного збору у великих розмірах або вчинені із використанням фіктивного підприємства, організації чи особи, або організованою групою, -караються позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років зі штрафом від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з конфіскацією товарів, промаркованих підробленими марками.

Примітка: Під значним розміром коштів слід розуміти суми акцизного збору, які в тисячу й більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян; під великим розміром коштів - суми акцизного збору, які в три тисячі й більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Стаття ... Незаконна приватизація державного, комунального майна

1. Приватизація державного, комунального майна шляхом заниження його вартості через визначення її у спосіб, не передбачений законом, або використання підроблених приватизаційних документів, -караються арештом на строк до трьох місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років зі штрафом від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, якщо воно призвело до ненадходження коштів від приватизації державного, комунального майна у великих розмірах або вчинено групою осіб за попередньою змовою, -карається позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років зі штрафом від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Примітка: Великим розміром, передбаченим у цій статті, є сума коштів, яка не надійшла від приватизації державного, комунального майна, яка в тисячу й більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Стаття … Порушення законодавства про бюджетну систему України, а також щодо розподілу й використання коштів державних або місцевих позабюджетних фондів

1. Використання службовою особою бюджетних коштів або коштів державних чи місцевих позабюджетних фондів усупереч їх цільовому призначенню або в обсягах, що перевищують затверджені межі видатків, а так само недотримання вимог щодо пропорційного скорочення видатків бюджету чи пропорційного фінансування видатків бюджетів усіх рівнів, як це встановлено чинним бюджетним законодавством, якщо предметом цих діянь були бюджетні кошти або коштів державних чи місцевих позабюджетних фондів у великих розмірах, -караються штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до трьох місяців, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на той самий строк або без такого.

2. Ті самі діяння, предметом яких були бюджетні кошти або кошти державних чи місцевих позабюджетних фондів в особливо великих розмірах або вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, -караються арештом на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років з років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян .

Примітки: 1. До бюджетних коштів і коштів державних чи місцевих позабюджетних фондів належать кошти, що включаються у бюджети всіх рівнів незалежно від джерела їх формування, а також кошти державних чи місцевих позабюджетних фондів цільового призначення, що формуються відповідно до чинного законодавства.

2. Великим розміром бюджетних коштів або коштів державних чи місцевих позабюджетних фондів відповідно до статей … цього Кодексу вважається сума, що в тисячу й більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

3. Особливо великим розміром бюджетних коштів або коштів державних чи місцевих позабюджетних фондів відповідно до статей … цього Кодексу вважається сума, що в три тисячі й більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Стаття… Видання нормативно-правових або розпорядчих актів, які змінюють доходи і видатки бюджету чи державних або місцевих позабюджетних фондів усупереч встановленому законом порядку

1. Видання службовою особою нормативно-правових або розпорядчих актів, які змінюють доходи й видатки бюджету чи державних або місцевих позабюджетних фондів усупереч встановленому законом порядку, якщо предметом таких дій були бюджетні кошти або кошти державних чи місцевих позабюджетних фондів у великих розмірах, -карається штрафом від ста до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, предметом яких були бюджетні кошти або кошти державних чи місцевих позабюджетних фондів в особливо великих розмірах або які вчинені повторно, -караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років і штрафом у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття ... Незаконне одержання, використання або злісне ухилення від повернення державних фінансових ресурсів

1. Надання неправдивої інформації органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим чи органам місцевого самоврядування або Національному банку України з метою отримання державних фінансових ресурсів, які надаються на умовах повернення, а також субсидій, субвенцій або дотацій, у разі відсутності ознак злочину проти власності, - карається штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, за попередньою змовою групою осіб або у великому розмірі, чи використання не за призначенням державних фінансових ресурсів або злісне ухилення від повернення тих із них, які надані на умовах повернення, або вчинені з використанням фіктивного підприємства, організації або особи, - караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на строк до трьох років із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Примітка: Великим розміром вважається сума, яка в п'ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Стаття... Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї

1. Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту, а також збут підробленої національної валюти України у вигляді банкнот чи металевої монети, іноземної валюти, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї -караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб чи у великому розмірі, - караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою чи в особливо великому розмірі, -караються позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років.

Примітка. Дії, передбачені цією статтею, вважаються вчиненими у великому розмірі, якщо сума підробки у двісті й більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян; в особливо великому розмірі - якщо сума підробки у чотириста й більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Стаття … Ухилення від повернення виручки в іноземній валюті

1. Умисне ухилення засновника (власника) суб'єкта господарської діяльності, службової особи або громадянина - суб'єкта підприємницької діяльності від повернення в Україну в передбачені законом строки виручки в іноземній валюті від реалізації на експорт товарів (робіт, послуг) або інших матеріальних цінностей, отриманих від цієї виручки, а також умисне приховування будь-яким способом такої виручки, товарів або інших матеріальних цінностей, -караються штрафом у розмірі від шестисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до трьох місяців.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, а також умисне ухилення від повернення виручки в іноземній валюті, товарів або інших матеріальних цінностей, отриманих від цієї виручки, або умисне приховування будь-яким способом такої виручки, товарів або інших матеріальних цінностей у великих розмірах, -караються арештом на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років зі штрафом від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони вчинені в особливо великих розмірах або з використанням фіктивного підприємства, організації або особи, -караються позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років зі штрафом у розмірі від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

4. Особа, яка вперше вчинила діяння, передбачені частиною першою або другою цієї статті, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до моменту пред'явлення їй обвинувачення у вчиненні цього злочину повернула в Україну валютну виручку, товари або інші матеріальні цінності чи грошову суму у розмірі вартості цих предметів, а також відшкодувала шкоду, завдану державі несвоєчасним їх поверненням (фінансові санкції, пеня).

Примітки: 1. Ухилення від повернення виручки в іноземній валюті, товарів або інших матеріальних цінностей, отриманих від цієї виручки, чи приховування будь-яким способом такої виручки, товарів або інших матеріальних цінностей визнаються вчиненими у великому розмірі, якщо ця виручка, товари або інші матеріальні цінності в тисячу й більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян (у перерахунку у валюту України за офіційним курсом національної валюти, визначеним Національним банком України на останній день строку, передбаченого законодавством для перерахування виручки в іноземній валюті з-за кордону).

2. Ухилення від повернення виручки в іноземній валюті, товарів або інших матеріальних цінностей, отриманих від цієї виручки, чи приховування будь-яким способом такої виручки, товарів або інших матеріальних цінностей визнаються вчиненими в особливо великому розмірі, якщо ця виручка, товари або інші матеріальні цінності у три тисячі й більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян (у перерахунку у валюту України за офіційним курсом національної валюти, визначеним Національним банком України на останній день строку, передбаченого законодавством для перерахування виручки в іноземній валюті з-за кордону).

Стаття ... Незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків

1. Незаконне, з порушенням встановленого законом порядку відкриття або використання за межами України валютних рахунків фізичних осіб, вчинене громадянином України, який постійно проживає на її території, а так само валютних рахунків юридичних осіб, які діють на території України, вчинене службовою особою або за її дорученням іншою особою, -караються штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до трьох місяців із конфіскацією валютних цінностей, що знаходяться на зазначених вище рахунках.

2. Ті самі дії, вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або з використанням фіктивного підприємства, організації або особи, -караються арештом на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією валютних цінностей, що знаходяться на зазначених вище рахунках і штрафом у розмірі від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття ... Порушення правил здачі дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння

Ухилення від передбачених законом обов'язкової здачі на афінаж або обов'язкового продажу видобутих із надр, отриманих із вторинної сировини, піднятих чи знайдених дорогоцінних металів чи дорогоцінного каміння, якщо це діяння вчинено у великому розмірі, а також ухилення від обов'язкової здачі на афінаж або для обов'язкового продажу скуплених дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, ювелірних чи побутових виробів із них або лому таких виробів, -караються штрафом від трьохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.

Примітка: Порушення правил здачі дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння визнається здійсненим у великому розмірі, якщо вартість указаних у цій статті предметів, не зданих або не проданих, перевищує п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян”.

2. У статті 18 КК “Суб'єкт злочину” частину 2 викласти у такій редакції: “Спеціальним суб'єктом злочину є суб'єкт, який має додаткові ознаки, передбачені в Особливій частині цього Кодексу”.

3. Статтю 59 КК “Конфіскація майна” викласти у такій редакції:

“Стаття 59. Конфіскація майна

1. Покарання у вигляді конфіскації майна полягає у примусовому безоплатному вилученні у власність держави предметів, які використовувалися як засоби чи знаряддя вчинення злочину, предметів злочину або предметів, здобутих злочинних шляхом.

2. Конфіскація майна встановлюється лише за умисні злочини і може бути призначена як додаткове покарання й у випадках, коли вона не передбачена в санкції статті Особливої частини цього кодексу за умови наявності предметів, зазначених у частині першій цієї статті.

3. У разі відсутності в особи предметів, зазначених у частині першій цієї статті, стягненню на користь держави підлягає грошова сума в розмірі вартості цих предметів.”

4. Доповнити ст. 367 КК “Службова недбалість” частиною 3 такого змісту: “Ця стаття не застосовується до діянь, умисне вчинення яких не тягне за собою кримінальної відповідальності за цим Кодексом. Покарання за службову недбалість не може бути призначено більш суворе, ніж передбачено за таке ж діяння, вчинене умисно”.

Основні положення дисертацій відображені в таких опублікованих працях автора:

Монографії та навчальні посібники

фінанси державний охорона україна

1. Гуторова Н.О. Кримінально-правова охорона державних фінансів України. - Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2001. - 384 с.

2. Гуторова Н.О. Соучастие в преступлении по уголовному праву Украины / Учеб. пособие. - Харьков: Рубикон, 1997. - 102 с.

3. Уголовное право Украины. Особенная часть: Конспект лекций. - Харьков, 1999. - 208 с.

Статті в наукових фахових виданнях

Гуторова Н.О. Фінансові злочини: необхідність виокремлення і систематизації // Вісн. Ун-ту внутр. справ. - 1999. - № 9. - С. 114-118.

Гуторова Н.О. Кримінальна відповідальність за ухилення від сплати митних платежів: сучасний стан законодавства та перспективи розвитку. // Вісн. Ун-ту внутр. справ. - 1999. - № 10. - С. 183-186.

Гуторова Н.О. Проблеми кримінальної відповідальності за торгівлю жінками, вчинену організованими групами.// Віс. Ун-ту внутр. справ. Спец. випуск. - 1999. - С. 26-28.

Гуторова Н.О. Санкції за скоєння фінансових злочинів потребують удосконалення // Актуал. Пробл. юрид. наук у дослідженнях учених: Додаток до журналу “Міліція України”. - 2000. - № 2. - С. 21-27.

Гуторова Н.О. Організована злочинність і тіньова економіка - чи існують вони окремо? // Вісн. Ун-ту внутр. справ. Спецвипуск. - 2000. - С. 9-11.

Гуторова Н.О. Відносини в сфері використання державних фінансів як об'єкт кримінально-правової охорони // Вісн. Ун-ту внутр. справ. - 2000. - № 11. - С.83-86.

Гуторова Н.О. Проблеми відповідальності за фінансові злочини, вчинені організованими групами // Вісн. Ун-ту внутр. справ. - 2000. - № 12 (ч.1). - С. 3-6.

Панов М.І., Гуторова Н.О., Проблеми оптимізації санкцій за фінансові злочини // Право України. - 2000. - № 9. - С. 56-58.

Гуторова Н.О., Романов С.Ю. Проблеми систематизації злочинів в сфері економіки // Вісн. Ун-ту внутр. справ. - 2001. - № 14. - С. 3-8

Гуторова Н.О. Кримінальна відповідальність посадових осіб територіальних органів влади за порушення порядку використання бюджетних коштів // Зб. наук. праць Акад. держ. управління при Президентові України / Державне управління та місцеве самоврядування: В 6-ти ч. Ч.2. За заг. ред. Г.І.Мостового. - Харків: УАДУ-ХФ, 2001. - С.18-19.

Гуторова Н.О. Предмет приховування валютної виручки: питання удосконалення кримінального законодавства // Вісн. Ун-ту внутр. справ: Спецвипуск. - 2001. - С. 179-182.

Гуторова Н.О. Кримінально-правова охорона податкових відносин: напрямки удосконалення законодавства // Держава і право. - 2001. - № 9. -С. 392-399.

Гуторова Н.О. Державні фінанси України - самостійний об'єкт кримінально-правової охорони // Актуал. пробл. держ. управління. - 2001. - № 2. - С. 214-220.

Гуторова Н.О. Адміністративна преюдиція як умова притягнення до кримінальної відповідальності за незаконну торговельну діяльність та порушення порядку зайняття підприємницькою діяльністю // Держава і право. - 2001. - № 11. - С. 432-435.

Гуторова Н.О. Проблеми кримінальної відповідальності за посередню винність при вчиненні злочинів проти державних фінансів // Право України. - 2001. - № 12. - С. 120-124.

Гуторова Н.О. Осудність як ознака суб'єктів злочинів проти державних фінансів // Пробл. законності: Респ. міжвідом. наук. зб. - Харків: Нац. юрид. акад. України, 2001. - Вип. 50. - С. 125-129.

Гуторова Н.О. Суспільно небезпечні наслідки як ознака об'єктивної сторони ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів // Вісн. Нац. ун-ту внутр. справ. - 2001. - № 15. - С. 17-22.

Гуторова Н.О. Службова особа як суб'єкт злочинів проти державних фінансів // Підприємництво, господарство, право. - 2001. - № 12. - С. 72-74.

Гуторова Н.О. Кримінально правова охорона як складова частина механізму правового регулювання державних фінансів України // Пробл. законності: Респ. міжвідом. наук. зб. - Харків: Нац. юрид. акад. України, 2001. - Вип. 52. - С. 112-117.

Гуторова Н.О. Усвідомлення протиправності і його значення для кримінальної відповідальності за злочини проти державних фінансів // Вісн. Нац. ун-ту внутр. справ. - 2001. - № 16. - С. 3-7.

Гуторова Н.О. Про деякі теоретичні проблеми способу вчинення злочинів проти державних фінансів // Актуал. пробл. держ. управління. - 2001. - № 3. - С. 164-169.

Гуторова Н.О. Відповідальність за порушення порядку зайняття господарською та банківською діяльністю: історія розвитку і проблеми застосування кримінального законодавства // Підприємництво, господарство, право. - 2002. - № 1. - С. 81-84.

Гуторова Н.О. Проблеми відповідальності юридичних осіб у кримінальному судочинстві за ухилення від оподаткування. - Вісн. Нац. ун-ту внутр.справ: Спецвипуск. - 2002. -- С. 157-162.

Статті, виступи, тези доповідей, які додатково висвітлюють основний зміст дисертації

Гуторова Н.О. Вдосконалення системи кримінально-правових норм, що передбачають відповідальність за злочини проти фінансових інтересів держави, як захід протидії економічній організованій злочинності // Систематизація законодавства в Україні: проблеми теорії і практики: Матер. міжнар. наук.-практ. конф. - К., Ін-т законодавства Верхов. Ради України, 1999. - С. 296-299.

Гуторова Н.О. Проблеми звільнення від кримінальної відповідальності або пом'якшення покарання учаснику злочинної організації, який активно сприяв її викриттю// Суд в Україні: боротьба за корупцією і захист прав людини. Президенту, Уряду України., законодавчій, виконавчій владі: Аналітичні розробки, пропозиції наукових і практичних працівників / Кер. авт. кол. А.І.Комарова, В.В.Медведчук, В.О.Євдокимов, В.Ф.Бойко, О.О.Крикун. Том 14. - К.: Ін-т прав людини, 1999. - С. 594-595.

Гуторова Н.О. Організована злочинність в системі норм та інститутів кримінального права України // Пробл. боротьби з корупцією, організованою злочинністю, контрабандою. Президенту України, Верховній Раді України, Уряду України, органам центральної і місцевої виконавчої влади: Аналітичні розробки, пропозиції наукових і практичних працівників / Кер. авт. кол. А.І.Комарова, В.В.Медведчук, В.О.Євдокимов, В.Ф.Бойко, О.О.Крикун. Том 18. - К.: Ін-т прав людини, 1998. - С. 141-146.

Гуторова Н.О. Про деякі проблеми системного підходу як напрямку методології кримінального права // Проблеми методології сучасного правознавства: Матер. міжнар. наук.-теор. конф. - К., 1996. - с. 139-140

Панов М.І., Гуторова Н.О. Проблеми оптимізації санкцій за фінансові злочини // Злочини у сфері кредитно-фінансової та банківської діяльності: Матер. міжнар. наук.-практ. конф. - Київ - Харків. - 2000. - С. 72-73.

Конституційні засади кримінально-правової охорони державних фінансів України // Конституція України - основа модернізації держави та суспільства: Матер. наук. конф. 21-22 червня 2001 р. Упорядн. Ю.М.Грошевий, М.І.Панов. - Харків: Право, 2001. - С. 349-351.

Протиправне перенесення юридичних обов'язків на іншу особу як спосіб вчинення злочинів проти державних фінансів // Вісн. Запорізького держ. ун-ту (юридичні науки): Зб. наук. праць. - Запоріжжя, ЗДУ. - 2001. - С. 281-286

Совершение преступления организованной группой лиц как форма соучастия по уголовному праву Украины // Зб. наук. праць Харків. Центру по вивченню організованої злочинності спільно з Американським Ун-том у Вашингтоні. - Вип. 2. - Харків: - Харк. центр по вивч. орг. злочинності спільно з Американським Ун-том у Вашингтоні, 2001. - С. 31-48.

Анотація

Гуторова Н.О. Проблеми кримінально-правової охорони державних фінансів України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.08 - кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. - Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. - Харків. 2002.

У дисертації проведено комплексне наукове дослідження проблем кримінально-правової охорони державних фінансів України. З'ясовано сутність та виявлено характерні особливості державних фінансів як родового об'єкта злочинів, особливості механізму заподіяння йому шкоди. Звернуто увагу на те, що цей родовий об'єкт злочинів співпадає з предметом правового регулювання самостійної галузі права - фінансового права. Здійснено типологізацію злочинів проти державних фінансів на основі видового (групового) об'єкта. З урахуванням історичного розвитку кримінального законодавства та практики його застосування проведено системний аналіз складів цих злочинів, виявлено недоліки кримінально-правової охорони державних фінансів. Обгрунтовано необхідність, можливість і доцільність створення самостійного інституту Особливої частини кримінального права “Злочини проти державних фінансів”, сформульовано й обґрунтовано пропозиції щодо вдосконалення чинного кримінального законодавства.

Ключові слова: правове регулювання, кримінально-правова охорона, кримінальна відповідальність, злочини проти державних фінансів.

Аннотация

Гуторова Н.А. Проблемы уголовно-правовой охраны государственных финансов Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора юридических наук по специальности 12.00.08 - уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право. - Национальная юридическая академия Украины имени Ярослава Мудрого. - Харьков, 2002.

В диссертации проведено комплексное научное исследования проблем уголовно-правовой охраны государственных финансов Украины. Государственные финансы как объект уголовно-правовой охраны и родовой объект группы преступлений, определены как совокупность общественных отношений, складывающихся в процессе финансовой деятельности государства по мобилизации, распределению, перераспределению и использованию централизованных и децентрализованных фондов денежных средств общественного назначения, которые обеспечивают исполнение функций государства. Выявлена сущность и определены характерные особенности государственных финансов как родового объекта преступлений, а также особенности механизма причинения им вреда. Обращено внимание на то обстоятельства, что указанный объект уголовно-правовой охраны совпадает с предметом правового регулирования самостоятельной отрасли права - финансового права. На основании этого предложено выделить уголовно-правовые нормы, предусматривающие ответственность за преступления против государственных финансов, из раздела “Преступления в сфере хозяйственной деятельности” в самостоятельный раздел Особенной части УК “Преступления против государственных финансов”, который разместить в УК за разделом ХУ “Преступления против авторитета органов государственной власти, органов местного самоуправления и объединений граждан”.

Уголовно-правовая охрана государственных финансов проанализирована как составная часть механизма правового регулирования этих общественных отношений. Выявлены недостатки, которые возникают вследствие несоблюдения в законотворческой деятельности принципов системного подхода, предложены пути их устранения.

На основании видового (группового) объекта осуществлена типологизация преступлений против государственных финансов. По этому критерию выделено три группы преступлений: 1) посягательства на отношения по мобилизации денежных средств в государственные централизованные и децентрализованные фонды финансовых ресурсов; 2) посягательства на отношения в сфере распределения, перераспределения и использования государственных централизованных и децентрализованных фондов финансовых ресурсов; 3) посягательства на отношения по регулированию денежного оборота, валютному регулированию и валютному контролю.

С учетом исторического развития уголовного законодательства и практики его применения произведен системный анализ составов этих преступления. Подробно рассмотрены объект, объективная сторона, субъективная сторона, субъект и квалифицирующие признаки составов преступлений против государственных финансов, обращено внимание на проблемы соучастия и посредственного виновнчества в их совершении. На основании этого выявлены недостатки уголовно-правовой охраны государственных финансов. Так, в ходе исследования установлена неравномерность уголовно-правовой охраны отдельных видов общественных отношений, которые входят в состав государственных финансов. Основное внимание в нормах действующего законодательства уделено охране отношений по мобилизации средств в бюджеты и государственные целевые фонды, тогда как отношения в сфере распределения, перераспределения и использования государственных централизованных и децентрализованных фондов финансовых ресурсов охраняются недостаточно. С целью устранения указанных недостатков обосновано внесение соответствующих изменений в действующее уголовное законодательство.

Произведен комплексный анализ проблем пенализации и депенализации преступлений против государственных финансов. С учетом особенностей уголовно-правового воздействия отдельных видов наказаний и с целью повышения их эффективности с точки зрения достижения целей наказания предложены пути оптимизации санкций за эти преступления.

Как результат проведенного исследования обоснованы необходимость, возможность и целесообразность создания самостоятельного института Особенной части уголовного права “Преступления против государственных финансов”. Разработана и предложена модель раздела Особенной части УК “Преступления против государственных финансов”.

Ключевые слова: правовое регулирование, уголовно-правовая охрана, уголовная ответственность, преступления против государственных финансов.

Summary

Natalia A. Gutorova. Criminal Law Protection of Ukraine's National Finances. - Manuscript

Dissertation to seek PhD in Law Degree, Major 12.00.08 - Criminal Law and Criminology; Correctional Law. - Yaroslav Mudry National Law Academy of Ukraine, Kharkiv, 2002.

The thesis contains a comprehensive academic study of problems related to criminal law protection of Ukraine's national finances. The author identifies the contents and typical characteristics of national finances as a gender object of crime and mechanisms of incurring damage to the above finances. She points out that here the object of criminal law protection coincides with the subject of regulation for a separate branch of law, which is financial law. The author breaks crimes against national finances into groups based on type and group object. She takes into account historic development of criminal law and current enforcement practices and makes systemic analysis of these crimes' corpus delicti and identifies drawbacks in criminal law protection of national finances. The author establishes the necessity, possibility and expediency of creation of a separate title in the Special section of the Criminal Code - “Crimes Against National Finances”. She also formulates recommendations as to improvement of the present legislation.