Походження держави

Формалізоване поняття "Східна деспотія", що володіє вищепереліченими ознаками, з певними підставами можна віднести до централізованої імперії Древнього Китаю, і царств Давнього Єгипту.

Давньосхідним суспільствам були відомі також і республіканські державні форми, в яких значну роль відігравали традиції примітивної племінної демократії, наприклад республіки в містах-державах -- Фінікії, Месопотамії. Не відрізнялися деякі східні держави і повним набором вищеперелічених формальних характеристик "східної деспотії".

Правителі Древньої Індії, наприклад, не мали в своєму розпорядженні необмежених законодавчих повноважень. Навіть у великій, відносно централізованій державі Маурьєв (IV - II вв. до н.е.) велике значення мали колегіальні органи державної влади, такі як дорадчий орган при царі -- раджасабха і рада сановників -- мантрипаришад. Однією з найбільш яскравих особливостей імперії Маурьєв було включення в неї напівавтономних республіканських державних утворень -- ган і сангх.

Таким чином, в своєму політичному розвитку країни Древнього Сходу пройшли в цілому загальний шлях -- від невеликих племінних утворень, номових міст-держав до гегемонії-царств, а потім до відносно централізованих імперій, як правило, полиетнічних, що створювалися за рахунок завоювання і анексії своїх сусідів.

Виступаючи як і всяка інша держава, знаряддям соціально-класового панування, давньосхідна монархічна держава була покликана в той же час виконувати функції, пов'язані з координацією розрізненого громадського виробництва, із забезпеченням насущних умов його розвитку. За відсутності або слабкому розвитку ринкових відносин держава з її адміністративно-командним апаратом виконувала особливі контрольно-регулюючі функції, що і забезпечувало виняткове місце і значення управляючої верхівки в східному суспільстві.

Отже, первинні держави -- це, як правило, абсолютні, деспотичні монархії. Іноді вони виникають у зонах поливного землеробства, що потребувало проведення значних громадських робіт (будівництво, експлуатація, захист іригаційних систем і т. ін.) і обумовлювало необхідність існування самостійної публічної влади, групи посадових осіб, які виконували адміністративні функції («общинні чиновники»).

Апарат держави формувався з органів управління родоплемінних об'єднань, а політичне панування було засноване на відправленні громадської функції, громадської посади. Основними факторами виникнення держав, заснованих на «азіатському» способі виробництва, були: необхідність забезпечення земельними угіддями, водою, іригаційними спорудами та іншим вільних хліборобів-общинників; об'єднання для цього значної кількості людей і територій, здійснення єдиного, централізованого керівництва суспільством.

Отже, особливості походження держав східного, азіатського, типу можна подати в такому узагальненому вигляді: 1) основу економічних відносин становила державна форма власності; 2) приватна власність не мала вирішального впливу на економіку; 3) державна влада мала деспотичний характер (на чолі - правитель-деспот), застосовувалося насильство; 4) управлінські функції виконував могутній чиновницький апарат, сформований з родоплемінної знаті; 5) значну частину державного апарату становила спеціальна бюрократія для збирання податків з величезної і комплексної системи зрошення; 6) відбулася сакралізація (освячення) влади, що призвела до застою і нерухомості в суспільстві, яке протягом сторіч не розвивалося (не знало сходження по лінії: рабовласництво, феодалізм, капіталізм). Наприклад, незважаючи на те, що держава в Китаї утворилася задовго до європейських держав (Греції і Риму), його суспільство не зазнало змін, окрім зміни царюючих династій, аж до початку XX ст.

ВисновКИ

Питання про виникнення держави повною мірою можна віднести до числа "вічних". Явище держави ще в глибокій давнині приваблювало уми та примушувало замислюватися філософів та вчених на цим питанням. Чисельні теорії про виникнення держави отримали досить повний огляд в літературі. У кожному окремому суспільстві виникнення держави зумовлювалося своєрідним "набором" причин, бо виникнення держави у кожного народу має свої особливості, характеризується певними рисами які, своєю чергою, залежали від особливостей існування додержавного стану суспільства (географічних, кліматичних, етнічних, релігійних, виробничих тощо). Крім того, виникнення і формування держави - це суспільний процес, який має свою історію та відповідні стадії становлення.

Різноманітність теорій, які намагаються пояснити характер змін у соціальному житті при переході від природного до державно-правового стану суспільства, умови і причини виникнення держави, обумовлена суттєвими розбіжностями у світогляді авторів теорій, різним розумінням самої сутності і призначення держави, впливом відповідної історичної епохи, відсутністю і неможливістю абсолютного знання з даної проблеми. Але всі концепції мають певну пізнавальну цінність і сприяють відновленню більш достовірної картини генезису держави та права.

Отже, винайти загальну теорію виникнення держави, яка б відображала усі без виключення ознаки, які характерні для періодів усіх часів виникнення державоподібних утворень, досить складно, а більшість вчених вважають, що це взагалі не можливо.

На сьогоднішній день ні одна з знаних досі теорій не може охопити всю сукупність причин та умов виникнення держави. Представлені теорії констатують лише причини виникнення конкретних держав у даний проміжок часу, на певній території, місцевості, відображають розвиток якогось народу лише з притаманними йому рисами та особливостями, не враховуючи інших.

Проблеми виникнення, природи, сутності держави і права, їх функціонування, ролі і значення в житті суспільства, державно-правової дійсності і тенденцій її розвитку, політико-правових процесів і їх віддзеркалення в свідомості людей відносяться до числа найскладніших і ключових. Теоретичне осмислення цих проблем -- об'єктивна потреба і необхідна умова наукового управління суспільними процесами.

Нові дані, що з'являються в дослідженнях істориків і фахівців з політичної й правової антропології, значною мірою змінили наукові уявлення про походження держави, хоча в них. як і раніше, багато пробілів і неточностей. Так, Ханнес Віммер у своїй праці аналізує тільки ті підходи й теорії, які підтверджуються історичними й антропологічними даними.

Наявність багатої кількості теорій та концепцій виникнення держави вносить ще більшу плутанину, бо жодна з них не є одностайно визнаною, тією єдиною, згідно якої виникали і будуть виникати держави. Можливо проблематику даного питання було б вичерпано, якби у наявності вчених були достатні дані про той притаманний тільки їй проміжок часу, який передує виникненню кожної держави на цьому місці і серед цих людей з їхньою свідомістю та цінностями. Зі зміною будь-якої з цих ланок починається розвиток державності іншим шляхом у даної народності чи нації.

В цілому, з усього вище викладеного можна зробити висновок, що теорія держави і права, маючи у своєму розпорядженні обґрунтовані теорії виникнення держави, все таки до кінця не зможе розібратися, як же врешті - решт виникла держава. І це питання залишиться тим, на яке не можливо відповісти одностайно. Але їх будуть досліджувати, прагнучи з'ясувати істину, як і будуть з'являтися все нові теорії, так і досліджуватиметься питання виникнення держави.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Тимошенко В.І. Теократія: ідея та соціальна реальність / В.І. Тимошенко // Бюлетень Міністерства юстиції України. - 2011. - № 2. - С. 38.

2. Фролов С.Н. Теологическая (божественная) концепція происхождения права: правильни ли мы ее понимаем? / С.Н. Фролов // История государства и права. - 2006. - № 12. - С. 36.

3. Некрасов О.С. Теорії походження держави / О.С. Некрасов // Юридична наука та правоохоронна діяльність. - 2000. - Вип. 1. - С. 161

4. Кабанець Н.І. Обґрунтування нормативності суспільного договору (критичний підхід) / Н.І. Кабанець // Держава і право. - 2011. - Вип. 53. - С. 49

5. Скакун О.Ф. Теорія держави і права / О.Ф. Скакун. - К., 2011. - С. 25.

6. Маглій О.О. Теорії походження держави: поняття, різні підходи, представники / О.О. Маглій // Держава і право: історія-теорія-практика. - Дн-ськ, 2003. - С. 149.

7. Котюк В.О. Загальна теорія держави і права / В.О. Котюк. - К., 2009. - С. 55.

8. Загальна теорія держави і права / За ред. М.В. Цвіка. - Харків, 2002. - С. 24

9. Сырых В.М. Теория государства и права / В.М. Сырых . - М., 2001. - С. 16.

10. Омельченко О.А. Всеобщая история государства и права: В 2 т / О.А. Омельченко. - М., 1999. - Т. 1. - С. 88.

11. Скакун О.Ф. Теорія права і держави / О.Ф. Скакун. - К., 2011. - С. 48.

12. История государства и права зарубежных стран / Под ред. О.А. Жидкова. - М., 1999. - С. 130

13. Загальна теорія держави і права / За ред. М.В. Цвіка. - Харків, 2009. - С. 30.

14. Скакун О.Ф. Теорія права і держави / О.Ф. Скакун. - К., 2011. - С. 49.

15. История государства и права зарубежных стран / Под ред. О.А. Жидкова. - М., 1999. - С. 14.

15. Кельман М.С. Загальна теорія держави і права / М.С. Кельман, О.Г. Мурашин . - К., 2006. - С. 37

16. Теория государства и права / Под ред. В.М. Корельского, В.Д. Перевалова. - М., 2008. - С. 48.

17. Теория государства и права. - М., 2008. - С. 40

. Матеріали конференцій, з'їздів

1. Тимошенко В. I. Договірна теорія виникнення держави / В. I. Тимошенко // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ - 2005. - № 1. - С. 203.

2. Тимошенко В.І. Роль насильства у виникненні держави (з історії політичної та правової думки) / В.І. Тимошенко // Бюлетень Міністерства юстиції України. - 2011. - № 1. - С. 30.