Поняття опіки та піклування у законодавстві України

Орган опіки та піклування має право вимагати розірвання договору, якщо вихователь несумлінно ставиться до виконання своїх обов'язків або якщо у його сім'ї хтось захворів на тяжку інфекційну хворобу і це становить небезпеку для здоров'я дитини.

За позовом органу опіки та піклування договір може бути розірвано і тоді, коли між дитиною та вихователем склалися такі стосунки, які виключають можливість спільного проживання та належного виховання дитини. Правовий статус патронатного вихователя - це сукупність прав та обов'язків останнього по вихованню дитини.

1. Патронатний вихователь має право самостійно визначати способи виховання дитини з урахуванням думки дитини та рекомендацій органу опіки та піклування;

2. Патронатний вихователь має право вимагати повернення дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду.

Патронатний вихователь зобов'язаний:

1. забезпечити дитину житлом, одягом, харчуванням тощо;

2. створити дитині умови для навчання, фізичного та духовного розвитку;

3. захищати дитину, їїрава та інтереси як опікун або піклувальник, без спеціальних на те повноважень.

Патронатний вихователь на відміну від опікуна та піклувальника, які виконують своє обов'язки безоплатно, робить це за плату, розмір якої відповідно до ст.254 СК визначається за домовленістю патронатного вихователя з органом опіки та піклування.

Він має створювати дитині умови для навчання, фізичного та духовного розвитку, захищати її права та інтереси як опікун або піклувальник без спеціальних на те повноважень.

У зв'язку з тим, що патронатний вихователь виконує функції опікуна, піклувальника, належать закріплені у ЦК цивільні права та обов'язки, пов'язані з вихованням дитини, переданої в його сім'ю. Як опікун патронатний вихователь вчиняє правочини від імені та в інтересах дитини, взятої на виховання та здійснює управління її майном.

Як піклувальник патронатний вихователь дає згоду на вчинення дитиною правочинів, передбачених ч.2 ст.32 ЦК. Він не може давати згоду на укладення договорів між дитиною, взятою на виховання, та своєю дружиною, чоловіком або своїми близькими родичами, крім передачі дитині майна у власність за договором дарування або у безоплатне користування на підставі договору позички. На вчинення правочинів,передбачених ч.1 ст.71 ЦК,патронатний вихователь може давати згоду лише з дозволу органу опіки та піклування.

Окрім прав та обов'язків правовий статус патронатного вихователя включає і відповідальність патронатного вихователя за поведінку підопічних дітей.

В юридичній літературі неодноразово піднімалося питання про те, чи в однаковій мірі відповідальні батьки та патронатні вихователі за поведінку дітей, які знаходяться під патронатом. Особи, які здійснюють нагляд за неповнолітніми, несуть відповідальність за поведінку дітей в тій самій мірі, що і батьки.

Відповідальність за шкоду, завдану неповнолітніми дітьми, які перебувають під патронатом, покладається на патронатного вихователя у тій самій мірі, що і на батьків.

Висновок

Опіка та піклування є особливою формою державної турботи про неповнолітніх дітей, що залишились без піклування батьків, та повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення їх прав та інтересів.

Норми інституту опіки і піклування містяться у Цивільному кодексі, Сімейному кодексі та у підзаконних нормативних актах. Опіка встановлюється над неповнолітніми особами, позбавленими батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними, а також над майном фізичної особи, визнаної безвісно відсутньою, та фізичної особи, місце перебування якої невідоме, і над майном особи, над котрою встановлено опіку чи піклування, що знаходиться у іншій місцевості. Піклування встановлюється над неповнолітніми особами, позбавленими батьківського піклування, та фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена.

Опіка і піклування встановлюються судом, а також органами опіки і піклування.

Охорона дитинства в Україні визнається загальнонаціональним пріоритетом і здійснюється з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток. Основними законодавчими актами, що забезпечують втілення в життя поставленої мети є: Конституція України, Закон України "Про охорону дитинства", Сімейний кодекс України, Правила опіки та піклування. Для виникнення опіки і піклування в сімейному праві необхідні об'єктивно-матеріальні, морально-етичні та юридичні передумови. Об'єктивно-матеріальні передумови складаються з об'єктивного розвитку матеріального світу, з необхідності виховання та захисту дітей, які залишились без батьківського піклування. Природа влаштована таким чином, що дитина до досягнення нею певного віку потребує виховання, утримання та захисту. Ці функції, як правило, здійснюють батьки дитини. Але в силу різних обставин діти можуть залишатись без батьківського піклування. Тоді й виникає об'єктивна необхідність вирішувати питання про покладання перелічених функцій на інших осіб - опікунів чи піклувальників. Вирішення цих проблем і взяла на себе держава, створивши в системі органів місцевого самоврядування органи опіки і піклування.

Морально-етичні передумови виявляються в тому, що суспільство в цілому співчуває і жаліє дітей-сиріт та дітей, що залишились без батьківського піклування, та прагне всіляко допомогти їм. При призначенні дитині опікуна або піклувальника органом опіки і піклування враховуються особисті якості особи, а також бажання самої дитини, якщо це можливо. Виходячи з цього, переважне право серед кількох осіб, які бажають стати опікуном чи піклувальником над однією і тією ж дитиною, надається : родичам дитини; особам, у сім'ї яких проживає дитина на час, коли стосовно неї виникли підстави щодо встановлення опіки чи піклування.

Дотримуючись норм права, органи опіки і піклування здійснюють контроль за діяльністю опікунів (піклувальників) щодо дітей, переданих на їх виховання. При визначенні прав та обов'язків з опіки і піклування законодавець виходить із того, що головною фігурою в цих відносинах є дитина, над якою встановлено опіку або піклування.

Діяльність держави повинна бути спрямована на створення таких правових форм утримання і виховання названих дітей, що здатні були б до певної міри замінити сім'ю. Згідно з чинним законодавством України сьогодні діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, мають можливість потрапити у сім'ю шляхом їх усиновлення (удочеріння); влаштування під опіку (піклування) у сім'ю; влаштування до дитячого будинку сімейного типу; в прийомну сім'ю.

Однак поки що державна система опіки та піклування в Україні не відповідає реаліям сьогодення та не забезпечує в повному обсязі гарантій прав дитини відповідно до Конвенції ООН про права дитини. Тому чинне законодавство України потребує значного удосконалення , реформування щодо сфери опіки та піклування , у тому числі в частині забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, сімейним утриманням та вихованням.

Список використаної літератури

1. Конституція України від 28 червня 1996 р.;Відомості Верховної Ради України. - 1996. - №30. - ст.141.

2. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003р.;Відомості Верховної Ради України.- 2003. - №40. - ст. 356.

3. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 року //Відомості Верховної Ради України.-2004.-№ 40(№40-42),Ст492.

4.Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар. - X.: "Одиссей".- 2003.

5.Сімейний Кодекс України N 2947-III від 10 січня 2002 року-- К.: Юрінком Інтер,2008.

6.Закон України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року// Відомості Верховної Ради України. - 2001. - №30. - 142с.

7.Закон України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» від 13 січня 2001 року// Голос України. - 2005. - 8 лютого. - 6-8с.

8.Закон України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» від 2 червня 2005 року// Відомості Верховної Ради України. - 2005. - №26 -354с.

9.Закон України «Про громадянство України» від 18 січня 2004 року// Голос України. - 2004. - 2 лютого. - 10с.

10.Указ Президента України, від 2005.07.11, № 1086/2005 «Про першочергові заходи щодо захисту прав дітей».

11.Указ Президента України, від 05.05.2008 №411/2008 «Про заходи щодо забезпечення захисту прав і законних інтересів дітей».

12.Наказ N 34/166/131/88 від 26.05.99 «Про затвердження Правил опіки та піклування» Затверджено Державним комітететом України у справах сім'ї та молоді, Міністерством освіти України, Міністерством охорони здоров'я України, Міністерством праці та соціальної політики України.

13.Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про дитячий будинок сімейного типу» від 26 квітня 2002.

14.Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2007 р. № 1242 «Державна програма реформування системи закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування».

15.Положення про дитячі будинки і загальноосвітні школи-інтернати для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування від 7 жовтня 2004 року, затверджене Міністерством освіти і науки України, Міністерством у справах сім'ї, дітей та молоді// Офіційний вісник України. - 2004. - №21 - с.36.

16.Конвенція ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року// Україна на міжнародній арені: Збірник документів і матеріалів у 2 книгах: книга 2. - К.: Юрінком Інтер. - 1998. - с.495 .

17.Європейська Конвенція про визнання та виконання рішень стосовно опіки над дітьми та про поновлення опіки над дітьми від 20 травня 1980 року// Україна на міжнародній арені: Збірник документів і матеріалів у 2 книгах: книга 2. - К.: Юрінком Інтер. - 1998. - с.495.

18. Цивільне право. Т.1/ Отв. ред. Е.А.Суханов. - М.: Вид-цтво СТОЛІТТЯ, 2005.

19.Цивільне право України: Підручник: у 2 книгах. Книга 1/ О.В. Дзера, Д.В. Боброва, А.С. Довгерт та ін.. - К.: Юрінком Інтер, 2002. - 720с.

20.Шимон С. Відшкодування моральної шкоди в проекті Цивільного кодексу України, Право України, 1997. - 59-75с.

21.Карпенко О. Сімейні форми утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування: проблеми правового реформування// Право України. - 2001 - №3. - 79-81с.

22.Логвінова М.В. Відповідальність піклувальників за поведінку підопічних дітей// Проблеми вдосконалення правового забезпечення прав та основних свобод людини і громадянина в Україні: матеріали Всеукраїнської міжвузівської наукової конференції молодих вчених та аспірантів (м. Івано-Франківськ, 28 квітня 2006 року). - Івано-Франківськ, 2006. - 183-185с.

Размещено на Allbest.ru