Захист прав інтелектуальної власності в процесі зовнішньоекономічної діяльності

Реєстр ведеться у електронному виді с правом обмеженого доступу до нього посадових осіб. Товар, що містить об'єкт інтелектуальної власності, проходить реєстрацію в Держмитслужбі шляхом розміщення відповідної інформації в електронній базі даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДМСУ з присвоєнням окремого шестизначного коду; який містить наступний в порядку черговості номер. Реєстрації підлягає кожний вид товару, що містить об'єкт права інтелектуальної власності окремо. До реєстру заносяться наступні відомості:

- докладний опис об'єкта інтелектуальної власності, який дає змогу митному органу ідентифікувати його код згідно з УК ТН ЗЕД;

- кольорове зображення товару;

- зразки об'єкта інтелектуальної власності або їх фотографічне зображення;

- термін реєстрації;

- відомості про правовласника та його представників на території України: назва та місцезнаходження;

- витяг з відповідного реєстру державного органу, що видав охоронний документ про реєстрацію в Україні права інтелектуальної власності, який засвідчує дійсність акта про реєстрацію на момент подання заяви;

- інформація про виробників, імпортерів, експортерів, перевізників, способи переміщення, основні шляхи;

- інформація про країни, виробників та способи транспортування контрафактних товарів у разі її наявності;

- інша інформація.

Відповідальність за достовірність відомостей, зазначених у заяві, несе заявник. Разом з тим, відсутність у заявника інформації щодо переміщення контрафактних товарів, не є підставою для відмови у реєстрації товару у реєстрі Державної митної служби.

Після реєстрації у реєстрі митні органи України вживають наступні заходи щодо попередження переміщення через митний кордон України контрафактних товарів:

- надсилають інформацію про зареєстровані товари всім митним органам України електронною поштою з повідомленням коду, за яким зареєстровано новий об'єкт інтелектуальної власності;

- здійснюють митний контроль у формах, передбачених розділом II Митного Кодексу;

- призупиняють митне оформлення товарів, пред'явлених для митного контролю та митного оформлення, в разі виявлення ознак того, що вони є контрафактними;

- забезпечують зберігання товарів відносно яких призупинено митне оформлення на складах тимчасового зберігання або на складах митних органів;

- повідомляють, не пізніше наступного робочого дня після прийняття рішення про призупинення митного оформлення, відповідного власника на об'єкти права інтелектуальної власності про факт переміщення через митний кордон України відповідних товарів;

- повідомляють, не пізніше наступного робочого дня після прийняття рішення про призупинення митного оформлення, декларанта про причини призупинення митного оформлення товарів, що містять об'єкти права інтелектуальної власності, найменування та адресу власника зазначених прав;

- дозволяють власнику прав на об'єкти права інтелектуальної власності та декларанту брати проби і зразки товарів для проведення експертизи;

- порушує справу про порушення митних правил, в разі підтвердження контрафактності товарів, митне оформлення яких було призупинено;

- вилучає товари - безпосередні предмети правопорушення. Треба зазначити, що на ефективність діяльності митних органів впливає зацікавленість правовласника у здійсненні вказаних заходів.[10;65]

Призупинення митного оформлення товарів, що містять об'єкти права інтелектуальної власності

Якщо митний орган на основі даних реєстру товарів, що містять об'єкти права інтелектуальної власності, який ведеться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи, виявляє ознаки того, що товари, пред'явлені для митного контролю та митного оформлення, є контрафактними, їх митне оформлення призупиняється. Такі товари підлягають розміщенню на складах тимчасового зберігання або на складах, митних органів.

Підставою призупинення митного оформлення є наявність ознак контрафактності товарів, пред'явлених для митного контролю та митного оформлення.

Контрафактними є товари, що містять об'єкти права інтелектуальної власності, ввезення яких на митну територію України, або вивезення з цієї території призводить до порушення прав власника, що захищаються відповідно до чинного законодавства України та міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Контрафактність товарів виявляється у процесі здійснення митного контролю. Підставами для підозри про контрафактність товарів є:

- виявлення товарів, занесених у реєстр, на які відсутні документи про наявність у декларанта прав на даний об'єкт інтелектуальної власності (відносно товарів, що містять об'єкти авторського права та суміжних прав);

- виявлення невідповідності ознак товарів наданих для митного оформлення ознакам, що містяться у державному реєстрі; ідентифікації товарів відповідно до наданого правовласником клопотання та опису товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності, які імпортуються чи експортуються з порушенням прав інтелектуальної власності (у разі можливості з наданим зразком цього об'єкта або його фотографічного зображення ); ідентифікації декларанта, відправника або отримувача товару, країни імпорту та експорту, як таких, що відповідають критеріям ризику, тобто оцінним критеріям, що в сукупності визначають вибір заходів, спрямованих на запобігання потенційному недотриманню вимог митного законодавства щодо переміщення товарів, які містять об'єкти інтелектуальної власності. Зупинення митного оформлення товарів - це комплексні процесуальні дії митних органів відносно товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності, в результаті яких тимчасово, до наступу випадків, передбачених чинним законодавством, припиняється процедура митного оформлення зазначених товарів.[11;22]

Зупинення митного оформлення товарів здійснюється:

- з ініціативи митного органу відносно об'єкта інтелектуальної власності, включеного до реєстру, стосовно якого є достатні підстави вважати, що його переміщення через митний кордон України здійснюється з порушенням прав інтелектуальної власності;

- після надходження до митного органу клопотання власника прав на об'єкти інтелектуальної власності, які надані для митного оформлення, або його представника, про зупинення митного оформлення об'єкта інтелектуальної власності, стосовно якого є достатні підстави вважати, що він переміщується через митний кордон України з порушенням прав інтелектуальної власності цього правовласника. Рішення про призупинення митного оформлення приймає керівник митного органу або особа, що його заміщує.

Термін, на який призупиняється митне оформлення товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності, становить 15 календарних днів. Цей термін може бути продовжений не більше ніж на 15 календарних днів.

Рішення про продовження даного терміну приймає керівник митного органу або особа, що його заміщує. Перебіг вказаних строків, починається з дня, наступного за днем в який винесено відповідне рішення. Термін призупинення митного оформлення зазначених вище товарів може бути більшим, ніж вказаний у частині другій даної статті, якщо є ухвала суду (господарського суду) про заборону оформлення товару митними органами. В такому випадку митне оформлення може бути здійснено при вступі у законну силу відповідного рішення суду (господарського суду) або надходженні їх ухвали про скасування заборони.

Не пізніше наступного робочого дня після дати прийняття рішення про призупинення митного оформлення товарів, митний орган повідомляє відповідного власника прав на об'єкт права інтелектуальної власності, а також декларанта.

При цьому, правовласник повідомляється про факт переміщення через митний кордон цих товарів, а декларант про причини призупинення митного оформлення, задекларованих ним товарів, найменування та адресу власника прав на об'єкт права інтелектуальної власності. Повідомлення правовласника повинно складатися за встановленою формою і містити наступні дані: митне оформлення яких саме товарів призупинено; заявлена декларантом митна вартість цих товарів; найменування та адреса власника зазначених товарів; інша необхідна інформація.[13;27]

Під час направлення правовласникові повідомлення про факт переміщення через митний кордон товарів, внесених у реєстр, керівник митного органу або особа, що його заміщує повинен дотримуватися вимог ст. 28 Закону України «Про інформацію» від 02.10.92, щодо режиму доступу до інформації, не розголошувати інформації, що є комерційною таємницею декларанта, яка може завдати його інтересам значну шкоду, а також використовувати з метою, що визначена у чинному законодавстві, як недобросовісна конкуренція.

Власнику прав на об'єкт права інтелектуальної власності та декларанту надане право брати проби і зразки товарів, щодо яких прийнято рішення про призупинення митного оформлення, і направляти їх на експертизу. Однак, вказане право може бути реалізоване лише за наявністю дозволу митного органу. Такий дозвіл має право дати керівник митного органу або особа, що його заміщує.

Порядок взяття проб і зразків товарів для проведення експертизи врегульований ст. 75 Митного кодексу. Особливістю взяття проб та зразків товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності є те, що крім митного органу, декларанта та відповідних органів державного контролю, право на отримання зазначених проб та зразків надано й правовласнику.

Експертиза проб та зразків товарів що містять об'єкти інтелектуальної власності, відповідно до листа Державно митної служби України № 2/24-4395-ЕП від 13.09.01 рекомендовано здійснювати у Науково-дослідному інституті інтелектуальної власності, створеному у склад Академії правових наук України. Даний інститут проводить судові експертизи, в тому числі технічні, техніко-економічні та економічні, пов'язані з об'єктами інтелектуальної власності. Метою проведення згаданої експертизи є встановлення легітимності або контрафактності товарів, митне оформлення яких тимчасово призупинено.

Після проведення експертизи, копії відповідних експертних висновків подаються митному органові. Якщо протягом зазначених строків, контрафактність товарів, щодо яких прийнято рішення про призупинення митного оформлення, буде підтверджена, митний орган в установленому цим Кодексом порядку порушує справу про порушення митних правил, а товари - безпосередні предмети правопорушення - вилучаються в порядку, встановленому МКУ.[8;88]

Якщо протягом вище зазначених строків, контрафактність товарів, щодо яких приймалось рішення про призупинення митного оформлення, не буде підтверджена, ці товари підлягають митному оформленню в установленому порядку.

Митне оформлення товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності, поновлюється та здійснюється в установленому порядку, у випадках:

- наявності клопотання власника прав на об'єкти інтелектуальної власності про відсутність порушення його прав;

- в разі визнання недостатніми поданих правовласником або його представником доказів контрафактності товарів;

- після закінчення терміну призупинення митного оформлення об'єкта інтелектуальної власності за відсутності порушеної справи про порушення митних правил, судового рішення або іншого підтвердження контрафактності товарів.

Досвід захисту прав інтелектуальної власності у Європейському союзі

Угода про партнерство та співпрацю між Україною та державами-членами ЄС визначила завдання наближення української митної системи до митної системи Співтовариства та забезпечення захисту прав інтелектуальної власності, у тому числі й ефективні засоби забезпечення дотримання таких прав.

Суттєве значення має використання досвіду ЄС з митного контролю контрафактних та піратських товарів, беручи до уваги спільний з ЄС кордон та митну співпрацю, що передбачена Планом дій Україна - ЄС 2005 р.

Окрім цього, вступ України до СОТ пов'язаний із реалізацію положень Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (далі -- ТRІРS) із запровадженням спеціальних заходів на кордоні щодо піратської продукції. Євросоюз має більш як дев'ятирічний досвід реалізації цієї Угоди на рівні й усього ЄС, і держав-членів.

У грудні 1994 р. Рада ЄС схвалила Регламент (ЄС) №3295/94, що визначає заходи, призначені для заборони випуску у вільний обіг, експорту, реекспорту або встановлення режиму призупинення для контрафактних та піратських товарів, та в червні 1995 р. -- Регламент (ЄС) №1367/95 із застосування цього Регламенту. Зазначені акти імплементували положення Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності СОТ щодо спеціальних заходів на кордоні.

1999 року до Регламенту №3295/94 Регламентом №241/1999 було внесено поправки, пов'язані з поширенням його дії на патенти та додаткові сертифікати захисту ліків, фітофармацевтичних речовин та товарів, позначених торговельною маркою ЄС, а також розширенням повноважень митних органів.[24]

Дані митних органів держав-членів свідчили про те, що ці заходи введено вчасно. Упродовж п'яти років (2001-2005) контрафактних виробів на митних кордонах виявлено в 10 разів більше - від 10 до 100 мільйонів одиниць.

Спостерігаємо дві тенденції. Перша -- підробники сьогодні більше зацікавлені в кількості виробів, аніж у якості. Організовані шахраї більше не виготовляють товарів із великою додатковою вартістю, а замість цього виробляють у комерційних масштабах побутові товари. Друга стосується видів товарів. Наприклад, 2003 року кількість вилучених продовольчих товарів була на 75% більша ніж рік тому, на стільки ж більше вилучено одягу, а збільшення підроблених або піратських СD досягло 15300%. Також відзначено більшу участь організованої злочинності в міжнародних перевезеннях великих партій підроблених товарів, що свідчить про вигідність таких операцій та про збільшення професіоналізму.

22 липня 2003 р. Рада ЄС прийняла новий Регламент (ЄС) №1383/2003 щодо митних дій стосовно товарів із підозрою на порушення деяких прав інтелектуальної власності та заходів, які необхідно вживати щодо таких товарів (далі -- Регламент).

Регламент порівняно з Угодою ТRІРS суттєво розширює перелік об'єктів інтелектуальної власності, щодо яких можна вживати митні заходи.

Зокрема Угода зобов'язує держав-учасниць запровадити спеціальні вимоги до заходів на кордоні тільки щодо "товарів з фальсифікованим товарним знаком" або "товарів, створених із порушенням авторських прав".

Визначення цих товарів наведено в Угоді. Щодо товарів з порушенням інших прав інтелектуальної власності митні заходи можна вживати на розсуд держави-учасниці.[7]

Регламент передбачає можливість запроваджувати митні заходи стосовно таких трьох груп товарів:

1. Контрафактні товари, що охоплюють:

-- товари з ознаками, аналогічними "товарам з фальсифікованою торговельною маркою" Угоди ТRІРS;

-- будь-який символ торговельної марки (наприклад, логотип, етикетка, наклейка, проспект, інструкція з використання, гарантійний документ, на якому є відповідне позначення), у тому числі символ, відображений окремо від товарів;

-- упаковки, на які нанесені фальсифіковані позначення. Останнє положення уточнює норму Угоди ТRІРS щодо упаковок та звертає увагу на порожні упаковки.

2. Піратські товари, які можна визначити як "товари з порушенням авторських прав" ТRІРS, а також товари, що є копіями або містять копії, виготовлені без згоди особи, котра має право на промисловий зразок, або без згоди іншої уповноваженої особи;

3. Товари, які в державі-членові ЄС, куди подаватиметься заява на застосування дій митних органів, порушують:

-- патент відповідно до законодавства цієї держави-члена ЄС;

-- додаткові сертифікати;

-- права на сорти рослин згідно з законодавством держави-члена ЄС або права на сорти рослин Спільноти;

зазначення походження або географічні зазначення, які охороняють відповідно до законодавства держави-члена ЄС або на рівні Спільноти.

Нововведенням (порівняно з Угодою) є можливість уживати митні заходи щодо форм або матриць, які призначені або пристосовані для виготовлення контрафактних або піратських товарів, за умови, що їх використання порушує права суб'єкта права відповідно до законодавства Спільноти або держави-члена ЄС, куди подаватимуть заяву.[24]

Заходи, що вживають до подання заяви про застосування митних дій.

Суттєвим є значення митних органів у виявлені контрафактних товарів з власної ініціатив. В Угоді ТRІРS тільки визначено можливість держав-членів ЄС вимагати від компетентних органів діяти з власної ініціативи і припиняти проходження через митний кордон товарів, щодо яких вони одержали доказ порушення права інтелектуальної власності.

Дій ех-officiо не передбачав і Регламент №3295/94. У Регламенті №1383/2003 було запроваджено вимогу щодо їх застосування. Якщо до того часу, як суб'єкт права подасть заяву, або стосовно цієї заяви буде прийняте рішення, є достатні підстави підозрювати, що йдеться про товари, які порушують право інтелектуальної власності, митні органи можуть призупинити випуск або затримати товари на термін до трьох робочих днів від моменту, коли суб'єкт права, а також декларант або володілець товару (якщо вони відомі), отримають сповіщення, яке б дало змогу суб'єктові права подати заяву на застосування дій.

Подання заяви. Заяву на застосування митних заходів необхідно розглянути та повідомити заявника про результати розгляду протягом 30 робочих днів від моменту її одержання.

Важливо визначити, які докази має надати заявник про те, що він є суб'єктом права інтелектуальної власності. У Регламенті №1367/95 була вимога подавати разом із заявою виправдувальний документ, який підтверджує, що заявник є суб'єктом прав на товари, щодо яких провадить реєстрацію. Неоднозначність такої вимоги призвела до того, що 1999 року до Регламенту було внесено зміни і в Регламенті №2549/1999 було детально зазначено, які документи необхідно подавати.

Якщо заяву подає суб'єкт права, а право зареєстроване або подано заявку на реєстрацію, дають документ про реєстрацію або документ, який підтверджує, що подано заявку.

Щодо авторського права, суміжних прав або прав на промисловий зразок, які не зареєстровані, і не подано заявки на реєстрацію, необхідно пред'явити будь-який доказ авторства або статусу заявника як первинного володільця.

Якщо заявку подала інша особа, яка має право реалізовувати деякі права інтелектуальної власності, окрім указаних документів, необхідно також подати документ, що уповноважує особу здійснювати відповідні дії.

За оформлення заяви не можна вимагати "оплати жодних адміністративних витрат".

Важливим є питанням про те, що заявник мусить залишити заставу або еквівалентну гарантію, достатню для того, щоб захистити відповідача та компетентні органи та запобігти зловживання ТRІРS. Така застава або еквівалентна гарантія, як зазначено в Угоді, не має безпідставно утримувати від звернення до застосування спеціальних вимог щодо заходів на кордоні.

У Регламенті №3295/94 зазначено, що держави-члени можуть вимагати від правоволодільця внести забезпечення, якщо його заяву прийнято або запроваджені митні заходи. Однак така вимога ускладнювала ініціювання відповідних митних процедур. Відтак у Регламенті №3295/1994 зауважено, що вносити забезпечення на надання права декларації, за якою суб'єкт бере на себе відповідальність за осіб, котрих стосується надходження товарів для вільного обігу, експорту, реекспорту, необхідно в разі припинення порушених митних заходів через дію або бездіяльність суб'єкта права або якщо згодом виявиться, що товари не порушують прав інтелектуальної власності.

Термін застосування митних дій -- 1 рік. Цей термін може бути продовжено на прохання суб'єкта права.

Уживання митних заходів. Встановлено таку процедуру застосування митних засобів:

1. Якщо є підозри про порушення щодо товарів, зазначених у заяві, митний орган самостійно або після консультацій із заявником тимчасово припиняє їхній випуск або проводить затримання зазначених товарів.

2. Митний орган інформує суб'єкта права, а також декларанта або володільця товарів про призупинення випуску товарів, може повідомити їм їхню реальну або передбачувану кількість, вид товарів, які призупинили або затримали. Ця інформація не зобов'язує зазначених осіб звертатися до компетентної установи для прийняття відповідного рішення.

3. На прохання суб'єкта права визначити, чи було порушене право інтелектуальної власності, його інформують, якщо відомі імена та адреси одержувача, відправника, декларанта або володільця товарів, а також походження та джерело надходження товарів. Таку інформацію надають із вимогою зберігати конфіденційність свідчень.

4. Заявник, особи, яких стосуються зазначені товари, мають змогу перевірити товари. Митний орган може брати зразки для проведення аналізу на прохання суб'єкта права.

5. Відповідно до законодавства держав-членів ЄС здійснюють судові та інші процедури з метою визначити, чи було порушене право інтелектуальної власності.

6. Якщо у термін 10 робочих днів від отримання сповіщення про призупинення випуску або затримання товарів митний орган не одержав інформації про зазначені процедури, приймають рішення про звільнення товарів.

Цей термін може бути продовжений тільки на десять робочих днів. Якщо товари швидко псуються , установлюють термін З робочі дні, який також може бути продовжений.

7. Регламент передбачає можливість застосування різних дій стосовно різних об'єктів права інтелектуальної власності.

Товари, які підозрюють у порушенні права на промисловий зразок, патентів, додаткових сертифікатів захисту або прав на сорти рослин, можуть передати декларантові, володільцеві, імпортерові, експортерові, власникові товару або одержувачеві; затримання товарів припиняють після того, як указані особи нададуть гарантії, а також якщо:

-- було порушено судову чи іншу процедуру визначення або було порушене право інтелектуальної власності,

уповноважена установа після закінчення терміну призупинення випуску товарів не дозволила вжити запобіжних заходів;

-- були виконані всі митні формальності.

Надання гарантії не впливає на інші можливості правового захисту, що є в розпорядженні суб'єкта права.

Якщо судову чи іншу процедуру, яку проводили, щоб визначити, чи порушувалося право інтелектуальної власності, ініціював не суб'єкт права, ця гарантія припиняє дію.

Визначивши, що порушено право інтелектуальної власності щодо інших товарів та товарів, зазначених вище (якщо для них не було надано гарантій), компетентні установи:

-- знищують ці товари або вилучають їх із комерційного обігу без будь-якого відшкодування та, якщо національне законодавство не містить інших положень, без будь-яких витрат для державного казначейства;

уживають щодо цих товарів будь-які інші заходи, унаслідок яких зацікавлені особи не мають економічної вигоди від цієї операції.[24]

Як правило, вважають, що просте усунення торговельних марок, неправильно нанесених на контрафактні товари, ефективно не позбавляє відповідних осіб економічної вигоди від цієї операції. Вони передають їх державному казначейству зі збереженням раніше зазначених вимог щодо таких товарів, у тому числі й щодо вилучення товарів із комерційного обігу.

Товари, визнані такими, що порушують право інтелектуальної власності, заборонено ввозити на митну територію Співтовариства, випускати для вільного обігу, вивозити з митної території ЄС, експортувати, реекспортувати, піддавати процедурі тимчасового звільнення або розташовувати у вільній зоні або на вільному складі,[7]

Спрощена процедура знищення товарів із порушенням прав інтелектуальної власності. Із метою прискорити здійснення митних заходів Регламент запропонував нову спрощену процедуру знищення контрафактних та піратських товарів. Воно можливе за згоди суб'єкта права. При цьому немає необхідності визначати, чи було порушене право інтелектуальної власності згідно з національними нормами. Для цього:

-- у термін 10 робочих днів або З робочі дні (якщо товар швидкопсувний) від моменту сповіщення про застосування заходів суб'єкт права має повідомити митні органи в письмовій формі, що товари, які є предметом процедури, порушують право інтелектуальної власності, та подати митним органам письмову згоду декларанта, володільця або власника товарів про відмову від цих товарів та згоду на їхнє знищення. За згоди митних органів декларант, володілець або власник товару може надати таку інформацію безпосередньо митним установам. Згоду щодо передачі товарів вважають прийнятою, якщо декларант, володілець або власник товарів не має конкретних заперечень проти знищення товарів протягом встановленого терміну (який можна продовжити ще на десять робочих днів);

-- якщо національне законодавство не передбачає нічого іншого, товар знищують коштом суб'єкта права та під його відповідальність; перед цим відбирають зразки, щоб вони могли бути елементами доказу, прийнятними в судових процедурах держави-члена ЄС.[24]

Якщо декларант, володілець або власник товару заперечує чи оспорює знищення товару та в усіх інших випадках, застосовують відповідну судову процедуру.

Размещено на Allbest.ru