Держава, її функції та значення

Размещено на http://www.allbest.ru/

вСтуп

Загальні ознаки держави

Держава - єдина політична організація, яка:

1) охоплює усе населення країни в просторових межах. Територія - матеріальна основа існування держави. Сама територія не породжує держави. Вона лише створює простір, у межах якого держава простирає свою владу на населення, що мешкає тут. Територіальна ознака породжує громадянство - юридичний зв'язок особи з даною державою, який виражається у взаємних правах і обов'язках. Громадянин держави набуває: а) обов'язок підкорятися державно-владним велінням; б) право на заступництво і захист держави;

2) має спеціальний апарат управління - систему державних органів, що складаються з особливого розряду осіб, професіоналів з управління;

3) має у своєму розпорядженні апарат легального примусу: збройні сили, установи і заклади примусового характеру (армія, поліція, тюремні і виправно-трудові установи);

4) в особі компетентних органів видає загальнообов'язкові юридичні норми, забезпечує їх реалізацію, тобто держава організує громадське життя на правових засадах, виступаючи, таким чином, як арбітр, що узгоджує індивідуальні, групові і суспільні інтереси. Вона забезпечує і захищає права своїх громадян, а також інших людей, що перебувають на її території. Без права, законодавства держава не в змозі ефективно керувати суспільством, забезпечувати здійснення прийнятих нею рішень;

5) має єдину грошову систему;

6) має офіційну систему оподаткування і фінансового контролю;

7) має суверенітет;

8) має формальні реквізити - офіційні символи: прапор, герб, гімн.

Слід зважити на те, що держава може бути світською і теократичною. Більшість держав світу - світські, тобто такі, в яких розмежовані сфери дії церкви і держави (церква відокремлена від держави). У теократичних державах влада належить церковній ієрархії (Монголія до 1921 p., сучасний Ватикан).

Функції та Значення Держави

Функції держави

Загалом, функції держави можна поділити на такі групи:

За соціальним значенням - на основні та неосновні.

Основні функції - найзагальніші та найважливіші комплексні напрями діяльності держави щодо здійснення стратегічних завдань і цілей, що стоять перед нею у конкретний історичний період. До них відносять функції: оборони, підтримання зовнішніх відносин, охорони правопорядку, регулювання економіки, забезпечення екологічної безпеки, підтримання і розвиток культури, забезпечення освіти населення та ін.

Неосновні функції - напрями діяльності держави зі здійснення конкретних завдань у другорядних сферах суспільного життя. До них належать: управління персоналом, матеріально-технічне забезпечення та управління державним майном, правосуддя і юридичні функції, збирання і розповсюдження необхідної для управління інформації тощо.

Залежно від територіальної спрямованості - внутрішні та зовнішні.

Внутрішні функції - такі напрями діяльності держави, в яких конкретизується внутрішня політика стосовно економічних, ідеологічних, екологічних, культурних та інших аспектів життя суспільства. До таких відносять функції: регулювання економіки, підтримання та розвиток культури, охорону та захист усіх форм власності, соціальний захист населення, забезпечення екологічної безпеки, охорону правопорядку та ін.

Зовнішні функції - основні напрями діяльності держави за її межами у взаємовідносинах з іншими державами, світовими громадськими організаціями і світовим співтовариством у цілому. Функціями є: організація співробітництва з іншими суб'єктами міжнародних відносин, захист державного суверенітету, підтримка миру в регіоні, культурний та освітній обмін тощо.

За часом здійснення - постійні та тимчасові.

Постійні функції - напрямки діяльності держави, що здійснюються на всіх етапах її розвитку. Більшість здійснюваних державою функцій є постійними

Тимчасові функції - напрямки діяльності держави, що обумовлені конкретним етапом історичного розвитку суспільства. Прикладом тимчасових можуть бути функції стабілізації економіки у перехідний період, подолання наслідків аварії на ЧАЕС чи повені у Закарпатті

За сферами суспільного життя - гуманітарні, економічні та політичні.

Гуманітарні функції: забезпечення, охорона та захист основних прав людини; охорона природного середовища; охорона і відновлення здоров'я; соціальне забезпечення; освіта, виховання, розвиток культури тощо. У міжнародній сфері - це участь у міжнародному забезпеченні та захисті прав людини; допомога населенню інших країн (у разі стихійного лиха, кризових ситуацій тощо); участь у захисті природного середовища (екологічна функція); участь у міжнародному культурному співробітництві.

Економічні функції: створення умов для розвитку виробництва на основі рівноправного визнання і захисту різних форм власності на засоби виробництва; програмування та організація виробництва на державних підприємствах, розпорядження об'єктами державної власності; організація та стимулювання наукових досліджень. У міжнародній сфері - це участь у створенні світової економічної системи на основі міжнародного розподілу та інтеграції виробництва і праці; участь у розв'язанні господарських та наукових проблем (енергетичної, використання Світового Океану, досліджень й освоєння космосу тощо).

Політичні функції: створення демократичних умов, інститутів для вільного виявлення і врахування інтересів різних соціальних груп суспільства, зокрема для діяльності різноманітних політичних партій та інших громадських об'єднань («демократизаторська» функція); забезпечення умов для збереження і розвитку національної самобутності корінної та всіх інших націй, що проживають на території держави; охорона і захист державно-конституційного ладу, законності та правопорядку. У міжнародній сфері до політичних функцій належить організація, підтримка і розвиток міждержавних договірних відносин на основі загальновизнаних принципів міжнародного права; оборона своєї країни від зовнішнього нападу, анексії; участь у забезпеченні ненасильницького миру в усіх регіонах планети; участь у боротьбі з порушеннями міжнародного правопорядку (у тому числі з використанням військових засобів).

влада держава функція механізм

Механізм держави та його значення

Механізм держави є та реальна організаційно матеріальна сила, володіючи якою, держава здійснює владу. Механізм є структурним і предметним уособленням держави, являє собою матеріальну "речовину", з якої вона складається. Можна сказати, що механізм змістовно діюче, постійно функціонуюче вираження держави.

Для ефективного повноцінного здійснення своїх завдань і функцій кожна держава повинна мати певну систему органів і організацій. У юридичні літературі сукупність таких органів називається механізмом держави.

Механізм держави - це цілісна ієрархічна система державних органів і установ, практично здійснюючих державну владу, задачі та функції держави. Завдяки цьому механізму, який складається з органів держави, державних підприємств і державних установ, здійснюється соціальне призначення держави. Частина державних організацій (якою є саме органи держави) наділяється владними повноваженнями, за допомогою яких здійснює управління в суспільстві з метою реалізації завдань і функцій держави. Ця частина називається апаратом держави.

Державні підприємства і установи - це організації, які під керівництвом державного апарату практично здійснюють функції держави у сфері виробничої діяльності, пов'язаної зі створенням матеріальних цінностей яльності, пов'язаної зі створенням матеріальних цінностей, чи діяльності, пов'язаної зі створенням нематеріальних благ. Державні підприємства і установи являють собою організовані державою трудові колективи робітників і службовців на чолі з призначеним керівником. Зміст діяльності підприємств, на відміну від апарату держави, полягає у створенні матеріальних цінностей, задоволенні суспільних інтересів, здійсненні інших соціальних функцій. Державним установам притаманна невиробнича діяльність у сфері охорони здоров'я, освіти, наукових досліджень, навчально-виховної роботи.

Між функціями держави та її механізмом зв'язок прямий і нерозривний. В силу того, що механізм якраз створюється для виконання функцій держави, останнім в цьому зв'язку належить визначальна роль. Органи держави і установи повинні пристосовуватися до функцій, які можуть змінюватися. Якщо, наприклад, в суспільстві отримують перевагу функції, що випливають з класових чи національних суперечок, то за цим неминуче виходять на перший план такі елементи механізму держави, як органи і установи насильства, примусу.

Соціальне призначення держави

Соціальне призначення держави - постійна і досить дискусійна проблема. Багато хто з мислителів намагалися охарактеризувати значення держави для існування і розвитку суспільства. Так, Платон стверджував, що призначення держави полягає у підтримці моралі. Слід зазначити, що у багатьох мислителів античного світу та середніх віків розуміння призначення держави залежало від їх філософських і політичних поглядів. Наприклад, Г. Гроцій - утвердження загального блага, а Ж.-Ж. Руссо вважав, що призначення держави - це забезпечення загальної свободи.

У наш час необхідно об'єктивніше підходити до оцінки соціального призначення сучасної держави. Очевидно, що держава часто здійснює заходи, які відповідають інтересам всього суспільства, всіх соціальних груп, всіх прошарків населення (наприклад, будівництво шляхів, боротьба зі стихійними лихами, охорона природи, підтримання громадського порядку, боротьба зі злочинністю, підтримання науки, культури, мистецтва, охорони здоров'я тощо).

Характеризуючи сучасну державу, не можна стверджувати, що вона має таке ж соціальне призначення, як і держава 300-400 років тому. Соціальна складова у процесі розвитку держави постійно зростає, особливо в епоху науково-технічних революцій.

Таким чином, соціальне призначення сучасної держави полягає у її різноманітті, широкій сфері діяльності, спрямованій на нормальне, безконфліктне існування суспільства.

Сучасна держава - соціальний арбітр, орган керівництва загальними справами, організатор багатьох важливих заходів, без здійснення яких неможливе функціонування суспільства. Одне з перших місць у цьому процесі належить закріпленню, забезпеченню прав і свобод людини, екологічній безпеці, технічному прогресу, здоров'ю нації, безконфліктному існуванню суспільства, забезпеченню гідного прожиткового рівня, підтримання науки, культури, освіти. Держава повинна перешкоджати різкій диференціації суспільства, щоб уникати гострих соціальних конфліктів.

Сучасна держава виступає суб'єктом легалізованого примусу, тобто вона повинна впливати на ті прошарки населення, групи, окремих людей, які є суспільно небезпечними. Її компетентні органи зобов'язані стримувати тих, хто характеризується суспільно небезпечною поведінкою, вони здійснюють певний соціальний контроль за дотриманням законів, принципів, правил людського співжиття. Держава проводить активну соціальну політику, що полягає у врегулюванні і вирішенні соціальних проблем, досягаючи соціальної справедливості у відносинах між підприємцями, виробниками, споживачами, забезпечуючи інтереси малозабезпечених верств населення, що потребують соціальної підтримки.

Висновки

Держава нерозривно пов'язана з правом. Право, як сукупність правил поведінки, юридично оформляє державу та державну владу і тим самим робить їх легітимними, тобто законними.

Держава має ряд ознак. По-перше, держава - це унікальний апарат управління та примусу. По-друге, держава має чітко локалізовану територію, на яку поширюється влада, та населення, яке на ній проживає. По-третє, держава володіє суверенітетом. Суверенітет є властивістю державної влади і полягає у її верховенстві та незалежності. Таким чином, державу можна визначити як територіальну суверенну організацію публічної влади, що має спеціальний апарат управління та примусу. Механізм держави є та реальна організаційно матеріальна сила, володіючи якою, держава здійснює владу. Механізм є структурним і предметним уособленням держави, являє собою матеріальну "речовину", з якої вона складається. Між функціями держави та її механізмом зв'язок прямий і нерозривний.

Сучасна держава виконує життєво необхідні для суспільства функції, забезпечує його єдність і цілісність, керує найважливішими суспільними справами. У той же час вона покликана всебічно гарантувати права і свободи громадян, підтримувати надійний і гуманний правопорядок у суспільстві.

Размещено на Allbest.ru