Держава, її функції та значення

Основні компоненти влади. Поняття, характеристика та загальні ознаки держави. Функції держави: основні, неосновні, внутрішні, зовнішні, постійні, тимчасові, гуманітарні, політичні. Механізм держави та його значення. Соціальне призначення сучасної держави.

Рубрика Государство и право
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 17.03.2011
Размер файла 18,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

вСтуп

Ще з давніх часів вчені, філософи та мислителі намагалися дати відповідь на питання, що ж таке держава. Марк Тулій Цицерон відповідав, що держава - це ніщо інше як загальний правопорядок. «Під поняттям держави, - писав Г. Шершеневич, - розуміється союз людей, що осіли у відомих кордонах і підлеглі одній владі. Відомим є також визначення держави, яке дали К. Маркс і Ф. Енгельс. Вони розглядали державу як механізм для придушення одного класу іншим. Словом, багато вчених намагалось охарактеризувати поняття держави. Так, що ж таке держава?

Поняття держави, її характеристика конкретизуються при розкритті ознак, які відрізняють державу від недержавних суспільних утворень. По-перше, держава - це унікальний апарат управління та примусу. Такий апарат - сукупність органів держави - становить її матеріальне тіло і, загалом, може бути ототожнений з нею. Саме апарат управління та примусу є носієм публічної влади та може примусити суспільство беззаперечно виконувати свою волю, підкорятися. По-друге, держава має чітко локалізовану територію, на яку поширюється влада, та населення, яке на ній проживає. По-третє, держава володіє суверенітетом. Суверенітет є властивістю державної влади і полягає у її верховенстві та незалежності. Верховенство державної влади означає універсальність її владної сили, що поширюється на все населення, партії та громадські організації. Незалежність полягає у її винятковому, монопольному праві вільно вирішувати усі справи в межах кордонів.

І врешті-решт, держава нерозривно пов'язана з правом. Право, як сукупність правил поведінки, юридично оформляє державу та державну владу і тим самим робить їх легітимними, тобто законними. Тому, ознайомлення з поняттям держави та її значенням в межах такої науки, як правознавство є дуже корисним та актуальним в наш час.

Держава та Основні поняття

Державна влада

Влада - явище соціальне. Соціальна влада присутня (хоча й у прихованій формі) скрізь, де є усталені об'єднання людей: у сім'ї, виробничих колективах, державі, тобто там, де є реальні можливості і спроможність впливати на поведінку людей за допомогою яких-небудь засобів. Динаміка розвитку будь-якої організованої спільності людей є боротьбою між владою і хаосом. У найширшому значенні влада - завжди вольові відносини: індивіда до самого себе, між індивідами, групами, класами в суспільстві, між громадянином і державою, між посадовою особою і підлеглим, між державами. Реалізується вона у сфері особистої та суспільної діяльності - політичної, економічної, правової.

Основними компонентами влади є її суб'єкт, об'єкт, засоби і процес, що призводить до руху всі її елементи.

Влада - завжди двостороння взаємодія суб'єкта і об'єкта. Влада означає відносини залежності між людьми: з одного боку, нав'язування волі когось іншого, з іншого - підкорення їй. Інакше кажучи - це владовідносини між суб'єктом і об'єктом.

Сутністю влади є вольові відносини: керування, панування, підкорення. Влада припускає верховенство, монопольне право суб'єкта приймати рішення, обов'язкові і значущі для об'єкта, і спроможність забезпечувати виконання прийнятих зобов'язань, тобто контролювати об'єкт. Суспільство об'єктивно потребує влади. Вона протистоїть анархії, перешкоджає руйнівним діям, небезпечним для всього соціального організму. Авторитет, право, насильство - засоби, за допомогою яких влада має спроможність і можливість здійснювати свою волю, певним чином впливати на діяльність і поведінку людей.

Соціальна або публічна влада - вольові відносини між людьми з приводу організації їх спільної діяльності, вироблення та здійснення спільної для даного соціального колективу волі чи інтересу.

Державна влада є особливим різновидом соціальної влади. Якщо у первісному суспільстві соціальна влада має публічний характер, то в класово-організованому - політичний. У державі ми маємо справу з політичною владою. Зазвичай державна влада є основним напрямком здійснення політичної влади класу (соціальної верстви, соціальної групи) у державних формах за допомогою властивих лише їй засобів і методів.

Політична влада - публічні, вольові відносини, що утворюються між суб'єктами політичної системи суспільства (у тому числі державою) на основі політичних і правових норм.

Державна влада - публічно-політичні, вольові відносини, що утворюються між державним апаратом і суб'єктами політичної системи суспільства на підґрунті правових норм, зі спиранням, у разі потреби, на державний примус. Державна влада відносно самостійна і складає основу функціонування державного апарату.

У різних суспільствах і державах характер влади відрізняється: в одних «керівництво» з боку держави означає пряме насильство, в інших - прихований примус, у третіх - організацію і переконання. Має місце й поєднання різних засобів здійснення державної волі.

Ознаки державної влади:

1) публічна влада - виступає від імені всього народу, має «публічну» основу своєї діяльності;

2) апаратна влада - концентрується в апараті, системі органів держави і через ці органи здійснюється;

3) верховна влада - юридичне уособлює загальнообов'язкову волю всього суспільства, має у своєму розпорядженні монопольне право видавати закони і спиратися на апарат примусу як на один із засобів дотримання законів та інших правових актів;

4) універсальна влада - поширює владні рішення на усе суспільство: вони є загальнообов'язковими для всіх колективних і індивідуальних суб'єктів;

5) суверенна влада - відділена від інших видів влади усередині країни (від партійної, церковної та ін., від влади інших держав). Вона незалежна від них і має виключне монопольне становище у сфері державних справ;

6) легітимна влада - юридичне (конституційне) обгрунтована і визнана народом країни, а також світовою спільнотою. Наприклад, представницькі органи набувають легітимності в результаті проведення виборів, передбачених і регламентованих законом.

Поняття та характеристика держави

У спеціальній літературі розробляється чимало визначень поняття держави, котрі відбивають такі його аспекти:

держава як організація політичної влади;

держава як апарат влади;

держава як політична організація всього суспільства.

Кожний із зазначених аспектів заслуговує на увагу. Дійсно, розуміння держави як організації політичної влади підкреслює, що серед інших суб'єктів політичної системи вона виділяється особливими якостями, є офіційною формою організації влади, причому одноособовою організацією політичної влади, яка управляє усім суспільством. Водночас політична влада - одна із ознак держави. Тому недоцільно зводити до неї поняття держави.

Із зовнішнього боку держава виступає як механізм здійснення влади і управління суспільством, як апарат влади. Розгляд держави через безпосереднє втілення політичної влади в апараті, системі органів - також не розкриває повністю її поняття. У разі такого розгляду не враховується діяльність системи органів місцевого самоврядування та інших.

Держава є особливою політичною реальністю. Але визначити загальне поняття держави, яке б відбивало всі без винятку ознаки і властивості, характерні для кожного з її періодів у минулому, дійсному і майбутньому, неможливо. Водночас будь-яка держава має набір таких універсальних ознак, що виявляються на всіх етапах її розвитку. Такими ознаками є територія, населення, влада.

Держава - суверенна політико-територіальна організація суспільства, що володіє владою, яка здійснюється державним апаратом на основі юридичних норм, що забезпечують захист і узгодження суспільних, групових, індивідуальних інтересів зі спиранням, у разі потреби, на легальний примус.

Загальні ознаки держави

Держава - єдина політична організація, яка:

1) охоплює усе населення країни в просторових межах. Територія - матеріальна основа існування держави. Сама територія не породжує держави. Вона лише створює простір, у межах якого держава простирає свою владу на населення, що мешкає тут. Територіальна ознака породжує громадянство - юридичний зв'язок особи з даною державою, який виражається у взаємних правах і обов'язках. Громадянин держави набуває: а) обов'язок підкорятися державно-владним велінням; б) право на заступництво і захист держави;

2) має спеціальний апарат управління - систему державних органів, що складаються з особливого розряду осіб, професіоналів з управління;

3) має у своєму розпорядженні апарат легального примусу: збройні сили, установи і заклади примусового характеру (армія, поліція, тюремні і виправно-трудові установи);

4) в особі компетентних органів видає загальнообов'язкові юридичні норми, забезпечує їх реалізацію, тобто держава організує громадське життя на правових засадах, виступаючи, таким чином, як арбітр, що узгоджує індивідуальні, групові і суспільні інтереси. Вона забезпечує і захищає права своїх громадян, а також інших людей, що перебувають на її території. Без права, законодавства держава не в змозі ефективно керувати суспільством, забезпечувати здійснення прийнятих нею рішень;

5) має єдину грошову систему;

6) має офіційну систему оподаткування і фінансового контролю;

7) має суверенітет;

8) має формальні реквізити - офіційні символи: прапор, герб, гімн.

Слід зважити на те, що держава може бути світською і теократичною. Більшість держав світу - світські, тобто такі, в яких розмежовані сфери дії церкви і держави (церква відокремлена від держави). У теократичних державах влада належить церковній ієрархії (Монголія до 1921 p., сучасний Ватикан).

Функції та Значення Держави

Функції держави

Загалом, функції держави можна поділити на такі групи:

За соціальним значенням - на основні та неосновні.

Основні функції - найзагальніші та найважливіші комплексні напрями діяльності держави щодо здійснення стратегічних завдань і цілей, що стоять перед нею у конкретний історичний період. До них відносять функції: оборони, підтримання зовнішніх відносин, охорони правопорядку, регулювання економіки, забезпечення екологічної безпеки, підтримання і розвиток культури, забезпечення освіти населення та ін.

Неосновні функції - напрями діяльності держави зі здійснення конкретних завдань у другорядних сферах суспільного життя. До них належать: управління персоналом, матеріально-технічне забезпечення та управління державним майном, правосуддя і юридичні функції, збирання і розповсюдження необхідної для управління інформації тощо.

Залежно від територіальної спрямованості - внутрішні та зовнішні.

Внутрішні функції - такі напрями діяльності держави, в яких конкретизується внутрішня політика стосовно економічних, ідеологічних, екологічних, культурних та інших аспектів життя суспільства. До таких відносять функції: регулювання економіки, підтримання та розвиток культури, охорону та захист усіх форм власності, соціальний захист населення, забезпечення екологічної безпеки, охорону правопорядку та ін.

Зовнішні функції - основні напрями діяльності держави за її межами у взаємовідносинах з іншими державами, світовими громадськими організаціями і світовим співтовариством у цілому. Функціями є: організація співробітництва з іншими суб'єктами міжнародних відносин, захист державного суверенітету, підтримка миру в регіоні, культурний та освітній обмін тощо.

За часом здійснення - постійні та тимчасові.

Постійні функції - напрямки діяльності держави, що здійснюються на всіх етапах її розвитку. Більшість здійснюваних державою функцій є постійними

Тимчасові функції - напрямки діяльності держави, що обумовлені конкретним етапом історичного розвитку суспільства. Прикладом тимчасових можуть бути функції стабілізації економіки у перехідний період, подолання наслідків аварії на ЧАЕС чи повені у Закарпатті

За сферами суспільного життя - гуманітарні, економічні та політичні.

Гуманітарні функції: забезпечення, охорона та захист основних прав людини; охорона природного середовища; охорона і відновлення здоров'я; соціальне забезпечення; освіта, виховання, розвиток культури тощо. У міжнародній сфері - це участь у міжнародному забезпеченні та захисті прав людини; допомога населенню інших країн (у разі стихійного лиха, кризових ситуацій тощо); участь у захисті природного середовища (екологічна функція); участь у міжнародному культурному співробітництві.

Економічні функції: створення умов для розвитку виробництва на основі рівноправного визнання і захисту різних форм власності на засоби виробництва; програмування та організація виробництва на державних підприємствах, розпорядження об'єктами державної власності; організація та стимулювання наукових досліджень. У міжнародній сфері - це участь у створенні світової економічної системи на основі міжнародного розподілу та інтеграції виробництва і праці; участь у розв'язанні господарських та наукових проблем (енергетичної, використання Світового Океану, досліджень й освоєння космосу тощо).

Політичні функції: створення демократичних умов, інститутів для вільного виявлення і врахування інтересів різних соціальних груп суспільства, зокрема для діяльності різноманітних політичних партій та інших громадських об'єднань («демократизаторська» функція); забезпечення умов для збереження і розвитку національної самобутності корінної та всіх інших націй, що проживають на території держави; охорона і захист державно-конституційного ладу, законності та правопорядку. У міжнародній сфері до політичних функцій належить організація, підтримка і розвиток міждержавних договірних відносин на основі загальновизнаних принципів міжнародного права; оборона своєї країни від зовнішнього нападу, анексії; участь у забезпеченні ненасильницького миру в усіх регіонах планети; участь у боротьбі з порушеннями міжнародного правопорядку (у тому числі з використанням військових засобів).

влада держава функція механізм

Механізм держави та його значення

Механізм держави є та реальна організаційно матеріальна сила, володіючи якою, держава здійснює владу. Механізм є структурним і предметним уособленням держави, являє собою матеріальну "речовину", з якої вона складається. Можна сказати, що механізм змістовно діюче, постійно функціонуюче вираження держави.

Для ефективного повноцінного здійснення своїх завдань і функцій кожна держава повинна мати певну систему органів і організацій. У юридичні літературі сукупність таких органів називається механізмом держави.

Механізм держави - це цілісна ієрархічна система державних органів і установ, практично здійснюючих державну владу, задачі та функції держави. Завдяки цьому механізму, який складається з органів держави, державних підприємств і державних установ, здійснюється соціальне призначення держави. Частина державних організацій (якою є саме органи держави) наділяється владними повноваженнями, за допомогою яких здійснює управління в суспільстві з метою реалізації завдань і функцій держави. Ця частина називається апаратом держави.

Державні підприємства і установи - це організації, які під керівництвом державного апарату практично здійснюють функції держави у сфері виробничої діяльності, пов'язаної зі створенням матеріальних цінностей яльності, пов'язаної зі створенням матеріальних цінностей, чи діяльності, пов'язаної зі створенням нематеріальних благ. Державні підприємства і установи являють собою організовані державою трудові колективи робітників і службовців на чолі з призначеним керівником. Зміст діяльності підприємств, на відміну від апарату держави, полягає у створенні матеріальних цінностей, задоволенні суспільних інтересів, здійсненні інших соціальних функцій. Державним установам притаманна невиробнича діяльність у сфері охорони здоров'я, освіти, наукових досліджень, навчально-виховної роботи.

Між функціями держави та її механізмом зв'язок прямий і нерозривний. В силу того, що механізм якраз створюється для виконання функцій держави, останнім в цьому зв'язку належить визначальна роль. Органи держави і установи повинні пристосовуватися до функцій, які можуть змінюватися. Якщо, наприклад, в суспільстві отримують перевагу функції, що випливають з класових чи національних суперечок, то за цим неминуче виходять на перший план такі елементи механізму держави, як органи і установи насильства, примусу.

Соціальне призначення держави

Соціальне призначення держави - постійна і досить дискусійна проблема. Багато хто з мислителів намагалися охарактеризувати значення держави для існування і розвитку суспільства. Так, Платон стверджував, що призначення держави полягає у підтримці моралі. Слід зазначити, що у багатьох мислителів античного світу та середніх віків розуміння призначення держави залежало від їх філософських і політичних поглядів. Наприклад, Г. Гроцій - утвердження загального блага, а Ж.-Ж. Руссо вважав, що призначення держави - це забезпечення загальної свободи.

У наш час необхідно об'єктивніше підходити до оцінки соціального призначення сучасної держави. Очевидно, що держава часто здійснює заходи, які відповідають інтересам всього суспільства, всіх соціальних груп, всіх прошарків населення (наприклад, будівництво шляхів, боротьба зі стихійними лихами, охорона природи, підтримання громадського порядку, боротьба зі злочинністю, підтримання науки, культури, мистецтва, охорони здоров'я тощо).

Характеризуючи сучасну державу, не можна стверджувати, що вона має таке ж соціальне призначення, як і держава 300-400 років тому. Соціальна складова у процесі розвитку держави постійно зростає, особливо в епоху науково-технічних революцій.

Таким чином, соціальне призначення сучасної держави полягає у її різноманітті, широкій сфері діяльності, спрямованій на нормальне, безконфліктне існування суспільства.

Сучасна держава - соціальний арбітр, орган керівництва загальними справами, організатор багатьох важливих заходів, без здійснення яких неможливе функціонування суспільства. Одне з перших місць у цьому процесі належить закріпленню, забезпеченню прав і свобод людини, екологічній безпеці, технічному прогресу, здоров'ю нації, безконфліктному існуванню суспільства, забезпеченню гідного прожиткового рівня, підтримання науки, культури, освіти. Держава повинна перешкоджати різкій диференціації суспільства, щоб уникати гострих соціальних конфліктів.

Сучасна держава виступає суб'єктом легалізованого примусу, тобто вона повинна впливати на ті прошарки населення, групи, окремих людей, які є суспільно небезпечними. Її компетентні органи зобов'язані стримувати тих, хто характеризується суспільно небезпечною поведінкою, вони здійснюють певний соціальний контроль за дотриманням законів, принципів, правил людського співжиття. Держава проводить активну соціальну політику, що полягає у врегулюванні і вирішенні соціальних проблем, досягаючи соціальної справедливості у відносинах між підприємцями, виробниками, споживачами, забезпечуючи інтереси малозабезпечених верств населення, що потребують соціальної підтримки.

Висновки

Держава нерозривно пов'язана з правом. Право, як сукупність правил поведінки, юридично оформляє державу та державну владу і тим самим робить їх легітимними, тобто законними.

Держава має ряд ознак. По-перше, держава - це унікальний апарат управління та примусу. По-друге, держава має чітко локалізовану територію, на яку поширюється влада, та населення, яке на ній проживає. По-третє, держава володіє суверенітетом. Суверенітет є властивістю державної влади і полягає у її верховенстві та незалежності. Таким чином, державу можна визначити як територіальну суверенну організацію публічної влади, що має спеціальний апарат управління та примусу. Механізм держави є та реальна організаційно матеріальна сила, володіючи якою, держава здійснює владу. Механізм є структурним і предметним уособленням держави, являє собою матеріальну "речовину", з якої вона складається. Між функціями держави та її механізмом зв'язок прямий і нерозривний.

Сучасна держава виконує життєво необхідні для суспільства функції, забезпечує його єдність і цілісність, керує найважливішими суспільними справами. У той же час вона покликана всебічно гарантувати права і свободи громадян, підтримувати надійний і гуманний правопорядок у суспільстві.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Організація політичної влади в суспільстві. Механізм здійснення влади. Поняття та сутність держави в сучасній правовій доктрині. Виникнення держави як реакція на суспільну необхідність. Функції сучасної держави та значення їх реалізації для суспільства.

    курсовая работа [34,9 K], добавлен 16.06.2011

  • Поняття, передумови виникнення та соціальна сутність держави. Співвідношення суверенітету народу, нації та держави. Історичні типи держав, їх загальна характеристика. Основні функції української держави. Сутність правової держави (Б. Кістяківський).

    курсовая работа [41,1 K], добавлен 23.11.2010

  • Держава – це організація суверенної політичної влади, яка в рамках правових норм здійснює управління суспільними процесами і забезпечує безпеку особи і нації. Основні ознаки держави. Функція охорони правопорядку та особливості механізму правової держави.

    курсовая работа [86,1 K], добавлен 20.07.2011

  • Визначення поняття та сутності держави. Дослідження її ролі та призначення у політичній системі суспільстві. Вивчення основних теорій походження держави. Загальна характеристика сучасної держави у різних проявах її функціонування. Типи сучасної держави.

    курсовая работа [48,6 K], добавлен 31.01.2014

  • Поняття та головне значення функцій держави, їх характерні риси, класифікація та типи: економічна, соціальна та фінансова. Сучасні зовнішні функції: взаємного співробітництва з іншими державами, оборони країни, а також підтримки світового порядку.

    курсовая работа [41,2 K], добавлен 23.09.2014

  • Поняття та головний зміст функцій держави, їх типи та значення. Ознаки та еволюція, форми та методи здійснення. Внутрішні функції: економічна, соціальна, екологічна, оподаткування. Інтеграція у світову економіку та підтримка іноземних інвестицій.

    курсовая работа [56,4 K], добавлен 22.11.2014

  • Завдання і мета держави, її сутність і соціальне призначення в соціально необхідному суспільстві. Державні функції та функції державних органів. Методи правотворчої діяльності держави. Структура і практика бюджетного процесу. Функції прокуратури.

    реферат [38,0 K], добавлен 09.06.2011

  • Сутність, основні ознаки та функції держави. Основні концепції її походження. Вищі органи сучасної держави. Поділ державної влади у демократичних суспільствах функціонування. Порядок формування парламентів. Форми державного правління та державного устрою.

    реферат [55,8 K], добавлен 31.03.2009

  • Ознаки правової держави та механізми її співвідношення з громадським суспільством. Теорії походження держави. Природа і головне призначення держави. Парадигма справедливої держави - традиційна формула технократичних і раціоналістичних концепцій.

    реферат [20,7 K], добавлен 05.03.2011

  • Основні концепції правової держави. Ідея правової держави як загальнолюдська цінність. Вихідні положення сучасної загальної теорії правової держави. Основні ознаки правової держави. Шляхи формування правової держави в Україні.

    курсовая работа [31,5 K], добавлен 04.06.2003

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.