главнаяреклама на сайтезаработоксотрудничество База знаний Allbest
 
 
Сколько стоит заказать работу?   Искать с помощью Google и Яндекса
 


Особливості регулювання праці неповнолітніх

Поняття охорони здоров'я працівників на виробництві. Права неповнолітніх у трудових правовідносинах. Броня і квота робочих місць для молоді. Оплата та охорона праці осіб молодше 18 років, навчання їх професіям, пов'язаним з важкими і шкідливими роботами.

Рубрика: Государство и право
Вид: курсовая работа
Язык: украинский
Дата добавления: 12.02.2011
Размер файла: 33,2 K

Полная информация о работе Полная информация о работе
Скачать работу можно здесь Скачать работу можно здесь

рекомендуем


Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже.

Название работы:
E-mail (не обязательно):
Ваше имя или ник:
Файл:


Cтуденты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны

Подобные работы


1. Охорона праці неповнолітніх за трудовим законодавством
Права неповнолітніх у трудових правовідносинах. Особливості прийняття і звільнення осіб молодших 18 років. Здійснення контролю за охороною праці неповнолітніх. Робочий час та час відпочинку неповнолітніх. Врегулювання оплати праці осіб молодших 18 років.
курсовая работа [45,5 K], добавлена 20.09.2010

2. Охорона праці неповнолітніх за трудовим законодавством України
Загальна характеристика охорони праці. Охорона праці неповнолітніх: права, норми виробітку, відпустки. Забезпечення зайнятості молоді. Органи, які здійснюють контроль за охороною праці неповнолітніх.
курсовая работа [20,9 K], добавлена 27.12.2003

3. Правове регулювання пенсійного забезпечення працівників на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці
Визначення сутності та особливостей пенсійного забезпечення працівників, задіяних на роботах із шкідливими та важкими умовами праці та внесення відповідних пропозицій і рекомендацій щодо удосконалення порядку призначення та виплати пенсій цим працівникам.
автореферат [27,3 K], добавлена 11.04.2009

4. Правове регулювання охорони праці жінок, молоді та інвалідів
Правове регулювання та державна політика України в галузі охорони праці жінок, молоді та інвалідів як однієї із основних гарантій їхніх прав і свобод. Дисциплінарна, матеріальна, адміністративна та кримінальна відповідальність за порушення законодавства.
дипломная работа [241,0 K], добавлена 17.08.2011

5. Тактика допиту малолітніх та неповнолітніх осіб
Поняття та основні завдання допиту неповнолітніх та малолітніх осіб відповідно до чинного кримінального процесуального законодавства України. Використання спеціальних знань при проведенні допиту неповнолітніх та малолітніх осіб. Підготовка до допиту.
курсовая работа [51,0 K], добавлена 28.11.2013

6. Правове регулювання охорони праці жінок
Поняття охорони праці та її значення в трудовому праві. Гендарна рівність чоловіка та жінки. Гаратії та пільги,які надаються жінкам з дітьми. Надання допомоги при вагітності та після пологів, право на отримання. Конституційні засади охорони праці жінок.
курсовая работа [36,8 K], добавлена 26.08.2014

7. Європейський досвід правового регулювання охорони праці
Співробітництво України з ЄС у процесі адаптації законодавства. Особливості законодавства ЄС з охорони праці. Місце директив ЄС в закріпленні вимог та стандартів. Досвід європейських країн з забезпечення реалізації законодавства в сфері охорони праці.
реферат [59,6 K], добавлена 10.04.2011

8. Законодавство про охорону праці та правила охорони праці
Структура та основне призначення Кодексу законів про працю України, основні права та обов’язки учасників трудових відносин. Сутність та правила оформлення колективного та трудового договору. Охорона праці на підприємстві та правила трудової дисципліни.
курсовая работа [46,2 K], добавлена 20.10.2009

9. Оплата праці
Поняття заробітної плати як засобу підвищення зацікавленості працюючих, її структура. Система організації оплати праці. Тарифна система оплати праці, її державне та договірне регулювання. Характеристика права працівника на оплату праці та його захист.
курсовая работа [47,1 K], добавлена 30.12.2013

10. Правове регулювання трудових відносин про оплату праці
Методи правового регулювання заробітної плати. Нормування праці, елементи тарифної системи. Системи оплати праці та її види. Оплата праці при відхиленні від умов, передбачених тарифами. Порядок виплати заробітної плати. Обчислення середнього заробітку.
курсовая работа [67,9 K], добавлена 19.02.2011


Другие работы, подобные Особливості регулювання праці неповнолітніх


Размещено на http://www.allbest.ru

Міністерство освіти і науки України

Київська державна академія водного транспорту

імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного

Юридичний факультет

Курсова робота

з дисципліни “Трудове право”

на тему: “Особливості регулювання праці неповнолітніх

Виконав: студент ІІ курсу групи 2813

Козлов О.О.

Перевірив: Андрійчук В.В.

Київ, 2010р.

Зміст

Вступ

1. Поняття охорони здоров'я працівників на виробництві та правове забезпечення їх діяльності

2. Права неповнолітніх у трудових правовідносинах

3. Броня і квота робочих місць для працевлаштування молоді

4. Оплата праці осіб молодше 18 років

5. Охорона праці неповнолітніх законодавством

6. Навчання неповнолітніх професіям, пов'язаним з важкими роботами і роботами з шкідливими або небезпечними умовами праці

Висновок

Список використаних нормативно-правових актів та літератури

Вступ

Трудове право України є однією з провідних галузей у системі права, яка нарівні з іншими галузями перебуває в стадії реформування під впливом соціально-економічних відносин, що змінюються. Місце трудового права можна визначити в його співвідношенні з іншими провідними галузями права України. Наприклад, чимало подібних рис трудове право має з цивільним правом. Передусім це торкається предметів правового регулювання. Суспільні відносини, які складають предмети цих галузей, дуже подібні між собою. Так, до трудових відносин тісно примикають регламентовані цивільним правом відносини, об'єктом регулювання яких є виконання певних трудових завдань чи виконання послуг. Існують також деякі риси подібності трудового права і права адміністративного. Це стосується організаційний моментів прав і виконання обов'язків, підпорядкованості суб'єктів.

Я обрав дану тему з огляду на те, що праця неповнолітніх у нас час є актуальним явищем та потребує суворої регламентації та контролю з боку відповідних структур. В наш час все більше неповнолітніх стають до лав працюючих. Це спричинено недостатньою підтримкою з боку держави населення яке проживаю у скрутному становищі, поганим економічним, соціальним розвитком нашої країни, що вимушує вдаватись до таких крайнощів як, навіть, праця малолітніх осіб, які є найбільш незахищеною групою населення у трудових відносинах. Більшість роботодавців не додержуються правил щодо охорони праці неповнолітніх, таким чином молодь є незахищеною у своїй трудовій діяльності. Більшість молоді працює на умовах які не відповідають чинному законодавству нашої країни та міжнародним стандартам.

Завданням даної курсової є висвітлення прав неповнолітніх у трудових відносинах, регламентацію цих прав у національному та міжнародному законодавствах, необхідних стандартів праці для безпечних умов праці молоді, її нормального розвитку та існування.

Об'єктом даної роботи є охорона здоров'я працівників та правове забезпечення їх діяльності.

Предметом виступає праця неповнолітніх, регламентація їх прав та захист трудової діяльності.

1. Поняття охорони здоров'я працівників на виробництві та правове забезпечення їх діяльності

Конституція України до числа соціальних прав включає право кожного на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування (ст. 49), належні, безпечні й здорові умови праці (ст. 43). Відповідно до ст.12 Міжнародного пакту про економічні, соціальні й культурні права кожна людина має право на медичну допомогу та медичний догляд у разі хвороби. Серед основних трудових прав працівників ст. 2 Кодексу законів про працю України вказує на право на здорові та безпечні умови праці. Ст. 6 Основ законодавства України про охорону здоров'я закріплює право на охорону здоров'я, що передбачає серед інших право на безпечні й здорові умови праці.

Державні, громадські або інші органи, підприємства, установи, організації, посадові особи та громадяни зобов'язані забезпечити пріоритетність охорони здоров'я у власній діяльності, не завдавати шкоди здоров'ю населення й окремих осіб (ст. 5 Основ законодавства України про охорону здоров'я). Зазначаючи необхідність створення безпечних і здорових умов праці в процесі трудової діяльності працівників, наукова та навчальна література з трудового права завжди користувалася терміном "охорона праці". При цьому термін "охорона праці" вживається в двох значеннях: широкому й вузькому. Як вказує B.I. Прокопенко, в широкому розумінні до поняття "охорона праці" відносяться "ті гарантії для працівників, що передбачають усі норми трудового законодавства". У широкому значенні під охороною праці розуміється сукупність правових норм, що охоплюють увесь комплекс питань застосування праці й приналежних до різних інститутів трудового права (трудового договору, робочого часу і часу відпочинку та ін.). До них належать норми, які забороняють необґрунтовану відмову в прийнятті на роботу, обмежують переведення та звільнення працівників, встановлюють граничну тривалість робочого часу, регламентують час відпочинку, та багато інших, спрямованих на створення сприятливих загальних умов трудової діяльності. Л.О. Сироватська під охороною праці у широкому значенні розуміє все трудове право, оскільки всі його норми спрямовані на захист інтересів усіх працюючих. У цьому значенні і повинен застосовуватися термін "охорона праці" як визначення заходів, спрямованих на охорону права особи на працю.

Терміном "охорона праці" у вузькому розумінні завжди визначалося створення для працівників здорових та безпечних умов праці. Закон України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 р. в ст. 1 так визначає охорону праці: "Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі роботи". Виходячи зі змісту закону та інших зазначених вище нормативно-правових актів, більш доцільно, на мою думку, замість терміна "охорона праці" у вузькому розумінні вживати термін "охорона здоров'я працівників на виробництві", оскільки фактично метою таких заходів є саме охорона здоров'я працівника, збереження його працездатності на виробництві під час виконання трудових обов'язків.

Останнім часом вимоги з охорони здоров'я часто не дотримуються підприємствами різних організаційно-правових форм, які використовують працю найманих працівників. Чимало керівників підприємств безвідповідально ставляться до обов'язків щодо створення здорових і безпечних умов праці, часто розглядають ці питання як другорядні. Лише за два місяці 1999 p. інспектори Держнаглядохоронпраці виявили понад 340 тис. порушень правил безпечного ведення робіт. Через наявну загрозу життю заборонялася робота понад 17 тисяч підприємств та об'єктів. Такий стан охорони здоров'я на виробництві пояснюється передусім важким економічним становищем держави, а також іншими об'єктивними і суб'єктивними причинами, які полягають у зносі основних виробничих фондів, у тому, що немає зацікавленості власників у поліпшенні умов і безпеки праці, в некомпетентності більшості персоналу в питаннях охорони здоров'я, в низькій трудовій і технологічній дисципліні, в недостатній ролі органів нагляду і контролю за дотриманням законодавства про працю й охорону здоров'я у процесі праці. В умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, працює понад 3,4 млн. чоловік. Забезпеченість працюючих засобами індивідуального захисту не перевищує 40-50%. Щорічні виплати на відшкодування шкоди, заподіяної життю і здоров'ю працюючих, сягають 400 млн. грн. Особливу тривогу викликає зростання кількості аварій з груповими нещасними випадками. Під час аварій у 1998 p. було травмовано 712 працівників, з-поміж яких 279 - смертельно.

В Основних напрямах соціальної політики на 1997-2000 роки йдеться про необхідність реформування системи охорони праці, основною метою якої є істотне зниження рівня виробничого травматизму і професійних захворювань, зменшення чинників шкідливого впливу на організм працюючих і вивільнення працівників з шкідливих і важких умов праці. Хоча у Основних напрямах і вживається традиційний термін "охорона праці", але по суті мова йде про охорону здоров'я та працездатності працівників. Для цього передбачається: завершити формування системи управління охороною праці на регіональному і виробничому рівнях для підприємств, установ, організацій усіх форм власності, видів діяльності; здійснити перегляд законодавчих і нормативних актів з питань охорони праці з урахуванням вимог нормативних актів Європейського Союзу; прийняти законодавчі акти про об'єкти підвищеної небезпеки і про безпеку промислової продукції; перейти до територіально-галузевого принципу здійснення державного нагляду за охороною здоров'я в процесі праці; забезпечити стабільне фінансування заходів щодо питань охорони здоров'я тощо. На жаль, деякі з цих заходів так і залишаються на папері. Найважливіші норми щодо охорони здоров'я працівників на виробництві закріплені в Законі України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 p., у трьох главах КЗпП (глава XI "Охорона праці", глава XII "Праця жінок", глава XIII "Праця молоді"), а також у підзаконних актах - положеннях, правилах, інструкціях, актах соціального партнерства, локальних.

Права громадян, у тому числі працівників, закріплені у відповідних нормативно-правових актах, може бути реалізовано тільки за умови, якщо в нормативному порядку будуть встановлені для цього необхідні гарантії.

Закон України "Про охорону праці" передбачає цілий ряд гарантій прав громадян на охорону праці як при укладенні трудового договору, так і під час роботи на підприємстві.

Наприклад, те що умови трудового договору не можуть містити положень, що суперечать законам та іншим нормативно-правовим актам з охорони праці. Під час укладання трудового договору роботодавець повинен проінформувати працівника під розписку про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їх впливу на здоров'я та про права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору.

Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров'я роботах забороняється.

З метою забезпечення сприятливих для здоров'я умов праці, високого рівня працездатності встановлюються єдині санітарно-гігієнічні вимоги до організації виробничих процесів, пов'язаних з діяльністю людей. Власники і керівники підприємств, установ і організацій зобов'язані забезпечити виконання техніки безпеки, виробничої санітарії, інших вимог охорони праці, не допускати шкідливого впливу на здоров'я людей (ст. 28 Основ). Забороняється укладення трудового договору з громадянином, якому згідно з медичним висновком протипоказана запропонована робота за станом здоров'я.

Усі працівники згідно із законом підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.

Однією з гарантій є й те, що згідно зі ст. 153 КЗпП працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або для оточуючих його людей і навколишнього середовища. Факт наявності такої ситуації підтверджується фахівцями з охорони праці підприємства за участю представника профспілки й уповноваженого трудового колективу, а за період простою з цих причин не з вини працівника за ним зберігається середній заробіток, а також середній заробіток.

Працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник не виконує законодавство про охорону праці, умови колективного договору з цих питань. У цьому випадку працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі, передбаченому колективним договором, але не менш 3-місячного заробітку.

На час припинення експлуатації підприємства, цеху, дільниці, окремого виробництва або обладнання органом державного нагляду або службою охорони праці працівникам гарантується збереження місця роботи.

Працівникам, зайнятим на роботах з важкими і шкідливими умовами праці, надається право на додаткові пільги і компенсації. Вони безкоштовно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці в підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються у передбаченому законодавством порядку. Власник також може за свої кошти додатково встановлювати працівникам за колективним договором (угодою, трудовим договором) пільги і компенсації, не передбачені чинним законодавством. Гарантійною нормою є й те, що на власника покладається обов'язок безкоштовної видачі працівникам спецодягу, інших засобів індивідуального захисту, змиваючих і знешкоджуючих засобів, а якщо працівник був вимушений придбати їх за власні кошти, - компенсувати йому витрати.

Серед гарантій прав громадян на охорону здоров'я під час праці особливо необхідно виділити обов'язок власника відшкодувати працівникові шкоду, заподіяну йому каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків.

2. Права неповнолітніх у трудових правовідносинах

праця неповнолітній охорона оплата

Неповнолітні, тобто особи, що не досягли вісімнадцяти років, у трудових правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці користуються пільгами, встановленими законодавством України.

За загальним правилом особи приймаються на роботу з 16 років. За згодою одного із батьків або особи, що його замінює, можуть, як виняток, прийматись на роботу особи, які досягли п'ятнадцяти років. Для підготовки молоді до продуктивної праці допускається прийняття на роботу учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров'ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час по досягненні ними чотирнадцятирічного віку за згодою одного з батьків або особи, що його замінює. На кожному підприємстві, в установі, організації має вестися спеціальний облік працівників, які не досягли вісімнадцяти років, із зазначенням дати їх народження.

Забороняється застосування праці осіб молодше вісімнадцяти років на важких роботах і на роботах з шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах. Забороняється також залучати осіб молодше вісімнадцяти років до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми. Перелік важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також граничні норми підіймання і переміщення важких речей особами молодше вісімнадцяти років затверджуються Міністерством охорони здоров'я України за погодженням із Державним комітетом України по нагляду за охороною праці.

Усі особи молодше вісімнадцяти років приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду і в подальшому, до досягнення 21 року, щороку підлягають обов'язковому медичному оглядові.

Забороняється залучати працівників молодше вісімнадцяти років до нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні дні.

Для робітників віком до вісімнадцяти років норми виробітку встановлюються виходячи з норм виробітку для дорослих робітників пропорційно скороченому робочому часу для осіб, що не досягли вісімнадцяти років. Для молодих робітників, які поступають на підприємство, в організацію після закінчення загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних навчальних закладів, курсів, а також для тих, що пройшли навчання безпосередньо на виробництві, в передбачених законодавством випадках і розмірах та на визначені ним строки можуть затверджуватись знижені норми виробітку. Ці норми затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з профспілковим комітетом.

Щорічні відпустки працівникам віком до вісімнадцяти років надаються у зручний для них час. Щорічні відпустки працівникам віком до вісімнадцяти років повної тривалості у перший рік роботи надаються за їх заявою до настання шестимісячного терміну безперервної роботи на даному підприємстві, в установі, організації.

3. Броня і квота робочих місць для працевлаштування молоді

Для всіх підприємств і організацій встановлюється броня прийняття на роботу і професійне навчання на виробництві молоді, яка закінчила загальноосвітні школи, професійні навчально-виховні заклади, а також інших осіб молодше вісімнадцяти років.

Районні і міські Ради народних депутатів затверджують програми влаштування на роботу випускників загальноосвітніх шкіл, квоти робочих місць для працевлаштування молоді та забезпечують їх виконання всіма підприємствами, установами, організаціями.

Відмова у прийнятті на роботу і професійне навчання на виробництві зазначеним особам, направленим в рахунок броні, забороняється. Така відмова може бути оскаржена ними до суду.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про зайнятість населення» для працевлаштування молоді, яка закінчила або припинила навчання у середніх загальноосвітніх школах, професійно-технічних закладах освіти, звільнилася зі строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і якій надається перше робоче місце, дітям (сиротам), які залишилися без піклування батьків, а також особам, яким виповнилося п'ятнадцять років і які за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад за поданням центрів зайнятості бронюють на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, з чисельністю понад 20 чоловік, до 5 процентів загальної кількості робочих місць за робітничими професіями, у тому числі з гнучкими формами зайнятості.

У разі відмови у прийомі на роботу цих громадян у межах установленої броні з підприємств, установ і організацій державна служба зайнятості стягує штраф за кожну таку відмову у п'ятдесятикратному розмірі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Одержані кошти спрямовуються до місцевої частини державного фонду сприяння зайнятості населення і можуть використовуватися для фінансування витрат підприємств, установ і організацій, які створюють робочі місця для цих категорій населення понад встановлену квоту.

4. Оплата праці осіб молодше 18 років

Заробітна плата працівникам молодше вісімнадцяти років при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується в такому самому розмірі, як і працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи. Праця працівників молодше вісімнадцяти років, допущених до відрядних робіт, оплачується за відрядними розцінками, встановленими для дорослих працівників, з доплатою за тарифною ставкою за час, на який тривалість їх щоденної роботи скорочується порівняно з тривалістю щоденної роботи дорослих працівників.

Учням загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів, які працюють у дні, вільні від навчального процесу після уроків і на канікулах, виплачується повна тарифна ставка, при неповному робочому часі - відповідна частина тарифної ставки; праця цієї ж категорії неповнолітніх, які працюють на відрядних роботах, крім випадків зниження норм виробітку згідно з чинним законодавством, оплачується за відрядними розцінками, встановленими для дорослих працівників, з доплатою за тарифною ставкою за час, на який повний робочий день дорослих робітників перевищує встановлений для неповнолітніх скорочений день.

5. Охорона праці неповнолітніх законодавством

Неповнолітні, тобто особи, котрі не досягли віку 18 років, у трудових правовідносинах прирівнюються у справах до повнолітніх. Нарівні з цим для них встановлено додаткові пільги і гарантії трудових прав.

В інтересах охорони здоров'я неповнолітніх Міністерство охорони здоров'я України видало наказ „Про затвердження Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх”

Застосування праці неповнолітніх у виробництвах, професіях і на роботах з важкими та шкідливими умовами праці забороняється на всіх підприємствах, установах і організаціях незалежно від форм власності і видів їх діяльності.

Прийом на навчання за професіями, вказаними у Переліку, допускається за умови досягнення особами 18-річного віку на момент закінчення навчання.

При проходженні виробничої практики (виробничого навчання) особи, які не досягли 18-річного віку і навчаються у професійно-навчальних закладах можуть знаходитися у виробництвах, професіях і на роботах, включених до Переліку, не більш як 4 години за умов суворого дотримання діючих санітарних норм і правил, а також, правил і норм по охороні праці.

Забороняється також залучати осіб, молодших 18 років, до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми. Ці норми диференційовано залежно від статі та віку неповнолітніх працівників і затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я України.

Граничні норми діють на всій території України і поширюються на всі підприємства, установи, організації, учбові заклади, а також на юридичних та фізичних осіб, які використовують працю підлітків від 14 до 18 років. Підлітків забороняється призначати на роботи, які пов'язані виключно з підійманням, утриманням або переміщенням важких речей.

До роботи, що потребує підіймання та переміщення важких речей, допускаються підлітки, які не мають медичних протипоказань, що засвідчено відповідним лікарським свідоцтвом. До тривалої роботи по підійманню та переміщенню важких речей підлітки до 15 років не допускаються. Роботодавець повинен забезпечити обов'язкове проходження працюючими у нього підлітками попереднього та наступних періодичних медичних оглядів.

Загальна тривалість робочого часу підлітків не повинна перевищувати 24 год. на тиждень для підлітків 14-15 років та 36 год. - для підлітків 16-17 років. Обов'язковим повинен бути рівномірний розподіл тижневого робочого часу за днями п'яти або шестиденного робочого тижня.

Робота підлітків з вантажами не повинна становити більше 1/3 робочого часу. Вага окремого вантажу та сумарна вага вантажу, який повинні підіймати та переміщувати підлітки, не повинна перевищувати граничних норм, зазначених у таблицях 1 і 2.

Таблиця 1. Граничні норми підіймання та переміщення вантажів підлітками під час короткочасної та тривалої роботи

Календарний вік, років

Граничні норми ваги вантажу (кг)

Короткочасна робота

Тривала робота

юнаки

дівчата

юнаки

дівчата

14

5

2,5

-

-

15

12

6

8,4

4,2

16

14

7

11,2

5,6

17

16

8

12,6

6,3

Короткочасна робота це - 1-2 підняття та переміщення вантажу; тривала - більше ніж 2 підняття та переміщення протягом 1 год. робочого часу, зазначеного у п.5 цих норм.

Календарний вік визначається як число повних років, що відраховуються від дати народження.

Також у вагу вантажу включається вага тари і упаковки, а докладене м'язове зусилля при утриманні або переміщенні вантажу з використанням засобів малої механізації не повинно перевищувати граничної норми ваги вантажу, його тривалість - не більше 3 хв., подальший відпочинок - не менше 2 хв.

Таблиця 2. Граничні норми сумарної ваги вантажу для підлітків у розрахунку на 1 год. робочого часу

Календарний вік, років

Сумарна вага вантажів (кг), що підіймаються (переміщуються при виконанні роботи

З рівня робочої поверхні

З підлоги

юнаки

дівчата

юнаки

дівчата

14

10

5

7

3,5

15

48

12

24

6

16

160

40

80

20

17

272

72

130

32

Сумарна вага вантажу дорівнює добутку ваги вантажу на кількість його підйомів (переміщень). Рівнем робочої поверхні вважається робочий рівень стола, верстата, конвеєра і т. ін. Висота підіймання не повинна перевищувати 1м, відстань переміщення вантажу вручну не повинна перевищувати 5м.

Забороняється також залучати осіб, молодших 18 років, до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.

Норми виробітку для робітників до 18 років встановлюються, виходячи з норм виробітку для дорослих робітників, пропорційно скороченому робочому часу для осіб, що не досягли 18 років. Заробітна плата працівникам, молодшим 18 років, при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується в такому ж розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи.

Працівникам віком до 18 років щорічні відпустки надаються у зручний для них час тривалістю 31 календарний день.

Звільнення працівників, молодших 18 років, з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається, тільки за згодою відповідного комітету у справах неповнолітніх (комітети і служби у справах неповнолітніх). При цьому звільнення у разі змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи організації, скорочення чисельності або штату працівників, виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі в наслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають проводженню даної роботи, а так само в разі скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов'язків вимагає доступу до державної таємниці, поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю робту провадиться лише у виняткових випадках і не допускається без працевлаштування.

6. Навчання неповнолітніх професіям, пов'язаним з важкими роботами і роботами з шкідливими або небезпечними умовами праці

Керівник навчально-виховного закладу організовує роботу з охорони праці, несе персональну відповідальність за створення безпечних і нешкідливих умов праці та навчання неповнолітніх згідно з діючими нормативними актами про охорону праці, додержання їх прав, передбачених чинним законодавством.

Навчально-виховні заклади під час укладання договору з підприємствами, установами і організаціями на підготовку кадрів обумовлюють спільно з їх власником або уповноваженим ним органом вимоги щодо проведення виробничої практики або виробничого навчання тільки на тих робочих місцях, що атестовані і відповідають нормативним актам про охорону праці, та додаткові вимоги щодо навчання професіям, пов'язаним з важкими роботами і роботами з шкідливими або небезпечними умовами праці, які потребують щорічної перевірки знань з охорони праці.

Режим робочого дня неповнолітніх під час теоретичного виробничого навчання у навчально-виховному закладі і на підприємстві повинен відповідати чинному законодавству та навчальному плану з обов'язковим урахуванням обмежень щодо тривалості робочого дня, праці в нічний час, надурочних робіт та робіт у вихідні дні, підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.

Організаційно-методичне керівництво діяльністю навчально-виховних закладів щодо навчання з питань охорони праці здійснюють Міністерство освіти України та місцеві органи управління освітою в залежності від підпорядкування навчально - виховних закладів.

Прийом неповнолітніх до навчально-виховних закладів для навчання професіям, пов'язаним з важкими роботами і роботами з шкідливими або небезпечними умовами праці, здійснюється відповідно до правил, що затверджуються Міністерством освіти України.

Перед вступом до навчально-виховних закладів неповнолітні обов'язково проходять медичний огляд з метою визначення їх професійної придатності за станом здоров'я.

Прийом неповнолітніх на навчання в ці заклади здійснюється за умови досягнення ними 18-річного віку на момент закінчення навчання.

До навчально-виховних закладів не приймаються особи жіночої статі для навчання професіям, зазначеним у "Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок".

Знання та практичні навички з питань охорони праці неповнолітні отримують в процесі теоретичного і практичного (виробничого) навчання. Навчальні плани і учбові програми повинні передбачати вивчення дисципліни загального курсу "Охорона праці" в обсязі 30 годин. Крім цього, специфічні питання охорони праці пов'язані з виконанням робіт з підвищеною небезпекою, вивчаються в курсі спеціальних дисциплін і органічно поєднуються з вивченням технології виробництва.

У процесі навчання неповнолітніх їх знання поповнюються і закріплюються за допомогою інструктажів, що проводяться і реєструються відповідно до "Положення про організацію охорони праці та порядок розслідування нещасних випадків у навчально-виховних закладах".

Навчальне і виробниче обладнання у навчально-виховних закладах повинно відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. Робота на навчальних робочих місцях, котрі не атестовані щодо їх відповідальності нормативним актам про охорону праці, не дозволяється.

Навчальні робочі місця в залежності від умов праці та прийнятої технології виконання робіт повинні бути забезпечені засобами технологічної оснастки та колективного захисту, відповідними їх призначенню, а також засобами зв'язку та сигналізації. Неповнолітні, які проходять виробничу практику або виробниче навчання на цих робочих місцях, повинні бути забезпечені індивідуальними засобами захисту згідно з чинними нормами і правилами охорони праці.

Умови праці в навчально-виробничих приміщеннях, де здійснюється навчання неповнолітніх, повинні відповідати вимогам діючих санітарно-гігієнічних і протипожежних норм і правил, держстандартів.

Технічний стан обладнання навчального кабінету (лабораторії, навчально-виробничої майстерні) перед початком роботи на ньому неповнолітніх перевіряється завідуючим кабінетом (лабораторією, навчально-виробничою майстернею) або майстром виробничого навчання на справність і відповідність нормативним актам про охорону праці.

На неповнолітніх, які проходять виробничу практику або виробниче навчання в умовах підприємства, поширюються діючі на підприємстві правила внутрішнього трудового розпорядку, правила, норми та інструкції з охорони праці.

Перед виробничою практикою або виробничим навчанням на підприємстві неповнолітні обов'язково проходять медичний огляд.

Перед початком виробничої практики або виробничого навчання неповнолітні повинні пройти попереднє навчання з охорони праці в обсязі діючих на підприємстві учбових програм з наступною перевіркою знань в установленому на підприємстві порядку. Тривалість навчання повинна бути не менше передбаченої діючими в галузі правилами безпеки.

Неповнолітні, під час проходження виробничої практики або виробничого навчання, можуть знаходитись у виробництвах та на робочих місцях, пов'язаних з важкими роботами і роботами з шкідливими або небезпечними умовами праці, не більше 4 годин на день за умови суворого дотримання у цих виробництвах і на роботах діючих санітарно-гігієнічних норм.

Протягом перших 10-15 змін виробничої практики неповнолітні проходять стажування, як дублери, на робочих місцях. Після стажування організовується перевірка засвоєння ними навичок у керуванні машинами та механізмами, правил технічної експлуатації обладнання та нормативних актів з охорони праці з метою визначення готовності неповнолітніх до подальшої роботи на штатних робочих місцях.

Неповнолітнім практикантам, які показали необхідні знання та уміння в практичній роботі, постійно діючою комісією по перевірці знань з питань охорони праці підприємства надається дозвіл на управління устаткуванням, машинами та механізмами під наглядом досвідченого працівника-інструктора підприємства (майстра виробничого навчання).

Наказом по навчально-виховному закладу на період проведення виробничої практики та виробничого навчання призначаються особи цього закладу, відповідальні за їх проведення, які зобов'язані контролювати створення на підприємстві безпечних і нешкідливих умов праці неповнолітніх, їх інструктування і навчання з техніки безпеки, пожежної безпеки, виконання неповнолітніми вимог охорони праці.

Наказом по підприємству з числа його керівних працівників або провідних спеціалістів призначаються особи, на яких покладається керівництво практикою неповнолітніх на підприємстві.

Керівник практики від підприємства і відповідальний за її проведення від навчально-виховного закладу не допускають використання неповнолітніх на роботах, не передбачених договором між підприємством і навчально-виховним закладом або на самостійних (без нагляду працівника-інструктора) роботах, які входять до "Переліку робіт з підвищеною небезпекою".

Закріплення неповнолітніх за досвідченими працівниками - інструкторами оформляється тим же наказом по підприємству, котрим з числа кваліфікованих фахівців призначаються особи, відповідальні за організацію та безпечне проведення практики на дільниці (в цеху) і надання допомоги практикантам в набутті професії. Інструкторами для навчання неповнолітніх призначаються кваліфіковані працівники, які мають стаж роботи з даної професії не менше трьох років.

Щозмінну працівник-інструктор (майстер виробничого навчання) до початку і під час виконання роботи неповнолітнім повинен:

- інструктувати його безпосередньо на робочому місці щодо безпечних методів праці;

- контролювати під час роботи дотримання ним вимог з охорони праці, пожежної безпеки, засвоєння безпечних прийомів праці;

- стежити за справністю обладнання, інструментів, засобів індивідуального та колективного захисту, що використовуються в процесі роботи;

- вживати відповідних заходів, а при необхідності припиняти роботу, якщо виявлена небезпека здоров'ю або життю неповнолітнього чи оточуючих його працівників, або неповнолітнім застосовуються небезпечні методи праці.

Неповнолітній практикант зобов'язаний:

- знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, інструкцій з охорони праці для працівників відповідних професій та видів робіт, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користування засобами колективного та індивідуального захисту;

- дотримуватись зобов'язань щодо охорони праці, передбачених колективним договором (угодою, трудовим договором) та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства;

- виконувати під час практики або виробничого навчання роботи тільки за дорученням та під безпосереднім керівництвом або наглядом працівника-інструктора (майстра виробничого навчання), за яким він закріплений;

- не заходити в цехи та виробничі приміщення, гірничі виробки та на інші об'єкти, які не пов'язані з проходженням практики або виробничого навчання, без дозволу працівника-інструктора (майстра виробничого навчання);

- у разі виникнення виробничої ситуації, яка створює загрозу його життю чи здоров'ю людей, які його оточують, і навколишньому природному середовищу, повідомляти про небезпеку свого працівника-інструктора (майстра виробничого навчання) або іншу посадову особу і діяти відповідно до правил поведінки при виникненні аварій.

Переведення неповнолітніх практикантів з одного об'єкта робіт на інший (з одного виду робіт на інший) повинно оформлятися наказом по підприємству і тільки після проведення відповідного попереднього навчання (інструктажу) з охорони праці, встановленого галузевими нормативними актами про охорону праці.

При неодноразовому порушенні неповнолітнім вимог охорони праці питання про подальше проходження ним практики або виробничого навчання вирішується керівництвом підприємства та навчально-виховного закладу.

Неповнолітні практиканти, які пройшли стажування, але за результатами перевірки знань з охорони праці та навичок у застосуванні безпечних методів праці не отримали дозвіл на управління устаткуванням, машинами та механізмами, продовжують проходити практику як дублери. Повторна перевірка їх знань проводиться не раніше, як через два тижні.

Випускникам навчально-виховних закладів після складання екзаменів на право ведення робіт, обслуговування об'єктів підвищеної небезпеки разом з дипломом видається посвідчення на право виконання цих робіт згідно з додатком до цього Положення. Це посвідчення за рішенням екзаменаційної комісії видається також особам, які отримують право на виконання робіт з підвищеною небезпекою за другою або суміщеною професією. Екзамен на право виконання робіт з підвищеною небезпекою проводиться за участю представника органу Держнаглядохоронпраці.

Особам, які не досягли 18-річного віку, дозволяється перебування в діючих електроустановках під постійним наглядом особи з електротехнічного персоналу з групою по електробезпеці не нижче "III" - в установах напругою до 1000В і не нижче "IV" - в установах напругою вище 1000В. Допускати неповнолітніх до самостійної роботи і присвоювати їм групу з електробезпеки "III" і вище забороняється.

Висновок

Дослідивши дану тему курсової роботи я хотів би відмітити немалу роль сприятливих для життя і здоров'я умов праці в охороні праці на підприємстві як дорослих, так і молоді. З метою забезпечення сприятливих для здоров'я умов праці, високого рівня працездатності, профілактики травматизму і професійних захворювань, отруєнь та відвернення іншої можливої шкоди для здоров'я на підприємствах, в установах і організаціях різних форм власності повинні встановлюватися єдині санітарно-гігієнічні вимоги до організації виробничих процесів, пов'язаних з діяльністю людей, а також до якості машин, обладнання, будівель та інших об'єктів, які можуть мати шкідливий вплив на здоров'я.

Всі державні стандарти, технічні умови і промислові зразки обов'язково погоджуються з органами охорони здоров'я в порядку, встановленому законодавством. Власники і керівники підприємств, установ та організацій зобов'язані забезпечити в їх діяльності виконання правил техніки безпеки, виробничої санітарії та інших вимог щодо охорони здоров'я, передбачених законодавством, не допускати шкідливого впливу на здоров'я людей (ст. 28 Основ законодавства України про охорону здоров'я). Власник зобов'язаний створити в кожному структурному підрозділі й на робочому місці умови праці відповідно до вимог нормативних актів, а також забезпечити дотримання прав працівників, гарантованих чинним законодавством. З цією метою власник забезпечує функціонування системи управління охороною здоров'я, для чого створює на підприємстві підрозділи, які традиційно іменуються службою охорони праці.

Охорона трудових прав і законних інтересів неповнолітніх - процес багатогранний. Він нерозривно пов'язаний з трудовим і правовим вихованням підростаючого покоління. Про виключне значення дотримання законів про працю неповнолітніх для формування особистості починаючих працівників свідчать проведені Монастирським Є.О. вибіркові дослідження серед неповнолітніх, до яких застосовувалась кримінальна відповідальність. У відповідності до отриманих даних кожний третій з них працював там, де в трудових колективах недостатньо використовувався виховний вплив трудового законодавства, а особливо не створювались сприятливі умови для навчання, підвищення кваліфікації неповнолітніх.

Практика підтверджує, що порушення трудового законодавства по відношенню до неповнолітніх травмує їх психіку перш за все самим фактом несправедливості, вони руйнують їх духовно, являються однією з причин нігілізму, виходу з під впливу трудового колективу. А це - прямий шлях до втрати інтересу до суспільно-корисної праці, до аморальних проявів, правопорушень, а інколи і злочинів. Відношення працівників до праці, колективу, навчання, суспільної роботи залежить не тільки від рівня їх знань і свідомості, але й від конкретних умов праці.

Дослідивши дану тему я хотів б відмітити, що неповнолітні, представники молоді - мають значні права, передбачені міжнародним і українським законодавством в галузі трудових відносин. На жаль, в більшості країн світу існують певні проблеми з дотриманням законності. Тому, незважаючи на заборону застосування праці дітей до 14-річного віку, сьогодні у світі, за неповними даними, працюють близько 250 млн. неповнолітніх віком від 5 до 14 років За даними Міносвіти України близько 30 тис. дітей шкільного віку ніде не навчаються. Хоча офіційних даних про це немає, чимало молоді залишають школу, щоб здобути собі на хліб. Одним з них вдається знайти правильний шлях в житті, вони виростають і знаходять роботу, яка допомагає їм забезпечити себе і їхню сім'ю. А інші обирають неправильний шлях і не можуть стати достойними членами суспільства.

В Україні діє досить хороше законодавство про охорону праці неповнолітніх, але неможна сказати, що цього досить. Зараз нам потрібно піднімати рівень правосвідомості нашого народу. І для того, щоб малі діти не покидали школи і не йшли заробляти собі на життя, нам потрібно покращити правове і соціальне забезпечення їхніх батьків. А також потрібно створити хороший механізм для нагляду за дотриманням норм охорони праці як молоді, так і решти працівників. А це досить важкий процес, оскільки серед більшості нашого населення панує думка, що все можна купити.

Список використаних нормативно-правових актів та літератури

1. Конституція України від 28 червня 1996 року (зі змінами).

2. Конвенція про мінімальний вік допуску дітей на роботу в сільському господарстві №10, редакція від 31.08.1923р.

3. Конвенція про мінімальний вік для прийому на роботу №138 редакція від 26.06.1973Р.

4.України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 р.

5. Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» Вводиться в дію Постановою ВР № 2802-XII (2802-12) від 19.11.92, ВВР, 1993, № 4, ст.20 } м. Київ, 19 листопада 1992 року № 2801-XII.

6. Наказ Державного комітету України по нагляду за охороною праці № 130 від 30.12.94р. «Про затвердження Положення про навчання неповнолітніх професіям, пов'язаним з важкими роботами і роботами з шкідливими або небезпечними умовами праці.

7. Кодекс законів про працю затверджений Законом №322-VIII(322a-08) від 10.12.71 ВВР.

8. Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 22.03.96 р. N 59.

9. Советское трудовое право: Учебник / Под ред. А.С. Пашкова, О.В. Смирнова. - М.: Юрид. лит., 1988. -С. 446.

10. "Голос України", 15.11.2005.

11. Праця і зарплата. - 1999. - №8. - Квітень.

12. Бюлетень нормативних актів міністерств і відомств України. - 1996. - №6.

13. Прокопенко B.I. Трудове право України: Підручник. - X.: Фірма "Консум", 1998. - С. 360.

Размещено на Аllbеst.ru


Скачать работу можно здесь Скачать работу "Особливості регулювання праці неповнолітніх" можно здесь
Сколько стоит?

Рекомендуем!

база знанийглобальная сеть рефератов