Удосконалення механізмів соціально-орієнтованого управління на рівні регіону

Закономірності соціально-орієнтованого державного управління, організація, сутність і завдання регіонального управління. Характеристика зміни функцій державного регулювання в галузі медицини і освіти. Механізм регіонального фінансування соціальної сфери.

Рубрика Государство и право
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 29.01.2010
Размер файла 79,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Так, в кінці 2006 року очікується зменшення кількості селянських (фермерських) господарств на 1,6 %, що має скласти 2300 одиниць, в кінці 2007 року - 2250 одиниць, що менше ніж у 2006 році на 2,2 %, у 2008 року - 2230 одиниць, або на 1 % менше 2007 року.

Як і в попередніх роках, спостерігається нерівномірність концентрації малих підприємств по області. Більше 83,8 % малих підприємств від загальної кількості малих підприємств області, зосереджено в п'яти містах: у м. Запоріжжя - 71 %, у м. Бердянськ - 4,5 %, в м. Енергодар - 2,0 %, у м. Мелітополь -4,9 %, м. Токмак - 1,3 %.

Підсумовуючи аналіз розвитку малого підприємництва в Запорізькій області, можна зробити висновок, що в Запорізькій області наявна стійка тенденція кількісного росту суб'єктів малого підприємництва, однак необхідно зазначити, що мале підприємництво має ризиковий характер діяльності та є найбільш вразливим до таких явищ, як: інфляція, обмеженість фінансових ресурсів, конкуренція великих корпорацій тощо. Подальший розвиток малого підприємництва на сьогоднішній день все більше потребує впровадження нових механізмів щодо якісної підтримки та удосконалення, тобто необхідно застосувати нові форми та методи підтримки малого підприємництва.

4.1.2 Зайнятість та оплата праці у сфері малого підприємництва

Створення додаткових робочих місць, зниження рівня безробіття є важливим завданням у роботі органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування. Але за останні три роки спостерігалася тенденція зменшення кількості працюючих на малих підприємствах.

Так, протягом 2000-2003 років, кількість зайнятих працівників зростала, та за прогнозами, вже на початок 2005 року, повинна була досягти близько 80 000 осіб. Однак, кількість зайнятих працівників у 2004 році зменшилась на 5 %. Зменшення кількості зайнятих працівників відбулось і у 2005 році на 2,2 %, проти попереднього року та склала 71498 осіб, з них кількість найманих працівників склала 69693 осіб, що на 2,7 % менше, ніж у 2004 році.

Однією з головних причин зменшення кількості зайнятих працівників на малих підприємствах, починаючи з 2004 року, є введення в дію Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зокрема в частині сплати пенсійних внесків у розмірі 32 % з фонду заробітної плати, малими підприємствами, що обрали особливий спосіб оподаткування. Також суттєвим чинником зменшення кількості занятого населення на малих підприємствах є банкрутство, низький рівень оплати праці, недостатній рівень соціального страхування.

Виходячи з показників 2005-2006 року щодо кількісного зростання малих підприємств, можливо прогнозувати в подальшому ріст кількості працюючого населення в сфері малого підприємництва (див. Рис. 4). Так, в кінці 2006 року очікується, що кількість працюючих на малих підприємствах зросте на 2,5 % і складатиме 73285 осіб, у 2007 році - на 1,6 %, що складатиме 74458 осіб і у 2008 року - на 1,5 % і складатиме 75617 осіб. Відповідний ріст базується на результатах спрощення системи реєстрації, процесу отримання документів дозвільного характеру та розширення ринкових сегментів. Питома вага працівників зайнятих на малих підприємствах складає 8,5 % від загальної кількості працівників зайнятих в економіці області, тоді як по Україні цей показник становить 20,7%, а в країнах ЄС в середньому досягає 65%. Такий показник обумовлений факторами розвитку великої промисловості і енергетики в Запорізькій області. Відповідно, працездатне населення більш зайняте у вказаних вище сферах економіки.

Завдяки поступовому розвитку підприємництва в Запорізькій області зменшується рівень безробіття. Зокрема, на 01.01.2005 рівень безробіття склав 3,25% від загальної кількості працюючих. На 01.01.2006 відповідний показник становив 2,97%, а за станом на 01.11.2006 рівень безробіття знизився до відмітки 2,38% від кількості зайнятого населення.

Незважаючи на те, що середній рівень заробітної плати на малих підприємствах протягом останніх років постійно зростає, він залишається низьким і у 2005 році складав 424,46 грн., що майже у 2 рази менше від середньообласного показника заробітної плати (860,34 грн.).

Середньомісячна заробітна плата на малих підприємствах зросла в усіх містах і районах області. Більше ніж по області в цілому (424,46 грн.) зросла середньомісячна заробітна плата у Вільнянському (488,8 грн.), Новомиколаївському (458,19грн.) та Чернігівському (455,87 грн.) районах.

Серед міст області, рівень заробітної плати одного найманого працівника малого підприємства вище за середній лише в м. Запоріжжя (445,54 грн.).

4.1.3 Виробництво продукції (робіт, послуг) малими підприємствами

Протягом останніх трьох років спостерігається уповільнення зростання обсягів реалізованої продукції (робіт послуг) малих підприємств. У порівнянні з 2003 роком обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг) малих підприємств у 2004 році збільшились на 15,2 % і склав 3098,5 млн. грн., але при цьому обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг) малих підприємств по відношенню до загальнообласного обсягу реалізації продукції зменшився на 1,4 % та становив 5,3 %. У 2005 році обсяг реалізації продукції (робіт, послуг) збільшився на 12,6 % та склав 3488,5 млн. грн., що становило 5,5 % до загальнообласного обсягу реалізації продукції, тобто на 0,2 % більше, ніж у 2004 році.

За результатами аналізу кількості малих підприємств, що мали обсяги реалізованої продукції (робіт, послуг) 2005 року, можна стверджувати, що відбулось зменшення долі малих підприємств, які реалізовували продукцію (роботи, послуги), тобто із 11577 малих підприємств тільки 8614 одиниць 74,4 % (у 2004 році - 8456, або 78%) здійснювали реалізацію продукції, що у порівняні з попереднім роком менше на 3,6 %. Таким чином, можливо зробити висновок, що 25,6 % із загальної кількості малих підприємств працюють "в тіні".

Найгірша ситуація щодо реалізації продукції (робіт, послуг) спостерігається в Розівському районі, де із загальної кількості малих підприємств (16 од.) тільки 50,0 % здійснювали реалізацію продукції (робіт, послуг). У Чернігівському районі із загальної кількості малих підприємств (21 од.) - тільки 53,8 % здійснювали реалізацію продукції (робіт, послуг), у Пологівському районі із загальної кількості малих підприємств (114 од.) - 65,5 % та в місті Токмак із загальної кількості малих підприємств (103 од.) - 69,6 %. Реалізацію продукції (робіт, послуг) здійснювали 100 % малих підприємств до їх загальної кількості (52 од.) тільки в Кам'янсько-Дніпровському районі.

Якщо проаналізувати показники обсягів реалізованої продукції у 2005 році за окремими видами економічної діяльності малих підприємств, приріст спостерігається у сфері оптової та роздрібної торгівлі. Якщо у 2004 році цей показник становив 1593433,9 грн., то у 2005 році відповідний показник досяг розміру 1686582,9 грн., тобто збільшився на 5,8 %.

У сфері промисловості, в порівнянні зі сферою торгівлі, обсяги реалізованої продукції (товарів, послуг) малими підприємствами мають більш чітку тенденцію збільшення. Наприклад, відповідний показник у 2004 році становив 370610,3 грн., а у 2005 році - 492039,1 грн. Тобто збільшення становить 24,5%.

У сферах будівництва та операцій з нерухомістю за останні роки також відбувається збільшення обсягів реалізації. Зростання економічних показників щодо обсягів реалізованої продукції (робіт, послуг) малих підприємств в сфері будівництва за відповідний період становить 16,8% (2004 рік - 330,8 млн. грн., 2005 рік - 397,5 млн. грн.). У сфері операцій з нерухомістю зростання відповідних показників становить 26,5% ( 2004 рік - 281,0 млн. грн., 2005 рік 382,14млн. грн.).

4.1.4 Фінансовий результат діяльності малих підприємств

Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування суб'єктів малого підприємництва характеризує результативність роботи підприємств і є одним з основних джерел фінансування їх діяльності. За 2005 рік фінансовий результат (сальдо) склав 2035,9 тис. грн., що на 47,7 % менше ніж у 2004 році - 42643,1 тис. грн.

Кількість малих підприємств, що одержали прибуток у 2005 році, від загальної чисельності становить 63,6 %, що на 0,1 % більше, ніж у 2004 році. Загальний прибуток малих підприємств у 2005 році становить 240997,4 тис. грн., що більше від попереднього року на 1,48 %. Відповідний показник 2004 року становить 237431,8 тис. грн.

Частка малих підприємств, які отримали збитки у 2005 році, становить 36,4 %. Відповідні збитки становлять 238961,5 тис. грн., що на 18,5 % більше від показника 2004 року.

За результатами аналізу фінансового результату діяльності малих підприємств у 2005 році було виявлено, що з негативним фінансовим результатом закінчили рік суб'єкти малого підприємництва, які здійснюють діяльність у таких сферах: сільське господарство (-12004,0 тис. грн.), оптова торгівля (- 1011,6 тис. грн.), готелі та ресторани (- 2762,9 тис. грн.), транспорт і зв'язок (- 1550,0 тис. грн.), операції з нерухомістю (-32344,1 тис. грн.). Відповідно до 2004 року, слід відзначити, що фінансові показники суб'єктів малого підприємництва, які здійснювали діяльність у сфері сільського господарства мали позитивні результати - 6637,2 тис. грн. позитивного фінансового результату.

Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування суб'єктів малого підприємництва по районах і містах області свідчить, що у порівнянні з 2004 роком у більшій половині міст і районів області погіршилися фінансові результати роботи суб'єктів малого підприємництва. Додатково, формула тренду дозволяє зробити висновки про негативний фінансовий результат і в подальшому, при умовах, якщо ситуація з державним регулюванням не поліпшиться.

4.1.5 Надходження до бюджетів від діяльності суб'єктів малого підприємництва

За результатами аналізу надходження до бюджету від суб'єктів малого підприємництва протягом 2004-2006 року було виявлено стійку тенденцію збільшення відповідних надходжень. У 2004 році показники по надходженню до бюджету від суб'єктів малого підприємництва склали 85481629 грн., за 2005 рік відповідні показники збільшилися на 18,4% та становили 104751863 грн. Надходження до бюджетів від суб'єктів малого підприємництва за 2006 рік, очікувано складуть 108821850 тис. грн., що на 3,7 % більше минулого року.

Значно збільшуються обсяги вкладень малих підприємств Запорізької області в розвиток своєї справи. Так, в 2004 році, малими підприємствами області інвестовано в основний капітал 243,7 млн. грн., що на 16,2 % більше, ніж в 2003 році та майже в 3,5 раза більше ніж в 2000 році. У 2005 році малими підприємствами області інвестовано в основний капітал 337,4 млн. грн., що на 38,4 % більше ніж в 2004 році та майже в 5 разів більше ніж в 2000 році.

Однак, слід відзначити, що інвестування малих підприємств на розширення виробництва знаходиться ще на досить низькому рівні, внаслідок чого гальмується впровадження нових засобів виробництва, інноваційних технологій.

4.2 SWOT - аналіз Комплексної програми розвитку малого підприємництва в Запорізькій області на 2007 - 2008 роки

Розвиток наукової думки стимулює державні органи влади до використання в роботі новітніх науково-практичних аналітичних підходів, які дозволяють провести всебічний аналіз прогнозного процесу, виявити гострі і актуальні проблеми та розробити заходи щодо їх усунення.

Для попереднього ознайомлення з Комплексною програмою розвитку малого підприємництва в Запорізької області на 2007-2008 роки пропонується аналіз слабких і сильних факторів цієї Програми, які можуть здійснити суттєвий позитивний або негативний вплив в цілому на процес реалізації Програми (див. Таблиця 2).

Таблиця 2

SWOT - аналіз Комплексної програми розвитку малого підприємництва в Запорізькій області на 2007-2008 роки

Зовнішні можливості Програми:

1. Залучення громадськості та підприємців до спільного вирішення завдань.

2. Залучення наукових кіл до процесу реалізації Програми.

3. Можливість отримання досвіду інших регіонів країни та інших держав.

4. Підтримка Програми центральними органами виконавчої влади.

Підтримка Програми засобами масової інформації.

Зовнішні загрози Програми:

1. Не достатнє виконання окремими виконавцями та територіальними органами центральних органів виконавчої влади вимог Законів України “Про засади державної регуляторної політики в сфері господарської діяльності”, “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” та ін.

2. Повна відсутність фінансової підтримки (у зв'язку з проблемами в екологічній, комунальній та ін. сферах).

3. Зміна економічної ситуації в країні та окремо в регіоні.

Спад інвестиційної активності регіональних і зовнішніх інвесторів.

Внутрішні сильні сторони

Програми:

1. Програму було розроблено спільно з представниками бізнесових кіл та громадськості. Тобто існує певний фактор спільної відповідальності за реалізацію заходів Програми.

2. В Програмі задіяні інноваційні підходи до аналізу, прогнозування та координації процесу реалізації Програми.

3. Реалізація Програми є одним з пріоритетів діяльності місцевої виконавчої влади

4. Можливість адміністративного контролю за виконанням заходів Програми.

5. У Програмі передбачені заходи щодо фінансово-кредитної підтримки суб'єктів малого підприємництва

Внутрішні слабкі сторони

Програми:

1. Недостатня фінансова підтримка заходів Програми.

2. Недостатнє матеріально-технічне забезпечення виконавців Програми.

3. Недостатня кількість професійних виконавців (проблема кадрів).

4. Розвиток дозвільної системи в сфері господарської діяль-ності знаходиться на початковому рівні.

Виходячи із слабких і сильних сторін SWOT - аналізу Програми, можливостей та загроз, представлених в SWOT-аналізі Програми, можливо зробити декілька основних висновків до Програми:

- незважаючи на розроблені та актуальні заходи Програми, деякі з них можуть не отримати необхідної фінансової підтримки, що ставить під загрозу можливість їх виконання;

- недостатня кількість часу та кадрового складу ставить під загрозу запровадження інноваційних підходів до аналізу, прогнозування та координації процесу реалізації Програми;

- спільна реалізація Програми органами виконавчої влади, підприємницькими колами, засобами масової інформації та громадськістю Запорізької області обумовлює взаємний контроль і забезпечує об'єктивність досягнення очікуваних результатів Програми;

- доступ виконавців Програми до досвіду інших країн з питань розвитку малого підприємництва може підвищити методичний рівень підготовки виконавців і знизити можливість впливу окремих загроз Програми;

- особливо актуальною є підтримка реалізації зазначеної Програми центральними органами виконавчої влади як головних «координаторів» місцевих органів виконавчої влади, тобто виконавців програми на місцевому рівні.

4.2.1 Основні пріоритети Комплексної програми розвитку малого підприємництва в Запорізькій області на 2007-2008 роки

За підсумком аналізу розвитку малого підприємництва в Запорізькій області за 2005-2006 роках можливо визначити основні пріоритетні напрямки подальшої роботи, які покладені за основу при розробці заходів Програми.

Спираючись на можливості та незважаючи на загрози, які викладено в SWOT - аналізі Програми, пріоритетними напрямами розвитку малого підприємництва в Запорізькій області:

- ефективна реалізація державної регуляторної політики в сфері господарської діяльності;

- подальша реалізація державної політики щодо реформування дозвільної системи в сфері господарської діяльності;

- впровадження нових механізмів щодо фінансово-кредитної та інвестиційної підтримки розвитку малого підприємництва;

- розвиток інфраструктури малого підприємництва в сільській місцевості;

- розвиток туристичного потенціалу суб'єктів малого підприємництва Запорізької області;

- економічне стимулювання розвитку суб'єктів малого бізнесу, які здійснюють діяльність у виробничій сфері, в сфері інновацій та запровадження альтернативних джерел енергії, туристичній сфері та здійснення підприємницької діяльності в сільській місцевості, шляхом фінансової допомоги на зворотній основі, надання виробничих площ і приміщень в оренду на пільгових орендних ставках тощо;

- інформаційно-методичне забезпечення діяльності суб'єктів господарювання.

4.2.2 Головна мета Комплексної програми розвитку малого підприємництва в Запорізькій області на 2007 - 2008 роки. Очікуваний результат

Комплексна програма розвитку малого підприємництва в Запорізькій області на 2007-2008 роки розроблена з урахуванням результатів попередньої Програми та є послідовним її продовженням.

Головною метою Програми на 2007-2008 роки є поліпшення якісного стану розвитку малого підприємництва та забезпечення його вищого рівня.

Основні завдання Програми спрямовані на забезпечення системної регуляторної політики, вдосконалення дозвільної системи в сфері господарської діяльності, на створення таких правових, організаційно-економічних умов для розвитку малого бізнесу і формування механізму регулювання та координації, які б сприяли:

- максимальному поєднанню інтересів суб'єктів малого підприємництва з пріоритетними напрямами розвитку регіону;

- використанню регіональних особливостей і вигідного географічного положення, природно-ресурсного потенціалу області;

- стимулюванню підприємницької ініціативи за рахунок власних фінансових, майнових, трудових, інтелектуальних ресурсів регіону;

- забезпеченню продуктивної зайнятості населення шляхом створення нових робочих місць, самозайнятості;

- наповненню державного і місцевих бюджетів;

- підвищенню рівня підприємницької активності сільського населення;

- насиченню ринку споживчих товарів і послуг, вирішенню соціально-побутових проблем;

- підвищенню підприємницької культури населення.

Очікуваним результатом виконання Програми є прискорення розвитку малого підприємництва і, як наслідок, нарощування обсягів реалізації продукції та збільшення внеску малих підприємств і приватних підприємців у валовий внутрішній продукт регіону, підвищення продуктивної зайнятості населення, вирішення соціальних проблем регіону.

За результатами реалізації заходів Програми очікується:

- створення умов для активізації малого бізнесу та повноцінного використання його потенційних можливостей, внаслідок чого збільшення кількості малих підприємств до 12597 одиниць, фізичних осіб-підприємців - 136789 осіб;

- збільшення чисельності працюючих у сфері малого бізнесу до 75617 осіб та підвищення ефективності діяльності суб'єктів малого підприємництва;

- удосконалення інфраструктури підтримки малого підприємництва, розширення можливостей отримання кредитів та інвестицій для запровадження підприємницької діяльності шляхом створення кредитних спілок, місцевих фондів підтримки підприємництва в містах і районах області;

- запровадження ефективних механізмів співробітництва громадських об'єднань підприємців та органів державної влади для розв'язання соціально-економічних проблем розвитку малого підприємництва шляхом проведення засідань координаційних рад, конференцій, “круглих” столів, нарад, публічних обговорень тощо;

- запровадження ефективної інформаційно-аналітичної системи щодо взаємодії з суб'єктами малого підприємництва, обміном досвідом та спільної праці.

4.3 Організація контролю за ходом виконання Комплексної програми розвитку малого підприємництва в Запорізькій області на 2007-2008 роки

Координацію діяльності щодо виконання заходів Програми здійснює головне управління економіки облдержадміністрації.

Контроль за виконанням Програми забезпечується на двох рівнях - внутрішньому і зовнішньому, а саме:

- внутрішній контроль - головним управлінням економіки обласної державної адміністрації, який складається з поточного контролю;

- зовнішній контроль - Запорізькою обласною радою, Запорізькою обласною державною адміністрацією, Міністерством економіки України, Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва.

Форми і методи організації контролю за виконанням Програми включають:

- постійний аналіз ходу виконання Програми;

- забезпечення виконання Програми фінансовими та іншими ресурсами;

- підтримку постійного зворотного зв'язку з об'єктами, що беруть участь у виконанні Програми.

Про хід виконання заходів Програми Запорізька обласна державна адміністрація щоквартально інформує Міністерство економіки України та Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва.

Процес контролю за реалізацією Програми здійснюється:

- Запорізькою обласною радою;

- постійною депутатською комісією обласної ради з питань регуляторної політики та підприємництва;

- Запорізькою обласною державною адміністрацією;

- обласною координаційною радою з питань розвитку малого підприємництва;

- контрольно-ревізійним управлінням в Запорізькій області;

- громадськими організаціями та об'єднаннями підприємців.

Основні функції обласної координаційної ради з питань розвитку малого підприємництва (у частині реалізації Програми):

- контроль за виконанням заходів Програми, у тому числі тих, які фінансуються за рахунок обласного бюджету та власних коштів підприємців;

- погодження перспективних і поточних завдань, організація їх виконання;

- організація взаємодії з органами виконавчої влади та місцевого самоврядування;

- налагодження зовнішньоекономічних зв'язків, сприяння залученню іноземних інвестицій.

ВИСНОВКИ

Одержані в ході роботи результати у сукупності розв'язують важливу науково-практичну проблему формування і реалізації державної соціальної політики в регіоні.

Суть основних висновків і пропозицій полягає в наступному:

Обґрунтовано положення, відповідно до якого зростання ролі держави в суспільних процесах пов'язано не з розширенням її масштабів, а зі зміною її ролі (змісту), яка обумовлена характером співвідношення економіки, соціальних задач і політики, просуванням соціальної функції в ранг цільових для економіки.

Визначено, що соціальна політика - це взаємна відповідальність держави і громадянина. Без такої взаємності вона не може бути ефективною.

Встановлено, що взаємозв'язок соціальної та економічної політик, який робить їх єдиною соціально-економічною політикою, обумовлений їх взаємовпливом.

Встановлено, що структурування соціальної політики за цілями, напрямками, формами, видами, впливом на економіку, джерелами ресурсів, рівнями управління - запорука її ефективності, оскільки дозволяє відповідним чином організувати розподіл ресурсів і контроль за їх цільовим використанням.

Як основу міжрегіонального розподілу ресурсів соціальної політики запропоновано використання регіональних індексів людського розвитку, які відображають взаємозв'язок регіональної економіки і регіональних соціальних результатів.

Зроблено висновок, що найважливіша соціальна задача держави в сфері охорони здоров'я - забезпечення рівності можливостей одержання необхідної медичної допомоги всіма членами суспільства, в якому б регіоні і населеному пункті країни вони не проживали.

Висування освіти поряд із охороною здоров'я на передній план соціальної політики держави обумовлено рядом факторів, таких, як постіндустріалізм, глобалізація, всеосяжна роль інформації, зростання ролі науки. Усередині країни держава за допомогою політик освіти сприяє соціальному вирівнюванню суспільства.

Інвестиції в освіту стають фактором якісного розвитку соціального капіталу країни, а також міжнародної інтеграції і з розвитком інформаційної інфраструктури розширюють можливості самоосвіти.

Проведений аналіз регіональних рейтингів людського розвитку, які являють собою стандартну сукупність соціально-економічних показників, показав високий вплив освіти на соціально-економічний рівень регіону.

Встановлено, що ефективність державної соціальної політики вимагає змін у формуванні її засобів - поєднання бюджетного і позабюджетного фінансування соціальної сфери, які полягають у такому:

ѕ розвитку мережі охорони здоров'я на основі об'єднання відомчих медичних установ з установами Міністерства охорони здоров'я України;

ѕ оптимізації структури вищих навчальних закладів за критеріями забезпечення їх доступності.

У Запоріжжі й Запорізькій області в останні роки було розроблено й прийняте багато цільових комплексних програм у різних областях економічного й соціального життя. Серед них варто назвати Цільову комплексну програму профілактики наркоманії й СПИДА в Запорізькій області на 1998-2000 р.; Обласну комплексну програму "Молодь Запоріжжя" на 1998-2002 р.; Обласну програму "Молодій запорізькій родині - доступне житло" на 2003-2008 р.; Комплексну програм розвитку малого підприємництва в Запорізькій області на 2007-2008 р., Обласну програму відпочинку й оздоровлення дітей на період до 2008 р.; Комплексну програму профілактики злочинності на 2001-2005 р.

У Запорізькій області збережена мережа існуючих дитячо-підліткових спортивних шкіл, у тому числі спеціалізованих, працюють дитячо-підліткові клуби. Разом з тим відкриті нові відділення в ДЮСШ у Запоріжжі й Мелітополі; у Токмаку дитячо-підлітковий клуб переведений на режим дитячо-юнацької спортивної школи. В 2003 році був відкритий інтернат спортивного профілю, де вчаться перспективних підлітків із сільських районів області. У рамках цієї комплексної програми проходить активна підготовка до Олімпійських і Параолімпійських ігор. В 2002 році Запорізька обласна державна адміністрація створила більше 30 обласних стипендій для видатних спортсменів, у тому числі й спортсменам-інвалідам.

Разом з тим, лише в 65% шкіл Запорізької області уведені додаткові уроки з фізкультури (у цілому по Україні цей показник становить 75%). Не виконується завдання цільової програми щодо створення спортивних клубів у загальноосвітніх школах. Практично нічого не робиться для впровадження третього уроку фізкультури в професійно-технічних училищах.

Ціль Міської програми розвитку й підтримки малого підприємництва - створення сприятливого середовища й впровадження дійових заходів по розвитку малого бізнесу в місті. Першочергове її завдання - максимальне об'єднання інтересів суб'єктів малого підприємництва з інтересами міста, що містить у собі перелік пріоритетних підзадач: формування ефективної державно-суспільної системи обслуговування, підтримки малого підприємництва; створення нових робочих місць, залучення суб'єктів підприємництва до зменшення рівня безробіття; збільшення надходжень у міський бюджет; насичення ринку товарами народного споживання, формування й реалізація регіональних соціальних програм є найбільш ефективною формою державного соціального управління, оскільки дозволяє прямо поєднати споживи в соціальних послугах з місцевими умовами їх задоволення. Запорізькою обласною державною адміністрацією в цей час достатньо добре розробила програмно-цільове планування на теоретичному рівні й перевірила його на практиці. Існує безліч прикладів успішного застосування цієї методики в різних країнах і на різних рівнях, у тому числі й в Україні. Вони успішно застосовуються на практиці як на макро-, так і на мікрорівні.

В Україні програмно-цільове планування існує й використається в основному при плануванні державних і місцевих цільових програм. Однак наукові розробки в цій області явно недостатні. У результаті ефективність реалізованих цільових програм знижується, хоча й досягається певний позитивний ефект.

Для успішного розвитку цієї області планування необхідно здійснити наступні заходи:

ѕ створити більше велику наукову базу по цьому питанню, що відповідає специфіці української економіки;

ѕ удосконалити нормативно-правову базу реалізації цільових програм з метою посилення впливу органів влади на організації - їхніх учасників і підвищення ефективності фінансування програм.

У такий спосіб можна буде домогтися більше ефективних результатів реалізації державних і регіональних цільових комплексних програм.

СПИСОК використаної літератури

1. Лобас В.М., Шушпанников О.Н., Беззубко Л.В. Социально-трудовые отношения и социально-трудовой конфликт: опыт регионально-отраслевого исследования / Монография. - Донецк: ДонНУ - ДонГАСА, 2003. - 219 с.

2. Лобас В.М. Регионализация государственного социального управления: вопросы теории и практики / Монография. - Донецк: МЧП “ВИК”, 2003.- 250с.

3. Дорофиенко В.В., Жеребьев Я.И., Лобас В.М. Стратегическое управление. Уч. пособие. - Макеевка: ДонГАСА, 2000. - 206с.

4. Лобас В.М. Дорохова О.Т., Мостіпака Л.К., Адоньєва Н.М., Махмутова И.В., Оборнев Л.Є., Слабкий Г.О. Організація та управління охороною здоров'я. Методичні вказівки для курсантів факультету післядипломної освіти. - Київ. - 2003. - 107 с.

5. Бабич Д.В., Лобас В.М. Становление государственного регулирования. // Менеджер: Вестник ДонГАУ. - Донецк: ДонГАУ, 2000. - № 4(11). - С. 49-53. Максимов В.В., Лобас В.М. Социально-экономические предпосылки формирования экономической самостоятельности региона // Менеджер: Вестник ДонГАУ. - Донецк: ДонГАУ, 2000. - № 5(12). - С. 19-22.

6. Лобас В.М. Планування у сфері охорони здоров'я // Менеджер: Вестник ДонГАУ. - Донецк: ДонГАУ, 2002. - № 6(22). - С. 10-16.

7. Черниш О.І. Механізм реалізації регіональної фінансової політики // Сб. науч. трудов ДонГАУ: “Социальный менеджмент и управление информационными процессами”: серия “Государственное управление”, т. 1. вып. 2. - Донецк: ДонГАУ, 2000. - С. 39-42.

8. Яковенко Л.Ф. К оценке эффективности инвестиций в образовании // Економіка: проблеми теорії та практики. Міжвузівський збірник наукових праць. Вип. 69. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2001. - С. 37-41.

9. Кретинина Л.В. Особенности товарного рынка аграрного сектора Донецкой области и его регулирование // Економіка, менеджмент підприємництво. Зб. наук. праць Східноукраїнського державного університету. Випуск 2. - Луганськ: СУДУ, 2000 - С.182-186.

10. Дорофієнко В.В. Пріоритетні завдання розвитку освіти в регіоні // Управління сучасним містом. - Київ: Національна академія управління при Президентові України, 2003. - № 3/7-9(11).- С. 61-66.

11.  Римар М.В., Ватаманюк У.З. Еколого-економічні регулятори інноваційної діяльності в регіоні// Проблеми раціонального використання соціально-еконо-міч-ного та природно-ресурсного потенціалу регіону: фінансова політика та інвестиції. Серія: "Природокористування, екологія та ресурсозбереження". Випуск VII. № 4: Зб. наук. праць. - Луцьк: Надстир'я, 2002. - С. 75-79.

12. Матвієнко Р.О. Удосконалення соціально-економічного механізму управління трудовими ресурсами регіону // Матер. наук.-практ. конф. “Внесок академіка В.І. Вернадського в дослідження проблем розвитку і розміщення продуктивних сил”. У 2 ч. - К.: РВПС України НАН України, 2003. - Ч. 2. - С. 217 - 222.

13. Матвієнко Р.О. Фінансово-економічні важелі управління регіональним розвитком // Зб. наук. пр. Київського університету економіки і технологій транспорту. - К.: КУЕТТ. - 2003. - Т.6. - С. 65-69.

14. Шкура И.С. Исследование инвестиционных рисков региона // Європейський вибір України: проблеми теорії та практика реалізації. Тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції. - Дніпропетровськ: ДУЕП, 2003. - С.122-124.

15. Прес-служба Запорізької обласної державної адміністрації //www.zoda.gov.ua


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.