Форма держави. Система права. Майнові та немайнові права

Статут товариства з обмеженою відповідальністю зі всіма наступними змінами зберігається в органі, що здійснив державну реєстрацію товариства, і є відкритим для ознайомлення.

Статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається з вартості вкладів його учасників. Відповідно до статутного капіталу визначається мінімальний розмір майна товариства, який гарантує інтереси його кредиторів. Розмір статутного капіталу товариства не може бути меншим розміру, встановленого законом.

Не допускається звільнення учасника товариства з обмеженою відповідальністю від обов'язку внесення вкладу до статутного капіталу товариства, у тому числі шляхом зарахування вимог до товариства.

До моменту державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю його учасники повинні сплатити не менше ніж п'ятдесят відсотків суми своїх вкладів. Частина статутного капіталу, що залишилася несплаченою, підлягає сплаті протягом першого року діяльності товариства.

Акціонерними товариствами є господарські товариства, які мають статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несуть відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій.(ст. 152 Цивільного кодексу)

Як одна з особливостей акціонерних товариств є те, що його найменування має містити назву акціонерного товариства і зазначення того, що товариство є акціонерним.

Відповідно до Цивільного кодексу України акціонерне товариство може бути створене юридичними або фізичними особами.

Ч. 2. ст. 153 говорить про те, що якщо акціонерне товариство створюється кількома особами, вони укладають між собою договір, який визначає порядок здійснення ними спільної діяльності щодо створення товариства.

Особи, що створюють акціонерне товариство, несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, що виникли до державної реєстрації товариства.

Цією статтею також зазначено, що акціонерне товариство відповідає за зобов'язаннями учасників, пов'язаними з його створенням, лише у разі наступного схвалення їх дій загальними зборами акціонерів.

Акціонерне товариство може бути створене однією особою чи може складатися з однієї особи у разі придбання одним акціонером усіх акцій товариства. Відомості про це підлягають реєстрації і опублікуванню для загального відома.

У цивільному кодексі зазначено, що аналогічно товариству з обмеженою відповідальністю, акціонерне товариство не може мати єдиним учасником інше підприємницьке товариство, учасником якого є одна особа.

У 154 ст. Цивільного кодексу зазначено, що установчим документом акціонерного товариства є його статут, який крім відомостей, передбачених статтею 88 Цивільного кодексу, має містити відомості про: розмір статутного капіталу: умови про категорії акцій, що випускаються товариством, та їхню номінальну вартість і кількість; права акціонерів; склад і компетенцію органів управління товариством та про порядок ухвалення ними рішень. У статуті акціонерного товариства мають також міститися інші відомості, передбачені законом.

Що стосується формування статутного капіталу акціонерного товариства, то утворюється з вартості вкладів акціонерів, внесених внаслідок придбання ними акцій. Статутний капітал товариства визначає мінімальний розмір майна товариства, який гарантує інтереси його кредиторів.

При заснуванні акціонерного товариства усі його акції мають бути розподілені між засновниками. Відкрита підписка на акції акціонерного товариства не провадиться до повної сплати статутного капіталу. Порядок проведення відкритої підписки встановлюється законом.

Цивільним кодексом України (ст. 159) визначено, що вищим органом акціонерного товариства є загальні збори акціонерів. У загальних зборах мають право брати участь усі його акціонери незалежно від кількості і виду акцій, що їм належать.

До виключної компетенції загальних зборів акціонерів належить:

1) внесення змін до статуту товариства, утому числі зміна розміру його статутного капіталу;

2) обрання членів наглядової ради, а також утворення і відкликання виконавчого та інших органів товариства;

3) затвердження річної фінансової звітності, розподіл прибутку і збитків товариства;

4) рішення про ліквідацію товариства.

До виключної компетенції загальних зборів статутом товариства і законом може бути також віднесене вирішення інших питань.

Рішення загальних зборів акціонерів приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів акціонерів, які беруть участь у зборах.

Загальні збори акціонерів скликаються не рідше одного разу на рік.

Акціонерним є товариство, статутний капітал якого поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості.

Оскільки в Україні Закон «Про власність» втратив свою чинність, то ми розглянемо акціонерне товариство як об'єкт права.

Акціонерне товариство може бути створене юридичними та (або) фізичними особами. Якщо акціонерне товариство створюється кількома особами, вони укладають між собою договір, який визначає порядок здійснення ними спільної діяльності щодо створення товариства.

Акціонерне товариство, як правило, є юридичною особою. Юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права.

Якщо акціонерне товариство створюється за рахунок приватного майна, тобто носіями власності виступають приватні особи, то можна стверджувати, що акціонерне товариство є особою приватного права, тобто належить до приватної власності.

Якщо акціонерне товариство створюється за рахунок державного майна, тобто учасником акціонерного товариства є держава, то вважати, що акціонерне товариство має частково відноситься до державної форми власності.

Можна також стверджувати, що акціонерне товариство має змішану форму власності, якщо у його створенні беруть участь особи різних форм власності: приватні, держава, комунальні підприємства.

В Україні найчастіше акціонерні товариства перебувають у приватній власності.

Юридична особа - організація, якій притаманна така ознака як організаційна єдність, має відокремлене майно, може від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем у суді.

Організаційна єдність. Юридична особа - це не окремий громадянин (фізична особа), а колективне утворення, певним чином організований колектив людей (організація). Принципи формування цього колективу можуть бути різними: укладення трудових договорів (контрактів) робітниками і службовцями з адміністрацією державного підприємства, добровільне об'єднання громадян на основі членства в кооперативі тощо. Але кожна організація характеризується наявністю певної системи істотних соціальних взаємозв'язків її членів, внутрішньою структурною і функціональною диференціацією.

Наявність відокремленого майна. Кожна юридична особа має своє майно, відокремлене, по-перше, від майна членів трудового колективу даної організації; по-друге, від майна держави чи автономного утворення, територіальної громади; по-третє, від майна інших організацій, у тому числі вищестоящих органів.

Виступ у цивільному обороті від свого імені. Кожна юридична особа має своє найменування (ім'я). Від свого імені вона набуває майнових та особистих немайнових прав і несе обов'язки, вступаючи в різні цивільно-правові відносини з іншими організаціями та громадянами. Інші особи можуть діяти від імені юридичної особи тільки за її згодою (наприклад, на основі довіреності).

Здатність нести самостійну майнову відповідальність. Здатність організації від свого імені брати участь у цивільних правовідносинах, самостійно набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов'язки зумовлює і самостійну майнову відповідальність юридичної особи за своїми зобов'язаннями.

Здатність бути позивачем або відповідачем у суді. Широка участь господарських організацій у майнових та особистих немайнових відносинах, можливість покладення на них цивільно-правової відповідальності за порушення зобов'язань, заподіяння майнової шкоди іншим особам спричинюють потребу в захисті порушених цивільних прав, а у зв'язку з цим і необхідність звернення з позовом до суду.

Аналізуючи ознаки юридичних осіб, слід зазначити, що акціонерне товариство має право власності на майно підприємств і організацій, що входять до його складу, як його структурні підрозділи.

Згідно зі ст. 4 ЗУ «Про господарські товариства» установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного (складеного) капіталу, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства.

Згідно зі ст. 37 Закону України «Про господарські товариства» статут акціонерного товариства, крім відомостей, вказаних у статті 4 цього Закону, повинен містити відомості про види акцій, що випускаються, їх номінальну вартість, співвідношення акцій різних видів, кількість акцій, що купуються засновниками, наслідки невиконання зобов'язань по викупу акцій, строк та порядок виплати частки прибутку (дивідендів) один раз на рік за підсумками календарного року.

Аналізуючи все вище сказане, слід зазначити, що зазначене положення не законне, включене в Статут заводу «Нева».

Список використаної літератури

1. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 436-ІV.

2. Закон України «Про біженців» від 24 грудня 1993 року // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 16.

3. Закон України «Про господарські товариства» вiд 19.09.1991 // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 1576-XII.

4. Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 4 лютого 1994 року // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 23.

5. Закон України «Про приєднання України до Конвенції про статус біженців та Протокол щодо статусу біженців» від 10.01.2002 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2002. - № 2942-ІІІ.

6. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30.

7. Сімейний кодекс України від 10.01.2002 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2002. - № 2947-ІІІ.

8. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - №435-IV.

9. Загальна теорія держави і права: навч. посіб. / Р.А. Калюжний, С.М. Тимченко, М.М. Пархоменко, С.М. Легуша. - К.: Вид. ПАЛИВОДА А. В., 2007. - 296 с.

10. Курило В.І., Пастухов В.П., Пеньківський В.Ф., Філіндаш Є.В. Правознавство: Навчальний посібник. / Під загальною редакцією В.П. Пастухова. - 2-ге вид., стереотипне. - К.: Алерта, 2007. - 398 с.

11. Правознавство: Навчальний посібник / За заг. ред. С.М. Тимченка., Т.О. Коломієць. - 2-ге вид., стер. - Суми: ВТД «Університетська книга», 2008. - 554 с.

12. Правознавство: Навчальний посібник / За ред. В.В. Сухоноса (мол.). - Суми: ВТД «Університетська книга», 2005. - 909 с.

13. С.Л. Лисенков. Загальна теорія держави і права. Навчальний посібник. - К.: «Юристконсультант», 2006. - 355 с.