Порядок реорганізації юридичних осіб стосовно діючого законодавства

Таким чином, норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів не поширюється тільки на підприємця з кількістю найманих працівників до 8 чоловік.

Але, за бажанням, він має право прийняти на роботу інвалідів, якщо в нього й немає 8 найманих працівників.

Оформлення трудової книжки інваліда провадиться за загальними правилами.

Підприємці, які використовують найману працю та в яких за основним місцем роботи трудиться 8 і більше чоловік, реєструються у відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за місцем їх державної реєстрації відповідно до Порядку № 70.

Крім того, варто пам'ятати, що нормами ст. 20 Закону № 875 встановлена адміністративно-господарська відповідальність за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом, якщо кількість працюючих інвалідів менше встановленого нормативом (із цим погоджується і Фонд соціального захисту інвалідів України - листи від 15.09.2006 р. № 06ю-251/1657-327/2 і від 07.03.2007 р. № 1/5-218).

Визначено, що штрафні санкції сплачуються щорічно в розмірі середньої річної заробітної плати найманих працівників підприємця за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом. Для підприємця, в якого працює від 8 до 15 осіб, розмір штрафних санкцій за робоче місце, не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати найманих працівників.

Штрафні санкції сплачуються підприємцем самостійно до 15 квітня року, наступного за звітним. Порушення строків сплати штрафних санкцій спричиняє нарахування пені на суму заборгованості зі сплати штрафних санкцій у розмірі 120 % річних облікової ставки НБУ за кожний календарний день її прострочення, включаючи день сплати (ч. 2 ст. 20 Закону № 875).

3.7 Про прийняття на роботу неповнолітніх осіб

Згідно зі ст. 187 КЗпП неповнолітньою вважається особа, яка не досягла 18 років.

При укладанні трудового договору з неповнолітньою особою працедавець повинен ураховувати вимоги, встановлені трудовим законодавством щодо праці молоді (розділ XIII “Праця молоді” КЗпП).

Так, ст. 188 КЗпП установлює вік, з якого допускається прийняття на роботу. За загальним правилом на роботу приймаються особи, які досягли 16 років, але трудовий договір можна укласти й з особою молодше цього віку, наприклад:

- яка досягла 15 років. Договір укладається за наявності дозволу одного з батьків або особи, що їх що заміняє (піклувальника). Доцільно, щоб цей дозвіл було надано у письмовій формі (для запобігання подальших суперечок щодо надання згоди зазначеними особами).

- яка досягла 14 років. Вони можуть бути прийняті на роботу як виняток з метою підготовки до продуктивної праці, якщо: неповнолітня особа є учнем загальноосвітньої школи, професійно-технічного училища або середнього спеціального навчального закладу; виконанню підлягає легка робота, що не шкодить здоров'ю та не порушує процесу навчання; робота буде виконуватися у вільний від навчання час; отримано дозвіл на роботу від одного з батьків або особи, що його їх заміняє (піклувальника).

Таким чином, працедавець може укласти трудовий договір з неповнолітнім тільки у разі виконання перерахованих вище умов, передбачених для окремих вікових груп неповнолітніх.

До прийняття на роботу всі особи молодше 18 років повинні пройти попередній медогляд з метою допуску до роботи. Порядок проведення попередніх і щорічних медоглядів установлений Порядком № 246. Приймаючи на роботу неповнолітнього, працедавець видає йому направлення на обов'язковий попередній медогляд за формою, встановленою в додатку № 7 до Порядку № 246. Якщо запропонована робота протипоказана за станом здоров'я, укладання трудового договору забороняється (ч. 6 ст. 24 КЗпП), але якщо в неповнолітнього зі здоров'ям усе в порядку, можна перейти до процедури укладання трудового договору.

Для укладання трудового договору неповнолітня особа надає працедавцеві крім стандартних документів ще й письмову згоду одного з батьків або особи, що їх заміняє (при прийнятії осіб, які не досягли 16 років) (ст. 188 КЗпП), а також документ про стан здоров'я (ст. 191 КЗпП).

При працевлаштуванні неповнолітньої особи, яка не має ідентифікаційного номера, за винятком тих, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно сповістили про це відповідним державним органам, підприємець готує і передає відомості про фізичну особу для присвоєння ідентифікаційного номера відповідно до порядку, зазначеного у п. 3.1 Інструкції № 66.

Звертаємо увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 26 КЗпП при прийнятті на роботу неповнолітніх випробний термін установлювати не можна.

Ст. 189 КЗпП зобов'язує всіх працедавців вести спеціальний облік неповнолітніх працівників із зазначенням дати їх народження. Законодавством не встановлено жодних правил щодо ведення такого обліку, тому спеціальний облік працівників, які не досягли 18 років, ведеться в довільній формі з метою встановлення кола осіб, які користуються пільгами для неповнолітніх, і визначення конкретної дати, з якої такі працівники втрачають право на пільги.

Неповнолітні працівники в трудових правовідносинах прирівнюються в правах до повнолітніх. Для них установлені пільги в області охорони праці, робочого часу, відпусток і деяких інших умов праці (ст. 187 КЗпП).

Нормативні документи

1. КЗпП - Кодекс законів про працю України.

2. КпАП - Кодекс України про адміністративні правопорушення.

3. Закон № 4004 - Закон України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” від 24.02.94 р. № 4004-XII.

4. Закон № 1645 - Закон України “Про захист населення від інфекційних хвороб” від 06.04.2000 р. № 1645-III.

5. Закон № 2694 - Закон України “Про охорону праці” від 14.10.92 р. № 2694-ХІІ.

6. Закон № 3929 - Закон України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” від 04.02.94 р. № 3929-ХІІ.

7. Закон № 2491 - Закон України “Про імміграцію” від 07.06.2001 р. № 2491-III.

8. Закон № 875 - Закон України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21.03.91 Р. № 875-ХІІ.

9. Закон № 2961 - Закон України “ Про реабілітацію інвалідів в Україні” від 06.10.2005 р. № 2961-IV.

10. Закон № 504 - Закон України “Про відпустки” від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.

11. Закон № 803 - Закон України “Про зайнятість населення” від 01.03.91 р. № 803-ХІІ.

12. Постанова № 559 - Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним медичним оглядам, порядку їх проведення та видачі особистих медичний книжок” від 23.05.2001 Р. № 559.

13. Постанова № 9 - Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами трудових суперечок” від 06.11.92 р. № 9.

14. Наказ № 260 - Наказ Міністерства праці та соціальної політики України “Про затвердження Форми трудового договору між працівником і фізичною особою та Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою” від 08.06.2001 р. № 260.

15. Наказ № 66 - Наказ Міністерства охорони здоров'я України “Про затвердження форми первинного обліку № 1-ОМК та Інструкції щодо порядку її ведення” від 11.03.98 р. № 66.

16. Наказ № 461 - Наказ ДПАУ “Про затвердження форми заяв і повідомлення з питань отримання (застосування) податкової соціальної пільги, а також порядку інформування платників податків” від 30.09.2003 р. № 461.

17. Наказ № 599 - Наказ ДПАУ “Про затвердження Свідоцтва про сплату єдиного податку та Порядку його видачі” від 29.10.99 р. № 599.

18. Наказ № 420 - Наказ Міністерства праці та соціальної політики України “Про затвердження форм звітності та інструкцій щодо їх заповнення” від 19.12.2005 р. № 420.

19. Порядок № 2028 - Порядок оформлення іноземцям та особам без громадянства дозволу на працевлаштування в Україні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.99 р. № 2028.

20. Порядок № 246 - Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затверджений наказом Міністерства охорони здоров'я України від 2105.2007 р. № 246.

21. Порядок № 70 - Порядок реєстрації підприємств, установ, організацій і фізичних осіб, що використовують найману працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 р. № 70.

22. Положення № 578 - Положення про порядок організації сезонних робіт, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.98 р. № 578.

23. Положення № 170 - Положення про порядок укладання контрактів при прийнятті (наймі) на роботу працівників, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.94 р. № 170.

24. Положення № 43 - Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затверджене спільним наказом Мінпраці, Мін'юсту, Мінфіну від 28.06.93 Р. № 43.

25. Інструкція № 58 - Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена спільним наказом Мінпраці, Мінсоцзахисту населення та Мін'юсту від 29.07.93 р. № 58.

26. Інструкція № 286 - Інструкція зі статистики кількості працівників, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 Р. № 286.

27. Інструкція № 66 - Інструкція про порядок і умови передачі державним податковим інспекціям інформації для реєстрації фізичних осіб у державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів, затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 31.07.95 р. № 66.

28. Правила № 1570 - Правила торгівлі лікарськими засобами в аптечних закладах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 17.112004 р. № 1570.