Частини мови

Характеристика лексичного, морфологічного, синтаксичного та словотворчого принципів виділення частин мови. Склад та призначення самостійних та службових частин мови. Перехідні явища в сфері повнозначних частин мови. Вигук як особливий розряд слів.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид контрольная работа
Язык украинский
Дата добавления 25.10.2010
Размер файла 25,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Частини мови

Людина вибудувала з минулого у прийдешнє золотий міст, яким спішать у серця посланці людяності і любові - викупані у пелюстках квіту і в пробудженнях росяного ранку слова, прозоро-чисті слова моральності людської (І.Вихованець).

Комунікативна розминка.

У кожної деревини свій плід, а в кожної людини - свій рід. Кажуть, хоч і по коліна в воду, аби до свого роду. А як немає роду-родиноньки, то ні до чого притулитися, нікому порадоньки дати. Саме через відчуття роду і завдяки йому людина приходить до світлого образу Батьківщини. А що для вас означають слова рід, родина, рідня? Яка роль родини у вашому становленні? Обговоріть це в класі.

1. Прочитайте текст. Визначіть стиль мовлення, основну думку автора. Як передається ставлення автора і ставлення героя до матері? Які мовні засоби при цьому використовуються? Перепишіть текст, розкривши дужки і поставивши розділові знаки. Проаналізуйте уривок за частинами мови; до кожного слова дайте пояснення, за якими морфологічними ознаками, лексичним значенням, синтаксичною функцією його слід віднести до тієї чи іншої частини мови.

Мати... Вона всміхається а сонце вже іскриться в краплинах сліз на щоках. Повні розчервонілі руки мати (по)хапцем витирає об фартух губи їй дрижать хвилюванням і шепочуть уже (що)сь найпестливіше найніжніше і пірнувши в тепло її грудей льотчик на мить перестає бути льотчиком і нема за ним вздовж і (в)поперек облітаного неба, ні шалених надзвукових швидкостей (не)ма ні команд ні тривог ні (не)безпек а є тільки затишок і насолода віднайденого щасливого дитячого світу. Та це тільки миттєве потім знову все стає на свої місця і він перед нею вже приїжджий льотчик майже гість і мати погамувавши кипіння своєї радості терпляче жде поки син здоровкається з чабанами та чабанками (О.Гончар).

Усі слова в мові за лексичним значенням та граматичними особливостями поділяються на частини мови.

Це лексико-граматичні розряди слів у мові, які відрізняються один від одного узагальненим спільним лексичним значенням, граматичними категоріями, синтаксичними функціями.

В основу виділення частин мови покладено лексичний, морфологічний, синтаксичний, словотворчий принципи.

Лексичний принцип характеризує лексичне значення слова або його відсутність. За наявністю лексичного значення виділяють повнозначні і неповнозначні частини мови.

2. Дайте відповіді на питання за таблицею. На якій підставі частини мови поділяються на самостійні і службові? Чому в таблиці немає дієприкметника і дієприслівника? Чому в таблиці не знайшлося місця для вигука?

Таблиця. Частини мови

Самостійні (повнозначні)

Службові (неповнозначні)

Змінювані

незмінювані

незміювані

Відмінювані

дієвідмінювані

Іменник

дієслово

прислівник

прийменник

Прикметник

сполучник

Числівник

частка

Займенник

Самостійні частини мови (їх шість: іменник, прикметник, числівник, займенник, дієслово і прислівник) називають предмети, їх ознаки, дії та кількість. Самостійні частини мови є членами речення і мають як лексичне, так і граматичне значення.

Службові частини мови (їх три: прийменник, сполучник, частка) предметного лексичного значення не мають і служать лише для зв'язку слів у реченні (прийменник, сполучник) або для надання окремим словам і реченням додаткових смислових чи емоційно-експресивних відтінків, а також для творення морфологічних форм і нових слів (частка). Службові частини мови членами речення не виступають і виконують тільки граматичну роль у поєднанні з самостійними частинами мови.

Морфологічний принцип виявляється в тому, що визначає, які граматичні категорії властиві словам певної частини мови. За цією ознакою (здатністю утворювати граматичні форми) частини мови поділяються на змінні та незмінні.

Синтаксичний принцип полягає у визначенні синтаксичної функції слова певної частини мови (в ролі якого члена речення це слово найчастіше виступає).

Словотвірний принцип визначає специфічні для певної групи слів способи творення та словотворчі засоби.

Кожна частина мови має властиві їй граматичні категорії, що дістає свій вияв у системі словозміни.

Окрему групу складають вигуки і звуконаслідування. Вони виражають лише волевиявлення, емоції, етикет, імітують звукові сигнали птахів, тварин, явищ природи. Модальне слово трактується як слово, що втратило своє конкретне значення та функціонує як засіб описового зображення модальності.

3. Прочитайте текст. Якою постає вчителька в уривку? Які мовні засоби увиразнюють її особистісні і професійні якості? Проаналізуйте семантику мови очей, жестів. Визначте в поданому тексті належність слів до частин мови. Чи наявні в тексті слова, що перейшли в іншу частину мови? Перевірте себе за довідкою, поданою нижче. Складіть речення так, щоб слова, які перейшли іншу частину мови, належали б до “своєї” частини мови. Вкажіть на зміни, що викликані переходом.

... Мені про свою маму писати, мабуть, найважче. Вона - вчителька.

І ось мені треба писати вчителеві про вчителя. А сама я - тільки ще учениця. Сказала я мамі, що мені треба про неї писати, а вона аж засміялася:

- Ну от і напиши, подивлюся, скільки ти граматичних помилок наробиш.

Просто біда мені з моєю мамою. Що не напишу, а вона одразу: “А де кома? Отут перед “а” треба кому ставити... А де твій знак питання? А де дві крапки?..”

Але ось раптом у квартиру дзвінок. Мама відчинила, і я бачу, як змінилася на виду:

- Володя?.. Яременко?.. - питає.

А на порозі стоїть льотчик з букетом квітів, ну зовсім ще молодий, і каже:

- Так, це я, Оксано Семенівно, ваш учень, колишній шибеник і зірвиголова Володя Яременко...

- Та який же ти дорослий став, - каже йому мама і почала жартувати: - А слово „знання” тепер з двома „н” пишеш чи з одним?

А в самої радісні сльози на очах.

- Знаю, знаю, Оксано Семенівно, - каже до мами льотчик. - Всього ви мене навчили. Ви ж мені путівку в життя дали. Та не тільки мені...

...тільки тоді я зрозуміла, скільки ж то мамі довелося з ними працювати, щоб, як каже льотчик дядя Володя, дати їм путівку в життя.

Тепер я знаю, що вчитель не тільки навчає мови, літератури, історії, географії, а ще й навчає любити всі професії, як моя мама.

Так, це правда, що вчитель дає людям путівку в життя (Д. Ткач Вчителька).

У сучасній українській літературній мові, як і в інших сучасних слов'янських мовах, перехідних явищ досить багато.

Найбільше перехідних явищ спостерігається в сфері повнозначних частин мови. Сюди належить субстантивація прикметників і дієприкметників (наприклад: вартовий, молода, учительська, майбутнє, минуле, трудящі, незримий, лежачий, перший, відживаюче, вмираюче, відстале, вчений),

адвербіалізація -- перехід іменників, прикметників, числівників, дієслів у прислівники (наприклад: вниз, догори, весело, тричі, лежачи),

ад'єктивація -- перехід дієприкметників у прикметники (наприклад: учений, печений, варений і под.),

прономіналізація -- перехід числівників у займенники (наприклад: один -- у значенні “якийсь” -- хлопець),

кон'юнкціоналізація -- уживання займенників у ролі сполучників (наприклад: який, що).

Інколи займенникові форми можуть виступати у функції часток: собі, мені, тобі.

Наприклад, в основі субстантивації прикметників (черговий, вартовий) лежить процес опредмечення ознаки. Тобто прикметник набуває лексико-семантичних і граматичних ознак іменника: роду, числа й відмінка.

4. Вас запросили на “круглий стіл” на тему “Перехід слів з однієї частини мови в іншу”. Попередньо учасники отримали прайси (короткий зміст, анотації) доповідей лінгвістів, які виступатимуть на засіданні. Ви теж отримали такі тези. Висловіть свої міркування стосовно проблеми, що обговорюється, із залученням вигуків, що виражають хвилювання, стурбованість, сумнів тощо.

“Не можна заперечувати того, що в живій мовній структурі наявні такі елементи, які не вкладаються у типові визначені категорії. Такими й є явища переходу серед частин мови. Однак це не означає, що вони стоять за межами мовної закономірності. Навпаки, вони -- цілком закономірні. Перехідні явища характеризують перетворення в системі, розвиток мови, її життя. Сама система, як певна цілість, не тільки не руйнується наявністю перехідних категорій, а, навпаки, ще більше зміцнюється й урівноважується. Без них система застигла б, стала нерухомою, а через те й змертвілою. Перехідні лексико-граматичні явища скріплюють систему частин мови в процесі її розвитку... Отже, перехідні лексико-граматичні категорії-це носії нового... Без перехідних явищ немає нового, немає руху, немає розвитку мови” (В. Ващенко).

Корисно знати

Відомий український мовознавець, фахівець у галузі теоретичної граматики Іван Романович Вихованець видав книгу “Частини мови в семантико-граматичному аспекті” (1988).

У монографії розглядаються актуальні проблеми теорії частин мови: критерії класифікації частин мови, явища взаємопереходу частин мови.

Дмитро Білоус написав про вас такі рядки:

То, бачу, ти таки філолог, дитя допитливе, шпарке…

Філолог ти.

Це кожен бачить, і кожен скаже без вагань.

Бо філологія - це й значить любов до слова і до знань.

5. Доведіть сказане у вірші. Прочитайте текст. Визначіть його стильову приналежність. Складіть тези і побудуйте короткий виступ з означеної проблеми.

Ще в античний період представники александрійської школи, виділивши морфологію як основний розділ граматики, ґрунтовно розробили вчення про частини мови, яке лягло в основу давніх слов'янських граматик XVI-XVII ст. Важливу роль у становленні української морфологічної (і ширше - граматичної) термінології ХХ ст. відіграла “Граматика руської мови”, створена наприкінці ХІХ ст. (1893) зусиллями відомих граматистів С. Смаль-Стоцького і Ф. Ґартнера.

У системі виділюваних частин мови від періоду створення перших слов'янських граматик йде їхній поділ за морфологічними ознаками на скланАємыА (змінні, або відмінювані) та нескланАємыА (незмінні, або невідмінювані).

Відомий також і термін частки мови. Цей термін належить російському вченому В.Виноградову, який усі слова згрупував у чотири категорії: частини мови, частки мови, модальні слова і вигуки. До часток мови відносили прийменники, сполучники, власне частки та зв'язки…

Терміни на позначення частини мови змінювалися в часі. Іменник свого часу називали так: имменникъ (вперше був зафіксований у граматиці Й. Левицького (1850 р.)), сущникъ, предметовникъ, ймення предметне, им'я суще, речівникъ, ймення річеве, ймення предметне, ім'я самостійне, именяк. Євген Тимченко подав такі назви: речівник, чи ймення річеве. А. Кримський запропонував термін ім'я суще, або ім'я самостійне.

Запропонований С. Смаль-Стоцьким і Ф. Ґартнером термін прикметник, А. Кримський запропонував термін женеім'я прило або приложникъ.

Числівник називали так: вники числі, числівники, ння числове йме, сленик чи. Термін займенник - менник, заі містойменникъ, або мЪстоименіе.

Незмінна частина мови прислівник (нарЪчіє) уперше зустрічається під сучасною назвою в граматиці С.Смаль-Стоцького і Ф.Ґартнера.

Лише з 1926 року до складу службових частин мови додали частку.

Термін приімменники (з незвичним наголосом), засвідчений у граматиці С. Смаль-Стоцького і Ф. Ґартнера, Є. Тимченко подає у звичному варіанті - прийменник.

На зміну слов'янському терміну междометіє прийшов спочатку термін викрик, а пізніше вигук, оклики, виклик, чувственник.

Основна частина термінів на позначення частин мови, що активно використовувалася у граматичних працях кінця ХІХ - початку ХХ століття, стала загальноприйнятою у сучасній морфологічній терміносистемі, щоправда, з незначними змінами (За І. Ярошевич).

Рефлексія і самоперевірка

Які критерії поділу частин мови на самостійні і службові?

У чому суть морфологічного принципу?

Які граматичні ознаки дієслова?

Чому вигук називають особливим розрядом слів?

Визначіть, що об'єднує і що розрізняє слова поданих груп. Складіть речення зі словами, визначіть спільне і відмінне у цих словах, виявлене в контексті: спостерігати, спостереження, спостережливий.

Тема для розмови.

Давнє наше слово є засобом pозпiзнавання духовносутностi наших пpедкiв. Адже слово -- свiдок iстоpiї, свiдок Часу. В Словi починається i завеpшується життя твого наpоду, твого безконечного pодоводу, в ньому ж починається i закiнчується духовне життя Людини. Чеpез Слово пеpедається вся сума досвiду та духовнiсть. Ось чому нас завоpожує давня пiсня, давнiй текст. У них пеpехpещується емоцiйна пам'ять усiх сущих до Тебе. Вiдбувається твоpчий дiалог мiж словом давнiм i тобою. Весь iстоpичний та iнтелектуальний досвiд також у Словi. Енеpгiя в кожному текстi або ж накопичується, або ж pозpiджується, себто iснує пpяма залежнiсть мови вiд часу, вiд iстоpичних обставин. Слова випpомiнюють енеpгiю, але щоpазу iншу. Це нагадує випpомiнювання свiтла зipками. Мова -- це весь об'єм нашої наpодної пам'ятi. Людина пpотистоїть Часовi саме в Словi, i боpеться з безпам'ятством, з ентpопiєю Словом. Власне, Слово i є Пам'ять. А пам'ять -- це життя.

Як же беpегти? Як pозвивати наше Слово? Як активізувати нашу мову? (Павло Мовчан)

Таке питання ставить відомий український поет Павло Мовчан. Обговоріть це в класі. Відповідь письменника на ці та інші питання ви можете знайти у його статті “Мова - явище космічне”, що подана на сайті

Завдання додому:

Прочитайте вірші Павла Мовчана. Визначіть стиль мовлення, основну думку автора.

Проаналізуйте тексти за частинами мови; до кожного слова дайте пояснення, за якими морфологічними ознаками, лексичним значенням, синтаксичною функцією його слід віднести до тієї чи іншої частини мови.

Варіант 1.

Cкільки перемито різних днів,

Як надовго затяглось шукання!

Вже переступив за межі слів,

Де почавсь майдан мовчання.

Істино, єдина, озов дай,

Вилущися словом із мовчання,

З вуст старечих, з молодих гадань;

Свічкою спахни в німе смеркання,

Ластівкою прилети з гнізда.

Чую: голос мій в розвихренні шаленім

Так мене розпачливо шука,

Що, спіткнувшись, реченням зеленим

Вибуха на вербних язиках.

Варіант 2.

З нікуди в нікуди ніщо у нічого тече, заникає, зника за порогом чотири стіни, сторін світу чотири -- не визначить меж усесвітнього ширу. З усього поздмухано ймення, як порох: лише оболонки зринають угору. А тут, на землі, позлипались безликі дерева, пташки, ручаї без'язикі; і треба усе, розщепивши, обмежить і винести слово з німої пожежі -- ось дерево, тінь, кучерява травиця, ліворуч -- пісок, вода -- по правиці… Попереду -- обрій, бездоння -- позаду, і шлях, що розмився дощами дощаду. Чи стане на всіх моїх сталих означень: вже твердне повітря, клейно ледь гаряче, сповзає кора, як линовище, з липи, суха серцевина відлунює скрипом, вкривається білою ряскою солі пісок, випиваючи воду поволі. Земля, поглинаючи здвоєну тінь, вапно полишає -- для воскресінь. І я вимовляю останнє імення, щоб ти, мов кора, не відстала від мене, а пам'ять кільцює щодня серцевину, в якій загніздилась безсмертна зернина.


Подобные документы

  • Частиномовна класифікація слів у давнину. Частини мови як одиниці морфологічного рівня мови. Форми словозміни і словотворення. ім`я, дієслово, прикметник, займенник, прийменник, прислівник, сполучник. Сучасний стан розробки питання про частини мови.

    реферат [29,6 K], добавлен 04.07.2015

  • Частки функції, групи за значенням. Правопис заперечних часток. Стилістичні функції модальних, заперечних часток. Естетична цінність часток. Повнозначні частини мови. Вигуки і модальні слова. Взаємоперехід частин мови. З історії вивчення частин мови.

    реферат [52,8 K], добавлен 21.11.2010

  • Особливості і методика реалізації принципу наступності в процесі вивчення частин мови в початкових класах, а також його вплив на мовленнєвий розвиток школярів. Лінгвістичні основи і лінгвістично-дидактичні принципи вивчення частин мови в початковій школі.

    курсовая работа [101,9 K], добавлен 15.09.2009

  • Словотвір як лінгвістична дисципліна, предмет її досліджень. Класифікація способів словотвору. Словоскладення основ різних частин мови в сучасній англійській мові. Лінійні та нелінійні моделі словотвору основ усіх частин мови. Сутність поняття "реверсія".

    курсовая работа [71,7 K], добавлен 29.01.2010

  • Співвідношення частин мови в тексті. Експресивні та смислові відтінки тексту. Морфологічні помилки як ненормативні утворення. Найголовніша ознака літературної мови – її унормованість. Характеристика загальноприйнятих правил - норм літературної мови.

    реферат [56,1 K], добавлен 16.11.2010

  • Вигук та звуконаслідування як частини української мови, відвигукові одиниці: поняття, особливості, класифікація. Структурно-семантичний зміст та функціональна характеристика вигуків і ономатопоетичних слів. Стилістичне використання вигукової лексики.

    курсовая работа [92,4 K], добавлен 18.09.2014

  • Прийоми і методики морфологічного аналізу. Особливості вживання частин мови у професійному мовленні. Правильне вживанням іменників та прикметників у діловому спілкуванні. Використанням дієслівних форм і прийменникових конструкцій у професійних текстах.

    реферат [40,9 K], добавлен 28.02.2017

  • Сутність сполучника, що служить для зв’язку однорідних членів речення і частин складного речення. Сурядність та підрядність, морфологічні типи та правопис сполучників. Особистості вживання службової частини мови "і" за для уникнення збігу приголосних.

    презентация [2,1 M], добавлен 07.12.2013

  • Поняття числівника як частини мови, його морфологічні ознаки і вираження в реченні. Утворення прислівників прикметникового, іменникового, займенникового й дієслівного походження. Вживання для утворення особливих, властивих тільки їм, суфіксів і префіксів.

    реферат [31,1 K], добавлен 07.11.2011

  • Лексика - це словниковий склад мови з фразеологією включно. Лексикологія. Слово як центральна одиниця мови. Виникнення слів. Лексема і словоформа. Природа лексичного значення слова. Фразеологізми як особливий вид лексики. Походження фразеологізмів.

    реферат [27,5 K], добавлен 17.03.2008

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.