Видавнича справа періоду радянської влади (1920-1990): ідеологічний та творчий аспекти

Визначення та характеристика головнх наслідків тотального контролю друкованого слова. Дослідження та аналіз специфічних особливостей ревізії випущеної літератури. Ознайомлення з основними етапами демократичного процесу становлення українського друку.

Рубрика Журналистика, издательское дело и СМИ
Вид доклад
Язык украинский
Дата добавления 15.10.2016
Размер файла 16,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Чернівецький національний Університет ім. Ю. Федьковича

Доповідь на тему:

«Видавнича справа періоду радянської влади (1920-1990): ідеологічний та творчий аспекти»

Підготукала студентка

410 групи

Ткачук Анастасія

Чернівці 2016

1. Тотальний контроль друкованого слова

Назвемо основні причини розбалансування налагодженої в роки Української Народної Республіки видавничої справи в Україні.

Перша: Високоосвічені й добре підготовлені до такої праці видавці, редактори й автори, що складали в період революції значну частину національно свідомої інтелігенції, поповнили ряди політичної еміграції. Оволодівати непростими тонкощами творення видавничої продукції нерідко посилали за партійними дорученнями цілком випадкових людей.

Друга: Зруйнована технічна база. Конфіскована наспіх у діючих видавництвах, а тому розкомплектована, техніка не рідко простоювала, бо вона так само потребувала досвідчених і дбайливих рук.

Третя. Недостатнє фінансування нової галузі. Заданими збірника статей “ Печать в СССР к XVI съезду Р К П (б)”, що вийшов у Москві 1926 року, оборотні капітали радянських видавництв були дуже невеликі, увесь час видавництва жили на фоні недоплати та банкрутства.

Четверта: Нестача паперу, що призвела до різкого зменшення кількості видань. У зв'язку цим, скажімо, в радянській Україні у грудні 1921 року Всеукрвидав видав спеціальне розпорядження, за яким заборонялося надавати папір усім установам і закладам , “за винятком редакцій газет і видавництв для випуску партійної літератури”. Всі наявні запаси паперу повсюдно вилучалися. Паперу справді в країні не вистачало. Навіть наклад газети “ Комуніст” змушені були зменшувати, про що Всеукрвидав інформував ЦК КП(б)У. Якщо врахувати, що основний книговидавничий масив складала пропагандистська ленінська тематика (у 1925 році -- 150 млн аркушів, або п'ята частина всіх накладів), то неважко уявити, в якому дефіциті були навчальні, наукові, довідникові видання. Справжню картину того, що діялося в новоутворених радянських видавництвах, досить переконливо, хоча й емоційно, змалював у своєму “ Щоденнику” Сергій Єфремов. Ця емоційність пояснюється особистими розчаруваннями автора, матеріальною скрутою , викликаною відмовою казенних видавництв платити зароблений гонорар через незалежні від них причини.

Така ситуація була характерною не лише на початковому етапі становлення радянського книговидання, а й значно пізніше. В цьому переконує й ось цей витяг з передсмертного листа Михайла Грушевського до тодішнього Голови Раднаркому СРСР товариша В. Молотова від 4 вересня 1934 року: “ Навіть за раніше випущені книги мені і дочці не виплачують гонорару: за видавництвом “ Пролетар” -- державним видавництвом України -- уже четвертий рік залишається борг, за власними його розрахунками, на сьогодні понад 9 тис. крб.” Як результат -- повсюдне подорожчання друкованого слова, зокрема книги, яке в умовах розрухи робило цей “засіб комуністичного виховання мас” практично недоступним. На початку 20-х років в українській провінції поширилася практика покупки книг за продукти харчування. За М. Грушевського на Київщині давали до півтора фунта сала. Примірник підручника з геометрії Кисельова коштував на Поділлі вісім фунтів цукру. А в Харкові один робітник за півпуда цукру купив повний комплект дореволюційного видання енциклопедії Брокгауза-Ефрона. Нерідко безробітні вчені старої школи змушені були за харчі продавати безцінні видавничі шедеври минулого. Так, один київський професор через скрутне матеріальне становище своєї сім'ї обміняв у вересні 1921 року ЗО томів “Архива Юго-Западной России” всього на чотири кілограми цукру.

2. Ревізія випущеної літератури

Нормальний, демократичний процес становлення українського друку, що століттями заборонявся, був зупинений зі вступом до Києва у січні 1919 року російських військ армії генерала Муравйова. Буквально через кілька тижнів після повалення української ї влади у штатному розкладі усіх державних установ, навчальних, освітніх, наукових закладів, у тім числі й у видавництвах, з'явилася посада комісара. Наділені необмеженою владою, здебільшого зовсім не компетентні у справі, ці діячі стали нещадно ревізувати все, що було зроблено досі. Архівний документ зберіг результати перевірки таким комісаром стан у справ з науковою і видавничою справою у Київському університеті. У письмовому донесенні управлінню Київського губернського виконкому рад йшлося про те, що діяльність п'ятнадцяти наукових товариств, як і, звичайно ж, друкували свою продукцію (акушерсько-гінекологічне, фізико-медичне, хірургічне, клінічне студентське, історичне імені Нестора-літописця, історико-літературне, історико-етнографічне студентське, філософське, науково-філософське, фізико-хімічне, географічне, студентське дослідників природи, природодослідне, фізико-математичне, юридичне), свідчить про... “буржуазну спрямованість науки в старом у університеті”. Ця записка відіграла фатальну роль у подальшій долі цього навчального закладу: на підставі наказу народного комісаріату освіти (наркомосу) УРСР № 55, що вийшов у березні 1920 року. Київський університет ліквідовувався, видавнича справа в ньому припинялася, а на його базі створювалися три інститути: робітничо-селянський, гуманітарний та охорони здоров'я. А практично забутий сьогодні Інститут транспортної механіки АН УРСР, де, до речі, започатковувалися проектні розробки майбутнього київського метро, був ліквідований зокрема й за те, що “ в усіх працях інституту ретельно уникається термін “соціалістичний транспорт”, а пишуть просто - “транспорт”, без “соціалістичний”. Ревізія змісту діяльності видавництв, які утворилися чи зміцніли за часів діяльності українських урядів, була ще глобальнішою й дієвішою. Після її здійснення влада складає довгі списки випущеної в попередні роки літератури, яка оголошується забороненою для читання. Так, до окремого списку підручників, посібників, випущених видавництвами в Києві чи на місцях засобами земств, було внесено 120 назв. Зрозумілою була заборона книг, скажімо, з історії, літератури, географ ії чи мови. А от як у загрозу радянській владі побачили комісари-контролери у підручниках з арифметики Верещагіна, Шарка, Чепіги, алгебри Граве, геометрії Супруна, фізики Заліського, -- ствердити важко. Пояснення такому рішенню більшовицького уряду знаходимо в публікаціях тодішнього заступника наркома освіти Яна Ряппо. Ось витяг з офіційного друкованого органу “ Шлях освіти”: “ Ці підручники визналися аполітичними, у них відсутній матеріалістичний світогляд та, навпаки, наявний підхід авторів з анти марксистської точки зору”. Забігаючи наперед, варто підкреслити, що й через сім років “тріумфальної ходи радянської влади” цей же Ряппо заявив: “Якщо зробити генеральний огляд, загальну оцінку наших підручників у напрямку їх відповідності новим типам шкіл, шкільних програм і методам роботи, то ми не маємо ще таких підручників, що цілком відповідали б вимогам часу.. Підручники з математики далекі від марксистського підходу”. 1922 року для організації систематичної і повсюдної роботи щодо ревізії випущених раніше видань при наркомосвіти України створюється Центральна комісія по вилученню літератури. Незабаром на місця розсилається спеціальна “Інструкція по вилученню шкідливої літератури з читалень, книгарень та кіосків книгодруку».

Нерідко така ревізія на місцях, скажімо, бібліотечних фондів, приводила до того, що стелажі цих закладів культури оголювалися на 6 0 -7 0 відсотків. Яка доля чекала на такі вилучені книги, -- здогадатися неважко: їх масово знищували. друкований література український

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Особливості широкоформатного друку. Огляд технологічного процесу його основних видів. Загальна характеристика матеріалів, які використовуються при його виконанні. Порівняльний аналіз поліграфічного устаткування, що забезпечує якість та швидкість процесу.

    курсовая работа [32,3 K], добавлен 08.09.2014

  • Видавнича діяльність, історія її розвитку та сучасні проблеми. Головні завдання документознавства. Дослідження видавничої сфери українського суспільства в умовах кризи. Характеристика і практичні аспекти документування видавничої діяльності видавництва.

    курсовая работа [3,7 M], добавлен 16.01.2012

  • Ознайомлення з провідними журналами Великобританії. Визначення основної тематики їх написання. Характеристика процесу розвитку радіомовлення Великобританії. Дослідження історії створення та аналіз розвитку Британської телерадіомовної корпорації.

    курсовая работа [634,7 K], добавлен 14.11.2021

  • Дослідження історії радянського книгодрукування починаючи з 20-их років ХX століття. Ідеологічне значення художньої літератури в СРСР, особливо у добу Вітчизняної війни. Її вплив на виховання та свідомість народу. Основні центральні видавництва.

    курсовая работа [51,4 K], добавлен 11.11.2010

  • Розробка технологічної схеми процесу обробки графічної інформації для підготовки до друку видання: запрошення та візитної картки. Обгрунтування вибору способу друку. Аналіз оригіналу і вироблення стратегії обробки графічної та текстової інформації.

    курсовая работа [3,5 M], добавлен 13.12.2012

  • Схема форм високого, глибокого та плоского друку. Технологія високого офсетного друку. Принципова схема трафаретного та лазерного друку. Загальне поняття про флексографію. Особливості термографічного способу друку. Сучасний етап розвитку поліграфії.

    контрольная работа [93,2 K], добавлен 21.11.2010

  • Структурно-хронологічна періодизація журналістського процесу за Животком. Формування історії журналістики як науки в Україні. Наукове вивчення історії української преси та видавничої справи на початку 90-х років. Принципи партійності та правдивості преси.

    статья [20,1 K], добавлен 12.10.2009

  • Коректура як етап редакційно-видавничої підготовки, в якому виправляють помилки у відбитках з комп’ютерного складання, історія розвитку даного процесу в видавничій справі, значення. Аналіз шкоди помилок в дитячих виданнях, необхідність їх виправлення.

    реферат [9,4 K], добавлен 27.09.2010

  • Інтерактивність як поняття і явище. Становлення інтерактивного телебачення та його вплив на тележурналістику. Порівняльний аналіз інтерактивності на каналах "1+1" та "Україна". Аналіз функціонування інтерактивності у межах українського телепростору.

    дипломная работа [576,6 K], добавлен 05.04.2014

  • Поліграфія та видавнича справа як взаємодія технічного прогресу і соціального розвитку. Технологія книгодрукування, етапи розвитку конструкції книги - від рукописних кодексів до використання ЕОМ і лазерних променів; тенденції у виконанні елементів книг.

    реферат [43,2 K], добавлен 22.11.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.