Аксіологічні моделі мас-медійної інформації: комунікативно-концептуальний підхід

Тенденція поетапного нарощення оцінних смислів пов'язана не лише з двоплановою (мовленнєво-мисленнєвою) сутністю концепту, а й з дворівневою структурно-композиційною організацією медіатексту, що виявляється у макротекстовій і власне текстовій структурах, де поступово нарощуються оцінні смисли концептуальних складників. Визначальну роль у формуванні оцінки відіграють сильні позиції тексту (заголовок, лід, висновки), які задають оцінний тон усьому матеріалу.

Запропонований у дослідженні концептуальний аналіз базується на комплексній методиці, що потребує проведення кількох послідовних дослідницьких процедур, а саме:

1) визначення ключових концептів тексту - мовних одиниць, які є його «смисловими віхами», семантичними опорами, носіями найбільш важливої для реципієнта соціокультурної інформації, необхідної для адекватного розуміння смислу матеріалу;

2) розбудови концептуальної структури тексту, поданої у вигляді ієрархії концептуальних одиниць (метаконцепт - концепт - субконцепт);

3) виявлення зв'язків між взаємодіючими в концептуальній структурі медіатексту концептуальними одиницями;

4) аналізу оцінних смислів ключових концептів та метаконцепту тексту;

5) визначення оцінки всього матеріалу.

Результати апробації розробленої методики концептуального аналізу, що дозволила виявити специфіку функціонування вітчизняної аксіосфери, наведені в третьому розділі «Аксіологічні моделі інформації в текстовому просторі ЗМК».

Емпіричною базою дослідження стали медійні матеріали таких всеукраїнських видань, як «Україна молода», «Дзеркало тижня», «День», «Україна і світ сьогодні», «Українська правда», «Урядовий кур'єр», «Газета по-українськи», «Правда України», «Голос України». Методом суцільної вибірки було відібрано медіатексти за період з 1991 по 2009 рік. Для чіткого визначення аксіологічної специфіки інформації проаналізовано матеріали одного тематичного спрямування, а саме: журналістські тексти з культурно значущим концептом ОСВІТА, який є одним із ключових у концептосфері сучасних носіїв різних культур. Вибір зазначеної концептуальної домінанти зумовив необхідність використання, крім інформаційно-аналітичних видань, матеріалів освітянської преси, зокрема газет «Освіта», «Освіта України», аналіз яких дозволив одержати більш повне уявлення про представлення цього соціокультурного феномену в ЗМК.

До аналізу залучалися тексти до 4000 знаків, що є оптимальним обсягом для проведення структурного та концептуального аналізів. Така методика аналізу невеликих за обсягом матеріалів використовується багатьма науковцями (див., наприклад: О. Кубрякова, 2001; Ю. Левицький, 2006), які переконані в тому, що встановлення загальних правил побудови тексту простіше і природніше проводити на деякому мінімальному або середньому тексті, у моделі якого будуть збережені всі особливості, властиві тексту будь-якого обсягу.

У ході аналізу медійних матеріалів (близько 2000 медійних матеріалів) встановлено, що в сучасному текстовому просторі пресових видань найчастотнішими є моделі чітких текстів. Так, тексти, побудовані за чіткими моделями, становлять 77,4%, нечіткими - 6,95 %, амбівалентними - 6,9%, парадоксальними - 8,75% серед усіх проаналізованих матеріалів.

Серед чітких комунікативно потужними є моделі негативних та позитивних текстів. Негативні, як правило, переважають у громадських суспільно-політичних виданнях, позитивні - у провладних і галузевих ЗМК (див. табл. 1).

Таблиця 1 Частотність вияву аксіологічних моделей чітких медіатекстів у друкованих ЗМК

Така аксіологічна різновекторність медіа спричинена насамперед стратегічними інтересами їх власників та безпосередніми комунікативними завданнями видань. Урядові ЗМК, відстоюючи інтереси влади, намагаються утвердити в масовій свідомості ідеологічні, політичні, соціокультурні настанови правлячої еліти, а отже, акцентують увагу на конструктивних аспектах діяльності владних структур, завдяки чому текстова інформація набуває позитивно оцінного спрямування. Комунікативне завдання освітянських медіа полягає у формуванні позитивного образу освіти, саме тому подані в них матеріали мають позитивну оцінку. Незалежні ЗМК намагаються відображати реалії суспільно-політичного життя українців, що нині характеризується деструктивними тенденціями, які впливають на формування негативно оцінного контенту видання.

У підрозділі 3.1 «Аксіологічні моделі негативних текстів» проаналізовано медійні матеріали, побудовані на основі аксіологічних моделей негативної інформації, які, як уже зазначалося, є найчастотнішими серед моделей чітких текстів.

Концептуальний аналіз засвідчив, що негативність медіатексту зумовлена наявністю в його концептуальній структурі значної кількості концептів, які стосуються морально-етичних вад (байдужість, жорстокість, неправда), фізичних недуг (хвороба), негативного душевного та емоційного стану людини (злість, заздрість), суспільних проблем (безробіття, бідність, корупція, криза), які актуалізують сутнісні ознаки вершинного метаконцепту ЗЛО. Ці концептуальні утворення містяться в кожній структурній частині медіатексту, причому найбільш виразно виявляються в заголовковому комплексі, що й налаштовує читача на негативне сприйняття всієї інформації, пор.: Педагогічне свинство (Дзеркало тижня. - 2008. - 2-8 лютого), Грабувати дітей - «свята» справа (Україна молода. - 2008. - 21 вересня), Епідемія жорстокості у школах (Дзеркало тижня. - 2007. - 11-18 листопада), Нари для студентів (Україна молода - 2006. - 7 вересня).

Ознаки негативних концептів у текстовому просторі найчастіше актуалізують:

· безпосередні номінанти антицінностей (злість, жорстокість, корупція, неправда, хвороба тощо);

· негативні кваліфікатори оцінки (освіта - корумпована, деградована, заморожена, неприваблива, нікчемна; учитель - убогий, байдужий, бездарний, шкідливий; школа - убога, аварійна, неперспективна, далеко не зразково-показова);

· метафоричні найменування, що ґрунтуються на антропоморфних і соціоморфних моделях метафори (освіта - «шлункова виразка», «вузівська виразка», інститут шпаргалки, система повального плагіату в студентському і науковому середовищі, лоходром; школа - пам'ятник свавіллю, музей жертвам репресій, в'язниця; ВНЗ - ректорські вотчини, «вищеосвітні забігайлівки»; учні - страждальці за партами, пасивний об'єкт для експериментів, отара бевзів, фінансові «комарики», пластилін для адмінреформи);

· предикатні слова з негативно оцінною конотацією (освіта занепадає, деградує, знищується, стає тягарем для суспільства, стає затратною сферою, знищується, зазнає деградації; школи вимирають; зарплата вчителів - соціальне знущання; система вищої освіти є єдиною централізованою системою корупції; вчителька наказала учням обплювати свого однокласника; вчителька била дітей; під час уроку фізкультури померла 16-річна школярка);

Поява негативних оцінних смислів значною мірою зумовлена також:

· вживанням квазісинонімів - поєднанням в одному синонімічному ряді різних за значенням та оцінним навантаженням слів, що сприяє поширенню негативно оцінних смислів одного слова на інше (Атакують віруси і … підлітки (Україна молода. - 2009. - 10 грудня);

· мультиплікацією - перебільшенням масштабів описаної в медіаматеріалі події та її наслідків (В 11-й клас ніхто не піде (Україна молода. - 2008. - 5 вересня); У пострадянській школі все побудовано на брехні (Україна молода. - 2007. - 14 вересня);

· цифровим фактажем, що свідчить про деструктивні тенденції в освітянській сфері, наприклад: Тільки за перші шість місяців цього року Міністерство внутрішніх справ виявило 242 факти хабарництва в системі освіти (День. - 2006. - 21 липня); А школи на Волині і справді далеко не зразково-показові. 15 в аварійному стані, 240 розташовані в непридатних приміщеннях, 40 довгобудів (Дзеркало тижня. - 2002. - 31 серпня - 6 вересня);

· зіткненням протилежно оцінних енергетично потужних концептів / субконцептів, при взаємодії яких відбувається певний «семантичний вибух», наприклад: навчання - злочин (Ранком - у клас, увечері - на «справу»: Найкращий учитель Сумщини грабував ферми (Україна молода. - 2008. - 12 січня); школа - в'язниця (Приміщення, в котре довелося перебиратися учням першої школи, першопочатково призначалося для утримування... злочинців. Збудована в позаминулому столітті, в'язниця мала хороший підвал, де були камери для ув'язнених - тісні кімнатки з невеличкими заґратованими віконечками вгорі (День. - 2005. - 1 вересня);

· негативно оцінними авторськими коментарями (Та поки в області щось не видно Терещенків і Шувалових, і, чесно кажучи, у їхню появу в доступному для огляду майбутньому слабо віриться (Дзеркало тижня. - 2002. - 31 серпня - 6 вересня).

Негативні концепти зазвичай не функціонують у концептуальному просторі негативно оцінного тексту ізольовано, навпаки, вони не лише взаємодіють між собою, а й деструктивно впливають на наявні в тексті культурно значущі домінанти - зумовлюють деформацію їх концептуальних полів, унаслідок чого останні набувають амбівалентних смислів і виявляють себе в негативній аксіологічній площині. Між позитивними концептами наявні слабкі зв'язки, внаслідок чого ключові культурно значущі утворення не отримують у таких матеріалах додаткових актуалізаторів власних позитивних ознак.

У підрозділі 3.2 «Аксіологічні моделі позитивних текстів» проаналізовано медійні матеріали, побудовані на основі аксіологічних моделей позитивної інформації.

Встановлено, що позитивність медіатекстів створюється шляхом насичення їх концептуального простору позитивно ціннісними домінантами, які актуалізують сутнісні ознаки вершинного текстового метаконцепту добро. У текстах сучасних пресових видань тематичного спрямування «освіта» найбільш частотними культурно значущими домінантами є ті, що пропагують цінності визнання, досягнення, розвитку, успіху, таланту. Актуалізація їх позитивних когнітивних ознак здійснюється насамперед завдяки:

· предикатам позитивної оцінки (освіта розвивається, модернізується, тримає передові позиції, демократизується);

· позитивним кваліфікаторам оцінки (навчання - інноваційне, оновлене; школа - модернізована, передового досвіду; учитель - славетний, унікальний; учні - розумні, талановиті; студенти - обдаровані; вступна кампанія - успішна);

· вторинним найменуванням, що найчастіше ґрунтуються на метафоричних моделях знання і любов (учитель - Ейнштейн, учень - сам собі вчитель; учні - це вчителі з майбутнього, Інститут педагогіки Академії педагогічних наук України - криниця мудрості, школа - промінь любові, храм душі, рідна домівка).

Значною мірою позитивність ключового концепту освіта актуалізують субконцепти стипендія, зарплата, грант, премія, якщо виявляються в текстовому просторі в супроводі позитивно оцінних предикатів: підвищити / збільшити (стипендію, зарплату), отримати (премію), виграти (грант).

Вербалізатори концептів, що стосуються морально-етичних цінностей, найчастіше мають місце в матеріалах галузевих (освітянських) і провладних ЗМК. У суспільно-політичних виданнях ці аксіологічні домінанти з'являються спорадично й не вирізняються частотністю, що свідчить про тенденцію поступового витіснення їх на периферію ціннісної парадигми. Як правило, вони представлені концептами любов, розуміння, дружба, гуманізм, радість, добро, які в текстовому просторі взаємодіють з субконцептом учитель: Учитель - це той, хто кращий, розумніший, добріший (Дзеркало тижня. - 2004. - 1-7 жовтня); Він (учитель) друг дітей (Україна молода. - 2007. - 7 жовтня); Він обрав принципом своєї педагогіки гуманізм (Освіта України. - 2008. - 7 листопада); Ніна Євгенівна відрізняється ще й вражаючою ласкавістю, здатністю розуміти дітей (День. - 2004. - 2 жовтня). Завдяки таким взаємозв'язкам субконцепт УЧИТЕЛЬ набуває потужної позитивної оцінності й тим самим відіграє ключову роль у спрямуванні аксіологічних векторів повідомлення в позитивну площину.

Позитивність тексту часом створюють формально нейтральні концепти, які в певному соціокультурному просторі набувають позитивних ознак. Таким є концепт Європа, який останніми десятиріччями став сприйматись як позитивний прообраз майбуття України. У зв'язку з цим його вербалізатори (Європа, західний, європейський), взаємодіючи в концептуальному просторі мас-медійного матеріалу з концептом освіта, актуалізують такі її ознаки, як «якісна, високотехнологічна», що, безумовно, є позитивною характеристикою: Навчання «по-західному» (Україна молода. - 2009. - 10 січня), Команда європейського рівня (Освіта України. - 2008. - 1 серпня), Ще один крок до європейської освіти (Освіта. - 2008. - 27 травня).

Деякі матеріали виражають позитивну оцінку внаслідок нейтралізації негативних складників концептуального поля, що досягається шляхом їх заперечення або заміною їх на позитивні, наприклад: Кореспонденти «Дня» не побачили в ліцеї дітей ані сумних, ані злих; Вони не будуть красти, обманювати, шахраювати (День. - 2006. - 23 вересня); Цей рік має стати першим роком без корупції на екзаменах (Україна молода. - 2005. - 26 травня); Конкурс гаманців ми повинні замінити конкурсом знань (Україна молода. - 2007. - 4 вересня); Міністерство освіти випереджає конфлікти (День. - 2002. - 7 червня).

Аналіз специфіки вияву позитивно оцінних концептуальних утворень у структурній організації медіатексту засвідчив їх фрагментарну актуалізацію. Найчастіше вони містяться в ІІІ частині макротексту (власне тексті), унаслідок чого позитивність інформації може бути не помічена реципієнтом при побіжному її сприйнятті. Це, у свою чергу, спричинює викривлення не лише аксіологічного спектра медіатексту, а й медіареальності в сприйнятті комунікатів, що може негативно вплинути на їхні ціннісні установки.

У підрозділі 3.3 «Аксіологічні моделі парадоксальних текстів» розглянуто специфіку парадоксально оцінних мас-медійних матеріалів.

За результатами дослідження, у текстовому просторі ЗМК знаходять свій вияв передусім ті парадоксальні тексти, які зумовлюють формування негативних оцінних смислів. Подаючи нейтральну і навіть позитивну інформацію, автор іноді активізує в реципієнта саме ті фонові знання, емоції або почуття, які сприяють негативному сприйняттю наведеної інформації. Це, як правило, матеріали, присвячені конструктивній діяльності владних структур і деяким позитивним тенденціям у соціокультурному просторі «чужих» народів. Актуалізація негативних оцінних смислів у процесі сприйняття матеріалів про владні структури відбувається завдяки стереотипному уявленню, що «влада - це корумпованість, безвідповідальність, брехня». У зв'язку з цим нейтральні або позитивні за змістом матеріали про діяльність влади можуть сприйматися як негативні, що й засвідчує їх парадоксальну оцінність. Неоднозначна оцінка текстів про позитивні тенденції в житті «чужих» культур зумовлена соціокультурним контекстом - передусім негативними тенденціями в економічній та соціальній сферах українського суспільства. Сприймаючи позитивно оцінну інформацію про «чужих», реципієнт підсвідомо порівнює її з негативними реаліями «свого» соціокультурного простору, внаслідок чого актуалізуються негативні смисли та з'являється неочікувана, парадоксальна оцінка всього матеріалу.

комунікація в медіа текст інформація

Висновки

У висновках узагальнюються основні результати дисертаційного дослідження.

1. В аксіологічній концепції соціальна комунікація постає як соціальний процес обміну ціннісною інформацією. Мас-медіа як різновид соціальних комунікацій є інформаційно-аксіологічним механізмом, що відбирає, тиражує та змінює цінності в суспільстві. Транслюючи систему поглядів на світ, ЗМК формують медійну аксіосферу, що репрезентує ціннісні домінанти суспільства.

2. Медійна аксіосфера може бути представлена як варіативна система ціннісних домінант, детермінованих низкою соціокультурних чинників, серед яких найбільш дієвими є:

· соціо- та етнокультурний контекст, у якому відбувається соціальна комунікація;

· світоглядні принципи, політичні та релігійні погляди, етичні норми, ціннісна система, соціокультурна компетенція автора та ініціатора медіатексту, які створюють мас-медійну реальність і, відповідно, насичують її певними ціннісними домінантами;

· цінності та інтереси аудиторії, яка сприймає мас-медійні повідомлення, інтерпретує та оцінює їх;

· мовний код у його символічній та комунікативній функціях, власне мовні засоби, їх стилістичний та прагматичний потенціал.

3. Наявні в медійній аксіосфері ціннісні домінанти об'єктивуються через оцінні смисли, закладені в журналістський текст. Їх актуалізація здійснюється завдяки взаємодії форми (структурної організації) й змісту (смислової організації) повідомлення, що зумовлено когнітивними процесами породження, сприймання і розуміння мас-медійного матеріалу. Структурна організація виявляється через аксіологічні моделі мас-медійної інформації, а смислова - через концептуальні утворення, що наповнюють ці моделі в процесі творення тексту. Залежно від сутності концептуальних одиниць та їхнього місця у структурі тексту (сильна чи слабка позиція) останній може набувати певних аксіологічних ознак.

4. Аксіологічні моделі мас-медійної інформації - це абстрактні схеми, що відтворюють оцінно-смислову структуру тексту з погляду його архітектонічно-композиційної організації. В їх основу покладена дворівнева структура медіатексту, виокремлена на рівні макротексту (основними елементами якого є заголовок, лід і власне текст) та власне тексту (зачин, основна частина, висновки). Залежно від вияву того чи іншого оцінного знаку в кожній структурній частині аксіологічні моделі репрезентують оцінно чіткі та оцінно нечіткі медіатексти. Моделі з чітко вираженою оцінкою представляють однозначно позитивну, негативну та нейтральну інформацію. Серед моделей із нечітко вираженою оцінкою (кожна структурна частина яких має власний оцінний знак) виокремлено моделі спірних та конфліктних макро- і власне текстів. Окрему групу складають моделі амбівалентних та парадоксальних текстів, оцінну специфіку яких не закладено в структурній організації матеріалу.

5. Оцінка будь-якого медіатексту, побудованого на основі виявлених типів аксіологічних моделей, об'єктивується через накопичення ціннісніх смислів, представлених ключовими концептами тексту - ментальними ціннісно-значущими утвореннями, що фіксують найбільш важливу для реципієнта соціокультурну інформацію. Взаємодіючи між собою, ці ментально-ціннісні структури поступово нарощують власні оцінні смисли й тим самим формують уявлення про вершинний метаконцепт тексту - категоріальне аксіологічне утворення, що, вбираючи в себе оцінні смисли підпорядкованих йому концептуальних складників (концептів та субконцептів), виявляє аксіологічну сутність всього мас-медійного матеріалу й репрезентує домінанти аксіологічної картини світу соціокультурної спільноти.

6. Процес нарощення оцінних смислів у реципієнтів відбувається поступово, у напрямі від мовленнєвого до когнітивного рівня: сприймаючи вербальний текст (мовленнєвий рівень), він формує власну ментальну проекцію тексту (когнітивний рівень). Тенденція поетапного нарощування оцінних смислів знаходить свій вияв у лінійно-вертикальному (від речення до тексту) розгортанні макротексту і власне тексту, де проходять процеси взаємодії, а саме: посилення, послаблення, нейтралізація оцінно-когнітивної конотації концептуальних складників. Визначальну роль у формуванні оцінки відіграють сильні позиції тексту (заголовок, лід, висновки), концепти яких задають оцінний тон усьому матеріалу.

7. Проведений аналіз текстів на тему «освіта» з однойменним ключовим концептом виявив різну комунікативну потужність аксіологічних моделей мас-медійної інформації та її залежність від типу видань. Найбільш частотними є моделі чітких текстів, серед яких негативні активно заповнюють текстовий простір громадських ЗМК, а позитивні - галузевих (освітянських) та провладних, що спричинено передусім стратегічними інтересами власників та безпосередніми комунікативними завданнями видань.

8. У матеріалах, побудованих на основі негативних моделей, основними репрезентантами оцінних смислів є концептуальні утворення, що стосуються негативних аспектів життєдіяльності суспільства. Найактивніше зазначені концепти актуалізуються в сильних позиціях макротекстової та власне текстової структури, що й надає матеріалу яскравого негативного ефекту при його сприйнятті. Виявляючись у текстовому просторі ЗМК, ці концепти здійснюють деструктивний вплив на наявні в ньому культурно значущі домінанти: під впливом негативних смислів відбувається деформація концептуального поля позитивних концептуальних утворень, що призводить до домінування в них набутих негативно оцінних когнітивних ознак. У результаті виникає суперечність між сутнісними глибинними смислами ціннісних домінант та їх репрезентацією в комунікаційно-інформаційному просторі, що може призвести (і нерідко призводить) до дискредитації культурно значущих цінностей, а отже, деформації властивої соціуму ціннісної парадигми.

9. Репрезентантами оцінних смислів у позитивних матеріалах є позитивні концепти, які в текстовому просторі виявляють когнітивні ознаки вершинного метаконцепту ДОБРО. Ці концептуальні утворення значно поступаються негативним у потужності свого вияву: найактивніше вони актуалізуються у власне текстовій структурі матеріалу (в третій частині макротексту), через що можуть залишатися непоміченими споживачами інформації при побіжному знайомстві з ним, що, у свою чергу, створює викривлене уявлення про специфіку медійної аксіосфери загалом.

10. Запропоноване аксіологічне моделювання мас-медійної інформації з позиції комунікативно-концептуального підходу відкриває нові можливості подальшого наукового осмислення ціннісного потенціалу медійного матеріалу і закладає основи формування нового напряму вітчизняної комунікативістики - аксіології медіатексту. Цей напрям, на наш погляд, є актуальним і перспективним, оскільки дозволяє дослідити аксіологічну парадигму соціуму і ЗМК як його невід'ємної частини в синхронії і діахронії, визначити аксіологічну парадигму ціннісних домінант, динаміку їх вияву в комунікативному просторі, специфіку представлення в різних типах текстів, що сприятиме виробленню механізмів формування аксіологічно збалансованого інформаційного простору.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Монографія

1. Кузнєцова Т.В. Аксіологічні моделі мас-медійної інформації: монографія / Т.В. Кузнєцова. -- Суми: ВТД «Університетська книга», 2010. -- 304 с.

Наукові статті у фахових виданнях

2. Кузнецова Т.В. К вопросу о специфике современной межкультурной коммуникации / Т.В. Кузнецова // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия: Филология. -- 2006. -- Т. 19 (58). -- № 2. -- С. 47--50.

3. Кузнєцова Т.В. Мова інтерактивного спілкування / Т.В. Кузнєцова // Ученые записки Таврического национального университета. Серия: Филология. -- 2006. -- Т. 19 (58). -- № 5. -- С. 141--145.

4. Кузнєцова Т.В. Асоціативне поле позитивної інформації / Т.В. Кузнєцова // Вісник Сумського державного університету: наук. журнал. Серія: Філологічні науки. -- 2007. -- № 1. -- Т. 1. -- С. 46--50.

5. Кузнєцова Т.В. Соціокультурні засади дослідження журналістського тексту / Т.В. Кузнєцова // Ученые записки Таврического национального университета. Серия: Филология. -- 2007. -- Т. 20 (59). -- № 3. -- С. 434--438.

6. Кузнєцова Т.В. Журналістська толерантність у мас-медіа / Т.В. Кузнєцова // Українська журналістика: умови формування та перспективи розвитку: зб. наук. пр. -- Черкаси: ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2007. -- С. 180--183.

7. Кузнєцова Т.В. «Свій» / «чужий» у текстовому просторі ЗМІ / Т.В. Кузнєцова // Стиль і текст. -- 2007. -- Вип. 8. -- С. 59--65.

8. Кузнєцова Т.В. Агресивність інформації як вияв журналістського світобачення / Т.В. Кузнєцова // Культура народов Причерноморья: науч. журнал. -- 2007. -- № 101. -- С. 34--37.

9. Кузнєцова Т.В. Асоціативні реакції читачів на негативність інформації в ЗМК / Т.В. Кузнєцова // Гуманітарний вісник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»: наук.-теорет. зб. -- Переяслав-Хмельницький, 2007. -- С. 316--319.

10. Кузнєцова Т.В. Концепт «свій - чужий» у лінгвокультурологічних дефініціях / Т.В. Кузнєцова // Вісник Сумського державного університету: наук. журнал. Серія: Філологічні науки. -- 2007. -- № 2. -- С. 37--40.

11. Кузнєцова Т.В. Психологічні типи читацької аудиторії / Т.В. Кузнєцова // Творчі та організаційні особливості функціонування сучасного медійного простору: зб. наук. пр. / Національний університет «Києво-Могилянська академія» Галицький інститут імені В. Чорновола. -- Тернопіль -- Львів: ЛА «Піраміда», 2008. -- Т. І. -- С. 84--86.

12. Кузнєцова Т.В. Транслювання національної культури сучасними ЗМІ: основні тенденції та перспективи / Т.В. Кузнєцова // Вісник Дніпропетровського університету: наук. журнал. Серія: Соціальні комунікації. -- Дніпропетровськ, 2008. -- № 12. -- Т. 16. -- C. 66--70.

13. Кузнєцова Т.В. Аксіологічне моделювання інформації: теоретичні передумови і принципи / Т.В. Кузнєцова // Діалог: Медіа-студії: зб. наук. пр. -- Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2008. -- № 7. -- С. 6--16.

14. Кузнєцова Т.В. «Мова ворожнечі» в друкованих ЗМІ (на матеріалі преси Сумщини) / Т.В. Кузнєцова // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: наук. журнал. -- 2008. -- № 3(142). -- С. 79--85.

15. Кузнєцова Т.В. Футбольний сленг: особливості функціонування в журналістському тексті / Т.В. Кузнєцова // Культура народов Причерноморья: науч. журнал. -- 2008. -- Т. 2. -- № 137. -- С. 332--335.

16. Кузнєцова Т.В. Концепт як інструмент дослідження ціннісності журналістського тексту / Т.В. Кузнєцова // Наукові записки Інституту журналістики. -- 2008. -- Т. 32. -- С. 11--16.

17. Кузнєцова Т.В. Цінності в текстах друкованих ЗМІ / Т.В. Кузнєцова // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. -- 2008. -- Т. 21 (60). -- № 1. -- С. 370--375.

18. Кузнєцова Т.В. Роль концептів у аксіологічному дослідженні мас-медійних текстів / Т.В. Кузнєцова // Наукові праці Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Серія: Філологічні науки. -- Кам'янець-Подільський: ПП Буйницький, 2008. -- Вип. 17. -- С. 246--250.

19. Кузнєцова Т.В. Парадоксальна оцінність медійних текстів / Т.В. Кузнєцова // Стиль і текст. -- 2008. -- Вип. 9. -- С. 29--40.

20. Кузнєцова Т.В. Оцінність як соціокультурна ознака журналістського тексту / Т.В. Кузнєцова // Журналістика: наук. зб. -- 2009. -- Вип. 8 (33). -- С. 68--78.

21. Кузнєцова Т.В. Архетип як соціопсихокультурний детермінант оцінки / Т.В. Кузнєцова // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия: Филология. Социальные коммуникации. -- 2008. -- Т. 22 (61). -- № 2. -- С. 155--158.

22. Кузнєцова Т.В. Позитив у сучасному інформаційному просторі: специфіка вияву / Т.В. Кузнєцова // Соціальні комунікації сучасного світу: наук.-теорет. зб. / гол. ред. О.М. Холод. -- Запоріжжя, 2009. -- С. 281--283.

23. Кузнєцова Т.В. Типологія аксіологічних моделей мас-медійної інформації / Т.В. Кузнєцова // Психолінгвістика: зб. наук пр. ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди. Серія: Психологія. Мовознавство. Соціальні комунікації. -- Переяслав-Хмельницький: ПП «СКД», 2009. -- Вип. 3. -- С. 130--137.

24. Кузнєцова Т.В. Аксіологія у світлі журналістики: основні напрями дослідження / Т.В. Кузнєцова // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. -- 2009. -- Т. 22 (61). -- № 4 (часть І). -- С. 158--166.

25. Кузнєцова Т.В. Аксіологічний підхід до мас-медійної комунікації / Т.В. Кузнєцова // Держава та регіони: науково-виробничий журнал. Серія: Соціальні комунікації. -- 2010. -- № 2. -- С. 39--43.

26. Кузнєцова Т.В. Аксіологія медіатексту: основні напрями дослідження / Т.В. Кузнєцова // Світові стандарти сучасної журналістики: зб. наук. праць / МОН України. Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького; Інститут Медіаправа; Могилянська школа журналістики НУКМА. -- Черкаси, 2010. -- C. 198--202.

27. Кузнєцова Т.В. Соціокультурний контекст як детермінант аксіологічної медіареальності / Т.В. Кузнєцова // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия: Филология. Социальные коммуникации. -- 2010. -- Т. 23 (62). -- № 2. -- Ч. 2. -- С. 227--232.

28. Кузнєцова Т.В. Аксіологія медіатексту: уточнення категоріальних понять / Т.В. Кузнєцова // Теле- та радіожурналістика: зб. наук. пр. -- 2010. -- Вип. 9. -- Ч. 2. -- С. 225--230.

29. Кузнєцова Т.В. До наукового осмислення аксіологічної функції ЗМК / Т.В. Кузнєцова // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. -- 2010. -- Т. 23 (52). -- № 4.-- С. 280--285.

Статті в наукових виданнях та матеріали конференцій

30. Кузнєцова Т.В. Щодо проблеми існування монокультури / Т.В. Кузнєцова // Україна в контексті євроінтеграції: матеріали доповідей і виступів міжнар. наук.-теорет. конф. (Суми, 1-3 грудня 2005 р.). -- Суми: Видавництво СумДУ, 2005. -- С. 200--201.

31. Кузнецова Т.В. К вопросу о специфике современных средств массовой коммуникации / Т.В. Кузнецова // Речевая коммуникация на современном этапе: социальные, научно-теоретические и дидактические проблемы: материалы международ. науч.-метод. конф. (Москва, 5-7 апреля 2006 г.) -- М., 2006. -- Ч.1. -- С. 172--175.

32. Кузнецова Т.В. Позитивность информации в СМИ (к постановке проблемы) / Т.В. Кузнецова // Язык и социум: в 2 ч.: материалы VII междунар. конф. (Минск, 1-2 декабря 2006 г.). -- Минск: РИВШ, 2007. -- Ч. 1. -- С. 185--188.

33. Кузнецова Т.В. Влияние языка на культурные ценности в полиязычных регионах / Т.В. Кузнецова // Горизонти прикладної лінгвістики та лінгвістичних технологій: доповіді міжнарод. конф. (Сімферополь, 20-27 вересня 2006 р.) -- Сімферополь: Вид-во «ДиАйПи», 2006. -- С. 82--83.

34. Кузнецова Т.В. Толерантность и СМИ: некоторые штрихи к проблеме Т. В. Кузнецова // Язык и идентичность: материалы междунар. конф. «Язык и толерантность» под эгидой МАПРЯЛ (Алматы, 17-18 мая 2007 г.) / отв. ред. Э. Д. Сулейменова. -- Алматы: Казак. университеті, 2007. -- С. 66--74.

35. Кузнєцова Т.В. До проблеми соціопсихокультурних досліджень читацької аудиторії / Т.В. Кузнєцова // Матеріали наук.-теорет. конф. викладачів, аспірантів, співробітників та студентів гуманітарного факультету (Суми, 21-25 квітня 2008 р.). -- Суми: Вид-во СумДУ, 2008. -- Ч. 3. -- С. 75--76.

36. Кузнєцова Т.В. Оцінність як соціокомунікативна ознака газетного тексту / Т.В. Кузнєцова // Українська періодика: історія і сучасність: доп. та повідомл. десятої Всеукр. наук.-теорет. конф. (Львів, 31 жовтня - 1 листопада) / НАН України. ЛННБУ ім. В. Стефаника. Відділення «НДЦ періодики»; за ред. М.М. Романюка. -- Львів, 2008. -- С. 494--505.

37. Кузнєцова Т.В. До проблеми енергетизму ключових концептів тексту / Т.В. Кузнєцова // Філософія мови: текст, образ, реальність: матеріали міжнар. наук.-теорет. конф. (Суми, 30-31 березня 2009 р.). -- Суми: Вид-во СумДУ, 2009. -- С. 161--163.

38. Кузнєцова Т.В. До аналізу психолінгвістичних методів дослідження ціннісності текстів / Т.В. Кузнєцова // Журналістика, філологія та медіаосвіта: зб. наук. доп.: у 2 т. -- Полтава: Освіта, 2009. -- Т. 1. -- С. 164--169.

39. Кузнєцова Т.В. Концептуальний аналіз оцінної інформації ЗМК / Т. В. Кузнєцова // Новое в славянской филологии: сб. науч. ст.; отв. ред. М. В. Пименова. -- Севастополь: Рибэст, 2009. -- С. 330--337.

40. Кузнецова Т.В. Типология аксиологических моделей масс-медийной информации / Т.В. Кузнецова // Журналистика в 2009 году: Трансформация систем СМИ в современном мире: сб. материалов междунар. науч.-практ. конф. (Москва, 9-11 февраля 2010 г.). -- М.: Факультет журналистики МГУ имени М. В. Ломоносова, 2010. -- С. 111--112.

41. Кузнєцова Т.В. Позитивна мас-медійна інформація: сегменти вияву / Т. В. Кузнєцова // Регіональні ЗМІ України: історія, стан, перспективи розвитку: у 3 т.: матер. І міжнар. наук. конф. (Луганськ, 18-19 березня 2010 р.) -- Луганськ: Вид-во ДЗ «ЛНУ ім. Тараса Шевченка», 2010. -- Т. ІІ. -- С. 40--47.

42. Kuznyetsova T. Verbal aggression in the post-soviet information space: essence and ways of overcoming / T. Kuznyetsova // ICCEES World Congress 2010 «Eurasia: Prospects for Wider Cooperation» (Stockholm, 26-31 July 2010). -- Stokgolm, 2010. -- P. 261.

Размещено на Allbest.ru