Агенційна журналістика

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Предмет, завдання курсу

Основною ознакою інформаційного суспільства є інформатизація. Глобальною метою інформатизації є забезпечення необхідного рівня інформованості населення. Відтак кожна організація чи установа прагне доносити до громадскості результати своєї діяльності, інформувати про нововеддення та досягнення тощо. Усе це можливо завдяки роботи прес-служб. Вони покликані інформувати про діяльність органу, до складу якого вони належать, прийняті рішення та плани роботи. Іншим органом, який оперативно збирає різноманітну інформацію, обробляє та поширює її для мас-медіа, державних і громадських організацій - є інформаційне агентство.

Отож предметом дисципліни «Агенційна журналістика» є діяльність та принципи роботи прес-служб та інформаційних агентств.

Завдання навчальної дисципліни:

- надати майбутнім фахівцям знання щодо ролі прес-служб та інформаційних агентств у сучасному світі;

- синтезувати знання, вміння та досвід роботи у прес-службах і ІА, отримати навички написання інформаційних матеріалів;

- показати особливості роботи в прес-службі та інформаційному агентстві;

- ознайомити з основами агенційної журналістики, принципами роботи інформаційних агентств.

Після проходження курсу дисципліни «Агенційна журналістика» студент повинен знати:

роль прес-служб у структурі підрозділів;

принципи діяльності та функції прес-служб та інформаційних агентств;

управління діяльністю прес-служб та інформаційних агентств;

різновиди прес-посередницьких підрозділів;

спеціальні заходи прес-служби: прес-конференція, брифінг, презентація, прес-тур тощо;

правила роботи зі ЗМІ;

роль інформаційних агенцій України у світовому потоці новин.

Студент повинен уміти:

визначати роль прес-служб у структурі підрозділів;

проводити прес-конференції, брифінги презентації тощо;

готувати інформаційно-аналітичні матеріали для ЗМІ: прес-реліз, інформаційні повідомлення, офіційну заяву тощо;

користуватися конкретними методиками та методами обробки інформаційних потоків, збору матеріалу та підготовки публікацій;

застосувати набуті знання у повсякденній практиці зі збору та обробки інформації;

визначати роль інформаційних агенцій у системі міжнародних відносин.

2. Мета діяльності прес-служби

Прес-служба - це структурний підрозділ, який забезпечує інформаційні та комунікаційні потреби урядових відомств, політичних, громадських, бізнесових та інших організацій.

Мета прес-служби:

· створення і реалізація стратегії інформаційної політики організації;

· формування за допомогою ЗМІ суспільної думки;

· взаємодія із засобами масової інформації і журналістами з метою повноцінного й об'єктивного висвітлення діяльності установи;

· розвиток контактів із прес-службами органів державної влади і місцевого самоврядування, компаній-партнерів, фірм, які працюють на одному ринку тощо;

· аналіз тенденцій та умов розвитку профільних ЗМІ;

· вивчення матеріалів ЗМІ з метою визначення їх позицій і підготовка для керівництва установи оглядів цих матеріалів, аналітики і довідок.

3. Функції прес-служби:

· складання плану роботи щодо реалізації стратегії інформаційної політики компанії;

· підготовка заяв, промов і повідомлень для засобів масової інформації;

· організація медіазаходів: прес-конференцій, брифінгів, презентацій тощо;

· оперативне розміщення у ЗМІ офіційних повідомлень;

· ведення офіційного сайту організації, інформаційна переписка з відвідувачами сайту;

· підтримка робочих контактів із головними редакторами ЗМІ, керівництвом телерадіокомпаній;

· участь у підготовці і проведенні офіційних візитів і робочих поїздок у державі та за кордоном з метою висвітлення у ЗМІ;

· підготовка і передача ЗМІ теле-, фото- і аудіоматеріалів, пов'язаних із діяльністю організації.

4. Принципи діяльності прес-служби

а) демократичність;

б) відповідальність;

в) достовірність;

г) оперативність;

5. PR як інструмент прес-служби

Основні функції піару:

· встановлення і підтрика відносин із громадскістю (аналіз і інтерпретація суспільної думки);

· створення позитивного іміджу організації;

· формування у співробітників почуття відповідальності і зацікавленості у справах фірми;

· запобігання конфліктів і непорозумінь у колективі;

· рекламно-інформаційний супровід;

· поширення рекламної продукції;

· збільшення прибутковості діяльності підприємства в цілому.

6. Головні правила взаємин зі ЗМІ

Робота з засобами масової інформації є одним із пріоритетних напрямків ПР-діяльності підприємства, оскільки ЗМІ є найбільш ефективним засобом доставки повідомлень цільовим аудиторіям. Відносини зі ЗМІ вимагають часто значних людських і матеріальних витрат. Прес-секретар може часто почути фразу «ваша інформація нашим читачам не цікава…», але «ми опублікуємо її за окрему плату». Саме так на практиці вигладає конфлікт інтересів - ЗМІ хочуть бути максимально цікавими читачам, збільшувати надходження від реклами, а ПР-фахівці хочуть максимального висвітлення діяльності своєї організації в ЗМІ, без огляду на загальний рівень інтересу аудиторії певного ЗМІ до їх інформації.

Для цього необхідно створювати інформаційні приводи. Критерії значимості інформаційного приводу:

· подія істотно впливає на життя населеного пункту, регіону або держави, де розташована організація;

· подія має міжнародне значення;

· подія не має світових або регіональних аналогів;

· подія відбуваєтьяс періодично, проте характеризуєтся яскраво вираженою позитивною динамікою - зростання кількості учасників, значне збільшення прибутку підприємства за звітний період;

· подія передбачає значний економічний або соціальний ефект - створення нових робочих місць, виведення послуги на якісно новий рівеь;

· подія очікувалася давно;

· у події бере участь VIP-персона національного або регіонального характеру;

· подія сама по собі є незначною, але в її рамках є цікаві факти або заявлені нетипові учасники;

· подія сама по собі є незначною, але водночас такою, що суперечить звичному стану речей - за принципом «яйце знесло курку».

Організація роботи з пресою, радіо і телебачення припускає складання медіа-карти, у якій міститься інформація про певний засіб масової інформації (тематика, власник, ключові фігури, координати й ін.)

7. Матеріал прес-служби для ЗМІ

прес служба інформаційний суспільство

Прес-реліз - один із основних способів поширення інформації через ЗМІ. Текст прес-релізу - це фактично готовий до друку матеріал, в тому вигляді, в якому ви хочете побачити його на газетній сторінці.

Прес-реліз цікавить журналістів, коли він містить інформаційний привід. Інформаційним приводом є певні зміни, що наступили у житті людей. Ніколи не оприлюднюйте в одному прес-релізі два інформаційних приводи. Один прес-реліз - одна новина.

спочатку напиши заголовок прес-релізу. Це має бути розлоге речення, що розкриває суть події;

написати лід - передати головний зміст, але дуже коротко - відповіді на питання Хто? Що? Коли? Де? Навіщо?ї

розгорнути своє повідомлення - подавати цікаві деталі та обставини події за правилом перевернутої піраміди (починаючи від головних, поступово переходячи до другорядних). Речення прес-релізу мають бути короткими (максимум 12 слів). Одна фраза - одна думка.

У прес-релізі категорично не можна вживати емоційних чи беззмістовних висловів-речень.

8. Спеціальні заходи прес-служби

Одним із найбільш поширених та ефективних способів організації зв'язків з громадськістю та передачі їй необхідної інформації через посередника, роль якого виконують ЗМІ, є прес-конференція.

Прес-конференція - це зустріч журналістів із представниками державних структур, суспільно-політичних організацій, комерційних структур, що має на меті надати ЗМІ фактографічну, проблемну інформацію, а також прокоментувати презентований товар чи послугу.

Прес-конференції припускає авторитетність джерела новин (ньюзмейкер), одержання інформації «з перших рук», можливість перевірки даних і уточнення версій за допомогою питань.

Для проведення прес-конференції необхідний ведучий, який буде координувати питання і стежити, щоб журналісти звернулися до всіх ключових тем.

При проведенні самої прес-конференції варто дотримуватися наступної схеми:

- збір журналістів і учасників (відбір ЗМІ, розсилка анонсів і запрошень);

- вступне слово ведучого з оголошенням регламенту;

- виступ учасників з викладом своєї позиції щодо теми прес-конференції;

- питання журналістів.

Проводити прес-конференцію повинен досвідчений фахівець, здатний вчасно відбити небажане питання і направити бесіду у правильне русло.

У традиційному розумінні прес-конференції являють собою своєрідне змагання, у якому сторона, що виступає, намагається довести до широкої аудиторії своє бачення якогось питання, а журналісти намагаються одержати потрібну їм інформацію.

Прес-конференції доцільні в тих випадках, коли організації потрібно:

v поінформувати громадськість про важливу та неординарну подію у житті;

v продемонструвати досягнення фірми або її нову продукцію;

v представити нову концепцію розвитку, що викликає масовий громадський інтерес;

v вирішити спірні питання, які давно обговорювала громадськість;

v налагодити особисті контакти керівництва організації з представниками ЗМІ.

Фахівці в області зв'язку з громадськістю не рекомендують організовувати прес-конференції з мало значних приводів, а також у тих випадках, коли звичайна інформація може бути передана за допомогою традиційних засобів.

До початку прес-конференції організатори мають підготувати та розіслати спеціальні запрошення тим представникам ЗМІ. У запрошенні слід вказати:

а) місце, день і час проведення прес-конференції, її приблизну тривалість;

б) загальну тематику прес-конференції та перелік основних питань, передбачуваних до розгляду;

прізвища і посади основних учасників прес-конференції.

Найкраще проводити прес-конференцію в середині тижня. Доцільно призначати конференцію з 12.00 до 14.00.

Ще однією розповсюдженою формою взаємодії прес-служби і журналістів є брифінг.

Брифінг (з англ. інструктаж) - це захід, спрямований негайно повідомити ЗМІ про якусь важливу подію. Повідомлення на брифінгу мають односторонній характер з ілюстрацією конкретних фактів. Це та ж прес-конференція, але без коментарів. Брифінг, як правило, присвячений одному, причому достатньо конкретному питанню. Для брифінга головне не презентаційна частина, а позиція спікера з певного питання.

По закінченню прес-конференції і брифінгу в обов'язковому порядку проводиться моніторинг ЗМІ.

Презентація - це представлення чого-небудь. Презентація завжди передбачає живе спілкування у режимі діалогу.

Прес-тур - один із найбільш ефективних способів формування лояльності журналістів і залучення уваги громадськості до компанії та її діяльності. Журналісти знайомляться з організацію зсередини, занурюються у виробничий або будь-який інший процес.

9. Інформаційні агентства України:

Джерелом значної частини міжнародних новин для українських споживачів є світові та вітчизняні інформаційні агентства. Як наслідок - ЗМІ розповідають про життя в Україні за кордоном, ЗМІ виступають джерелом міжнародної інформації, ЗМІ налагоджують партнерські стосунки із зарубіжними мас-медіа.

Державне інформаційне агентство України - Укрінформ (українське національне інформаційне агентство), яке друкує повідомлення українською, російською, англійською та німецькою мовами. В Україні агентство представлено власними кореспондентами і фотокореспондентами в усіх областях України. У Сумах - Сергій Ханін.

Серед численних українських недержавних інформаційних агентств одним із лідерів є УНІАН. Воно призначене для забезпечення зарубіжних ЗМІ, а також інших зарубіжних закладів, організацій, окремих громадян об'єктивною інформацією про життя України та її народу, а серед головних завдань - організаційне забезпечення програм перебування в Україні зарубіжних журналістів, сприяння проведення міжнародних заходів. На сьогодні воно стало джерелом оперативної і достовірної інформації про життя за кордоном для українських громадян. Інформацію УНІАН використовують майже 500 друкованих та електронних ЗМІ.

В інформаційному просторі України тривалий час працює й інформаційне агентство «Інтерфакс-Україна». Воно випускає 26 інформаційних продуктів на політичну й економічну тематику, кожен з яких має варіант англійською мовою. Агентство співпрацює з найбільшим світовим інформаційним агентством Reuters. Характерною особливістю новин «Інтерфаксу» є доповнення їх глибоким аналітичним матеріалом.

Отже, інформаційні агентства здатні підвищити інтегрованість України до світового інформаційного простору і створити достатні інформаційні можливості для формування правильного уявлення світового співтовариства про нашу державу.

10. ЗУ «Про інформаційні агентства»

Стаття 1. Інформаційними агентствами згідно з цим Законом є зареєстровані як юридичні особи суб'єкти інформаційної діяльності, що діють з метою надання інформаційних послуг.

Стаття 4. Законодавство України про інформаційні агентства складають Конституція України, закони України «Про інформацію», «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», «Про телебачення і радіомовлення», «Про державну таємницю», цей Закон, інші законодавчі акти України, міжнародні договори в галузі свободи слова та інформації, ратифіковані Україною.

Стаття 5. Діяльність інформаційних агентств - це збирання, обробка, створення, зберігання, підготовка інформації до поширення, випуск та розповсюдження інформаційної продукції.

Інформаційні агентства не мають права розголошувати у своїх матеріалах державні таємниці, спонукати до насильницьких дій, повалення конституційного ладу, територіальної цілісності, расову, національну, релігійну ворожнечу, розхитування суспільної моралі, розкривати тактику і методику розслідування.

11. Промова

Найважливіше у промові є план, у якому розгортається логічна структура. Промову зручніше розподіляти на три композиційно-логічні частини: вступ, головну частину і висновки.

Вступ і висновки являють собою обрамлення промови. Вступ є зачином, введенням слухача або читача в тему повідомлення. Також він несе значне психологічне навантаження. Значна частка успіху оратора визначається вдалим виступом. Важливим засобом привернення уваги є звернення. Форма звернення залежить від обставин, складу аудиторії та виду виступу. Тривалість виступу визначається тривалістю усієї промови, настроєм аудиторії і відношенням аудиторії до промови і оратора.

Закінчувати промову потрібно так само рішуче, як і починати. Затягування промови, перевищування регламенту - ознака неграмотності оратора, який не хоче враховувати можливості слухачів.

В головній частині розкривається тема, вирішується конкретна ціль виступу. Логічна структура головної частини промови повинна бути ясною, одне положення має витікати з іншого. Композиція виступу повинна забезпечити і певну зацікавленість до змісту, коли аудиторія постійно ніби задається запитанням «а що ж далі?» або «чому?». Наступні слова оратора дають відповіді на ці питання, падаючи таким чином на підготовлений грунт.

Побудова промови:

v індуктивний метод (рух думки від окремого до загального)

v дедуктивний метод (хід викладення промови від загального до конкретного);

v метод аналогії (допомагаємо слухачам зробити висновок по аналогії. Використовується переважно у випадках, коли треба пояснити свою думку, зробити її більш зрозумілою).

Отже:

1. виступ оратора має бути ясним, чітким, конкретним. Оратор не повинен використовувати туманні, двозначні розмірковування, перескакувати з однієї думки на іншу.

2. оратор повинен бути послідовним, не припускатися суперечливих думок і виразів;

3. усі висунуті ним положення повинні бути обґрунтовані, спиратися на факти, приклади з реального життя.

Размещено на Allbest.ru