Торгова війна з Російською Федерацією: оцінка потенціалу географічної диверсифікації експорту України з метою нівелювання ризиків торговельних відносин з РФ

Окремою групою товарів, яка може стати предметом експорту до країн Африки, є фармакологічна продукція, а саме базові ліки та засоби надання першої медичної допомоги, особливо для таких країн, як Гвінея та Малі, куди свого часу постачались ліки з колишнього СРСР, а також, зокрема, інсулін для Лівії.

На особливу увагу заслуговує можливість використання експортного потенціалу вітчизняної винно-горілчаної та пивної продукції у співпраці з Тунісом, де вона законом не забороняється. В країні надається можливість започаткування спільних проектів у цій галузі на базі промислових потужностей туніських об'єктів.

Враховуючи перспективи розвитку сільського господарства і прийняті відповідні державні програми, цілком ймовірна реалізація техніки для сільськогосподарського виробництва у Кот- д'Івуарі, Сенегалі, Гвінеї-Бісау, Конго. У цих же країнах є значний попит на мінеральні добрива для сільського господарства.

При здійсненні зовнішньоекономічної діяльності із країнами вказаних регіонів необхідно враховувати особливості, які притаманні певним групам країн, зокрема мусульманським. Це, в першу чергу, відповідність сільськогосподарської продукції - м'яса «нормам халяль», що має бути підтверджено компетентними органами країни- споживача. Зокрема, для поставок продукції птахівництва та тваринництва необхідне зняття заборони на експорт до Саудівської Аравії м'яса птиці українського виробництва та організацію інспекційних поїздок в Україну делегацій причетних аравійських органів.

Крім цього, необхідно враховувати безпекову ситуацію в Лівії, Іраку та Сирії, яка є негативним чинником, що суттєво впливає на зовнішньоекономічну діяльність України з цими країнами.

Як свідчить зарубіжний досвід, сприяти виходу на ринки інших країн може в першу чергу активна позиція товаровиробників, шляхом участі у виставках, ярмарках та інших промоційних заходах, вивчення питань створення спільних чи інших форм підприємств, як того вимагає місцеве законодавство, а також відкриття представництв компаній або регіональних економічних представництв торгово-промислових палат в зарубіжних країнах з високим потенціалом для української сільськогосподарської продукції та продукції харчової промисловості.

Висновки та пропозиції

Підсумовуючи викладене у розділах аналітичної записки, на підставі аналізу існуючих тенденцій та з урахуванням російсько-українського конфлікту, слід зазначити:

- проведений експертний аналіз виконувався у контексті забезпечення захисту національних інтересів України від можливих економічних втрат нашої країни в зв'язку з намірами Російської Федерації по запровадженню торговельного ембарго стосовно України;

- важливою подією для України стало підписання та ратифікація Угоди про асоціацію з ЄС, успішне виконання якої зумовить значне зближення нормативної бази та подальше поглиблення економічних відносин України і Європейського Союзу. Вже протягом 2014 та 2015 років відбувалась переорієнтація українських торговельних потоків на ринок ЄС. Протягом наступних років очікується поглиблення цього ефекту;

- перші п'ять років відбуватимуться структурні зрушення у системі виробництва і зовнішньої торгівлі України в рамках графіку реалізації Угоди про Асоціацію. З огляду на потрапляння під повну залежність економічної системи України від Європейської Комісії, Комітету регіонів ЄС та створеного Радою Асоціації Комітету з питань торгівлі структурні зрушення в українській економіці проходитимуть на основі як ініційованих ззовні стихійних ринкових процесів, так і за рахунок реалізації скерованих на центральні та локальні органи української влади Єврокомісією програм регіонального розвитку з послабленням зрештою центральної виконавчої влади та передачею господарсько-фінансових важелів місцевій владі єврорегіонів. В ринковому середовищі відбуватиметься очищення економічної системи від неефективних бізнес-структур з появою на ринку нових агентів, переважно нерезидентів, які матимуть кращі шанси доступу до вигідних фінансових ресурсів ззовні та повноцінні права наряду з підприємства- ми-резидентами у веденні господарської діяльності. Останні будуть витіснятися європейським бізнесом. Лібералізація процедур купівлі-продажу виробничої нерухомості та підприємств в цілому призведе до поглинання європейськими транснаціональними компаніями вітчизняного бізнесу. На перших етапах інтеграції з ЄС в Україну зайде ім- портоорієнтований торговий бізнес та європейські банки-партнери, які будуть забезпечувати вільний рух імпортних товарів та їх фінансове забезпечення. Виробнича сфера з вітчизняним капіталом деградуватиме, натомість зростуть імпортні потоки диференційованих споживчих товарів та послуг, що стануть основою економічного розвитку, появи нових робочих місць в ретейлингу та тимчасового економічного зростання. Буде відбуватися подальша деіндустріалізація, збільшення безробіття за відсутності суттєвих сигналів до зростання добробуту українців. Лише в середньотерміновій перспективі приблизно через 5 років з'являться шанси на відновлення в країні спочатку легкої обробної промисловості, що буде вмонтована в систему потреб Спільного ринку ЄС через ланцюги вартості. Остаточно говорити про сигнали економічного зростання в Україні в Асоціації з ЄС можна буде за умов повної лібералізації руху капіталу та прийняття на національному рівні положень статей 63-65 Угоди про функціонування ЄС, але не раніше, ніж через 5 наступних років;

- констатовано, що 2014-2015 рр. стали переломними для зовнішньоекономічних відносин України як по географії торгівлі так і асортименту товарів, якими вона торгуватиме в контексті розгортання політичного та військового конфлікту з Російською Федерацією. Можна очікувати в майбутньому збереження такої тенденції та подальшого скорочення частки РФ в структурі українського товарного експорту та імпорту;

- економічна криза, окупація частини території України, поглиблення інтеграції з ЄС та відхід від ринку Росії, а також глобальні тенденції попиту зумовлюватимуть зміну структури торгівлі за товарами та послугами. Вже зараз спостерігається зростання ролі продовольства в українському експорті товарів;

- Україні вдалося втричі зменшити залежність від російського ринку. Сьогодні залежність українського експорту від російського ринку складає - 12,9%. Водночас основним торговельним партнером є Європейський Союз - 32,9%;

- Україна з метою подолання негативних наслідків готується адекватно відреагувати на введення Російською Федерацією з 1 січня 2016 року ембарго на поставки продуктів харчування, а також на запровадження митних тарифів за режимом найбільшого сприяння СОТ стосовно ширшого спектру товарів та на підвищення вже існуючих митних тарифів щодо низки товарів.

Враховуючи викладене, пропонуємо для відстоювання внутрішніх національних інтересів в рамках реалізації угоди про Асоціацію/ ВПЗВТ та з огляду на можливість введення РФ ембарго.

1. Посилити політичну активність щодо реалізації заходів по адаптації української економіки відповідно до вимог ЄС, що має забезпечувати поетапний розвиток підвищення глобальної конкурентоспроможності української економіки в узгодженні з основними показниками Індексу глобальної конкурентоздатності.

2. Для недопущення окресленого сценарію тотальної імпортоорієнтованості української економіки за рахунок розгортання міжнародних портфельних інвестицій, а також торговельних кредитів транснаціональних банківських установ дипломатичним службам України необхідно посилити діалог в рамках робочих груп з Комітетом з питань торгівлі, Європейською Комісією та Європейським центральним банком, МВФ щодо термінової зміни концепції монетарної політики НБУ, яка має слугувати макроекономічній стабільності та здебільшого притоку прямих іноземних, а не спекулятивних портфельних інвестицій та торгових кредитів, як планується. Потрібний відхід від вільно-плаваючого курсу з жорстким механізмом таргетування інфляції в моменти спровокованих спекуляціями криз та перехід до практики вузького коридору на основі бівалютного кошика -долар США, Євро і налагодження переговорів щодо організації виробничих площадок європейських партнерів в Україні. В середньотерміновій перспективі -в період запуску зони вільної торгівлі та ситуації, коли масово хлине в Україну імпорт, який в актуальних умовах таки буде перекриватись на початках портфельними іноземними інвестиціями та міжнародними кредитами, вимагати валютний коридор як режим, що дасть можливість не допустити надмірних ревальвацій чи девальвацій і обмежить дуже значний притік портфельного капіталу, а при кризових чи інших форс-мажорних обставинах не допустить значного його виходу з країни - валютні та фінансові ризики. Допустити безграничну гнучкість валютного курсу - це означає збурити фінансову систему в довготерміновому періоді і підірвати макроекономічну систему в Україні. Макроекономічна стабільність в довгостроковому періоді - запорука прямих іноземних інвестицій. В цьому контексті назріває необхідність переорієнтації логістичних маршрутів певних виробництв до України, які не сформуються в умовах засилля фінансових спекулянтів та продавців імпортного товару за практикування вільно плаваючого валютного курсу. Наприклад, з огляду на загублений російський ринок побутової хімії для України, вбачається доцільним в рамках Комітету з питань торгівлі та торгових представництв запропонувати заводам Henkel, Johnson&Johnson, P&G, Unilever, чиї дочірні компанії мають право юрисдикції ЄС, розгорнути виробничі потужності на території України і загарантувати їм нейтралізацію валютних і фінансових ризиків.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

На перших етапах запровадження глибокої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі та з початку процесів децентралізації української влади вимагати на дипломатичному рівні від Європейської комісії долучення українських бізнесових стартапів до інституційного механізму з каналами фінансування бізнесу в ЄС. Зокрема йде мова про вимоги щодо участі України у:

- програмах фінансування ЄС мікро-, малого та середнього бізнесу;

-

- програмах кредитування суб'єктів малого і середнього бізнесу, зокрема в програмі мікрофі- нансування - кредити розміром до 25 тис. євро для самозайнятих осіб і підприємств з менше, ніж 10 співробітниками, тобто фактично для мікробізнесу;

- програмі фінансування власного капіталу малого і середнього бізнесу;

- програмі сек'юритизації з боку банків неліквідних активів малих і середніх підприємств для отримання ними додаткових фінансових ресурсів. На офіційному сайті Європейського Союзу -www. europa.eu http://europa.eu/youreurope/business/finance-support/access-to- finance/index en.htm представлена карта виходу на місцеві канали кредитування для підприємців та малих і середніх підприємств -МСП, тобто на локальних посередників, які включені в інституційний механізм фінансового забезпечення у рамках регіональної політики ЄС.

Поновити роботу департаменту економічного співробітництва при МЗС та укомплектувати його аналітиками-економістами. Посилити емпіричні дослідження в контексті теорій міжнародної торгівлі, якими керуються при виробленні виробничо-торговельних стратегій усі країни з ринковою економікою в рамках СОТ, зокрема досліджувати процеси та явища в рамках теорії порівняльних переваг -comparative advantage theory у системі виробництва і торгівлі, теорії вирівнювання відносних факторних і товарних цін - fator price equilization theory для інтеграційних процесів, новій теорії торгівлі П.Кругмана, зокрема теорії нової економічної географії та теорії просторової агломерації «Центр-периферія», проводити гравітаційне моделювання у міжнародній торгівлі, опиратися на концепцію Глобальної конкурентоздатності національної економіки та економічних регіонів, теорії глобальних виробничих мереж та бізнес-кластерів М. Портера, розробляти нові ідеї в рамках концепції «Стратегії блакитного океану». На основі саме цих концептів і нових, що з'являються в західному та азійському світі, необхідно створювати прикладні бізнес-моделі для реального сектору. Департамент економічного співробітництва має стати сучасною науково-дослідною структурою на кшталт Міжнародного центру перспективних досліджень, Інституту економіки та прогнозування, Інституту економічних досліджень та політичних консультацій тощо.

Ініціювати перед Європейською комісією питання про можливість залучення українських підприємств до окремих проектів міждержавної та міжрегіональної кооперації, що реалізується в рамках ЄС.

Після запуску ЗВТ з ЄС на дипломатичному рівні необхідно ініціювати переговори щодо збільшення обсягів тарифних квот, які повністю були використані вітчизняними експортерами протягом дії режиму автономних преференцій з боку ЄС, насамперед, на експорт меду, яблучного та виноградного соку, а також курятини. У більш віддаленій перспективі доцільно буде провести переговори щодо збільшення обсягів тарифних квот на товари, імпортні тарифи на які поза квотами фактично є заборонними, насамперед, на м'ясо і м'ясопродукти.

Пожвавити переговори з Канадою, Туреччиною та іншими країнами про створення зон вільної торгівлі з Україною.

Розробити та сформулювати довгострокову економічну Програму захисту від економічної дискримінації з боку Росії, а саме від можливих намірів запровадження ембарго та економічного шантажу України на основі розширення спектру товарних позицій крім вже існуючих, що можуть бути піддані забороні ввезення.

Активізувати реалізацію програм переорієнтації на ринки інших країн, які готові і зацікавлені в українській продукції.

Необхідно звернутися до ГАТТ/СОТ для отримання необхідної інформації щодо зазначених дискримінаційних заходів з боку Росії. Можливо, висунути зустрічний позов.

Використати механізм дипломатичної роботи за кордоном. Оперативно зібрати в Посольствах України інформацію про потреби країн перебування - продукція, кількісні дані, номенклатура товарів тощо і використати в дипломатичних цілях результати проведеного аналітичними структурами країн перебування моніторингу щодо співпраці з Україною.

Зосередити зусилля на дипломатичних переговорах з Казахстаном і Білоруссю щодо покращення і поглиблення співпраці з Україною. У разі російського тиску на партнерів по Митному Союзу, зазначені держави шукають виходу з ситуації, що складається. У такому випадку необхідно скористатися подібними варіантами, як, наприклад, торговельні війни Росії проти Білорусі і Казахстану, і запропонувати цим сторонам український ринок.

Після 1 січня 2016 р. почати готуватися до інформування підприємців на бізнес-форумах щодо небезпек, які стосуються можливого розширення списку ембарго з боку РФ, особливо у виробництвах машинобудування та технологічних продуктів, що включені в ланцюги вартості з західними партнерами та переконувати про необхідність переорієнтації ринків збуту на інші регіони, зокрема на країни Близького Сходу та Азії.

Размещено на Allbest.ru