Світова економіка

Міжнародне співробітництво у сфері захисту інтелектуальної власності має намір забезпечити регулювання підприємницької діяльності у відповідних областях. Слід звернути увагу, що така співпраця охороняється авторськими правами, які були засновані в різний час.

Однією з найбільш значущих міжнародних угод є Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів, прийнята в 1886 р. А в Женеві 06.09.1952 р. підписано Всесвітню конвенцію про авторське право. У 1886 р. Прийнята Паризька конвенція з охорони промислової власності, в 1891 р. - Мадридська конвенція про міжнародну реєстрацію фабричних і товарних знаків.

Всі ці конвенції постачають охорону за кордоном прав на інтелектуальну власність. Координація міжнародної діяльності у цій сфері реалізовується за допомогою спеціалізованої установи ООН - Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ).

2. Класифікація міжнародних економічних організацій

Міжнародні економічні організації, які займаються регулюванням систем світового господарства прийнято класифікувати за двома ключовими принципами:

1) з організаційного принципом;

2) за сферою багатостороннього регулювання.

Класифікація міжнародних економічних організацій за організаційним принципом являє собою безпосередню участь або, навпаки, неучасть організації в системі Організації Об'єднаних Нації. Можна також відзначити, що береться до уваги профіль організацій та мети їх діяльності. За цим принципом міжнародні економічні організації поділяються на такі групи:

1) міжнародні економічні організації системи ООН;

2) міжнародні економічні організації, які входять у систему ООН;

3) регіональні економічні організації.

Класифікація міжнародних економічних організацій за організаційним принципом

За сферою багатостороннього регулювання міжнародні економічні організації класифікуються за такими групами:

1) міжнародні економічні організації, що регулюють економічне та промислове співробітництво і галузі світового господарства;

2) міжнародні економічні організації в системі регулювання світової торгівлі;

3) регіональні економічні організації в системі регулювання світового господарства;

4) міжнародні і регіональні економічні організації, що здійснюють регулювання підприємницької діяльності.

Всі міжнародні та регіональні економічні організації, які входять в ці чотири перераховані вище категорії, є міжурядовими організаціями. Також вони іменуються міждержавними або багатосторонніми. Крім міжурядових організацій в класифікацію включені міжнародні неурядові економічні організації та об'єднання, що сприяють розвитку світогосподарських зв'язків.

Лекція 15. ТНК та їх значення у світовій економіці

Транснаціональна корпорація (ТНК)

- Це велика значна фірма (або союз фірм різних країн), яка має закордонні капіталовкладення (активи) і надає в міжнародному масштабі величезний вплив на будь-яку сферу економіки (або навіть кілька сфер).

У зарубіжній міжнародної економічної літературі досить часто використовують такі терміни, як «багатонаціональні фірми» і «багатонаціональні корпорації». Слід зауважити, що дані терміни використовуються як синоніми.

Існують певні якісні ознаки ТНК. Вони полягають у наступному. По-перше, це особливості реалізації. Підприємство (фірма) реалізує значну частину своєї продукції і одночасно робить цим помітний вплив на міжнародний ринок. По-друге, це особливості розміщення виробництва. Дочірні фірми та підприємства можуть перебувати в інших країнах.

По-третє, це особливості прав власності. Власники підприємства - резиденти різних країн.

Будь-якій фірмі достатньо володіти лише однією ознакою, щоб увійти в категорію транснаціональних корпорацій. Однак можна підкреслити, що існують деякі великі підприємства (компанії), які володіють відразу трьома цими ознаками.

Найважливішим ознакою вважається першим. Безумовним лідером саме за цим критерієм в даний момент є швейцарська фірма «Нестле» («Nestle»). Понад 98 % продукції даної компанії припадає на експорт.

А решта дві ознаки (інтернаціоналізація виробництва і власність) можуть бути відсутні.

Межа між транснаціональними і звичайними корпораціями в сучасному суспільстві досить умовний, оскільки у міру дозрівання глобалізації економіки відбувається інтернаціоналізація та ринків власності, і виробництва, і збуту. Ось тому дослідники користуються різноманітними критеріями виділення ТНК.

У Організації Об'єднаних Націй свою думку з приводу ТНК. Вона спочатку відносила до їх числа компаній, філії яких знаходилися більш ніж в шести країнах і річний оборот становив понад 100 млн. доларів. Тепер ООН відносить до транснаціональним корпораціям ті, які мають такі ознаки:

1) наявність виробничих осередків не менш ніж у двох країнах;

2) централізоване керівництво економічно узгодженої політики;

3) діяльну взаємодію виробничих осередків (обмін відповідальністю та ресурсами). Сучасні російські економісти виділяють два види ТНК:

1) транснаціональні корпорації, діяльність яких виходить за грань країни, де знаходиться їх центр (свого роду «штаб-квартира»);

2) транснаціональні корпорації, що представляють собою союз національних «бізнес-організацій» різних держав.

Слід розрізняти ТНК за масштабами діяльності. Вони бувають малими і великими. Критерієм такого поділу є величина річного обороту. Якщо малі ТНК мають в основному по трьох або чотирьох закордонними філіями, то у великих ТНК їх кількість вимірюється десятками, а можливо, навіть сотнями.

Важливою особливим різновидом транснаціональних корпорацій є транснаціональні банки (ТНБ). У їх обов'язок входить кредитування діяльності та організація грошових розрахунків у світовому масштабі.

Для того, щоб більш ясно уявити собі всю сутність ТНК, необхідно звернути увагу власне на її розвиток. Найперші зачатки ТНК з'явилися в XVI-XVII ст. з освоєнням колоніального Нового Світу, коли засновниками утворилася в 1600 р. Британської Ост-Індської компанії були не тільки англійські купці, але також комерсанти Голландії та банкіри Німеччини. Однак майже до XX ст. схожі колоніальні компанії не відігравали вирішальної ролі у світовому господарстві, так як в рід їхніх занять входила виключно тільки торгівля, а не виробництво. Їх можна назвати тільки попередниками сучасних ТНК.

У розвитку ТНК можливо виділити тільки три основних етапи.

перший етап

- Це початок XX ст. ТНК вкладали кошти, (в основному в сировинні) в галузі слаборозвинених економічно іноземних господарств і насамперед формували там закупівельні і збутові підрозділи. Виправляти високотехнологічне виробництво промисловості за кордоном тоді було невигідно. З одного боку, в таких країнах відсутній персонал необхідної кваліфікації, а високого ступеня автоматизації технології не досягли. З іншого боку, доводилося брати до уваги можливі негативні впливи нових виробничих потужностей на здатність підтримувати дієвий рівень застосування потужностей на колишніх «домашніх» підприємствах компанії. У цей період суб'єктами транснаціоналізації були в основному міжнародні картелі (об'єднання фірм різних країн). Вони розподіляли ринки збуту, займалися узгодженої цінової політикою і т.д.

Другий етап розвитку ТНК починається з середини XX в. Це посилення значущості зарубіжних виробничих підрозділів проявляється, не тільки в що розвиваються, але також і в розвинених країнах. Зарубіжні виробничі філії почали спеціалізуватися головним чином на виробництві тієї ж продукції, що і вироблялася в «рідний» для ТНК країні. Потроху відділення ТНК змінюють спеціалізацію, все більш і більш орієнтуючись на місцевий попит і ринок. Якщо раніше на світовому ринку господарювали міжнародні картелі, то тепер зароджуються національні фірми, досить великі, яким під силу навіть проводити самостійну зовнішньоекономічну стратегію.

Особливо важливий той момент, що саме в 1960 рр.. зароджується сам термін «транснаціональні корпорації».

Таке стрімке зростання кількості та значення ТНК з 1960-х рр.. пов'язаний багато в чому з впливом науково-технічної революції, так як впровадження нових технологій і легкість виробничих операцій вплинули на те, що стало можливим використання низькокваліфікованого і малограмотного персоналу. При цьому з'явився потенціал для просторового роз'єднання окремих технологічних процесів. Зростання транспортних та інформаційних комунікацій сприяв втіленню в життя цих можливостей. У цей період став можливим виробничий процес. Це дало поштовх, який сприяє розвиткові при концентрації управління просторової децентралізація виробництва в планетарному масштабі.

Сучасний етап - з кінця XX в. Головною особливістю формування ТНК є організація мереж виробництва і реалізація їх у глобальному масштабі. Зростання кількості зарубіжних філій ТНК відбувається набагато швидше, ніж зростання числа самих ТНК. Ключову роль у виборі місць для підстави дочірніх фірм відіграє аналіз виробничих витрат, а вони більш низькі в країнах, що розвиваються. Там виробляється продукція, на яку попит вищий. Через це, наприклад, населення сучасної Німеччини купує техніку німецької фірми «Bosh», яка виробляється зовсім не в Німеччині, а в Південній Кореї.

Інвестиційний потік транснаціональних корпорацій збільшився в своїх масштабах та зараз все більше концентрується в самих обеспеченнних регіонах світу. Якщо ще в 1970-х рр.. приблизно 25% іноземних прямих інвестицій потрапляло в країни, що розвиваються, то вже до кінця 1980 -х їх число впало нижче 20%.

Масштаби сучасних ТНК

ТНК об'єднали міжнародне виробництво з світовою торгівлею. Вони функціонують через свої дочірні підприємства та філії в сотнях країн світу з однієї фінансової та науково-виробничої стратегії. ТНК володіють колосальним ринковим і науково-виробничим потенціалом, який забезпечує високий рівень розвитку.

Станом на початок 2006 р. в світі діяло 68 тис. ТНК, що контролюють 930 тис. іноземних філій. Для зіставлення: в 1939 р. налічувалося всього близько 30 ТНК, в 1970 р. - 7 тис., в 1976 р. - 11 тис. з 86 тис. філій).

Роль ТНК в сучасному світовому господарстві оцінюють за допомогою таких показників:

1) на ТНК припадає приблизно ' світового промислового виробництва;

2) вони контролюють близько 2/3 світової торгівлі;

3) на підприємствах ТНК працює близько 10% всіх зайнятих у несільськогосподарському виробництві;

4) ТНК перевіряють приблизно 4/5 усіх наявних у світі ліцензій, патентів і ноу-хау. Склад ТНК за їх походженням з плином часу стає все більш інтернаціональним. Серед найбільш великих фірм світу, безумовно, переважають американські.

Размещено на Allbest.ru