Україна як майбутній член Організації Північноатлантичного Договору

Поряд із вирішенням проблем євроатлантичної інтеграції на концептуальному рівні постає низка питань, пов'язаних із практичною реалізацією євроатлантичного курсу України, процедурою набуття членства в НАТО. Розв'язання цих питань потребує побудови та реалізації цілком вивіреної стратегії набуття членства в НАТО на короткотермінову та середньотермінову перспективу.

ВИСНОВКИ

Таким чином, аналізуючи усе викладене, можна зробити висновок, що НАТО на сьогодні залишається єдиною потужною міжнародною структурою, здатною реально гарантувати безпеку своїх членів. Вона виконує цю функцію з 1949 року і вже переконливо довела свою життєздатність. Це зайвий раз підкреслює та трансформація, якої зазнала НАТО у XXI столітті при цьому залишившись найголовнішим гравцем безпеки та оборони євроатлантичної зони.

Аналіз основних наслідків вступу України до НАТО дає підстави до висновку, що вступ до НАТО зміцнить суверенітет України і не становитиме жодної загрози для нього,що вступ до НАТО знімає загрозу перетворення України на «буферну зону»,що економічні наслідки членства України в НАТО будуть переважно позитивними,що вступ до НАТО означає нові можливості для конкурентоздатних оборонних виробництв. Тобто,дійсно, якщо розглянути цю ситуацію з позитивних сторін, то спів союз НАТО та України досить важливий та вигідний для України.

Але основними негативними наслідком вступу України до НАТО вважається можлива реакцій Росії та іншим потенційно небезпечними наслідком є певне посилення терористичної загрози. Та не зважаючи на це позитивних сторін співтовариства України та НАТО більше ніж негативних тому, я вважаю , що Україні слід намагатися вступити до такої всесвітньо-могутньої організації, як НАТО, для того щоб в будь-яку мить бути в небезпеці. За Вашингтонським договором будь-який напад на членів НАТО у Європі чи Північній Америці розглядається як «напад на всіх», і кожна з держав-членів зобов'язалася надавати допомогу союзникам. Хочу зазначити, що перспективі співпраці України та НАТО дуже високі.

Розширення НАТО як один з найважливіших елементів її трансформації, стало фактом котрий відповідає інтересам як національної безпеки окремих країн, так і загальноєвропейської безпеки в цілому. Це зумовлене тим, що, з одного боку, національна безпека окремих країн набуває гарантій колективної (регіональної ), а з іншого - воєнно-політична поведінка окремих країн стає прогнозованою і визначається умовами їх вступу до Альянсу.

У будь-якому випадку можна констатувати факт того, що НАТО продовжує еволюціонувати, застосовуючи наявні у неї засоби та ресурси для забезпечення безпеки в Європі і ми з вами є безпосередніми свідками створення нової НАТО.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Закон України «Про міжнародні договори України», № 3767-ХІІ від 22 грудня 1993 р.

Біла К. Вашингтонський самміт НАТО і Україна // Дослідження світової політики: Збірник наукових праць Вип.16. К. Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, 2001. - С. 74-79.

Паламарчук М.М., Паламарчук О.М. ГППУкраїни (сутність і основні риси) // Укр. геогр. журнал. - 1994. - №№ 1-2. - С. 3-9.

Борохвостов В.К. Україна-НАТО: проблемні питання українського оборонно-промислового комплексу // Стратегічна панорама. - 2005. ? № 2.? С. 131.

Брежнєва Т., Їжак О., Шевцов А. Євроатлантична інтеграція України: військово-політичні аспекти. - Дніпропетровськ, 2003.

Баган О. В. Українська Понтида. Геополітичні виміри сучасної України. - Дрогобич: “Коло”, 2002. - 253с.

Палій Олександр. Українська євроатлантична перспектива в нових геополітичних умовах // Політичний менеджмент. - 2003 ? № 2. ? С. 96.

Ружмон Д. Європа у грі. Шанс європейців. Відкритий лист до європейців : Пер. з фр. - Львів, 1998 - 280с.

Размещено на Allbest.ru