Основні розділи міжнародної економіки

Два основних моменти в Статуті МВФ забезпечують гнучкість у досягненні зовнішньої рівноваги:

1) Кредитні послуги МВФ. МВФ готовий надавати валютні кредити своїм членам, щоб дати їм можливість перебороти період, протягом якого баланс поточних операцій знаходиться в дефіциті, а проведення більш твердої кредитно-грошової чи бюджетної політики зробило б небажаний вплив на зайнятість у країні. Загальний резерв золота і валюти, формований членами, представляє ресурси МВФ, використовувані в цих кредитних операціях.

Яким образом МВФ здійснює кредитування? При вступі в МВФ новий член вносить квоту, що визначає як його внесок у загальний резервний фонд, так і його право залучати ресурси МВФ. Кожен член вносить у Фонд золото в кількості, рівному по вартості ? квоти. Інші квоти вносяться в його власній національній валюті. Країна-член наділяється правом використання власної валюти для тимчасових закупівель чи золота іноземної валюти у Фонду в розмірі, рівному по вартості її членському внеску в золоті. Держава може (в обмежених масштабах) брати у Фонду додаткові позички в золоті й іноземній валюті, однак лише за умови усе більш твердого нагляду Фонду за макроекономічною політикою позичальника. Такий нагляд за політикою країн-членів, що є великими позичальниками ресурсів Фонду, називається обумовленістю позик МВФ.

2) Регульовані паритети. Хоча валютний курс країни зафіксований, його можна змінити - девальвувати чи девальвувати, якщо МВФ визнає, що платіжний баланс країни знаходиться в стані “фундаментальної не рівноваги”. У Статуті немає визначення фундаментальної не рівноваги, однак цей термін застосовується стосовно країн, що постійно випробують несприятливий вплив міжнародних змін на попит на їхні товари. Без девальвації в таких країнах було б більш високе безробіття і більший дефіцит балансу поточних операцій доти, поки внутрішній рівень цін не упав би досить низько, щоб відновити внутрішній і зовнішній баланс. З іншого боку, девальвація може одночасно поліпшити ситуацію і з зайнятістю і з рахунком поточних операцій, крім, таким чином, тривалого і хворобливого процесу відновлення рівноваги, у ході якого міжнародні резерви все рівно витекли б. Пам'ятаючи про британський досвід завищеної оцінки валюти після 1925 р., засновники МВФ вмонтували в систему механізм зміни (хотілося б вірити - нечастого) валютних курсів. Однак це не допускалося у відношенні американського долара.

Надання кредитів МВФ здійснюється у формі продажу Фондом вільно конвертованої валюти (УКВ) на національну валюту країни-боржника, а погашається кредит за допомогою викупу національної валюти позичальників за ВКВ чи СДР. Базою кредитних сум є квота статутного фонду МВФ, що приходиться на країну, члена організації. Так, квота Росії складає 2,99 % (4,3 млрд. СДР). Для порівняння, квота США=18,2 % (26,5 млрд. СДР).

Мета:

- сприяння міжнародному валютному співробітництву шляхом консультацій і взаємодії по валютних проблемах;

- створення сприятливих умов для розширення і збалансованого росту міжнародної торгівлі;

- сприяння стабільності валютних курсів, підтримка упорядкованих валютних взаємин, запобігання девальвації валют, викликуваною конкуренцією;

- надання допомоги в створенні багатобічної системи платежів і в усуненні обмежень на обмін валюти, що перешкоджають розвитку світової торгівлі;

- надання на тимчасовій основі фінансових засобів країнам-членам для коректування їхніх платіжних балансів без застосування мір, деструктивних для процвітання на національних і міжнародних рівнях;

- скорочення тривалості і масштабів дефіциту міжнародних платіжних балансів держав-членів.

Функції:

-підтримка загальної системи розрахунків і системи розрахунків по спеціальних правах запозичення;

- спостереження за станом міжнародної валютної системи;

- сприяння стабільності обмінних курсів валют і упорядкування валютних взаємин;

- надання короткострокових і середньострокових кредитів;

- поповнення валютних резервів країн-членів шляхом розподілу спеціальних прав запозичення;

- надання консультацій і участь у співробітництві.

Зараз у МВФ входять більш 180 держав, у тому числі Росія (з 1.07.1992 р.). До складу МВФ можуть ввійти й інші країни в терміни і на умовах, обумовлених Фондом. Кожна держава, вступаючи в МВФ, вносить визначену суму грошей - передплатну квоту, що оцінюється і переглядається кожні п'ять років (більш багата країна - більш висока квота - більша кількість наявних у неї голосів).

ГРУПА ВСЕСВІТНЬОГО БАНКУ

1) Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР) заснований у 1945 р. - надання кредитів відносно багатим країнам, що розвиваються. МБРР - головна складова групи Всесвітнього банку. Часто цей банк називають Всесвітнім.

2) Міжнародна асоціація розвитку (МАР) заснована в 1960 р. - надання особливо пільгових кредитів найбіднішим країнам, що розвиваються, що не в змозі брати кредити у Всесвітнього банку.

3) Міжнародна фінансова корпорація (МФК) заснована в 1956 р. - сприяння економічному росту в країнах, що розвиваються, шляхом надання підтримки приватному сектору.

4) Багатобічне агентство по інвестиційних гарантіях (МАІГ) засноване в 1988 р. - заохочення іноземних інвестицій у країнах, що розвиваються, шляхом надання гарантій іноземним інвесторам від утрат, викликуваних некомерційними ризиками.

5) Міжнародний центр по врегулюванню інвестиційних суперечок (МЦУИС) заснований у 1966 р. - сприяння збільшенню потоків міжнародних інвестицій шляхом надання послуг по арбітражному розгляді і врегулюванню споровши між урядами й іноземними інвесторами; консультування, наукові дослідження, інформація про інвестиційне законодавство різних країн.

МБРР

Міжнародний банк реконструкції і розвитку був створений у 1945 р. після того, як 28 країн підписали «Статус угоди про міжнародний банк реконструкції і розвитку», що був розроблений на конференції Організації Об'єднаних Націй по валютно-фінансових питаннях, що відбулося в 1944 р. у Бреттон-Вудсе (США). Статут МБРР неодноразово змінювався. Банк, як спеціалізоване установа ООН, входить у систему Об'єднаних Націй.

Місцеперебування - Вашингтон. В даний час він поєднує більш 180 країн світу. Статутний капітал складає 142 млрд. дол. Країни оплачують 20 % своїх квот у Статутному капіталі, причому 2% - у конвертованій валюті, а 18 % - у національній.

В даний час МБРР сконцентрував свою увагу на наданні допомоги державам, що розвиваються, і країнам з перехідною економікою, у т.ч. СНД. Росія вступила в МБРР 16 червня 1992 р.

Вступити в МБРР можуть тільки держави МВФ у той час і на тих умовах, що визначаються банком. Кожна країна-член МБРР повинна стати передплатником його капіталу, причому мінімальна частка внесеного капіталу визначається банком.

Мета:

- сприяння реконструкції і розвитку територій держав-членів шляхом заохочення капіталовкладень для виробничих цілей;

- заохочення приватних іноземних капіталовкладень і на додаток до приватних інвестицій, якщо їх важко забезпечити, надання фінансових засобів на меті виробництва;

- стимулювання довгострокового збалансованого росту і сприяння підтримці рівноваги платіжних балансів шляхом заохочення міжнародних інвестицій для розвитку виробничих ресурсів держав-членів Банку.

МАР

Міжнародна асоціація розвитку була створена в 1960 р. як філія МБРР. Як спеціалізовану установу вона належить до системи Об'єднаних Націй. МАР у багатьох відносинах не відрізняється від МБРР. Обидві організації фінансують проекти розвитку, мають 1 і той же штат, а президент Банку є одночасно президентом МАР. Головні розходження між цими двома організаціями в тім, як вони здобувають фінансові засоби для кредитування й в умовах, на яких вони надають позики країнам, що розвиваються. МБРР велику частину своїх фінансових засобів одержує на світових фінансових ринках і надає позики країнам, що розвиваються, під більш низький відсоток і на більш тривалі терміни погашення, чим це роблять комерційні банки. На відміну від МБРР, МАР надає країнам, що розвиваються, безпроцентні кредити. Джерела її фінансування - внески країн-донорів.

Мета:

- сприяння економічному розвитку;

- підвищення продуктивності праці;

- підвищення рівня життя в країнах-членах МАР, що розвиваються.

Держави-члени розділені на 2 групи:

1. група I - економічно більш розвиті країни (більш 25 країн);

2. група II - менш розвиті країни (більш 130 країн).

Членство відкрите для всіх країн-членів МБРР у терміни і на умовах, що можуть установлюватися МАР.

МФК

МФК була створена з ініціативи США як філію МБРР у 1956 р. шляхом ратифікації статуту Міжнародної фінансової корпорації. МФК є самостійною юридичною особою і фінансовою організацією, що входить у Групу Всесвітнього банку і приналежної до системи Об'єднаних Націй як спеціалізовану установу. Місцеперебування - Вашингтон. До складу МФК входять більш 170 держав. Росія вступила 12 квітня 1993 р.

Ціль:

Сприяння економічному росту країн-членів шляхом заохочення підприємництва у виробничій сфері, тобто на мікро рівні, доповнюючи, таким чином, діяльність МБРР.

МАІГ

Багатобічне агентство по інвестиційних гарантіях було створено в 1988 р. як філія Всесвітнього банку, але у фінансовому відношенні воно є незалежним. Як спеціалізована установа, Агентство входить у систему ООН. До складу МАІГ входять більш 130 держав, включаючи РФ. Членство відкрите для всіх членів МБРР.

Ціль:

Заохочення інвестицій на виробничі цілі в державах-членах, особливо в країнах, що розвиваються, шляхом:

1) надання гарантій, що включають спільне перестрахування від некомерційних ризиків у формі розміщення капіталу в одних країнах-членах, що залучається в інші;

2) здійснення належних допоміжних заходів для сприяння потоку інвестицій у країни, що розвиваються, і між ними.

Функції:

- збільшення можливостей інших страховиків шляхом спільного чи страхування перестрахування;

- страхування інвестицій у країни, не підметів такому страхуванню іншими страховиками в силу політики останніх;

- обслуговування інвесторів, що не мають доступу до іншим офіційно визнаним страховикам;

- надання гарантій інвесторам різних національностей, що входять у який-небудь багатонаціональний синдикат, що створює сприятливі умови для висновку страхових контрактів і врегулювання претензій.

ЕБРР

ЕБРР - III впливова кредитна організація. Він був створений у 1990 у результаті підписання Угоди про створення Європейського банку реконструкції і розвитку (приступив до операцій у квітні 1991 р.). Місцеперебування - Лондон.

Мета:

- підтримка переходу країн Центральної і Східної Європи і до орієнтованого на відкритий ринок економіці;

- сприяння розвитку приватного підприємництва в країнах, прихильних принципам багатопартійної демократії, плюралізму і ринкової економіки.

Функції:

- підтримка країн-членів - одержувачів допомоги в проведенні структурних і галузевих економічних реформ, включаючи демонополізацію і приватизацію з метою повної інтеграції їхніх економік у світову економіку шляхом сприяння:

- організації, модернізації і розширенню виробничої, конкурентноздатної і приватнопідприємницької діяльності, насамперед малих і середніх підприємств;

- мобілізації національного й іноземного капіталу й ефективному керуванню;

- інвестиціям у виробництво з метою створення конкурентного середовища і підвищення продуктивності, якості життя і поліпшення умов праці;

- наданню технічної допомоги в підготовці, фінансуванні і реалізації проектів;

- стимулюванню і заохоченню розвитку ринків капіталу;

- реалізації солідних і економічно обґрунтованих проектів, що включають більш ніж одну країну реципієнта;

- екологічно стійкому розвитку.

В ЕБРР входять близько 60 країн і інститути (Європейський Союз, Європейський інвестиційний банк).

Членами Банку можуть стати:

1. Європейські країни.

2. Неєвропейські країни, що є членами МВФ.

3. Європейське співтовариство (Європейський Союз).

4. Європейський інвестиційний банк.

Література

1. І.М.Школа В.М.Козменко“Міжнародні економічні відносини “ Чернівці “Рута” 1996 ст 126-146.

2. В.В.Козик Л.А.Панкова“Світове господарство та міжнародні економічні відносини” Львів 1995

3. М.А.Гольцберг А.В.Воронова “Международная торговля” К.1994

4. А.І.Кредісов “ Управління зовнішньоекономічною діяльністю” Київ 1998 ст 85-99, 382-396.

5. А. Гальчинський “ Теорія грошей” Київ 1998

Размещено на Allbest.ru