Україна та міжнародні економічні організації

Розкриття сутності та необхідності існування міжнародних економічних організацій. Розгляд напрямків співпраці України з валютно-фінансовими та торговими міжнародними організаціями. Вивчення створення та сфери діяльності світової організації торгівлі.

Рубрика Международные отношения и мировая экономика
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 21.01.2014
Размер файла 62,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

З цієї суми буде перевідступлено у вигляді позичок малим та середнім приватним підприємствам 66 192 тис. дол. США двома рівними траншами і мікрокредитів трьома траншами (один - 11 032 тис. та два по 5516 тис. дол. США) малим підприємствам і приватним підприємцям. Розмір цих кредитів становитиме від 125 000 до 2,5 млн дол. США.

Ще одним напрямом роботи ЄБРР з Україною є фінансування через венчурні фонди. У межах цієї програми у 1992р. було підписано угоду з Фондом "Україна", за якою було профінансовано понад 30 компаній на суму більше як 10 млн дол. У 1998 р. підписано угоду з "Глобал Фінанс" загальним обсягом 60 млн дол. США для фінансування у Румунії та в Україні, максимальне фінансування становить до 10 млн. дол. США. У тому ж самому році було підписано угоду з "Євровенчерз Україна" обсягом капіталізації 30 млн дол. США.

Виходячи зі стратегії ЄБРР відносно України, НБУ при активній ролі ЄБРР готується до створення Мікрофінанс Банку з обсягом капіталу 10 млн євро. Серед інвесторів банку мають бути Міжнародна фінансова корпорація; Німецько-український фонд "Трансформ", Західноєвропейський фонд підприємництва для країн СНД. У своїй діяльності новий банк буде орієнтуватися на компанії з чисельністю працюючих менш як 100 осіб.

Подальший розвиток економіки країни стимулює пошук різноманітних форм регіональних валютно-фінансових відносин. У цьому напрямі Україна співпрацює не тільки з ЄБРР, а й з іншими установами, зокрема з Німецькою кредитною установою для відбудови (KFW), яка також діє у сфері мікрокредитування.

Після офіційного візиту Федерального Канцлера Німеччини Гельмута Коля в Україні у вересні 1996 р. було прийнято рішення про створення кредитного Німецько-Українського Фонду (НУФ), метою якого є поліпшення доступу до кредитів малих і середніх підприємств в Україні для фінансування інвестицій та оборотних коштів.

Цей фонд є доповненням до вже існуючих проектів у межах програми Уряду Німеччини "Трансформ". Він створений у вигляді поновленого револьверного фонду із початковим капіталом траншу Уряду Німеччини Україні розміром 10 млн німецьких марок.

Через 1,5 року після надання першого кредиту по лінії ПУФ цим фондом було видано близько 600 кредитів на суму, що перевищує 21 млн німецьких марок.

Відповідальними за виконання проекту є KFW і НБУ. В українських банках, які обслуговують цю кредитну лінію, було створено відділи мікрокредитування, де працюють кредитні експерти, що пройшли теоретичну підготовку у межах програми Трансформ.

У програмі беруть участь п'ять банків: АППБ "Аваль", АБ "Ажіо", ВАТ "ВаБанк", КБ "Приватбанк" та АКБ "Київ-Приват". За станом на 1 липня 1999р. банки - учасники обслуговування кредитної лінії НУФ видали 874 кредити на суму 28 342 411,20 німецьких марок. 80% (700) від загальної кількості кредитів було надано малим підприємствам, 17,8% - мікропід-приємствам і 18 кредитів - спільним українсько-німецьким підприємствам.

За сферою використання кредити в основному надавались підприємствам сфери послуг - 54,3%, у виробничу сферу - 33,1% та підприємствам торгівлі - 12,6%.

Отже, в Україні створюються сприятливі умови для розвитку партнерства зі світовою спільнотою у сфері малого та середнього бізнесу. Приватний бізнес - фундамент ринкової економіки, опора відкритого демократичного суспільства, запорука подальшого ефективного розвитку економіки.

ІІІ. Україна та СОТ

3.1 Історія створення СОТ

Світова організація торгівлі (СОТ) - це провідна міжнародна економічна організація, членами якої вже є 150 країн, на долю яких припадає близько 96% обсягів світової торгівлі; її функціями є встановлення правил міжнародної системи торгівлі і вирішення спірних питань між країнами членами, що підписані під близько 30-ма угодами організації. Після приєднання ряду країн, які зараз є кандидатами на вступ, у рамках СОТ здійснюватиметься майже весь світовий торговельний оборот товарів та послуг.

За останні роки значно розширилася сфера діяльності СОТ, яка на сьогодні далеко виходить за рамки власне торговельних стосунків. СОТ є потужною і впливовою міжнародною структурою, здатною виконувати функції міжнародного економічного регулювання. Членство у СОТ стало на сьогодні практично обов`язковою умовою для будь-якої країни, що прагне інтегруватися у світове господарство.

Процеси створення, становлення і розширення СОТ не були простими та однозначними. Хоча за останні 30 років масив загальних правил СОТ надзвичайно зріс, СОТ усе ще базується на принципі двосторонніх переговорів між членами з метою взаємного відкриття їх ринків. Члени СОТ, формулюючи вимоги до країн-претендентів стосовно доступу до їх ринків, відстоюють інтереси власних підприємств, захищаючи таким чином власне виробництво та робочі місця. Тому переговорний процес є непростим і, як правило, тривалим.

Створення системи GATT.

Після закінчення Другої світової війни у світі під егідою ООН почалися переговори про створення Міжнародної торговельної організації (МТО). У ході Конференції ООН у 1948 р. була прийнята Гаванська хартія, якою затверджувався Статут МТО. Однак Гаванська хартія так і не набрала чинності, оскільки парламенти деяких країн, у т.ч. США, відмовилися ратифікувати Угоду про Статут МТО.

У ході роботи над Статутом МТО представники 23 країн почали шукати можливості зменшення протекціонізму в міжнародній торгівлі. Результатом такої роботи було прийняття 45 тисяч тарифних знижок, а також затвердження правил міжнародної торгівлі, що стали називатися Генеральною угодою з тарифів і торгівлі (англ.: "General Agreement on Trade and Tariffs" - GATT). GATT набрала сили з 1 січня 1948 року. Умовами GATT спочатку не передбачалося створення міжнародної організації. Норми GATT діяли як звичайний міжнародний договір. Зміни і доповнення норм могли здійснюватися винятково в рамках міжнародних конференцій, що іменувалися раундами. Завдяки запровадженого зазначеною угодою механізму обмеження тарифів, процес лібералізації торгівлі просувався повільно, проте, впевнено.

Усього з 1946 по 1994 р. було проведено вісім раундів багатосторонніх торговельних переговорів у рамках GATT:

1.         1947 (Женева, Швейцарія)

2.         1949 (Аннесі, Франція)

3.         1951 (Торки, Великобританія)

4.         1956 (Женева, Швейцарія)

5.         1960 - 1961 (Женева, Швейцарія), «Діллон-раунд»

6.         1964 - 1967 (Женева, Швейцарія), «Кеннеді-раунд»

7.         1973 - 1979 (Женева, Швейцарія), «Токіо-раунд»

8.         1986 - 1993 (Женева, Швейцарія), «Уругвайський раунд»

Результатом кожного з раундів було прийняття нових угод, що регулюють різні аспекти міжнародної торгівлі, зокрема, зменшують митні ставки.

Серйозним недоліком системи GATT була відсутність інституційної основи, тобто міжнародної організації як такої. Угоди GATT не носили обов'язкового характеру для країн-учасників GATT. У подальшому кодекси, присвячені регулюванню субсидій і компенсаційних заходів, технічних бар'єрів у торгівлі, ліцензуванню імпорту, митної оцінки й антидемпінгових заходів, стали складовою частиною Угоди про утворення Світової організації торгівлі. Вони стали обов'язковими для всіх її членів.

Уругвайський раунд торговельних переговорів і створення СОТ

Останнім раундом багатосторонніх торговельних переговорів у рамках комплексу міжнародних угод GATT був восьмий Уругвайський раунд, що почався у вересні 1986 р. у Пунта-дель-Эсте (Уругвай). Прийнятий порядок денний включав питання, що розширюють рамки міжнародної торговельної політики і питання створення повноцінної міжнародної організації як такої. До обговорення були включені питання регулювання торгівлі послугами й інтелектуальної власності, здійснення міжнародних інвестицій. Найбільш складним на сесіях Уругвайського раунду переговорів залишалося питання допуску на ринки сільськогосподарської продукції.

У квітні 1994 року більшість учасників переговорного процесу (123 учасників з 125), у Марракеші (Марокко) підписали Заключний акт Уругвайського раунду торговельних переговорів і Марракеську декларацію, якою засновувалася Світова організація торгівлі. Переговори в рамках GATT 1947 року були завершені. На сьогоднішній день, GATT 1994 року як угода про торгівлю товарами є однією з основних угод в рамках СОТ. Її доповнюють "Генеральна угода з торгівлі послугами" (англ.: "General Agreement on Trade in Services" - "GATS") та "Угода з питань інтелектуальної власності" (англ.: "Agreement on Trade-Related Aspects of Intellectual Property Rights" - "TRIPS").

 

3.2 Поточний стан відносин

У 2003 - 2006 рр. було значно активізовано переговорний процес між Україною до СОТ. Зокрема, протягом цього періоду було забезпечено:

·           проведення 7-ти засідань Робочої групи з розгляду заявки України про вступ до СОТ;

·           проведення двосторонніх переговорів з 35 країнами-членами СОТ.

  Протягом 2003-2006 років підписано 35 з 44 двосторонніх протоколів з доступу до ринків товарів та послуг:

·           у 2003 році (11) з Бразилією, Болгарією, Естонією, ЄС, Ізраїлем, Кубою, Польщею, Словаччиною, Таїландом, Чехією, Угорщиною;

·           у 2004 році (10) з Аргентиною, Гондурасом, Домініканською Республікою, Литвою, Малайзією, Монголією, Парагваєм, Туреччиною, Швейцарією, Шрі-Ланкою;

·           у 2005 році (9) з Сальвадором, Молдовою, Норвегією, Індонезією, Японією, Ісландією, Хорватією, Еквадором та Китаєм;

·           у 2006 році (5 протоколів) з США, Панамою, Австралією, Єгиптом та Колумбією.

Також завершено переговори із Перу, Вірменією та Тайванем. Тривають переговори з Киргизстаном.

Протягом 2005-2006 рр. було вирішено низку проблемних питань, які уповільнювали переговори між Україною та РГ СОТ.

Зокрема, було:

·           усунуто податкові пільги, що надавались окремим підприємствам промисловості;

·           встановлено однакові ставки акцизного збору на вітчизняні та імпортні транспортні засоби відповідно   до принципу національного режиму;

·           усунуто звільнення від ПДВ та податку на прибуток, платежів у Державний інноваційний фонд, від ПДВ та митних зборів на імпорт сировини, матеріалів, обладнання та товарів (не вироблених в Україні), які призначались для використання в межах технологічних парків;

·           усунуто пільги у спеціальних економічних зонах та особливі режими для інвестиційної діяльності. Зокрема, всі звільнення від сплати мита на імпорт, ПДВ, акцизних зборів, квот та ліцензій, податку на прибуток, платежів у фонд соціального страхування безробіття, збору у Державний інноваційний фонд та обов'язкового продажу валютних надходжень;

·           скасовано вимогу продажу Національному банку України 50% валютної виручки суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності при реалізації зовнішньоторговельних контрактів;

·           скасовано дискримінаційний підхід до іноземних компаній щодо використання податкових векселів при розрахунках з бюджетом;

·           скасовано режим ліцензування і квотування експорту деяких видів продукції;

·           встановлено фіксовану плату за видачу експортних ліцензій, що відповідає вартості надання зазначеної послуги замість плати в адвалерному еквіваленті до вартості контракту;

·           скасовано додатковий збір при імпорті нафтопродуктів.

 

3.3. Переваги участі України в СОТ

Необхідність участі України у міжнародних торговельних процесах та вступу до Світової організації торгівлі обумовлена такими факторами:

Переваги міжнародного розподілу праці

Україна, як і кожна країна, має певні переваги у виробництві тих чи інших видів продукції (географічне розташування, природні ресурси, дешева кваліфікована робоча сила, наявність певних технологій, традиції   національного виробництва тощо). Проте ізольованість країн колишнього Радянського Союзу від світової економіки призвела до формування замкненої самодостатньої системи, що перешкоджало поглибленню виробничої спеціалізації. Хоча в період економічної трансформації у підприємців з'явилося багато можливостей для розвитку торговельних зв'язків з закордонними партнерами, можна стверджувати, що Україна все ще не сповна використовує переваги міжнародної торгівлі.

Вплив на макроекономічну політику

Вступ до СОТ буде потужним стимулом для здійснення макроекономічних, структурних та інституційних реформ. Ринкова конкуренція сприятиме зростанню загальної ефективності економіки, підвищенню якості товарів та послуг. Покращення інвестиційного клімату внаслідок запровадження стабільних прозорих та передбачуваних правил призведе до зростання обсягу та покращення структури інвестицій. Зниження обсягів нелегального сектору зовнішньої торгівлі сприятиме зростанню надходжень до бюджету.

Вплив на бізнесове середовище

Головною перевагою, яку отримають українські підприємці внаслідок вступу України до СОТ, стане створення прозорого та передбачуваного ділового середовища. Це означає, що адміністративні процедури не будуть часто змінюватися, обмеженим буде запровадження заходів державної підтримки на користь окремих підприємств чи галузей, відбудеться спрощення процедур зовнішньоторговельної діяльності в цілому. Зокрема, у відповідність до угод СОТ буде приведено правила ліцензування.

Відповідно до вимог СОТ буде удосконалено систему стандартизації, сертифікації, застосування санітарних та фітосанітарних заходів. Так, буде оптимізовано терміни видачі та дії сертифікатів відповідності, усунено дублювання функцій кількох державних органів з цього питання. За результатами дослідження, опублікованого в збірці наукових статей за ред. Жаліла, за рахунок впровадження міжнародних стандартів і відмови від застосування різних стандартів для внутрішнього ринку та експорту зменшаться витрати на обов'язкове підтвердження відповідності експортної продукції на 3 - 5%.

Але: запровадження правил СОТ у сфері ліцензування, стандартизації та сертифікації потребує суттєвих витрат для розробки та впровадження нових інститутів і механізмів здійснення таких процедур. Значна частина витрат, пов'язаних з переходом до нових стандартів, припаде на вітчизняних виробників, що може стати значним тягарем для багатьох підприємств. Проте слід зазначити і те, що необхідність дотримання міжнародних норм у цих сферах існує об'єктивно, оскільки є передумовою підвищення конкурентоздатності виробників, а вступ до СОТ лише коригує терміни запровадження нових стандартів.

Створення умов для збільшення іноземних інвестицій в економіку України

Очікується, що участь України в СОТ збільшить привабливість українських підприємств для іноземних інвесторів завдяки встановленню стабільного прозорого торговельного режиму, чіткого закріплення в національному законодавстві прав інвесторів, що суттєво звузить можливості втручання чиновників у діяльність підприємств. Інвестори зможуть з більшою впевненістю прогнозувати потенційні доходи та видатки. Відкриття світових ринків збільшить привабливість експортоорієнтованих виробництв.

У країнах Східної Європи відбулося зростання іноземних інвестицій після вступу до СОТ. Так, у Болгарії в наступний після вступу до СОТ рік іноземні інвестиції виросли майже в 4 рази, а в Словенії - майже в 2 рази. В Естонії після вступу до СОТ прямі іноземні інвестиції зросли з 282 млн. дол. США у 1999 році до 594 млн. дол. США у 2001 році. За розрахунками міжнародних експертів, лише в рік вступу країни до СОТ іноземні інвестиції в середньому (при інших рівних умовах) підвищуються на 1,2% ВВП. Це досить серйозний ефект, якщо врахувати, що середній рівень прямих іноземних інвестицій у країнах, що розвиваються, складає 1,5% ВВП.

Існує помилкове переконання, що зменшення торговельних бар'єрів (імпортних тарифів), навпаки, робить недоцільним інвестування у виробництво, орієнтоване на внутрішнє споживання, оскільки товари можна майже безперешкодно завезти з інших країн. Однак, досвід інших країн свідчить, що зменшення ставок імпортного мита не призводить до скорочення обсягів іноземних інвестицій і не впливає суттєво на поведінку інвесторів. Не викликає сумнівів привабливість для інвестування експорторієнтованих галузей України.

Але: не в усіх країнах вступ до СОТ супроводжується суттєвим збільшенням іноземних інвестицій. Так, після вступу до СОТ Киргизстану та Молдови не спостерігалося росту іноземних інвестицій у перші роки. Це може бути пояснено тим, що якість інвестиційного клімату визначають також інші важливі фактори, такі як: загальна ефективність макроекономічної політики, політична стабільність, ефективність податкової системи та системи забезпечення прав приватної власності тощо.

Створення передумов для розширення співпраці з Європейським союзом Відповідно до статей 4,5,9 Угоди про партнерство та співробітництво між Україною і Європейським Союзом членство України в СОТ є необхідною передумовою лібералізації режиму торгівлі між Україною та ЄС, започаткування переговорів із створення зони вільної торгівлі та забезпечення поступової інтеграції України до Європейського Союзу шляхом підготовки та укладання Угоди про асоційоване членство України в ЄС.

Розширення ЄС, у результаті якого 10 країн-торговельних партнерів України ввійшли до Спільного європейського ринку, породжує нові аргументи на користь якнайшвидшого вступу до СОТ. Європейський союз автоматично поширює квоти на імпорт української продукції на нових членів. Наприклад, у 2004 році Європейська комісія встановила квоту на імпорт сталі з України у розмірі 184550 тонн, в той час як обсяг експорту сталі з України до країн-кандидатів на вступ до ЄС становить приблизно 800000 тонн. Тому українські виробники перебувають під загрозою втрат значних ринків збуту у розширеному ЄС. Участь у СОТ допоможе уникнути кількісних обмежень на експорт української продукції до ЄС, оскільки такі обмеження в рамках СОТ заборонено.

Лібералізація доступу українських товарів на ринки світу

Українські виробники одержать додаткові можливості експорту продукції внаслідок запровадження режиму найбільшого сприяння (РНС) щодо українських товарів у торговельному просторі всіх країн-членів СОТ (148 країн світу, частка яких в світовій торгівлі складає близько 93%). Запровадження РНС щодо товарів, які походять з України, означає, що вони будуть постачатися на ринки країн СОТ на не менш вигідних умовах, ніж товари з інших країн.

На даному етапі торговельні партнери України застосовують режим найбільшого сприяння до української продукції добровільно і на тимчасовій основі. Проте немає жодної гарантії, що такі преференції будуть зберігатися і надалі. Для прикладу, США щороку переглядають доцільність поширення режиму найбільшого сприяння на товари, що походять з країн СНД, у т. ч. - з України. У разі вступу до СОТ режим найбільшого сприяння буде поширено на українські товари усіма членами СОТ. Зменшення тарифних і нетарифних обмежень доступу українських товарів практично на всі найважливіші товарні ринки розвинених країн світу сприятиме збільшенню обсягів реалізації української продукції, а, отже, зростанню виробництва в експортоорієнтованих галузях.

Але: водночас, товари, вироблені в країнах СОТ, отримають більш вільний доступ на українські ринки. Зросте конкуренція між вітчизняними та іноземними виробниками, що може спричинити скорочення виробництва неконкурентоздатних вітчизняних підприємств та галузей. У довгостроковому періоді це сприятиме раціональному перерозподілу ресурсів між галузями та підприємствами від неефективних до конкурентоздатних. Проте, у короткостроковому періоді можливе загострення економічних і соціальних проблем, оскільки виникне необхідність працевлаштування вивільнених працівників, реструктуризації виробництва та пошуку необхідних для цього інвестиційних ресурсів.

Втім зменшення імпортних мит і, як наслідок, вартості імпорту не варто розглядати лише як загрозу національному виробнику. Багато виробників самі є споживачами імпортованої продукції. Загальне здешевлення ресурсів для виробництва зменшить собівартість вітчизняних товарів, що сприятиме зростанню конкурентноздатності підприємств.

Окрім того, дешевий імпорт вже присутній на українському ринку. Багато імпортних товарів потрапляє на ринок шляхом контрабанди, і мито з них не стягується взагалі. Із вступом до СОТ відповідальність України за боротьбу з тіньовим імпортом зросте, оскільки контрабанда загрожуватиме вже не тільки українському ринку, але і ринкам зовнішньоекономічних партнерів нашої держави. В результаті скорочення нелегального імпорту українські ринки стануть більш захищеними для дешевої низькоякісної продукції.

Зменшення втрат експортерів від дискримінаційних заходів

Починаючи з 1992 року, проти української продукції було порушено та проведено більше 90 антидемпінгових, спеціальних та антисубсидійних розслідувань. За цей час орієнтовна місткість ринків, що були закриті (або можуть бути закритими за результатами розслідування) для українських товарів у зв'язку із застосуванням антидемпінгових, спеціальних, компенсаційних заходів, у вартісному виразі становить майже 2 млрд. дол. США. Під загрозою проведення розслідувань або застосування антидемпінгових обмежувальних заходів з боку країн-членів СОТ знаходиться експорт товарів України в обсязі 0,5 млрд. дол. США. При цьому левова частка цієї продукції припадає на гірничо-металургійний комплекс України, що є соціально утворюючим у південно-східних регіонах України.

Слід зазначити, що до цього часу ініціатори антидемпінгових розслідувань розглядали Україну як країну з неринковою економікою. Тому санкції впроваджувалися не проти окремих підприємств, а проти цілих галузей. При цьому не бралася до уваги фактична собівартість української продукції, а структура ціни, що використовувалася для встановлення факту демпінгу, штучно моделювалася за аналогами зарубіжних країн. Хоча вступ до СОТ не означає автоматичного набуття Україною статусу країни з ринковою економікою, він є вагомим аргументом в переговорах з торговельними партнерами.

Доступ до механізму вирішення торгових суперечок

Після набуття Україною членства у СОТ українські виробники отримають можливість захисту своїх інтересів згідно з процедурою розгляду торговельних суперечок. Процедура врегулювання торговельних   суперечок СОТ є потужним механізмом захисту прав малих країн-учасників міжнародної торгівлі. Необхідно відзначити, що ця процедура є набагато тривалішою, ніж процедура розгляду фактів порушень правил торгівлі відповідними компетентними органами окремих країн (досить часто вона триває кілька років). Це дає змогу виробникам, навіть у разі виникнення загрози визнання факту недобросовісної конкуренції та запровадження відповідних обмежувальних заходів, здійснити географічну диверсифікацію ринків збуту своєї продукції або переорієнтувати виробництво на випуск іншої продукції.

Але: успішне використання існуючих у СОТ механізмів багатостороннього врегулювання може стримуватися відсутністю належного числа добре підготовлених, досвідчених фахівців у галузі міжнародного торговельного права.

Участь у світовій торгівлі

Окремо слід наголосити на тому, що вступ України до СОТ слід здійснити якнайшвидше. Після приєднання Китаю до СОТ Україна отримала ще одного  члена Робочої групи, який висунув свої вимоги. Те саме може статися після  приєднання до СОТ, наприклад, Росії чи будь-якої іншої країни. Водночас, необхідність поспішати не означає вступ за будь-яку ціну. Перспективи приєднання до СОТ залежать від уміння трактувати країною-претендентом основні положення та угоди СОТ, виходячи саме з національних інтересів, від уміння виграшно висвітлювати національний торговельний режим, а також від уміння поступатися менш важливими позиціями, відстоюючи принципові.

Крім того, необхідність якнайшвидшого набуття членства в СОТ обумовлена ще одним фактором. Зараз в рамках СОТ проходить новий раунд багатосторонніх переговорів, започаткований Міністерською конференцією СОТ у м. Доха (Катар), головною метою якого є створення світової торговельної системи, яка б відповідала інтересам всіх без винятку країн-членів організації. Ці багатосторонні переговори визначатимуть умови світової торгівлі на десятиріччя вперед, тому важливо, щоб і інтереси України були враховані. А цього можна буде досягти тільки будучи повноправним членом багатосторонніх переговорів, тобто членом СОТ.

Україна матиме можливість отримати значні позитивні наслідки від приєднання до СОТ для виробників, споживачів, а також для макроекономічного стану країни в цілому. Але реалізація зазначених потенційних вигод потребує змін багатьох адміністративних процедур, реформи податкової системи, додаткових витрат держави та підприємств. Таким чином, отримання вигод від приєднання до СОТ великою мірою залежить від того, наскільки добре буде проведено підготовку до вступу.

НАСЛІДКИ ВСТУПУ ДЛЯ ГАЛУЗЕЙ ЕКОНОМІКИ

Прогнозування та розробка рекомендацій для успішної адаптації галузей до умов членства у СОТ потребує кількісних та якісних оцінок наслідків вступу України до СОТз врахуванням багатьох внутрішніх і зовнішніх факторів, внутрішніх міжгалузевих та міжнародних зв'язків. На сьогодні в Україні було проведено небагато досліджень для окремих галузей та економіки в цілому. Зокрема, широко використовуються результати дослідження Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції, яке подає оцінку наслідків для основних вітчизняних секторів та галузей. Також аналітичні прогнози та рекомендації було розроблено Центром ім. О. Разумкова, Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій, Центром наукових досліджень НБУ (наслідки для банківської системи - див. Вісник НБУ, жовтень 2003) групою експертів Організації економічної співпраці та розвитку (ОЕСР) та Світового Банку (наслідки для сільського господарства) та ін.

Нижче оглядово представлено висновки деяких досліджень (аналітичних матеріалів) щодо наслідків вступу України до СОТ для різних галузей економіки.

Як уже зазначалося, вступ України до СОТ  може мати як позитивні, так і негативні наслідки як для економіки України в цілому, так і для окремих галузей. Більшість експертів дотримується думки, що вступ до СОТ та лібералізація доступу на ринки України не викличе значних негативних наслідків для українських галузей, оскільки рівень реального тарифного захисту внутрішніх ринків для багатьох із них не зміниться суттєво, оскільки і зараз є досить низьким.

Вступ України до СОТ матиме різний вплив на різні галузі промисловості, сферу послуг та сільське господарство. Це пов'язано з тим, що деякі галузі характеризуються високим ступенем експортоорієнтованості, інші навпаки задовольняють потреби майже виключно внутрішнього ринку; деякі галузі потребують дуже значних капітальних інвестицій з досить значним терміном окупності, інші - можуть забезпечити стабільні прибутки вже через незначний проміжок часу. Ці фактори і визначають терміни адаптації галузей до умов лібералізованого зовнішньоторговельного режиму. Загалом, очікується пожвавлення виробництва у експортоорієнтованих галузях. В той же час зменшення рівня державної підтримки окремих галузей та підприємств може призвести до мінімізації цього позитивного ефекту.

Баланс позитивних та негативних наслідків залежить, у першу чергу, від готовності виробників працювати в умовах міжнародної конкуренції, а саме, від рівня їх ефективності та конкурентоспроможності, який вони повинні підвищувати ще до вступу у СОТ. 

Вступ до СОТ та відкритість економіки надає додаткового поштовху для структурного реформування економіки та галузей. Структурні перетворення, незважаючи на короткострокові втрати (закриття неефективних, неконкурентоспроможних підприємств, витрати на переорієнтацію виробництва, тимчасове безробіття тощо), у довгостроковій перспективі ведуть до економічного зростання та покращення національного добробуту. В той же час, величину короткострокових втрат можна мінімізувати за умови належної підготовки до вступу.

Металургійний комплекс

Головними позитивними наслідками вступу України до СОТ для металургійного комплексу Україну будуть:

можливість скасування квот на експорт української продукції металургії до ЄС. 17,5% обсягів українського товарного експорту до ЄС складають металургійна продукція, що підпадає під жорсткі нетарифні обмеження, зокрема квоти. За попередньою оцінкою, тільки завдяки усуненню кількісних обмежень (квот), які у рамках СОТ є забороненими, є можливість збільшити обсяги експорту зазначеної продукції до країн ЄС на суму близько 70-90 млн. дол. США. Подальша лібералізація тарифних обмежень на експорт продукції чорної металургії до країн ЄС внаслідок вступу України до СОТ дозволила б збільшити обсяги експорту цієї продукції принаймні на 150-180 млн. дол. США, тобто збільшити загальний обсяг експорту продукції чорної металургії до ЄС приблизно на 30%. Питання кількісних обмежень на експорт української металопродукції до країн ЄС набуває особливої актуальності в контексті розширення ЄС. Адже квота на імпорт української продукції розповсюджуватиметься і на товари, що постачатимуться до нових країн-членів. Вступ до СОТ дозволить наполягати на скасуванні кількісних обмежень щодо продукції походженням з України;

можливість застосування механізму врегулювання торговельних суперечок, передбаченого нормами СОТ, дозволить посилити позиції українських виробників в антидемпінгових та спеціальних розслідуваннях;

українські металурги отримають одночасне спрощення умов доступу до ринків 147 країн-членів СОТ, частка яких у світовій торгівлі становить біля 93%. Це сприятиме зростанню обсягів експорту металургійних підприємств та виходу на нові ринки збуту.

Основним можливим негативним наслідком вступу України до СОТ для металургійної галузі України є обмеження можливості субсидування виробництва та експорту шляхом надання податкових пільг, списання податкової заборгованості тощо.

Хімічна промисловість

Головними позитивними наслідками для хімічної промисловості від набуття Україною членства у СОТ можуть бути:

зростання виробництва в експортоорієнтованих секторах внаслідок лібералізації режиму доступу до зовнішніх ринків;

збільшення обсягів іноземних інвестицій, необхідних для технологічного переозброєння підприємств галузі та переходу до виробництва товарів з більшою доданою вартістю;

розширення асортименту та якості товарів, зниження їх цін;

зменшення втрат від антидемпінгових розслідувань.

Можливими загрозами для підприємств хімічної галузі є:

посилення конкуренції у секторах малотоннажних продуктів, лаків, фарб, оздоблювальних матеріалів, що може негативно вплинути на роботу деяких українських підприємств;

переваги вільного доступу на ринки інших країн більшою мірою стосуються ринків з „ціновою конкуренцією”, тобто ринків сировинної продукції. Тому, якщо Україна покладатиметься лише на дію ефектів торговельної лібералізації, вона ще тривалий час буде знаходитися у сфері низькотехнологічного експорту з низьким рівнем прибутків.

Легка промисловість

Легка промисловість є прикладом галузі, яка може отримати переважно вигоди від вступу України до СОТ. Так, членство України в СОТ має забезпечити:

зменшення тарифних і нетарифних обмежень доступу українських товарів практично на всі найважливіші товарні ринки світу;

збільшення іноземних інвестицій у галузь, що дозволить оновити обладнання та технології виробництва товарів легкої промисловості.

Підприємства легкої промисловості сьогодні використовують 40-50 відсотків виробничих потужностей і готові збільшувати обсяги виробництва. На сьогоднішній день вітчизняні підприємства змушені орієнтуватися на зовнішні ринки, де високоякісні вітчизняні швейні та трикотажні вироби користуються значним попитом. Водночас на внутрішньому ринку переважають нелегально імпортовані низькоякісні та несертифіковані товари, що створюють жорстку конкуренцію вітчизняному виробнику. Запровадження і чітке дотримання правил стандартизації та сертифікації продукції, передбачене нормами СОТ, сприятиме зростанню вітчизняного виробництва.

Сільське господарство та харчова промисловість

Домовленості та зобов`язання України

У ході переговорів щодо вступу України до СОТ було досягнуто таких домовленостей:

1. Тарифні поступки: максимальну (зв'язану) ставку тарифу на продукцію сільського господарства погоджено на рівні 20 %, а середній тариф на продукцію сільського господарства та харчової промисловості - на рівні 12,53% у 2005 р. (для довідки: максимальна ставка імпортного мита для промислових товарів буде 10 %, а для найбільш чутливих - 15%).

Винятками є: цукор - 50%, соняшникова олія -30% і підакцизні товари (вино, лікеро-горілчані та тютюнові вироби), для яких  зв'язані тарифні ставки будуть вищими. На сьогодні вже погоджено близько 95% тарифних ставок. Період впровадження тарифних поступок - 2001-2005 рр, а для деяких товарів - до 2010 р.

2. Тарифна квота на цукрову тростину складатиме 260 000 тон, при цьому тарифна ставка дорівнюватиме 2 % (понад квоти ставка буде дорівнювати 50 %).

3. Субсидії: Україна домовляється про сукупний обсяг підтримки сільського господарства розмірі 1,37 млрд. дол. США на рік, беручи за базовий період 1994-1996 рр. Це питання ще не узгоджено з РГ, оскільки, за правилами СОТ, базовий період встановлюється, як середнє арифметичне за останні три роки, тобто за період 1997-1999 р. У такому випадку обсяг підтримки буде становити 60,7 млн. дол. США, оскільки у цей період різко скоротилося фінансування сільського господарства, припинилися державні закупівлі зерна.

4. Санітарні та фітосанітарні заходи і технічні бар'єри у торгівлі: процедури вступу до СОТ передбачають обов'язкове виконання вимог Угоди про санітарні і фітосанітарні заходи та Угоди про технічні бар'єри у торгівлі. Тому необхідно адаптувати українське законодавство до норм цих угод, наблизити українські стандарти якості та заходів безпеки до міжнародних, а також надати наукові обґрунтування у випадку, якщо українські норми є жорсткішими за відповідні міжнародні. У членів РГ є зауваження, зокрема, стосовно деяких епізоотичних заходів, а також списку імпортних товарів та об'єктів, що підлягають обов'язковому санітарному / ветеринарному / фітосанітарному контролю.

Вплив зменшення ввізного мита на ціни сільгосппродукції

Групою експертів Світового банку та Організації з економічного розвитку та співробітництва було досліджено зменшення тарифів ввізного мита до рівня 20 %. За їх оцінками, це означає значне скорочення митних бар'єрів майже для всієї продукції сільського господарства та харчової промисловості у порівнянні з тарифами України для режиму найбільшого сприяння, які діють зараз. Так, граничні тарифи для пшениці, кукурудзи та яєць будуть меншими у 1,5-2 рази; для насіння соняшнику - у 13 разів; для яловичини та свинини - у 3 рази; для м'яса птиці - у 7 разів; для білого цукру - у 2 рази.

Таке зменшення тарифного захисту мало б спричинити падіння цін вітчизняних сільськогосподарських виробників. Проте експерти прогнозують, що для більшості груп сільськогосподарських товарів цього не станеться, оскільки досі високі митні тарифи не забезпечували високі ціни с/г товаровиробників. На багато видів продукції внутрішні ціни часто є навіть нижчими за зовнішні (до сплати мита), що дає змогу Україні вже сьогодні експортувати значну частину с/г продукції. Що ж до інших груп товарів, то внутрішні ціни на них вищі за зовнішні не більше, ніж на 20% (максимальна митна ставка), що, як правило, гарантує захист вітчизняного виробника. Виняток становлять такі групи товарів, як м'ясо птиці та свинина, ціни на які можуть зменшитися.

Джерело: Використання сільськогосподарського потенціалу України: стимулюванні зростання у сільському господарстві та поліпшення життя на селі. OECР та Світовий Банк, 25.03.2004.

Вплив державної підтримки на сільське господарство України

За оцінками Світового банку, зараз у системі внутрішньої підтримки с/г України переважають такі форми підтримки, які мають найбільш негативний вплив на конкуренцію. Рівень підтримки для різних груп товарів суттєво відрізняється. Він є відносно високим для виробництва курятини, свинини та яєць і, навпаки низьким для виробництва молока та олійних культур.

Вступ до СОТ означатиме реформування системи державних субсидій. Від прямої підтримки ринкових цін та доходів виробників, адміністративних інтервенцій у функціонування сільськогосподарський ринків треба буде перейти до надання дозволених неадресних субсидій, тобто таких, що спрямовані на розвиток інфраструктури сільськогосподарських ринків, розвитку кредитування, стимулювання впровадження сучасних с/г технологій та впровадження міжнародних стандартів якості і безпеки с/г продукції, зменшення транспортних витрат та витрат на зберігання. Така державна підтримка сприяє підвищенню ефективності та конкурентоспроможності національних виробників.

В рамках СОТ також дозволено фінансувати дослідницькі, навчальні, консультаційні і маркетингові програми, створення державних резервів для забезпечення продовольчої безпеки, виплати на відшкодування збитків від стихійних лих, виплати за програмами охорони довкілля та регіональними програмами допомоги.

Головними позитивними наслідками для аграрного сектору від набуття Україною членства у СОТ можуть стати:

·          додаткові можливості доступу до зовнішніх ринків;

·          стимулювання технологічного оновлення та переозброєння національного виробництва відповідно до світових стандартів внаслідок збільшення іноземних інвестицій в АПК;

·          збільшення передбачуваності, прозорості та послідовності економічної політики уряду у сфері сільського господарства, що зменшить ризики ведення бізнесу та стимулює інвестиційну діяльність у секторі;

·          прискорення структурних реформ в аграрному секторі;

·          скорочення транспортних та інших витрат на ведення бізнесу с/г виробників (гарантований вільний транзит через територію країн-членів СОТ, зменшення ризиків тощо), що сприятиме підвищенню конкурентноздатності українських с/г товарів.

Можливі негативні наслідки для аграрного сектору від набуття Україною членства в СОТ:

·          зменшення рівня граничних тарифів ввізного мита може призвести до тиску імпорту на  ті галузі АПК, які не мають переваг щодо рівня собівартості (виробництво цукру), а також на ті, що отримували значну державну підтримку (виробництво м'яса птиці і свинини) і, як наслідок, можливе звуження внутрішнього ринку збуту для цих товаровиробників.

Втім, експерти вважають, що не слід очікувати критичного для національного сільського господарства збільшення обсягів імпорту. Факторами, що захищають від імпорту ринок сільськогосподарської продукції, яка традиційно виробляється в Україні:

·          суттєві транспортні витрати на доставку імпортної продукції порівняно з продукцією місцевого виробництва;

·          традиційні уподобання населення (в першу чергу, у сільській місцевості).

·          переваги вільного доступу на ринки інших країн більшою мірою стосуються ринків з ціновою конкуренцією, тобто ринків сировинної продукції. Тому, якщо Україна покладатиметься лише на дію ефектів торговельної лібералізації, то вона ще тривалий час і далі вивозитиме переважно сировину, залишаючись у сфері низькотехнологічного експорту з низьким  рівнем прибутків.

·          може відбутися підвищення внутрішніх цін на насіння соняшника та олію внаслідок відміни експортного мита та збільшення вивозу цієї продукції. Втім, якщо розглядати цю проблему не з точки зору інтересів окремих груп, а з точки зору максимізації національного добробуту, то можна говорити про встановлення певного оптимального вивізного мита на насіння соняшника. Так, за результатами дослідження Українського центру міжнародної інтеграції, таке оптимальне мито у сезон 2003-2004 р. мало б скласти 13 %  (для довідки: діюча ставка складає 17%).

Банківські послуги

Головною умовою лібералізації доступу на ринок банківських послуг, яка визначена Генеральною угодою про торгівлю послугами (ГАТС), є лібералізація доступу іноземного капіталу на внутрішній ринок банківських послуг, а також лібералізація руху капіталу.

Важливим обмеженням у сфері банківських послуг, що є предметом переговорів із СОТ, є відсутність можливості створення в Україні філій іноземних банків, які не мають власного капіталу та статусу юридичної особи. У випадку, якщо такі можливості буде передбачено в національному законодавстві, можна прогнозувати наступні позитивні наслідки допуску філій іноземних банків на ринок банківських послуг України:

·          створення некапіталізованих філій може значно інтенсифікувати залучення іноземних банків до фінансового ринку України. Це повинно призвести до здешевлення кредитів для бізнесу;

·          зростання рівня обслуговування трансакцій у банківській системі, скорочення їх термінів, розширення спектру послуг, вдосконалення технологій їх надання;

·          збільшення обсягів кредитування через такі установи (оскільки власний капітал материнських банків є значно більшим дочірніх);

·          поліпшення трансформаційної функції банківської системи в процесі розподілу кредитно-інвестиційних ресурсів;

·          прискорення реформування банківського сектору.

Проблеми, які можуть виникати у зв`язку з допуском філій іноземних банків на ринок банківських послуг:

·          ускладнення нагляду за такими установами;

·          здатність іноземних банків запропонувати дешевші ніж українські кредитні ресурси створить тиск на більш слабку українську банківську систему;

·          підвищення вразливості банківського сектору до коливань на світових фінансових ринках. 

Загалом, як зазначається у звіті Центру наукових досліджень НБУ “Вступ України до Світової організації торгівлі та розширення Європейського Союзу: наслідки для банківської сфери”, за умов функціонування ринкових механізмів лібералізація руху капіталу сприяє ефективному перерозподілу фінансових ресурсів, прискоренню темпів економічного зростання.

Вступ України до СОТ також буде мати опосередкований вплив на банківську систему внаслідок зміни обсягів та структури експортно-імпортних операцій та пов'язаних з ними фінансових потоків.

Страхові послуги

Головними позитивними наслідками для сектору страхових послуг від набуття Україною членства в Світовій організації торгівлі мають стати:

·          збільшення іноземних інвестицій у страховий сектор;

·          стимулювання нових технологій надання страхових послуг та впровадження міжнародних стандартів;

·          конкуренція з боку іноземних страхових компаній слугуватиме основним стимулом розвитку вітчизняних постачальників послуг страхування, зокрема, це дозволить розширювати асортимент послуг, покращувати якість, знижати ціни, повніше враховувати потреби клієнтів.

Можливі негативні наслідки для сектору страхових послуг від набуття Україною членства у СОТ можуть бути:

·          звуження внутрішнього ринку для національних постачальників послуг.

·          поглинання більш потужними іноземними страховими установами вітчизняних страхових компаній.

Послуги зв'язку

Членство у СОТ для галузі зв'язку та інформатизації забезпечить наступні переваги:

·          сприятиме збільшенню надходжень іноземних інвестицій та прискоренню технологічного оновлення;

·          надасть широкі можливості щодо справедливого врегулювання суперечок у сфері зв'язку;

·          сприятиме обміну досвідом, впровадженню новітніх технологій та підвищенню кваліфікації українських фахівців;

·          безпосередньо для споживачів послуг зв'язку - це більш широкий спектр вибору послуг, зниження їх вартості та підвищення якості.

Результати проведеного Держкомзв'язку аналізу свідчать, що найскладнішими для галузі будуть перші 1-2 роки після вступу України - цей період необхідний для адаптації вітчизняних постачальників послуг до нового конкурентного середовища.

Вступ України до СОТ негативно вплине на неконкурентоспроможних операторів зв'язку, але сприятиме імпорту послуг вищої якості за нижчими цінами та розширенню асортименту послуг взагалі. Одночасно лібералізація ринку телекомунікацій сприятиме розвитку інших послуг: фінансових, інформаційних і комп'ютерних технологій, туризму, транспорту, які значною мірою залежать від ефективності комунікаційних систем.

Головною проблемою галузі може стати те, що іноземні інвестиції приходять лише у найбільш прибуткові та динамічні сектори галузі, такі як мобільний зв'язок чи послуги Інтернет. В той же час, певні послуги, як-то звичайна кореспонденція, не є прибутковими, але вони залишаються надзвичайно важливими для населення. Тому тут постає питання про державну підтримку.

Роздрібна торгівля та побутові послуги

Вступ України до Світової організації торгівлі сприятиме підвищенню якісного рівня обслуговування споживачів, збільшенню обсягів роздрібного товарообігу та надходжень до бюджетів всіх рівнів через такі механізми:

збільшення прямих іноземних інвестицій та конкуренція з іноземними фірмами дозволить розширити роздрібну мережу і, найголовніше, отримати передові технології, ефективні методи організації продажу товарів, управління та обслуговування споживачів на рівні європейських стандартів. У результаті це призведе до значного збільшення роздрібної мережі нового формату - супермаркетів, гіпермаркетів, перетоку продажу товарів з продовольчих та непродовольчих ринків в організовану мережу;

зниження митних тарифів, посилення боротьби з контрабандою створять умови для добросовісної конкуренції між вітчизняними та імпортними товарами, незначного зниження цін на непродовольчу групу товарів;

вільний доступ обладнання і нових технологій дозволить урізноманітнити побутові послуги, поліпшити їх якість, збільшити обсяги послуг та зайнятість населення у цій сфері. Відповідно збільшаться і надходження до бюджету;

розширення спектру побутових послуг, постачальниками яких будуть високорозвинені іноземні країни, сприятиме забезпеченню внутрішнього ринку власними високотехнологічними послугами.

Висновок

Таким чином, кредитна діяльність міжнародних фінансових

організацій глобального та регіонального рівнів упродовж свого існування була спрямована на створення, розвиток та модернізацію об'єктів наднаціональної виробничої інфраструктури за такими напрямками:

·          надання позик для структурної перебудови національних господарств країн світу і,зокрема, об'єктів виробничої інфраструктури, котрі створюють умови ефективного функціонування  наднаціонального виробництва;

·          кредитування інфраструктурних проектів у малорозвинених країнах з метою їхньої адаптації до функціонування світогосподарських процесів та включення їх у систему глобальної виробничої інфраструктури,

·          інвестування будівництва мережі регіональних об'єктів виробничої інфраструктури внутрішньоконтинентального значення.

·          модернізацію окремих елементів наднаціональної обслуговуючої системи, зокрема, енергетичних, транспортних, інформаційних комунікацій.

·          розробка системи страхування довгострокових капіталомістких інфраструктурних проектів від різних форс-мажорних обставин.

Список використаної літератури

1. Система світової торгівлі ГАТТ/СОТ в документах. - К.: УАЗТ, 2000.

2. Система світової торгівлі: Практ. посібник.: Пер. з англ. - К.: КІС, 2002.

3. І.Бураковський, Л. Хандріх, Л. Хоффманн. Вступ України до СОТ: новий виклик економічній реформі - К.: Вид-во „Альфа-Принт”, 2003. - 291 с.

4. Гендиректор ВТО: У Украины нет шансов. - http//www.for-ua.com/ukraine/2005/10/17/101921.html.

5. Національна безпека і оборона №9, 2005.

6. Закон України "Про Національний банк України" від 20 травня 1999р.

7. Указ Президента України "Про грошову реформу в Україні" // Вісник НБУ.-1996.-№5.

8. Гальчинський А. С. Теорія грошей. - К.: Основи. - 1998.

9. Долан Э. Дж., Кзмпбзлл К Л., Кзмпбзлл Г. ДУК. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика. - М.; Л., 1991.

10. Деньги, кредит, банки / Под ред. О. И. Лаврушина. - М., 1998.

11. Гроші та кредит / За ред. Б. С. Івасіва. - К., 1999.

12. Мишкін Фредерік С. Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків. - К., 1998.


Подобные документы

  • Сутність та необхідність міжнародних економічних організацій (МЕО). Співпраця України з МЕО. Основні напрямки співпраці. Взаємодія України з торговими організаціями. Україна та СОТ. Історія сворення. Поточний стан відносин. Переваги участі в СОТ.

    курсовая работа [69,9 K], добавлен 08.09.2008

  • Суттєвість, значення, класифікація, засоби та методи діяльності міжнародних організацій та їхня роль у регулюванні МЕВ. Україна в міжнародних організаціях. Україна та міжнародні економічні організації.

    реферат [36,4 K], добавлен 09.08.2007

  • Система міжнародних організацій з регулювання світової торгівлі. Світова організація торгівлі, історія її створення, цілі, принципи та функції. Міжнародні організації з урегулювання світових товарних ринків. Комісія ООН з права міжнародної торгівлі.

    лекция [612,6 K], добавлен 10.10.2013

  • Поняття та зміст міжнародних валютно-кредитних організацій, оцінка їх ролі та значення в сучасному світі, напрямки та сфери реалізації. Аналіз співробітництва України з міжнародними валютно-кредитними організаціями, перспективи та шляхи його розвитку.

    реферат [135,1 K], добавлен 21.04.2013

  • Загальна характеристика діяльності Світової Організації Торгівлі: історія співпраці з Україною; переваги та недоліки членства. Аналіз розвитку сільського господарства та промисловості країни після вступу в організацію. Перспективи подальшої співпраці.

    курсовая работа [545,8 K], добавлен 19.08.2014

  • Функції міжнародних організацій в світовій системі. Класифікація і економічна характеристика провідних міжнародних організацій і їх значення в процесі міжнародної глобалізації. Членство та перспективи та наслідки вступу України до міжнародних організацій.

    дипломная работа [751,0 K], добавлен 14.09.2016

  • Сутність і форми світової торговельної політики, її тарифні та нетарифні методи регулювання. Причини виникнення та класифікація міжнародних організацій, їх призначення в сфері регулювання світової торгівлі. Особливості співробітництва України з СОТ.

    дипломная работа [112,3 K], добавлен 19.06.2011

  • Поняття, сутність і класифікація міжнародних економічних організацій. Їх характеристика, історія створення, права, функції, головні завдання, цілі, принципи і напрями діяльності, загальносвітові перспективи розвитку. Процес формування рішення їх органами.

    реферат [62,7 K], добавлен 15.07.2014

  • ООН як універсальна система міжнародного співробітництва. Глобальна міжнародна співпраця та ООН. Валютно-фінансові, економічні та соціальні організації системи ООН. Переваги участі України в міжнародних спеціалізованих економічних організаціях системи.

    курсовая работа [37,2 K], добавлен 12.01.2012

  • Типологія та основні етапи становлення й розвитку системи міжнародних організацій. Європейський банк реконструкції та розвитку. Міжнародний валютний фонд. Група Світового Банку. Стан та перспективи співробітництва України із Світовим банком, МВФ та ЄБРР.

    курсовая работа [62,8 K], добавлен 14.12.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.