Тривалість обороту засобів в імпортних операціях може збільшитися на термін відкриття акредитива на користь іноземного постачальника.

Методика і техніка аналізу обороту засобів в експортних і імпортних операціях принципово не відрізняється від загальної методики аналізу обороту оборотного капіталу підприємства.

2.4.2 Накладні витрати по експорту і імпорту товарів

При аналізі накладних витрат, передусім визначають два узагальнюючих показники [9, 142]:

ЗРНВ в гривнях (відносний рівень накладних витрат в гривнях) = НВ в грн. / З = 100000 грн. ? 100 / 1000000 грн. = 10 %

Тобто на кожну гривню виробничої собівартості товарів припадало 10 копійок накладних витрат в гривнях. Повна собівартість становила 1 гривня 10 копійок.

= 50000 грн. ? 100 / 800000 грн. = 8 %.

Тобто з кожної інвалютної гривні виручки 8 інвалютних копійок витрачено на оплату накладних витрат в інвалюті. Виручка-нетто становила 98 інвалютних копійки. Аналогічним чином складаються такі ж показники по імпорту товарів.

Показники за звітний рік, що зіставляються з показниками за попередній рік, дають первинне орієнтування в зміні відносних рівнів накладних витрат. Наступний етап - вивчення чинників, що визначили зміну кожної статті абсолютного рівня накладних витрат.

Нижче наведена схема основних чинників по найважливіших статтях витрат [9, 143]:

Таблиця 2.4

Вивчення накладних витрат потрібно провести в розрізі окремих товарів, а потім - шляхом узагальнення виявлених чинників можна отримати і повну картину по всьому товарообороту.

Наведемо приклад розрахунку чинників по зберіганню товару № 3 в СНД (в гривнях) [9, 144]:

Таблиця 2.5

Розрахунок проводиться прийомом "різниць".

1- а підстановка - визначення чинника кількості (ваги): (-6000) ? 12 ? 4 = -288000 грн. Таким чином, зниження кількості вантажів, що зберігаються, зменшує витрати по зберіганню на 288000 гривень.

2- а підстановка - визначення чинника терміну зберігання: 14000 ? 8 ? 4 = = 448000 грн. Тобто, збільшення часу зберігання товару спричинило зростання витрат по зберіганню на 448000 грн.

3- я підстановка - визначення чинника ставки за зберігання: 14000 ? 20 ? 1 = 280000 грн. Т.ч., підвищення ставки за зберігання збільшило витрати на 280000 грн.

Разом сума приросту витрат по зберіганню склала: -288000 + 448000 +
+ 280000 = 440000 грн. Аналогічним чином визначаються чинники і по інших статтях накладних. витрат.

Наступний етап - вивчення конкретних причин по кожному чиннику і з'ясування можливості знизити рівень накладних витрат на майбутній час.

2.4.3. Ефективність експорту-імпорту товарів

Показник ефективності експорту товарів визначається по формулі [9, 145]:

Крім зміни курсу гривні на показник впливають такі основні чинники, як:

1. експортна ціна-брутто (контрактна ціна);

2. рівень накладних витрат в інвалюті (виручка-нетто = виручки-брутто - накладні витрати в інвалюті);

3. виробнича собівартість одиниці товару в гривнях;

4. рівень накладних витрат в гривнях (повна собівартість = виробнича собівартість + накладні витрати в гривнях). Наведемо приклад розрахунку чинників по товару № 2 [9, 145].

Показник ефективності - це показник інвалютної виручки на гривню витрат. Приріст інвалютної виручки на кожні сто гривень витрат становив 439.9 інвалютних гривні. Приріст викликаний зміною: а) ціна-брутто (контрактної); б) курсом гривні до долара; в) рівнем накладних витрат в інвалютних гривнях в%; г) виробничої собівартості однієї одиниці; д) рівнем накладних витрат в гривнях. Кількість саме по собі на рівень ефективності не впливає.

Таблиця 2.6

Вплив перерахований чинників визначимо прийомом "ланцюгових підстановок":

1- я підстановка (заміна кількості при незмінності інших чинників) [9, 146]:

Тобто, зміна кількості товару не впливає на його ефективність, про що говорилося вище.

2- а підстановка (заміна ціни-брутто при незмінному курсі гривні) [9, 146]:

Таким чином, падіння експортної ціни при незмінному курсі гривні зменшило рівень ефективності на: 843.7 % - 937.5 % = -99.8 пункти. Тобто, недобір валютної виручки становить 99.8 інвалютних гривень на кожні 100 гривень витрат.

3-я підстановка (заміна курсу гривні) [9, 146]:

Таким чином, підвищення курсу гривні підвищило рівень ефективності на: 1687.5 % - 843.7 % = 843.8 пункти. Тобто, підприємство отримало за рахунок підвищення курсу долара до гривні додатково 843.8 інвалютних гривні на кожні 100 гривень витрат.

Висновки

Отже, суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є:

фізичні особи - громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають цивільну правоздатність і дієздатність згідно з законами України і постійно проживають на території України;

юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України (підприємства, організації та об'єднання всіх видів, включаючи акціонерні та інші види господарських товариств, асоціації, спілки, концерни, консорціуми, торговельні доми, посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні об'єднання, організації та інші), в тому числі юридичні особи, майно та/або капітал яких є повністю у власності іноземних суб'єктів господарської діяльності;

об'єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які не є юридичними особами згідно з законами України, але які мають постійне місцезнаходження на території України і яким цивільно-правовими законами України не заборонено здійснювати господарську діяльність;

структурні одиниці суб'єктів господарської діяльності республік Союзу РСР, іноземних суб'єктів господарської діяльності, які не є юридичними особами згідно з законами України (філії, відділення, тощо), але мають постійне місцезнаходження на території України;

спільні підприємства за участю суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України;

інші суб'єкти господарської діяльності, передбачені законами України.

Література

зовнішньоекономічний контракт право зв'язок

Закон України " Про зовнішньоекономічну діяльність" // Відомості Верховної Ради (ВВР). - 1991. - № 29. - ст. 377.

Андрушків М.І., Реверчук Н.Й., Савенко І.Л. Становлення підприємництва в умовах ринкової економіки. - К.: Молодь, 1994. - 324 с.

Башнянин Г.І. та ін. Політична економія: Підручник для вузів / Г.І. Башнянин, П.Ю. Лазур, В.С. Медведєв. - К.: Ніка-Центр, Ельга, 2000. - 442 с.

Бойчик М. І., Харів П.С., Хопчан М. І. Економіка підприємства. - Львів: Сполом, 1998. - 212 с.

Бураковський І. Теорія міжнародної торгівлі. - К.: Основи, 1996.

Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічної теорії: Підручник. - К.: Вища школа, 1995. - 471 с.

Герасимчук В.Г. Стратегічне управління підприємством. - К.: КНЕУ, 2000. - 392 с.

Герчикова И.Н. Международное коммерческое дело: Учеб. пособ. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1996.

Григорьев Ю.А. Учет, анализ и контроль внешнеэкономической деятельности и валютных операций. - М.: ПАИМС, 1993. - 208 с.

Загальна економіка: Підручник / За ред. І.Ф. Радіонової. - К.: Знання, 1995. - 234 с.

Козик В.В. та ін. Міжнародні економічні відносини: Навч. посіб. / В.В. Козик, Л.А. Панкова, Н.Б. Даниленко. - К.: Знання-Прес, 2000.

Международные экономические отношения: Учеб. пособ. / Под ред. В.Е. Рыбалкина. - М.: журн. "Внешнеэкономический бюллетень", 1997.

Основы предпринимательской деятельности / Под ред. Ю. Осипова.- М.: Прогресс 1992. - 432 с.

Петрович Й.М. Економіка виробничого підприємництва. - К.: Знання, 2001. - 462 с.

Покропивний С.Ф., Колот В.М. Підприємництво: стратегія, організація, ефективність. - К.: КНЕУ, 1998. - 352 с.

Управління зовнішньоекономічною діяльністю. - К., 2000.

Размещено на Allbest.ru