Стан співробітництва України з міжнародними валютно-фінансовими організаціями

Програмою співробітництва визначені пріоритетні напрями співробітництва та конкретні проекти у галузях енергетики та енергозбереження, розвитку муніципальної інфраструктури, транспорту, зв`язку та дорожнього сектору, що впроваджуватимуться в Україні спільно з ЄБРР у 2007 -- 2009 роках.

Ратифікація Договору про співробітництво та діяльність Постійного Представництва ЄБРР в Україні, що відбулась 4 червня 2008 року дозволить розширити доступ до кредитних та не кредитних ресурсів ЄБРР в регіонах Україні, відкрити регіональні представництва ЄБРР в інших містах України та здійснювати закупівлі в рамках спільних з ЄБРР проектів відповідно до правил ЄБРР щодо закупівель.

В цілому, підписання Договору та Програми співробітництва з ЄБРР є важливим кроком для розвитку ефективного співробітництва України з Європейським банком реконструкції та розвитку, що дозволяє реалізувати завдання, визначені національною Стратегією співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями на 2006 - 2008 роки, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 20.06.2006 № 844.

18 -- 19 травня 2008 року у м. Києві відбулось проведення Щорічних зборів Ради керуючих ЄБРР. Проведення Щорічних зборів Ради керуючих ЄБРР в Києві є ознакою надзвичайної зацікавленості міжнародної бізнес спільноти, у вкладанні інвестицій в Україну, що створило виняткову можливість для ствердження авторитету України на найбільшому представницькому форумі найвпливовіших урядових та фінансових кіл Європи і світу.

Особливо актуальним для України стає залучення іноземних інвестицій та фінансова підтримка ЄБРР у зв'язку із проведенням у 2012 році в Україні чемпіонату Європи з футболу. Підготовка України до чемпіонату Європи з футболу „Євро-2012” передбачає реконструкцію аеропортів та морських портів, ремонт і будівництво автомобільних доріг, розвиток туристичних маршрутів. Зважаючи, що до початку чемпіонату Європи з футболу в Україні має функціонувати розвинута європейська інфраструктура, досвід ЄБРР у розбудові транспортної інфраструктури є дуже вагомим (фінансування ЄБРР проектів в транспортній галузі України складає 33 % від загального обсягу).

Подальший розвиток співробітництва України з ЄБРР забезпечуватиме найширше використання можливостей Банку для здійснення ринкових перетворень, залучення його фінансових ресурсів одночасно з іншими стратегічними інвесторами до роботи над проектами з високими рівнями ризику. При цьому використовуватиметься досвід ЄБРР з розроблення і реалізації масштабних інвестиційних проектів, з впровадження сучасних методів фінансового менеджменту і корпоративного управління.

На пленарному засіданні Верховної Ради України 7 лютого 2006 року було прийнято Закон України “Про ратифікацію Рамкової угоди між Україною та Європейським інвестиційним банком” № 3392.

Міністерством економіки отримано від керівництва ЄІБ офіційне повідомлення про завершення юридичних процедур та вступ в силу Рамкової угоди між Україною та ЄІБ 8 квітня 2006 року. В травні 2006 року у Лондоні генеральним директором ЄІБ з питань кредитування в Європі Томасом Хаккетом та віце-президентом ЄІБ Саулі Нііністо було заявлено про намір розпочати широкомасштабне інвестування в Україні, в першу чергу у сфері транспорту, розвитку міської інфраструктури, а також підтримки екологічної безпеки Чорноморського басейну. Ратифікація Рамкової угоди з Європейським інвестиційним банком відкрила перспективи співробітництва в частині фінансування проектів в реальному секторі.

У вересні 2006 року у м. Сінгапур під час проведення щорічних зборів МВФ та Світового банку у ході зустрічі Екс-Міністра економіки Макухи В. О. із заступником генерального директора ЄІБ з питань кредитування в Європі Андреасом Верікіосом було підтверджено намір реалізувати раніше досягнуті домовленості. На сьогодні в Україні на стадії підготовки перебуває спільний з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) та ЄІБ третій проект “Ремонт автомобільної дороги М-06 Київ-Чоп на ділянці від м. Київ (км 14) до м. Броди, Львівської обл. (км 441)” загальною вартістю 668,3 млн. євро (сума позик ЄБРР та ЄІБ - по 200 млн. Євро). Метою проекту є приведення до європейського рівня транспортно-експлуатаційного стану автомобільної дороги М-06 Київ-Чоп на ділянці від м. Київ (км 14) до м. Броди, Львівської обл. (км 441) -- однієї з найважливіших магістральних доріг України, що співпадає з пан'європейським транспортним коридором №3: Берлін - Вроцлав - Краків - Львів - Рівне - Житомир - Київ. 19 грудня 2006 року в Києві з ЄБРР були підписані відповідні Кредитна та Проектна угоди. 17-23 липня 2007 р. в Люксембурзі відбулися офіційні переговори за Українським проектом європейських доріг України, а 30 липня 2007 р. у м. Києві були підписані відповідні Фінансова та Проектна угоди між Укравтодором та ЄІБ. Ще один спільний з ЄБРР проект в енергетиці “Будівництво повітряної лінії 750 кВ Рівненської АЕС - Київська з підстанцією 750 кВ “Київська” на стадії підготовки, сума позики за яким має складати 150 млн. євро. Основними цілями проекту є: максимальне використання встановленої потужності Рівненської та Хмельницької атомних електростанцій ОЕС України; підвищення стабільності електропостачання споживачів центральної частини ОЕС України, в тому числі Київського енерговузла; винесення мережі 750 кВ із забрудненої зони Чорнобильської АЕС.

Також за інформацією, отриманою в ході робочих консультацій з ЄБРР, між ЄІБ та ЄБРР досягнуто домовленості щодо співфінансування ряду проектів в нафтогазовій галузі.

Крім того, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади здійснюється підготовка пропозицій щодо ініціювання спільних з ЄІБ проектів.

На разі ЄІБ керується в своїх операціях Корпоративним операційним планом на 2006--2008 рр.

Головною метою Банку залишається внесок через фінансування раціональних інвестицій у процес досягнення стратегічних цілей, визначених Радою ЄС. В контексті країн-партнерів (держав поза межами ЄС) ЄІБ керується наданими йому Радою ЄС мандатами.

Мандат ЄІБ, що набув чинності з 01.08.2007 передбачає фінансування проектів на суму в 3,8 млрд. євро на 5 років (2007--2012). Меморандумом, що підписано між ЄІБ та ЄБРР в листопаді 2006 року передбачається встановлення значної щорічної квоти для фінансування проектів у країнах-членах ЄБРР (28 країн).

Для регіону України, Росії, Молдови та Білорусі пріоритетами роботи виступають:

-- охорона довкілля;

-- транспортна, енергетична, муніципальна інфраструктура на пріоритетних транс'європейських (інфраструктурних) осях.

Кредити надаються тільки за умови, що використовуються й інші джерела фінансування. Фінансування проектів до 50% загальної вартості може здійснюватися ЄІБ.

Чорноморський банк торгівлі та розвитку (ЧБТР) був створений країнами чорноморського басейну в якості регіонального банку розвитку з метою стимулювання співробітництва між країнами, фінансування регіональних проектів, сприяння приватній та підприємницькій діяльності та прискорення реформ у фінансовому секторі.

Угода про створення ЧБТР була ратифікована Верховною Радою України 17 червня 1997 року. Банк має статус міжнародної фінансової організації.

Україна є одним з найбільших акціонерів банку -- 13,5 % статутного капіталу. Крім того, наша країна має представництво у керівництві банку (посада віце-президента).

Результатом діяльності ЧБТР у 2007 році стало затвердження 9 проектів загальною сумою позики 183,5 млн. дол. США та підписання 9 проектів (затверджених у 2006--2007 рр.) загальною сумою позики у 180 млн. дол. США, які реалізуються на території України.

В своїй діяльності ЧБТР надає перевагу фінансуванню проектів, спрямованих на розвиток багатостороннього співробітництва країн Чорноморського басейну, прикордонної торгівлі та кооперації виробництва в регіоні.

ЧБТР надає перевагу таким проектам, які найкраще відповідають двоєдиному мандату Банку: сприяти економічному розвитку країн-членів та просування регіонального співробітництва. У зв'язку з цим, найбільший пріоритет Банком віддається багатостороннім проектам з розвитку інфраструктури.

Пріоритетами кредитування ЧБТР є:

-- виробництво та надання послуг;

-- розвиток транспортної інфраструктури та перевезень;

-- видобування природних ресурсів;

-- розвиток фінансового сектору.

Стратегія ЧБТР для України на 2007 - 2010 роки визначає наступні напрямки діяльності:

-- розвиток енергетичної галузі;

-- стимулювання українського експорту, насамперед в країни-члени ЧБТР;

-- фінансова підтримка сільського господарства та промисловості;

-- розвиток малого і, насамперед, середнього бізнесу в Україні.

2.2 Міжнародний валютний фонд, його основна діяльність та напрямки співробітництва з Україною

В умовах гострої економічної конкуренції при розв'язанні важливих валютно-фінансових проблем, що мають загальносвітове значення, надзвичайно важливу роль відіграє Міжнародний валютний фонд.

Міжнародний валютний фонд (МВФ) належить до числа провідних установ у сучасній інституціональній системі міжнародних валютно-кредитних відносин. Це глобальна за членським складом міжнародна організація. Створена вона на основі рішень валютно-фінансової конференції Об'єднаних Націй у 1944 році в місті Бреттон-Вудс (США).

Головна функція МВФ -- налагодження співробітництва держав у валютній сфері, координація зусиль з її регулювання. Згідно зі Статутом Фонду (Статті угоди МВФ) її доповнюють консультативна і фінансова функції, що також відіграють важливу роль у діяльності організації.

Згідно зі Статутом Фонду, його кредити спрямовуються на підтримку курсу національної валюти, міжнародних резервів держави та активних позицій платіжного балансу. Отримувачами кредитів МФВ є центральні банки країн, які зараховують їх у свої міжнародні резерви і використовують виключно для інтервенцій на валютному ринку для вказаних цілей [29].

Система кредитування, що використовується МВФ, включає кілька форм:

1. Безпосереднє фінансування прямо пов'язане із квотою кожної країни і здійснюється в межах її резервної і кредитної часток. Надання кредитів зумовлюється, як правило, виконанням державою певних політичних та економічних вимог.

2. Система поетапного фінансування використовується в разі глибших і триваліших проблем з платіжним балансом у країни-позичатьниці і є наступним етапом її відносин з МВФ після безпосереднього фінансування. Поетапне фінансування здійснюється в межах граничних кредитних часток тієї чи іншої країни і включає механізми резервних кредитів -- stand-by та розширеного фінансування -- EFF. Кредити стенд-бай були зумовлюються проблемами з платіжним балансом, що мають тимчасовий або циклічний характер. Вони надаються траншами на термін від 1,5 до 3 років під реалізацію програм макроекономічної стабілізації.

3. Механізм пільгового фінансування пов'язаний з наданням на пільгових умовах кредитів країнам, що розвиваються, та найбіднішим країнам за умов катастрофічної кризи платіжного балансу. Позики надаються на дуже вигідних умовах -- під 0,5% річних на термін до 10 років.

4. Система спеціального фінансування використовується в особливих умовах і включає компенсаційне фінансування і фінансування у разі непередбачених обставин, фінансування буферних (резервних) запасів, фінансування зі скорочення і обслуговування зовнішнього боргу та фінансування системних трансформацій.

5. Новим механізмом спеціального фінансування є фонд підтримки структурних перетворень, створений для країн, що здійснюють перехід від планової до ринкової економіки. Почав функціонувати з метою надання державам-членам фінансової допомоги для врегулювання проблем платіжного балансу.

Відповідно до Закону України “Про вступ України до Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Міжнародної фінансової корпорації, Міжнародної асоціації розвитку та Багатостороннього агентства по гарантіях інвестицій”, який було прийнято 03 червня 1992 року, Україна стала членом МВФ. У даний час квота України у Фонді складає 1 млрд. 372 млн. СПЗ (Спеціальні права запозичень).

Згідно із зазначеним законом Міністерство фінансів України визначено фінансовим агентом, а Національний банк України - банком-депозитарієм будь-яких сум МВФ на території України.

Питаннями співробітництва між Україною та МВФ до 1 листопада 2003 р. займався Другий Європейський департамент МВФ. Після його реорганізації було створено Європейський департамент, який очолив Майкл Депплер.

У грудні 2004 року відповідно до статутних умов діяльності МВФ та Світового банку Керуючим від України в МВФ було призначено Голову Національного банку України В.Стельмаха.

У співробітництві України з МВФ в межах кредитних програм можна виділити кілька етапів (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Етапи співробітництва України з МВФ*

Основні етапи кредитування	Підсумки співробітництва
1	2
Перший етап (1994-1995 pp.)	У цей період Україні було надано фінансову допомогу у вигляді системної трансформаційної позики на суму 763,1 млн. дол. США для підтримки платіжного балансу України. Проте, через невиконання Україною ряду умов програму було завершено завчасно.
Другий етап (1995-1998 pp.)	Україна отримала від МВФ кредити на загальну суму 1935 млн. дол. США за трьома річними програмами «Стенд-бай». Головна мета цих кредитів - підтримка курсу національної валюти фінансування дефіциту платіжного балансу
Третій етап (1998-2002 рр.)	3 вересня 1998 р. Україна співпрацює з МВФ за трирічною програмою розширеного фінансування, якою передбачено надання Україні кредиту на загальну суму 2,6 млрд. дол. США. У грудні 2000 p. термін дії програми продовжено до вересня 2002 р.
Четвертий етап (2003 - до теперішнього часу)	Питання вибору подальших форм співробітництва з МВФ має вирішуватись на основі нових підходів у відносинах з міжнародними фінансовими організаціями, які передбачають поступове перенесення центру ваги у співпраці з МВФ у площину без кредитних відносин, узгодження головних параметрів економічної політики.

Україна почала користуватися кредитами МВФ з 1994 року в умовах наростання незбалансованості зовнішніх платежів і, на жаль, у значних розмірах.

Необхідно зауважити, що значна частина цих коштів пішла на фінансування дефіцитів платіжного та торговельного балансів (в тому числі закупок по імпорту для багатьох сфер діяльності, включаючи паливно-енергетичний комплекс, сільське господарство та ін.).

Ще одним напрямом використання кредитів МВФ є формування валютних резервів. Формування цих резервів за допомогою МВФ дозволило Україні підтримувати стабільність національної валюти, успішно провести грошову реформу, ввести конвертованість гривні за поточними операціями. Крім того, збільшення валютних резервів та їх високий рівень є підтвердженням стабільності фінансової системи країни та підвищує рівень довіри до неї.

Перший свій кредит вона отримала на суму 763,1 млн. дол. США в рамках Механізму системних перетворень (МСП). Мета цієї позики - надання фінансової підтримки економіці країн, що переходили від централізованого планування до ринкової економіки.

Першу широкомасштабну програму стабілізації і реформ було започатковано в Україні за допомогою МВФ у жовтні 1994 року. Крім траншів, Фонд підтримав реформи однорічною програмою стенд-бай, ухваленою у квітні 1995 року. Завдяки їй Україна отримала майже 700 млн. доларів. В травні 1996 року схвалено іншу програму стенд-бай, фінансування за якою (обсягом 800 млн. доларів) отримано повністю. У рамках цієї програми у вересні 1996 року Україна здійснила грошову реформу та взяла зобов'язання дотримуватися вимог статті VIII Статуту МВФ щодо утримання від обмежень на виконання платежів за поточними зовнішніми операціями у валютній сфері. Третю програму стенд-бай ухвалено в серпні 1997 року. Україна отримала понад 200 млн. доларів (менше половини ухваленого обсягу). За великим рахунком, три програми стенд-бай поспіль полегшили справу економічної стабілізації. На початок 1998 року рівень інфляції скоротився до менш як 10% на рік, і спад виробництва майже припинився.

Водночас було очевидно, що ці здобутки є ще доволі хиткими, а довготермінова стабілізація потребують упровадження глибших структурних реформ. Ще в 1996 р. було започатковано переговори щодо більш програми зі значним компонентом структурної реформи. Трирічну програму "Механізм розширеного фінансування" (ЕFF) остаточно схвалили у вересні 1998 року (в 2001-му строк дії ЕFF продовжено на рік), коли в Україні розпочалася важка фінансова криза, частково спричинена подіями в сусідній Росії. Із загальної суми фінансування (2,5 млрд. доларів) до закінчення дії програми 3 вересня 2002 року впродовж 1998-2001 pp. отримано близько 1,5 млрд. доларів. Проте масштабний та амбітний план структурних заходів за програмою було запроваджено лише частково - кілька разів її дію призупиняли.

29 березня 2004 року Радою Директорів МВФ було прийнято позитивне рішення щодо започаткування програми „попереджувальний стенд-бай”. Укладення угоди між Україною та МВФ строком на 12 місяців фактично надало можливість отримати від МВФ зарезервований кредит у сумі еквівалентній 411,6 млн. СПЗ (30% квоти України) у випадку погіршення ситуації з платіжним балансом або валютними резервами країни, але на кінець 2004 року програма формально вважається призупиненою, а в березні 2005 року - завершеною.

На даному етапі серед усіх форм подальшого співробітництва України з МВФ, Україна обрала співробітництво в сфері технічної допомоги

Крім цього, МВФ спільно зі Світовим банком протягом квітня-травня 2002 року проведено Програму оцінки фінансового сектору України (ПОФС). Ця програма покликана допомогти в оцінці фінансового сектора України. В рамках цієї програми перевірено дотримання міжнародних стандартів щодо фінансового регулювання, контролю, прозорості, дотримання Україною основних принципів банківського нагляду.

Аналіз потреб України у фінансуванні з боку Фонду виявив, що вони є дуже значними, а це, у свою чергу, вимагало застосування політики надзвичайного доступу, що практично й було здійснено. Згідно з цими умовами наша держава дістала право на понад сто відсотків своєї квоти у МВФ (до 300 % кумулятивно). На сьогоднішній день Україні виділено кредитну лінію в розмірі 11 млрд. СПЗ (близько 16,5 млрд. дол. США), що є еквівалентним 800 % її квоти в Міжнародному валютному фонді. Левина частка даної допомоги - підтримка валютно-обмінного курсу і платіжного балансу України, інша частка має піти на розвиток вітчизняної економіки. Перший транш кредиту на суму 4,5 млрд. дол. США вже надійшов до Національного банку України в листопаді 2008 року для підтримки стабільності національної валюти і рекапіталізації банків. Наступні транші будуть надані протягом 2009-2010 років (з 15.02.2009 до 15.10.2010) у сумі від 375 млн. до 2,5 млрд. СПЗ (560 млн. і 3,75 млрд. дол. США відповідно). При цьому слід зазначити, що кредити такого обсягу МВФ надає досить рідко, тільки у виняткових випадках. Отож завдання органів державного регулювання й управління полягає в тому, аби виділені кошти були використані максимально ефективно.

Розглядаючи умови виділення Україні Фондом стабілізаційного кредиту stand by, парламент України затвердив комплекс погоджених з МВФ антикризових заходів, необхідних для здобуття кредиту. Кредит надається під 3,7% річних, термін погашення першого транша - 5 років.

2.3 Стан та перспективи співпраці України зі Світовим банком та його основними інституціями

міжнародний валютний фінансовий україна

Поряд із Міжнародним валютним фондом істотно впливає на геополітичні та економічні процеси у світі група Світового банку. Світовий банк (The World Bank) - багатостороння кредитна установа, що об'єднує п'ять інституцій, діяльність яких спрямована на підвищення рівня життя у країнах, що розвиваються, за рахунок фінансової допомоги розвинених країн.

Серцевиною групи є МБРР, заснований разом із МВФ у 1945 році (почав функціонувати у 1946 році) для сприяння виконанню стратегічних завдань ООН. Учасниками банку можуть бути лише країни -- члени МВФ. Основною метою діяльності установи є сприяння розвитку економіки країн -- членів МБРР шляхом палання довгострокових кредитів і гарантування приватних інвестицій. Спочатку ця діяльність була спрямована на країни, що зазнали втрат унаслідок Другої світової війни. Сьогодні банк найактивніше співпрацює з країнами, що розвиваються, і країнами з перехідною економікою.

Кредитування МБРР здійснюється за двома напрямами: системні позики та інвестиційні кредити. Перші надаються урядам окремих країн під програми макроекономічної стабілізації та інституційні зміни. Кошти надходять до бюджету і можуть використовуватися урядом на власний розсуд. Отримання позик обумовлюється певними вимогами, при невиконанні яких надання кредитів може бути призупинено.

Після прийняття Верховною Радою України 3 червня 1992 року Закону України „Про вступ України до Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Міжнародної фінансової корпорації, Міжнародної асоціації розвитку та Багатостороннього агентства по гарантіях інвестицій” Україна у вересні 1992 року стала 167 членом МБРР, здійснивши підписку на 908 акцій (1315,9 млн. дол. США акціонерного капіталу), або 0,77% акцій. Україна також вступила до Міжнародної фінансової корпорації та Багатостороннього агентства з питань гарантування інвестицій. Угоди, які є типовими для МБРР, розраховані на строк до 30 років, з яких перші 3-5 років становлять пільговий період.

На початку 90-х експерти Світового банку провели широкомасштабний аналіз економіки України в цілому та окремих її галузей. Незважаючи на те, що відсутність монетарної стабільності включала будь-яке кредитування, банк був готовий видавати допомогу там, де влада проявляла бажання та готовність до проведення реформ. На той час пріоритетними напрямами були визначені сільське господарство, вугільна промисловість, підприємництво та фінансовий сектори. У період з 1994 по 1998 роки у формі системних позик на структурну перебудову цих секторів економіки Україна отримала близько 2 млрд. доларів США.

Отже, першою позикою, наданою нашій країні після її вступу до Світового банку, була позика на підтримку програми реформ у розмірі 27 млн. дол. США строком на 17 років, причому протягом перших п'яти років Україна мала сплачувати тільки стандартну плаваючу процентну ставку 7,43 %. За проектом позики, залучаються також загальні кошти на умовах гарантів інших фінансових організацій загальним обсягом близько 17 млн. дол. США.

Проект реабілітаційної позики загальним обсягом 500 млн. дол. США почав впроваджуватись наприкінці 1994 року. Перший транш у розмірі 100 млн. дол. США був використаний на сплату боргів за газ Туркменістану. Основне призначення проекту - підтримка реалізації основних економічних реформ (лібералізація цін торгівлі, приватизація підприємств державної власності, реформи в сільському господарстві, енергетиці, підтримка макроекономічної стабілізації). Зокрема, в рамках першої Позики на розвиток підприємств (ПРП) більше ніж 8,5 тис. середніх та великих підприємств України передали близько 70 % своїх акцій приватним власникам.

В 1996 році була затверджена перша Стратегія допомоги Світового банку Україні, яка передбачала надання протягом 1996-1998 років кредитних коштів на загальну суму до 3,1 млрд. дол. США.

В 1998 році наша країна отримала Позику Світового банку на структурну перебудову фінансового сектора в розмірі 260 млн. дол. США. Коштами позики було залучено кращих міжнародних та вітчизняних експертів для створення відповідної нормативно-правової бази, що сприяла укріпленню незалежності Національного банку України. Проект загалом отримав схвальні оцінки як від Світового банку, так і від української сторони.

У вересні 2000 року була схвалена друга Стратегія допомоги Світового банку Україні на 2001-2003 роки (обсяг кредитування за базовим сценарієм міг скласти 1,4 млрд. дол. США).

Ключову роль в стратегії відіграє “Програмна системна позика” (ПСП). Проект Програмної системної позики - найбільш комплексний проект за період співробітництва України і банку, який включив у себе заходи щодо реформування ключових секторів економіки України. У рамках цієї програми шляхом відкликання ліцензій та призначення ліквідатора банку «Україна» та поступового фінансового оздоровлення Ощадбанку внаслідок виконання вимог відповідних Меморандумів вдалося ліквідувати сфери системного ризику, які становили державні банки.

Метою проекту є підтримка конкретних результатів, які було досягнуто в рамках програми структурних реформ уряду України, у п'яти тематичних напрямках: посилення фінансової дисципліни, державна регуляторна політика, права власності, підзвітність державного сектору, управління соціальними та екологічними ризиками. В 2001 році здійснено перший етап проекту “Програмна системна позика”, за яким Україна отримала позику на суму 250 млн. дол. США.

На переговорах в липні 2003 року українська сторона досягла домовленості з банком щодо виділення коштів ПСП-2 позики двома траншами (перший транш - 75 мільйонів доларів США та другий транш - 175 мільйонів доларів США). Україна виконала умови, необхідні для надання коштів першого траншу за “Програмною системною позикою -2”. 19 грудня 2003 року угода про позику набула чинності та були отримані кошти в розмірі 75 млн. доларів США.

Також Україна виконала ряд умов, необхідних для отримання коштів другого траншу: було ліквідовано бюджетну заборгованість з соціальних виплат, створено правову базу для реєстрації та виконання забезпечених угод (для рухомого та нерухомого майна), створено автоматизовану систему виконання бюджету АС „Казна”, яку впроваджено в усіх обласних управліннях Держказначейства, зменшено податкові пільги та вилучення для різних галузей економіки, ухвалено Закон України „Про загальнообов'язкове держане пенсійне страхування”.

Важливе значення має також проект „Розвиток системи казначейства”, (загальна сума проекту 16,4 млн. дол. США, використано станом на 01.11.2004 року 15,71 млн. дол. США). Проект, метою якого було створення розвинутої комп'ютеризованої казначейської системи як ефективного інструменту виконання державного бюджету та управління державними коштами, став найбільш успішним та результативним, який визнається Всесвітнім банком та Міжнародним валютним фондом.

В результаті впровадження проекту було створено трирівневу систему казначейства, що складається з центрального апарату Державного казначейства України (ДКУ), 27 обласних управлінь Держказначейства (УДК), 633 районних відділень Держказначейства та запроваджено структуру Бюджетної класифікації у відповідності до вимог Статистики державних фінансів (GFS).

Важливу роль для економіки держави має проект „Модернізація податкової служби” (сума позики 40,0 млн. дол. США). Основними завданнями впровадження зазначеного проекту є:

- забезпечення умов для добровільного виконання вимог податкового законодавства платниками податків;

- забезпечення повного і своєчасного надходження податків і зборів до бюджету.

Перша і друга Стратегії не були повністю реалізовані і фактичні обсяги отриманих кредитів за період з 1993 року по лютий 2005 року складають 2471,98 млн. дол. США та 7,67 млн. євро. Із 3721 млн. дол. США, виділених МБРР, було анульовано 374,38 млн. дол. США. Стратегія допомоги Банку Україні на 2004-2007 роки була схвалено Радою Директорів Світового банку 23 жовтня 2003 року. Базовий сценарій реалізації зазначеної Стратегії передбачав виділення для України фінансових ресурсів в обсязі біля 2,4 млрд. дол. США.

Портфель проектів, що реалізуються спільно з МБРР в Україні складається з системних та інвестиційних проектів. За період з 1993 по 2007 року Україна та МБРР уклали угоди про надання позик на загальну суму більше 5 млрд. дол. США. Значна частка цих коштів, майже 90% від зазначеної суми, були коштами позик на структурну перебудову. Реалізація проектів структурної перебудови, які підтримуються МБРР, є основним інструментом реалізації Стратегії допомоги Світового банку Україні та має на меті розбудову ринкової інфраструктури країни, що включає також реформування фінансового сектору та подальший розвиток банківської системи.

Починаючи з 1992 року, інвестиційні проекти впроваджувалися в усіх галузях економіки: енергетиці, сільському господарстві, вугільній промисловості, соціальній сфері та державному управлінні. Але, на жаль, ситуація з впровадженням інвестиційних проектів в Україні є незадовільною. За таким показником, як рівень використання коштів позики, Україна постійно перебуває в останній десятці позичальників МБРР із менше 10 % використовуваних коштів.

Кошти інвестиційних позик, у порівнянні з системними, використовуються дуже повільно, що ставить під загрозу вчасне впровадження проектів та їхню результативність. Однією з перешкод на шляху ефективного використання коштів позик є тривала і складна процедура схвалення та ратифікації інвестиційних позик. Так, досі не набув чинності Проект розширеного доступу до ринків фінансових послуг (185 млн. дол.. США), в рамках якого планувалося надання довгострокового фінансування малим та середнім підприємствам у сільській місцевості через комерційні банки-учасники, що був затверджений радою директорів Світового банку у червні 2006 року.

З 1992 року, відколи Україна приєдналась до Світового банку, його зобов'язання щодо надання кредитів Україні загалом склали 5,3 мільярда доларів США для 38 операцій. Нинішній портфель проектів Банку включає в себе 12 активних проектів (1,2 мільярди доларів США) та близько 5 проектів на стадії підготовки. На цей час Міжнародна фінансова корпорація інвестувала загалом 742 мільйони доларів США у 35 проектів, а загальна сума гарантій від ризику з боку Багатостороннього агентства з гарантування інвестицій (БАГІ) склала 244,6 мільйона доларів США. [25]. Той факт, що Україна є великим позичальником Світового банку свідчить про обопільну зацікавленість у співпраці. Проте дані з табл. 2.3. демонструють і високу частку скасованих коштів позик, що може свідчити про недостатню вибірковість програм з боку України та недостатню їхню гнучкість з боку Світового банку.

Таблиця 2.2

Позики Світового банку Україні (в дол. США)*

	МБРР
Сума наданих коштів	4,872,627,000
Скасовано	749,542,391
Використано коштів	3,269,029,020
Невикористані кошти	851,469,481
Сплачено коштів	942,396,351
Несплачено коштів (на осн. історичного валютного курсу)	2,328,976,591
Корекція валютного курсу	2,094,976
Зобов'язання позичальника	2,331,071,576

Радою директорів Світового банку затверджено проекти „Передачі електроенергії” (вартістю 200 млн. дол. США), „Розвитку міської інфраструктури” (вартістю 140 млн. дол. США) та „Друга позика на стратегію розвитку” (вартістю 300 млн. дол. США). Вже на початку 2008 року затверджено проект „Модернізації державних фінансів” (вартістю 50 млн. дол. США).

Також здійснюється ініціювання та підготовка 4 інвестиційних проектів розвитку інфраструктури, що дозволить залучити додаткові ресурси у сферу енергетики та транспорту на загальну суму близько 1,4 млрд. доларів США.

На кінець 2007 фінансового року показник вибірки коштів за проектами Світового банку досяг 11,3%, що фактично відповідає плану поступового покращення стану проектного портфелю та є найкращим за роки співробітництва зі Світовим банком. В основному цей показник досягнутий за рахунок активного здійснення діяльності за проектами в реальному секторі економіки.

З липня 2007 року зі Світовим банком запроваджено проведення щоквартальних переглядів проектного портфелю, що надасть можливість проводити відверті діалоги стосовно поточних проблем в рамках проектів, спільно визначати шляхи для їх своєчасного розв'язання та запобігання у подальшому.

Поряд з цим на сьогодні вже запроваджується спільна з Банком система дворівневого моніторингу та оцінки: на рівні проектного портфелю та мікрорівні (проектному рівні). Починаючи з травня розпочато здійснення щомісячної бліц-оцінки стану проектного портфелю по основним показникам, узгодженим з Банком.

Крім того, в Україні активно працюють Міжнародна фінансова корпорація та Багатостороннє агентство з питань гарантування інвестицій, зростає кількість затверджених інвестиційних та гарантійних проектів для України: відбувається перехід від переважно проектів технічної допомоги до інвестиційних та гарантійних проектів у наступних секторах - фінансовому, сільськогосподарському та сфері послуг; сприяння розвитку у сферах корпоративного управління, лізингу, забезпечення прав власності. Станом на 31 січня 2007 року МФК інвестувала в Україну близько 685 млн. доларів у 32 проектах.

На поточний момент продовжується послідовна спільна робота над покращенням стану проектного портфелю Банку в Україні та, відповідно, підвищенням ефективності використання кредитних ресурсів Банку.

6 грудня 2007 року Рада виконавчих директорів Світового банку затвердила сьогодні нову Стратегію партнерства з Україною на період 2008-2011 років. Стратегія визначає пріоритети діяльності Групи Світового банку в Україні, включаючи кредитування та інвестиції, надання аналітичних і консультаційних послуг і технічної допомоги.

У рамках Стратегії передбачається надання позик на загальну суму від 2 до 6 мільярдів доларів США протягом чотирьох років. Обсяги щорічного кредитування визначатимуться низкою показників, зокрема таких, як поступ у проведенні структурних реформ, макроекономічна стабільність та покращення впровадження нинішніх позик Світового банку. До того ж Міжнародна фінансова корпорація й надалі інвестуватиме значні кошти на підтримку приватного сектора в Україні.

Аналітичні й дорадчі послуги становитимуть дедалі зростаючий компонент нової Стратегії. Йдеться про дослідження специфічних для України проблем розвитку, а також надання своєчасних консультаційних послуг і технічної допомоги, включаючи систему розширених консультаційних послуг МФК.

Стратегією також передбачено продовження надання фінансової допомоги на підтримку економічних реформ у рамках програми Позики на підтримку стратегії розвитку, що, як очікується, забезпечить підтримку державного бюджету у межах від 400 до 600 мільйонів доларів США щорічно.

Також слід зазначити, що Україна розраховує на проведення переговорів з Банком та затвердження Радою директорів Світового банку до 30 червня 2009 року наступних проектів:

1) «Покращення автомобільних доріг та безпеки руху»;

2) «Реабілітація гідроелектростанцій»;

3) «Реабілітація та розвиток системи електропостачання м. Києва»;

4) «Підвищення пропускної спроможності залізничного напряму Знам'янка-Джанкой».

Отже, в даному підрозділі ми розглянули стан та перспективи співпраці України зі Світовим банком. Ми з'ясували, що окрім МВФ, важливий вплив на економічний та соціальний розвиток України справляє така міжнародна валютно-фінансова організація, як Світовий банк і, зокрема, МБРР. Слід зазначити, що основою співробітництва України зі Світовим банком є його стратегія допомоги нашій державі, в якій визначено основні напрями, зокрема, розвиток приватного сектора та муніципальної інфраструктури, розвиток енергетичної галузі, заходи по енергозбереженню та інші.

Програмна системна позика (ПСП) становить основу фінансової допомоги Світового банку для підтримання конкретних досягнень у реалізації програми структурних реформ уряду України у різних секторах і спрямована на вдосконалення структурної та інституційної бази, а передусім на завершення і прискорення процесу формування інституційної законодавчої бази та на удосконалення управління в державному і приватному секторах.

Уряд України планує й надалі використовувати багаторічний досвід роботи Світового банку як глобального партнера у справі розвитку для формування ефективних програм і проектів, які допомагають диверсифікувати джерела економічного зростання.

20 грудня 2007 року Світовий банк затвердила друга позика на підтримку стратегії розвитку для України на суму $300 млн.

Свiтовий банк також розпочав працювати над позикою на реабiлiтацiю банкiвського сектора, яка передбачає надання Уряду України допомоги у створеннi мiцної бази для рекапiталiзацiї банкiв та надасть фiнансування для бюджету на пiдтримку конкретних випадкiв закриття або рекапiталiзацiї банкiв. Передбачається проведення серйозних заходiв з технiчної допомоги, скоординованих з iншими багатостороннiми та двостороннiми донорами, якi забезпечать ефективне впровадження цiєї програми.

Наступними роками Українi може бути надана фiнансова допомога на переорiєнтацiю державних видаткiв з прицiлом на економiчне зростання i на захист найбiльш уразливих груп населення, а також на поглиблення структурних реформ.

Отже, розглянувши основні проекти Світового банку в Україні в період кризи, можна дійти висновку, що дана фінансова організація також виділяє певні кошти, щоб покращити економічну ситуацію в Україні, зокрема подолати кризу.

Так, в умов фінансової кризи Україна отримала допомогу від МВФ в розмірі 16,5 млрд. дол. для підтримки стабільності національної валюти і рекапіталізації банків. Перший транш даного кредиту Україна вже отримала в листопаді минулого року, і на даному етапі розглядаються умови надання наступного другого траншу. Що стосується Світового банку, то Кабінет Міністрів України підписав угоду з цією організацією на залучення кредиту в еквіваленті - 3 млрд. грн. на 30 років під 5% річних для покриття дефіциту державного бюджету. Як планується засоби будуть направлені на фінансування заходів для подолання негативних наслідків фінансово-економічної кризи.

Якщо проаналізувати вплив кризи на співробітництво України з МВФ та Світовим банком, то з одного боку в умовах кризи Україна отримала кошти від даних МФО, що в певному сенсі оживило рух грошових коштів. Можна також стверджувати, що на даний момент довіра МВФ до України зросла, адже кредит, наданий Україні від МВФ у 2008 році, практично вдвічі перевищує всі запозичення, що надійшли від МВФ за останніх 16 років. Отримані кредити від фінансових організацій необхідні нашій державі для подолання кризи. Але з іншого боку залучення грошових ресурсів штовхає нашу країну на економічну залежність від валютно-кредитних організацій, зокрема МВФ. Адже, з отриманням кредиту, вона бере на себе зобов'язання виконувати певні рекомендації Фонду, спрямовані на виведення економіки України з кризи.

РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ СПІВПРАЦІ УКРАЇНИ З МІЖНАРОДНИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ

3.1 Проблеми співпраці України з міжнародними організаціями

Експерти МВФ відзначили, що за умови забезпечення зростання ефективності промислового виробництва, поглиблення фінансових ринків економіка України має величезний потенціал для зростання на довгострокову перспективу.

Фахівцями Міжнародного валютного фонду було визначено низку заходів, що, на їх думку, необхідно вжити уряду на найближчу перспективу. Серед них: проведення заходів орієнтованих на забезпечення стабільності податково-бюджетної та грошово-кредитної політики, а також поступ на шляху запровадження структурних реформ; проведення більш жорсткої і збалансованої макроекономічної політики, з метою забезпечити бездефіцитність бюджету; скорочення темпів зростання мінімальної заробітної плати та номінальних бюджетних трансфертів, що відповідатиме потребі у скороченні інфляції до рівня не більше 9-10%; підготовка до впровадження більш гнучкого обмінного курсу гривні; фінансовий нагляд за триваючим кредитним бумом.

Отже, співробітництво з МВФ, є досить важливим для України, яка вирішує завдання інтеграції у світову економіку. Також можна зазначити, що на даному етапі серед усіх форм подальшого співробітництва України з МВФ, наша держава обрала співробітництво в сфері технічної допомоги.

Програми кредитування, здійснювані Міжнародним валютним фондом, обов'язково враховують специфічні умови кожної країни. Так. держави із середнім рівнем доходу, такі як Україна, зазвичай отримують фінансування на основі так званих "угод підтримки" (Stand-Ву - SBA). Кошти таких кредитів спрямовуються на розв'язання короткострокових проблем платіжного балансу, а процентна ставка за ними встановлюється на порівняно низькому, ринко орієнтованому рівні.

Слід зазначити, що Україна відповідно до Меморандуму про економічну і фінансову політику, підписаного між Україною та МВФ 31 жовтня 2008 року, в рамках використання кредиту «стенд-бай» узяла на себе зобов'язання дотримуватись визначених положень у сфері економічної, бюджетної та грошово-кредитної політики.

Окрім сукупності заходів у грошово-кредитній та бюджетній політиці, визначених у меморандумі, запропоновано низку пропозицій, що відображають взаємоузгоджену позицію українського керівництва та експертів МВФ щодо кількісних цілей, структурних заходів та інших вимог, які відображено в підписаному Технічному меморандумі про взаєморозуміння.

Програмою «Стенд-бай» передбачено, що місія МВФ щокварталу перевірятиме виконання Україною умов меморандуму. В разі їх дотримання наступний транш повинен був поступити 15 лютого (SDR 1,25 млрд.), потім - 15 травня (SDR 2,5 млрд.), 15 серпня (SDR 0,75 млрд.) і 15 листопада (SDR 2 млрд.) 2009 року.

Таблиця 3.1

Рівень заборгованості та обсяги виплат України до МВФ протягом 2007-2009 рр.

Роки	2007	2008	2009
Борг України перед МВФ, млн. дол.	1246	503,69	247,911
Виплати України до Фонду, млн. дол.	453,45	440,40	332,85

З таблиці видно, що борг України перед МВФ найбільшим спостерігався в 2007 році - 1,246 млрд. дол. і з часом він зменшувався. Можна зазначити, що сума боргу України перед МВФ відображає суми наданих кредитів за відповідні роки. Так, видно, що в період з 2007-2009 роки Україна отримувала кредити, що не перевищували 1 млрд. дол. Але сьогодні в період фінансово-економічної кризи Фонд готовий надати Україні стабілізаційний кредит в розмірі 16,5 млрд. дол., що в кілька разів перевищує суми наданих кредитів за попередні роки. Це свідчить про те, що на даний момент Фонд підвищив довіру до України. Так, за період 3 2007 до 2009 років Україна збільшувала виплати до МВФ. Зокрема, в 2008 році вона сплатила 134 % порівняно з сумою боргу за 2009 рік.

3.2 Перспективи співпраці України з міжнародними організаціями

Розглянувши основні моменти співпраці України і Світового банку на даний час, слід зазначити наступне:

- Банк разом із МВФ відігравали значну роль в забезпеченні макроекономічної стабільності в Україні, а наявність їхньої програми в Україні слугувала певним індикатором для іноземних інвесторів;

- Завдяки системним позикам МБРР в Україні, було запроваджено банківське законодавство та регуляторні акти, що сприяли зростанню банківської системи;

- Хоча проекти Світового банку у фінансовому секторі загалом отримують схвальну оцінку і на них є попит, існують певні інституціональні проблеми впровадження загальної програми Банку в Україні, зокрема інвестиційних проектів, які перешкоджають досягненню вчасних та ефективних результатів.

Отже, зазначимо такі перспективи покращення співпраці між Україною та Світовим банком:

1. Необхідно закріпити за Рахунковою палатою обов'язок проводити аудиторські перевірки проектів в Україні, готувати і надавати відповідні аудиторські звіти, а також брати участь в тому, що щорічно буде передивлятися проектний портфель Усесвітнього банку.

2. Усесвітній банк має надавати Рахунковій палаті інформацію про стан використання засобів проектів, а також підтримувати прагнення Рахункової палати наблизити систему зовнішнього фінансового контролю в Україні до європейської і світової практики.

3. Необхідно також забезпечити стабільність керівних структур Рахункової палати, які займаються реалізацією програм; узгоджувати дії Мінекономіки і Мінфіну під час розгляду кредитних програм і їх реалізації.

4. Необхідно підвищити ефективність використання кредитних ресурсів, наданих Світовим банком.

5. Необхідно проконтролювати, щоб кошти, які виділяються Світовим банком, прямували на рішення соціально - економічних проблем і пом'якшення наслідків кризисних явищ.

6. Необхідно забезпечити, щоб впровадження програм, у яких Світовий банк не має конкурентних переваг, фінансувалися за рахунок інших джерел: інших донорських установ, приватного капіталу та ін. Це зробить допомогу Банку більш адресною а також забезпечить більш тісну взаємодію між країною та банком.

ВИСНОВКИ

Неухильний процес поглиблення інтернаціоналізації економічного життя, який має своїми проявами розширення і ускладнення взаємозв'язків національних економік, усуспільнення характеру праці та виробництва в глобальному масштабі об'єктивно підвищує значення зовнішніх джерел фінансових ресурсів для будь-якої національної економіки. Особливе місце серед них належить кредитуванню з боку міжнародних фінансових організацій (МФО).

Що стосується країн з перехідною економікою, зокрема України, то саме співробітництво з провідними МФО на початковому етапі трансформаційних перетворень відіграло вагому роль у вирішенні таких стратегічно важливих завдань, як структурна перебудова народногосподарських комплексів, системи власності та матеріального виробництва, запровадження дієвих моделей промислової політики тощо.

Отже, дана проблема є актуальною і для України, яка пов'язує свою інтеграцію у світову економіку та вихід на міжнародні фінансові ринки з поглибленням співробітництва із такими впливовими МФО, як Міжнародний валютний фонд та група Світового банку.

Міжнародні фінансові організації (МФО) представляють собою міждержавні формування, що виконують функції по регулюванню відносин в сфері міжнародних фінансів. Загальна мета всіх міжнародних фінансових організацій - це розвиток співробітництва, забезпечення цілісності і стабільності кредитно-фінансових відносин.

Кожна з сучасних фінансових організацій має свій статут, власну організаційну структуру. Для кожної характерні певні умови надання кредитів, певні особливості членства та кожна з них в свій час створювалася з певною метою. Основними з них є наступні: Міжнародний валютний фонд (МВФ) і група Світового банку.

В результаті досліджень визначено, що правова природа міжнародних фінансових організацій передбачає певні особливості членства у таких організаціях. Як правило, при вступі до міжнародної організації держава повинна відповідати певним умовам, що висуваються для кандидата в члени організації. Порядок та загальні умови вступу до МФО регулюються їх установчими актами та Правилами процедури цих організацій.

Після набуття державності перед Україною постало завдання налагодження співпраці з міжнародними фінансовими організаціями, що зумовлено потребами участі країни у міжнародному поділі праці та потребами у забезпеченні доступу країни до міжнародних ринків товарів, послуг, нових технологій тощо. Членом МВФ та організацій Світового Банку наша країна стала 3 вересня 1992 року.

Незважаючи на різноманітність форм співробітництва, Україну у відносинах з міжнародними фінансовими організаціями передусім цікавило залучення дешевих фінансових ресурсів. Такі ресурси МФО виділяли під реалізацію різноманітних проектів і програм.

В ре5зультаті проведеного дослідження визначено, що усі проекти, що впроваджувалися в Україні з 1991 року, можна віднести до однієї з таких груп: проекти макроекономічної стабілізації економіки та структурних перетворень в окремих секторах (системні проекти); інвестиційні проекти; проекти міжнародної технічної допомоги.

Розглянувши співробітництво України саме з МВФ, ми встановили, що перший свій кредит вона отримала на суму 763,1 млн. дол. США в рамках Механізму системних перетворень (МСП). Мета цієї позики - надання фінансової підтримки економіці країн, що переходили від централізованого планування до ринкової економіки.

29 березня 2004 року Радою Директорів МВФ було прийнято позитивне рішення щодо започаткування програми „попереджувальний стенд-бай”. На даному етапі серед усіх форм подальшого співробітництва України з МВФ, Україна обрала співробітництво в сфері технічної допомоги.

Першою позикою, наданою Україні після її вступу до Світового банку, була позика на підтримку програми реформ у розмірі 27 млн. дол. США строком на 17 років, причому протягом перших п'яти років Україна мала сплачувати тільки стандартну плаваючу процентну ставку 7,43 %.

В 1996 році була затверджена перша Стратегія допомоги Світового банку Україні, яка передбачала надання протягом 1996-1998 років кредитних коштів на загальну суму до 3,1 млрд. дол. США.

Нинішній портфель проектів Банку включає в себе 12 активних проектів (1,2 мільярди доларів США) та близько 5 проектів на стадії підготовки. На цей час Міжнародна фінансова корпорація інвестувала загалом 742 мільйони доларів США у 35 проектів, а загальна сума гарантій від ризику з боку Багатостороннього агентства з гарантування інвестицій (БАГІ) склала 244,6 мільйона доларів США.

Як один з антикризових заходів України є залучення кредитної допомоги від сучасних міжнародних фінансових організацій. А саме залучення фінансової допомоги від МВФ у вигляді стабілізаційного кредиту у розмірі 16,5 млрд. дол. на підтримку валютно-обмінного курсу і платіжного балансу України, а також на розвиток вітчизняної економіки, зокрема на допомогу їй вийти з фінансової кризи. Перший транш даного кредиту вже був отриманий в листопаді минулого року. Наразі ведуться переговори щодо надання другого траншу даного кредиту.

Що стосується Світового банку, то він також надає Україні певну фінансову допомогу у відповідь на світову економічну кризу.

Аналізуючи вплив кризи на відносини України з сучасними МФО, визначено, що відносини щодо руху грошових потоків дещо оживились. МВФ надав Україні стабілізаційний кредит, що в декілька разів перевищує надані раніше. Це свідчить про довіру цієї організації до нашої країни. Світовий банк також не залишив Україну в скрутні для неї часи. Це проявляється в наданні з його боку фінансової допомоги на підтримку вітчизняної економіки Україні. Також слід відмітити, що фінансування економіки країни в 2008-2009 роках збільшилося зі сторони Світового банку.

Виходячи з цього визначено, що шляхами покращення відносин України та МВФ та Світовим Банком є такі: виконання вимог МВФ, необхідних для надання позики; контроль за ефективним використанням коштів МВФ та Світового банку; проведення ефективної пенсійної реформи; прийняття відповідних законодавчих актів як на загальнодержавному, так і на місцевому рівня, що підвищило б ефективність використання коштів кредиту; необхідно здійснювати контроль, щоб кошти, які виділяються МФО, прямували на рішення соціально-економічних проблем і пом'якшення наслідків кризисних явищ; необхідно досягти стабільності в політичних колах, об'єднати політичні сили, що значно підвищить співпрацю і допоможе країні вийти з кризи.

Запропоновані заходи допоможуть покращити відносини України з міжнародними валютно-фінансовими організаціями.