Оподаткування зовнішньо-економічної діяльності підприємства

Декрет КМУ Про оподаткуваня бартерних (товарообмінних) операцій в галузі ЗЕД встановлює що установити, що суб'єкти підприємницької діяльності в Україні, які здійснюють бартерні (товарообмінні) операції, сплачують податок на додану вартість, який визначається виходячи з митної вартості продукції (робіт, послуг), що експортується по цих операціях, перерахованої в українські гривні за курсом Національного банку України, крім операцій, пов'язаних з придбанням сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, устаткування, що використовуються для власних виробничих потреб, та придбанням енергоносіїв, що використовуються для виробничих потреб в Україні. [5]

Якщо митна вартість продукції (робіт, послуг), перерахована в українські гривні, є нижчою від їх фактичної собівартості, податок на додану вартість визначається виходячи з фактичної собівартості продукції (робіт, послуг), що експортується за бартерними (товарообмінними) операціями.

Оподаткування бартерних (товарообмінних) операцій, пов'язаних з придбанням сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, устаткування, що використовуються для власних виробничих потреб, та придбанням енергоносіїв, що використовуються для виробничих потреб в Україні, провадиться згідно з Декретом Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року N 14-92 "Про податок на додану вартість".

Суми податку на додану вартість, сплачені виробником за сировину, матеріали, комплектуючі вироби тощо, використані для виготовлення продукції (робіт, послуг), і суми податку, сплачені посередником за продукцію (роботи, послуги), що експортується за бартерними (товарообмінними) операціями, при розрахунках з бюджетом не враховуються.

Суб'єкти підприємницької діяльності в України сплачують податок на додану вартість до здійснення бартерних (товарообмінних) операцій.

Бартерні (товарообмінні) контракти не потребують реєстрації. Експорт та імпорт продукції (робіт, послуг) за бартерними (товарообмінними) операціями підлягають ліцензуванню та квотуванню відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до пунктів 2 - 4 статті 2 Закону України від 15.09.95 р. N327/95-ВР "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" при ввезенні на митну територію України давальницької сировини іноземного замовника ввізне мито, податок на додану вартість та акцизний збір (на підакцизні товари) сплачуються шляхом видачі простого векселя авізованого державною податковою адміністрацією, терміном на 90 календарних днів з моменту оформлення ввізної митної декларації. [3]

Вексель погашається у разі вивезення готової продукції в повному обсязі. Вексель погашається також у разі часткового вивезення готової продукції, якщо український виконавець документально підтверджує оплату ввізного мита, податку на додану вартість та акцизного збору (на підакцизні товари) на частину сировини не вивезеної з України готової продукції.

Готова продукція, що вироблена з давальницької сировини іноземного замовника і вивозиться з митної території України, не обкладається вивізним митом, податком на додану вартість та акцизним збором.

При невивезенні готової продукції стягується пеня за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка митної вартості давальницької сировини, але не більше контрактної вартості невивезеної готової продукції.

Митні збори сплачуються на загальних підставах.

Відповідно до статті 3 Закону України від 15.09.95 р. N 327/95-ВР "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" реалізація готової продукції на території України, виготовленої з давальницької сировини, ввезеної іноземним замовником, проводиться на загальних підставах з сплатою ввізного мита, податку на додану вартість, акцизного та митного збору, запроваджених щодо аналогічних імпортних товарів. Митні збори сплачуються на загальних підставах.

Відповідно до пункту 13 статті 5 Закону України від 15.09.95 р. N 327/95-ВР "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" встановлено, що за частину давальницької сировини або готової продукції, що використовується для оплати виконаної роботи, український замовник сплачує вивізне (експортне) мито, податки та збори, що справляються при бартерних (товарообмінних) операціях. [3]

Відповідно з статтею 4 Закону України від 15.09.95 р. N 327/95-ВР "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" при вивезенні готової продукції, виготовленої з давальницької сировини, закупленої на території України іноземним замовником за іноземну валюту, митні платежі (вивізне (експортне) мито, податок на додану вартість, акцизний збір) не нараховуються, крім митних зборів.

Відповідно до статті 5 Закону України від 15.09.95 р. N 327/95-ВР "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" при вивезенні давальницької сировини українського замовника за межі митної території України та повернення в Україну готової продукції:

сировина, що не обкладається експортним митом, податком на додану вартість та акцизним збором, вивозиться під письмове зобов'язання, терміном на 90 календарних днів з моменту оформлення, митні збори сплачуються на загальних підставах. Готова продукція, що ввозиться за договорами, по яких давальницька сировина повністю або частково вивезена за межі митної території України до набрання чинності Закону України від 17.07.97 р. N 468/97-ВР (з 07 жовтня 1997 року), звільняється від сплати ввізного мита та режиму ліцензування і квотування.

сировина, що обкладається експортним митом, податком на додану вартість та акцизним збором, вивозиться з наданням простого векселя терміном на 90 календарних днів, митні збори сплачуються на загальних підставах. [15, 16,1, 6, 9, 10, 11, 13, 14]

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВАТ «РОШЕН» І ОЦІНКА ВПЛИВУ ОПОДАТКУВАННЯ НА ФІНАНСОВИЙ СТАН

2.1 Загальна характеристика діяльності ВАТ «Рошен»

Кондитерська корпорація ROSHEN -- найбільший український виробник кондитерських виробів. Приблизно 25% всіх вітчизняних солодощів виготовляється на фабриках корпорації - Київській, Вінницькій, Маріупольскій і Кременчуцькій. Асортимент корпорації нараховує більше 200 видів цукерок, шоколаду, карамелі, печива, вафель, мармеладу і тортів при загальному обсязі виробництва 350 тисяч тон на рік.

З 2002 року до складу корпорації увійшла Ліпецька кондитерська фабрика "Ліконф" (Росія), із виробничими потужностями до 30 тис.т продукції на рік. У 2006 році до складу корпорації увійшла Клайпедська кондитерська фабрика (Литва).

Головним постулатом політики в області менеджменту якості харчової безпеки в рамках відповідності вимогам міжнародного стандарту ISO 22000:2005, заснованого на принципах "НАССР" (Hazard Analysis and Critical Control points - Аналіз Ризиків та Критичних Точок Правління) для корпорації ROSHEN є орієнтація на споживача. З метою донесення інформації про політику в області менеджменту якості підприємств до споживача та надання йому необхідних доказів корпорація ROSHEN ввела систему управління якістю, яка відповідає вимогам ISO 9001:2000, що підтверджується наявністю у кожної із фабрик Корпорації «Сертифікатів відповідності».

Всі кондитерські фабрики корпорації ROSHEN забезпечені обладнанням для моніторингу контролю якості продукції та відповідних досліджень. Розробкою технологій та запуском високоякісних кондитерських виробів займаються спеціалісти, які пройшли атестацію та навчання у спеціалізованих іноземних центрах.

Представлені на ринку кондитерські вироби виготовлені за найсучаснішими технологіями. Експлуатація сучасного високовиробничого обладнання, чітке дотримання технології виробництва, використання виключно високоякісної сировини та матеріалів, що застосовуються при виробництві кондитерських виробів є запорукою головних переваг продукції Roshen.

Корпорація «Рошен» має в своєму складі такі товарні лінії: шоколад, желе, батончики, цукерки в коробках, цукерки вагові, карамель, вафельна продукція, печиво та крекери, бісквітні рулети, торти. Отже, як бачимо, корпорація має 10 товарних ліній своєї продукції. Слід відзначити, що не багато конкурентів можуть похвастатися наявністю стількох товарних ліній. Всі ці товарні лінії складають товарну номенклатуру корпорації «Рошен».

Товарна номенклатура, або товарний мікс, як сукупність всіх товарів корпорації характеризується широтою, довжиною, глибиною й погодженістю. Широта товарної номенклатури визначається числом товарних ліній підприємства. Отже, широта товарної номенклатури корпорації «Рошен» дорівнює 10. Слід відзначати, що корпорація «Рошен» в кожній товарній лінії має ще декілька окремих товарних ліній. Так наприклад товарна лінія «шоколад» містить в собі ще 7 товарних ліній по виробництву окремих різновідів шоколаду, які вже містять різновиди шоколаду саме цієї назви шоколаду.

Довжина товарної номенклатури визначається загальним числом конкретних товарів фірми. Загальне число товарів виробляємих фірмою складає 250 найменувань товарів.

Глибина товарної лінії визначається числом варіантів кожного товару певної товарної лінії. Отже проаналізуємо глибину кожної товарної лінії корпорації «Рошен».

1. Шоколад

Шоколад Elegance - 4 види;

Шоколад Рошен чорний - 6 видів;

Шоколад Рошен молочний - 6 видів;

Шоколадні набори - 2 види;

Шоколад «Кабаре» - 3 види;

Шоколад «Люкс» - 3 види;

Традиційний шоколад - 2 види.

Отже глибина товарної лінії «шоколад» складає 26 видів виробів.

2. Желе

Желе фасоване - 8 видів;

Желе вагове - 5 видів.

Глибина цієї товарної лінії становить 13 видів.

3. Батончики - глибина складає 15 видів.

4. Цукерки в коробках - глибина - 20 видів.

5. Цукеркі вагові

Шоколадні та глазуровані - 38 видів;

Цукерки вафельні - 17 видів;

Цукерки неглазуровані - 1 вид;

Цукерки желейні - 4 види.

Глибина товарної лінії - 60 видів виробів.

6. Карамель

Карамель фасована - 10 видів;

Карамель вагова - 27 видів;

Карамель желейна - 7 видів;

Глибина товарної лінії - 44 вида.

7. Вафельна продукція

Вафлі - 14 видів;

Цукерки вафельні - 4 види;

Вафельні торти - 6 видів;

Вафельні батончики - 8 видів.

Глибина товарної лінії - 18 видів.

8. Печиво, крекер

Печиво фасоване - 16 видів;

Крекер фасований - 5 видів;

Печиво вагове - 13 видів;

Крекер ваговий - 3 види.

Глибина лінії складає 37 видів.

9. Бісквітні рулети

Рулети - 8 видів;

Міні-рулети - 4 види.

Глибина лінії складає 12 видів.

10. Торти - 5 видів.

Всю асортименту продукцію корпорації «Рошен» можна представити на малюнку 1.1., де всі товарні лінії виражені у відсотках.

З діаграми бачимо, що найбільшу частку у виробництві кондитерських виробів займають вагові цукерки, далі йдуть карамель, печиво і крекер та шоколад.

Рисунок 2.1 Асортимент корпорації «Рошен»

Перш за все корпорація «Рошен» позиціонує себе як виробник продукції світової якості. «Ми хочемо стати українським ''Нестле'', -- заявляє В'ячеслав Моськальовський, гендиректор компанії ''Рошен''. -- Тобто ми хочемо залишитися в масовому сегменті, але підняти його рівень». Сьогодні вже не актуально, як це було в кінці 90-х, везти з України до тієї ж Росії невиразний товар, єдина конкурентна перевага якого перед місцевим аналогом -- низька собівартість через відсутність на Україні ввізних мит на сировину і комплектуючі. Більш того, якщо вже говорити про собівартість, то із-за паливно-енергетичної кон'юнктури, що погіршала останнім часом, а також із-за китайської експансії українці вимушені виключити цінову конкуренцію зі своїх стратегічних пріоритетів. Загалом, вони пропонують ринку якісний і не найдешевший товар.

Дорога до „українського ''Нестле''“ лежить, як можна здогадатися, теж через Росію. Але не тому, що в кондитерської корпорації „Рошен“, що претендує на це звання, проблеми на внутрішньому ринку. Навпаки, там все навіть дуже добре -затухаючий щільний ринок і доля на нім в 35% -- подальше її нарощування, як говорить президент В'ячеслав Моськальовський, за законом великих чисел, неефективно: „Якщо конкуренти дурості почнуть робити, я займу більше, ні -- не займу“. А в Росії в „Рошен“ не більше 5% ринку, тоді як, наприклад, в Nestle в сегменті карамелі, „Рошен“, що цікавить, більш всього, -- близько 30%. І хоча російський ринок ненабагато динамічніший українського, продажі українській компанії щорік зростають тут разу в півтора, а то і більше. Саме завдяки цьому зростанню „Рошен“ по своєму сукупному обігу (500 млн. доларів) неухильно наближається до російських „Об'єднаних кондитерів“ -- головного виробника країни (572 млн доларів). „Рошен“ збирався побудувати ще одну фабрику в Брянську, щоб швидше розібратися з російським ринком. Але потім відмовився від цієї затії. Загалом, Росія для В'ячеслава Моськальовського стала живою моделлю глобального ринку, який важко узяти наскоком, для цього потрібно дозріти. -- Планів багато, але вони досить детальні. Тобто „плану ''Барбаросса''“ у мене немає. Був вихід до Росії -- це така грандіозна операція, яку треба закінчити, перш ніж думати про інші ринки».

Корпорація «Рошен» переслідуючи мету просування свого бренду та формування позитивного відношення споживачів до корпорації провадить різномантін акціїї із залученням державних органів та соціальних установ. Так в 2008 році корпорацією «Рошен» була проведена акція до дня вчителя. Зміст акціїї був наступний: «Придбайте продукцію компанії „Рошен” під ТМ „Маргарита” або „Шоколадна колекція” за спеціальною ціною та отримайте шанс виграти одну з книг „Гаррі Поттер і смертельні реліквії”. Свої чеки опускайте у лототрон безпосередньо на розіграші, який відбудеться 9-го жовтня о 17:00 перед супермаркетом „Торговий світ” (пр-кт Злуки,45).

Корпорація «Рошен» провадить свою збутову політику як в оптовому сегменті, так і в роздрібному, оріентуючись на кінцевого споживача. Оптова торгівля є важливою ланкою дистриб'юції, що може й вирішує маркетингові завдання виробника. Основними оптовими покупцями продукції корпорації «Рошен» виступають регіональні представники.

Корпорація «Рошен» використовує селективну систему збуту: дистриб'ютерскі й дилерські угоди складаються між виробником і обраними їм оптовими компаніями (регіональними предстваниками); також корпорація використовує інтенсивну систему збуту, однак їх доля є невеликою.

Збутова політика корпорації оріентується як на великих оптовиків так і на дрібних, що дає змогу збільшити обсягі продажів, адже не в кожному регіоні є великі компаніі здатні займатися великим оптом, адже це залежить від попиту та платоспроможності населення регіону.

З погляду організації оптової торгівлі корпорація «Рошен» використовує дві загальні категорії: оптова торгівля виробника та оптова торгівля підприємств-посередників.

Характеризуючи оптову торгівлю корпорації «Рошен» відмітимо, що корпорація використовує транзитивну форму оптової торгівлі. При цій формі товари доставляються від виробника в роздрібну мережу або іншої оптовой компанії (більше дрібної або перебуває в іншому місті), минаючи склад оптовика-посередника. Це форма має ту перевагу, що прискорюється оборот, знижуються витрати, підвищується схоронність товару. У цьому випадку оптовик-посередник не має можливість формувати асортименти, крім того, що відвантажив виробник.

Розрахунків транзитної поставки з виробником відбуваються під час поставки транзитної партії товару, при цьому регіональний представник стає власником товару, відвантаженого йому виробником.

Також корпорація використовує складську форму, при якій партія товару від виробника надходить на склад оптової компанії, а потім розподіляється по різних збутових каналах до роздрібної торгівлі. Не дивлячись на зрослі витрати, у цьому випадку краще задовольняються потреби торгівлі в передпродажній підготовці. Поліпшується також ритмічність постачання магазинів, у тому числі малими партіями, що є зручним для них. Відкривається можливість формування необхідного для кожного магазина товарних асортиментів.

Корпорація «Рошен» окрім оптової торгівлі через регіональних представників ще веде оптову торгівлю зі свого складу. Це здійснюється за допомогою письмових заявок (наприклад, висилка факсу) або усній заявці по телефоні з боку магазина; через виїзних торговельних представників (агентів, менеджерів по збуті); торгівля на оптових виставках і ярмарках.

Для демонстрації деяких товарів, товарів-новинок, корпорація «Рошен» має обладнаний виставочний зал та фірмовий магазин. [46]

В своїй зовнішньоекономічній діяльності ВАТ «Рошен» користується правилами ІНКОТЕРМС.

інкотермс - це міжнародні правила, визнані урядовими органами, юридичними компаніями й комерсантами по усьому світі як тлумачення найбільш застосовних у міжнародній торгівлі термінів. Сфера дії Інкотермс поширюється на права та обов'язки сторін за договором купівлі-продажу в частині поставки товарів. Кожний термін являє собою абревіатуру із трьох букв. Тут представлений повний список термінів Инкотермс і необхідні коментарі до них.

Варто підкреслити, що сфера дії Інкотермс обмежена питаннями, пов'язаними із правами й обов'язками сторін договору купівлі-продажу відносно поставки проданих товарів (під словом товари тут маються на увазі «матеріальні товари», крім «нематеріальних товарів», такі як комп'ютерне програмне забезпечення).

Ынкотермс мають справу з деякими певними обов'язками сторін - такими як обов'язок продавця поставити товару в розпорядження покупця або передати його для перевезення або доставити його в пункт призначення - і з розподілом ризику між сторонами в цих випадках.

2.2 Аналіз результатів діяльності ВАТ «Рошен»

За час діяльності корпорація досягла значних успіхів у розвитку і виробництві високоякісної кондитерської продукції. І сьогодні кондитерська корпорація ROSHEN продовжує динамічний розвиток, з'являються нові кваліфікаційні спеціалісти, модернізується обладнання, розробляються нові продукти, розширюється дистриб'юторська мережа.

Персонал корпорації

Кількість співробітників корпорації - 240 чоловік.

Кількість робітників на фабриках:

Київська КФ - 3 500 чол;

Вінницька КФ - 2 270 чол;

Маріупольська КФ - 1 160 чол;

Кременчуцька КФ - 985 чол;

Ліпецька КФ "Ліконф" (Росія) - 1200 чол.

Молочний комбінат "Бершадьмолоко" - 415 чол.

Логістичний центр - 375 чол.

На сьогодні, кількість дистриб'юторів: в Україні - біля 40, в інших країнах СНД біля 100 дистриб'юторів. Країни, з якими працює корпорація: Росія, Казахстан, Азербайджан, Грузія, Молдова, Литва, Латвія, Естонія, Німеччина, Ізраїль, США, Монголія, Канада, Польща, Словакія та інші країни.

Динаміка розвитку ВАТ «Рошен» 2004-2007 р.р. наведена на рис. 2.1. та рис.2.2. [46]

Рис. 2.1 Фінансові показники діяльності ВАТ «Рошен» 2004-2007р.р.

Рис.2.2 Виробничі показники діяльності ВАТ «Рошен» 2004-2007рр.

Основними завданнями аналізу зовнішньоекономічної діяльності є:

-характеристика динаміки зовнішньоекономічної діяльності підприємства;

-оцінка раціональності використання засобів, приваблених для виконання зобов'язань по контрактах. Виконання вказаного завдання передбачає послідовне або паралельне вивчення оборотності капітали підприємства, дослідження непрямих витрат по експорту і імпорту товарів, вивчення ефективності зовнішньоекономічних операцій;

-оцінка фінансових результатів зовнішньоекономічної діяльності підприємства.

При проведенні економічного аналізу зовнішньоекономічної діяльності необхідно оцінити конкурентоспроможність підприємства і конкурентоспроможність товарів і послуu.

Під конкурентоспроможністю товарів і послуг розуміється їх здатність витримувати порівняння з аналогічними товарами і послугами інших виробників і продаватися у зв'язку з цим по цінах не нижче, ніж середньо ринкові.

Діяльність підприємств в зовнішньоекономічній сфері стає одним з важливих об'єктів економічного аналізу. Такий аналіз дає можливість з'ясувати стан і основні тенденції розвитку світового господарства, кон'юнктуру світового ринка, економіко-правові положення зовнішньоекономічної діяльності, а також визначити пріоритетні напрями активізації цієї діяльності.

В процесі вивчення зовнішньоекономічної діяльності використовують якісні і кількісні економічні показники. За допомогою перших аналізують раціональність використання засобів, вкладених до експортно-імпортних операцій, швидкість їх обороту в зовнішньоекономічних операціях, ефективність цих операцій, забезпеченість банківських кредитів, а також фінансові результати діяльності. Кількісні показники характеризують об'єми зовнішньоекономічної діяльності: об'єм виконаних робіт або послуг, вартість експорту і імпорту товарів. Економічний аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємств умовно можна розділити на такі етапи:

- дослідження ефективності, переваг і недоліків контрактів і договорів;

- вивчення раціональності використання ресурсів з метою усунення небажаних відхилень від намічених завдань;

- аналітична оцінка виконання операцій і виробничо-фінансових результатів зовнішньоекономічної діяльності. [45, c.318]

Для характеристики фінансового стану підприємства, використання ним власних і залучених засобів, застосовуються показники балансу за 2005-2006 роки (Додатки А, Б) і показники звіту про фінансові результати за 2005-2006 рік (Додатки Г, Д).

Однією з важливих характеристик фінансового стану підприємства є його незалежність від зовнішніх джерел фінансування. З цією метою обчислюється коефіцієнт фінансової незалежності (автономії) Кавт як відношення спільної суми власних коштів до підсумку балансу:

Кавт = Баланс, ряд. 380 / Баланс, ряд. 280

Кавт (на початок) = 620 / 24843 = 0,025

Кавт (на кінець) = 1000 / 56746 = 0,018

Практикою встановлено, що спільна сума заборгованості не повинна перевищувати суму власних джерел фінансування, тобто критичне значення Кавт = 0,5. З розрахунку видно, що фінансовий стан підприємства на кінець періоду погіршав, що означає велику залежність підприємства від зовнішніх джерел.

Для визначення фінансової стійкості обчислюють коефіцієнт фінансової стабільності (Кф.с), який характеризує співвідношення власних і позикових засобів.

Кф.с = Баланс, ряд. 380 / Ф-1 (ряд. 180 + ряд. 620)

Кф.с (на початок) = 620 / 24223 = 0,026

Кф.с (на кінець) = 1000 / (135 + 55746) = 0,018

Перевищення позикових засобів над власними, указує на те, що підприємство не має достатнього рівня фінансової стійкості і залежить від зовнішніх фінансових джерел. Нормативне значення Кф.с>1. Якщо Кф.с < 1, то необхідно з'ясовувати причини зменшення фінансової стабільності. Причиною фінансової нестабільності можуть бути необґрунтоване збільшення матеріальних запасів і зменшення виручки від реалізації продукції, податковий тягар. З метою поліпшення фінансового стану керівництву необхідно вирішити питання про зменшення виробничих запасів і збільшити виробничу потужність.

Для визначення рівня забезпечення підприємства власними засобами слід розрахувати коефіцієнт забезпечення цими засобами (Кз.к). Цей коефіцієнт розраховується як відношення різниць між об'ємами джерел власних і прирівняних до них засобів (за винятком статті: «Неоплачений капітал») і фактичною вартістю основних засобів і інших необоротних активів до фактичної вартості наявних у підприємства оборотних коштів.

Кз.к = Баланс,(ряд.380-ряд.360+ряд.430)/Ф-1,(ряд.080+ряд.260)

Кз.к (на початок) = 620 / (2737 + 22103) = 0,025

Кз.к (на кінець) = 1000 / (6506 + 50236) = 0,018

Значення Кз.к має бути більше 0,1. З розрахунків видно, що підприємство не має достатнього забезпечення власними засобами.

Після визначення вказаних вище показників для поглиблення аналізу фінансового стану підприємства необхідно проаналізувати структуру кредиторської заборгованості. Аналізу підлягають дані четвертого розділу пасиву балансу «Поточні зобов'язання» (рядки 500-610), при цьому визначається частка окремих статей розділу в спільній сумі кредиторської заборгованості, а також відхилення значень цих статей на кінець звітного періоду відносно початку року. З цією метою складена таблиця 2.1, в якій відображується структура поточної кредиторської заборгованості:

Таблиця 2.1 Структура поточної кредиторської заборгованості

Показник	На початок 2008 року	На кінець 2008 року	Відхилення
	Сума, тис. грн.	% до суми	Сума, тис. грн.	% до суми	Сума, тис. грн.	% до суми
Короткострокові кредити банків	366	150	18114	32,5	17748	31,0
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	23821	983	33845	60,7	10024	-37,6
Поточні зобов'язання по розрахунках:
- отриманим авансам			282	0,5	282	05
- з бюджетом			1869	3,4	1869	34
- по внутрішніх розрахунках	36	01			-36	-01
Інші поточні зобов'язання			1636	2,9	1636	29
Всього:	24223	1001	55746	103,9	31523	37

Особливу увагу необхідно звернути на наявність простроченої заборгованості перед бюджетом і іншими кредиторами. Як свідчать дані таблиці, поточна заборгованість ВАТ «Рошен» на кінець 2008 року збільшилася на 3152,3 тис. грн., що негативно впливає на його фінансовий стан. Для поліпшення фінансового стану підприємства керівництву необхідно вирішити про ліквідацію заборгованості.

Для аналізу структури кредиторської заборгованості необхідно проаналізувати структуру активів. Активи підприємства і їх структура вивчаються з погляду як їх участі у виробництві, так і оцінки їх ліквідності. Спочатку визначається участь біля виробничому циклі основних фондів, нематеріальних активів, виробничих запасів і витрат, грошових коштів. При цьому уточнюється наявність найбільш ліквідних активів підприємства: грошових коштів на рахівницях, а також короткострокових цінних паперів і найменш ліквідних активів - основних фондів, які знаходяться на балансі підприємства, і інших необоротних активів.

Зміна структури активів підприємства у бік збільшення частки оборотних активів може означати:

-формування мобільнішої структури активів, що сприяє прискоренню оборотності засобів підприємства;

-відвернення частки поточних активів на кредитування споживачів товарів, підприємств і інших дебіторів, що свідчить про фактичну іммобілізацію частини оборотних коштів з виробничого циклу;

-спотворення результатів оцінки основних фондів із-за недоліків в організації бухгалтерського обліку і інше.

Для того, щоб зробити однозначні виводи про причини зміни вказаної пропорції в структурі засобів, необхідно провести детальний аналіз розділів і окремих статей активу балансу. [28]

Враховуючи, що питома вага основних засобів і необоротних активів може змінюватися унаслідок впливу зовнішніх чинників (наприклад, порядку їх обліку, при якому коригування вартості основних фондів в умовах інфляції здійснюється із запізненням, тоді як ціна на сировину, матеріали, готову продукцію може збільшуватися достатньо високими темпами), необхідно звернути особливу увагу на зміну абсолютних показників Балансу за звітний період (рядки 030, 031, 032), яка відображує рух основних засобів (зміна норм амортизації, груп розділення основних фондів, вибуття і введення в експлуатацію нових).

При аналізі першого розділу активу балансу необхідно також звернути увагу на тенденцію зміни таких його статей, як незавершене будівництво (рядок 020), відстрочені податкові активи (рядок 060), оскільки ці активи не беруть участі у виробничому обороті і за певних умов збільшення їх частки може негативно впливати на результативність фінансової і господарської діяльності підприємства. Ця структура представлена в таблиці 2.2:

Таблиця 2.2. Структура необоротних активів ВАТ «Рошен»

Показник	На початок 2008 року	На кінець 2008 року	Абсолютне відхилення
	Сума, тис. грн.	Сума, тис. грн.	Сума, тис. грн.
Нематеріальні активи:
- залишкова вартість	15	08	-7
- початкова вартість	23	17	-6
- знос	8	09	1
Незавершене будівництво	1101	2544	1443
Основні засоби:
- залишкова вартість	1621	3954	2333
- початкова вартість	1748	4835	3087
- знос	127	880	753
Всього:	2737	6506	3769

Після аналізу основних засобів і інших необоротних активів з метою вивчення фінансового стану підприємства необхідно проаналізувати власні оборотні кошти. Власні оборотні кошти - це робочий капітал (Рк), який визначається як різниця між оборотними активами підприємства і його короткостроковими зобов'язаннями. Тобто робочий капітал є тією часткою оборотних активів, яка фінансується за рахунок власних засобів і довгострокових зобов'язань. Наявність робочого капіталу свідчить про те, що підприємство не лише може сплатити власні поточні борги, а і має фінансові ресурси для розширення діяльності і інвестування.

Для визначення Рк необхідне від суми підсумків розділу II.3 активу балансу відняти підсумок розділу IV пасиву:

Рк = Баланс (ряд. 150 + ряд. 260 - ряд. 620)

Рк (на початок) = 22103 - 24223 = - 2120

Рк (на кінець) = 50236 - 55746 = - 5510

З розрахунків видно, що підприємство не має робочого капіталу і цей показник зменшується на кінець звітного періоду.

Якщо сума довгострокових кредитів перевищує робочий капітал (Рк < ряд. 440), то це свідчить, що підприємство використовує частка довгострокових позик і кредитів на фінансування поточних операцій, тобто здійснює їх нецільове використання.

При зменшенні Рк необхідно з'ясувати, за рахунок чого це сталося і як це вплинуло на маневреність робочого капіталу.

Маневреність робочого капіталу (Mк) характеризує частка запасів в його спільній сумі, тобто визначається відношенням величини запасів до розміру робочого капіталу:

Мк = 3 / Баланс (ряд. 260 - ряд. 620),

де 3 - запаси і витрати.

Мк (на початок) = 13673 / (22103 - 24223) = - 645

Мк (на кінець) = 24786 / (50236 - 55746) = - 450

Збільшення товарних запасів, характерне в умовах інфляції, приводить до залучення довгострокових кредитів, що, у свою чергу, може негативно вплинути, враховуючи високі кредитні ставки, на платоспроможність підприємства. Як видно з розрахунків, біля підприємства товарні запаси в долі робочого капіталу зменшилася, що говорить про збільшення маневреності робочого капіталу.

Важливим показником платоспроможності підприємства є коефіцієнт покриття (Кп). Він визначається відношенням всіх поточних активів до короткострокових зобов'язань і характеризує достатність оборотних коштів підприємства для погашення своїх боргів протягом року:

Кп = II А / IV П,

де II А - підсумок II розділу активу балансу;

IV П - підсумок IV розділу пасиву балансу.

Кп (на початок) = 22103 / 24223 = 9,1

Кп (на кінець) = 50236 / 55746 = 9,0

Кп показує, скільки грошових одиниць оборотних коштів випадає на кожну грошову одиницю короткострокових зобов'язань. Значення Кп повинне перебувати в межах 1-1,5. З розрахунків видно, що біля підприємства цей показник не досягає потрібних меж і рухається у бік зменшення.

Швидкість обороту оборотних коштів підприємства є одній з якісних характеристик фінансової політики підприємства. Чим більше швидкість обороту, тим ефективніше працює підприємства. Тому абсолютне або відносне збільшення оборотних коштів може свідчити не лише об розширення виробництва або дії показників інфляції, а і про зменшення швидкості їх обороту, що викликає збільшення їх маси.

Для визначення тенденції оборотності оборотних коштів розраховується коефіцієнт оборотності (До), який визначається як відношення виручки (валового доходу) від реалізації продукції, без врахування ПДВ і акцизного збору (звіт про фінансові результати), до суми оборотних коштів підприємства:

До = Ф-2 (ряд. 010 - ряд. 015 - ряд. 020) / Баланс (ряд. 260)

До (на початок) = (64491 - 10594) / 22103 = 24,3

До (на кінець) = (79138 - 12709) / 50236 = 13,2

З розрахунків видно, що зменшення значення До на кінець звітного періоду порівняно до його значення на початок року свідчить про уповільнення обороту оборотних коштів, що негативно впливає на його фінансовий стан.

Показником ефективності використання оборотних коштів є також час обороту (Чо) - тривалість в днях одного обороту. Він визначається як відношення кількості календарних днів звітного періоду до коефіцієнта оборотності:

Чо = Т / До,

де Т- кількість календарних днів звітного періоду.

Чо (на початок) = 3650 / 243 = 14,9

Чо (на кінець) = 3650 / 132 = 27,6

Важливим показником ефективності використання активів є оборотність запасів і тривалість одного обороту запасів. Коефіцієнт оборотності запасів (Ко.з) визначається як відношення собівартості реалізованої продукції до середньої вартості запасів:

Ко.з = Ф-2, ряд. 040 / Ф-1 (ряд. 100. Н + ряд. 100 До) * 0,5

де Н - початок звітного періоду; До - кінець звітного періоду.

Ко.з (на початок) = 51180 / (13673 + 24786) * 0,5 = 26,6

Ко.з (на кінець) = 60479/ (13673 + 24786) * 0,5 = 31,5

На підприємстві коефіцієнт оборотності запасів на кінець періоду збільшився і рівний 31,5, тобто підприємство в середньому 31 раз поповнює запаси впродовж звітного періоду, що позитивно впливає на фінансовий стан підприємства.

Середня тривалість одного обороту запасів (Чо.з) визначається по формулі:

Чо.з = Т / Ко.з

Чо.з (на початок) = 3650 / 26,6 = 137

Чо.з (на кінець) = 3650 / 31,5 = 115

На досліджуваному підприємстві тривалість обороту запасів зменшилася на 137 - 115 = 22 дні, що позитивно свідчить про оновлення запасів на підприємстві. На кінець періоду підприємству необхідно 115 днів для повного використання запасів в господарській діяльності.

Аналізуючи розділ «оборотні активи», необхідно звернути увагу на темпи зростання дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги (ряд. 160), по отриманих векселях (ряд. 150). Збільшення цих статей балансу свідчить про надання підприємством товарних послуг для споживачів своєї продукції. Кредитуючи їх, підприємство фактично ділиться з ними часткою свого прибутку. Одночасно воно може брати кредити для забезпечення своєї господарської діяльності, що збільшує його власну кредиторську заборгованість. Важливим показником ліквідності підприємства є коефіцієнт абсолютної ліквідності (Ка.л), який характеризує миттєву готовність підприємства ліквідовувати короткострокову заборгованість і визначається як відношення суми його грошових коштів і короткострокових фінансових інвестицій до суми короткострокових (поточних) зобов'язань:

Ка.л = Баланс (ряд. 230 + ряд. 240 + ряд. 220) / Баланс ряд. 620

Ка.л (на початок) = 12 / 24223 = 0,005

Ка.л (на кінець) = 18 / 55746 = 0,003

Значення коефіцієнта абсолютної ліквідності є достатнім в межах 0,2-0,35. Для досліджуваного підприємства це значення дуже мало, що є зовнішньою ознакою неплатоспроможності. [30]

Щоб виявити резерви поліпшення фінансового стану підприємства необхідно проаналізувати його витрати на виробництво. Аналізу підлягають витрати підприємства, які безпосередньо пов'язані з виробництвом і збутом продукції. Дані беруться із звіту про фінансові результати і представлені в таблиці 2.3:

Таблиця 2.3 Аналіз витрат на виробництво на ВАТ «Рошен»

Показник	На початок 2008 року	На кінець 2008 року	Відхилення
	Сума, тис. грн.	% до суми	Сума, тис. грн.	% до суми	Сума, тис. грн.	% до суми
Чиста виручка від реалізації продукції	64491		79138		14647
Затрати на виробництво, в тому числі	69344	100,0	154126	100,0	84782
Матеріальні затрати	63107	91,0	129852	84,3	66745	-6,8
Затрати на оплату праці	503	0,7	1255	0,8	752	0,1
Відрахування на соціальні міроприємства	447	0,6	689	0,4	242	-0,2
Амортизація	132	0,2	495	0,3	363	0,1
Інші затрати	5155	7,4	21835	14,2	16680	6,7
Собівартість виробленої продукції	51180		60479		9299

З розрахунків видно, що питома вага матеріальних витрат і відрахувань на соціальні заходи в собівартості продукції зменшилася відповідно на 66745 і 242 тисяч гривень, це могло статися в наслідок зменшення вартості сировини і матеріалів, які складають основну частку продукції, а також у зв'язку із зменшенням ставок зборів на соціальне страхування 2008 року в порівнянні з 2007 роком. В той же час збільшилася питома вага витрат на оплату праці на 752 тис. грн., що викликане збільшенням мінімальної заробітної плати, і, як наслідок, - збільшення окладів за штатним розкладом, амортизаційні витрати на 363 тис. грн., що пов'язане з покупкою і введенням в експлуатацію нового устаткування, і інші витрати на 16680 тис. грн. (такі як збільшення орендної плати, оплата за електроенергію, водопостачання, пов'язаних з підвищенням тарифів на ці послуги). Можна зробити вивід, що значно збільшилася частка інших витрат і це негативно відбилося на отриманій підприємством прибули.

Важливим показником фінансового стану підприємства є його прибутковість, яка характеризується сумою прибутку і рівнем рентабельності. Рівень рентабельності (Р) по валовому прибутку визначається як відношення прибутку від реалізації (П) до собівартості реалізованої продукції (С):

Р = Ф-2, ряд. 050 / Ф-2, ряд. 040 * 100%

Р (на початок) = 2699 / 51180 * 100% = 52,7 %

Р (на кінець) = 5603 / 60479 * 100% = 92,6 %

З розрахунку видно, що рентабельність по валовому прибутку на кінець періоду збільшилася, що говорить про позитивні результати роботи підприємства.

В процесі аналізу необхідно визначити, як змінюється впродовж розрахункового періоду значення прибутку від реалізації, чистого прибутку, рівня рентабельності.

Результати аналізу занесені в таблицю 2.4:

Таблиця 2.4. Аналіз прибутковості ВАТ «Рошен»

Показник	Ряд. Ф-2	Сума, тис. грн.	Відхилення
		За 2007 рік	На кінець 2008 року	Сума, тис грн.	% до початку року
Виручка	010	64491	79138	14647	22,7
ПДВ	015	10594	12709	2115	20,0
ПДВ в % до виручки		164	161
Собівартість реалізованої продукції	040	51180	60479	9299	18,2
Собівартість в % до виручки		794	764	-30
Валовий прибуток (валовий збиток)	050 (055)	2699	5603	2904	107,6
Рівень рентабельності, %		53	93	40
Валовий прибуток в % до виручки		42	71	29
Фінансові результати до оподаткування	170	91	0	-91
Податок на прибуток	180	23	0	-23
Фінансові результати від звичайної діяльності		68	0	-68

Збільшення валового прибутку від реалізації продукції за 2008 рік на 2904 тисяч гривень викликане збільшенням зростання собівартості на 9299 тисяч гривень меншими темпами, чим збільшення виручки (на 14647 тисяч гривень), що викликало підвищення рівня рентабельності на 4% за рахунок зменшення собівартості у відсотку до виручки на 3%. Разом з цим спостерігається зменшення прибутку оподаткування, що може говорити про великі фінансові витрати підприємства. Збільшення значень досліджуваних показників указує на те, що обсяги виробництва і реалізації продукції ростуть.

В умовах світової фінансової кризи поки що кондитери не коментують перспективи зміни цін, але вже зараз Корпорация «Рошен» оголосила про зниження на 10% цін на всю продукцію. Очевидно, в такий спосіб вони сподіваються збільшити об'єм продажів в самий «рибний» період - перед святами. Копрорація «Рошен» останні декілька років наполегливо розвивала преміум-сегмент і майже відмовилася від виробництва дешевої продукції, такої, як карамель, льодяники.

Тепер, швидше за все, їй доведеться пригадати забуте «карамелеве» минуле. Марія Колесник опасається, що зниження попиту може привести до значного падіня виробництва. Щоб вижити, підприємство вимушено буде шукати зовнішні ринки збуту для своїх солодощів, де купівельна здатність значно вища.

Загалом, можна зробити підсумок, що цінова політика корпорації «Рошен» націлена не на отримання надлишкового прибутку, особливо в умовах кризи, а орієнтується на попит з боку споживачів та ціни конкурентів. Пріорітетними напрямками вдосконалення цінової політики корпорації є скорочення виробництва низькорентабельної продукції, та збільшення долі виробництва високорентабельної продукції в межах споживчого попиту. Така політика корпорації «Рошен» допоможе втриматися на ринку під час кризи, та заволодіти ще деякими сегментами кондитерського ринку.

Корпорація «Рошен» використовує в своїй діяльності наступні види знижок.

1. Бонусні знижки - ці знижки діють для регіональних представників корпорації в регіонах та постійним покупцям залежно від обороту продаж.

2. Прогресивні знижки також надаються регіональним представникам за кількість, обсяг покупки, серійність.

3. Експортна знижка застосовується при продажу товару на експорт у країни Західної Европи та минулого СНД.

4. До деяких регіональних представників або інших оптових постіних покупців застосовуються спеціальні знижки, які можна тлумачити як зацікавленість корпорації у співпраці з цим покупцем. [39]

Структура обсягів експорту ВАТ «Рошен» за 2006-2008р.р. наведена в табл..2.5.

Таблиця 2.5. Динаміка експорту ВАТ «Рошен» за 2006-2008рр.

Країна	2006р.	2007р.	2008р.	Відхилення 2008р. до 2006р.
	Тис. грн	%	Тис. грн..	%	Тис. грн..	%	Тис. грн..	%
Росія	1308	20	1943,6	23	7456,7	30	6148,7	470,1
Беларусь	850,2	13	1521,1	18	4971,2	20	4121,0	484,7
Казахстан	981	15	1352	16	3231,3	13	2250,3	229,4
Молдова	475,8	7	507	6	994,2	4	518,4	109,0
Литва	372,5	5	507	6	745,7	3	373,2	100,2
Естонія	294,3	4,5	338	4	745,7	3	451,4	153,4
Латвія	261,6	4	338	4	497,1	2	235,5	90,0
США	261,6	4	169	2	745,7	3	484,1	185,1
Канада	392,4	6	253,5	3	994,2	4	601,8	153,4
Німеччина	752,1	11,5	929,4	11	3231,3	13	2479,2	329,6
Ізраїль	654	10	591,5	7	1242,8	5	588,8	90,0
РАЗОМ:	6540	100%	8450,4	100%	24855,8	100%	18315,8	280,1

З даних таблиці 2.5. можна зробити висновки про наступне. В 2008р. в порівнянні з 2006р. бачимо збільшення обсягів експорту продукції ВАТ «Рошен» у всі наведені країни. Особливо слід відмитити зростання обсягів еспорту до Росії та Білорусі. Показники експорту збільшилися на 470,1% та 484,7% відповідно. Така тенденція склалася через сприятливий торгівельний клімат у цих країнах. Найнижчи показники з росту обсягів експорту мають Латві та Ізраїль. Близько 90%. Загально, по іншим країнам можна спостерігати не стіку тенденцію до нарощування обсягів імпорту, а по деяких країнах навіть його скорочення (Молдова, Литва, Естонія, Латвія). Окрім лідерів еспортованої продукції Росії та Білорусі значне місце у долі експорту ВАТ «Рошен» займає Німеччина. В 2008р. її доля у загальному обсягу експорту склала 13%, а відхилення 2008р. від 2006р. складає 329,6%.

2.3 Оцінка впливу непрямих податків на фінансовий стан ВАТ "Рошен"

Для комплексної оцінки структури системи оподаткування дуже важливим є питання виявлення відносної ролі непрямих податків.

Це пов'язано з тим, що окремі податки по-різному впливають на економіку. До найбільш тяжких та соціально несправедливих належать непрямі податки у формі додаткової націнки, оскільки надбавку до ціни в результаті сплачує споживач, який купує товар. Це, в першу чергу, стосується ПДВ, який збільшує ціну ресурсів, що використовуються в процесі виробництва, акцизів та мита.

Слід зазначити, що непрямі податки дають менше можливостей приховування доходів порівняно з прямими. Тому стає зрозумілою фіскальна логіка уряду України, який не є прибічником суттєвого зниження ставки ПДВ, через те, що цей податок краще збирається.

Співвідношення між прямими та непрямими податками залежить від двох вирішальних факторів: життєвого рівня основної маси населення країни та стереотипів трактування тих чи інших податків, які склалися в різних країнах. Низький життєвий рівень населення об'єктивно обмежує масштаби прямих податкових вилучень з доходів фізичних та юридичних осіб. Подібна закономірність чітко простежується в країнах, що розвиваються. Непряме оподаткування в розвинених країнах відіграє значно меншу роль, ніж у країнах з перехідною економікою, до яких належить і Україна.

Прямі податки, як відомо, стягуються відповідно до встановленої ставки чи фіксованої суми стосовно об'єкта оподаткування (доходу, майна платника податку). Для платника податку - це безпосереднє вилучення частини його доходу. Ці податки поширюють свою дію переважно на процеси виробництва та обігу продукції.

Непрямі податки не мають прямого характеру, вони сплачуються шляхом введення продавцями надбавок до ціни товарів та послуг, які купуються суб'єктом оподаткування і не характеризуються прямим зв'язком із його доходом та майновим цензом. Ці податки проявляються при розподілі та споживанні і поширюють свою дію на споживача, будучи податками на його витрати.

Динаміка, що характеризує структуру податкових надходжень в Україні за характером податкового стягнення, представлена таблицею 2.5.Аналіз структури останніх свідчить, що в Україні перевага надається непрямим податкам як основному джерелу податкових надходжень до бюджету. Їх частка протягом 1992-2000 років коливалася від 36,5 до 52,7 % податкових надходжень, у той час як частка прямих податків у структурі податкових надходжень протягом останніх трьох років знаходиться в межах від 30 до 37 %. Цей вибір уряду можна пояснити тим, що він найкращим чином відповідає фіскальній спрямованості податкової політики, замість регуляторної, яка сприяє економічному розвитку. Не зважаючи на те, що в останні два роки має місце економічне зростання, воно є нестабільним, оскільки не враховує довготривалих чинників економічного росту. Розглянемо більш детально причини, які вплинули на зміну співвідношення між прямими і непрямими податками в загальному обсязі податкових надходжень (табл. 2.6). [21]

Таблиця 2.6. Структура податкових надходжень за характером податкового стягнення (% до загальної суми доходів Зведеного бюджету)*

* Розраховано за даними Державного комітету статистики України, Державного казначейства України.

** Без внесків до Пенсійного фонду.

***Попередні дані.

У відпускну ціну продукції підприємств виробничої сфери можуть бути включені два непрямі податки: акцизний збір і податок на додану вартість.

Розглянемо основні непрямі податки та їх вплив на фінансовий стан ВАТ «Рошен».

Податок на додану вартість. Податок на додану вартість - головний непрямий податок в Україні і основне джерело наповнення дохідної частини бюджету. Цей податок було введено у 1992 році Декретом Кабінету Міністрів (його ставка становила 28 %). ПДВ разом із акцизним збором замінив податок з обороту і податок з продажу. Відомо, що непрямі податки виступають головним чинником зростання внутрішніх цін, звуження внутрішнього ринку, обмеження сукупного попиту, падіння конкурентоспроможності вітчизняних товарів та вимивання обігових коштів підприємств. Тому у 1995 році ставка ПДВ була зменшена до 20 %. Але й на сьогодні залишається нагальним питання зменшення ставки цього податку через те, що головними його платниками виступають підприємства, які випускають кінцеву продукцію з високою часткою доданої вартості (машинобудування, легка та харчова промисловості) та за рахунок яких можливий економічний розвиток держави, тобто в податковій системі існує суттєва суперечність - між стимулюванням зростання ВВП та ставкою податку на додану вартість.

Об'єктом оподаткування є такі операції, здійснювані платниками податку, суб'єктами господарювання:

- продаж товарів (робіт, послуг) на митній території України, у тому числі операції з оплати вартості послуг за договорами оперативної оренди (лізингу);

- завезення (пересилання) товарів на митну територію України, виконання робіт (послуг), що здійснюється нерезидентами для використання або споживання цих робіт (послуг) на митній території України; завезення (пересилання) майна згідно з договорами оренди (лізингу), застави, іпотеки;

- вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України і виконання робіт, надання послуг для споживання за межами митної території України.

Отже, об'єктом оподаткування є операції, зв'язані з продажем товарів (робіт, послуг) усередині держави, їхнім імпортом чи експортом. Отже, ВАТ «Рошен» є платником податку на додану вартість на загальних підставах, в тому числі й при здійсненні імпортно-експортних операцій.

База оподаткування з продажу товарів (робіт, послуг) визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості цих товарів (робіт послуг), розрахованої за вільними або регульованими цінами (тарифами). У базу для розрахунку ПДВ включається акцизний збір та інші загальнодержавні податки і збори.

Для ВАТ «рошен» установлені такі джерела відшкодування вхідного ПДВ.

1. Для придбаних товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва, вхідний ПДВ відшкодовується за рахунок сум ПДВ, які надходять від реалізації продукції (робіт, послуг) суб'єктом господарювання, а також із коштів державного бюджету. Такий самий порядок відшкодування вхідного ПДВ встановлений щодо придбаних основних фондів і нематеріальних активів, котрі підлягають амортизації, сплачений вхідний ПДВ включається в податковий кредит. В обліку суми вхідного ПДВ відносять на дебет 68 рахунка "Розрахунки з бюджетом (субрахунок - розрахунки з бюджетом за ПДВ)".

Податковий кредит виникає (формується) в суб'єктів господарювання, що здійснюють операції з продажу товарів (робіт, послуг), які оподатковуються ПДВ. При цьому в суму податкового кредиту включається та частина сплаченого ПДВ за придбані товари (роботи, послуг), які використано для виробництва і реалізації оподаткованих ПДВ товарів (робіт, послуг).

Згідно із Законом "Про податок на додану вартість" застосовуються дві ставки оподаткування: 20% і нульова. Нульова ставка оподаткування ПДВ застосовується до таких операцій:

- продаж товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України;

- продаж робіт (послуг), призначених для використання і споживання за межами митної території України;

- продаж товарів (робіт, послуг) підприємствами роздрібної торгівлі, що розміщені на території України в зонах митного контролю (безмитних магазинах);

- надання транспортних послуг з перевезення пасажирів і вантажів за межами митного кордону України;

- продаж вугілля та продуктів його збагачення, вугільних і торф'яних брикетів, електроенергії, імпортованого газу.

Отже оподаткування ВАТ «Рошен» здійснюється за двома схемами стягнення податку: 20% - на реалізовану продукцію на теріторії України, та 0% - продукція за межами України.

Таким чином, застосування нульової ставки оподаткування ПДВ до перелічених вище операцій уможливлює включення в суму податкового кредиту ПДВ, сплаченого на придбані товари (роботи, послуги), що були використані для продажу товарів (робіт, послуг), які оподатковуються за нульовою ставкою.

Виникнення податкового кредиту для ТОВ «Рошен» для звичайних операцій, пов'язаних із продажем товарів (робіт, послуг), - це дата списання коштів із банківського рахунка платника податку для оплати товарів (робіт, послуг), підтверджена податковою накладною, або дата отримання товарів.

Погашення (відшкодування) податкового кредиту здійснюється насамперед за рахунок сум ПДВ, що надходять від реалізації товарів (робіт, послуг) платника податку. Суми ПДВ, що надходять від реалізації продукції (робіт, послуг), в обліку відносять на кредит рахунка 68 "Взаємовідносини з бюджетом (субрахунок - розрахунки з бюджетом за ПДВ)".Сума ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет суб 'єктом господарювання - платником податку, визначається як різниця між загальною сумою його податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, і сумою податкового кредиту, що сформувався протягом того самого періоду.

Якщо за результатами звітного періоду сума податкового кредиту перевищує суму податкових зобов'язань платника ПДВ, різниця підлягає відшкодуванню платнику податку з державного бюджету.

Враховуючи можливість ТОВ «Рошен» включення до податкового кредиту сум ПДВ з тих товарів, що оподатковуються за нульовою ставкою, підприємство може збільшити свій прибуток за рахунок різниці між податковим кредитом та податковим зобов'язанням, який зменшується при проведені експортних операції ТОВ «Рошен».