"Московит безпідставно претендує на столичне місто України Київ, намагаючись відірвати його від України": схема козацької історії в «Реляції про Київ" та у преамбулі "Конституції" П. Орлика

Обговорений прохальний лист на адресу султана розвиває в іншому контексті аргументи «Реляції про Київ» про центральність цього міста для всієї козацької України в політичному та історичному відношеннях. Водночас на засадах ідей трактату П.Орлик 10 березня 1712 р. листовно звернувся до великого візира Юсуфа-паші. Його ключова декларація втілювалася у фразі: «ані Київ без України, ані Україна без Києва існувати не зможуть, бо яка користь із голови без тіла чи з тіла без голови?». Цю тезу супроводжувала множина аргументів про значимість міста як давньої столиці, релігійного центру (прийняття віри, важливі святині), а також головного осередку освіти «роксоланського народу». Надалі констатувалося, що контроль над Києвом забезпечить московитам можливість заволодіти всією Україною, і в перспективі вони матимуть плацдарм для наступу на саму Османську імперію. Останнє споріднювало цей текст із розглянутим вище листом до султана, який, найімовірніше, І.Максимович, Д.Горленко та К.Довгополий подали у Стамбулі напередодні.

Необхідно зауважити, що з цими текстами ідейно перегукуються інші два латиномовні трактати мазепинців із фонду «Cosacica». Вони писані тим самим почерком (близьким до руки І.Максимовича), і, можливо, є продуктом рефлексій на тему минулого й боротьби «козацького народу», спровоковані переговорами у Стамбулі. Обидва тексти видаються недопрацьованими остаточно. Перший із них - «Правдива реляція про козаків і про Київ» («Relatio vera de Cosacis et De Kijovia») - в основі своїй є сумою виписок про Київське воєводство та козаків із латиномовного «Опису Польщі» А.Целларія 1659 р. їх не допасовано до якогось центрального аргументу. Проте виписки супроводжено власними інтерпретаціями укладача про належність усієї України козакам за «стародавнім правом», поновленим війною Б.Хмельницького проти «ляхів» та його угодою з московським царем 1654 р. Другий трактат - «Короткий виклад причин, через які Україна з Військом Запорізьким змушена вийти з московської протекції» («Brevis deductio causarum...») - присвячений обґрунтуванню причин повстання І.Мазепи проти московської протекції. Його автор відштовхується від ідей «Реляції про Київ» та Преамбули щодо природного права «стародавнього народу козацького» підніматися на війну за свою свободу й порушені права. Саме так зробили Б.Хмельницький та І.Мазепа. Надалі автор розкриває мотиви боротьби останнього з московитами, звертаючись до інтерпретації протистоянь із царськими військами гетьманів Ю.Хмельницького та І.Брюховецького. Ці пояснення викладено по пунктах (із заяв-лених чотирьох прописано три) й, симптоматично, ці рефлексії прямо перегукуються з текстом аналізованого вище листовного звернення до турецького султана.

Як відомо, дипломатичні зусилля мазепинців у Стамбулі мали обмежений успіх. У березні (за припущеннями інших дослідників - у травні) 1712 р. султан надав П.Орлику привілей на визнання його правителем лише Правобережної України без Києва. З тексту видно, що османці спиралися на власні історичні прецеденти: П.Орлика визнавали володарем одного з берегів Дніпра «на тих засадах і таким чи-ном, як Петро Дорошенко, що залишався під захистом нашої держави».

Невдовзі після султанського привілею й оголошення мирного договору у Стамбулі П.Орлик підготував «Маніфест до володарів Європи» (його умовно датують 4 квітня 1712 р.). Як заявлено на початку, метою документа було надання пояснень, чому гетьман звернувся по допомогу до Османської імперії та підняв повстання проти московського царя. Заявлені аргументи фактично стали декларацією самостійності «козацької нації» та леґітимності її нинішньої боротьби на основі природного права та історичних прецедентів (у цьому випадку - винятково війна Б.Хмельницького). Дослідники кваліфікують «Маніфест...» спробою П.Орлика представити фактичний османський протекторат таким, що не суперечить «опіці шведського короля». Тож у тексті спеціально відзначалося, що «султан пообіцяв від-новити давню державу», явно часів Б.Хмельницького, котрий, наголошувалося, поводився як вільний володар «ні під чиєю протекцією».

З іншого боку, цей риторично вишуканий «Маніфест до володарів Європи» став черговою спробою мазепинців заявити про визначену правом та історією самостійність (а, можливо, і суверенітет) козаків. І у цьому випадку, як і в багатьох подібних заявках (листах чи меморіалах) гетьмана-еміґранта та його сподвижників наступних кількох десятиліть, зрозуміти їхні апеляції до образу «козацького народу», його історичного та природного права стає можливим завдяки зверненню до «Конституції» й «Реляції про Київ». Написані в непростих обставинах і в перші роки ще, здавалося б, перспективних сподівань виправити ситуацію після Полтави-1709, ці твори містили концептуально довершене представлення козацької політичної та історичної традиції. Саме з неї потрібно було розпочинати представлення своєї справи мазепинцям при різних європейських дворах. У цьому й полягає внесок Пилипа Орлика як по-літика. Він першим чітко сформулював ідею державності та історії «козацької нації», і невтомно боровся за її політичну реалізацію в тогочасній Європі.

REFERENCES

1. Bovhyria, A.M. (2016). Do pytannia pro dzherela “Litopysu Hrabianky”. Ukraina v Tsentralno-Skhidnii Yevropi, 16, 297-306. Kyiv. [in Ukrainian].

2. Kresin, O.V. (2001). Polityko-pravovaspadshchyna ukrainskoi politychnoiemihratsii pershoi polovynyXVIIIst. Kyiv. [in Ukrainian].

3. Malyshev, O.O. (2021). Kozatska reliatsiia pro Kyiv yak stolytsiu Ukrainy: nevidomyi dokument poch. XVIII st. Konstytutsiia - osnova rozvytku derzhavy isuspilstva: Do 25-richchia Konstytutsii Ukrainy: Mat. XIIMizhnar. nauk.-prakt. konf. (Kyiv, 24 chervnia 2021 r.), 69-74. Kyiv. [in Ukrainian].

4. Plokhy, S. (2006). The Origins of the Slavic Nations: Pre-Modern Identities in Russia, Ukraine, and Belarus. Cambridge: Mass.

5. Pritsak, O. (1988). Pylyp Orlyk's Concept of the Ukrainian Present, Past, and Future. Introduction. The Diariuszpodrozny of Pylyp Orlyk (1727-1731). Harvard Library of Early Ukrainian Literature: Texts, 6. Cambridge: Mass.

6. Yakovenko, N.M. (2012). Dzerkala identychnosti: Doslidzhennia z istorii uiavlen ta idei v Ukraini XVI - pochatku XVIII st. Kyiv, [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru