The habitation layer of the Late Hallstatt period at the Trinca "Izvorul lui Luca" site (Northern Moldavian Plateau area)

Levitki, O., Sirbu, L. 2019. Trinca «Izvorul lui Luca» -- un sit al culturii tracice timpurii din zona Podi^ului Moldovei de Nord. In: Volum omagial Ion Niculita (in print).

Morintz, S. 1959. Sapaturile de la Birse^ti (r. Vran- cea, reg. Galati). Materials gi Cercetari Arheologice, VI, p. 231-235.

Moscalu, E. 1983. Ceramica traco-getica. Bucure^ti: Biblioteca Muzeologica.

Nemeti, I. 1972. Necropola hallstattiana de la Sanislau. Satu Mare. Studii gi comunicari, 2, p. 121-148.

Nemeti, I. 1982. Das Spatthallstattzeitliche Graber- feld von Sanislau. Dacia, XXVI, 1--2, p. 115-144.

Romsauer, P. 1993. Nove naslezy Vekerzugskej skupiny z Nitry. Slovensko, archeologia, XLI, I, p. 539.

Smirnova, G. 1998. Din nou despre ceramica cenu^ie lucrata la roata descoperita in siturile scitice timpurii din zona Nistrului Mijlociu. Studii gi Cercetari de Isto- rie Veche gi Arheologie, 49, I, p. 23-37.

Sulimirski, T. 1936. Scytowe na zachodniem Podolu. Lwow: Lwowskie Towarzystwo Prehistoryczne.

Vasiliev, V. 1980. Scitii agatirgi pe teritoriul Romaniei. Cluj-Napoca: Dacia.

Vulpe, A. 1967. Necropola hallstattiana de la Ferig- ile. Bucure^ti: ARSR. Monografie arheologica.

Vulpe, A. 1970. Cercetari arheologice §i interpretari istorice privind sec. VII--V i. e. n. in spatiul Carpato- Dunarean. Memoria Antiqvitatis, II, p. 182-213.

Vulpe, A., Popescu, E. 1972. Contribution a la con- naissance des debuts de la culture geto-dacique dans la zone subcarpatique Vilcea-Arge§ (La necropole tumu- laire de Tigveni). Dacia, XVI, p. 75-111.

Бессонова, C. C., Скорый, C. A. 2001. Мотронин- ское городище скифской эпохи. Киев; Краков: ИА НАНУ.

Ганіна, О. Д. 1965. Поселення скіфського часу у сєлі Кане-Пусте. Археологія, XIX, с. 106-117.

Ганина, О. Д. 1984. Поселення ранньоскіфськой доби поблизу с. Залісся. Археологія 47, с. 68-79.

Гуцал, А. ф., Гуцал, В. А., Мегей, В. П. 1998. До- слидження курганів скіфського часу у Середньому Подністров'ї. Археологічні відкриття в Україні 1997--1998 рр., с. 74-75.

Гуцал, А. ф., Гуцал, В. А., Мегей, В. П., Моги- лов, О. Д. 2003. Результати досліджень курганів скіфського часу біля с. Теклівка на Поділлі. Археологічні відкриття в Україні 2001--2002рр., с. 9092.

Гуцал, А. ф., Гуцал, В. А., Мегей, В. П., Могилов, О. Д. 2005. Кургани ранньоскіфської доби біля села Колодіївка на середньому Дністрі. Археологічні дослідження в Україні 2003--2004рр., с. 118-119.

Йерем, Э. 1986. Скифский период в восточной Венгрии. В: Титов, В. С., Эрдели, И. (ред.). Археология Венгрии, конец II тысячелетия до н. э. -- I тысячелетие н. э. Москва: Наука, с. 169-187.

Ковпаненко, Г. Т., Бессонова, С. С., Скорый, С. А. 1989. Памятники скифской эпохи Днепровского-ле- состепного Правобережья (Киево-Черкасский регион). Киев: Наукова думка.

Кравчук, Ю. П, Верина, В. Н., Сухов, И. М. 1976. Заповедники и памятники природы Молдавии. Кишинев: Штиинца.

Крушельницька, Л. I. 1974. Стародавне населення Прикарпаття і Волині за доби раннього заліза. В: Черниш, О. П. (ред.). Стародавнє населення Прикарпаття і Волині (доба первіснообщинного ладу). Київ: Наукова думка, с. 228-268.

Крушельницкая, Л. И. 1990a. Группа памятников Среднего Поднестровья. Чернолсская культура. В: Балагури, Э. А., Черныш, О. П. (ред.). Археология Прикарпатья, Волыни и Закарпатья (энеолит, бронза и раннее железо). Киев: Наукова думка, с. 135-140.

Крушельницкая, Л. И. 1990b. Культуры Прикарпатья, Волыни и Закарпатья раннескифского времени. В: Балагури, Э. А., Черныш, О. П. (ред.). Археология Прикарпатья, Волыни и Закарпатья (энеолит, бронза и раннее железо). Киев: Наукова думка, с. 141-157.

Крушельницька, Л. I. 1998. Чорноліська культура Середнього Придністров'я (за матеріалами не- поротівськоі групи пам'яток). Львів: Місіонер.

Лапушнян, В. Л., Никулицэ, И. Т., Романовская, М. А. 1974. Памятники раннего железного века. Кишинев: Штиинца. Археологическая карта Молдавии, 4.

Левицкий, О. Г. 1986. Поселение раннего железного века у с. Тринка. Археологические исследования в Молдавии в 1982 г., с. 54-71.

Мелюкова, А. И. 1958. Памятники скифского времени лесостепного Среднего Поднестровья. Материалы и исследования по археологии СССР, 64, с. 5-102.

Петренко, В. Г. 1967. Правобережье Среднего Приднепровья в V--III вв. до н. э. Москва: Наука. Свод археологических источников, Д 1--4.

Петренко, В. Г. 1989. Локальные группы скифообразной культуры лесостепи Восточной Европы. В: Мелюкова, А. И. (ред.). Степи европейской части СССР в скифо-сарматское время. Москва: Наука, с. 67-80.

Попович, И. И. 1990. Памятники Куштановицкой культуры. В: Балагури, Э. А., Черныш, О. П. (ред.). Археология Прикарпатья, Волыни и Закарпатья (энеолит, бронза и раннее железо). Киев: Наукова думка, с. 157-162.

Попович, I. 1993. Куштановицька група пам'яток. В: Крушельницька, Л. (ред.). Пам'ятки гальштать- ского періоду межиріччя Вісли, Дністра і Прип'яті. Київ: Наукова думка, с. 250-286.

Рымбу, Н. Л. 1980. Физическая география Молдавской ССР (учебное пособие для студентов географического факультета. Кишинев: КГУ.

Рымбу, Н. Л. 1982. Природно-географическое районирование Молдаской ССР. Кишинев: Штиинца.

Скорый, С. А., Бесонова, С. С. 1996. Житлово-господарський комплекс Мотронинського городища. В: Супруненко, О. Б. (ред.). Більске городище в контексті вивчення пам'яток раннього залізного віку Європи. Полтава: Археологія, с. 222-232.

Смирнова, Г. И. 1961. Севериновское городище (по материалам Юго-Подольской экспедиции 1947-- 1948, 1953 гг.). Археологический сборник государственного Эрмитажа, с. 88-103.

Смирнова, Г. И. 1968. Раскопки курганов у сел Круглик и Долиняны на Буковин. Археологический сборник государственного Эрмитажа, 10. Ленинград, с. 14-27.

Смирнова, Г. И. 1978. Поселение скифского времени у села Долиняны в Днестровском Правобережье (по материалам раскопок 1972--1973 гг. Археологический сборник государственного Эрмитажа, 19, с. 29-36.

Смирнова, Г. И. 1981. Новые данные о поселении у с. Долиняны (по материалам раскопок 1977-- 1978 гг.). Археологический сборник государственного Эрмитажа, 22, с. 40-61.

Смирнова, Г. И. 1986. Скифское поселение у с. Долиняны (раскоп «у тока»). В: Смирнова, Г. И. (ред.). Древние памятники культуры на территории СССР. Ленинград: Государственный Эрмитаж, с. 37-42.

Смирнова, Г. И. 1993. Памятники Среднего Под- нестровья в хронологической схеме раннескифской культуры. Российская археология, 2, с. 101-118.

Смирнова, Г. И. 1998. О работах на раннескифском поселении у с. Долиняны в 1985 и 1987 гг. Археологический сборник государственного Эрмитажа, 33, с. 33-48.

Смирнова, Г. И. 1999. Еще раз о серой кружальной керамике из раннескифских памятников Среднего Поднестровья. Археологический сборник государственного Эрмитажа, 34, с. 44-57.

Смирнова, Г. И. 2001. Заключительный сезон работ на раннескифском поселении у с. Долиняны. Археологический сборник государственного Эрмитажа, 35, с. 59-73.

Смирнова, Г. И. 2004. Состояние изучения Западно-Подольской группы памятников раннескифского времени в Лесостепной Скифии в конце ХХ века. In: Chochorovski, J. (ed.). Kimmerowie, Scytowie, Sarmaci. Ksi^ga poswi^cona pami^ci profesora Tadeusza Sulimirskiego. Krakow, с. 405-429.

Смирнова, Г. И., Бернякович, К. Ф. 1965. Происхождение и хронология памятников Куштановицко- го типа Закарпатья. Археологический сборник государственного Эрмитажа, 7, с. 89-115.

Сухов, И. М. 1972. О выделении комплекса геологических и палеонтологических памятников «При- прутские толтры» в Северо-Западной Молдавии. Охрана природы Молдавии, 9, с. 12-19.

Шрамко, Б. А. 1987. Вельское городище скифской эпохи (город Гелон). Киев: Наукова думка.

Шрамко, Б. А. 1998. Люботинское городище. В: Буйнов, Ю. В. (ред.). Люботинское городище. Харьков: Регион-информ, с. 9-131.

Шрамко, Б. А., Задников, С. А., Зоря, А. О. 2004. Селище скифского времени у с. Червоносово. Древности 2004, с. 27-32.

Янакевич, А. Н. 1973. Тортонские рифы Молдавии и их охрана. Охрана природы Молдавии, 11, с. 20-31.

REFERENCES

Boboc, N., Sarodoev, Gh. 2010. Natura. In: Duca, Gh. (ed.). Republica Moldova. Chisinau: Editie enciclopedica, p. 8-15.

Chochorowski, I. 1985. Die Vekerzug-Kultur. Charakteris- tik der Funde. Warszawa; Krakow: PWN.

Guchin, V. 1993. Repertoriul monumentelor arheologice din r-nul Briceni, Republica Moldova. Arhiva Muzeului National de Istorie a Moldovei. Chisinau.

Ignat, M. 2000. Un nouveau groupe culturel du hallstatt tardif sur le territoire de la Roumanie. Studia Antiqua et Ar- chaeologica, VII, p. 331-344.

Ignat, M. 2006. Necropolele tumulare din zona Radauti in cadrul lumii traco-getice (sec. VII--VA. Ch.). Targovi^te: Ce- tatea de Scaun.

Istoria... 2010. Istoria Moldovei. Epoca preistorica $i antica. Chisinau: Tipografia Centrala.

Levitchi, O. 1992. La situation culturelle et historique dans l'espace Carpato-Dniestrien a l'epoque du Hallstatt. Symposia Thracologica, 9, p. 119-121.

Levitchi, O. 2006. Necropola tumulara hallstattiana tarzie Trinca «Drumul Fetegtilor». Ia§i: Trinitas. Bibliotheca Arhae- ologica Moldaviae, III.

Levitki, O., Sirbu, Gh., Babii, A. 2010. Lipcani «La Rab- ii» -- un nou sit arheologic cu nivel de locuire hallstattian tir- ziu in zona Podi^ului Moldovei de Nord. Revista Arheologica, V, 1, p. 142-150.

Levitki, O., Sirbu, L. 2019. Trinca «Izvorul lui Luca» -- un sit al culturii tracice timpurii din zona Podi^ului Moldovei de Nord. In: Volum omagial Ion Niculita (in print).

Morintz, S. 1959. Sapaturile de la Birse^ti (r. Vrancea, reg. Galati). Materiale gi Cercetari Arheologice, VI, p. 231235.

Moscalu, E. 1983. Ceramica traco-getica. Bucure^ti: Biblio- teca Muzeologica.

Nemeti, I. 1972. Necropola hallstattiana de la Sanislau. Satu Mare. Studii gi comunicari, 2, p. 121-148.

Nemeti, I. 1982. Das Spatthallstattzeitliche Graberfeld von Sanislau. Dacia, XXVI, 1--2, p. 115-144.

Romsauer, P. 1993. Nove naslezy Vekerzugskej skupiny z Nitry. Slovensko archeologia, XLI, I, p. 5-39.

Smirnova, G. 1998. Din nou despre ceramica cenu^ie lucrata la roata descoperita in siturile scitice timpurii din zona Nistrului Mijlociu. Studii gi Cercetari de Istorie Veche gi Arheologie, 49, I, p. 23-37.

Sulimirski, T. 1936. Scytowe na zachodniem Podolu. Lwow: Lwowskie Towarzystwo Prehistoryczne.

Vasiliev, V. 1980. Scitii agatirgi pe teritoriul Romaniei. Cluj-Napoca: Dacia.

Vulpe, A. 1967. Necropola hallstattiana de la Ferigile. Bucure^ti: ARSR. Monografie arheologica.

Vulpe, A. 1970. Cercetari arheologice §i interpretari is- torice privind sec. VII--V i. e. n. in spatiul Carpato-Dunarean. Memoria Antiqvitatis, II, p. 182-213.

Vulpe, A., Popescu, E. 1972. Contribution a la connais- sance des debuts de la culture geto-dacique dans la zone sub- carpatique Vilcea-Arge§ (La necropole tumulaire de Tigveni). Dacia, XVI, p. 75-111.

Bessonova, S. S., Skoryi, S. A. 2001. Motroninskoe gorod- ishche skifskoi epokhi. Kiev; Krakov: IA NANU.

Ganina, O. D. 1965. Poselennia skifskogo chasu u seli Ivane-Puste. Arkheologiia, XIX, s. 106-117.

Ganina, O. D. 1984. Poselennia rannoskifskogoi dobi pobli- zu s. Zalissia. Arkheologiia, 47, s. 68-79.

Gutsal, A. F., Gutsal, V. A., Megei, V. P. 1998. Doslidzhen- nia kurganiv skifskogo chasu u Serednomu Podnistrovi. Arkheologichni vidkrittia v Ukraini 1997--1998 rr., s. 74-75.

Gutsal, A. F., Gutsal, V. A., Megei, V. P., Mogilov, O. D. 2003. Rezultati doslidzhen kurganiv skifskogo chasu bilia s. Teklivka na Podilli. Arkheologichni vidkrittia v Ukraini 2001--2002 rr., s. 90-92.

Gutsal, A. F., Gutsal, V. A., Megei, V. P., Mogilov, O. D. 2005. Kurgani rannioskifskoi dobi bilia sela Kolodiivka na serednomu Dnistri. Arkheologichni doslidyhennia v Ukraini 2003--2004 rr., s. 118-119.

Ierem, E. 1986. Skifskii period v vostochnoi Vengrii. In: Titov, V. S., Erdeli, I. (eds.). Arkheologiia Vengrii, konets II tysiacheletiia do n. e. -- tysiacheletie n. e. Moskva: Nauka, s. 169-187.

Kovpanenko, G. T., Bessonova, S. S., Skoryi, S. A. 1989. Pa- miatniki skifskoi epokhi Dneprovskogo-lesostepnogo Pravobe- rezhia (Kievo-Cherkasskii region). Kiev: Naukova dumka.

Kravchuk, Iu. P., Verina, V. N., Sukhov, I. M. 1976. Zapo- vedniki i pamiatniki prirody Moldavii. Kishinev: Shtiintsa.

Krushelnitska, L. I. 1974. Starodavne naselennia Prikar- pattia i Volini za dobi rannogo zaliza. In: Chernish, O. P. (ed.). Starodavne naselennia Prikarpattia i Volini (doba pervisnoo- bshchnnogo ladu). Kyiv: Naukova dumka, s. 228-268.

Krushelnitskaia, L. I. 1990a. Gruppa pamiatnikov Sred- nego Podnestrovia. Chernolesskaia kultura. In: Balaguri, E. A., Chernysh, O. P. (eds.). Arkheologiiaprikarpatia, Volyni i Zakarpatia (eneolit, bronza i rannee zhelezo). Kiev: Naukova dumka, s. 135-140.

Krushelnitskaia, L. I. 1990b. Kultury Prikarpatia, Volyni i Zakarpatia ranneskifskogo vremeni. In: Balaguri, E. A., Chernysh, O. P. (eds.). Arkheologiia prikarpatia, Volyni i Zakarpatia (eneolit, bronza i rannee zhelezo). Kiev: Naukova dumka, s. 141-157.

Krushelnitska, L. I. 1998. Chornoliska kultura Serednogo Pridnistrovia (za materialami neporotivskoi grupi pamiatok). Lviv: Misionir.

Lapushnian, V. L., Niculitse, I. T., Romanovskaia, M. A. 1974. Pamiatniki rannego zheleznogo veka. Kishinev: Shti- intsa. Arkheologicheskaia karta Moldavii, 4.

Levitskii, O. G. 1986. Poselenie rannego zheleznogo veka u s. Trinka. Arkheologicheskie Issledovaniia v Moldove v 1982g., s. 54-71.

Meliukova, A. I. 1958. Pamiatniki skifskogo vremeni le- sostepnogo Srednego Podnestrovia. Materialy i issledovaniia po arkheologii SSSR, 64, s. 5-102.

Petrenko, V. G. 1967. Pravoberezhe Srednego Pridneprovia v V--III vv. do n. e. Moskva: Nauka. Svod arkheologicheskikh istochnikov, D 1--4.

Petrenko, V. G. 1989. Lokalnye gruppy skifoobraznoi kul- tury lesostepi Vostochnoi Evropy. In: Meliukova, A. I. (ed.). Stepi evropeiskoi chasti SSSR v skifo-sarmatskoe vremia. Moskva: Nauka, s. 67-80.

Popovich, I. I. 1990. Pamiatniki Kushtanovitskoi kultury. In: Balaguri, E. A., Chernysh, O. P. (eds.). Arkheologiia Pri- karpatia, Volyni i Zakarpatia (eneolit, bronza i zhelezo). Kiev: Naukova dumka, 157-162.

Popovich, I. 1993. Kushtanovitska grupa pamiatok. In: Krushelnitska, L. (ed.). Pamiatki galshtatskogo periodu mezhrichchia Visli, Dnistra i Pripiati. Kyiv: Naukova dumka, s. 250-286.

Rymbu, N. L. 1980. Fizicheskaia geografiia Moldavskoi SSR (uchebnoe posobie dlea studentov geograficheskoe fakulteta). Kishinev: KGU.

Rymbu, N. L. 1982. Prirodno-geograficheskoe raionirov- anie Moldavskoi SSR. Kishinev: Shtiintsa.

Skoryi, S. A., Besonova, S. S. 1996. Zhitlovo-gospodarskii kompleks Motroninskogo gorodishcha. In: Suprunenko, O. B. (ed.). Bilske gorodishche v konteksti vivchennia pamiatok rannogo zaliznogo viku Evropi. Poltava: Arkheolohiia, s. 222232.

Smirnova, G. I. 1961, Severinovskoe gorodishche (po ma- terialam Iugo-Podolskoi ekspeditsii 1947--1948, 1953 gg.). Arkheologicheskii sbornik gosudrastvennogo Ermitazha, 2, s. 88-103.

Smirnova, G. I. 1968. Raskopki kurganov u sel Kruglik i Dolineany na Bukovin. Arkheologicheskii sbornik gosudrast- vennogo Ermitazha, 10, s. 14-27.

Smirnova, G. I. 1978. Poselenie skifskogo vremeni u sela Doliniany v Dnestrovskom Pravoberezhe (po materialam raskopok 1972--1973 gg.). Arkheologicheskii sbornik gosu- drastvennogo Ermitazha, 19, s. 29-36.

Smirnova, G. I. 1981. Novye dannye o poselenii u s. Do- liniany (po materialam raskopok 1977--1978 gg.). Arkheolog- icheskii sbornik gosudrastvennogo Ermitazha, 22, s. 40-61.

Smirnova, G. I. 1986. Skifskoe poselenie u s. Doliniany (raskop u «u toka»). In: Smirnova, G. I. (ed.). Drevnie pamiatniki kultury na territorii SSSR. Leningrad: Gosudrastvenyi Ermitazh, s. 37-42.

Smirnova, G. I. 1993. Pamiatniki Srednego Podnestrovia v khornologicheskoi skheme ranneskifskoi kultury. Rosiiskaia arkheologiia, 2, s. 101-118.

Smirnova, G. I. 1998. O rabotakh na ranneskifskom posele- nii u s. Doliniany v 1985 i 1987 gg. Arkheologicheskii sbornik gosudrastvennogo Ermitazha, 33, s. 33-48.

Smirnova, G. I. 1999. Eshche raz o seroi kruzhalnoi keramike iz ranneskifskikh pamiatnikov Srednego Podnestro- via. Arkheologicheskii sbornik gosudrastvennogo Ermitazha, 34, s. 44-57.

Smirnova, G. I. 2001. Zakliuchitelnyi sezon rabot na ran- neskifskom poselenii u s. Doliniany. Arkheologicheskii sbornik gosudrastvennogo Ermitazha, 35, s. 59-73.

Smirnova, G. I. 2004. Sostoianie izucheniia Zapadno- Podolskoi gruppy pamiatnikov ranneskifskogo vremeni v Le- sostepnoi Skifii v kontse XX veka. In: Chochorovski, J. (ed.). Kimmerowie, Scytowie, Sarmaci. Ksigga poswigcona pamigci profesora Tadeusza Sulimirskiego. Krakow, s. 405-429.

Smirnova, G. I., Berniakovich, K. F. 1965. Proiskhozhdenie i khronologiia pamiatnikov Kustanovitskogo tipa Zakarpatia. Arkheologicheskii sbornik gosudrastvennogo Ermitazha, 7, s. 89-115.

Sukhov, I. M. 1972. O vydelenii kompleksa geologicheskikh i paleontologicheskikh pamiatnikov «Priprutskie toltry» v Severo-Zapadnoi Moldavii. Okhrana prirody Moldavii, 9, s. 12-19.

Shramko, B. A. 1987. Belskoe gorodishche skifskoi epokhi (gorod Gelon). Kiev

Sramko, B. A. 1998. Liubotinskoe gorodishche. In: Buinov, Iu. V. (ed.). Liubotinskoe gorodishche. Kharkov: ?Region-in- form, s. 9-131.

Shramko, B. A., Zadnikov, S. A., Zoria, A. O. 2004. Selish- che skifskogo vremeni u s. Chervonosovo. Drevnosti 2004, s. 27-32.

Ianakevich, A. N. 1973. Tortonskie rify Moldavii i ikh okhrana. Okhrana prirody Moldavii, 11, s. 20-31.

Размещено на Allbest.ru