Буджацька культура Північно-Західного Причорномор'я: контакти і зв'язки з культурами шнурової кераміки
Ознайомлення з описом найбільш характерних рис, що дозволяють виділити окрему буджацьку культуру, але в контексті ямної культурно-історичної області. Визначення та характеристика основних форм кераміки й кубовидного посуду з поховань буджацької культури.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 20.09.2021 |
| Размер файла | 4,2 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
35. Рычков, Н. А. 1990. Этническая характеристика населения ямной культуры Северного Причерноморья. Автореферат диссертации к. и. н. Киев: ИА НАНУ.
36. Синика, в. С., Разумов, С. Н., Тельнов, Н. П. 2013. Курганы у с. Буторы. Тирасполь: ПГУ.
37. Субботин, Л. в. 1982. Два кургана эпохи бронзы в Буго-Днестровском междуречье. в: Гудкова, А. в. (ред.). Археологические памятники Северо-Западного Причерноморья. Киев: Наукова думка, с. 100110.
38. Субботин, Л. в. 1985. Семёновский могильник эпохи энеолита--бронзы. B: Станко, в. Н. (ред.). Новые материалы по археологии Северо-Западного Причерноморья. Киев: Наукова думка, с. 45-95.
39. Субботин, Л. в. 2000. Северо-западное Причерноморье в эпоху ранней и средней бронзы. Stratum plus, 2, с. 350-387.
40. Субботин, Л. в. 2003. Орудия труда, оружие и украшения ямной культуры Северо-Западного Причерноморья. Одесса: Полис.
41. Субботин, Л. в., Дзиговский, А. Н., Майоров, в. Н. 1984. Охранные раскопки у с. Огородное. в: Станко, в. Н. (ред.). Северное Причерноморье. Киев: Наукова думка, с. 104-112.
42. Субботин, Л. в., Добролюбский, А. О., Тощев, Г. Н. 1995a. Памятники эпохи бронзы курганного могильника Градешка. Древности Степного Причерноморья и Крыма, V, с. 109-126.
43. Субботин, Л. в., Островерхов, А. С., Дзиговский, А. Н. 1995b. Археологические древности Буджака. Курганы у с. Траповка и Новоселица. Одесса: Гермес.
44. Тощев, Г. Н. 1987. Средний период бронзового века Юго-Запада СССР. Москва. Депонировано в ИНИОН АН СССР 19.06.1987, № 29903.
45. Тощев, Г. Н. 1992. Курганы эпохи бронзы междуречья Ялпуга и Кагула. запорожье: зГУ.
46. Тощев, Г. Н. 2007. Крым в эпоху бронзы. запорожье: згу.
47. Чеботаренко, Г. Ф. Яровой, Е. в., Тельнов, Н. П. 1989. Курганы Буджакской степи. Кишинев: Шти- инца.
48. Черняков, И. Т. 1979 Культурно-хронологическое своеобразие памятников эпохи бронзы Северо-западного Причерноморья. в: Проблемы эпохи бронзы юга Восточной Европы. Тезисы докладов конференции; Донецк 3--6 декабря 1979 г. Донецк, с. 8-10.
49. черняков, И. Т., Тощев, Г. Н. 1985. Культурнохронологические особенности курганных погребений эпохи бронзы Нижнего Дуная. в: Станко, в. Н. (ред.). Новые материалы по археологии Северо-Западного Причерноморья. Киев: Наукова думка, с. 531.
50. Шапошникова, О. Г., Фоменко, в. Н., Довженко, Н. Д. 1986. Ямная культурно-историческая область (южнобугский вариант). Киев: Наукова думка.
51. Шишлина, Н. И. 2007. Северо-Западный Прикас- пий в эпоху бронзы (V--III тыс. до н. э.). Москва: ГИМ. Труды Государственного Исторического Музея, 165.
52. Шмаглий, Н. М., черняков, И. Т. 1970 Исследования курганов в степной части междуречья Дуная и Днестра. Материалы по археологии Северного Причерноморья, 6, с. 5-90.
53. Шмаглий, Н. М. черняков, И. Т. 1985. Курганы на левобережье Нижнего Днестра. в: Станко, в. Н. (ред.). Новые материалы по археологии Северо-Западного Причерноморья. Киев: Наукова думка, с. 95132.
54. Яровой, Е. в. 1983. Курган эпохи ранней бронзы у с. Яблона. Археологические исследования в Молдавии в 1979--1980 гг., с. 193-210.
55. Яровой, Е. в. 1985. Древнейшие скотоводческие племена юго-запада СССР (классификация погребального обряда). Кишинев: Штиинца.
56. Яровой, Е. в. 1990. Курганы эпохи энеолита-- бронзы Нижнего Поднестровья. Кишинев: Штиин- ца.
57. Batora, J. 2006. Stddie ku komunikacii medzi stred- nou a vychodnou Eurjpou v dobe bronzovej. Bratislava: Petrus.
58. Buchvaldek, M. 1958. Hroby se snurovou keramikou ze Sulejovic. Pamatky archeologicke, 1, s. 15-39.
59. Buchvaldek, M. 1966. Die Schnurkeramik in Mitte- leuropa -- Zur Herausstellung der Fundgruppen und der Frage ihrer gegenseitigen Beziehungen. Pamatky archeologicke, 1, S. 126-171.
60. Buchvaldek, M. 1997. Die sudosteuropaischen El- emente in der Schnurkeramik. In: Becker M.-L. (ed.). Chronos. Beitrage zur prahistorischen Archaologie zwischen Nord- und Sudosteuropa. Festschrift fur Bernhard Hansel. Eselkamp: Marie Leidorf, S. 181-185.
61. Ciugudean, H. 2011. Mounds and Mountains: Burial Rituals in Early Bronze Age Transylvania. In: Berecki, S., Nemeth, R. E., Rezi, B. (ed.). Bronze Age Rites and Rituals in the Carpathian Basin. Tаrgu Mure§: Mega, p. 21-59.
62. Dresely, V. 2004. Schnurkeramik und schnurk- eramiker im Taubertal. Stuttgart: Konrad Theiss.
63. Dresely, V., Muller, J. 2001 Die absolutchronolo- gische Datierung der Scnurkeramik im Tauber- und Mittelelbe-Saale-Gebeit. Studien zur Archaologie in Ostmitteleuropa, 1: Die absolute Chronologie im Mit- teleuropa 3000--2000 v. Chr., S. 287-318.
64. Duffy, P. R. 2010. Complexity and autonomy in Bronze Age Europe: assessing cultural developments in Eastern Hungary. PhD thesis. Michigan.
65. Harrison, R. J., Heyd, V. 2007. The Transformation of Europe in the Third Millennium BC: The Example of «Le Petit Chasseur I + III» (Sion, Valais, Switzerland). Praehistorische Zeitschrift, 82, 2, s. 129-214.
66. Heyd, V. 2011. Yamnaya Groups and Tumuli West of the Black Sea. In: Borgna, E, Muller, J., Celka, S, (ed.) Ancestral Landscapes: Burial mounds in the Copper and Bronze Ages. Lyon: Maison de l'Orient et de la Mediterranee, p. 529-549.
67. Hubner, E. 2005. Jungneolithische Graber auf der Jotischen Halbinsel. Typologische und chronologische
68. Studien zur Einzelgrabkultur: in 3 Banden. Koben- havn: Der Kongelige Nordiske oldskirftselskab.
69. Ivanova, S. 2013. Connections between the Budzhak Culture and Central European groups of the Corded Ware Culture. Balltic Pontic Studies, 18: The Ingul- Donets Early Bronze Civilization as springboard for transmission of Pontic Cultural Patterns to the Baltic Drainage Basin 3200--1750 BC, p. 86-120
70. Iwanowa, S., Kosko, A., Wlodarczak, P. 2014. Kom- ponent tradycji kultur ceramiki sznurowej. Amfory w pyinocno-zachodnio nadczarnomorskich grobach kul- tury jamowej. Arhaeologia Bimaris, 6, s. 351-386.
71. Kalicz-Schreiber, R. 1989. Die alteste Bronzezeit in Nordwestungarn und ihre Bezienhungen. Praehistori- ca, XV--XIV, S. 249-255.
72. Klochko, V., Kosko, A. 2009. The societies od Cor- dered Ware Cultures and those of Black Sea steppes (Yamnaya and Catacomb Grave Cultures) in the route network between the Baltic and Black Seas. Baltic- Pontic Studies, 14, p. 269-301.
73. Krzak, Z. 1961. Materialy do znajomolci kultury Zlockiej. Wroclaw; Warszawa; Krakow: Wydawnictwo Ossolicskich.
74. Levitski, О., Manzura, I., Demcenco, T. 1996. Ne- cropola tumulara de la Sarateni. Bucure^ti: Vavila Ed- int SRL.
75. Machnik, J. 1960. Zabytki z kurganiv kultury keramiky sznurowej w Wiktorowie (USSR). Materiale archeologiczne, I, s. 69-72.
76. Machnik, J. 1979 Ze studiyw nad kultury ceramiki sznurowej w dorzeczu gyrnego Dniestru. Acta Archaeo- logica Carpathica, XIX, s. 50-71.
77. Machnik, J. 1991. The earliest Bronze Age in the Carpatian Basin. Bradford: Bradford University.
78. Machnik, J. 2009. Short and long-distance pastoral journeys along ancient upland routes in Europe in the 3rd Millenium BC. Baltic-Pontic Studies, 14, p. 214222.
79. Matthias, W. 1969. Die Schnurkeramik im westli- chen Mitteldeutchland. In: Behrens, H., Schlette, F. (ed.). Die neolithiscen Bechrkulturen im Gebiet der DDR und ihre europaischen beziehungen. Berlin: Landesmu- seums, s. 9-29.
80. Matthias, W. 1982 Kataloge zur mitteldeutschen Schnurkeramik. Berlin: Landesmuseums, V.
81. Sebela L. 1999. The Cordered Ware Culture in Moravia and in the Adjacent Part of Silesia (Catalogue). Brno: Archeologicky ustav AV CR.
82. Simion, G. 1991. O noua cultura de la inseputul epozii bronzului pe teritoriul Istro-Pontic. Peuce, X, I, s. 33-34.
83. Szmyt, M. 1999 Between West and East. People of the Globular Amphora Culture in Eastern Europe 2960--2350 BC. Poznan: Adam Mickiewicz Univercity. Baltic-Pontic Studies, 8.
84. Szmyt, M. 2000. In the Far of Two Worlds. On the Study of Contacts between the Societs of the Globular Amphora and Yamnaya Cultutes. In: Kadrow, S. (ed.). A Turning of Ages Krakyw: IAiE PAN, s. 443-466
85. Szmyt, M., Chernyakov, I. T. 1999. Radiocarbon Chronology of «Akkiembetski Kurgan». A Preliminary Report. Baltic-Pontic Studies, 5, p. 196-202^
86. Vollmann, D. 2009. Der Maky-Kosihy-Caka-Kom- plex und die fruheste Nagyrev-Kultur an Donau und Theiss. In: Becker, V., Thomas, M. Wolf-Schuler, A. (ed.). Zeiten -- Kulturen -- Systeme. Gedenkschrift fur Jan Lichardus. Langenweissbach: Beier & Beran, S. 271-288.
87. Wetzel, G. 1990. Die Schnurkeramik in der Ober- lausitz und Niederlausitz. Praehistorica, XIX, s. 43-56.
88. Witkowska, B. 2006. Corded Ware culture settlements on Central Europe uplands. Spawozdania ar- cheologiczne, 58, p. 21-102.
89. Wlodarczak, P. 2008. Kultura ziocka i problem genezy kultury ceramiki sznurowej w Maiopolsce In: Bednarczyk, J. (ed.). Na pograniczu nwiatyw. Stu- dia z pradziejyw mindzymorza baltycko-pontyjskiego. Poznac: Wydawnictwo Poznacskie, s. 555-576.
90. Wlodarczak, P. 2010. Dunajski szlak kultury grobyw jamowycha problem genezy kultury ceramiki sznurowej. In: Czopek, S., Kadrow, S. (ed.). Mente et rutro. Studia archeologica Johanni Machnik viro doc- tissimo octogesimo vitae anno ab amicis, collegis et discipulis oblate. Rzeszyw: Fundacja Rzeszowskiego Osrodka Archeologicznego, s. 299-325.
References
1. Agulnikov, S. M. 2002. Pogrebeniya «aristokratii» yamnoy kultury iz kurgana 10 u pos. Tarakliya. In: Yarovoy, E. V. (ed.). Severnoe Prichernomorye ot eneolita do antichnosti. Tiraspol: PGU, s. 88-99.
2. Agulnikov, S. M. 2008. Arheologicheskoe nasledie Budzha- ka. Revista de Etnologie si Culturologie, 3, р. 227-244.
3. Agulnikov, S., Sava, E. 2004. Issledovanie kurganov na lev- oberezhye Dnestra. Kishineu: CEP USM.
4. Alekseeva, I. L. 1992. Kurgany epohi paleometalla v Seve- ro-Zapadnom Prichernomorye. Kiev: Naukova dumka.
5. Andrukh, S. I., Dobrolyubskiy, A. O., Toschev, G. N. 1985. Kurgany u s. Plavni v nizovyah Dunaya. Moskva. Deponirov- ano v INION AN SSSR 13.06.85, N 21110.
6. Borziyak, I. A. Manzura, I. V., Levitskiy, O G. 1983. Ko- rzhevskie kurgany. Arkheologicheskie issledovaniia v Mol- davii v 1979--1980 gg., s. 3-27.
7. Gey, A. N. 2000. Novotitorovskaya kultura. Moskva: Novy- iy sad.
8. Gening, V. V., Korpusova, V. N. 1989. Arheologicheskie pamyatniki Krymskogo Prisivashya. Kurgany u s. Istochnoe i s. Bolotnoe. Kiev: Institut zoologii.
9. Dvoryaninov, S. A., Petrenko, V. G., Rychkov, N. A. 1981. K izucheniyu orientirovki yamnyih pogrebeniy. In: Stanko, V. N. (ed.). Drevnosti Severo-Zapadnogo Prichernomorya. Kiev: Naukova dumka, s. 22-38.
10. Dergachev, V. A. 1973. Pamyatniki epohi bronzy. Kishinev: Shtiintsa. Arheologicheskaya karta Moldavii, 3.
11. Dergachev, V. A. 1986. Moldaviya i sosednie territorii v epohu bronzy. Kishinev: Shtiintsa.
12. Zagorujko, V. T., Lotocka, T. V., Potupchik, M. V., Po- tupchik, M. E. 1993. Pohovannya yamnoyi kultury bilya s. Pysarivka. Podilska starovyna, 1, s. 108-125.
13. Ivanova, S. V. 2013. Kulturno-istoricheskie kontakty nase- leniya Severo-Zapadnogo Prichernomorya v rannem bron- zovom veke: Zapad--Vostok. Stratum plus, 2, s. 199-258.
14. Ivanova, S. V., Ostroverhov, A. O., Savelyev, O. K. 2012. Ocherki istorii i arheologii Dnestro-Bugskogo mezhdurechya. Kiev: KNT.
15. Ivanova, S. V., Petrenko, V. G., Vetchinnikova, N. E. 2005. Kurgany drevnih skotovodov mezhdurechya Yuzhnogo Buga i Dnestra. Odessa: OGT.
16. Ivanova, S. V., Savelyev, O. K. 2011. Kurgan bilya s. Sichavka Odeskoy oblasti. Arheologiya, 3. s. 70-82.
17. Ivanova, S. V., Toschev, G.N. 2015. Budzhakskie banki» kak markery: transkulturniy i transterritorialniy aspekt. Starozhytnosti stepovoho Prychornomor'ia ta Krymu, XVIII, s. 17-36.
18. Yovanovich, B. 1994. Eneoliticheskoe serebro Balkan i Severo-pontiiskogo regiona. In: Yarovoy, E. V. (ed.). Drevney- shie obschnosti zemledeltsev i skotovodov V tys. do n. e. -- V v. n. e. Materialy mezhdunarodnoy arheologicheskoy konferent- sii, 10--14 oktyabrya 1994 g. Tiraspol: PGU, s. 41-42.
19. Kamenskiy, A. G. 1990. Rezultaty spektralnogo i metal- lograficheskogo issledovaniy metallicheskih predmetov iz pamyatnikov epohi bronzy s territorii Moldovy. In: Yarovoy, E. V. Kurganyi eneolita -- epohi bronzy Nizhnego Podnestro- vya. Kishinev: Shtiintsa, s. 247-258.
20. Katincharov, R. 1987. Ranniy bronzovyi vek Frakii i ego kulturnye svyazi i vzaimootnosheniya s sosednimi oblastya- mi. In: Pitshelauri, K. N., Chernyih, E. N. (ed.). Kavkaz v sis- teme paleometallicheskikh kultur Evrazii. Tbilisi: Meniereba, s. 168-175.
21. Kleyn, L. S. 1975. Retsenziya na: Kurgany stepnoy chasti mezhdurechya Dunaya i Dnestra. Sovetskaia arkheologiia, 1, s. 297-304.
22. Klochko, V. I. 2006. Ozbroennya ta viyskova sprava dav- nyogo naselennya Ukrainy. Kyiv: ArtEk.
23. Kosko, O., Klochko, V. I., Olshevskyi, A. 2012. Ritualnyi ob'ekt naselennya Prichornomorskoi kulturnoi spilnoty doby rannoi bronzy na r. Syan. Arheologiya, 2, s. 67-75.
24. Kruts, S. I. 1997. Antropologichniy sklad naselennya. In: Tolochko, P. P. (ed.). Davnya istoriya Ukrainy. Kyiv: Naukova dumka, 1: Pervisne suspilstvo, s. 374-383.
25. Manzura, I. V., Klochko, E. O., Savva, E. N. 1992. Kamen- skie kurgany. Kishinev: Shtiintsa.
26. Merpert, N. Ya. 1974. Drevneyshie skotovody Volgo-Ural- skogo mezhdurechya. Moskva: Nauka.
27. Merpert, N. Ya. 1982. Eneolit yuga SSSR i evraziyskie stepi. Eneolit SSSR. Arheologiya SSSR, 3, s. 321-331.
28. Nikolova, A. V. 1992. Hronologicheskaya klassifikatsiya pamyatnikov yamnoy kultury stepnoy zony Ukrainy. Avtoref- erat dissertatsii k. i. n. Kiev: IA NANU.
29. Nikolova, A. V., Mamchych, T. I. 1997. Do metodiki klasi- fIkatsii posudu yamnoi kultury. Arheologiya, 3, s. 101-115.
30. Petrenko, V. G. 2010. Kurgan epohi paleometalla na pobe- rezhe Hadzhibeyskogo limana. Materialy po arkheologii Sev- ernogo Prichernomoria, 11, s. 303-368.
31. Popovich, S. 2008. Issledovaniya kurgana u s. Orhey. Revista Archaeologica, IV, 1, s. 93-99.
32. Rasovskiy, D. A. 1933. Pechenegi, torki i berendei na Rusi i v Ugrii. Seminarium Kondakovianum, VI, s. 82-142.
33. Razumov, S. M. 2010. Krem'yani virobi naselennya Nadchornomor'ya doby rannoyi ta serednoyi bronzy (za ma- terialami pokhovan). Avtoreferat disertatsii k. i. n. Kyiv: IA NANU.
34. Razumov, S. N., Lysenko, S. D., Sinika, V. S., Telnov, N. P., Chetverikov, I. A. 2013. Kurgany epohi bronzy mogil- nika u s. Glinoe na levoberezhe Nizhnego Dnestra. Stratum plus, 2, s. 297-340.
35. Rychkov, N. A. 1990. Etnicheskaya harakteristika nase- leniya yamnoy kultury Severnogo Prichernomorya. Avtoref- erat dissertatsii k. i. n. Kiev: IA NANU.
36. Sinika, V. S., Razumov, S. N., Telnov, N. P. 2013. Kurgany u s. Butory. Tiraspol: PGU.
37. Subbotin, L. V. 1982. Dva kurgana epohi bronzy v Bugo- Dnestrovskom mezhdurechye. In: Gudkova, A. V. (ed.). Arhe- ologicheskie pamyatniki Severo-Zapadnogo Prichernomorya. Kiev: Naukova dumka, s. 100-110.
38. Subbotin, L. V. 1985. Semyonovskiy mogilnik epohi ene- olita-bronzy. In: Stanko, V. N. (ed.). Novyie materialy po ar- heologii Severo-Zapadnogo Prichernomorya. Kiev: Naukova dumka, s. 45-95.
39. Subbotin, L. V. 2000. Severo-Zapadnoe Prichernomorye v epokhu ranney i sredney bronzy. Stratum plus, 2, s. 350-387.
40. Subbotin, L. V. 2003. Orudiya truda, oruzhie i ukrasheniya yamnoy kulturyi Severo-Zapadnogo Prichernomorya. Odessa: Polis.
41. Subbotin, L. V., Dzigovskyi, A. N., Mayorov, V. N. 1984. Ohrannyie raskopki u s. Ogorodnoye. In: Stanko, V. N. (ed.). Severnoe Prichernomorye. Kiev: Naukova dumka, s. 104-112.
42. Subbotin, L. V., Dobrolyubskyi, A. O., Toschev, G. N. 1995a. Pamyatniki epokhi bronzy kurgannogo mogilnika Gradeshka. Drevnosti Stepnogo Prichernomoria i Kryma, V, s. 109-126.
43. Subbotin, L. V., Ostroverhov, A. S., Dzigovskyi, A. N. 1995b. Arheologicheskie drevnosti Budzhaka. Kurgany u s. Trapovka i Novoselitsa. Odessa: Germes.
44. Toschev, G. N. 1987. Sredniy period bronzovogo veka Yugo- Zapada SSSR. Moskva. Deponirovano v INION AN SSSR 19.06.1987, N 29903.
45. Toschev, G. N. 1992. Kurgany epohi bronzy mezhdurechya Yalpuga i Kagula. Zaporozhe: ZGU.
46. Toschev, G. N. 2007. Krym v epohu bronzy. Zaporozhe: ZGU.
47. Chebotarenko, G. F., Yarovoy, E. V., Telnov, N. P. 1989. Kurgany Budzhakskoy stepi. Kishinev: Shtiintsa.
48. Chernyakov, I. T. 1979. Kulturno-hronologicheskoe svoeo- brazie pamyatnikov epokhi bronzy Severo-Zapadnogo Pricher- nomorya. Problemy epokhi bronzy yuga Vostochnoy Evropy. Tezisy dokladov konferentsii; Donetsk 3--6 dekabrya 1979 g. Donetsk, s. 8-10.
49. Chernyakov, I. T., Toschev, G. N. 1985. Kulturno-hrono- logicheskie osobennosti kurgannyh pogrebeniy epohi bronzy Nizhnego Dunaya. In: Stanko, V. N. (ed.). Novye materialy po arheologii Severo-Zapadnogo Prichernomorya. Kiev: Naukova dumka, s. 5-31.
50. Shaposhnikova, O. G., Fomenko, V. N., Dovzhenko, N. D. 1986. Yamnaya kulturno-istoricheskaya oblast (yuzhnobug- skii variant). Kiev: Naukova dumka.
51. Shishlina, N. I. 2007. Severo-Zapadnyi Prikaspiy v epokhu bronzy (V--III tys. do n. e.). Moskva. Trudy Gosudarstven- nogo Istoricheskogo Muzeya, 165.
52. Shmaglii, N. M., Chernyakov, I. T. 1970. Issledovaniya kurganov v stepnoy chasti mezhdurechya Dunaya i Dnestra. Materialy po arkheologii Severnogo Prichernomoria, 6, s. 590.
53. Shmagliy, N. M. Chernyakov, I. T. 1985. Kurgany na lev- oberezhe Nizhnego Dnestra. In: Stanko, V. N. (ed.). Novyie materialy po arheologii Severo-Zapadnogo Prichernomorya. Kiev: Naukova dumka, s. 95-132.
54. Yarovoy, E. V. 1983. Kurgan epohi ranney bronzy u s. Ya- blona. Arkheologicheskie issledovaniia v Moldavii v 1979-- 1980gg., s. 193-210.
55. Yarovoy, E. V. 1985. Drevneyshie skotovodcheskie plemena yugo-zapada SSSR (klassifikatsiya pogrebalnogo obryada). Kishinev: Shtiintsa.
56. Yarovoy, E. V. 1990. Kurgany epkohi eneolita-bronzy Nizh- nego Podnestrovya. Kishinev: Shtiintsa.
57. Batora, J. 2006. Stddie ku komunikacii medzi strednou a vychodnou Eurypou v dobe bronzovej. Bratislava: Petrus.
58. Buchvaldek, M. 1958. Hroby se snurovou keramikou ze Sulejovic. Pamatky archeologicke, 1, s. 15-39.
59. Buchvaldek, M. 1966. Die Schnurkeramik in Mitteleu- ropa -- Zur Herausstellung der Fundgruppen und der Frage ihrer gegenseitigen Beziehungen. Pamatky archeologicke, 1, S. 126-171.
60. Buchvaldek, M. 1997. Die stidosteuropaischen Elemente in der Schnurkeramik. In: Becker, M.-L. (ed.). Chronos. Beitrage zur prahistorischen Archaologie zwischen Nord- und Sudos- teuropa. Festschrift fur Bernhard Hansel. Eselkamp: Marie Leidorf, S. 181-185.
61. Ciugudean, H. 2011. Mounds and Mountains: Burial Rituals in Early Bronze Age Transylvania. In: Berecki, S., Nemeth, R. E., Rezi, B. (ed.). Bronze Age Rites and Rituals in the Carpathian Basin. Targu Mure§: Mega, p. 21-59.
62. Dresely, V. 2004. Schnurkeramik und schnurkeramiker im Taubertal. Stuttgart: Konrad Theiss.
63. Dresely, V., Mtiller, J. 2001 Die absolutchronologische Da- tierung der Scnurkeramik im Tauber- und Mittelelbe-Saale- Gebeit. Studien zur Archaologie in Ostmitteleuropa, 1: Die absolute Chronologie im Mitteleuropa 3000--2000 v. Chr., S. 287-318.
64. Duffy, P. R. 2010. Complexity and autonomy in Bronze Age Europe: assessing cultural developments in Eastern Hungary. PhD thesis. Michigan.
65. Harrison, R. J., Heyd, V. 2007. The Transformation of Europe in the Third Millennium BC: The Example of «Le Petit Chasseur I + III» (Sion, Valais, Switzerland). Praehistorische Zeitschrift, 82, 2, s. 129-214.
66. Heyd, V. 2011. Yamnaya Groups and Tumuli West of the Black Sea. In: Borgna, E, Mtiller J., Celka, S, (ed.) Ancestral Landscapes: Burial mounds in the Copper and Bronze Ages. Lyon: Maison de l'Orient et de la Mediterranee, p. 529-549.
67. Htibner, E. 2005. Jungneolithische Graber auf der Jotischen Halbinsel. Typologische und chronologische Studien zur Einzelgrabkultur: in 3 Banden. Kobenhavn: Der Kongelige Nordiske oldskirftselskab.
68. Ivanova, S. 2013. Connections between the Budzhak Culture and Central European groups of the Corded Ware Culture. Balltic Pontic Studies, 18: The Ingul-Donets Early Bronze Civilization as springboard for transmission of Pontic Cultural Patterns to the Baltic Drainage Basin 3200-- 1750 BC, s. 86-120.
69. Iwanowa, S., Kosko, A., Wlodarczak, P. 2014. Komponent tradycji kultur ceramiki sznurowej. Amfory w pyinocno-za- chodnio nadczarnomorskich grobach kultury jamowej. Arhae- ologia Bimaris, 6, s. 351-386.
70. Kalicz-Schreiber, R. 1989. Die alteste Bronzezeit in Nord- westungarn und ihre Bezienhungen. Praehistorica, XV--XIV, S. 249-255.
71. Klochko, V., Kosko, A. 2009. The societies od Cordered Ware Cultures and those of Black Sea steppes (Yamnaya and Catacomb Grave Cultures) in the route network between the Baltic and Black Seas. Baltic-Pontic Studies, 14, p. 269-301.
72. Krzak, Z. 1961. Materialy do znajomotci kultury Zlockiej. Wroclaw; Warszawa; Krakow: Wydawnictwo Ossolicskich.
73. Levitski, О., Manzura, I., Demcenco, T. 1996. Necropola tumulara de la Sarateni. Bucure§ti: Vavila Edint SRL.
74. Machnik, J. 1960. Zabytki z kurganiv kultury keramiky sznurowej w Wiktorowie (USSR). Materiale archeologiczne, I, s. 69-72.
75. Machnik, J. 1979 Ze studiyw nad kultury ceramiki sznurowej w dorzeczu gyrnego Dniestru. Acta Archaeologica Carpathica, XIX, s. 50-71.
76. Machnik, J. 1991. The earliest Bronze Age in the Carpatian Basin. Bradford: Bradford University.
77. Machnik, J. 2009. Short and long-distance pastoral journeys along ancient upland routes in Europe in the 3rd Millenium BC. Baltic-Pontic Studies, 14, p. 214-222.
78. Matthias, W. 1969. Die Schnurkeramik im westlichen Mit- teldeutchland. In: Behrens, H., Schlette, F. (ed.). Die neolithis- cen Bechrkulturen im Gebiet der DDR und ihre europaischen beziehungen. Berlin: Landesmuseums, s. 9-29.
79. Matthias, W. 1982 Kataloge zur mitteldeutschen Schnurk- eramik. Berlin: Landesmuseums, V.
80. Sebela L. 1999. The Cordered Ware Culture in Moravia and in the Adjacent Part of Silesia (Catalogue). Brno: Archeo- logicky ustav AV CR.
81. Simion, G. 1991. O noua cultura de la inseputul epozii bronzului pe teritoriul Istro-Pontic. Peuce, X, I, s. 33-34.
82. Szmyt, M. 1999 Between West and East. People of the Globular Amphora Culture in Eastern Europe 2960--2350 BC. Poznan: Adam Mickiewicz Univercity. Baltic-Pontic Studies, 8.
83. Szmyt, M. 2000. In the Far of Two Worlds. On the Study of Contacts between the Societs of the Globular Amphora and Yamnaya Cultutes. In: Kadrow, S. (ed.). A Turning of Ages Krakyw: IAiE PAN, s. 443-466
84. Szmyt, M., Chernyakov, I. T. 1999. Radiocarbon Chronology of «Akkiembetski Kurgan». A Preliminary Report. Baltic- Pontic Studies, 5, p. 196-202.
85. Vollmann, D. 2009. Der Maky-Kosihy-Caka-Komplex und die fruheste Nagyrev-Kultur an Donau und Theiss. In: Becker, V., Thomas, M. Wolf-Schuler, A. (ed.). Zeiten -- Kul- turen -- Systeme. Gedenkschrift fur Jan Lichardus. Langen- weissbach: Beier & Beran, S. 271-288.
86. Wetzel, G. 1990. Die Schnurkeramik in der Oberlausitz und Niederlausitz. Praehistorica, XIX, s. 43-56.
87. Witkowska, B. 2006. Corded Ware culture settlements on Central Europe uplands. Spawozdania archeologiczne, 58, p. 21-102.
88. Wlodarczak, P. 2008. Kultura ziocka i problem genezy kultury ceramiki sznurowej w Maiopolsce In: Bednarczyk, J. (ed.). Na pograniczu wwiatyw. Studia z pradziejyw miudzymorza baltycko-pontyjskiego. Poznac: Wydawnictwo Poznacskie, s. 555-576.
89. Wlodarczak, P. 2010. Dunajski szlak kultury grobyw jamowycha problem genezy kultury ceramiki sznurowej. In: Czopek, S., Kadrow, S. (ed.). Mente et rutro. Studia archeologica Johanni Machnik viro doctissimo octogesimo vitae anno ab amicis, collegis et discipulis oblate. Rzeszyw: Fundacja Rzes- zowskiego Osrodka Archeologicznego, s. 299-325.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Проблема взаємовідносин еллінів і варварів в історіографії. Тіра та фракійське населення в римську добу. Аналіз та основні аспекти контактів жителів античної Тіри з місцевим населенням Північно-Західного Причорномор’я - із сарматами, скіфами, гетами.
научная работа [5,5 M], добавлен 13.01.2016Історія виникнення та еволюції у ранні етапи скотарства та землеробства на теренах України. Характерні риси культури лінійно-стрічкової кераміки на Волині та трипільської культури давніх хліборобів. Виділення скотарства в окрему галузь господарства.
курсовая работа [90,1 K], добавлен 13.06.2010Ознайомлення із основними відмінностями між лісостеповими та степовими групами скіфської людності згідно краніологічних та одонтологічних даних. Дослідження історії формування культури кочового за землеробського населення Північного Причорномор'я.
реферат [130,0 K], добавлен 16.05.2012Питання про можливість заселення північного Причорномор'я з боку Кавказу. Балканська теорія заселення, її сутність. Особливості і природні умови розвитку людини на території Північного Причорномор'я. Розвиток культури епоху палеоліту на території України.
реферат [33,1 K], добавлен 06.05.2013Вивчення античних пам'яток півдня України. Колонізація Північного Причорномор'я. Античні держави Північного Причорномор'я: історія, устрій. Населення і торгівля античних міст-держав. Вплив північно-причорноморської цивілізації на довколишні племена.
реферат [28,9 K], добавлен 19.01.2008Особливості архаїчного, класичного та римського етапів освоєння грецькими переселенцями узбережжя Північного Причорномор'я. Ознайомлення із державно-політичним устроєм держав Північного Причорномор'я. Характеристика правової системи афінських міст-держав.
реферат [25,4 K], добавлен 28.10.2010Дослідження витоків та розвитку культури індіанців Сполучених Штатів Америки. Маунд як явище індіанської культури. Особливості культури індіанських груп від Аляски до Флориди. Мови північно-американських індіанців, їх значення для розвитку сучасних мов.
курсовая работа [87,1 K], добавлен 05.05.2012Роль античних міст-держав, які з'явилися у VII столітті до н. е. на північних берегах Чорного моря, в історії України. Чотири осередки, утворені в процесі античної колонізації у Північному Причорномор'ї. Вплив та значення античної духовної культури.
курсовая работа [39,2 K], добавлен 18.01.2014Автохтонна теорія походження катакомбної культури з ямної та її критика. Синтез двох культур. Міграційна теорія походження катакомбної спільноти. Західні і близькосхідні елементи в ідеології катакомбного населення. Результати археологічних досліджень.
реферат [22,9 K], добавлен 18.05.2012Визначення етнічної структури в Київській Русі для визначення спадкоємця києво-руської культурно-історичної спадщини. Запровадження християнства - Хрещення Русі - епохальний поворот в історії Давньоруської держави. Вплив християнізації на її розвиток.
реферат [24,4 K], добавлен 05.09.2008
