Російська армія в 1917 році: від війни імперій до солдатського миру

З осені комітети майже повсюдно заявляють про недовіру командуванню; уведення виборності начальників із цього часу стає приводом для чергового чищення командного складу, але тепер уже "знизу" ("а що ви робили під час заколоту Корнілова?"). Нарешті, уже після приходу до влади більшовиків в дієвої армії створюється інститут військово-революційних комітетів (від полку до Ставки). Саме ці органи отримують усі повноваження і практично не лише контролюють, а й спрямовують дії виборних командирів, визначають все життя військового колективу. Саме ці органи беруть на себе повноваження щодо укладення, спираючись на Декрет про мир, приватних перемир'я з військами противника. Ці приватні перемир'я повністю підтримуються з боку військ Четверного союзу.

Протягом двох-трьох тижнів такі переговори на рівні від полку і вище перетворюються на закінчення спершу повного двотижневого перемир'я, а потім і загального перемир'я 15 грудня 1917 р. Умови досить прості: припинення будь-яких ворожих дій, обмін полоненими, пропуск на взаємній основі тих, хто повертається з полону або інтернованих, поховання загиблих без перешкод із протилежних сторін. У більшості випадків перемир'я супроводжується вже цілком легалізованою мінової торгівлею і тісним спілкуванням не лише солдат, а й офіцерів з обох протиборчих сторін.

Таким чином, російська армія протягом року перетворюється на силу, здатну змінити соціальну й політичну структуру країни. Солдати усвідомлюють себе як могутню силу, вони власне й домагаються укладення перемир'я без переможців і переможених. Проте така сила з великою претензією на владу не потрібна тим, кого ця сила поставила при владі. На початку 1918 р. більшовики запустять процес не демобілізації, але розформування російської армії, паралельно створюючи нові збройні сили, на які можуть беззастережно спиратися як на знаряддя досягнення цілей головним чином усередині країни. Доля "старої" армії була вирішена.

Така ж буде й доля солдатського миру. Він не влаштовував ні більшовиків-ленінців з ідеєю світової революції, ні уряду Четверного союзу, які повинні були вирішити проблему окупованих територій. Подальші події, насамперед війна більшовицького уряду проти Української республіки, у яку були вплутані й Центральні держави, не дали здійснитися солдатського миру повністю. Проте, дух і буква Брест-Литовського мирного договору зберігала позиції солдатського миру (ст. 1 - "народи вирішили, що надалі житимуть у мирі і дружбі"), і саме відхід сторін від дотримання його умов призвів і до денонсації договору, і до краху солдатського миру на Східному фронті Першої світової війни.

Список використаних джерел:

1. Вестник Временного Правительства. - 22 марта / 4 апреля 1917 г. - № 15 (61).

2. Военно-исторический сборник. Труды комиссии по исследованию и использованию опыта войны 1914-1918 гг. Вып. 1. - М., 1919.

3. Жилин А. Последнее наступление / А. Жилин. - М., 1983.

4. Нелипович С. Фронт сплошных митингов / С. Нелипович // Военно-исторический журнал. - 1999 -. № 2. - С. 34-47.

5. Российский государственный исторический архив (РГИА), Санкт- Петербург, Российская Федерация.

6. Санитарная служба русской армии в период империалистической войны 1914-1918 гг. Сб. документов. - М., 1941.

7. Amtliche Kriegsdepesche. Bd.7. - S. 2432.

8. Anspach, S.; Flach, E. Das Kцniglich Sдchsische Reserve-InfanterieRegiment Nr. 107. / S. Anspach, E. Flach. - Dresden, 1927.

9. Bayernbuch vom Weltkrieg 1914-1918. Bd.II. - Stuttgart, 1930.

10. Benary, A. Das Koeniglich Preussische Jaeger-Regiment zu Pferde Nr.2 und seine Kriegsformationen / A. Benary. - Berlin, 1937.

11. Braun, K. Das Reserve-Infanterie-Regiment Nr. 104 im Weltkriege / K. Braun. - Leipzig, 1921.

12. Busemann, W. Reserve-Ersatz-Regiment Nr. 3 / W. Busemann. - Oldenburg-Berlin, 1925.

13. Claus G., Gnьchtel H. Das Kцniglich Sдchsische InfanterieRegiment Nr. 473 / G. Claus, H. Gnьchtel. - Dresden, 1929.

14. Der Weltkrieg 1914 bis 1918. Bd.XII. - Berlin, 1939.

15. Der Weltkrieg 1914 bis 1918. Bd.XIII. - Berlin, 1939.

16. Erinnerungsblдtter des Infanterie-Regiments Nr. 360. Donat. - Kremmen, 1930.

17. Fernow, Frh. v. Schrцtter. Reserve-Infanterie-Regiment Nr 17. Wдhrend der Kriegsjahre 1917/18. Teil 3.Oldenburg i.O. / Frh. v. Schrцtter Fernow. - Berlin, 1930.

18. Franzmeyer, F.; Schumacher, J.; Stienen, R. Reserve-InfanterieRegiment Nr.255 im Weltkriege 1914-1918 / F. Franzmeyer, J. Schumacher, R. Stienen. - Oldenburg-Berlin, 1929.

19. Geiseler, E. Das Infanterie-Regiment Nr.409 / E. Geiseler. - Zeulenroda, 1929.

20. Geschichte des koeniglichpreussische Landwehr-InfanterieRegiment Nr. 31. - Zeulenroda, 1927.

21. Gruen, E., Hechler, P. Das preuЯische Landwehr-InfanterieRegiment Nr. 6 im Weltkriege 1914-18 / E. Gruen, P. Hechler. - Glogau- Breslau, б. д.

22. Heintz, H. Regimentsgeschichte: Das Kgl. Sдchsische ReserveInfanterie-Regiment Nr. 133 / H. Heintz. - Dresden, 1930.

23. Horndach M. Das Landwehr-Infanterie-Regiment Nr.29 im Kriege 1914-1918 / M. Horndach. - Koeln, 1920.

24. Jaeneke, W., Voss, K. Das RIR 250 im Weltkrieg / W. Jaeneke, K. Voss. - Hannover, 1929.

25. Kestrer, H. Geschichte des Koeniglich Saechsischen ReserveInfanterie-Regiments 242 / H. Kestrer. - Zittau, 1924.

26. Koppe, P. Die Geschichte des Kgl. Saechs. Reserve-InfanterieRegiments Nr. 241 / P. Koppe. - Dresden, 1926.

27. Meierborn O., Goebel W. RIR 251 / O. Meierborn, W. Goebel. - Zeulenroda, 1930.

28. Oesterreichische Staatsarchiv-Kriegsarchiv.

29. Oesterreich-Ungarnsletzter Krieg 1914-1918. Bd. VI. - Wien, 1936.

30. Pankraz, H. Das K.B. Landsturm-Infanterie-Regiment Nr. 2 / H. Pankraz. - Muenchen, 1931.

31. Pflugbeil, F. Das Kцniglich Sдchsische Infanterie-Regiment Nr. 474 / F. Pflugbeil. - Dresden, 1929.

32. Rauert, H. I.R.332 / H. Rauert. - Sorau, 1922.

33. Reiss, A. Geschichte des R.I.R. 249 / A. Reiss. - Mannheim, 1938.

34. Sanitaetsberichtueber die Verluste des Deutschen Heer im

Weitkrieg 1914-1918. Bd. II. - Berlin, 1938.

35. Sanitaetsberichtueber die Verluste des Deutschen Heer im

Weitkrieg 1914-1918. Bd. III. - Berlin, 1939.

36. Staatsarchiv Bayern. Geheime Hausarchiv

37. Strube, М. Die Abwehrschlacht Krewo-Smorgon von 19. bis 26. Juli 1917 / M. Strube // Wissen und Wehr. - 1934 - Heft 11. - S. 791.

38. Tondera, A. Das Infanterie-Regiment Nr. 353 / A. Tondera. - Zeulenroda, 1938.

39. Winzer, R. Dass Kgl. Saechs. Reserve-Infanterie-Regiment Nr. 243 im Weltkriege 1914/1918 / R. Winzer. - Dresden, 1927.

S. Nelipovich, PhD

Russian Association of WW1 historians, Society 'Russia-Poland'

RUSSIAN ARMY IN 1917: FROM THE IMPERIAL WAR TO THE SOLDIER PEACE

This paper analyzes the actions of the Russian army in the final year of the fightings on the Eastern Front of the First World War. This paper demonstrates that the Russian army in 1917 was undergoing violent internal processes, caused by the desire of various political forces to seize and retain power. The army involvement in the political struggle was steadily increasing and by autumn 1917 it had become an influential political force capable to play independently a decisive role in changing society (the Kornilov affair, the October Revolution in big cities and small communities). The paper concludes that the leadership of the Russian army was unable to achieve success at the front, even with a numerical superiority over the enemy's troops and at the cost of huge losses. At the same time, pacifist sentiments and the desire to end the war by any mean spreadamong the Russian soldiers. These moods were one of the most important factors contributing to the success of the October Revolution in November 1917 and the rapid conclusion of the Brest Peace in March 1918.

Keywords: First World War, Eastern Front, February Revolution, October Revolution, Brest-Litovsk Peace.

Размещено на Allbest.ru