С.М. Богданов – учений, педагог та організатор сільськогосподарської дослідної справи в агрономії

Дослідження основних етапів становлення особистості С.М. Богданова, його діяльності як вченого. Аналіз наукових розробок вченого щодо водного режиму рослин та ґрунтів, насіннєзнавства цукрових буряків. Вивчення його культурно-просвітницької діяльності.

Рубрика История и исторические личности
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 29.09.2015
Размер файла 51,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.


Подобные документы

  • Аналіз історичної діяльності Йоахіма Лелевеля. Умови формування його поглядів, сильна, неповторна індивідуальність цієї людини. Роль Йоахіма як вченого-історика, революціонера, філософа. Вплив його діяльності на культуру, науку та свідомість населення.

    реферат [28,9 K], добавлен 08.12.2014

  • Дослідження бібліотечної та науково-бібліографічної діяльності І. Кревецького, введення до наукового обігу доробку. Реконструкція основних етапів його бібліотечної й бібліографічної діяльності. діяльності І. Кревецького щодо розвитку бібліотек у Львові.

    автореферат [52,2 K], добавлен 27.04.2009

  • Аналіз педагогічної, науково-дослідної та організаційної діяльності першого заступника Наркома освіти України у 1931-1933 році О.О. Карпеки. Його місце і роль у реформуванні системи освіти в 20-30 років ХХ століття.

    статья [15,9 K], добавлен 15.07.2007

  • Дослідження особистості Павла Першого, зображення та вивчення зовнішньополітичної діяльності імператора, її позитивних наслідків та прорахунків; фактори, які впливали на становлення його як особистості. Діяльність Павла І як новатора військової реформи.

    курсовая работа [54,9 K], добавлен 13.06.2010

  • Дослідження церковної та просвітницької діяльності Петра Могили, а також чинників, які сприяли його становленню, як особистості. Визначення його ролі у розвитку православної церкви, культури та освіти. Отримання освіти у Львівській братській школі.

    реферат [48,0 K], добавлен 11.11.2013

  • Вернадський Володимир Іванович - український філософ, природознавець, мислитель, засновник геохімії, біогеохімії та радіогеології. Дитячі роки майбутнього вченого, вплив батька на його розвиток. Українські корені роду Вернадських. Наукова робота вченого.

    презентация [366,1 K], добавлен 10.09.2013

  • Роль М.В. Ломоносова в сфері освіти і його педагогічна діяльність. Принцип народності у вихованні. Основні ступені системи освіти. Лікарська діяльність видатного вченого, його роботи, присвячені медицині. Значення фізичних та хімічних знань для лікарів.

    реферат [23,6 K], добавлен 12.05.2010

  • Рятувальник людства від чуми Данило Кирилович Заболотний. Біографія вченого, його внесок в мікробіологію і епідеміологію. Роботи, присвячені кишковій групі інфекцій - холері, висипному та поворотному тифам. Мрія про створення полімікробних вакцин.

    реферат [63,7 K], добавлен 06.06.2009

  • Історіографія діяльності партизанських загонів часів Великої Вітчизняної війни. Аналіз та систематизація історіографічних джерел: наукових та мемуаристичних, що стосуються діяльності партизанського з’єднання "За Батьківщину" під командуванням І. Бовкуна.

    реферат [24,2 K], добавлен 06.03.2012

  • Основні події та етапи життєвого шляху М. Костомарова. Науково-громадська діяльність історика. Дослідження М. Костомарова, присвячені українському козацтву. Вклад вченого в історичну науку. Дослідження найважливіших проблем української історії.

    курсовая работа [33,0 K], добавлен 03.06.2009

Размещено на http://www.allbest.ru/

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ДЕРЖАВНА НАУКОВА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА БІБЛІОТЕКА

УДК 31:929 Богданов (043.5)

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

С.М. БОГДАНОВ - УЧЕНИЙ, ПЕДАГОГ ТА ОРГАНІЗАТОР СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ДОСЛІДНОЇ СПРАВИ В АГРОНОМІЇ

07.00.07 - історія науки і техніки

СІРЯЧЕНКО СВІТЛАНА МИХАЙЛІВНА

Київ - 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Центрі історії аграрної науки Державної наукової сільськогосподарської бібліотеки Української академії аграрних наук

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор, заслужений працівник сільського господарства України Вергунов Віктор Анатолійович Державна наукова сільськогосподарська бібліотека Української академії аграрних наук, директор

Офіційні опоненти: доктор історичних наук Стельмах Сергій Петрович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка професор кафедри історії Росії

доктор сільськогосподарських наук, професор Примак Іван Дмитрович, Білоцерківський державний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, завідувач кафедри землеробства

Захист відбудеться 30 січня 2008 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.373.01 у Державній науковій сільськогосподарській бібліотеці Української академії аграрних наук (03680, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 10, читальний зал)

З дисертацією можна ознайомитись у Державній науковій сільськогосподарській бібліотеці Української академії аграрних наук (03680, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 10)

Автореферат розісланий 29 грудня 2007 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат історичних наук,

старший науковий співробітник С.Д. Коваленко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розбудова української держави потребує концентрації матеріальних і духовних зусиль, формує новий погляд на історію вітчизняного сільського господарства. Надзвичайної актуальності цей процес набуває в контексті глобалізації, усвідомленні провідної ролі цивілізаційних факторів у сучасному світі та неоднозначної оцінки ролі аграрної хвилі.

Історичне минуле України багато в чому найтісніше пов'язане з життям і діяльністю видатних учених, яким належить неоціненний внесок у подальший розвиток сільського господарства своєї нації та світової наукової думки.

Протягом ХІХ - на початку ХХ ст. відбулися відчутні зміни у всіх сферах життя країни. Швидкими темпами розвивалися промисловість, транспорт, торгівля, що в свою чергу сприяло інтенсивній реорганізації сільського господарства, яке відчувало гостру потребу в кваліфікованих працівниках.

В історії становлення науково-освітньої агрономії в Україні вагоме місце посідає постать ученого-аграрія із світовим ім'ям, професора Сергія Михайловича Богданова (1859-1920). Після закінчення природничого відділення фізико-математичного факультету Університету Св. Володимира (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка) подальша діяльність вченого була тісно пов'язана з цим визнаним у цивілізованому співтоваристві навчальним закладом, де він до останніх днів свого життя здійснював плідну педагогічну й наукову роботу в галузі агрономії та фізіології рослин.

Професор С.М. Богданов визнаний в історії вітчизняної агрономічної науки і як автор понад 270 наукових праць, з найактуальніших галузевих проблем стосовно культури цукрового буряку, пшениці, картоплі, гречки, шовковиці, а також зелених добрив, родючості ґрунту, питань боротьби із шкідниками, економіки і організації сільського господарства, організації роботи науково-дослідних установ та освітніх закладів, розведення тварин тощо.

Однак, незважаючи на це, ім'я видатного вченого в історії вітчизняної агрономічної думки та внесок його у розвиток сільськогосподарської дослідної справи і по сьогодні недостатньо вивчалось і тому фактично забуте. Наукова, суспільна та державотворча діяльність С.М. Богданова, яка заслуговує на найвищу оцінку, комплексно не досліджена.

Актуальність дисертаційного дослідження полягає в осмисленні оригінальної багатогранної творчості С.М. Богданова, з'ясуванні його ролі в здійсненні фундаментальних досліджень в агрономічній науці, як видатного вченого, педагога та організатора вітчизняної сільськогосподарської дослідної справи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана у контексті програми науково-дослідної роботи Державної наукової сільськогосподарської бібліотеки УААН “Історія започаткування, становлення та розвитку сільськогосподарської дослідної справи в Україні” (№ державної реєстрації 0102U001526).

Хронологічні межі дослідження окреслені роками життя професора С.М. Богданова (1859-1920), хоча при висвітленні багатьох аспектів проблеми неминучим було звернення до попередніх і наступних років.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є відтворення цілісної картини національної історії науки за рахунок використання виявлених закономірностей становлення й розвитку особистості професора С.М. Богданова і його внеску в науку, освіту та просвітництво в галузі агрономії.

Завданнями дослідження передбачалося:

· проаналізувати стан наукової розробки досліджуваної проблеми та обґрунтувати напрями, методологію і теоретичні передумови дослідження;

· дослідити основні етапи становлення особистості С.М. Богданова, його діяльності як вченого й узагальнити відомості та ввести до наукового обігу недостатньо з'ясовані факти його біографії;

· розробити періодизацію життя та діяльності професора С.М. Богданова;

· розкрити наукову спадщину вченого;

· показати культурно-просвітницьку діяльність С.М. Богданова;

Об'єкт дослідження - розвиток сільськогосподарської науки в Україні.

Предмет дослідження - діяльність професора С.М. Богданова в агрономічній науці наприкінці ХІХ - початку ХХ століття.

Методи дослідження. У дисертаційній роботі використано загальнонаукові методи дослідження (аналіз, синтез, класифікація), міждисциплінарні (структурно-системний підхід) та історичні (історично-науковий, проблемно-хронологічний, ретроспективний, описовий), а також методи джерелознавчого та історіографічного аналізу і синтезу, пов'язаних з науковим доробком вченого, його життям і діяльністю.

Наукова новизна одержаних результатів. Дисертаційна робота є першою спробою комплексного наукового дослідження життєвого шляху та наукової діяльності видатного вченого із світовим ім'ям С.М. Богданова:

· вперше систематизовано різноманітний джерельний матеріал (опублікований та рукописний); наведено і конкретизовано маловідомі факти з життя та діяльності вченого; охарактеризовано основні етапи становлення й розвитку наукового світогляду С.М. Богданова; розроблено періодизацію життя та діяльності вченого; показано значимість наукової спадщини професора С.М. Богданова для розвитку вітчизняної агрономічної науки; розкрито культурно-просвітницьку діяльність вченого.

· удосконалено бібліографію наукових праць вченого та літератури про нього, доповнено джерелознавчу базу за рахунок запровадження до наукового обігу маловідомих архівних матеріалів про С.М. Богданова.

· набуло подальшого розвитку напрям наукової роботи з відтворення діяльності видатних вітчизняних вчених-аграріїв.

Практичне значення одержаних результатів. Цілісне дослідження наукової спадщини С.М. Богданова є внеском у вивчення історії сільськогосподарської науки. Матеріал дисертації може бути використаний при підготовці монографій та курсів лекцій з історії агрономії і фізіології рослин. Також результати дослідження можуть використовуватись при вивченні спецкурсів, таких як: “Історія сільськогосподарської науки”, “Сільське господарство”, “Українознавство”, “Землеробство”, “Історія науки і техніки”, “Історія України”, “Краєзнавство”.

Особистий внесок здобувача. Наукові результати і висновки, що викладені в дисертації та виносяться на захист, отримані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дисертації доповідалися та обговорювались на: Восьмій конференції молодих істориків освіти, науки і техніки України (23 травня 2003 р., м. Київ); ІІ науково-практичному семінарі “Актуальні проблеми аграрної науки та освіти України: регіональний аспект” (березень 2003 р., м. Київ); ювілейній науково-теоретичній конференції, присвяченій 170-річчю Київського національного університету імені Тараса Шевченка (24 червня 2004 р., м. Київ); ІІ конференції молодих вчених та спеціалістів “Історія освіти, науки і техніки в Україні” (27 - 28 травня 2004 р., м. Київ); дев'ятій конференції молодих істориків освіти, науки і техніки України (29 квітня 2004 р., м. Київ); Всеукраїнській науковій конференції “Україна на межі тисячоліть: історія і сучасність” (24-25 травня 2006 р., м. Луганськ); Третій конференції молодих вчених та спеціалістів “Історія освіти, науки і техніки в Україні” (26-27 травня 2006 р., м. К.; Переяслав-Хмельницький).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 13 наукових праць, з них біобібліографічний покажчик, 5 статей у фахових виданнях, що входять до переліку ВАК України, та 7 - у збірниках матеріалів наукових конференцій і семінарів.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, чотирьох розділів, загальних висновків і списку використаних джерел. Зміст роботи викладено на 227 сторінках, обсяг основного тексту становить 193 сторінки, список використаних джерел налічує 332 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі розкрито актуальність і наукову новизну дисертаційного дослідження; показано зв'язок роботи з науковою темою та практичне значення одержаних результатів; визначено мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження, хронологічні межі, методи дослідження й особистий внесок здобувача; включено відомості про апробацію, структуру та публікації здобувача.

У першому розділі “Стан наукової розробки проблеми і вибір напрямків дослідження” проаналізовано ступінь розробки наукової проблеми, стан її джерельної бази та сформульовано напрями дослідження.

У підрозділі 1.1 “Історіографія проблеми” проведено аналіз наукових праць про життя та діяльність професора С.М. Богданова. Цьому видатному вченому належить значний внесок у розвиток агрономічної науки в Україні. Підкреслюється його тісний зв'язок з Університетом Св. Володимира. Це простежується в “Історії Київського університету” Історія Київського університету 1834-1959 / Відп. Ред. Проф. О.З. Жмудський: Видавництво Київ. Універ., 1959. - 629с., а також в книзі “Развитие биологии на Украине” Развитие биологии на Украине: В 3-х томах. Т.1.: С древнейших времен до Великой Октябрьской Социалистической революции / Гл. ред. К.М. Сытник - К.: Наук. Думка, 1984.-416с..

Серед матеріалів про життя і творчий шлях С.М. Богданова, що побачили світ ще за життя вченого, слід назвати такі: “Критико-биографический словарь русских писателей и учёных” С.А. Венгерова Венгеров С.А. С.М. Богданов / Критико-биографический словарь русских писателей и ученых IV. - С-Пб., 1895. - С.129-130., “Большая энциклопедия. Словарь общедоступных сведений по всем отраслям знания” (1903), що вийшла під редакцією С.Н. ЮжаковаБогданов С.М. // Большая энциклопедия. Словарь общедоступных сведений по всем отраслям знания / Под ред. С.Н. Южанова. Беллинг-Бугульник. - С.-Пб.: Типография Товарищества “Просвещение” 1903. - Т.3., С.371. та “Энциклопедический словарь русского библиографического института Гранат” (1910) під редакцією К.А. Тімірязєва Богданов С.М. // Энциклопедический словарь русского библиографического института Гранат / Под ред. Тимирязева К.А., Ковалевского М.М., Муромцева С.А., Железнова В.Я., Гамбарова Ю.С. (до 33 тома). - 7-е соверш. перераб. изд-е. - М.: Изд. Т-ва Бр. А. И И. Гранат и К., 1910-1948. -1910. -Т.6. - С.329. та ін. Цінну інформацію про С.М. Богданова знайдено в підготовленому ним “Иллюстрированном сельскохозяйственном словаре. Энциклопедии сельского хозяйства” (1893), де він надав основні біографічні дані та бібліографію своїх робіт Богданов С.М. Богданов Сергей Михайлович // Иллюстрированный сельскохозяйственный словарь. Энциклопедия сельского хозяйства. - К.: Тип. П. Барского, 1893. - 56-57..

Спогади про наукову діяльність вченого після його смерті містять монографії В.В. Вінера Винер В.В. Сельскохозяйственное опытное дело (Краткий исторический очерк и обзор программ русских с.-х. опытных учреждений 1840_1910 г.г.): Лекции, читанные на курсах по с.-х. опытному делу при Петровской с.-х. Академии. - М.: Новая деревня, 1922. - 108с. та С.П. Кравцова Кравцов С.П. Курс общего земледелия. Т.1.: Агрономическое почвоведение. Почва и культурное растение в их взаимных отношениях. - Л.,-М.: Гос.издательство, 1925. - 343с.. Джерельні відомості про наукові праці професора

С.М. Богданова у різних галузях сільського господарства України відображено П.А. Тутковським Тутковський П.А. Матерали для сільськогосподарської бібліографії України. Вип.1. = Paul Toutkovsky. Materiaux Pour la bibliographie de leconomie rurale de l'oukraine. Fasciculel. - К.: друкарня Всеукраїнської Академії Наук, 1924. - 48 с..

Заслуговує на увагу стаття П.А. Власюка і О.М. Добротворської Власюк П.А., Добротворська О.М. Розвиток агрономії та ґрунтознавства в Київському університеті // Праці КДУ. Природничі науки. Т.2. - 1954. С.3757., в якій зазначено, що найбільш продуктивним у розвитку агрономічної науки в Київському університеті є період з 1885 по 1911 р., на який припадає розгортання наукової діяльності С.М. Богданова.

В історичних джерелах вивченню постаті професора С.М. Богданова приділялося недостатньо уваги, хоча про його багатогранну діяльність згадується у вітчизняних та іноземних енциклопедіях і довідниках Богданов СМ. // Украинская советская энциклопедия: В 12-ти томах. / Гл. редкол.: Бажан М.П. (гл.ред) и др. - К.: Гл.ред УСЭ, К., 1978 - 1985. - Т.1. - С.499; Богданов С.М.// Энциклопедический словарь Брокгауз и Эфрон. Библиографии. Т.2. - 1991. - С.336; Богдонов С.М. // Большая энциклопедия. Словарь общедоступных сведений по всем отраслям знания / под ред. С.Н. Южанова. Беллинг - Богульник. - С.-Пб.: Типография Товарищества “Просвещение” 1903. - Т.3., С.371.; Венгеров С.А. С.М. Богданов / Критико-биографический словарь русских писателей и учёных IV. - С-Пб., 1895 - С.129-130. Липшиц С.Ю. Русские ботаники. Биогафо-библиографический словарь. - М., 1941. - Т.1., С.216-217.; Zharsky E. Agronomy // Encyclopedia of Ukraine/| Edited by Volodymyr Kubijovyc - Toronto: Buffalo; London: University of Toronto Press, 1984. - Reprinted 1985. - Printed in Canada. - V.I (A-F). - P.38-39..

У 1955 р. вийшли друком “Труди біолого-грунтознавчого факультету” Київського державного університету ім. Тараса Шевченка, де опублікована стаття професора Д.П. Проценка: “С.М. Богданов - основоположник вчення про коефіцієнт зав'ядання”, в якій розкрито внесок науковця у розвиток фізіології рослин Проценко Д.П. С.М. Богданов - основоположник вчення про коефіцієнт зав'ядання / Наукові записки, т.ХІІІ. в.XVI // Труди біологічно-грунтознавчого факультету. - 1955. - №10. - С.131-139. .

У колективній праці співробітників Науково-дослідного інституту вищої освіти в Москві “Высшее образование в России” Высшее образование в России: Очерк истории до 1917 года / под редакцией В.Г. Кинелёва - М.: НИИ ВО, 1995. - 352с. наводяться відомості про те, що за ініціативою київського професора, члена Державної Думи С.М. Богданова було внесено законопроект про заснування спеціальних агрономічних відділів при університетах з особливим штатом та низкою агрономічних науково-дослідних установ.

Про роботу вченого в Київському університеті можна дізнатися з першого та другого видання “Аlma mater: Університет Св. Володимира напередодні та в добу Української революції 1917-1920. Матеріали, документи, спогади” (У 3 кн.) Alma mater: Університет Св. Володимира напередодні та в добу Української революції 1917-1920. Матеріали, документи, спогади (У 3 кн.) / КНУТШ; Упоряд. В.А. Короткий, В.І. Ульяновський. Ред кол. Скопенко В.В. та ін. Кн.1.: Університет Св. Володимира між двома революціями - Київ: Прайм, 2000. - 704с.; Alma mater: Університет Св. Володимира напередодні та в добу Української революції 1917-1920. Матеріали, документи, спогади (У 3 кн.) / КНУТШ; Упоряд. В.А. Короткий, В.І. Ульяновський. Ред кол. Скопенко В.В. Слюсаренко А.Г., Андрейцев В.І. та ін. Кн.2.: Університет Св. Володимира за доби Української Центральної Ради та Гетьманату Павла Скоропадського. - Київ: Прайм, 2001. - 704с., також з книги “Становлення і розвиток аграрної освіти та науки в Україні (з найдавніших часів до сьогодення)” Становлення і розвиток аграрної освіти та науки в Україні (з найдавніших часів до сьогодення) / Д.О. Мельничук, М.В. Зубець, Л.Ю. Беренштейн та ін., Нац. аграр. ун-т. - К.: НАУ, 2005. - 224 с..

Найбільше інформації про життя та діяльність видатного вченого можна знайти в бібліографічному покажчику наукових праць “Професор Богданов Сергій Михайлович” Професор Богданов Сергій Михайлович (1859-1920): Бібліогр. покажч. наук. праць за 1883-1917 роки / УААН, ДНСГБ; Укладачі: В.А. Вергунов, С.М. Сіряченко; науковий редактор В.А. Вергунов. - К.: ННЦ ІАЕ, 2006. - 142 с.: порт. - (Серія “Біобібліографія вчених-аграріїв України”. Кн.15)..

Детальний аналіз літературних джерел з проблеми дослідження показав, що опубліковані праці фрагментарно та недостатньо глибоко і комплексно розкривають діяльність професора С.М. Богданова в агрономічній науці. Велика кількість джерел залишається малодослідженою і недостатньо використаною в наукових працях, що дало змогу визначити напрями дисертаційного дослідження.

У підрозділі 1.2 “Джерельна база дослідження” вказується, що дисертаційне дослідження виконане з використанням широкого спектру друкованих і рукописних матеріалів. Джерелознавчу основу дослідження становить історична наукова література з проблем сільськогосподарської дослідної справи та архівні й документальні матеріали.

Вирішення поставлених у дисертації завдань передбачало залучення широкого кола джерел, серед яких найбільш важливими є особисті документи С.М. Богданова, архівні матеріали, періодика та опубліковані праці вченого.

Джерелом пошуку були фонди Державного архіву міста Києва, Центрального державного історичного архіву України, Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського, Центрального історичного архіву Москви та Російського державному історичного архіву. Дисертаційне дослідження також ґрунтується на матеріалах фондів: Державної наукової сільськогосподарської бібліотеки УААН, Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського НАН України, Державної історичної бібліотеки України, Бібліотеки Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Центральної наукової сільськогосподарської бібліотеки Російської академії сільськогосподарських наук.

Цінна архівна документація дає можливість не тільки скласти його біографічний нарис, але й встановити основні етапи ідейного розвитку вченого, його внесок у вітчизняну агрономічну науку та роль у розвитку світової науки.

У підрозділі 1.3 “Методологія та методи дослідження” показано, що дисертаційне дослідження є історико-науковим біографічним дослідженням з історії науки і техніки, яке здійснювалось на загальних для всіх галузей історичної науки методологічних принципах.

Методологічні підходи досліджуваної теми визначалися специфікою об'єкта та предмета дослідження, його метою і завданнями.

У другому розділі “Становлення особистості та діяльність С.М. Богданова як вченого” представлено результати життєдіяльності видатного вченого.

С.М. Богданов народився у м. Києві в родині київського протоієрея 31 січня 1859 року. Його батько - Михайло Богданов, потомствений дворянин, був членом правління й професором Київської духовної семінарії. У 1869 р. Сергій Богданов почав навчання в Київській першій гімназії, де був одним із кращих учнів. Саме атмосфера, що панувала в родині, та вплив талановитих педагогів Київської першої гімназії заклали той фундамент виховання та освіти, яким надалі й скористається майбутній видатний вчений.

Закінчивши гімназію із золотою медаллю С. Богданов, під впливом проблем того часу, у 1878 р. вступив на природниче відділення фізико-математичного факультету до Університету

Св. Володимира. Відтоді життя і діяльність вченого були тісно пов'язані з цим визначним навчальним закладом.

Навчаючись у Київському університеті Сергій Богданов слухає лекції у видатних учених, корифеїв науки, таких як М.В. Борецький, О.В. Баранецький, М.А. Бунге та ін.

Перші наукові дослідження студент Сергій Богданов почав проводити у 1880 р. Будучи студентом ІІІ курсу університету, він пише наукову роботу з хімії на тему “Химическое исследование синей и пестрой глин, находящихся в обнажениях г. Киева”. За це дослідження він був нагороджений золотою медаллю та затверджений у ступені кандидата фізико-математичного факультету з розряду природничих наук без представлення дисертації.

Керівництво фізико-математичного факультету, турбуючись про поновлення викладання на кафедрі агрономії, вирішило підготувати викладача агрономії із молодих випускників, які закінчили університетський курс з відзнакою та виявили здібності та старанність.

З цією метою було рекомендовано найбільш достойного кандидата - Сергія Богданова, відомого всім членам природничого відділення фізико-математичного факультету з найкращого боку. Він склав кандидатський іспит на “відмінно” і за своєю рідкісною старанністю та обдарованістю належав до креативних молодих людей. Своєю роботою С.М. Богданов виявив здатність до самостійних наукових досліджень, споріднених з агрономічною хімією, а дар плавної та виразної мови обіцяв відкрити в ньому талановитого викладача.

Декан фізико-математичного факультету М.А. Бунге рекомендував С. Богданова до професорського звання на кафедру агрономії. Незабаром, було прийнято рішення відрядити С. Богданова спочатку в Петровську землеробську та лісову академію, а потім для стажування за кордон.

У Петровській академії С. Богданов слухає лекції основоположника вітчизняного рослинництва І.О. Стебута. Незабутнє враження справила ця зустріч на молодого вченого. Настанови видатного дослідника слугували заповітом у практичній діяльності Сергія Михайловича протягом його життя. В знак глибокої поваги, вже досить відомий учений, професор Богданов присвятить своєму вчителеві одну з кращих праць “Иллюстрированный сельскохозяйственный словарь. Энциклопедия сельского хозяйства”.

Активізація подальшої наукової діяльності С.М. Богданова пов'язана з перебуванням його за кордоном, де він знайомився з особливостями навчання й освітньо-практичною діяльністю вищих сільськогосподарських навчальних закладів Німеччини та Австрії і слухав лекції в одному з кращих на той час сільськогосподарському інституті Німеччини в Галле (поблизу Лейпцига). Де мав змогу працювати в лабораторії всесвітньо відомого вченого агронома, кращого представника та викладача сільськогосподарської науки - Юліуса Кюна.

Сергій Михайлович виправдав надії, покладені на нього керівництвом факультету. Про це, крім складених іспитів, красномовно свідчили звіти, представлені Міністерству народної освіти. Матеріали, що надійшли з-за кордону, визнані вченим комітетом Міністерства такими, що становлять науковий та практичний інтерес.

Повернувшись із закордонного відрядження, С. М. Богданов прочитав у присутності співробітників фізико-математичного факультету дві пробні лекції, які засвідчили його викладацький хист. Після чого він був затверджений у званні приват-доцента і почав читати курс агрономії в Університеті Св. Володимира.

У підрозділі 2.2 “Організація наукової роботи на кафедрі агрономії Університету Св. Володимира (1834-1911)” розкрито роботу вчених на кафедрі сільського господарства і лісівництва, яка існувала від дня заснування цього навчального закладу. Перші 15 років (1834-1849) існування цієї кафедри, на якій викладав відставний поручик з Прусії Е. Мерц, за свідченнями істориків цього університету для розвитку науки були безплідними.

З 1849 по 1851 р. під керівництвом екстраординарного професора Г. Якубовського рівень навчання на кафедрі почав покращуватися. Вчений розгорнув пропагандистську роботу, популяризував науку, сприяв обміну досвідом, організовував з'їзди та інші заходи.

Надалі протягом 28 років (1851-1878) кафедру очолював професор С.М. Ходецький, ініціативою якого було створено перший на Київщині агрономічний кабінет, що постійно поповнювався різноманітними експонатами.

Протягом 1860 - 1890 рр. в Київському університеті, як і в інших університетах того часу, значно активізувалася наукова діяльність. Організовувалися нові кафедри й наукові товариства, проводилися загальноросійські з'їзди, видавалися наукові праці. Згідно з Університетським статутом 1884 р. на фізико-математичному факультеті створюється кафедра агрономії, яка успішно функціонувала під цією назвою до 1919 року.

Найпродуктивніший етап розвитку агрономічної науки в Київському університеті охоплює період з 1885 по 1911 рік. Саме в цей час тут розвивав свою багатогранну діяльність С.М. Богданов. Поряд з основною педагогічною роботою Сергій Михайлович плідно працював над найактуальнішими питаннями з агрономії та фізіології рослин.

У 1886 р. С.М. Богданов перший на українських землях організував ботанічний сільськогосподарський дослідний сад, в якому щорічно проводились досліди з польовими культурами. Ці роботи стосувались практичних питань сільського господарства, окремих теоретичних питань, а в цілому мали прикладне спрямування.

З 1889 р., за пропозицією та безпосереднього керівництва Сергія Михайловича, розпочала діяльність агрономічна лабораторія, завданням якої було проведення сільськогосподарських (хімічних, фізичних, фізіологічних та ін.) аналізів та визначень. Щорічно вчений проводить лабораторні та польові дослідження, що слугували практичним завданням сільського господарства, хоча основна їх частина мала фундаментальний характер.

В Київському університеті С.М. Богданов був першим, хто пов'язав свої теоретичні дослідження у галузі ботаніки та фізіології рослин з практичними потребами землеробства. Велике значення для сільськогосподарської науки і практики мають, передусім, наукові роботи з вивчення водного режиму рослин та агрофізики ґрунту.

Як здібному педагогу Сергію Михайловичу належить вагома роль у підготовці спеціалістів вищої кваліфікації для агробіологічних спеціальностей, серед них: А.В. Країнський, О.В. Локоть, Ф.Л. Любанський, Ф.Б. Яновчик та ін. Чільне місце серед учнів професора посідає видатний діяч вітчизняної агрономічної науки професор В.В. Колкунов, який на рівні кращих світових здобутків продовжив справу свого вчителя, насамперед з питань вивчення посухостійкості рослин.

У підрозділі 2.3 “Вплив С.М. Богданова на розвиток вітчизняної агрономічної освіти” висвітлюються міркування та ідеї вченого з питання розширення вищої агрономічної освіти в країні, які він почав втілювати на законодавчому рівні, працюючи депутатом Державної Думи 3 і 4-го скликань. Так, у законопроекті, підписаному 33 депутатами, йшлося про необхідність створення при університетах агрономічних відділень з особливим штатом співробітників і науково-навчальних установ.

Працюючи в Державній Думі Сергій Михайлович не пориває з Київським університетом, як позаштатний професор читає лекції з агрономії у т.ч. про родючість ґрунту. А 30 січня 1916 р., за пропозицією міністра народної освіти, вчений затверджений у званні заслуженого професора по вислузі ним 16 березня 1912 р. 25 років на викладацьких посадах.

Після подій Жовтневої революції та остаточного повернення С.М. Богданова до Києва, фізико-математичний факультет Київського університету 27 лютого 1918 р. запропонував вченому читати лекцій з енциклопедії сільського господарства та завідувати агрономічною лабораторією.

29 жовтня 1918 р. С.М. Богданова обрано деканом фізико-математичного факультету Київського університету. А 20 червня 1919 р. вчений очолив Президію Ради фізико-математичного факультету Київського університету та розробив разом із професорами цього факультету низку заходів щодо реформування процесу викладання. В основу пропозицій входило посилення зв'язку навчання з вивченням живої природи та запровадження у навчальному процесі циклового методу викладання. Завдяки піклуванню професора С.М. Богданова до переліку додаткових обов'язкових і необов'язкових курсів включено дисципліни з агрономічного циклу. З 15 червня 1919 р. в цьому навчальному закладі вводиться літній семестр, що мав на меті ознайомлення з живими об'єктами природи до початку теоретичних курсів. богданов насіннєзнавство науковий вчений

10 червня 1919 р., за пропозицією Сергія Михайловича, було порушено клопотання перед Науково-учбовою Радою університету про заснування при Київському університеті трьох кафедр: ґрунтознавства, агрономічної хімії та другої агрономії (тобто зоотехнії). Але зі зміною влади в державі рішення щодо відкриття цих кафедр на фізико-математичному факультеті було скасовано.

16 грудня 1919 р. в Київ увійшли більшовицькі війська. Разом з армією Денікіна місто покинули і ті, хто його підтримував з боку професорсько-викладацького складу університету та студентства. Серед цих людей був і професор С.М. Богданов. Разом із родиною вчений виїхав до Одеси, де захворів на висипний тиф і помер 13 січня 1920 р. Похований 15 січня 1920 р. на другому Одеському кладовищі.

Завданням третього розділу “Наукова спадщина С.М. Богданова” було проведення досліджень та висвітлення основних аспектів наукової діяльності вченого. У підрозділі 3.1. “Наукові розробки С.М. Богданова у вчення про водний режим рослин та ґрунтів” висвітлено пріоритет вченого з питання яку кількості ґрунтової води засвоюють рослини. Його магістерська робота “Потребность прорастающих семян в воде” (1887) та докторська “Отношение прорастающих семян к почвенной влаге” (1889) увійшли в скарбницю світової науки та слугували підґрунтям для розробок вчення про водний режим рослин і про недоступну для них воду. Цьому питанню передувало вивчення ним світової літератури, а також опрацювання попередніх результатів досліджень видатних авторитетних науковців. Учений поставив перед собою мету творчо провести свої дослідження, внаслідок чого одержав об'єктивні результати. Він розпочав дослідження під час навчання у Петровській землеробській та лісовій академії, які продовжив у лабораторії професора Ю. Кюна в Галле. Закінчив свою роботу С.М. Богданов завдяки особливій прихильності його вчителя професора М.А. Бунге, який надав в його розпорядження необхідне обладнання та приміщення в очолюваній ним технічній лабораторії. Праці С.М. Богданова стали добре відомими в широких агрономічних колах як у Росії, так і за кордоном.

Вченим було розроблено спосіб визначення недоступної для рослин води в ґрунті, або так званого “мертвого запасу”. За даними дослідника, при розрахунках запасів доступної для рослин вологи необхідно від загальної її кількості в ґрунті відняти величину, рівну подвійній максимальній гігроскопічності. Цей спосіб почав широко застосовуватися в практиці сільського господарства.

Через 25 років американський ботанік Л. Бріггс і фізик Х. Шанц детальніше дослідили питання всмоктування води кореневими системами рослин й утримання її ґрунтом. Вчені провели велику кількість дослідів із різноманітними ґрунтами й рослинами і встановили, що кількість води в ґрунті за вологості стійкого в'янення рослин здебільшого визначається водно-фізичними властивостями ґрунту і не залежить від особливостей рослин. Ксерофіти, зокрема кактуси, звичайні мезофіти, якими в більшості своїй є культурні рослини і болотні гідрофіти - всі вони залишають невикористаною одну й ту ж саму кількість води, яку Л. Бріггс і Х. Шанц назвали коефіцієнтом в'янення. Між даним коефіцієнтом та іншими водними властивостями, наприклад кількістю гігроскопічної води, існують стійкі залежності. Поняття коефіцієнта в'янення відповідає тому, що в російській агрономічній літературі давно вже отримало назву “мертвого запасу”.

У підрозділі 3.2 “Внесок професора Богданова в становлення біологічного землеробства в Україні” підкреслюється, що сидерація за сучасних умов може розглядатись як агрозахід багатопланової дії. С.М. Богданов, один із перших вітчизняних учених, який на підставі власних досліджень рекомендував посіви люпину і серадели на неродючих піщаних ґрунтах Полісся.

Перші досліди з цього питання С.М. Богданов провів у дослідному саду Університету Св. Володимира в 1889 р. Під них було відведено грядку із штучно завезеним піщаним ґрунтом, експеримент передбачав спостереження за розвитком люпинів, зокрема щодо їхнього протистояння нестачі вологи в поверхневих шарах. Паралельно вчений проводить дослідження з цього питання й на дослідному полі у Деребчині в маєтку барона А.А. Мааса (Подільська губернія).

У 1899 р. він організував своє практично-показове господарство на хуторі Богданівка в Радомишльському повіті Київської губернії, в зоні Київського Полісся. Тут він проводив дослідження, користуючись доступними для всіх господарів-практиків заходами і мав за мету організацію сільськогосподарського підприємства, що дає прибуток. Він наочно показав значення зелених добрив в отриманні високих врожаїв на піщаних ґрунтах.

Багато років професор С.М. Богданов публікував у журналі “Хозяин” повідомлення про своє господарство та результати наукової роботи. Його “Письма с Киевского Полесья” є літописом усіх проведених ним науково-практичних робіт з поліпшення ґрунтів легкого гранулометричного складу і взагалі з організації господарства за умов Київського Полісся.

У підрозділі 3.3 “С.М. Богданов - один із засновників насіннєзнавства цукрових буряків в Україні” зазначено, про досліди вченого з насінням цієї культури.

Важливим елементом технології вирощування цукрових буряків є використання якісного насіння, тому в 1884 р. Київським товариством сільського господарства було створено насіннєве бюро як сполучна ланка між громадськими установами та сільськими господарствами у справі забезпечення насінням і добривами господарів Південно-західного краю. Через рік на засіданні Ради цього товариства було прийнято рішення про відокремлення насіннєвої станції від посередницького бюро, а керівником цієї станції призначити викладача Київського університету Св. Володимира - С.М. Богданова.

В перші роки існування станції для дослідження було надано небагато зразків. Із початком керування нею вченим було вирішено проводити дослідження всього насіння, яке доставлялося в існуюче при товаристві насіннєве відділення або надходило на спеціалізовані виставки, які влаштовувалися в Києві майже щороку. На підставі отриманих даних, С.М. Богданов склав таблицю найбільшої і середньої чистоти та схожості і найбільшої, середньої та найменшої господарської якості насіння Південно-західного краю. Дані цієї станції становили інтерес тому, що слугували підґрунтям для визначення відношення між величиною та якістю виробленого в цій місцевості насіння цукрового буряку як посівного матеріалу. Так у 1886 р. за ініціативою вченого було вперше узагальнено й систематизовано дані щодо насінництва цієї культури. За результатами досліджень професор С.М. Богданов довів, що континентальний клімат Росії сприятливий для вирощування цукрового буряку, тому вітчизняні господарства можуть виробляти насіння, яке не поступатиметься іноземному.

У підрозділі 3.4. “Київська школа ґрунтознавства у спадщині С.М. Богданова” зазначено, що саме кафедра агрономії Університету Св. Володимира, яку з 1890 по 1911 р. очолював професор С.М. Богданов, заклала наукове підґрунтя Київської школи ґрунтознавства в її еволюційному етапі розвитку. В створеній вченим агрономічній лабораторії вивчались методи дослідження ґрунтів, зокрема агрофізичні властивості.

Багатством ґрунту вчений вважав сукупність усього того, що з часом за сприятливих умов може впливати на його родючість. Він переконливо доводив, що родючість має значення переважно для першого врожаю і що вона перебуває в певному співвідношенні з багатством ґрунту. С.М. Богданов стверджував, що урожайність лише частково залежить від рівня родючості ґрунту, а переважною мірою зумовлюється метеорологічними умовами і рівнем техніки, тому він намагався довести, що урожай і родючість ґрунту - це різні поняття, які не слід змішувати.

У четвертому розділі “Культурно-просвітницька діяльність професора С.М. Богданова” у підрозділі 4.1 “Участь вченого в діяльності наукових товариств” розкрито його діяльність, як активного учасника наукових товариств. Так, в 1882 р. кандидат природничих наук С. Богданов, ще навчаючись в Університеті Св. Володимира, був обраний дійсним членом Київського товариства природознавців, де постійно доповідав про результати своїх наукових досліджень.

З 1886 р. вчений є членом Київського товариства сільського господарства та сільськогосподарської промисловості (КТСГ). З 1888 р., обіймаючи посаду голови відділу землеробства цього товариства, він стає ініціатором створення і керівником робіт одного з перших у державі дослідного поля в Деребчині Ямпольського повіту Подольської губернії, в маєтку барона А.А. Мааса - одного з членів цього товариства.

Велику й корисну роботу здійснював С.М. Богданов у КТСГ, внаслідок чого на ювілейному зібранні на честь 25-річного ювілею Товариства за вагому й плідну роботу та особисті досягнення в розвитку вітчизняної агрономічної науки, сільськогосподарської дослідної справи його було обрано почесним членом цього Товариства.

Професор С.М. Богданов брав також участь і в організації та проведенні з'їздів обласних сільських господарів та російських природознавців і лікарів. Участь в них видатного вченого відіграла вагому роль у здійсненні дослідницьких і просвітницьких функцій, а також функцій поширення сільськогосподарських знань і вивчення світового досвіду.

У підрозділі 4.2 “Державотворча діяльність С.М. Богданова” висвітлено діяльність вченого в Державній Думі як активного державного діяча, про що свідчать розроблені та внесені ним законопроекти, спрямовані на удосконалення вітчизняної агрономічної науки та сільського господарства.

У 1907 р. вченого обирають членом 3-ої Державної Думи від Київської губернії, у роботі якої він брав активну участь, входив до складу постійної фінансової й агрономічно-ветеринарної комісії, був членом сільськогосподарської та бібліотечної комісії, заступником голови комісії з народної освіти та головою підкомісії з технічної освіти. Представляв російську національну фракцію як “умеренно правый”. 25 жовтня 1912 р. обраний до 4-ої Державної Думи. Працював у складі комісії з народної освіти, бюджетній та сільськогосподарській комісіях, де брав безпосередню участь в їх засіданнях. С.М. Богданов часто виступав з думської трибуни.

За ініціативою депутата С.М. Богданова, для розвитку сільськогосподарської справи в державі, яку у 1910 р. підтримала Державна Дума, було затверджено проекти перших восьми обласних дослідних станцій.

1 листопада 1916 р. професора Богданова було призначено Членом Ради Міністра Землеробства та Головою Вченого комітету міністерства землеробства.

У результаті аналізу суспільно-політичних поглядів професора Богданова та його участі в Державній Думі визначено внесок ученого у здійснення реформи освіти та науки в галузі агрономії для країни.

У підрозділі 4.3 “Діяльність С.М. Богданов як редактора, бібліографа й автора навчальної та науково-популярної літератури” висвітлено діяльність С.М. Богданова на посаді редактора журналів “Земледелие”, “Хозяйство”, “Журнал опытной агрономии” і Трудів ІІ та ІІІ Київських обласних сільськогосподарських з'їздів, а також як укладача єдиної на той час сільськогосподарської енциклопедії “Иллюстрированный сельскохозяйственный словарь. Энциклопедия сельского хозяйства”, його участь при написанні енциклопедії “Гранат”.

Діяльність вченого як редактора, бібліографа та автора навчальної і науково-популярної літератури заповнила суттєву прогалину в сільськогосподарській літературі й відкрила вченого як видатну людину та багатогранну особистість.

Як бібліограф Сергій Михайлович, в окремих книгах “Обзор успехов сельского хозяйства в 1891-1893 гг.” навів вичерпний огляд найбільш цікавих і цінних російських та іноземних статей з актуальніших питань рослинництва, зоотехнії та сільськогосподарської економії, був першим на Київщині, хто систематизував фахову літературу, яка була вичерпним покажчиком кращих творів з усіх напрямів сільського господарства, розрахованих на вчених і практиків, що не втратили цінності для багатьох поколінь агрономів.

ВИСНОВКИ

1. Історіографічний аналіз теми дисертаційного дослідження показав, що існуючі праці фрагментарно розкривають діяльність видатного вченого-агронома С.М. Богданова. Велика кількість джерел залишається малодослідженою і недостатньо використаною в наукових працях. З огляду на це визначено напрями дисертаційного дослідження, серед яких: стан наукової розробки проблеми, становлення особистості та діяльності вченого, його наукова спадщина і культурно-просвітницька діяльність. Цінна архівна документація дала можливість не тільки скласти його біографічний нарис, але й встановити основні етапи ідейного розвитку вченого, його внесок у вітчизняну агрономічну науку та роль у розвитку світової науки.

2. Науковий світогляд С.М. Богданова формувався під впливом передової наукової думки в галузі агрономії зарубіжних і вітчизняних учених, таких як М.В. Бобрецький (відомий зоолог, наукові дослідження якого сприяли розвитку біологічної науки в Україні), О.В. Баранецький (визначний вчений, основоположник науки про фізіологію рослин як в Університеті Св. Володимира, так і в Україні взагалі), М.А. Бунге (відомий вчений-органік і видатний технолог, якому належить вагомий внесок у розвиток хімічної промисловості в Україні), О.І. Стебут (видатний російський агроном, один із засновників російської агрономічної науки), Ю. Кюн (відомий німецький вчений-агроном, викладач сільськогосподарської науки, директор заснованого ним сільськогосподарського інституту в Галле) та інших. Найпродуктивнішим періодом розвитку агрономічної науки в Київському університеті ім. Св. Володимира є 1885- 1911 роки. Саме в цей час тут розвивав свою багатогранну діяльність С.М. Богданов, якого по праву вважають видатним діячем вітчизняної агрономічної науки, кваліфікованим педагогом і визнаним популяризатором наукових знань.

3. Показано вплив вченого на розвиток вітчизняної агрономічної освіти, як державного діяча, декана та Голови Президії Ради фізико-математичного факультету Київського університету. С.М. Богданов розробив заходи щодо реформування процесу викладання в цьому навчальному закладі. Завдяки йому до переліку додаткових обов'язкових і необов'язкових курсів у 1918 р. було включено дисципліни з агрономічного циклу. Вчений є автором значної кількості наукових робіт, виконаних на високому рівні та одного з кращих сільськогосподарських підручників з агрономії (“Учебник агрономии: Пособие для учащихся в высших учебных заведениях и для самообразовании”), який висвітлював питання землеробства, тваринництва, сільськогосподарської економіки і загалом сприяв розвитку сільськогосподарської освіти.

4. Вперше розроблено періодизацію діяльності С.М. Богданова: перший період - формування наукового світогляду (1869-1885); другий період - наукова та викладацька діяльність у Київському університеті Св. Володимира (1885-1907); третій період - державотворча діяльність (1907-1917); четвертий період - науково-організаційна діяльність як керівника структурних підрозділів Університету Св. Володимира та Української академії наук (1918-1920). Періодизація діяльності С.М. Богданова сприяє розумінню перебігу подій розвитку наукової думки аграрної науки на які значною мірою вплинула діяльність цього відомого вченого.

5. Наукова спадщина вченого пов'язана із завданнями, які ставилися перед сільськогосподарською наукою на той час. Наукові розробки С.М. Богданова у вчення про водний режим рослин і ґрунтів мали важливе практичне значення у зв'язку з посухами, характерними для південних районів країни. Ученим було вперше у світовій науці розроблено спосіб визначення кількості недоступної для рослин води в ґрунті, який він назвав “мертвим запасом”. Цей спосіб знайшов широке використання в практиці сільського господарства. Новітні дослідження цього спрямування показують, що рослини з добре розвиненою кореневою системою, здатні засвоювати деяку частину ґрунтової води, недоступної за попередніми уявленнями. Це, насамперед, стосується високогумусових мінеральних і органічних ґрунтів з високою гігроскопічністю. Не зовсім пасивні й культури рослин щодо ефективнішого використання доступної вологи з ґрунту. Отже, є всі підстави стверджувати, що наш співвітчизник стояв у витоків наукового пізнання надзвичайно складної та важливої проблеми землеробства - водного режиму рослин і ґрунтів. Він був один з перших вітчизняних вчених, хто рекомендував висівати люпин і сераделу на бідних піщаних ґрунтах. Показано, що С.М. Богданов, будучи керівником насіннєвої станції Київського товариства сільського господарства та сільськогосподарської промисловості, дослідив якість насіння цукрового буряку, узагальнив й систематизував дані щодо насінництва цієї культури. Завдяки чому, саме його сучасні науковці вважають засновником насіннєзнавства цієї культури в Україні.

6. Висвітлено діяльність вченого не тільки як активного учасника наукових товариств, таких як Київського товариства природознавців, Київського товариства сільського господарства та сільськогосподарської промисловості, а й одного із засновників Київського агрономічного товариства. Також вчений брав участь у роботі галузевих зібрань: Київського обласного з'їзду сільських господарів та з'їзду російських природознавців і лікарів. Діяльність вченого сприяла раціональній та прогресивній економічній політиці в сільському господарстві, удосконаленню й поширенню галузевих наукових надбань і знань.

7. Розкрито діяльність С.М. Богданова в Державній Думі як активного діяча, який був розробником таких законопроектів: “О содействии усовершенствованию крестьянского хозяйства и сельского хозяйства в России вообще” та “Об учреждении при физико-математических факультетах Императорских университетов: Харьковского, Казанского, Св. Владимира (в Киеве) и Новороссийского (в Одессе) агрономических отделений”, які були спрямовані на удосконалення організації вітчизняного агрономічної науки та сільського господарства.

8. Узагальнено вагомий внесок професора Богданова як редактора журналів “Земледелие”, “Хозяйство”, “Журнал опытной агрономии” і Трудів ІІ та ІІІ Київських обласних сільськогосподарських з'їздів, а також укладача єдиної на той час сільськогосподарської енциклопедії “Иллюстрированный сельскохозяйственный словарь. Энциклопедия сельского хозяйства”; бібліографа та автора навчальної і науково-популярної літератури, завдяки чому заповнено суттєву прогалину в сільськогосподарській літературі й висвітлено постать вченого як видатної й багатогранної особистості.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Професор Богданов Сергій Михайлович (1859-1920): Біобібліогр. покажч. наук. праць за 1883-1917 роки / УААН, ДНСГБ; Уклад.: В.А. Вергунов, С.М. Сіряченко; Наук. ред. В.А. Вергунов. - К.: ННЦ ІАЕ, 2006. - 142 с.; порт. - (Сер. “Біобібліографія вчених-аграріїв України”. Кн.15).

2. Сіряченко С.М. Створення професором С.М. Богдановим сільськогосподарського дослідного поля в ботанічному саду Університету Св. Володимира // Історія української науки на межі тисячоліть: Зб. наук. пр. / Відп. ред. О.Я. Пилипчук. - К., 2002. -Вип.9. - С.202-205.

3. Сіряченко С.М. Наукові дослідження професора С.М. Богданова в показовому господарстві Богданівка на піщаних ґрунтах українського Полісся // Історія української науки на межі тисячоліть: Зб. наук. пр. / Відп. ред. О.Я. Пилипчук. - К., 2002. - Вип.10. - С.171-174.

4. Сіряченко С.М. Сидерація: історичний аспект дослідження // Історія української науки на межі тисячоліть: Зб. наук. пр. - К., 2003. -Вип.11. - С.184-188.

5. Сіряченко С.М. Вклад вчених університету Св. Володимира в розвиток вітчизняної ботаніки та фізіології рослин // Історія української науки на межі тисячоліть: Зб. наук. пр. / Відп. ред. О.Я. Пилипчук. - К., 2003. - Вип.13. - С.150-156.

6. Сіряченко С.М. Державотворча діяльність професора С.М. Богданова (1859-1920) щодо розвитку вітчизняної аграрної науки та освіти // Історичні записки: Зб. наук. праць. / Відп. ред. О.Я. Пилипчук. Вип.10 (спеціальний). - Луганськ: Вид-во СНУ ім. В.Даля, 2006. - С.190-200.

Работа, которую точно примут
Сколько стоит?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.