Становлення та розвиток сільськогосподарської дослідної справи на Поділлі (кінець ХІХ - початок ХХ ст.)

7. Результати дослідження дають підстави стверджувати, що протягом періоду, який вивчається, невпинно зростала кількість сільськогосподарських дослідних установ на Поділлі, що пов'язано зі значними успіхами подільських приватних селекційних господарств, створенням місцевих сільськогосподарських товариств та органів місцевого самоврядування, які дали змогу акумулювати значні фінансові ресурси для розгортання галузевого дослідництва. Так, якщо у 70-х роках ХІХ століття їх в регіоні нараховувалось 5, то у 1917 рр. їх кількість сягала більше 200.

8. Як показують результати досліджень, основними організаційними типами сільськогосподарських дослідних установ Поділля окресленого періоду були: поля, розплідники та розсадники, дослідні сади, виноградники та пасіки; за формою організації дослідної роботи - агрономічні лабораторії, дослідні та ентомологічні станції, дослідні та показові поля. Дослідна робота, що провадилась на території Подільської губернії, з огляду на економічну специфіку регіону, мала більшою мірою рослинницьку спрямованість. Здійснюючи польові, вегетаційні, лабораторні досліди, хімічні аналізи ґрунтів, добрив та насіння, метеорологічні спостереження та випробовування сільськогосподарської техніки, галузеві дослідні установи порушували проблеми ефективності застосування мінеральних добрив, їх якісної оцінки, розробки практичних рекомендацій з використання різних типів сівозмін та сортів сільськогосподарських культур, вивчення різноманітних агрокультурних прийомів.

Результатом наукових досліджень низки установ краю стало виведення нових сортів основних сільськогосподарських культур. Лише місцевих сортів цукрового буряку було створено близько 30, у більшості з них вміст цукру досягав 18% від загальної маси. Відпрацьовано дози внесення різних добрив під польові культури за різних ґрунтових умов. Уперше на українських землях застосовано середелу, люпин та червону конюшину як ефективне органічне добриво. Доведено, що багаторічні трави у сівозміні за ефектом післядії азоту рівнозначні органічному добриву. Розроблено єдині методики колективного сортовипробування, селекційної роботи, а також рекомендації щодо облаштування дослідних полів. Було закладено нові підходи сучасної ґрунтозахисної системи землеробства з контурно-меліоративною організацією території. Помологічні установи пристосували низку сортів плодових та ягідних культур до місцевих умов (16 сортів яблук, 7 - слив, 2 - персика). Напрацювання у тваринницькій сфері порушували питання розведення та годівлі основних сільськогосподарських тварин, розвитку кормової бази.

9. Аналіз джерел та літератури, що відтворюють комплексне бачення еволюції галузевої наукової думки Поділля в контексті світових тенденцій становить цінну фактологічну базу для аналізу наукового доробку та світогляду видатних вчених-аграріїв - Ф.Л. Любанського, В.М. Сведерського, Ю.А. Лец-Запартовича, Е.Ю. Заленського, Й.Й. Орловського, І.Є. Овсінського, Я.Й. Немєца, ПО. Бичихіна, В.Г.Ротмістрова, Л.Л. Семполовського та багатьох інших, які зробили внесок у становлення та розвиток сільськогосподарської дослідної справи регіону кінця ХІХ - початку ХХ ст.

ПУБЛІКАЦІЇ, ЯКІ ВІДОБРАЖАЮТЬ ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Дослідна справа в межах діяльності Подільського товариства сільського господарства та сільськогосподарської промисловості (1896-1917 рр.) / О.В. Корзун // Історичні записки : зб. наук. пр. / Східноукр. нац. ун-т ім. В. Даля. - Луганськ, 2008. - Вип. 19. - Ч.1. - С. 108-117.

2. Сільськогосподарська дослідна справа у приватних насіннєвих господарствах Подільської губернії кінця ХІХ - початку ХХ ст. [Електронний ресурс] / О.В. Корзун // Історія науки і біографістика. - 2008. - Вип. 3. - Режим доступу: http:www.nbuv.gov.ua/E-journals/INB/2008-3/08. - Заголовок з екрана - 14 с.

3. Плотянська сільськогосподарська станція князя П.П. Трубецького : з історії створення та діяльності [Електронний ресурс] / О.В. Корзун // Історія науки і біографістика. - 2008. - Вип. 4. - Режим доступу: http:www.nbuv.gov.ua/E-journals/INB/2008-4/08. - Заголовок з екрана - 21 с.

4. Особливості формування мережі дослідних установ Подільської губернії кінця ХІХ - початку ХХ ст. для потреб сільського господарства : з історії становлення та діяльності / О.В. Корзун // Питання історії науки і техніки. - 2009. - № 3. - С. 23-29.

5. Внесок приватної ініціативи у розвиток сільськогосподарської дослідної справи на Поділлі кінця ХІХ - початку ХХ ст. (на прикладі Деребчинського поля барона Аріста Маса) / О.В. Корзун // Історія української науки на межі тисячоліть : зб. наук. пр. / відп. ред. О.Я. Пилипчук. - К., 2009. - Вип. 40. - С. 123-129.

6. Діяльність земств по становленню та розвитку сільськогосподарської дослідної справи у Подільській губернії у кінці ХІХ - початку ХХ ст. [Електронний ресурс] / О.В. Корзун // Історія науки і біографістика. - 2009. - Вип. 2. - Режим доступу: http:www.nbuv.gov.ua/E-journals/INB/2009-2/09. - Заголовок з екрана - 31 с.

7. Дослідні установи для потреб садівництва Подільської губернії кінця ХІХ - початку ХХ ст. : з історії створення та діяльності / О.В. Корзун // Історичні записки : зб. наук. пр. / Східноукр. нац. ун-т ім. В. Даля. - Луганськ, 2009. - Вип. 21. - Ч.1. - С. 99-106.

8. Дослідні установи для потреб тваринництва Подільської губернії кінця ХІХ - початку ХХ ст. / О.В. Корзун // Наукові записки Вінницького державного педагогічного ун-ту ім. М. Коцюбинського. - Вип. 16. - Серія : Історія : збірник наук. праць / заг. ред. Ю.А. Зінько. - Вінниця, 2009. - С. 145-156.

9. Соціально-економічні та політичні передумови становлення та розвитку сільськогосподарської дослідної справи на Поділлі в кінці ХІХ - початку ХХ ст. / О.В. Корзун // Історія української науки на межі тисячоліть: зб. наук. пр. / відп. редактор О.Я. Пилипчук. - К., 2009. - Вип. 42. - С. 157-162.

10. Мережа дослідних установ Подільської губернії кінця ХІХ - початку ХХ ст. для потреб сільського господарства: з історії створення та діяльності / О.В. Корзун // Матеріали четвертої міжвузівської наукової конференції з актуальних проблем вітчизняної, всесвітньої та історії освіти, науки і техніки, 3 грудня 2007 р. / М-во освіти і науки України; Східноукраїнський національний у-т ім. Володимира Даля. - Луганськ, 2007. - С. 10-11.

11. Дослідна справа з виноградарства в Подільській губернії кінця ХІХ - початку ХХ ст. / О.В. Корзун // Історія освіти, науки і техніки в Україні : матеріали п'ятої конференції молодих учених та спеціалістів, 28 травня 2009 р. (з нагоди 125-річчя створення Полтавського ін-ту агропромислового виробництва ім. М.І. Вавилова УААН) / УААН; ДНСГБ. - К., 2009. - С. 102-104.

12. Вклад князя А.Е. Гагарина в развитие опытничества в садоводстве Подолии конца ХІХ - начала ХХ в. / Е.В. Корзун // Наука и техника : вопросы истории и теории : тез. ХХХ Международной годичной конференции Санкт-Петербургского отделения национального комитета по истории и философии науки и техники РАН (23-27 ноября 2009 г.). Вып. ХХV / Научно-техн. совет при правительстве Санкт-Петербурга; РАН. - СПб., 2009. - С.145-146.

13. Помологія як хобі : (Я.Й. Немєц - видатний освітянин та помолог Поділля) / О.В. Корзун // Національна сільськогосподарська бібліографія як складова програми інформатизації аграрної галузі України : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції / УААН; ДНСГБ. - К., 2009. - С. 157-166.

14. Роль приватної ініціативи у становленні дослідної справи для потреб тваринництва в Подільській губернії кінця ХІХ - початку ХХ ст. / О.В. Корзун // Зоотехнічна наука Поділля: історія, проблеми, перспективи : матеріали міжнародної науково-практичної конференції (16-18 березня 2010 р.) / за ред. М.Г. Повознікова; Подільський державний аграрно-технічний ун-т. - Кам'янець-Подільський, 2010. - С. 116-118.

АНОТАЦІЯ

Корзун О.В. «Становлення та розвиток сільськогосподарської дослідної справи на Поділлі (кінець ХІХ - початок ХХ ст.)». - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.07. - історія науки і техніки. - Державна наукова сільськогосподарська бібліотека НААН, Київ, 2010.

Дисертаційна робота є системним науковим дослідженням, в якому на основі аналізу комплексу репрезентативних джерел узагальнено регіональну специфіку, етапи становлення та розвитку сільськогосподарської дослідної справи Поділля в кінці ХІХ - на початку ХХ ст.

У дослідницьке поле включено з'ясування соціально-економічних передумов виникнення галузевого дослідництва в регіоні. Визначено динаміку розвитку, види та форми організаційної роботи подільських дослідних установ. Проаналізовано види, напрямки та результати науково-дослідної роботи подільських вчених-аграріїв, їх видавничу діяльність, яка сприяла поширенню наукових засад в агрономії. З'ясовано соціальну та культурну складові в розвитку агрономії Подільської губернії - починаючи від приватних насіннєво-селекційних фірм, помологічних розсадників та інституту земської агрономії до мережі постійно діючих дослідних установ. Проаналізовано тематику та результати досліджень установ для подальшого розвитку вітчизняної аграрної науки. Простежено процес консолідації громадської думки на ниві агрономії в Подільській губернії - від участі у загальноімперських галузевих об'єднаннях до створення місцевого сільськогосподарського товариства та організації системи агрономічної допомоги населенню.

Ключові слова: сільське господарство, сільськогосподарська дослідна справа, сільськогосподарські дослідні установи, агрономія, тваринництво, селекція, помологія.

АННОТАЦИЯ

Корзун Е.В. «Становление и особенности развития сельскохозяйственного опытного дела на Подолии (конец ХІХ - начало ХХ в.)» - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.07 ? история науки и техники ? Государственная научная сельскохозяйственная библиотека НААН, Киев, 2010.

Диссертационная работа является системным научным исследованием, в котором на основе анализа комплекса репрезентативных источников обобщена региональная специфика, этапы становления и развития сельскохозяйственного опытного дела в Подольской губернии конца ХІХ - начала ХХ в. В исследовательское поле включено выяснение социально-экономических предпосылок возникновения отраслевого опытничества в регионе. Установлено, что на протяжении длительного времени агрономическая наука, в отличие от других дисциплин, развивалась вне государственных институтов, благодаря частной и общественной поддержке. Это нарушает традиционные представления о том, что модернизаторская активность центральной власти являлась ключевым фактором для развития науки в Российской империи. Промедление относительно введения земских органов местного самоуправления и негласный запрет легальной деятельности общественных организаций на территории Подольской губернии повлияли на этапы становления и темпы развития организационной составляющей сельскохозяйственной науки в губернии.

Выделены социальная и культурная составляющие в развитии агрономии Подольской губернии - от частных селекционных хозяйств и помологических садов земской агрономии до создания сети постоянно действующих сельскохозяйственных опытных учреждений.

Истоки отраслевого опытного дела на территории края связаны с деятельностью частных сельскохозяйственных учреждений, первыми из которых были селекционные отделы при семенных предприятиях и помологические сады. Подольские частные отраслевые опытные учреждения конца ХIX века сделали возможным реализацию экономических и научных амбиций их патронов, а также будущую институционализацию отечественной сельскохозяйственной науки, став прообразом сегодняшних опытных предприятий и учреждений, которые входят в сеть НААН.

Частную инициативу в становлении и развитии сельскохозяйственного опытного дела Подолии конца ХІХ - начала ХХ в. олицетворяли зажиточные землевладельцы, которые создавали отраслевые опытные учреждения, где работали наемные специалисты; на небольших собственных или арендованных земельных участках проводили опыты аматоры-исследователи, не имевшие специального образования.

Исследователем установлено, что индивидуальные начинания в этой сфере тесно переплетались с общественной деятельностью. Все специалисты, которые способствовали зарождению сельскохозяйственного опытничества в регионе, были членами не только центральных отраслевых объединений, но и организовывали местные.

Накопленный опыт участия подольских прогрессивных помещиков в работе центральных отраслевых, технических и природоведческих организаций способствовал консолидации местного агрономического сообщества в виде организации сельскохозяйственных объединений локального характера. Имея возможность аккумулировать значительные финансовые и организационные ресурсы, они стали выступать в качестве самостоятельных патронов в деле организации сельскохозяйственного опытного дела в регионе.

Местные сельскохозяйственные общества и земства охарактеризованы как главная сила в организации сети отраслевых опытных учреждений Подольской губернии. Результатом их общих усилий стала организация института участковой агрономической помощи населению.

Определены основные периоды и динамика развития отраслевого опытничества, типы сельскохозяйственных опытных учреждений, среди которых выделены поля, рассадники, питомники, опытные сады и виноградники, пасеки; формы организации науки - опытные и показательные поля, агрономические лаборатории, опытные и энтомологические станции. Проведен анализ патронажных отношений, который демонстрирует значительное участие частных лиц в организации и финансировании отраслевого опытничества региона.

Выявлена проблематика опытной работы на территории губернии, представленная разработками по эффективности применения искусственных удобрений, их качественной оценке, практическим рекомендациям по использованию различных севооборотов и сортов сельскохозяйственных культур, изучению различных агрокультурных приемов. Доказано, что опытная работа имела в основном растениеводческую направленность.

Проанализированы результаты исследований отраслевых опытных учреждений Подольской губернии для дальнейшего развития отечественной науки. Их достижениями стали выведение ряда новых сортов сельскохозяйственных культур.

Впервые на украинских землях на базе Деребчинского опытного поля изучено использование многолетних трав в качестве органического удобрения. Основными направлениями научной работы в подольских опытных садах была акклиматизация плодовых и ягодных культур к местным условиям, а также изучение и улучшение местных сортов. Исследования для нужд животноводства касались проблем разведения, кормления сельскохозяйственных животных, развития кормовой базы в губернии.

Проанализировано научное наследие подольских ученых-аграриев, среди которых почетное место занимают И. Е. Овсинский, Ф. Л. Любанский, В. М. Сведерский, И. А. Лец-Запартович, Э. Ю. Заленский, И. И. Орловский, Я. О. Немец, А. А. Бычихин, В. Г. Ротмистров, Л.Л. Семполовский и другие. Исследована их популяризаторская деятельность, способствовавшая распространению научных основ в агрономии.

Ключевые слова: сельское хозяйство, сельскохозяйственное опытное дело, сельскохозяйственные опытные учреждения, агрономия, животноводство, селекция, помология.

ANNOTATION

Korzun O.V. Formation and Peculiarities of Agricultural Research Business Development in Podillya (the end XIX - early XX century). - Manuscript.

Dissertation for the degree of Candidate of Historical Sciences in specialty 07.00.07 - History of Science and Technique. - State Scientific Agricultural Library of the National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine, Kyiv, 2010.

The process of formation and functioning of agricultural research institutions in Podillya in the late XIX - early XX century is investigated in the thesis. Social and economic life of Podillya province of the studied period that arranged conditions for the formation of research business of the region is analyzed.

Basic periods and peculiarities of the branch research development in Podillya, dynamics of development, features and types of research institutions are defined. Types, approaches and results of the scientific and research work of the agrarian scientists of Podillya, their publishing activity that facilitated spreading of scientific foundations in agronomy are analyzed. Social and cultural components of the agronomy development in Podillya province - from private seed-breeding companies and pomological nurseries to the problems of functioning of Zemstvo's agronomists are determined. Thematics and results of researches for the institutions for further development of the domestic agrarian science are analyzed. The process of public opinion consolidation in agronomy in Podillya province - from the membership in common imperial branch unions to starting local agricultural company and organization of the system of agronomy assistance for people is studied.

Key words: agricultural, agricultural research business, agricultural research institutions, agronomy, animal husbandry, selection, pomology.

Размещено на Allbest.ru