Історія Математично-природописно-лікарської секції Наукового товариства ім. Т. Шевченка (1893-1940)

б) Географія. Переважна частина досліджень у МПЛС НТШ на початку ХХ ст. належала визначному географу та геоморфологу Степану Рудницькому. Він зробив значний внесок у розвиток різних галузей географічної науки: геоморфологію (науку про форму земної поверхні), антропогеографію, політичну географію, картографію, соціально-економічну географію, демографічну географію. Вагомий внесок С. Рудницького у створення української наукової географічної термінології, у дослідження питань ономастики, зокрема в топоніміку.

в) Біологія. Іван Верхратський опублікував низку праць, присвячених орніто- і іхтіофауні Західної України, детально розглянув факт зимового спросоння у птахів, досліджував питання про збереження цілісності Галицького Поділля, його окремих заповідних зон, флори, фауни і довкілля загалом. Його природничо-економічні дослідження стосувалися перлини Галицького Поділля та Європи - “Степу Пантелиха”.

Природознавець Микола Мельник брав участь у підготовці таких фундаментальних видань НТШ, як “Атлас України і суміжних земель” (1937) і “Географія українських та суміжних земель” (1938-1943) за редакцією В. Кубійовича. У них М. Мельникові належать розділи про рослинність України, а також оригінальні карти поширення основних рослинних формацій на всій території проживання українського етносу. Це перші широкі західноукраїнські геоботанічні огляди, де проаналізовано закономірності поширення рослинності у взаємозв'язку з кліматичними та ґрунтовими умовами, історією формування флори й господарським впливом.

г) Антропологія. Як члени МПЛС НТШ Федір Вовк, Іван Раковський, Ростислав Ендик є провідними українськими дослідниками про расовість, народність, психологічні типи українських і сусідніх слов'янських народів. Відзначимо основоположні праці антропологів Секції: Ф. Вовк - “Антропометричні досліди українського населення Галичини, Буковини й Угорщини” (1908); І Раковський - “Расовість слов'ян” (1919); Р. Ендик - “Черепи залізної доби” (1930) та “Психологічні та антропологічні досліди над львівськими дітьми” (1932).

д) Безсумнівна заслуга належить МПЛС НТШ і в розробці української наукової термінології, традиції якої у багатьох сучасних галузях знань забуті. Серед публікацій цього плану - праці І. Верхратського, В. Левицького, М. Мельника, І. Пулюя, С. Рудницького, Є. Озаркевича, М. Кравчука, І. Горбачевського та багатьох інших, які, власне, започаткували українську наукову термінологію, заклали термінологічний фундамент в українській науці, чим значно полегшили наукове спілкування між вітчизняними й іноземними вченими.

ж) Лікарська справа. У 1898 р. при МПЛС було створено Лікарську комісію (ЛК). Головним організатором ЛК став відомий український лікар, організатор українського лікарського руху д-р Євген Озаркевич. Разом з ним до лав ЛК входили такі українські лікарі: Фелікс Щасний Сельський, Петро Сушкевич, Осип Дакура, Софія Морачевська-Окуневська, Лев Коссак, Мирон Вахнянин. Крім українських вчених-лікарів до неї входили також лікарі Праги, Відня, Перемишля і Східної України.

7. Визначення основоположних концептуальних засад функціонування МПЛС НТШ, що стали його творчими підвалинами, дозволило по-новому бачити складний шлях її зародження, виникнення і творчих звершень. Вивчення І. Верхратським майже всіх аспектів розвитку природознавства та медицини допомогло йому осягнути творчі глибини українських вчених і давало ключ до створення наукового осередку світового значення. Однією із складових комунікаційного процесу МПЛС НТШ є соціально-психологічне формування почуття причетності в авторів та учасників перебігу подій у розвитку природознавства та медицини до задоволення політичних, економічних і наукових потреб життя суспільства. Постійний ретельний контроль за матеріалами, які друкувалися, зумовив те, що “Збірник МПЛС” НТШ протягом 1893-1940 рр. був виключно науковим органом і не відображав розвитку боротьби тогочасних політичних сил та ідей в Україні й на Галичині. Це забезпечило йому тривале існування. Значна частина опублікованих матеріалів, апробованих у “Збірнику МПЛС” НТШ, ставала основою для майбутніх монографічних видань, визначила напрями творчих пошуків, що свідчить про вагомий внесок журналу в розбудову вітчизняної науки і медицини.

8. Упродовж 55 років “МПЛС НТШ”, об'єднуючи навколо себе наукові сили - математиків, природознавців і медиків, виконувала функцію науково-дослідницького осередку в Галичині. Завдяки проведенню ґрунтовних досліджень вітчизняними натуралістами і медиками, з урахуванням досягнень західноєвропейських та американських вчених і публікації своїх результатів досліджень на сторінках “Збірника МПЛС”, Секція стала суттєвим фактором і водночас засобом відображення розвитку природознавства та медицини. Аналіз МПЛС НТШ підтверджує її важливість як носія інформації про загальні тенденції розвитку природничої та медичної науки в Галичині у вказаний проміжок часу.

9. Використання матеріалів МПЛС є неодмінною умовою відтворення процесу розвитку природознавства і медицини в Україні в усій їх повноті й багатогранності; публікації збірника становлять цінну фактологічну базу для створення фундаментальної історії природознавства в Україні; для аналізу наукової спадщини та світогляду видатних членів МПЛС НТШ - О. Барвінського, І. Пулюя, І. Горбачевського, І. Верхратського, В. Левицького, І. Раковського та інших з метою вивчення багатьох аспектів минулого природознавства і медицини в Україні. Апробований у дисертації комплексний історико-джерелознавчий підхід до вивчення МПЛС НТШ, як фрагмента реальної дійсності при одночасному аналізі науково-інформаційного аналізу публікацій збірника Секції, може бути використаний при дослідженні всіх сучасних органів науково-природничої та медичної періодики. Все вищезазначене дозволяє визначити МПЛС НТШ як феномен, бо як явище, видатне й цілком самобутнє, вона посіла особливе місце в українській історіографії розвитку українського природознавства і медицини останньої чверті ХІХ - першої третини ХХ століття.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Шуманська Н. Діяльність Математично-природописно-лікарської секції Наукового товариства ім. Шевченка (1892-1939 рр.) // Історія української науки на межі тисячоліть: Зб. наук. пр. К., 2004. Вип. 17. С. 229-233.

2. Шуманська Н. Іван Верхратський - вчений, організатор і керівник Математично-природописно-лікарської лекції НТШ у Львові // Історія української науки на межі тисячоліть: Зб. наук. пр. К., 2005. Вип. 18. С. 231-237.

3. Шуманська Н. Становлення хімічної наукової термінології в Математично-природописно-лікарській секції Наукового товариства ім. Т. Шевченка // Історія української науки на межі тисячоліть: Зб. наук. пр. К., 2005. Вип. 19. С. 233-240.

4. Шуманська Н. Антропологічні дослідження в Науковому товаристві ім. Т. Шевченка у Львові // Історичні записки: Зб. наук. пр. / Східноукраїнський нац. ун-т ім. Володимира Даля. Луганськ, 2007. Вип. 14. С. 157-162.

5. Шуманська Н. До історії створення Наукового товариства ім. Т.Г. Шевченка у Львові // Актуальні проблеми вітчизняної та світової історії, історії освіти, науки і техніки: Тез. доп. другої міжрег. наук. конф. молодих вчених, 17 жовтня 2003 р. Луганськ, 2003. С. 55-58.

6. Шуманська Н. Степан Рудницький про вітчизняну фізичну географію наприкінці ХІХ століття // Десята конференція молодих істориків освіти, науки і техніки: Мат. конф., 27 травня 2005 р., м.Київ. К., 2005. С. 222-226.

7. Шуманська Н. Професор Микола Мельник як член Математично-природописно-лікарської секції НТШ // Одинадцята конференція молодих істориків освіти, науки і техніки: Мат. конф., 21 квітня 2006 р., м. Київ. К., 2006. С. 153-157.

8. Шуманська Н. Керманичі Наукового товариства ім. Шевченка // Матеріали 5-ї Всеукраїнської наукової конференції “Актуальні питання історії науки і техніки”, 19-20 жовтня 2006 р., м. Київ. К., 2006. С. 68-70.

9. Шуманська Н. Розвиток географічних досліджень в Науковому товаристві ім. Т. Шевченка // Історія української науки на межі тисячоліть. 2006. Вип. 26. С. 219-235.

Анотація

Шуманська Н.В. Історія Математично-природописно-лікарської секції Наукового товариства ім. Т. Шевченка (1893-1940). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.07 - історія науки і техніки. - Державний вищий навчальний заклад “Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди”, Переяслав-Хмельницький, 2007.

Дисертація присвячена дослідженню становлення та діяльності Математично-природописно-лікарської секції Наукового товариства ім. Т. Шевченка (1893-1940). Дослідження історії організаційно-видавничої діяльності МПЛС НТШ, аналіз її форми і змісту, структури, програми та правил видання “Збірника МПЛС” забезпечили публікацію не тільки наукових досліджень, але й критичних оглядів зарубіжних досягнень у галузі природознавства і медицини.

Досліджено процес становлення МПЛС як наукової інституції й охарактеризовано основні методологічні принципи її наукової діяльності. Висвітлено наукову працю членів Секції, вказано на основні напрями досліджень вчених, наукова творчість яких відповідала назрілим потребам перебудови науки і системи освіти в Україні й була підпорядкована розв'язанню найголовніших соціально-наукових завдань. Науковий МПЛС НТШ є цінним джерелом ідей та думок, які стосуються математики, фізики, біології, географії, антропології і медицини.

Ключові слова: наукове товариство ім. Т. Шевченка, українська наука, математика, природознавство, медицина, “Збірник МПЛС” НТШ.

Аннотация

Шуманская Н.В. История Математико-естественно-врачебной секции Научного общества им. Т. Шевченко (1893-1940). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.07 - история науки и техники. - Государственное высшее учебное заведение “Переяслав-Хмельницкий государственный педагогический университет имени Григория Сковороди”, Переяслав-Хмельницкий, 2007.

Диссертация посвящена исследованию истории становления и деятельности Математико-естественно-врачебной секции Научного общества им. Т. Шевченко (1893-1940).

Работа состоит из вступления, трех разделов, выводов к каждому разделу, общих выводов, списка использованных источников, дополнений.

Во вступлении обоснована актуальность проблемы, определены объект, предмет, цель и задачи исследования, раскрывается научная новизна и практическое значение полученных результатов.

В первом разделе “Историография проблемы, источниковая база и методология исследования” аргументирована степень неразработанности проблемы, определены направления, которые требуют дальнейшего изучения. Отмечено, что история и деятельность Математико-естественно-врачебной секции Научного общества им. Т. Шевченко НТШ (далее МЕВС НОШ) не была предметом специального исследования. Историографический обзор убедительно показывает, что избранная научная проблема освещалась предыдущими исследователями только фрагментарно.

Во втором разделе “Научное общество имени Т. Шевченко как шаг в развитии украинской общественной и научной мысли (1873-1940)” высветлены вопросы становления и деятельности Научного общества им. Т. Шевченко, охарактеризованы вопросы создания, структуры, задачи и деятельность Математико-естественно-врачебной секции Научного общества им. Т. Шевченко. Цель которого состояла в проведении исследований национальных проблем, духовного развития украинского народа, в определении места культуры нации в мировой культуре, использовании собственных природных богатств и развития продуктивных сил страны. Основательно охарактеризована издательская деятельность Секции, а также проведен историко-научный анализ функционирования Физиографической комиссии, как составной части Секции. Основной упор сделано на организационную деятельность их руководителей И. Верхратского и Н. Мельника.

В третьем разделе “Анализ направлений научной деятельности членов Математико-естественно-врачебной секции” определено, что творческое наследие членов Секции следует разделить на семь основных направлений исследований: математика, физика, география, биология, антропология, научная терминология и медицина.

Показано, что в течение 55 лет “МЕВС” НОШ, объединяя вокруг себя научные силы - математиков, естествоиспытателей и медиков, выполняла функцию научно-исследовательского центра в Галичине (Западная Украина). Вследствие проведения основательных исследований отечественными натуралистами и медиками, с учетом достижений западноевропейских и американских ученых и публикации своих результатов исследований на страницах “Сборника МЕВС”, Секция стала существенным фактором и средством отражения развития естествознания и медицины. Анализ функционирования МЕВС НОШ подтверждает ее важность как носителя информации об общих тенденциях развития естественной и врачебной науки в Галичине в указаннный промежуток времени. МЕВС НОШ была таким обще-естественным источником, который исторически обеспечивал функционирование естетствознания и медицины, определил разноаспектные отличия этой эпохи, проследил за вхождением новых научных приоритетов в теорию и практику естествознания и медицины. Издание “Сборника МЕВС” НОШ выступило активним пропагандистом и иллюстрантом научного, прикладного, образовательного и общественно значимого характера развития естествознания и медицины.

Опыт и лучшие традиции редакции “Сборника МЕВС” требуют творческой интерпретации и развития современными научно-естественными и медицинскими журналами. Апробированный в диссертации комплексный историко-источниковедческий подход к изучению МЕВС НОШ как фрагмента конкретной действительности при одновременном анализе научно-информационного анализа публикаций сборника Секции может быть использован при исследовании всех современных органов научно-естественной и медицинской периодики. Все вышеизложенное позволяет вести речь о феномене МЕВС НОШ, как о выдающемся и своеобразном явлении. Секция заняла свое особенное место в украинской историографии развития украинского естествознания и медицины последней четверти ХІХ - первой половины ХХ столетий.

Ключевые слова: научное общество им. Т. Шевченко, украинская наука, математика, естествознание, медицина, “Сборник МЕВС НОШ”.

Annotation

Shumanska N.V. History of Mathematically-natural-medical section of Scientific societies the name T. Shevchenko of (1893-1940). It is Manuscript.

The dissertation on the receipt of scientific degree of candidate of historical sciences after speciality 07.00.07 is history of scitech. It is State higher educational establishment the “Pereyaslav-Chmelnytsky state pedagogical University named after Grigory Skovoroda” Pereyaslav-Chmelnytsky, 2007.

Dissertation is devoted to research of becoming and activity of “Mathematically-natural-medical section of Scientific society the name T. Shevchenko of (1893-1940). Research of history of organizationally-publishing activity of MNMS NSS, analysis of its manner and matter, structure, program and rules of edition of “Collection of MNMS” provided the publication of not only scientific researches but also critical reviews of foreign achievements in industry of natural history and medicine. It is investigational becoming MNMS as scientific institution and basic methodological principles of its scientific activity are described. Scientific labour of members of Section is reflected, indicated on basic directions of researches of scientists. scientific creation of which answered to the coming necessities to a head alterations of science and system of education in Ukraine and was inferior to the decision of the most important socially-scientific tasks. Scientific MNMS NSS is the valuable source of ideas and thoughts, which touch mathematics, physics, biology, geography, anthropology and medicine.

Key words: MNMS NSS, Ukrainian science, mathematics, natural history, medicine, “Collection of MNMS” NSS.

Размещено на Allbest.ru