Трудова спрямованість навчання в загальноосвітніх школах України (1920-1937 рр.)

Дослідження також довело, що існували певні розбіжності між теорією і практикою, що не завжди новаторські методи та форми підтримувалися педагогами-практиками через недостатню методичну забезпеченість.

4. Трудова підготовка школярів, крім трудового принципу та активних форм і методів навчання загальноосвітнім дисциплінам, здійснювалась і через уроки трудового навчання, яке на початку 1920-х рр. розглядалось як ручна праця: елементарна обробка деревини та металу, переплетення брошур, лагодження взуття та одягу тощо.

Наприкінці 1920-х рр. індустріалізація країни, потреба в кадрах поставила нові вимоги до трудової підготовки учнів. Школа ставить на порядок денний підготовку робітничих та колгоспних кадрів нижчого та середнього рівнів. Створювалися школи ФЗУ, ШКМ, які розглядалися і як загальноосвітні. Змінювався зміст трудової спрямованості навчання - від трудової школи до політехнічної. Політехнізація школи передбачала участь школярів у виробничій продуктивній праці, теоретичне й практичне ознайомлення з науковими засадами виробничих процесів, поєднання виробничої праці з фізичним вихованням й інтелектуальним розвитком.

Школа стала орієнтуватися виключно на соціальне формування особистості. Мету навчання стали вбачати у соціальній багатоваріантності трудової і професійної підготовки. Виникла думка про виключне значення шкільного трудового навчання в справі політехнізації, що призвело до надзвичайного перевантаження програм і робило нереальним їхнє застосування. У той же час розпочався планомірний процес зменшення кількості годин на працю, причому відразу у значних обсягах, що призвело до невизначеності змісту трудового навчання. Школа стала спрямовувати свою діяльність на підготовку школярів до вступу у вищі навчальні заклади. Ці процеси викликали зміну освітніх парадигм і в кінцевому рахунку призвели до фундаменталізації змісту освіти і вилучення трудового навчання зі шкільних програм у 1937 р.

5. На основі розгляду історико-педагогічного процесу зроблено загальний висновок про зміни в досить короткий досліджуваний період трьох освітньо-виховних парадигм: „трудової школи” на професійно-спрямовану політехнічну і в кінцевому рахунку на „школу навчання”, яка виключила із загального навчально-виховного процесу трудову спрямованість навчання і працю як навчальний предмет.

У дослідженні доведено, що трудова спрямованість навчання в загальноосвітній школі визначалася суспільно-політичними, економічними та суто педагогічними чинниками. З-поміж них найбільший і найсуттєвіший вплив мали політико-ідеологічні, що обумовили характер і мету навчання в школі, стан і особливості організації в ній навчально-виховного процесу.

На другому місці стоять педагогічні чинники, бо в цей період особливий вплив мали ідеї реформування освітнього простору. Суперечливий характер їх розвитку, невідповідність установкам правлячої партії призвели спочатку до прагматично-утилітарного вирішення проблем (школи робітничої та колгоспної молоді, фабрично-заводського учнівства), а затим до бачення школи як підготовки до вступу у вищі навчальні заклади.

6. Здійснене дослідження дало змогу прослідкувати вплив ідей трудової школи, організаційно-методичних напрацювань 1920-1937 рр. на трудову спрямованість навчання в загальноосвітній школі. До них зверталися в періоди реформування системи освіти (1950-і, 1980-і рр.).

Досвід і уроки педагогіки трудової школи 1920-1937 рр. і організації в ній трудового навчання несуть в собі численні аргументи на користь трудової спрямованості - необхідного і важливого засобу розвитку особистості.

Розглянута нами тема не вичерпує всіх аспектів проблеми. Серед перспективної тематики подальшого дослідження бачимо такі аспекти, як більш детальне вивчення політехнічного навчання (зміст, методи, форми), та погляди на цю проблему українських педагогів, діяльності Наркомосу з трудового виховання дітей, використання надбань трудової школи в реформуванні сучасної шкільної освіти.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Мазуренко С.Г. Трудове виховання та політехнічна освіта в школах України (1917-1937) // Шлях освіти. - 2001. - № 3. - С. 45-49.

2. Мазуренко С.Г. Трудове навчання в сільськогосподарських закладах освіти України (20-ті роки ХХ ст.) // Трудова підготовка в закладах освіти. - 2002. - № 4. - С. 38-42.

3. Мазуренко С.Г. Дискусія наркомів освіти України та Росії з питань трудового навчання на початку 20-х років // Зб. наук. пр.: Спеціальний випуск „До витоків становлення української педагогічної науки”. - К.: Науковий світ, 2002. - С. 102-108.

4. Мазуренко С.Г. Особливості розвитку трудової підготовки учнів на початку ХХ століття (період з 1920 по 1937 рр.) // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету. Вип. 6. Серія: Педагогічні науки, 2001. - С. 61-62.

5. Мазуренко С.Г. Ідеї та практика трудового навчання в працях українських педагогів на початку ХХ століття // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету. Вип. 12. Серія: Педагогічні науки, 2002. - С. 41-42.

6. Мазуренко С.Г. До витоків становлення трудового навчання в загальноосвітніх закладах України (1920-1937 рр.) // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету. Вип. 18. Серія: Педагогічні науки, 2003. - С. 91-92.

7. Мазуренко С.Г. Підхід до трудового навчання в змісті освіти України 1920-х рр. // Науковий вісник Чернівецького університету. Вип. 176. Педагогіка та психологія. - Чернівці: Рута, 2003. - С. 81-89.

Размещено на Allbest.ru